Становлення та розвиток інституту надзвичайних адміністративно-правових режимів в Україні

У підрозділі 3.3 «Загальна характеристика актів введення, продовження та скасування надзвичайних адміністративно-правових режимів» доводиться, що повноваженнями з видання акта введення надзвичайного адміністративно-правового режиму наділений лише Президент України, акт про його введення є актом управління. У цьому акті враховується специфіка ситуації, що склалася, він виступає як юридичний факт, що викликає правовідносини різного роду. На основі цього акта виникають адміністративно-правові, а також трудові та господарські правовідносини. Акт про введення надзвичайного адміністративно-правового режиму є основою для видання індивідуальних актів управління, зокрема, про порядок реалізації комендантської години, притягнення особи до адміністративної відповідальності за порушення вимог відповідного режиму тощо.

Наголошено, що Указ Президента України про введення надзвичайного адміністративно-правового режиму має певні специфічні риси: 1) спеціальну форму - форму Указу з чітко визначеним змістом; 2) межі дії можуть поширюватися як на всю територію України, так і на окремі регіони (режимна територія); 3) приймається одноосібно Президентом України й затверджується Верховною Радою України у вигляді закону в термін до двох днів; його положення адресовані як безпосередньо підлеглим суб'єктам, так і невизначеному колу суб'єктів, що перебувають на режимній території; 4) залежно від початку дії може бути введений негайно після прийняття чи у строк, зазначений у цьому акті; 5) указ є дискреційним актом управління, що приймається на вільний розсуд Президента України.

Розділ 4 «Особливості реалізації надзвичайних адміністративно-правових режимів» містить чотири підрозділи.

У підрозділі 4.1 «Адміністративно-правові наслідки введення надзвичайних адміністративно-правових режимів» встановлено, що наслідками введення надзвичайного адміністративно-правового режиму є: зміна компетенції органів державної влади та органів місцевого самоврядування; створення тимчасових органів управління; зміна правового статусу фізичних (обмеження прав і свобод) і юридичних осіб; зміна порядку діяльності Верховної Ради України; продовження строку дії виборних органів державної влади та органів місцевого самоврядування; розширений або спрощений порядок залучення збройних сил у середині держави тощо.

Доведено, що введення надзвичайних адміністративно-правових режимів пов'язане з необхідністю здійснення специфічної діяльності, направленої насамперед на ліквідацію обставин, об'єктивно небезпечних для суспільства та держави.

Підрозділ 4.2 «Правовий статус суб'єктів загальної компетенції, що забезпечують реалізацію надзвичайних адміністративно-правових режимів» присвячений дослідженню порядку діяльності загальних суб'єктів, що забезпечують реалізацію надзвичайних адміністративно-правових режимів. Тобто тих, що визначають засади внутрішньої політики держави та стратегію державного управління, мають відповідні координаційні повноваження й вирішують, в основному, конституційно та законодавчо закріплені стратегічні завдання у цій сфері, а також реалізують державну політику щодо забезпечення внутрішньої безпеки. Компетенція загальних суб'єктів, що забезпечують реалізацію надзвичайних адміністративно-правових режимів, визначена як закріплені законодавчими актами права та обов'язки (повноваження) в органічному поєднанні з предметом їх відання.

З'ясовано, що одним із найважливіших завдань держави є забезпечення національної безпеки, передусім захист населення від негативного впливу надзвичайних ситуацій будь-якого характеру. Механізм забезпечення національної безпеки, захисту населення від негативного впливу будь-яких надзвичайних ситуацій, реалізації заходів надзвичайних адміністративно-правових режимів є єдиним. Відтак його неможливо буде забезпечити в разі відсутності одноманітності та організованості в діях відповідних суб'єктів, відповідальних за реалізацію зазначених напрямів діяльності держави.

У підрозділі 4.3 «Система суб'єктів спеціальної компетенції, що забезпечують реалізацію надзвичайних адміністративно-правових режимів» охарактеризовано систему та повноваження суб'єктів запобігання і реагування на надзвичайні ситуації воєнного, соціально-політичного, техногенного та природного характеру.

Доведено, що всі спеціальні суб'єкти, які забезпечують реалізацію надзвичайних адміністративно-правових режимів, можна об'єднати в певну систему, здатну виконувати ці функції, - міжгалузеву систему управління, сутність якої полягає у: визначенні основних напрямів соціальної політики держави, розробці цільових, комплексних та інших державних і регіональних програм розвитку конкретної галузі управління; об'єднанні й координації галузевих систем управління в реалізації міжгалузевих програм і завдань державного управління у даній сфері; забезпеченні організаційної єдності функціонування управлінських галузевих систем; реалізації програм і завдань, що виходять за межі тієї або іншої галузі державного управління, а також вирішенні питань, що мають загальнодержавне, міжрегіональне й регіональне значення.

