Огляд місця події як особлива стадія досудового слідства

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вступ

Одне з пріоритетних завдань боротьби зі злочинністю в Україні - вдосконалення процесу розкриття та розслідування злочинів. За таких обставин важливим для кримінального судочинства є оптимізація порядку провадження слідчих дій. Вирішення означеного завдання передусім потребує виділення і поглибленого дослідження теоретико-методологічних питань огляду місця події. Виділення ситуацій окремих слідчих дій під час проведення огляду надає можливість реалізувати оптимальні системи тактичних прийомів як найбільш ефективних засобів впливу на ці ситуації з метою вирішення певних тактичних завдань, сприяє побудові алгоритмічних схем дій слідчого, робить їх більш керованими і прогнозованими.

Зусиллями таких учених криміналістів, як Т.С. Балугіна, В.П. Бахін, Р.С. Бєлкін, О.М. Васильєв, С.В. Веліканов, І.О. Возгрін, А.Ф. Волобуєв, Т.С. Волчецька, В.К. Гавло, І.Ф. Герасимов, Л.Я. Драпкін, А.В. Дулов, В.А. Журавель, О.Н. Колесниченко, В.І. Коміссаров, В.О. Коновалова, І.М. Лузгін, Г.А. Матусовський, В.О. Образцов, О.Р. Ратінов, М.О. Селіванов, В.Г. Танасевич, В.В. Тіщенко, В.Ю. Шепітько, М.П. Яблоков та ін., здійснено вагомий внесок у розроблення теоретичних основ огляду місця події.

Мета сформувати на основі сучасних положень загальної теорії криміналістики і аналізу передової слідчої практики концепцію огляду місця події. Відповідно до поставленої мети були окреслені такі завдання:

- дослідити та проаналізувати поняття слідчого огляду;

- виокремити та проаналізувати чинники, що впливають на формування ситуацій слідчих дій;

- виявити основних учасників огляду місця події та їх роль;

- розглянути тактичні прийоми здійсненні огляду місця події;

- дослідити особливості огляду окремих місць події.

Об'єктом дослідження виступає об'єктивне явище процесу розслідування.

Предметом дослідження є огляд місця події, як особлива стадія досудового слідства.

Методологічним підґрунтям даної роботи є діалектико-матеріалістичний метод наукового пізнання, що відображає взаємозв'язок теорії та практики, а також концептуальні положення науки криміналістики. У процесі здійснення цієї роботи застосовувалися загальнонаукові та спеціальні методи пізнання: формально-логічний; функціональний; системно-структурний; порівняльний та статистичний.

1. Тактика огляду місця події

1.1 Поняття, завдання, принципи огляду місця події

Однією із важливих процесуальних дій, спрямованих на виявлення і дослідження слідів й обстановки злочину, є огляд.

Огляд місця події - це слідча дія, яка проводиться «з метою виявлення слідів злочину та інших речових доказів, з'ясування обстановки злочину, а також інших обставин, які мають значення для справи» (ст. 190 КПК України).

Виявлення і вивчення в ході огляду місця події змін чи слідів злочину, а також обстановки, в якій його вчинено, сприяє встановленню істини, дає можливість повніше і глибше дослідити обставини злочину.

Під час розслідування слідчий здійснює огляд місця події, приміщень, ділянок місцевості, предметів і документів, трупа, тіла людини для виявлення слідів злочину чи наявності особливих прикмет, а також інших об'єктів, що приєднуються до кримінальної справи в якості речових доказів.

Найбільш розповсюдженим і складним є огляд місця події. Тому тактичні прийоми розглядаються в основному стосовно цього виду огляду.

Місце події - це територія чи приміщення, де виникла подія, що розслідується, чи настав її результат. Предмети в їх сукупності і взаємозв'язку, що знаходились на місці події, складають обстановку місця події. Місце події і місце злочину -поняття, які не завжди співпадають: місце злочину - це місце безпосереднього вчинення злочинного наміру, яке спричинило певні матеріальні зміни; місце події - поняття більш широке, воно складається з таких дій: місце приготування до злочину, місце безпосереднього злочину, місце виявлення слідів і знарядь злочину та місце їх приховування.

Суть огляду полягає в безпосередньому сприйнятті слідчим обстановки місця події, вивчення та дослідження матеріальних джерел доказової інформації. Слідчий особисто повинен переконатися в наявності матеріальних джерел, їх ознаках та властивостях, зафіксованих у протоколі огляду.

Огляд місця події є первинною і невідкладною слідчою дією. Це обумовлено необхідністю отримання інформації щодо обставин події у первісному стані, оскільки будь-яке зволікання спричиняє втрату речових доказів, зміну слідової картини. Невідкладність огляду місця події пояснюється також необхідністю оперативного отримання інформації з метою організації розшуку злочинця, а також інших слідчих дій, спрямованих на розкриття злочину.

Завданнями огляду місця події є: виявлення слідів злочину; визначення обстановки події, механізму вчинення злочину, визначення напрямів розслідування та розроблення загальних версій щодо події злочину та його учасників; одержання вихідної інформації для організації пошуку злочинця й провадження першочергових невідкладних слідчих дій.

Огляд місця події обумовлений конкретними обставинами місця та події злочину. Однак можуть бути визначені окремі загальні положення, принципи, дотримуватися яких необхідно у всіх випадках огляду. До таких принципів можна віднести:

- Об'єктивність, всесторонність та повнота огляду. Слідчий не повинен віддавати перевагу ні одній із версій, що виникають, не дивлячись на те, що будь-яка з них може показатись достовірною. Він зобов'язаний дослідити в повному обсязі всю обстановку місця події, виявити і закріпити різноманітні сліди, а також предмети, які в подальшому можуть бути приєднані до матеріалів кримінальної справи в якості речових доказів; встановлювати обставини, необхідні для перевірки всіх версій, що виникають в кожному конкретному випадку;

- Своєчасність огляду. Він проводиться негайно, у будь-який час доби. Зволікання з виїздом на місце події може призвести до навмисної чи ненавмисної зміни обстановки, до втрати слідів чи речових доказів, до появи на місці злочину слідів і матеріальних об'єктів, які не мають відношення до події і можуть увести слідство в оману;

