Концепції виникнення держави

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Концепції виникнення держави

Вступ

держава суспільство право

Держава в суспільстві існувала не завжди. Основною причиною виникнення держави були розпад первісного ладу, потреба у здійсненні управління людьми у нових умовах, поява соціально-неоднорідного, класового суспільства, суперечностей між класами, що не могли бути подолані суспільною владою первісного ладу.

Держава є політичною організацією всього населення країни, його загальним надбанням і справою. Без держави неможливі суспільний прогрес, існування і розвиток цивілізованого суспільства. Як форма організації суспільства, призвана забезпечувати його цілісність і вправляємість, держава виконує функції, зумовлені потребами суспільства, а відповідно, служить його інтересам. Держава відрізняється низкою ознак від суспільної влади, звичаїв, традицій і моралі первісного ладу. Термін "держава" в юридичній та іншій науковій літературі тлумачать по-різному. Його розглядають у субстанціональному, атрибутивному, інституційному та міжнародному значеннях.

У субстанціональному значенні держава - це організоване в певні корпорації населення, що функціонує в просторі і часі.

В атрибутивному значенні - це устрій певних суспільних відносин, офіційний устрій певного суспільства, його оформлення.

В інституційному значенні - це апарат публічної влади, державно-правові органи, що здійснюють державну владу.

У міжнародному значенні державу розглядають як суб'єкт міжнародних відносин, як єдність території, населення і суспільної влади..

Крім того, історія держави невід'ємна від історії суспільства, елементами якого є кожен з нас. Вона разом з суспільством проходить довгий історичний шлях від нерозвиненого до розвиненого набирає на цьому шляху нові риси і властивості.

Розділ І. Первіснообщинне суспільство: Основні риси організації та життєдіяльності

Основоположником процесів виникнення держави було первісне суспільство, інакше кажучи - наша історія переддержавного минулого.

Однією з теорій виникнення держави є історико-матеріалістична, прихильниками якої були Л.Г. Морган, К. Маркс, Ф. Енгельс та ін. Сутність цієї теорії полягає в тому, що держава виникає внаслідок розвитку і занепаду первісного ладу, розвитку способу виробництва, що й визначає соціальні зміни в суспільстві. Згідно з цією теорією, протягом тривалого часу люди жили, не маючи уяви про державу. Це була епоха первісного суспільства. Та вже тоді люди прагнули до колективних форм життя. Вони разом виробляли примітивну зброю, разом полювали, разом добували їжу, виготовляли одяг зі шкур тварин.

Жили люди в той період розвитку суспільства, об'єднуючись у невеликі групи - первісне стадо чи орду. Первісне стадо змінювалося на досконаліше об'єднання людей - первісну родову общину (рід), тобто колектив людей, що походили від одного пращура і вели спільне господарство.

Першому періоду в основному відповідає материнський рід (матріархат), другому - патріархальний (патріархат). Рід був одночасно найдревнішим соціальним інститутом і найпершою формою організації додержавного суспільства. У тих умовах, коли єдиною формою усвідомлення соціальних зв'язків було відображення у свідомості людей спільності інтересів у вигляді рідства,провідну роль у піклуванні по сім'ю та веденні господарства відігравали жінки . Спільною власністю роду була земля головний засіб для полювання, збирання врожаю, виготовлення примітивних знарядь праці тощо, низька ефективність виробництва забезпечувала лише необхідні життєві потреби на основі зрівняльного розподілу в інтересах усіх членів роду незалежно від участі у спільній трудовій діяльності, але за індивідуальними потребами.

Влада в первіснообщинному суспільстві уособлювала силу і волю роду або союзу родів: джерелом і носієм влади (владним суб'єктом) був рід, вона була спрямована на управління загальними справами роду, підвладними (об'єктом влади) були всі його члени. Роди очолювали старійшини найбільш поважні і досвідчені люди. Всі були рівними, ніхто не мав привілеїв. Старійшини поряд з іншими членами роду, приймали участь у спільній трудовій діяльності. І їхня влада засновувалася на особистому авторитеті, інтелектуальних і емоційних достоїнствах, добровільному виконанні їх рішень іншими членами роду.

Суспільні відносини первісного суспільства регулювалися нормами первісної моралі, звичаями і традиціями, релігійними нормами та всілякими заборонами (табу). Гарантом їх дотримання здебільшого був не примус, а страх перед надприродними силами та богами. Додержання звичаїв означало повагу до пращурів, дух яких постійно "спостерігає" за життям на землі. Первісні люди виконували соціальні норми добровільно, без спеціального примусу, що притаманний державі. Отже, первісні люди від привласнювального господарства, що базувалося на мисливстві, збиранні коріння, ягід, іншої їжі рослинного світу, рибальстві, поступово почали переходити до виробництва. Розвивалися (або виокремлювалися) скотарство, обробіток землі, вирощування злаків, ремесло й торгівля.