Обґрунтовано доцільність розробки положення про спільний оперативний штаб як орган оперативного управління силами і засобами органів державної влади та місцевого самоврядування, що беруть участь у реалізації заходів надзвичайних адміністративно-правових режимів. Основними завданнями оперативного штабу мають бути: безперервне збирання, вивчення та аналіз інформації про стан оперативної обстановки, прогнозування розвитку ситуації, що виникла, прийняття рішень про використання сил і засобів, що беруть участь у забезпеченні надзвичайного адміністративно-правового режиму; вирішення питання про встановлення меж карантинної зони; здійснення заходів щодо забезпечення населення території, на якій діє режим, продуктами харчування та медичною допомогою; планування та проведення спеціальних операцій, а також заходів щодо посилення охорони громадського порядку, особливо важливих об'єктів, об'єктів життєзабезпечення населення та промисловості тощо. Крім того, визначено адміністративно-правовий статус коменданта території, до повноважень якого віднесено: прийняття у межах своєї компетенції наказів і розпоряджень, обов'язкових для виконання на відповідній території всіма підприємствами, установами, організаціями та громадянами; встановлення, за необхідності, часу та строків дії комендантської години й притягнення осіб, які порушили її правила, до адміністративної відповідальності; визначення особливого порядку в'їзду та виїзду; визначення місця зберігання вилучених боєприпасів, зброї, навчальної воєнної техніки та інших предметів; оповіщення через засоби масової інформації населення території, на якій введено надзвичайний режим, про порядок реалізації заходів, передбачених в Указі Президента України, який вводить такі режими; надання допомоги населенню; розгляд заяв і повідомлень про вчинені правопорушення та скоєні злочини; участь у засіданнях органів державної влади тощо.

У підрозділі 4.4 «Методи реалізації надзвичайних адміністративно-правових режимів» окреслені адміністративно-правові методи державного управління у змісті надзвичайних адміністративно-правових режимів. Робиться акцент на пріоритетній ролі методів адміністративного примусу в змісті таких режимів. Досліджено всі заходи, що передбачені законами України «Про правовий режим воєнного стану», «Про правовий режим надзвичайного стану» та «Про зону надзвичайної екологічної ситуації».

Обмеження прав і свобод громадян на території введення надзвичайного адміністративно-правового режиму правомірно й безпосередньо випливає із правової природи цього інституту і, в кінцевому підсумку, служить цілям захисту основних прав і свобод громадян. Обмеження прав людини в таких умовах є необхідним і вимушеним заходом тимчасового характеру, без якого неможливе досягнення його цілей. При цьому 68,5 % респондентів - мешканців населених пунктів Автономної Республіки Крим і Закарпатської області - розуміє доцільність обмеження прав і свобод людини при введенні надзвичайних адміністративно-правових режимів, але вважає саму процедуру введення обмежень недосконалою (56,5 %).

З'ясовано, що до адміністративно-запобіжних заходів у змісті надзвичайних адміністративно-правових режимів відносяться: особливий режим в'їзду та виїзду; обмеження свободи пересування; запровадження комендантської години; встановлення квартирної повинності для юридичних і фізичних осіб; особливі правила користування зв'язком і передачею інформації через комп'ютерні мережі; заборона страйків; обмеження руху транспортних засобів та їх огляд; заборона проведення масових заходів; евакуація тощо. У надзвичайних адміністративно-правових режимів можуть використовуватися такі специфічні заходи адміністративного припинення, як: призупинення, після відповідного попередження, діяльності політичних партій, організацій і рухів, що заважають нормалізації обстановки; усунення від роботи на період дії режиму в разі неналежного виконання своїх обов'язків керівників державних підприємств, установ та організацій, від діяльності яких залежить нормалізація обстановки в районі такого режиму, з покладанням тимчасового виконання обов'язків зазначених керівників на інших осіб; тимчасове вилучення заборонених предметів і речовин, що використовуються з протиправною метою.

Встановлено, що головною особливістю адміністративних стягнень, що накладаються за вчинення адміністративних правопорушень під час дії надзвичайних адміністративно-правових режимів, є їх «підвищений характер» порівняно з тими, що накладаються за вчинення правопорушення у звичайних умовах.

Висновки

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення й нове вирішення наукової проблеми формування інституту надзвичайних адміністративно-правових режимів в Україні, що втілилось у розроблення теорії інституту надзвичайних адміністративно-правових режимів. Ця теорія може бути використана у процесі правотворчості й правозастосовчій діяльності суб'єктів владних повноважень.

До основних висновків і рекомендацій щодо наукового та практичного використання отриманих результатів віднесено наступне.

Феномен спеціального адміністративно-правового режиму безпосередньо пов'язаний із правовим регулюванням. Режим виявляє високий рівень урегулювання правовідносин, їх детальну регламентацію. Він завжди має чітко визначену мету правового регулювання, яка й визначає вектор (напрям) регулювання. Мета ж впливає на характер і побудову правового режиму.

Спеціальним адміністративно-правовим режимом названо особливий порядок правового регулювання, що встановлений у нормативно-правових актах і який забезпечується й охороняється державою з метою регулювання суспільних відносин в окремій сфері державного управління, виокремлюючи конкретний рівень діяльності (сприятливий або несприятливий) для задоволення інтересів суб'єкта права.

