Умови складання договору

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

Вступ

1. Діловий контракт і його умови

2. Обов'язкові умови контракту

2.1 Якість та кількість товару

2.2 Санкції та рекламації

2.3 Строки і дата поставки

3. Додаткові умови контракту

3.1 Упаковка товару й маркірування товару

3.2 Гарантії

3.3 Арбітраж

3.4 Форсмажор

Висновки



Вступ

«Найважливіший винахід в історії

людства - письмовий договір.

Він дозволяє людям викласти

на папері всі причини, з яких

вони не довіряють один одному».

Невідомий автор

Створення договору - процес творчий, оскільки в договорі необхідно не лише відобразити досягнуті сторонами домовленості, але і передбачити способи захисту клієнта від несумлінної поведінки контрагента. Наявність власної судової практики дозволяє юристам Компанії передбачати найбільш спірні моменти у взаєминах сторін і врегулювати їх на етапі ведення переговорів та/або в тексті договору.

Юридично грамотно складений договір є запорукою успішної господарської діяльності підприємства і збереження партнерських стосунків з контрагентом, оскільки дозволяє врегулювати більшість спірних моментів на стадії ведення переговорів.



1. Контракт та його умови

Звичайний діловий контракт-- письмовий, усний або такий, що випливає з поведінки, -- містить обіцянку або комплекс обіцянок. Усі ці обіцянки називаються "умовами", і вони можуть бути висловленими або невисловленими (таким, що маються на увазі).

Висловлені умови -- це те, що сторони заявили, записали або засвідчили своєю поведінкою.

Невисловлені умови, або умови, що маються на увазі, -- це умови, щодо яких сторони прямо не домовлялися, але які необхідні для того, щоб контракт працював на користь бізнесу.

Існують різноманітні контракти, їх зміст залежить від операції, що збираються зробити контрагенти. Але, незважаючи на всю розмаїтість видів контрактів, в основі кожного з них лежать положення класичного контракту купівлі-продажу. контракт договор санкції форсмажор

З погляду обов'язковості умови контракту поділяються на обов'язкові й додаткові.

Сторони вирішують самі в кожному конкретному випадку, які з умов будуть суттєвими, а які несуттєвими.

З погляду універсальності умови контракту поділяються на індивідуальні й універсальні. До індивідуальних, тобто тих, що належать тільки одному конкретному контракту, відносяться:

- найменування сторін у преамбулі;

- предмет контракту;

- якість товару;

- кількість товару;

- ціна;

- терміни постачання;

- юридичні адреси і підписи сторін.

До універсальних умов відносяться:

- базисні умови постачання:

- умови платежу;

- упаковка й маркірування;

- гарантії;

- санкції й рекламації;

- форс-мажорні обставини;

- арбітраж.

Сформулювати всі умови договору досить повно й чітко важко. Практично, при укладанні угоди неможливо передбачити всі можливі питання, що можуть виникнути при його виконанні.



2. Обовязкові умови контракту

Обов'язковими умови називаються тому що, якщо одна зі сторін не виконує ці умови, то інша сторона може розірвати контракт і вимагати відшкодування збитків.

До обов'язкових умов відносяться:

- найменування сторін - учасників угоди;

- предмет контракту;

- якість і кількість;

- базисні умови поставки;

- ціна;

- умови платежу;

- санкції й рекламації (штрафи, претензії);

- юридичні адреси і підписи сторін.

Розглянемо деякі з них детальніше.

2.1 Якість та кількість товару

У контракті встановлюються одиниця виміру кількості, порядок визначення кількості, система мір і ваг. Кількість товару вказується в характерних для нього одиницях виміру: штуках, кілограмах, головах та ін. У контракті необхідно встановити систему мір й ваг, тому що в різних країнах використовуються різні системи мір і ваг.

У контрактах купівлі-продажу на сировинні, продовольчі та інші товари, вимірювані одиницями маси й об'єму, що поставляються насипом, чи навалом (так звані масові товари), позначення кількості звичайно доповнюється застереженням, що допускає відхилення кількості товару, що поставляється фактично продавцем, від кількості товару, обумовленого в контракті. Це застереження називається застереженням "біля", і після цифри, що визначає в контракті кількість, ставиться відсоток відхилення зі знаком "плюс-мінус (+/-)".