Загальними причинами виникнення держави стали:

1) три великі поділи праці (відокремлення скотарства від землеробства, відокремлення ремесла від землеробства, відокремлення торгівлі від виробництва);

2) поява надлишкового продукту, патріархальної сім'ї, приватної власності та майнової нерівності;

3) утворення класів, як великих груп людей з протилежними інтересами й виникнення міжкласових конфліктів;

4) неспроможність суспільної влади первісного ладу врегулювати класові суперечності та конфлікти та виникнення публічної влади.

Розділ ІІ. Передумови виникнення держави

2.1 Історичні передумови виникнення держави

Виникнення держави внаслідок розпаду первісного суспільства мало свої передумови.Деякі автори вважають, що держава з'явилася там і тоді, де й коли суспільство розпалося на класи з протилежними інтересами. Хоч у різних народів держава виникала по-різному, проте завжди в основі була класова боротьба. Інші пов'язують виникнення політичної організації суспільства, держави і права з необхідністю здійснювати управління суспільством за нових умов, які складаються внаслідок розпаду первісного суспільства, появи нових економічних і соціальних відносин, що характеризували початок цивілізації.

На певному етапі розвитку у суспільстві виникають проблеми взаємовідносин між новостворюваними прошарками населення, його верствами і між окремими особами. Втрачаючи соціальну неоднорідність, суспільство розділяється на частини, які відрізняються місцем і роллю в системі суспільного виробництва і розподілу матеріальних благ, способом життя, духовною культурою, соціальним і майновим станом тощо. Ці індивідуальні інтереси носять настільки різноманітний характер, що виникає потреба в їх узгодженні і координуванні, потреба у регулюванні відносин між різними частинами суспільства. Держава виступає формою організації суспільного життя, системою соціального управління, що забезпечує цілісність суспільства, його нормальне, стабільне функціонування. Виникнення держави багато в чому залежить від того, який соціальний інститут тлумачать як державність, його сутність та призначення. В основі цієї складної проблеми лежать складні різні ідейні, філософські погляди і течії. Історичні і етнографічні науки дають все нові знання про причини походження держави і права.

2.2 Соціальні засади виникнення держави

Безпосередньо з виникненням права сучасна матеріалістична наука пов'язує процес виникнення держави. А, взагалі, зародження державного ладу є одночасним до розвитку виробництва, переходу від привласнюючої до виробничої економіки. Саме перехід до виробничої економіки послужив поштовхом до трьох великих розділень суспільної праці відділення скотарства від землеробства, розділенню ремесла і шару людей, які зайняті в сфері обміну - торгівлі (купців).Такі великі події в суспільному житті мають такі ж великі багаточисленні наслідки. Зросла роль чоловічої праці, яка стала явно пріорітетною в порівнянні з жіночою домашньою. В зв'язку з цим матріархальний рід поступився місцем патріархальному, де рід вже ведеться по батьківській, а не материнській лінії. Родова община починає розпадатися на патріархальні сім'ї (землеробів, скотарів, ремісників), інтереси яких вже не повністю співпадають з інтересами роду. З виникненням сім'ї почався розклад родової общини. Причини зародження держави беруть своє коріння не тільки в матеріальному виробництві, але і в відтворенні самої людини. Заборона інцесту (кровозмішання) не тільки сприяла виживанню і укріпленню роду людського, але й створила багатопланову дію на розвиток суспільства, структуру його внутрішніх і зовнішніх відносин, культуру. Кровозмішання веде до виродження, ставить рід на межу загибелі, щоб викорінити його, потрібні були суворі міри, направлені проти відступлень від табу, які обов'язково мали місце.

Родова організація суспільства трансформувалась в державу еволюційно, проходячи перехідні стадії. Одною з таких перехідних форм, - за думкою Л.Моргана, - "військова демократія", де органи родового суспільного самоуправління ще зберігаються, але поступово набирають силу нові переддержавні структури в особі воєнначальника і його війська.Тут з'явились зачатки військово-насильницького примусу і подавлення, тому що традиційна родова організація самоуправління уже не в стані була вирішити виникаючі протиріччя, які все більше розвалювали вікові порядки.