- Планомірність огляду. Огляд місця події повинен здійснюватися відповідно наміченого плану, щоб з найменшими затратами сил і часу досягнути максимальних результатів. Слідчий, вибравши певний напрям, послідовно піддає огляду один об'єкт за іншим. Планомірність не виключає внесення змін в початковий план. Сліди, предмети, виявлені в ході огляду, можуть слугувати підставою для висунення версій, які підлягають негайній перевірці. У зв'язку з цим слідчий може змінити початковий план, здійснити додатковий огляд раніше оглянутих ділянок;

- Застосування науково-технічних засобів та суворе дотримання криміналістичних правил поводження з матеріальними джерелами доказової інформації. В ході огляду місця події важливо обережно поводитись з речовими доказами, щоб запобігти їх втраті або пошкодженню, яке виключило б їх використання для здійснення ідентифікації чи експертизи. Саме тому під час застосування науково-технічних засобів необхідно дотримуватися правил упаковки і фіксації виявлених речових доказів;

- Єдине керівництво оглядом. Під час огляду місця події всі учасники підпорядковуються слідчому. Якщо справа дуже складна, керівництво оглядом може взяти на себе прокурор, начальник слідчого відділу. Керівник огляду відповідає за його проведення, повне та об'єктивне дослідження обстановки, фіксацію ходу та результатів огляду.

Учасники огляду місця події. Огляд місця події здійснює слідчий (дізнавач). Він зобов'язаний особисто впевнитись у наявності і характері певних фактів, обставин і занести в протокол лише результати власних спостережень. Поряд з цим на нього покладаються й організаційні функції щодо залучення, розстановки і використання інших учасників огляду; вони запрошуються для надання допомоги слідчому в огляді. Вказівки слідчого обов'язкові для всіх учасників огляду [2: c.8 ].

В огляді місця події обов'язково приймають участь поняті, які покликані засвідчити факт, зміст і результати слідчих дій. Вони повинні особисто сприймати все, що виявляється, досліджується, фіксується у ході огляду. Тому під час огляду вони постійно повинні перебувати поруч зі слідчим. Поняті мають право давати зауваження щодо дій слідчого. В якості понятих можуть бути закликані не зацікавлені у справі громадяни.

Учасниками огляду місця події можуть бути працівники міліції. Вони надають допомогу слідчому в підготовці і проведенні огляду, забезпечують охорону і підтримують порядок на місці події. їм може бути доручено опитування осіб, що мешкають на території місця події, виявлення очевидців події та інших свідків. На працівників міліції покладається здійснення оперативно-розшукових заходів, пов'язаних з переслідуванням злочинця за «гарячими слідами», його затримання, розшук викраденого і знарядь злочину.

До участі в огляді місця події залучаються також потерпілий, свідок, обвинувачений і підозрюваний. Вони можуть допомогти виявити сліди та інші речові докази, пояснити обстановку і обставини події.

У випадку, коли подія виникла на території чи в помешканні підприємства, установи, організації, слідчий може запросити до участі в огляді даної події представників адміністрації, які можуть допомогти йому зорієнтуватися на місці події, дати довідку про характер і особливості роботи підприємства [2: c.9].

1.2 Види і методи огляду місця події

Кримінально-процесуальний кодекс України (ст.ст. 190, 192-193) передбачає такі види слідчого огляду: огляд місцевості; огляд приміщення; огляд предметів; огляд документів; огляд трупа; огляд тіла живої людини (освідування).

У криміналістичній тактиці називають інші види огляду - огляд худоби, будівель, автотранспорту. Ряд вчених вважає доцільним огляд худоби визнати самостійним видом огляду. Що стосується будівель і транспорту, то це об'єкти, огляд яких передбачається статтею 190 КПК України. Тому виділяти їх немає підстав.

Огляд також може поділятися на такі види: початковий; додатковий; повторний; заключний.

Огляд - це не лише слідча дія, а й криміналістичний метод дослідження, який використовується як у зв'язку з оглядом місця події, так і під час інших слідчих дій, наприклад, у ході проведення обшуку, виїмки, впізнання тощо. Суть огляду як методу не можна ототожнювати із слідчим оглядом, у ході якого здійснюються оглядові дії, тобто безпосереднє чуттєве сприйняття та дослідження об'єкта, а також інші методи (вимірювання, моделювання, фотографування тощо).

Метод огляду входить як тактичний пізнавальний прийом у всі засоби доказування. Таким чином, огляд має ознаки самостійного методу, методу дослідження та характеризується: безпосереднім сприйняттям; органолептичним та інструментальним дослідженням; аналітичною діяльністю.

Методи огляду класифікують за різними підставами:

· за характером дослідження огляд умовно поділяють на статичний та динамічний;

· за повнотою дослідження - на вибірковий (суб'єктивний) та суцільний (об'єктивний);

· за послідовністю застосування прийомів і засобів - концентричний, ексцентричний, фронтальний, секторний, вузловий;

· за глибиною дослідження - загальний та детальний. Статичний метод полягає в огляді місця події та окремих

· речових доказів у нерухомому стані, без переміщення предметів. Цей метод застосовується для дослідження і фіксації обстановки місця події в тому вигляді, в якому вона перебувала на початку огляду. Слідчий, не змінюючи початкового положення предметів, оглядає і фіксує їх стан, розташування, розміри та інші особливості [4: c.9].

Динамічний метод припускає дослідження в динаміці. Об'єкти можна переміщувати, брати в руки, моделювати, описувати, вимірювати. Однак змінювати форму предмета не можна.

Ексцентричний метод огляду полягає в тому, що дослідження місця події починають здійснювати з її центру, де, як правило, зосереджена найбільша кількість слідів злочину. В даному випадку огляд проводиться, рухаючись за спіраллю, що розгортається від центру до периферії.

Концентричний метод огляду застосовується тоді, коли центр місця події визначити важко. В даному випадку огляд здійснюється від периферії до центру. Таким чином вдається швидше виявити сліди злочинця, що переховується, а також інші сліди і речові докази на значній території. Концентричний метод огляду слід застосовувати і у випадках, коли не виключена можливість пошкодження слідів на периферії в результаті просування учасників огляду до центру чи втрати слідів внаслідок інших причин.