Звичайно, в контракті вказується, за якою ціною буде виконуватися розрахунок за кількість, що більш контрактної. Справа в тому, що ціни на масові товари піддаються коливанням і розрахунок може виконуватися як за контрактними цінами, так і за цінами, що склалася на ринку в момент виконання контракту. Деякі масові товари піддаються природного збитку в період транспортування, причиною якої є усушка, утрушування, витік і т.д. Сторони в такому випадку роблять у контракті застереження, так називану "франшизу" (розмір відхилення), і визначають, хто приймає на себе природний збиток. Якщо в контракті такого застереження нема, а кількість товару перевіряється по "вивантаженій масі", то передбачається, що природний збиток за період постачання приймає на себе продавець. Питання про природний збиток обумовлюється між продавцем і покупцем і у випадках, коли товар зберігається у продавця за рахунок і ризик покупця чи прийнятий покупцем на відповідальне збереження за рахунок і ризик продавця.

У контрактах купівлі-продажу обумовлюється також, чи включається тара й упаковка в кількість товару, що поставляється. У залежності від цього розрізняють масу брутто - масу товару разом із внутрішнім і зовнішнім упакуванням (включаючи пакувальні матеріали) і масу нетто - масу товару без усякого упакування. У тих випадках, коли маса тари складає не більш 1-2% від маси товару і коли ціна тари незначна, то сторони зневажають масою тари, і в контракті робиться застереження "маса брутто за нетто".

Покупець найчастіше повинний оплатити товар до того, як зможе перевірити його кількість. Цю кількість покупець визначає по документах, що перевізник передає продавцю при одержанні від нього товару, тобто по залізничній накладній, коносаменту і т.д. При цьому мається на увазі, що перевізник відповідає за схоронність товару в кількості товару, прийнятого від продавця. У випадку нестачі в масі чи кількості штук претензії пред'являються покупцем перевізнику. До продавця можуть бути пред'явлені претензії тільки по внутрітарній нестачі, тобто якщо фіксується недовкладення в закриті шухляди, мішки й іншу тару, а також якщо буде доведено, що перевізник не винний у нестачі або має місце змішана відповідальність продавця і перевізника.

Іноді твердо фіксована в контракті кількість може супроводжуватися застереженням, що покупцю надається право закупити в продавця додатково визначену кількість товару на тих же умовах. Це право виражається словами «за опціоном» чи «на вибір».

Визначити якість товару в контракті купівлі-продажу - означає встановити якісну характеристику товару, тобто сукупність властивостей, що визначають придатність товару для використання його по призначенню відповідно до потреб покупця. Вибір способу визначення якості залежить від характеру товару, від практики, що склалася в міжнародній торгівлі даним товаром, і інших умов.

а) за стандартом

б) по технічним умовам

в) за специфікацією

г) за зразком

д) за описом

е) за попереднім оглядом

ж) за змістом окремих речовин у товарі

з) по виходу готового продукту

і) по натурній вазі.

к) спосіб "тель-кель".

Крім цих основних способів визначення якості можуть використовуватися і деякі інші способи, наприклад, показники розмірів окремих частин товару (каменів вугілля, насіння, крупинок солі), фарбування товару (бавовни, цукру, каучуку), запаху та інші. Якість товару в контракті часто визначається застосуванням двох чи декількох перерахованих вище способів. Якщо в контракті не зазначено спосіб визначення якості, звичайно вважається, що якість товару, що поставляється, повинна відповідати середній якості, яка є в країні продавця чи в країні походження товару, звичайним для даного виду товару.

2.2 Санкції та рекламації

Претензії, пропоновані одним контрагентом угоди іншому контрагенту у зв'язку з невиконання чи неналежним виконанням умов контракту, називаються рекламаціями. Рекламація містить у собі повідомлення про порушення чи наявні можливості порушення договору, доказу цього порушення, вимоги усунути зроблене чи запобігти можливе порушення, відшкодувати збиток і сплатити штраф, передбачений у контракті чи законі.

У контракті встановлюється порядок надання рекламацій; терміни, протягом яких рекламації можуть бути заявлені; права та обов'язки сторін у зв'язку з наданням рекламацій; способи врегулювання рекламацій.

Рекламація звичайно посилається рекомендованим листом з додаванням усіх необхідних доказових документів. У зазначених документах обов'язково робиться посилання на номер контракту і транспортного документу. Датою надання рекламації вважається дата поштового штемпеля місця відправлення.