2.3 Суть формування державності в різних умовах

Формування держави -тривалий процес, який у різних народів йшов різними шляхами. На зародження держави значний вплив зробили географічні умови, необхідність здійснення широкомасштабних суспільних робіт, які передвизначили виникнення самостійної і сильної публічної влади.Всі східні держави були абсолютними, деспотичними монархіями, володіли потужним чинновницьким апаратом, економічну основу їх складала державна власність. Держава одночасно і експлуатувала сільських общинників, і управляла ними, тобто сама держава виступала організатором виробництва.На території Європи по іншому історичному шляху йшов процес виникнення державності, де головним державотворчим фактором було розшарування сусупільства, яке обумовлено інтенсивним формуванням приватної власності на землю, рабів та інше. З приводу виникнення держави на території Західної і Східної Європи в літературі наявні дві точки зору. Прибічники першої стверджують, що в багатьох регіонах в ході розкладу первісних відносин зароджувалась феодальна держава. Прибічники іншої вважають, що після розкладу трудового устрою, тут наступає попередній феодалізму довгий період, в ході якого знать виділяється в особливу групу, забезпечує собі привілегії, в першу чергу у володінні землею, але християни зберігають як свободи так і власність на землю. Цей період вони називають профеодалізмом, а державу профеодальною.Таким чином, на етапі виробничої економіки під дією розділення праці, появи патріархальної сім'ї, військових захоплень, заборони інцесту і інших факторів, проходить розшарування первісного суспільства, загострюються його протиріччя, внаслідок чого родова організація соціального життя виживає себе, а їй на зміну з тою ж неминучістю приходить нова організаційна норма суспільства державність.Виникнення держави обумовлено потребою суспільства зберегти свою цілісність за його розшарування на нерівні за своїм соціальним станощем верстви, в здійсненя ефективного соціального управління за умов збільшення населення, зміни безпосередніх родоплемінних

Розділ ІІІ. Основні теорії походження держави і права

У світі завжди існувало безліч концепцій, що пояснюють виникнення держави і права. Виникнення їх природне й зрозуміле, якщо врахувати складність і багатогранність таких явищ як держава і право та той факт, що кожна з цих теорій відображає різні погляди і судження тих чи інших соціальних спільностей - груп, класів, страт, націй на цей процес або погляди і судження однієї й тієї самої соціальної спільноти на різні аспекти процесу походження держави і права.За час існування юридичної, філософської і політичної наук було зроблено десятки найрізноманітніших припущень.

1.Патріархальна концепція була поширена у Стародавній Греції та рабовласницькому Римі й трактувала державу як велику сім'ю. Основоположники цієї концепції пов'язували виникнення держави з історичним процесом росту сім'ї, об'єднання родів у племена, племен у ще більші історичні спільності і так аж до держави. Державна влада є продовженням і розширенням батьківської (патріархальної) влади до влади старійшин, вождя, яку пізніше здійснює у державі монарх. Монарх повинен піклуватися про своїх підданих, а останні - підкорятися правителю. Засновниками названої теорії були давньокитайський мислитель Конфуцій, давньогрецький філософ Арістотель, англійський вчений Р. Фільмер, українські вчені М. Михайловський, М. Драгоманов та інші.Платон (жив і діяв у 427-347 до Р.Х.) у знаменитій грунтовній праці "Держава" описав ідеальну справедливу державу, яка бере початок із сім'ї, де існує єдність космосу, держави й окремої душі. Держава, за Платоном, це обруч, який скріплює своїх членів на основі взаємної поваги і батьківської любові. В основу цієї концепції покладено велику роль старійшин, голів рад старійшин, а пізніше вождів племен, які з зростанням населення ставали царями, монархами. Для первісного суспільства важливим було організувати своє виробництво, вміло побудувати відносини з сусідами, забезпечити населення продуктами. Це завдання здатні були виконати вожді племен. Продуктом саме природного розвитку називав державу Арістотель (жив і діяв у 384-322 до Р.Х.). Він вважав, що держава (поліс) постає тоді, "коли виникає спілкування, зв'язок між сім'ями й родами задля благого життя та самоцінного існування.Мислитель уподібнював державу до таких первинних людських спільнот, як сім'я й поселення..У цілому, патріархальна концепція обгрунтовує походження держави поступовим, під дією різних причин, соціальним розвитком сім'ї. Сім'я, плем'я, група племен, народність перетворюються у державне утворення, яке втрачає кровну спорідненість. Виникає влада, що позбавлена сімейної основи. Отже, державна влада, за цією концепцією, є перетворенням влади батька на владу князя, монарха.