Фронтальний метод огляду передбачає здійснення дослідження об'єкта засобами, розташованими в лінію, рухаючись фронтально. Інколи цей метод називають «прочісуванням» території, коли дослідники шикуються у розгорнутий стрій і рухаючись, обслідують відразу велику територію.

Секторний метод огляду полягає в тому, що слідчий, перебуваючи в центрі місця події, за компасом визначає напрям руху по колу, кожний раз обмежуючись певним сектором у 30-40°. Сектори оглядаються послідовно доти, поки коло не замкнеться.

Вибірковий огляд пропонує досліджувати обстановку лише в місцях розташування слідів злочину, визначених відповідно до механізму його скоєння.

Суцільний огляд полягає в скрупульозному дослідженні всієї території місця події, не минаючи жодного об'єкта.

Перераховані методи огляду в конкретній слідчий дії виступають в якості прийомів дослідження, оскільки сама слідча дія є методом пізнання злочину як сукупність систематизованих прийомів та засобів дослідження об'єкта [5: c.3].

1.3 Учасники огляду місця події

Учасниками огляду місця події є: слідчий, співробітники карного розшуку, ДАІ, ДСБЕЗ, експерти, дільничні інспектори, відповідні спеціалісти, обвинувачений, підозрюваний, потерпілий, свідки. Огляд проводиться в присутності понятих.

Огляд місця події складається з етапів: а) підготовчий; б) робочий (безпосередній огляд); в) заключний.

Підготовчий етап включає діяльність слідчого:

- до виїзду на місце події;

- на місці події.

До виїзду на місце події слідчий зобов'язаний здійснити такі підготовчі дії:

- одержати вичерпну інформацію щодо події, визначити, чи організована охорона місця події, чи надано невідкладну медичну допомоги потерпілому, чи вжито заходів щодо ліквідації шкідливих наслідків;

- якщо цього не зроблено, дати вказівки про вжиття зазначених заходів;

- визначити склад та викликати членів СОГ;

- підготувати необхідні технічні засоби для забезпечення виїзду на місце події та проведення огляду (зв'язок, транспорт, технічні комплекти);

- запросити та забезпечити участь необхідних учасників у проведенні огляду: понятих, громадських помічників, потерпілих, свідків та інших.

Прибувши на місце події слідчий зобов'язаний:

- переконатися, що вжито заходів з охорони місця події, надання допомоги потерпілим, ліквідації наслідків події;

- якщо необхідно, вжити додаткових заходів з охорони місця події та ліквідації шкідливих наслідків злочину [7: c.45].

При необхідності, на цьому етапі слідчий проводить коротке опитування свідків та потерпілих, дає завдання оперативним працівникам щодо встановлення можливих потерпілих та свідків події, усуває сторонніх з місця події, визначає функції кожного з учасників огляду і роз'яснює їм їх права та обов'язки.

Робочий етап - починається з загального огляду, в ході якого слідчий знайомиться з обстановкою місця події, визначає межі огляду, висуває версії стосовно події. На основі отриманих відомостей слідчий формує завдання оперативним працівникам (застосування службово-розшукові собаки, організація пошуку злочинця за гарячими слідами, збирання інформації, виявлення свідків), складає план детального огляду, вибирає методи й засоби дослідження обстановки місця події, проводить орієнтуючу та оглядову зйомки місця події. Детальний огляд передбачає глибоке й всебічне дослідження місця події, об'єктів з метою виявлення слідів злочину. Під час загального огляду слідчий досліджує об'єкти в статичному стані, а при детальному може переміщувати предмети з метою дослідження, насамперед зафіксувавши їх на місці виявлення. Під час детального огляду здійснюється вилучення речових доказів (слідів), їх пакування, фіксація.

Заключний етап - полягає в узагальненні й аналізі зібраної інформації, вирішенні повністю або частково завдання та мети огляду. Визначається, які об'єкти обстановки доцільно оглянути додатково, які об'єкти необхідно ще вилучити. Слідчий може вважати огляд закінченим, якщо на всі питання, що випливають з події злочину, одержана певна інформація (встановлено механізм, спосіб вчинення, виявлені ознаки злочинця тощо) [6: c.53].

У ході загальної та детальної стадій огляду слідчий робить робочі помітки, а після закінчення огляду складає протокол огляду. Якщо огляд складний, протокол готується під час робочої стадії. На заключному етапі складаються плани місця події (орієнтуючі, оглядові, детальні), схеми та інші додатки до протоколу огляду місця події.

2. Тактика огляду місця події

2.1 Підготовка до контролю місця події

Огляд місця події дозволяє визначити низку дуже важливих обставин: природу досліджуваного події, несе воно ознаки складу якихось злочинів; де скоєно злочин - дома огляду чи якесь інше місці; після розслідувана подія; хто приймала ВРЦ у ньому участі, які відмітні ознаки і що висловилися дії кожного з учасників; яка мета і мотиви їх дій; які предмети, їх останній частині, речовини залишені ними дома події чи забрано (виявилися, приміром, на тілі, одязі); щоб ці особи проникли цього разу місце події та залишили його; як довго вони перебували дома події; які технічні (зокрема, транспортні) кошти використовувалися; хто міг спостерігати подія і звідки; що насамперед робилися приховування слідів реального події чи інсценівки іншої події; що викликало наступові шкідливих наслідків злочини і др. [15: c. 223].

Слідчий огляд місця події можна підрозділити втричі етапу: підготовчий, робочий і заключний. Таке поділ огляду на етапи, не порушуючи єдності цього слідчої дії, забезпечує реалізацію загальних положень тактики огляду. Повнота, об'єктивність, методичність й інші спільні тактичні становища можна реалізувати лише тому випадку, якщо робота слідчого буде організована, якщо завдання огляду вирішуватимуться їм у певному порядку, у суворо певної послідовності. Сенс поділу огляду місця події на етапи полягає, в такий спосіб, в систематизації дій слідчого дома події, у встановленні їх послідовність, які забезпечують якісність огляду.

Систематизация дій слідчого дома події, визначення кола цих дій необхідні також і здобуття права гарантувати дотримання слідчим під час виробництва огляду всіх своїх вимог, які стосуються цьому слідчому дії. Слід зазначити і те, що доцільне ефективне використання криміналістичних прийомів і коштів виявлення, фіксації і дослідження доказів дома події стає можливим буде лише тоді, коли буде визначено час і їх застосування, тобто за упорядкованості і систематизації дій слідчого.