У межах аналізу поняття та сутності надзвичайних адміністративно-правових режимів екстремальний адміністративно-правовий режим визначено як режим, розбудований на загальних регулятивних підставах, що виник у результаті впливу комплексу правових засобів. Тобто порядок регулювання суспільних відносин в умовах надзвичайних ситуацій (впливу факторів глобальної загрози національній безпеці України), пов'язаних з обмеженням правового статусу особи, збільшенням компетенції органів державної влади та місцевого самоврядування (створення спеціальних режимних органів). Екстремальні адміністративно-правові режими є спеціальними правовими режимами діяльності органів влади й управління, що допускають обмеження правосуб'єктності фізичних і юридичних осіб, які запроваджуються як тимчасовий соціально об'єктивний і правовий захід для забезпечення безпеки особи, суспільства та держави, а також який визначається конкретними обставинами, що склалися. Головне в їх змісті те, що вони змінюють правовий статус суб'єктів цієї території, систему органів, що здійснюють управлінський вплив, запроваджують заходи, які використовуються для врегулювання суспільних відносин при надзвичайних ситуаціях. Підставою для введення екстремальних адміністративно-правових режимів є наявна небезпека, що загрожує (цінностям, національним інтересам). Екстремальні адміністративно-правові режими викликаються двома підставами, взятими в єдності: 1) глобальною небезпекою, що загрожує національним інтересам; 2) непереборністю цієї небезпеки іншими засобами, крім уведення екстремальних адміністративно-правових режимів.

Надзвичайний адміністративно-правовий режим - це особливий порядок правового регулювання, який тимчасово запроваджується на певній території або на території всієї країни як крайній захід для ліквідації глобальної небезпеки, встановлює визначені Конституцією, міжнародними актами й законами найсуттєвіші обмеження прав і свобод фізичних та юридичних осіб, а також передбачає найширші повноваження органів державної влади, визначає особливий порядок діяльності юридичних осіб, та про введення якого обов'язково інформується світова спільнота.

Правовідносинами під час існування надзвичайних адміністративно-правових режимів є особлива правова форма діяльності держави, спрямована на попередження, усунення та ліквідацію загроз об'єктам національної безпеки України, а також на усунення негативних наслідків надзвичайних ситуацій, які мали місце. Їх специфічними ознаками є такі: 1) виникнення, трансформація та припинення правовідносин в умовах надзвичайних адміністративно-правових режимів врегульовується виключно нормами законів України «Про зону надзвичайної екологічної ситуації», «Про правовий режим надзвичайного стану», «Про правовий режим воєнного стану»; 2) спрямованість на забезпечення захисту й охорони інтересів національної безпеки України; 3) особливий характер волевиявлення при виникненні, існуванні, трансформуванні та припиненні правовідносин у межах дії надзвичайних адміністративно-правових режимів. Їх динаміка зумовлена виключно волею держави, тобто має односторонній та публічний характер; 4) тимчасовий характер.

Надзвичайне законодавство в роботі визначено як систему нормативно-правових актів, що регулює суспільні відносини в умовах введеного на певній території (усієї держави або окремого регіону) надзвичайного або екстраординарного правового режиму в інтересах забезпечення національної безпеки України.

Одним із перших законодавчих актів незалежної України у 1992 р. був Закон «Про надзвичайний стан». Із прийняттям Верховною Радою України трьох основних законів «Про правовий режим воєнного стану», «Про правовий режим надзвичайного стану» та «Про зону надзвичайної екологічної ситуації» в Україні сформувалася завершена концепція надзвичайних адміністративно-правових режимів. Разом з тим, чинне законодавство України, що містить підстави введення надзвичайних адміністративно-правових режимів, є еклектичним, що призводить до певних правових прогалин, а в деяких випадках - до колізій між нормами різних нормативно-правових актів.

Акт про введення надзвичайного адміністративно-правового режиму є основою для видання індивідуальних актів управління; він має певну специфіку при набутті чинності. У законодавстві України закріплено скорочений термін набуття чинності акта про введення відповідного надзвичайного режиму. Особливістю цього акта є те, що він видається із зазначенням строку дії і меж території, на яку буде поширюватися відповідний режим.

Введення надзвичайних адміністративно-правових режимів пов'язане з необхідністю здійснення специфічної діяльності, направленої насамперед на ліквідацію обставин, об'єктивно небезпечних для суспільства й держави. Правовими гарантіями зміни правового статусу фізичних та юридичних осіб під час дії названих режимів є: 1) застосування обмежуючих заходів можливо лише у визначеному обсязі та в тому, в якому це вимагає гострота ситуації, що виникла; 2) недопущення дискримінації окремих осіб або груп населення виключно за ознаками статі, раси, національності, мови, походження, майнового стану, місця проживання, ставлення до релігії, належності до громадських формувань, а також за іншими ознаками; 3) недопущення створення та дії будь-яких надзвичайних або особливих судів; 4) негайна, після скасування надзвичайного адміністративно-правового режиму, без додаткового повідомлення втрата чинності Указу Президента України про введення надзвичайного адміністративно-правового режиму й припинення дії обмежуючих заходів.