2. Теологічна концепція походження держави. Особливу роль у вирішенні питання про походження держави протягом історії розвитку людства відводили релігії. Ще в Давньому Єгипті, Вавилоні, Іудеї висували ідеї Божого походження держави і права. Теологічна концепція пояснювала походження держави та права Божественною волею, спираючись на Біблію. Прибічниками її були: Тертуліан, Аврелій Августин (видатний діяч християнської церкви, єпископ Північної Африки, 354-430 рр.) та домініканський монах, видатний вчений-богослов Фома Аквінський (1225-1274 рр.). Проголошуючи походження держави від Бога, вони обгрунтовували її вічність і непорушність, вважали, що будь-яке посягання на державу приречене на невдачу, що Божа воля вкладена в руки правителя, покликана захищати благо всіх, чим виправдовували будь-які реакційні держави.

Теологічна концепція мала під собою реальні факти: перші держави мали релігійні форми, оскільки базувалися на правлінні жреців. Божественне право надавало державній владі авторитет, а рішенням держави - обов'язковість.

Теологічна концепція походження держави, створена у VІ-ХШ ст., була обумовлена релігійною свідомістю людей того періоду та рівнем знань про сутність суспільства й закономірності його розвитку. Живучість цієї концепції підтверджується тим, що держава виникла одночасно з моно-релігією і перші держави були теократичні. Вступ монарха на трон завжди освячували, що надавало владі особливого авторитету та безумовної підпорядкованості'1 всіх підданих. У пізніший час цю концепцію використовували для виправдання необмеженої влади монарха. Безспірним є те, що згадана коцепція допомагала встановити у суспільстві необхідний порядок.

3. Договірна концепція походження держави виникла у Стародавній Греції.За цією коцепцією держава виникла в результаті суспільного договору між людьми (до цього вони перебували у "природному стані") на підставі добровільної згоди, досягнутої між правителями і населенням певної території з метою забезпечення порядку й організації суспільного життя: одні будуть управляти, а інші виконувати їх управлінські рішення. Тобто, люди погоджуються створити державу з метою надійного забезпечення своїх природних прав, свобод, захисту особистості і власності. Прихильники договірної коцепції виступали насамперед проти ідеї Божественного походження держави і права. В їх уяві влада монарха викликана не Божим провидінням, а надана самими людьми. Звідси, Ж.-Ж. Руссо обгрунтовував право народів скидати з престолу правителів, якщо ті не виконували умов договору.

4. Концепція насильства стверджує, що держава виникла як наслідок завоювання, поневолення одних народів іншими. На думку прихильників цієї коцепції держава є тією силою, яку утворюють завойовники у вигляді особливого апарату примусу для утримання у покорі захоплених народів і зміцнення певної влади над переможеними. Завоювання трактують як підпорядкування слабого сильному, як закон природи. При цьому насильство розглядають як природне явище,що не тільки породжує єдність протилежних одне одному "елементів" держави - переможців і переможених, правлячих і підкорених, а й має соціально-економічні та політичні наслідки. Прихильниками цієї коцепціії були Л. Гумплович, К. Каутський, Є. Дюрінг та ін.

5.Органічна концепція. Ті засновники. Походження держав розуміють як результат соціальної (органічної) еволюції, витвір самої природи, як біологічний організм, що має самостійну волю і свідомість, своє політичне тіло - голову, руки, ноги, внутрішні органи (які складаються з клітин, складових частин, якими є люди) і виконує певні функції. З часом цей організм розвивається, старіє і гине. Обгрунтував цю теорію англійський вчений-філософ Г.Спенсер, хоч ідеї співставлення держави і людського організму розвивав ще древньогрецький філософ Платон.

6. Психологічна концепція пов'язує походження держави з особливими властивостями людської психіки, якій характерна потреба до покори, усвідомлення залежності від видатної особистості. Народ є інертною масою і не здатний до прийняття рішень, тому потребує постійного управління ним. Основні причини виникнення держави дана коцепція вбачає не в оточуючому людей економічному, соціальному та іншому середовищі, а в імпульсах і емоціях, які відіграють головну роль не тільки в пристосуванні людини до умов життя суспільства, а й у походженні держави. Держава - результат психологічних взаємодій людей, досконала форма емоційного спілкування, тобто закономірний підсумок психологічної потреби людини у спілкуванні. Серед фундаторів цієї теорії були Л. Петражицький, Г. Тард, Д. Фрезер.