Поділ огляду місця події на підготовчий, робочий і заключний етапи грунтується, що дії у процесі огляду неоднорідні, хоча вони спрямовані для досягнення спільної мети огляду [7: c. 46].

Професійна готовність слідчого до виробництва огляду вимагає від нього солідних теоретичних знань й уміння практично діяти у ході огляду. Чим більший обсяг знань, прийомів, коштів, якими володіє слідчий, тим більше коштів гарантій успішного проведення огляду. Проте власними силами знання й уміння ще гарантують слідчому на успіх роботі. Необхідне їхнє творче застосування під час огляду, постійний пошуку нових прийомів у роботі.

Професійна готовність включає у собі також психологічну підготовку слідчого до виробництва огляду, тобто готовність спокійно, творчо працювати у найскладніших умовах і неприємних обставин, вміло керувати особами, які надаватимуть йому допомогу у проведенні огляду.

Професійна готовність передбачає і хороший знання слідчим обслуживаемой території, дислокації населених пунктів, підприємств, установ і закупівельних організацій, вузлів зв'язку й шляхів, медичних пунктів. У цьому вся йому допоможуть карта народження і схеми міста (району), списки установ, підприємств і закупівельних організацій зі своїми адресами і телефонами, розклад руху всіх видів транспорту, довідка про стан доріг у різні пори року,

Огляд місця події триває іноді годинами у найнесприятливіших умовах. Тому слідчий повинен мати й особисте екіпірування для відповідного пори року погодних умов.

Підготовчий етап складається з дій, виконуваних до виїзду цього разу місце події та здійснюваних після прибуття на зазначений ділянку місцевості чи приміщення.

Слідчий (дізнавач), зазвичай, отримує первинну інформацію про подію від працівників чергових частин чи інших підрозділів органів дізнання. З отриманням повідомлення необхідно з'ясувати, від когось він отриманий, у яких полягала передбачене злочин, де й коли вона відбулася. Інколи справа, коли час події буде завдано шкоди здоров'ю людей, з'ясовується, буде надано їм медичну допомогу. Якщо такої допомоги не надано, даються вказівки про доставці цього разу місце події лікарів і транспортуванні потерпілих в лікувальні установи. Слід також з'ясувати, чи відомі суб'єкти злочини і де вони перебувають нині. Якщо названі особи зникли з місця події, даються вказівки про їхнє розыске [11: c.211].

У ситуаціях, коли зазначені суб'єкти невідомі, але є даних про ознаках їх зовнішності, наявних пошкодженнях, напрямі руху, доцільно доручити органам дізнання переслідування по гарячих слідах, блокування і прочісування територій, що прилягають до місця події. Коли суб'єкти злочину ховаються у громадському чи іншому транспорті, необхідно виробництво спеціальних загороджувальних заходів, для реалізації які слід залучити співробітників різних підрозділів органів внутрішніх справ.

Далі докладно з'ясовуються обставини події, які сліди є дома події, охороняється воно й де зберігаються його учасники.

За необхідності дається вказівка про охорону місця події, видаленні з його території сторонніх і забезпечення схоронності наявних слідів.

Для встановлення свідків та соціальні обставини мали місце події співробітникам органів дізнання то, можливо доручено виробництво опитувань під час подворно-поквартирных обходів, проведення спеціальних оперативно-розшукових заходів. Взагалі оптимальним є виїзд цього разу місце події співробітників органів дізнання і проведення ними до приїзду слідчого перелічених підготовчих заходів.

Важливою передумовою ефективності і забезпечення якості провадження попереднього розслідування у цілому і окремих слідчих дій зокрема є організація правильного взаємодії між слідчим і органами дізнання.

Особливо яскраво воно проявляється під час огляду місця події. За суттю, правильно організований огляд є не якесь відособлене дію слідчого, а тактичну операцію.

Тактичну операцію можна з'ясувати, як єдину за програмними цілями і підпорядковану загальним завданням скоординовану систему слідчих, пошукових, оперативно-розшукових та інших дій, вкладених у досягнення істини у справі. Отже, слідчий має діяти не осторонь, і з урахуванням проведених працівниками органів міліції оперативно-розшукових заходів, у зв'язку з ніж зростає роль взаємодії між тими особами.

Важлива роль розкриття злочинів належить слідчим версіям. Побудова версій і дії з їх перевірці здійснюються слідчим як із огляді місця події, і після завершення. Вже під час огляду неподтвердившиеся версії відпадають й заміняються новими, які потребують перевірці.

Під час огляду місця події можуть висуватися як загальні (зокрема типові) версії, в яких розтлумачувалося подія злочину за цілому, а й приватні, створені задля встановлення мотиву, мети, знарядь злочину, особистості злочинця, обставин, які сприяли скоєння злочину, та інших важливих задля встановлення істини фактів.

На противагу кожної версії доцільно висувати і контрверсію, що дозволить уникнути однобічності дій зі розкриття цього злочину, небезпеки захоплення одним, гаданим найімовірнішим й те водночас хибним поясненням події. Тож якщо слідчий оглядає місце крадіжки з магазину чи складського приміщення, то версії про злочину сторонніми особами повинна протистояти версія про інсценування крадіжки матеріально відповідальним обличчям.

Різновидом приватної слідчої версії є пошукова, висунута у разі, коли потрібно знайти скрывшегося відомого злочинця, і навіть інші приховувані об'єкти (труп, матеріальних цінностей та інших.). Розыскную версію, суб'єктом якої виступає слідчий, необхідно відрізняти оперативно-пошукової, висунутою оперативним працівником органу дознания [12: c.148].

Надалі слідчий вживає заходів із формування слідчо-оперативної групи. З огляду на обставини справи в самісінький неї зможуть включатися: фахівець-криміналіст, судовий медик чи іншого фахівець, оперативний працівник карного розшуку, оперативний працівник відділу боротьби з економічними злочинами, працівник ДАІ, дільничний інспектор, кінолог, інших працівників правоохоронних органів (прокурор, керівник органу внутрішніх справ). Якщо місце події перебуває у безлюдному місці, слідчий має взяти з собою і понятих.