Терміни надання рекламації, встановлені у контракті залежать насамперед від характеру товару, а також від співвідношення сил контрагентів. Звичайно, чим більше переваг у покупця перед продавцем у їх взаєминах, тим більше тривалий термін надання рекламації. Дуже часто в контрактах встановлюються різні терміни для пред'явлення рекламацій по якості й кількості. Звичайно термін пред'явлення рекламацій по якості більш тривалий, чим по кількості, тому що приховані дефекти в товарі важко знайти відразу. Після закінчення зазначеного в контракті терміну, рекламації не приймаються.

Пред'явлення покупцем рекламації не може служити підставою для відмовлення як від постачання, так і від приймання наступних партій по контракту.

У контракті може бути спеціально визначено, що покупець зобов'язаний помістити товар на свій склад окремо від інших товарів в одному місці і повідомити продавцю місцезнаходження товару й терміни готовності товару до огляду; скласти акт експертизи по усіх виявлених дефектах, відповідно до діючих правил у країні покупця (якщо предметом рекламації є якість, покупець може представити продавцю на його прохання разом з актом експертизи зразки забракованого товару); представити продавцю правильно оформлену рекламацію в термін, зазначений у договорі.

Продавцю надається право перевірити на місці шляхом огляду товару обґрунтованість претензії покупця. Через визначене число днів після одержання повідомлення покупця про готовність товару до огляду він повинний надіслати свого представника для огляду чи доручити його здійснення незацікавленій компетентній організації у країні імпортера.

Постачальник зобов'язаний розглянути рекламацію і повідомити своє рішення (підтвердити згоду чи відмовитися) без зволікання, але не пізніше терміну, встановленого в контракті. Якщо протягом цього терміну продавець не надасть відповіді по претензії, то вона вважається визнаною продавцем, і покупець має право звернутися в арбітраж з віднесенням витрат по арбітражній справі на рахунок продавця.

Сторони можуть передбачити в договорі гарантію, що продавець повинний повернути покупцю виплачену суму за товар. Витрати, пов'язані з видачею такої гарантії, оплачуються продавцем, якщо рекламація визнана обґрунтованою, і покупцем, якщо вона визнана необґрунтованою.

Врегулювання рекламації може бути зроблено одним із способів:

- заповненням недовантаження окремою партією чи наступним постачанням;

- шляхом повернення товару й сплатою його вартості готівкою;

- виправленням дефектів у товарі за рахунок продавця;

- заміною товару іншим, відповідним умовам контракту;

- наданням знижки з ціни товару чи шляхом уцінки всієї партії товару пропорційно відсотку дефектного товару;

- зобов'язанням зарахувати встановлену суму за товар при розрахунках по наступних постачаннях за тим же контрактом або при наступній угоді.

При продажу товарів, що володіють індивідуальними ознаками звичайно в контракт включається умова про заміну товару у випадку пред'явлення рекламації. У торгівлі сировинними, продовольчими товарами застосовується, як правило, надання знижок із ціни чи товару уцінка вартості всієї партії товарів.

Крім способів врегулювання претензій у зв'язку з відхиленням якості і кількості поставленого товару від договірного сторони обумовлюють у контракті також і санкції, що можуть бути застосовані до сторін у випадку порушення термінів постачання чи термінів і умов платежу.

За прострочення постачання, якщо воно не викликане форс-мажорними обставинами, продавець зобов'язаний сплатити неустойку - конвенціональний штраф. Звичайно конвенціональний штраф передбачається в тих випадках, коли покупець оплачує товар цілком чи частково авансом. Розмір конвенціонального штрафу фіксується в контракті у вигляді відсотка від вартості не поставленого товару чи у вигляді визначеної твердої суми.

Якщо продавець не сплачує штраф, незважаючи на попередження покупця, останній має всі підстави для звертання в арбітраж. Штрафні санкції у відношенні порушення термінів оплати теж застосовуються у вигляді нарахування відсотків на несплачену вчасно суму.

Крім штрафів, сторони можуть обумовити В контракті порядок відшкодування збитків, понесених однією зі сторін через порушення іншою стороною своїх зобов'язань. Іноді штрафи й відшкодування збитків можуть бути в контракті передбачені одночасно, іноді у вигляді санкцій до порушника можуть бути пред'явлені вимоги або сплатити штраф, або відшкодувати збитки. Тут потрібно врахувати, що законодавство деяких країн, зокрема США і Великобританії, не визнає конвенціональних штрафів, тому порушник, якщо контракт підкоряється матеріальному праву цих країн, буде зобов'язаний тільки відшкодувати збитки.