Першочергову увагу приділено визначенню системи суб'єктів, що забезпечують реалізацію надзвичайних адміністративно-правових режимів. Встановлено, що її становлять органи державної влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та їх об'єднання. Відповідно до завдань, які вирішує кожен із цих суб'єктів, їх можна поділити на дві групи: загальні та спеціальні. До загальних суб'єктів належать ті, що визначають засади внутрішньої політики держави та стратегію державного управління, мають відповідні координаційні повноваження та вирішують, в основному, конституційно та законодавчо закріплені стратегічні завдання у цій сфері, а також реалізують державну політику щодо забезпечення внутрішньої безпеки.

Зазначається, що до систем міжгалузевого надвідомчого нагального управління в надзвичайних ситуаціях належать: система запобігання і реагування на надзвичайні ситуації воєнного характеру; система запобігання і реагування на надзвичайні ситуації соціально-політичного характеру; система запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру. Вони мають певні недоліки. Основні з них це: велика кількість органів державної влади, що у свою чергу може призвести до неузгодженості дій і ускладнює управління ними; дублювання органами державної влади певних повноважень один одного або виконання невластивих для них завдань.

При аналізі сутності адміністративно-примусових заходів у змісті надзвичайних адміністративно-правових режимів наголошується, що введення таких режимів завжди пов'язане з обмеженням прав і свобод людини й громадянина. Обґрунтовано, що надзвичайні адміністративно-правові режими наповнюються не лише адміністративно-запобіжними заходами, а й заходами адміністративного припинення.

Список опублікованих праць

1. Кузніченко С.О. Надзвичайні адміністративно-правові режими: зарубіжний досвід та українська модель : монографія / С.О. Кузніченко. Сімферополь : КРП «Вид-во «Кримнавчпеддержвидав», 2009. 500 с.

2. Кузніченко С.О. Історико-теоретичні засади формування інституту надзвичайних адміністративно-правових режимів в Україні : монографія / С.О. Кузніченко. К. : Прецедент, 2009. 263 с.

3. Кузніченко С.О. Розділ ХХІ. «Адміністративно-правові режими» / С.О. Кузніченко // Адміністративне право України : Підручник / [За заг. ред. О.М. Бандурки]. Х.: Вид-во Нац. ун-ту внутр. справ, 2004. С. 283-332.

4. Кузніченко С.О. Глава 16. «Адміністративна діяльність міліції за особливих (екстремальних) умов» / С.О. Кузніченко // Адміністративна діяльність міліції : Підручник / [За заг. ред. О.М. Бандурки]. Х. : Вид-во Нац. ун-ту внутр. справ, 2004. С. 410-438.

5. Кузніченко С.О. Розділ 3. Форми і методи державного управління / С.О. Кузніченко // Адміністративне право України : навч. посібник [Кузніченко С.О., Конопльов В.В., Шильник В.Ю., Беньковський С. Ю.]. -Х. : ТОВ «Прометей-прес», 2007. С. 69-109.

6. Кузніченко С.О. Тема 10. Адміністративно-правові основи державного управління в сфері адміністративно-політичної діяльності / С.О. Кузніченко // Адміністративне право України : навч. посібник / [Укладачі: В.В. Конопльов, С.О. Кузніченко та ін.]. Х. : Харків Юридичний, 2009. С. 197-237.

7. Кузніченко С.О. Вступне слово, преамбула, розділи І-ІІІ / С. О. Кузніченко // Закон України «Про правовий режим надзвичайного стану» : Наук.-практ. коментар / С.О. Кузніченко, А.В. Басов. Х. : ТОВ «Прометей-прес», 2006. С. 7-65.

8. Кузниченко С.А. Раздел V. Исполнение постановлений о наложении административных взысканий. Глава 25. Основные положения. Глава 26. Производство по исполнению постановления о вынесении предупреждения / С.А. Кузниченко, В.Ю. Шильник // Кодекс Украины об административных правонарушениях : научно-практ. комментарий. Изд. шестое; дополн. и переработ. / А.С. Васильев, Е.В. Додин, О.П. Подцерковный и др. [Под общ. ред. А.С. Васильева, А.И. Миколенко]. Х.: ООО «Одиссей», 2008. С. 952-964.

9. Кузніченко С.О. Розділ VI. Заходи процесуального примусу / С.О. Кузніченко, О.М. Бандурка, О.О. Кашкаров // Кодекс адміністративного судочинства України : Наук.-практ. коментар / Н.О. Армаш, О.М. Бандурка та ін. // [За заг. ред. А.Т. Комзюка]. К. : «Прецедент»; «Істина», 2009. С. 791-795.

10. Кузніченко С.О. Стаття 11 / С.О. Кузніченко, В.Д. Сущенко, Г.Б. Кузьміних [та ін.] // Коментар Закону України «Про міліцію» : Наук.-практ. посібник // [За заг. ред. проф. Є.М. Моісеєва]. К. : КНТ, 2010. С. 94-171.

11. Кузніченко С О. Глава ІІІ. Дії працівників міліції в екстремальних ситуаціях / С.О. Кузніченко // Діяльність міліції щодо забезпечення законності, громадського порядку та безпеки громадян : наук.-практ. посібник / [В.В. Конопльов, С.О. Кузніченко, І.О. Нікітіна та ін.]. Сімферополь : КЮІ ОДУВС, 2009. С. 142-194.