Щоб формування слідчо-оперативної групи відбувався за стислі терміни, слідчий завжди повинен мати в собі списки, адрес і телефонів осіб, які можна викликані до участі в огляді місця події. Багато правоохоронні органи у слідчого та чергового по органу є заздалегідь підготовлені пофамильные списки слідчо-оперативних груп для виїзду на місця подій визначено категорій злочинів: крадіжок, грабежів і розбоїв, убивств, підпалів, дорожньо-транспортних пригод та інших. Це полегшує і прискорює формування слідчо-оперативних груп, і позитивно б'є по розслідування, оскільки включені на такі групи особи мають роботи у викритті злочинів даного вида [13: c.115].

Вирішивши про виробництві огляду місця події, слідчий із нашої думки зобов'язаний:

· забезпечити охорону місця події до прибуття, що полягає у прийнятті заходів для недопущення цього разу місце події сторонніх осіб і забезпечення збереження і недоторканності обстановки і слідів злочину;

· вжити заходів для запобігання або ослаблення шкідливих наслідків злочину (наприклад, розпорядитися про посилення заходів для ліквідації пожежі);

· забезпечити на момент прибуття присутність поблизу місця події осіб, котрі можуть дати необхідну інформацію про подію: очевидців злочину, якщо вони знані, та інших свідків, які виявили, наприклад, сліди злочину;

· попередньо визначити, яких фахівців слід залучити до участі в огляді, забезпечувати їхню прибуття цього разу місце події; внести пропозиціями щодо складі оперативної групи, що виїжджає цього разу місце огляду;

· перевірити готовність технічних засобів огляду.

Після здійснення перелічених заходів слідчий виїжджає цього разу місце події. Із часу його прибуття цього разу місце події починається другий період підготовчого етапу. Безпосередньому огляду передують такі дії:

1. вжиття заходів до надання необхідної медичної допомоги потерпілим, якщо вона допомогу була надано до прибуття слідчого;

2. видалення з місця події всіх сторонніх осіб й попередження появи таких осіб, у наступному під час виробництва огляду;

3. залучення до участі в огляді понятих і остаточне визначення кола інших учасників огляду. Інструктаж учасників огляду про права та обов'язків;

4. збирання шляхом опитування (неформальній, непротоколируемой розмови, до брати участь у якої корисно залучити й запрошених фахівців) попередніх відомостей, що їх прийнято до уваги під час огляду, встановленні, які зміни, хто, і із метою було зроблено дома події. Опитування трапляється доцільно фіксувати з допомогою звукозапису;

5. виробництво інших невідкладних дій, що диктуються обставинами і вжиття заходів, вкладених у поліпшення умов огляду (забезпечення штучного висвітлення ін.).

На цьому, і наступних етапах огляду здійснюються необхідні пошукові заходи, проведені паралельно з оглядом, наприклад переслідування злочинця, застосування службово-пошуковий собаки.

Отже, за всієї невідкладність виробництва самого огляду для слідчого та загалом психологічно з'ясовному бажанні розпочати ньому, як можна раніше, слідчий повинен пам'ятати і чітко усвідомлювати, що саме того, наскільки ретельно й повно здійснено розглянуті вище підготовчі дії щодо нього, залежить саме якість проведення цього надзвичайно важливого слідчої дії.

2.2 Етапи і тактичні прийоми огляду місця події

Тактика слідчого огляду залежить від конкретних обставин події та варіюється залежно від розслідування окремих видів злочинів.

Найбільшого застосування тактичні прийоми знаходять робочому етапі огляду місця події.

Зміст робочого етапу огляду місця події - безпосереднє дослідження об'єктів огляду. Якщо слідчого на підготовчому етапі мають переважно організаційний характер, то, на робочому етапі вони набувають синергетичного характеру исследовательский [14: c.53].

Можна виділити три основних тактичних становища, які стосуються слідчому огляду: повсеместность, конкретна послідовність і планомерность [15: c.23].

Повсеместность вимагає, щоб слідчий у межах місця події оглянув все без винятку ділянки місцевості, приміщення і об'єкти.

Конкретна послідовність огляду місця події - це дії з огляду просторових ділянок та дії в часу.

У просторовому відношенні для огляду місця події характерні такі тактичні прийоми, як огляд від центру до периферії і зажадав від периферії до центра. У цьому центром місця події вважаються найважливіші об'єкти, пов'язані з подією злочину, наприклад, труп, місце зламування, осередок пожежі.

Лінійний огляд залежить від обстеженні ділянок місця події за прямими лініях від краю краю.

При вузловому огляді по черзі обследуются окремі вузли місця події. Тож якщо у квартирі виявлено труп людини, огляд проводиться у разі наступним вузлам: вхід до під'їзду, сходові прольоти, сходова майданчик, вхідні двері із зовнішнього і внутрішньої сторони, коридор, кімната, у якій обнажи труп, безпосередньо труп, інші приміщення квартири, включаючи підсобні. Перехід до контролю наступного вузла здійснюється лише після завершення обстеження попереднього з усіма розташованими там об'єктами.

Великі ділянки місцевості невизначеною форми доцільно оглядати із заздалегідь запланованих секторам чи квадратах, а як і пересуваючись зигзагами.

Планомерность огляду передбачає систематичне, ретельне і повний обстеження всіх які стосуються події об'єктів, науково обгрунтоване чергування методів огляду, все сторонню фіксацію ходу і результатів слідчої дії.

Робочий етап огляду місця події складається з спільного освітнього і детального оглядів. Загальний огляд починається з огляду місця події з метою:

- орієнтування;

- вирішення питання про вихідної точки й способі огляду;

- вибору позиції для орієнтує і оглядової фотозйомки і її до внесення змін - у обстановку місця події.

Кожен етап огляду має цілі й реалізується з допомогою різних тактичних прийомів.

На етапі орієнтування слідчий має зробити загальний попередній огляд місця події (приміщення, навчаючи стік відкритій місцевості та інших.), зазвичай що охороняється працівниками міліції, і зіставити наслідки цього сприйняття з туристичною інформацією, якій він мав до виїзду цього разу місце події. За результатами зіставлення (коли потрібно) вносяться корективи до плану огляду. Аналізуючи цей етап слідчий зобов'язаний також окреслити найбільш доцільні і реальні кордону ділянки безпосереднього огляду; скласти загального уявлення про можливі вузлах огляду, за необхідності вжити заходів для поліпшенню огляду, захисту слідів негоди тощо. буд. Тактичні прийоми цього етапу переважно пов'язані з уточненням плану самого огляду, остаточним розподілом ролей між учасниками, визначенням кордонів осматриваемой території і що що є у ньому вузлів.