2.4 Строки і дата поставки

Під строком поставки товару розуміється момент, коли продавець зобов'язаний передати товар покупцю чи з його доручення особі, що діє від його імені.

Кількість товару, зазначена в контракті, може бути поставлена одноразово чи вроздріб (партіями). При одноразовому постачанні встановлюється один термін постачання. При постачанні партіями в контракті вказуються проміжні терміни постачання.

Термін постачання в контракті може бути встановлений:

- визначенням календарного дня постачання;

- визначенням періоду, протягом якого повинно бути зроблено постачання (календарний місяць, квартал чи рік, час чи місяць кварталу, проміжок між визначеними датами). Якщо термін постачання позначається календарним місяцем, кварталом або роком додають слова ''протягом" чи "не пізніше". При періодичних постачаннях термін може позначатися словами "щомісяця", "щокварталу". У довгострокових контрактах звичайно встановлюються загальний термін дії контракту і проміжні терміни, що можуть бути визначені або відразу на весь термін дії угоди або наприкінці кожного календарного року на наступний рік. Встановлення терміну постачання шляхом визначення періоду є найбільш розповсюдженим у комерційних справах фірм;

- застосуванням прийнятих у торгівлі термінів, таких як "негайне постачання", "швидке постачання", "без затримки", "товар у наявності на місці", "зі складу".

Ці терміни використовуються звичайно в тих випадках, коли між укладанням договору і його виконанням проходить невеликий термін. Це можливо, якщо в момент висновку контракту товар вже є у розпорядженні продавця (тобто наявний товар). Найбільш часто зустрічається термін "негайне постачання", що означає постачання протягом 14 днів після укладання угоди.

Датою постачання називається дата передачі товару в розпорядження покупця. У залежності від способу постачання датою постачання може вважатися:

- дата документа, виданого транспортною організацією, що прийняла товар для перевезення;

- дата розписки транспортно-експедиторської фірми в прийманні вантажу для подальшого відправлення по призначенню;

- дата складського свідчення у випадку, якщо покупець несвоєчасно надасть тоннаж і продавець скористається своїм правом передати товар на збереження на склад за рахунок покупця;

- дата написання приймально-здавального акту комісією замовника і представником постачальника й видачі постачальником замовнику сертифіката на право власності (у контрактах на судна);

- дата підписання приймально-здавального акта комісією замовника й представником постачальника після постачання останньої партії, без якої неможливо використовувати весь раніше поставлений товар.



3. Додаткові умови контракту

Додаткові чи несуттєві умови припускають, що при порушенні однієї зі сторін несуттєвих умов інша сторона не має права розірвати угоду, а може зажадати виконання контрактних зобов'язань і стягнути штрафні санкції, якщо це передбачено умовами контракту.

Додаткові умови:

- страхування товару;

- відвантажувальні документи;

- гарантії;

- упаковка й маркірування;

- форс-мажорні обставини;

- арбітраж;

- інші умови.

Розглянемо деякі з них детальніше.

3.1 Упаковка товару й маркірування товару

Основне призначення упаковки при здійсненні міжнародних торгових контрактів - запобігання товарів від загибелі й ушкоджень при їх транспортуванні від продавця до покупця. Крім того, вона повинна створювати раціональні одиниці для складування, транспортування, навантаження і розвантаження товарів. Вид упакування визначається, у першу чергу, характером товару, який у неї поміщений, зовнішніми впливами, яким може бути підданий товар, і часом, протягом якого товар повинний знаходитися в упакуванні. Очевидно, що останні фактори залежать від шляху перевезення, транспортних і вантажно-розвантажувальних засобів, що використовуються.

Звичайно, в контракті розрізняють зовнішнє упакування - тару (шухляди, картонні коробки, бочки, контейнери та ін.) й внутрішнє упакування, невіддільне від товару. Якість як зовнішнього, так і внутрішнього упакування найчастіше встановлюється перерахуванням у контракті вимог, яким вона повинна задовольняти. При наявності встановлених стандартів чи технічних умов на упакування її якість може визначатися посиланням на відповідні стандарти і технічні умови.