12. Кузніченко С.О. Правова природа актів про введення надзвичайних спеціальних адміністративно-правових режимів / С.О. Кузніченко // Вісн. Нац. ун-ту внутр. справ. 2001. Спецвип. С. 196-198.

13. Кузніченко С.О. Державне управління в сфері техногенно-природної безпеки (правові аспекти) / С.О. Кузніченко // Держава і право. 2001. № 10. С. 258-262.

14. Кузніченко С.О. Проблеми класифікації надзвичайних ситуацій / С.О. Кузніченко // Вісн. Нац. ун-ту внутр. справ. 2002. № 18. С. 247-252.

15. Кузніченко С.О. Боротьба з техногенним тероризмом: досвід Європейських держав / С.О. Кузніченко, О.К. Безсмертний // Вісн. Харківського ін-ту соц. прогресу. Сер. «Екологія, техногенна безпека і соціальний прогрес». 2001. № 1. С. 176-181.

16. Кузніченко С.О. Критерії та методи оцінки ефективності державного управління органами внутрішніх справ / С.О. Кузніченко // Право і Безпека. 2002. № 1. С. 68-70.

17. Кузніченко С.О. Правовий режим воєнного стану в СРСР 1941-1945 років / С.О. Кузніченко // Право і Безпека. 2002. № 2. С. 80-85.

18. Кузніченко С.О. Адміністративний примус у змісті надзвичайних правових режимів / С.О. Кузніченко // Держава і право. 2002. № 15. С. 223-230.

19. Кузніченко С.О. Надзвичайне законодавство в закордонних країнах / С.О. Кузніченко // Вісн. Нац. ун-ту внутр. справ. 2002. № 20. С. 125-129.

20. Кузніченко С.О. Державне управління у сфері техногенно-природної безпеки / С.О. Кузніченко // Актуальні проблеми державного управління. 2002. № 2 (13). Ч. 2. С. 287-290.

21. Кузніченко С.О. Концептуальні засади протидії тероризму: адміністративно-правовий аспект / С.О. Кузніченко // Актуальні проблеми державного управління. 2002. № 3 (14). С. 106-113.

22. Кузниченко С.А. Становление и развитие чрезвычайного законодательства в Украине во второй половине 20-го века / С.А. Кузниченко // Право і Безпека. 2002. № 3. С. 57-60.

23. Кузниченко С.А. Информационная система поддержки принятия решений руководителем органа внутренних дел в чрезвычайных ситуациях техногенного характера / С.А. Кузниченко, А.М. Кузниченко, М.А. Волочнюк // Вісн. Харківського ін-ту соц. прогресу. Сер. «Екологія, техногенна безпека і соціальний прогрес». 2002. № 1 (2). С. 135-139.

24. Кузниченко С.А. Отраслевая принадлежность правового института чрезвычайного положения / С.А. Кузниченко, А.К. Безсмертный, В.А. Дацюк // Вісн. Харківського ін-ту соц. прогресу. Сер. «Екологія, техногенна безпека і соціальний прогрес». 2002. № 1 (2). С. 298-304.

25. Кузніченко С.О. Техногенний тероризм: джерела, типологія, концепція протидії / С.О. Кузніченко // Зб. наук. праць Харківського Центру по вивченню організованої злочинності спільно з Американським Університетом у Вашингтоні. Вип. 7. Х. : Східно-регіон. центр гуманітарно-освітніх ініціатив, 2003. С. 105-131.

26. Кузніченко С.О. Поняття, джерела та класифікація актів техногенного тероризму / С.О. Кузніченко // Актуальні проблеми політики. 2004. Вип. 20. С. 168-175.

27. Кузніченко С.О. Поняття громадського порядку та організації його охорони / С.О. Кузніченко, А.С. Спаський // Вісн. Одеського ін-ту внутр. справ. 2004. № 1. С. 19-23.

28. Кузніченко С.О. Роль внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України у забезпеченні адміністративно-правового режиму надзвичайного стану / С.О. Кузніченко, А.В. Басов // Честь і закон. 2005. № 4. С. 39-43.

29. Кузниченко С.А. Концепция чрезвычайных административно-правовых режимов в законодательстве Украины / С.А. Кузниченко, А.М. Бандурка // Проблемы правоохранительной деятельности: Междунар. научно-теоретич. журнал. 2005. № 1. С. 111-118.

30. Кузниченко С.А. Вступительная статья / С.А. Кузниченко, А.И. Безсмертный // Гессен В.М. Исключительное положение. Х.: Эспада, 2005. С. 3-8.

31. Кузниченко С.А. Некоторые аспекты действия чрезвычайного положения в Автономной Республике Крым / С.А. Кузниченко, А.В. Басов // Проблемы правоохранительной деятельности : Междунар. научно-теоретич. журнал. 2006. №1 (3). С. 13-17.

32. Кузніченко С.О. Обмеження прав і свобод людини в умовах надзвичайних правових режимів / С.О. Кузніченко, Ю.В. Градова // Наук. вісн. Київського нац. ун-ту внутр. справ. 2007. № 4. С. 33-41.

33. Кузніченко С.О. Феномен правового режиму в адміністративному праві / С.О. Кузніченко // Форум права 2007. № 1. С. 109-112 [Електронний ресурс]. Режим доступу : http//www.nbuv.gov.ua/e-journals/FP/2007-1/07ksovap.pdf.