На етапі загального огляду слідчий грунтовніше вивчає загальну обстановку місця події, сув'язь його вузлів загалом і загальну взаємозв'язок з-поміж них. Він визначає, які вузли є центральними, виходячи зі спільної обстановки місця події та інформаційної зв'язок між предметами, складовими його вузол; вирішує у тому, від якого вузла (з яким вихідної точки) найдоцільніше продовжити наступний загальний огляд всіх уз вилов і яким методами; фотографує місце огляду за правилами орієнтує і оглядової фотозйомки, після чого здійснюється загальне вивчення кожного вузла окремо.

Робочий етап огляду місця події в тактичному плані, можна підрозділити втричі стадії: оглядова, статична і динамічна.

На оглядової стадії слідчий, використовуючи отриману на цей момент інформацію про суть події, що зумовило необхідність огляду, повинен:

1. Визначити кордону місця події, що він буде піддавати огляду. Їх встановлюють, з численних чинників: огляд місця якого саме події слідчий повинен зробити, характеру цього місця та т. буд. Інакше кажучи, кордону місця події мають визначатися з урахуванням об'єкту і предмета зазіхання, найімовірнішого механізму следообразования у його скоєння, характеру що виникають у цьому разі слідів та його просторової локалізації.

Так, виявлення трупа зі слідами насильницької смерті квартирі багатоповерхового міського вдома, з урахуванням сказаного вище, зазвичай робить доцільним обмеження місця огляду межами самої квартири і. то, можливо, сходовому майданчики, де вона рас покладено. Виявлення тієї самої трупа у квартирі одне поверхового будинку у сільській місцевості, навпаки, передбачає розширення меж місця події та огляд як самої квартири, а й що прилягає до дому місцевості, де у цьому випадку також мабуть наявність криминалистически значимих слідів преступления [16: c.20].

2. Визначити спосіб огляду місця події. І тому слідчий насамперед має вирішити питання так званої вихідної точки огляду - того безпосереднього ділянки місця події, того вузла, що містить значний обсяг криминалистически важливих речей (його називають інформаційним вузлом), від якого з урахуванням виду розслідуваної злочини і конкретних обставин справи за доцільне розпочати огляд. Її слід вибирати те щоб забезпечити як цілеспрямованість й повноти огляду, а й (що мені представляється найважливішим) таку послідовність дії дома події слідчого та інших учасників огляду, яка виключила, або, по крайнього заходу, звела до мінімуму можливість знищення пли ушкодження ними самими слідів злочину (на жаль, таке трапляється відомі слідчої практиці).

Наприклад, під час огляду місця квартирної крадіжки, досконалої шляхом зламування двері, найбільш інформаційно значимими вузлами зазвичай по послідовності є: місце проникнення злочинця до квартири, місця зберігання викрадених цінностей, і навіть догляду злочинця після крадіжки (якщо останнє не збігаються з місцем проникнення). Вочевидь, що початковою точкою огляду місця такого події має стати місце проникнення, бо початок огляду з інших відзначеної вище, інформаційних вузлів неминуче призведе (або може, привести з дуже високим мірою вірогідності) до знищення або пошкодження слідів дома проникновения [17: c.21].

Навпаки, під час огляду місця події, пов'язане го з виявленням трупа на відкритій місцевості, вихідної, точкою зазвичай є сам труп. Інформація, отримана у його огляду, обумовить подальшу послідовність огляду місця происшествия [18: c.95].

Вибір вихідної точки визначає то і спосіб самого огляду місця події загалом. Найпоширеніші такі способи огляду:

Ексцентричний метод передбачає початок огляду від центру місця події для її периферії по розкручування спіралі. Цей метод найбільш доцільний за наявності дома події чітко окресленого центру, у якому зосереджені найважливіші сліди (труп, зломлений сейф тощо. буд.). Слідчий, вивчивши центральний вузол і рухаючись від цього зазначеним вище чином, продовжує огляд та поступово наближається до кордонів місця події.

Концентрический метод залежить від зворотному (стосовно эксцентрическому) способі огляду, починаючи з периферії до центра місця події по сужающейся спіралі. Він доцільно застосовувати тоді, коли місце події немає яскраво вираженого центру, а сліди злочину розташовуються усім ділянках місця події, зокрема і його кордонів (виявлені тут сліди догляду злочинця з місця події можна використовувати щодо паралельно огляду оперативно-розшукових заходів із його переслідуванню). Концентрический спосіб бажаний і тоді, коли на периферії місця події виявлено сліди, що з метеорологічних умов можуть зникнути, а центр місця події, хоча чітко й виражений, але захищений негоди.

Лінійний (фронтальний) метод є огляд значних (протяжністю) ділянок місцевості в линів ном напрямі (від однієї кордону, прийнятої за вихідну, до інший). Зазначених лінійних напрямів може бути скільки, коли значна територія місця події ділиться на смуги. У цьому ширину смуг визначають з такою розрахунком, щоб слідчий, переміщуючись вздовж смуги по осьової лінії, міг переглядати усю шпальту. Кілька смуг зазвичай виділяється на місцях авіаційних подій. Осмотру може підлягати і жодна смуга, що становить дорогу (шосе) при дорожньо-транспортній пригоді.

Вузловий метод - найбільш комбінований і досить поширений спосіб огляду, до складу якого компоненти суб'єктивного, об'єктивного, статичного і динамічного методів. Природно, він застосуємо там, де на кількох місці події можна назвати відповідні вузли. Зазначений метод може бути обраний і застосований відразу після загального сприйняття обстановки місця події та виділення у ньому вузлів. Последующую частину загальної й усе детальний огляд доцільніше здійснювати по виділеним дома події вузлам. У його застосування кожен вузол загалом піддається загальному огляду і фіксації. У цьому визначаються характер об'єктів (слідів) в вузлі, їхній зовнішній вигляд, взаєморозташування і взаємозв'язок у тому початковому статичному зі стоянні. Потім здійснюється детальний огляд предметів і слідів у межах вузла динамічним способом, яка передбачає ретельний огляд всього що у вузлі з виявлення його особливостей, індивідуальних ознак тощо. п. Щоб при застосуванні методу вузлового огляду не порушувалася послідовність вивчення обстановки місця події загалом та її складових, необхідно виділені вузли оглядати не хаотично, а, по чітко продуманий іншої системі виходячи зі ступеня важливості вузлів, характеру їх інформаційною і територіальній зв'язку, певної послідовності розвитку злочинного події, топографічної близькості та інших. Зазначений метод, як свідчить практика, при професійному застосуванні найкраще забезпечує повноту, об'єктивність і методичність огляду.