У західноєвропейських країнах прийняті єдині норми по упаковці товарів. МОС, міжнародна організація по стандартизації розробила інструкції, якими варто керуватися при експортному упакуванні товарів.

Для транспортування більшості видів товарів у міжнародній торгівлі найбільш часто використовуються контейнери. Вони забезпечують найкращий захист товарів від ушкоджень. Крім того, зручні в самому процесі транспортування, контейнерні перевезення застосовуються не тільки при транспортуванні водними видами транспорту, але і залізничним, автомобільним і навіть повітряним.

Для перевезення сипучих вантажів у західноєвропейських країнах застосовуються "м'які" контейнери - пластикові мішки великих розмірів. Варто мати на увазі, що такі контейнери можуть бути багаторазового використання.

Тому при укладанні угод, що передбачають кілька постачань сипучого товару, має сенс обмовити саме таке упакування. Нарешті, у деяких випадках для транспортування товарів буває досить заводського упакування, картонні шухляди, особливо якщо вони стандартних розмірів.

При укладанні торгового контракту упакування товару відноситься до обов'язків продавця. Як правило, обидві сторони представляють, яким вимогам повинна задовольняти упаковка для даного типу товару при його транспортуванні обраним видом транспорту в обговорене місце призначення.

Іноді в контракті вказується конкретний вид упаковки. В інших же випадках, коли упакування не обумовлено, продавець зобов'язаний упакувати товар таким чином, як це потрібно для його транспортування, але тільки у відношенні тих обставин, зв'язаних із транспортуванням, що були відомі йому перед укладанням контракту.

У більшості випадків не тільки внутрішнє упакування, невіддільне від товару, але і зовнішня тара переходять у власність покупця водночас із товаром. Винятки можуть бути, коли в контракті передбачено або відвантаження товару в тарі, заздалегідь наданої покупцем, або повернення тари покупцем продавцю. При переході упаковки у власність покупця він сплачує її ціну продавцю. Способи оплати упаковки встановлюються сторонами в контракті і можуть передбачати: включення ціни упаковки в ціну товару, визначення ціни упакування у відсотках від ціни товару; визначення ціни упакування окремо від ціни товару.

Звичайно маркірування визначається покупцем і вибирається в залежності від характеру товару, а також умов контракту. Бажано, щоб у контракті чітко було зазначено, яким образом маркіруються всі окремо переміщувані пакувальні одиниці товару. Але в тих випадках, коли маркірування явно не обговорено в контракті, воно повинно включати:

- найменування продавця;

- найменування покупця;

- номер контракту;

- місце призначення;

- номер пакувальної одиниці і їхня загальна кількість;

- габарити пакувальної одиниці;

- вага пакувальної одиниці брутто;

- вага пакувальної одиниці нетто;

- вказівки по транспортуванню й розвантаженню (верх, низ, обережно і т.п.);

- вказівки, щоб уникнути інцидентів при транспортуванні небезпечних товарів;

- країна виготовлення товару.

3.2 Гарантії

У контрактах на машини й устаткування звичайно, міститься умова, по якій продавець приймає відповідальність за якість товару протягом визначеного гарантійного терміну. У ньому визначаються обсяг наданої продавцем гарантії, гарантійний термін обов'язку продавця у випадку виявлення дефектного товару чи невідповідності його контракту. Обсяг наданої гарантії залежить від характеру товару і технічних умов контракту. У контрактах на стандартні машини й устаткування звичайно містяться тільки вказівки на те, що продавець гарантує високу якість і нормальну роботу проданих машин. У контрактах на складне устаткування, а також на судна обсяг гарантій значно вище. Термін гарантії може складати від декількох місяців до декількох років.

Гарантійний період може обчислюватися з дати постачання товару, з дати передачі товару першому споживачу; з моменту одержання покупцем від продавця повідомлення в писемній формі про те, що устаткування готове до відправлення; з дати пуску устаткування в експлуатацію.

Якщо протягом терміну гарантії устаткування виявиться дефектним чи не буде відповідати умовам контракту, продавець зобов'язаний за свій рахунок на вибір покупця усунути дефекти чи замінити дефектне устаткування новим доброякісним обладнанням, що поставляється без зволікання у встановлене в договорі місце. Якщо усунення дефектів виконується за узгодженням між сторонами силами покупця, продавець зобов'язаний відшкодувати йому пов'язані з цим витрати. Якщо недоліки не можуть бути усунені обома сторонами, то покупець має право відмовитися від контракту або зажадати від продавця зменшення ціни поставленого устаткування. Продавець у цьому випадку зобов'язаний повернути всі суми, сплачені покупцем за контрактом, включаючи визначені відсотки річних, і відшкодувати понесені їм збитки.