34. Кузниченко С.А. Вступительная статья / С.А. Кузниченко, Р.С. Мельник // А.И. Елистратов. Основные начала административного права. Симферополь: Новая эра, 2007. С. 6-11.

35. Кузніченко С.О. Категорія «адміністративно-правовий режим» в юридичній науці та в законодавстві України / С.О. Кузніченко, А.С. Спаський // Актуальні проблеми держави і права. 2007. Вип. 35. С. 70-75.

36. Кузніченко С.О. Міжнародний досвід боротьби з техногенним тероризмом (організаційно-правовий аспект) / С.О. Кузніченко // Ринкова економіка: сучасна теорія і практика управління. 2007. Вип. 14. С. 47-52.

37. Кузниченко С.А. Исторические аспекты введения административно-правовых режимов / С.А. Кузниченко // Проблемы правоохранительной деятельности: Международ. научно-теоретич. журнал. 2007. № 2. С. 8-13.

38. Кузніченко С.О. Адміністративний розсуд: історико-правовий аспект / С.О. Кузніченко, С.А. Рєзанов // Кримськ. юрид. вісн. 2007. № 1 (1). С. 69-76.

39. Кузніченко С.О. Проблемні питання обмеження та забезпечення прав і свобод людини при введенні надзвичайних адміністративно-правових режимів / С.О. Кузніченко, Ю.В. Градова // Актуальні проблеми сучасної науки в дослідженнях молодих вчених. 2007. № 10. С. 51-56.

40. Кузніченко С.О. Надзвичайне законодавство України: теоретичні засади формування та розвитку / С.О. Кузніченко // Форум права. 2008. № 1. С. 245-249 [Електронний ресурс]. Режим доступу : http//www.nbuv.gov.ua/e-journals/FP/2007-1/07ksovap.pdf.

41. Кузніченко С.О. Заходи процесуального примусу передбачені Кодексом адміністративного судочинства України / С.О. Кузніченко, О.О. Кашкаров // Учен. зап. Таврич. нац. ун-та им. В.И. Вернадского. Сер. «Юрид. науки». Т. 21 (60). № 1. 2008. С. 75-82.

42. Кузніченко С.О. Особливості кваліфікації злочинів в умовах введення надзвичайного адміністративно-правового режиму за кримінальним законодавством України / С.О. Кузніченко // Форум права. 2008. № 3. С. 274-280 [Електронний ресурс]. Режим доступу : http//www.nbuv.gov.ua/e-journals/FP/2007-1/07ksovap.pdf.

43. Кузніченко С.О. Суб'єкти забезпечення адміністративно-правового режиму обігу зброї в Україні / С.О. Кузніченко, О.М. Бокій // Кримськ. юрид. вісн. 2008. № 3 (4). С. 27-38.

44. Кузніченко С.О. Підстави введення, продовження та скасування надзвичайних адміністративно-правових режимів в закордонних країнах / С.О. Кузніченко // Наше право. 2008. № 4. Ч. 1. С. 65-70.

45. Кузніченко С.О. Проблеми реформування міжгалузевих надвідомчих систем нагального управління у сфері техногенно-природної безпеки / С.О. Кузніченко // Кримськ. юрид. вісн. «Адміністративна реформа та проблеми вдосконалення діяльності правоохоронних органів». Сімферополь, 2008. Вип. 2. С. 142-148.

46. Кузніченко С.О. Процедура введення, продовження та скасування надзвичайних адміністративно-правових режимів у закордонних країнах / С.О. Кузніченко // Кримськ. юрид. вісн. 2009. № 1 (5). С. 21-33.

47. Кузніченко С.О. Адміністративно-правові наслідки запровадження надзвичайних адміністративно-правових режимів / С.О. Кузніченко // Вісн. Харківського нац. ун-ту внутр. справ. 2008. № 43. С. 211-218.

48. Кузніченко С.О. Місце та роль екстремальних адміністративно-правових режимів у системі забезпечення національної безпеки / С.О. Кузніченко // Проблеми правознавства та правоохоронної діяльності. 2008. № 1. С. 96-103.

49. Кузніченко С.О. Реформування інституту надзвичайних адміністративно-правових режимів в Україні: постановка проблеми / С.О. Кузніченко // Форум права. 2009. № 1. С. 273-280 [Електронний ресурс]. Режим доступу : http//www.nbuv.gov.ua/e-journals/FP/2009-1/09kcoupp.pdf.

50. Кузніченко С.О. Процедури введення, продовження та скасування надзвичайних адміністративно-правових режимів в Україні / С.О. Кузніченко // Форум права. 2009. № 2. С. 220-233 [Електронний ресурс]. Режим доступу : http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/FP/2009-2/09kcorvu.pdf.

51. Кузніченко С.О. Правовідносини як категорія інституту надзвичайних адміністративно-правових режимів / С.О. Кузніченко // Кримськ. юрид. вісн. 2009. № 2 (6). С. 30-44.

52. Кузніченко С.О. Наукове забезпечення службово-бойової діяльності сил охорони правопорядку: організаційно-правові засади / С.О. Кузніченко // Кримськ. юрид. вісн. 2009. № 3 (7). С. 108-116.