За всіх методах огляду необхідно брати до уваги його присутність серед обстановці місця події негативних обставин, під якими розуміються будь-які фактичні дані, суперечать уявленню про об'єктивному для цій ситуації ході речей. Наприклад, насичення приміщення, де зберігалися цінності підприємства, судячи з вырисовывающейся початкової ситуації, скоєно шляхом перепиливания дужки замку двері приміщення. Проте біля місця перепиливания металевих тирси виявлено було. При детальному огляді замку дома події було встановлено, що перепиливание дужки скоєно при відкритому замку. Це дозволяє зробити висновок, що крадіжка була інсценовано з приховання посадового розкрадання [19: c.29].

Постійного правила застосування тієї чи іншої способу немає. При виборі способу враховуються конкретні обставини. Так, огляд приміщення рекомендується зазвичай виробляти від входу до нього, тобто. концентрическим способом. Огляд відкритій місцевості доцільно вести від центру до периферії (ексцентричним методом), тому що важко на початку огляду визначити кордону місця події, або способом фронтального огляду, коли територія дуже велика і можна розділити на смуги.

Завершується розглянута стадія орієнтує і оглядової фотозйомкою подвергаемого огляду місця події, і навіть упорядкуванням у найзагальнішому вигляді його плану (схеми), і потім наповнюватиметься даними про обстановку місця події та криминалистически значимих її деталях, виявлених наступних, статичної і динамічної стадіях робочого етапу огляду місця події.

Сутність статичної стадії робочого етапу огляду місця події вбачається вже з його найменування (статика - від грецьк. statos стоїть - стан спокою, рівноваги). У статиці слідчий оглядає і фіксує (застосовуючи оглядову, вузлову й деталізовану фотозйомку, відеозапис і відбиваючи на плані) обстановку місця події, окремі об'єкти і деталі у тому нерухомому стані - у цьому, де вони перебувають у момент огляду, не пересуваючи їхні, фіксує відстані між окремими об'єктами й ті деталі обставини, котрі з цей час присутні, але потім можуть або зникнути, або змінитися.

На динамічної стадії всі об'єкти дома події ретельно й детально оглядаються, приймаються всі заходи і кошти виявлення, фіксації і вилученню слідів, проявляються й фіксуються негативні обставини. Окрему увагу слід привертати до виявлення невидимих чи слабовидимых слідів, і навіть мікро частинок та інших мікрослідів. У цьому треба пам'ятати, що й об'єкт, у якому передбачається наявність таких слідів, то, можливо вилучено з місця події (чи то, можливо вилучено що становить таку зацікавленість частина об'єкта), то слідчий під час огляду повинен цим обмежитися. Тим самим було забезпечать можливість виявлення і вивчення слідів на вилучених об'єктах експертами в лабораторних умовах з допомогою більш чутливих і надійних методів, ніж, які реально доступні слідчому та фахівцям дома происшествия [20: c.30].

При динамічному огляді предмети переміщаються у просторі і оглядаються зусебіч. Звертається увага фахівців і те що, що під даним предметом чи усередині нього. У результаті огляду місця події потрібно перейматися виявлення негативних обставин, роль що у викритті різноманітних інсценівок і розкриття злочинів важко переоцінити. Під негативними обставинами розуміються фактичні дані, суперечать звичайному поясненню факту чи ходу розвитку події. Так, під час розслідування крадіжок зі зламуванням з магазину чи складських приміщень нерідко можна знайти відсутність слідів, що їх, тоді як приміщення проникав чужий, або наявність тих слідів яких немає має бути, якщо подія розвивалося оскільки пояснює матеріально відповідальну особу. Наприклад, комірник повідомляє, що злочинець проникнув у склад крізь розбите вікно, проте, попри вкритому пилом підвіконні відсутні будь-які следы [21: c.240].

Виявлені негативні обставини необхідно описати: в протоколі огляду і зафіксувати із застосуванням фотографування, відеозапису або шляхом виготовлення зліпків, відображення на схему, і т. буд.

Заключний етап огляду місця події зі варто з заходів для збереження речові докази, вилучення яких не можна, упаковки вилучення предметів, закінчення складання планів і схем оглянутого місця події та протоколу даного слідчої дії, що докладніше говорилося під час розгляду загальних положень тактики слідчого огляду.

На завершальний етап підбиваються загальні підсумки огляду, виявляється лише доступне пропущено, не охоплено оглядом. За необхідності ці недоліки усуваються.

Окрім перерахованих способів огляду місця події, в юридичної літературі іноді і про методи її огляду. Зазвичай називають два методу огляду: суб'єктивний і об'єктивний. За виробництва огляду місця події суб'єктивним методом слідчий хіба що рухається шляхом руху злочинця, суб'єкта злочину (тому й саме найменування методу - суб'єктивний). Суб'єктивний метод у тому, що слідчий вивчає територію місця події, його обстановку й окремі сліди дільницями дії і маршрутам пересування злочинця з урахуванням гаданого механізму скоєння злочину. Отже, це у якійсь мірі метод вибіркового огляду, під час його можуть бути допущені окремі прогалини у пошуку слідів і речові докази. Однак у певних ситуаціях даний метод в чистому вигляді може бути ефективним, наприклад там, де досить чітко виділяються зазначені ділянки і маршрути діянь П.Лазаренка та руху злочинця, і навіть при виявленні негативних обставин. Поза полем його зору залишаються зміни середовища, у якій скоєно злочин, які пов'язані безпосередньо з його діями злочинця чи пов'язані з його діями інших осіб - учасників події, хоч і й інші можуть становити значну важливість з погляду встановлення істини у справі. Фактично суб'єктивний метод огляду означає вибірковий огляд окремих елементів місця події.