7.У двадцятому столітті найбільшого поширення набула соціально-економічна класова або історико-матеріалістична концепція. Згідно з цією коцепцією найважливіші зміни в житті первісно-общинного ладу були пов'язані з істотними змінами в економічному житті тогочасного суспільства, яке поступово переходило від привласнювального господарювання (мисливство і збирання) до господарювання виробничого, до одержання надлишкового продукту. Це зробило робочу силу людини здатною виробляти більшу кількість продуктів, ніж було необхідно для підтримання життя людини. Виникали реальні умови для експлуатації чужої праці та майнової і соціальної диференціації.Цей період характеризується трьома великими розподілами праці:1) відокремленням скотарства від землеробства;2) відокремленням торгівлі від виробництва;3) відокремленням ремесел від землеробства.

Держава виникла там і тоді, де й коли суспільство розділилося на прошарки (класи) з протилежними інтересами, конфлікт між якими неспроможна була врегулювати організація влади первісного суспільства. Ця концепція виділяє три форми виникнення держави:Афінська - як результат протидії протилежних класів (класових антагонізмів);Германська - обумовлена потребою утримання завойованих територій і населення в покорі;Римська - результат боротьби між патриціями (місцевими багатими людьми) і плебеями (прийшлим населенням).

8. Технократична концепція говорить, що держава є результатом розвитку науки й обумовлена необхідністю регулювання відносин між: людьми і технікою.

9. Прихильники космічної концепції стверджують, що державні інститути занесені з космосу, створені за участю позаземних істот.

10.Концепція конвергенції. За цією концепцією в ході історичного розвитку поступово зникають істотні відмінності між капіталізмом і соціалізмом і відбувається їх зближення, злиття. Кожна система запозичує в іншої усе найкраще і ліквідує негативні економічні, політичні, правові та інші моменти своєї державності. Представники цієї коцепції,- російський емігрант, професор Гарвардського університету П. Сорокін, американський соціолог, економіст, історик X. Ростоу. Певною мірою з цією коцепцією збігаються погляди відомого українського вченого, народного депутата України професора М. Павловського, який в книзі "Шлях України" обгрунтовує ідею "соціалізованого капіталізму".

11. Слов'янофільська концепція розвитку держави. В основу цієї коцепції покладено ідею самобутності суспільного і державного розвитку слов'янських народів.Слов'янофіли заперечували як революційний соціалізм, так і буржуазну демократію з її "фабричними відносинами" та "формально-логічною законністю". За поглядами слов'янофілів, на Заході держава виникла на основі насильства і завоювання, а в Древній Русі - внаслідок "природного розвитку національного життя". Слов'янофіли не проповідували ворожнечі до інших народів, вважаючи за слов'ян всіх, не за ознаками походження по крові, а за умов сприйняття духовних цінностей православної цивілізації.

Отже, всі концепції виникнення держави, в цілому, дають найбільш повно і всебічно відповідь на питання, що спричинило виникнення держави.

Висновки

Держава є важливим, об'єктивно закономірним надбанням людської цивілізації. Світова цивілізація пройшла довгий шлях розвитку від примітивних до високоорганізованих форм співжиття.

Отже, виникнення держави внаслідок розпаду первісного суспільства мало свої передумови.

Деякі автори вважають, що держава з'явилася там і тоді, де й коли суспільство розпалося на класи з протилежними інтересами. Хоч у різних народів держава виникала по-різному, мала свої особливості, чинники та фактори, характерні лише для певного народу проте завжди в основі була класова боротьба. Інші пов'язують виникнення політичної організації суспільства, держави і права з необхідністю здійснювати управління суспільством за нових умов, які складаються внаслідок розпаду первісного суспільства, появи нових економічних і соціальних відносин, що характеризували початок цивілізації.

В першому розділі в періоді первіснообщинного ладу знайдено ті витоки і корені сучасної розвиненої державності, історичні передумови та причини виникнення держав.

В другому розділі розглянуті історичні передумови виникнення держави, соціальні засади виникнення держави, а також суть формування державності в різних умовах.

В третьому розділі наведено основні коцепції виникнення держави, які в цілому, дають найбільш повно і всебічно відповідь на питання, що спричинило виникнення держави.

Список використаної літератури

1.Загальна теорія держави і права: Навчальний посібник/ За ред. Петришина П., Цвік А. Харків, 2002.

2.Загальна теорія держави і права: Підручник / Кельман Н.С., Мурашин О.Г., Хомама Н.М. - Видавництво "Новий світ". Львів, 2003.

3.Правознавство: Підручник/ За ред. В.В. Копєйчикова - К: Юрінком Інтер, 2003.

4.Теория государства и права. Венгеров А.Б. М,2000.

5.Сборник учебных материалов/ Под ред. Мелеешкиной Е.Ю.-М., 2001.

6.Социология политических отношений. Вятр Е..-М., 2008.

7.http://ru.wikipedia.org.

Размещено на Allbest.ru