53. Кузніченко С.О. Проблемні питання наукового забезпечення службово-бойової діяльності сил охорони правопорядку / С.О. Кузніченко // Честь і закон. 2009. № 2. С. 16-19.

54. Кузніченко С.О. Напрямки реформування інституту надзвичайних адміністративно-правових режимів в Україні: соціологічне дослідження / С.О. Кузніченко // Кримськ. юрид. вісн. 2010. № 1 (8). Ч. 2. С. 5-12.

55. Кузниченко С.А. Техногенный терроризм: аспекты, типология, профилактика / С.А. Кузниченко // матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. [«Сучасні проблеми гуманізації та гармонізації управління»] (Харків, 2001 р.). Х. : Харківський нац. ун-т внутр. справ, 2001. С. 252-254.

56. Кузніченко С.О. Правовий режим зони надзвичайної екологічної ситуації / С.О. Кузніченко, О.О. Харитонова // матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. [«Сучасні проблеми гуманізації та гармонізації управління»] (Харків, 2002 р.). Х. : Харківський нац. ун-т внутр. справ, 2002. С. 19-20.

57. Кузниченко С.А. Специфика правоотношений, которые возникают в условиях чрезвычайных ситуаций / С.А. Кузниченко // материалы науч.-практ. конф. [«Права граждан, правоохранительная и правоприменительная деятельность в России и Украине: состояние и перспективы развития»] (Белгород, 2003 г.). Белгород : Белгородский юрид. ин-т МВД РФ, 2003. С. 39-45.

58. Кузніченко С.О. Правовий режим у системі регулювання соціальних відносин (загально-теоретичні та методологічні засади) / С.О. Кузніченко // матеріали наук.-практ. конф. [«Методологія наукового дослідження у галузі права: проблеми та перспективи розвитку»] (м. Харків, 2004 р.). Х. : Нац. ун-т внутр. справ, 2004. С. 142-150.

59. Кузніченко С.О. Правовий режим використання та охорони лісу / С.О. Кузніченко // матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. [«Аграрний форум-2006»] (м. Суми, 25-29 верес. 2006 р.). Суми : ВТД «Університетська книга», 2006. С. 302-303.

60. Кузніченко С.О. Деякі аспекти діяльності органів внутрішніх справ в умовах дії режиму надзвичайного стану / С.О. Кузніченко, А.В. Басов // матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. [«Організаційно-правові засади управлінської діяльності ОВС в умовах європейської інтеграції»] (м. Одеса, 26-27 жовт. 2007 р.). Ч. 1. Одеса : ОЮІ ХНУВС, 2007. С. 161-163.

61. Кузніченко С.О. Поняття та зміст спеціального адміністративно-правового режиму охорони державної таємниці / С.О. Кузніченко, І.О. Шаповалова // матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. [«Інформаційне суспільство в Україні: інформаційно-правова культура, освіта, наука»] (м. Суми, 16-17 трав. 2008 р.). Суми : Вид-во «Довкілля», 2008. С. 48-50.

62. Кузніченко С.О. Формування єдиної концепції структури навчальних дисциплін адміністративно-правового циклу, як фактор підвищення якості управлінської підготовки персоналу ОВС / С.О. Кузніченко // матеріали наук.-практ. конф. [«Запровадження у системі МВС України системи управління якістю: проблеми і перспективи»] (м. Київ, 2008 р.). К. : ДНДІ МВС України, 2008. С. 173-176.

63. Кузніченко С.О. Службово-бойова діяльність внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ в забезпеченні надзвичайного адміністративно-правового режиму надзвичайного стану / С.О. Кузніченко // матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. [«Адміністративна реформа та проблеми вдосконалення діяльності правоохоронних органів»] (м. Сімферополь, 11-12 груд. 2008 р.). Сімферополь, Кримськ. юрид. ін-т ОДУВС, 2008. С. 204-207.

64. Кузніченко С.О. Примусові заходи у змісті надзвичайних адміністративно-правових режимів / С.О. Кузніченко // матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. [«Роль та місце ОВС у розбудові демократичної правової держави»] (м. Одеса, 10 квіт. 2009 р.). Одеса : ОДУВС, 2009. С. 214-215.

65. Кузніченко С.О. Правове забезпечення службово-бойової діяльності сил охорони правопорядку / С.О. Кузніченко // матеріали наук.-практ. конф. [«Наукове забезпечення службово-бойової діяльності внутрішніх військ МВС України»] (м. Харків, 2009 р.). Х. : Акад. ВВ МВС України, 2009. С. 18-20.

66. Кузніченко С.О. Специфічні аспекти організації слідства в умовах надзвичайного стану / С.О. Кузніченко // матеріали постійно діючого наук.-практ. семінару [«Досудове розслідування: актуальні проблеми та шляхи їх вирішення»] (м. Харків, 23 жовт. 2009 р.). Х. : ТОВ «Оберіг», 2009. С. 123-127.