При застосуванні об'єктивного методу місце події озирається все повністю незалежно (хоч і з урахуванням) від шляхів пересування нього злочинця. Це суцільна огляд всіх елементів місця події. Саме стосовно такому підходу до контролю можна казати про названих засобах огляду як вираженні послідовності огляду об'єктів дома події. Об'єктивний метод орієнтує на вивчення всієї обстановки місця події, незалежно від гаданих шляхів переміщення злочинця ним і ділянок його дії. Фактично, це суцільний огляд території місця події. Об'єктивний метод значною мірою забезпечує повноту, всебічність і об'єктивність огляду і в вона найчастіше кращим. Проте аналізований метод який завжди буває вдалим, наприклад, великих територіях огляду з чітко вираженими вузлами може не цілком результативним. Разом про те трапляється так, коли найефективнішим способом огляду стає комбінація суб'єктивного і об'єктивного методів. Так, переважна більшість місця події, усі його центральні вузли оглядаються об'єктивним методом, а шляху приходу і злочинця - суб'єктивним.

У виконанні вітчизняної криміналістиці перевагу надають об'єктивного методу огляду місця події, оскільки саме його забезпечує необхідну повноту осмотра [22: c.39]. Не означає, звісно, що у певних ситуаціях може бути застосований суб'єктивний метод, наприклад випадках, коли з характеру події все сліди злочини минулого і злочинця розташовуються лише дорогою руху протягом останнього тож немає потреби в огляді прилеглої території.

І, нарешті, остання тактична рекомендація до заключному етапу огляду місця події: якщо є зберегти певний час місце події не змінювалась, то, безумовно, її треба використовувати шляхом, наприклад, опечатування квартири, службового приміщення тощо. буд., де можна говорити про розслідувана подія (що, природно, має відбитися в протоколі огляду). Це можна буде найефективнішого повторного чи додаткового огляду місця події, відверне внесення цілком природних інакше змін - у обстановку події.

огляд місце подія слідство

2.3 Фіксація ходу і результату огляду місця події

Огляд місця події як слідчі дії набуває значення для справи лише тому випадку, якщо його результати будуть міг би належно процесуально оформлені, тобто коли буде дотримано все процесуальні умови виробництва огляду, куди входять у собі встановлену законом фіксацію результатів огляду. Прокурор, вивчав справа, суд, який би розглядав його за суті, касаційна інстанція можуть будувати висновки про підлогу ноті, об'єктивності, методичності і своєчасності огляду місця події лише з тим процесуальним документам, що відбивають виробництво огляду і є у справі.

Результати огляду повинні фіксуватися. Фіксація результатів огляду - це документальне свій відбиток у встановленої законом формі усього, виявленого слідчим дома події, опис про изведенных їм у місці події дій, запечатление як загальної картини обстановки події, і властивостей, гніву й ознак окремих елементів місця происшествия [23: c.230].

Закріплення виявлених даних під час огляду має дві сторони: криміналістичну і процесуальну. Він повинен вироблятися високому науково-технічному рівні при найсуворішому дотриманні норм кримінально-процесуального закону. Фіксація доказів як певне дія може відбуватися здійснюватися у початку, під час огляду у його заключної частини.

Слід розрізняти спільні смаки й приватні кошти фіксації результатів огляду. До загальним засобам фіксації ставляться такі, з допомогою яких слідчий знімає загальне полотно місця події, обстановку, у якій скоєно злочин, всю сукупність об'єктів дома події. До таких засобам фіксації ставляться протокол огляду місця події, схеми, плани і креслення місця події, його фотознімки та відеозаписи. До приватним засобам фіксації ставляться такі величезні кошти, що застосовуються для фіксації результатів огляду окремих об'єктів дома події: масштабні знімки, зліпки, замальовки тощо.

Коли йдеться про фіксації результатів огляду, більшість криміналістів вказує лише з такі способи, як складання протоколу огляду, фотографування і креслення планів. Вилучення і прилучення як речові докази окремих предметів і частин предметів вони чомусь саме до способам фіксації не відносять. Однак це нічим іншим, як фіксація результатів огляду, закріплення роботи, виконану слідчим під час огляду. Хоча замальовка окремих предметів як засіб фіксації є дуже недосконалої, оскільки вона будь-коли може передати із необхідною точністю воспроизводимый об'єкт, виключати її цілком застосування було неправильним. У окремих випадках замальовка можна з успіхом і користю застосовуватися. З іншого боку, до способів фіксації слід зарахувати і різноманітних виміру, вироблені під час огляду, оскільки цими діями закріплюються в протоколі огляду даних про розмірах предметів, відстанях з-поміж них тощо [24: c.59].

Отже, фіксація результатів огляду місця події може здійснюватися кількома способами:

1) складання протоколу огляду місця події;

2) виробництво фотографічних знімків;

3) вилучення різних предметів, що мати значення речові докази;

4) виготовлення копій як зліпків і відбитків на слідовий плівці;

5) креслення планів і схем місця події,

6) різноманітних виміру;

7) замальовка.

Протокол огляду місця події є основним процесуальним документом, відбиваючим результати огляду. протокол має бути:

- точним і послідовним описом усього, виявленого слідчим та інші учасниками огляду дома події. Разом про те, в протоколі має міститися як точне, але й ясне і доступне опис місця події та його елементів; зрозумілість і доступність протоколу забезпечується вживанням загальноприйнятої термінології, в протоколі повинно бути невизначених висловів, як-от «близько», «майже», «поруч», «недалеко»;

- повним описом усього, виявленого дома події яка має до справі;

- об'єктивним описом виявленого дома події. У протоколі на повинен утримуватися пояснення, тлумачення виявлених фактів, явищ, викладу уявлень слідчого про механізм освіти тих чи інших виявлених слідів, про походження з туалетним приладдям знайдених знарядь злочину і т. п. Протокол - це опис виявленого, але з пояснення;

- цілеспрямованим: у ньому вказуватися тільки те, що безпосередньо належить до контролю й не бути нічого зайвого, що могла б захарастити протокол своїм описом і було б обмеження справи;

- складено з повним дотриманням встановлених законом правив і мати необхідні реквізити. Це вимога є вираз законності протокола [25: c.110].

...