При постачанні складного устаткування, що вимагає монтажу і технічного обслуговування силами продавця, контракт повинний містити умови, що обумовлюють порядок монтажу і технічного обслуговування.

3.3 Арбітраж

У процесі виконання контракту між сторонами можуть виникнути суперечки й розбіжності, що не удається вирішити шляхом переговорів. Ці суперечки можуть виникнути у зв'язку з невиконанням чи неналежним виконанням сторонами своїх зобов'язань за контрактом чи з різним тлумаченням сторонами умов контракту при його виконанні. У більшості країн суперечки, що виникають у ході виконання зовнішньоторговельних контрактів, розглядаються в арбітражному порядку в міжнародних комерційних арбітражних судах.

Міжнародний комерційний арбітраж регулюється не тільки національним законодавством, але і міжнародними двосторонніми й багатосторонніми угодами. Одними з найбільш важливих багатобічних договорів з питань арбітражу є Конвенція про визнання і приведення у виконання іноземних арбітражних рішень, підписана більш ніж 80 країнами в 1958 РОЦІ в Нью-Йорку, і Європейська Конвенція про зовнішньоторговельний арбітраж від 1961 року.

Міжнародний комерційний арбітраж існує у двох формах: постійно діючий арбітраж (інституційний), що включає арбітражні суди, колегії арбітрів, арбітражні комісії, що функціонують при торговельних палатах, асоціаціях, біржах, і арбітраж, спеціально утворений для розгляду окремих суперечок - арбітраж аd hос (ізольований, випадковий).

В арбітражній угоді сторони повинні домовитися про наступне:

- які предмети суперечки виносяться на розгляд арбітражу;

- у якому арбітражі буде розглядатися суперечка і чи буде використовуватися регламент цього суду;

- матеріальне право якої країни буде використано;

- у якому місці і на якій мові буде розглядатися суперечка;

- кількість арбітрів і порядок їх вибору.

Якщо одна зі сторін вважає, що її права порушені, вона заявляє претензію винній стороні. У випадку незадоволення претензії й виникнення суперечки між сторонами, сторона, що бажає врегулювання суперечки, може подати в обраний сторонами арбітражний суд заявку на примирення. Примирення виробляється мировим посередником, який призначується арбітражним судом.

Якщо процес примирення не приводить до угоди між сторонами, сторона, права якої порушені, подає в арбітражний суд позовну заява. У позовній заяві вказуються ціна позову, вимоги позивача, викладаються обставини, що лежать в основі позовних вимог, надаються документи, що підтверджують обґрунтованість позову й сум, що заперечуються.

Відповідальний секретар суду повідомляє позивачу суму арбітражного збору, направляє йому регламент суду і рекомендаційний список арбітрів, з яких позивач повинний вибрати одного арбітра. Одночасно про позов повідомляється відповідачу, йому надаються копії позовних документів, регламент і список арбітрів, з якого відповідач також вибирає одного арбітра.

Якщо сторони встановили в арбітражній угоді, що суперечка розглядається трьома арбітрами, то арбітри, обрані сторонами повинні обрати третього арбітра - голову даного складу суду. Якщо за арбітражною згодою спор розглядається одним арбітром, сторони повинні домовитися, кого з наданого списку арбітрів вони обирають. Арбітрів може призначити і керівництво суду, якщо сторони добровільно передадуть йому це право, чи в тому випадку, коли сторони не визначили арбітрів протягом установленого регламентом суду терміну.

Після одержання позовних документів відповідач повинний направити в арбітраж свої пояснення (відкликання на позовну заяву) чи надати зустрічний позов. Якщо відповідач не надає арбітражному суду свої заперечення, не з'являється на засідання суду, не подає документальних доказів, суд усе рівно продовжує розгляд справи і виносить своє рішення.

Арбітражний суд вирішує суперечку на підставі норм права, зазначеного сторонами в арбітражній угоді. Якщо така вказівка відсутня, суд сам на підставі колізійних норм обирає застосовне право.

У виконанні арбітражного рішення може бути відмовлено у випадку, якщо сторона, проти якої прийняте рішення, доведе, що розгляд в арбітражі проходив з порушенням процедури (неналежне повідомлення сторін і ін.) чи арбітражна угода недійсна, чи було відсутня взагалі. Крім багатобічних конвенцій виконання рішень арбітражу регулюється взаємними умовами, що теж можуть передбачати підстави для відмовлення у виконанні арбітражних рішень.

3.4 Форс-мажор

Відповідна умова в контракті називається "застереження про нездоланну силу", "форс-мажор", "випадки, що звільняють від відповідальності", "підстави для звільнення від відповідальності".

Форс-мажорні обставини поділяються на дві категорії: тривалі й короткочасні.

До перших звичайно відносяться, насамперед, заборони експорту (іноді й імпорту), війна, блокада, валютні чи обмеження інші заходи урядів і урядових органів, До короткочасного відносяться пожежі, повені, інші стихійні лиха, замерзання моря, закриття морських проток, що лежать на звичайному морському шляху між портами відвантаження й вивантаження, відхилення в шляху, викликані воєнними діями і ін.

Звичайно продавець прагне перелічити в контракті максимальне число можливих обставин, включаючи і такі, як неможливість одержання транспортних засобів, аварія на виробництві, нестача сировини, електроенергії, робочої сили.

При обставинах нездоланної сили термін виконання договору відсувається відповідно до часу, протягом якого будуть діяти ці обставини чи їх наслідки.

Якщо, такі обставини будуть продовжуватися довше погодженого сторонами в контракті терміну, то кожна зі сторін має право відмовитися від подальшого виконання своїх зобов'язань за контрактом, і в цьому випадку жодна зі сторін не буде мати права на відшкодування іншою стороною можливих збитків. Тривалість встановлюваного в контракті терміну дії зобов'язань нездоланної сили визначається з урахуванням терміну, виконання договору, характеру товару, способу продажу, торговельних порядків (наприклад, у контрактах на швидкопсувні товари такий термін складає звичайно не більш 15-30 днів, на устаткування 3-6 місяців). Сторона, для якої створилася неможливість виконання зобов'язань за договором внаслідок непередбачених обставин, повинна негайно в писемній формі повідомити іншу сторону як про порушення, так і про припинення дії цих обставин. У контракті сторони вказують також назву організації (звичайно торговельної палати), що буде свідчити настання й тривалість дії непередбачених обставин шляхом видачі про це довідки.



Висновки

Закон говорить, що сторони вільні у визначені умов договору на власний розсуд при умові, що тим самим не порушено закон або права інших осіб. Проте закон також визначає, що договір є укладеним з моменту досягнення згоди сторонами з усіх істотних умов договору, такими є - предмет, ціна, строк договору. Але закон до окремих договір висуває додаткові істотні умови.

Якщо сторони не досягнули згоди хоча б з однієї з істотних умов, то такий договір вважається не укладеним, тобто вважається що договору не було. Іншими словами, якщо ви взяли в оренду майно (автомобіль), але при укладенні договору оренди автомобіля не узгодили однієї із істотних умов договору, то вважається, що ви не уклали договір оренди, і не взяли автомобіль в оренду.

Побутує думка, що договір є завжди чесним, рівним по відношенню до двох сторін договору, і що це забезпечує закон. Насправді так не є. Закон дає великі можливості до врегулювання у договорі прав та обов'язків сторін, і якщо одна із сторін договору, скористається послугами юриста, то він обов'язково перетягне на бік тої сторони більше прав, вигідніші умови, тощо.

Підписати договір, ще половина справи, друга - виконати належним чином договір. Буває так, що договір виконано сторони претензій не мають, але документи які підтверджують виконання договору (акти, накладні, тощо) складені неналежно. В такому випадку контрагент отримує формальне право звернутись в суд на іншу сторону, мовляв та не виконує договір.

Дуже важливо правильно, точно оформити документи якими підтверджується виконання договору (акти, накладні).

Якщо ви зустрілись із ситуацією, коли ви плануєте укласти договір, який є для вас важливий не розраховуйте на власні знання у сфері права (звичайно якщо ви не юрист), закон, або порядність контрагента, краще звертатись до юристів, які належним чином захистять ваші права та інтереси під укладення договору.

Найкращі ті гарантії, які узгоджені сторонами та зафіксовані у договорі.

Размещено на Allbest.ru

...