67. Кузніченко С.О. Адміністративний примус у змісті надзвичайних правових режимів / С.О. Кузніченко // матеріали ІІ Міжнар. наук.-практ. конф. [«Актуальні проблеми адміністративного законодавства України: шляхи його вдосконалення»] (м. Івано-Франківськ, 5-6 черв. 2009 р.). У 2 ч. Івано-Франківськ : ПЮІ ЛьвДУВС, 2009. Ч. 1. С. 19-22.

68. Кузніченко С.О. Щодо визначення шляхів удосконалення організаційно-правових засад забезпечення внутрішньої безпеки України / С.О. Кузніченко // матеріали наук.-практ. конф. [«Наукове забезпечення службово-бойової діяльності внутрішніх військ МВС України»] (м. Харків, 17-18 берез. 2010 р.): Секція 1 : Зб. тез доповідей. Х. : Академія внутр. військ МВС України, 2010. С. 82-83.

Анотація

Кузніченко С.О. Становлення та розвиток інституту надзвичайних адміністративно-правових режимів в Україні. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук за спеціальністю 12.00.07 - адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право. - Харківський національний університет внутрішніх справ, Харків, 2010.

Дисертація - одне з перших у вітчизняній юридичній науці комплексне монографічне дослідження проблем становлення та розвитку інституту надзвичайних адміністративно-правових режимів в Україні, що з'ясовує його сутність та особливості, а також пропонує науково обґрунтовані рекомендації з його вдосконалення.

Досліджено методологічні засади надзвичайних адміністративно-правових режимів, зокрема феномен і правовідносини як категорії інституту надзвичайних адміністративно-правових режимів, теоретичні засади формування та систематизації надзвичайного законодавства. Здійснено аналіз історико-правових засад виникнення інституту надзвичайних правових режимів, у тому числі особливостей їх становлення та розвитку у західних країнах, а також на українських землях до початку ХХ століття, в радянський період і в незалежній Україні.

Основну увагу звернено на механізм уведення, продовження та скасування надзвичайних адміністративно-правових режимів, передусім на процедури та підстави. Сформульовано пропозиції щодо вдосконалення механізму реалізації надзвичайних адміністративно-правових режимів та оптимізації застосування адміністративно-примусових заходів у їх змісті.

Ключові слова: надзвичайний адміністративно-правовий режим, правовий режим воєнного стану, правовий режим надзвичайного стану, зона надзвичайної екологічної ситуації.

Аннотация

Кузниченко С. А. Становление и развитие института чрезвычайных административно-правовых режимов в Украине. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора юридических наук по специальности 12.00.07 - административное право и процесс; финансовое право; информационное право. - Харьковский национальный университет внутренних дел, Харьков, 2010.

Диссертация является одним из первых в отечественной юридической науке комплексным монографическим исследованием теоретических и практических проблем становления и развития института чрезвычайных административно-правовых режимов в Украине, в котором установлено его сущность и особенности, а также разработаны научно обоснованные рекомендации для его усовершенствования.

В работе выявлено сущность феномена чрезвычайного административно-правового режима, который всегда имеет четко определенную цель правового регулирования, определяет направления правового регулирования, влияет на его характер и построение. Проанализировано и охарактеризовано правоотношения как категории института чрезвычайных административно-правовых режимов, особые формы деятельности государства в лице органов государственной власти и их должностных лиц, направленные на предупреждение, устранение и ликвидацию угроз национальной безопасности Украины. Усовершенствовано классификацию чрезвычайных административно-правовых режимов по таким критериям, как: степень жесткости и интенсивности правоограничений граждан; степень расширения властных полномочий государственных органов и должностных лиц; характер смены организационно-управленческого механизма; механизм введения; орган, который может вводить чрезвычайный режим; время существования режима.

Проведен анализ становления института чрезвычайных административно-правовых режимов в зарубежных странах, на территории современной Украины до начала ХХ века. Раскрыто проблемы становления и развития института чрезвычайных правовых режимов в советский период, в частности в первые годы существования Советского государства, период 1941-1946 гг., послевоенный период, а также в независимой Украине.

Проанализированы акты введения, продолжения и отмены чрезвычайных административно-правовых режимов, имеющих все свойства актов государственного управления (подзаконность; обязательность; правомочность; официальность; односторонность; надлежащее оформление) и по своей природе носящих как административно-правовой характер, так и конституционно-правовые признаки (ограничение конституционно-правового статуса человека и гражданина; построение системы политической власти в условиях действия чрезвычайного административно-правового режима). Доказано, что процедуры введения, продолжения и отмены чрезвычайных административно-правовых режимов являются гарантиями недопущения злоупотреблений дискреционными полномочиями.

Установлено, что в связи с введением чрезвычайного административно-правового режима возникают такие административно-правовых последствия, как: изменение компетенции органов государственной власти, органов местного самоуправления; создание временных органов управления; изменение правового статуса физических (ограничение прав и свобод) и юридических лиц; продолжение срока деятельности выборных органов государственной власти и органов местного самоуправления; упрощенный порядок привлечения вооруженных сил внутри государства и т.д.

Исследовано системы межотраслевого надведомственного экстренного управления в чрезвычайных ситуациях, к которым относятся: система предупреждения и реагирования на чрезвычайные ситуации военного характера (организация ведения гражданской обороны; организация ведения территориальной обороны; организация ведения мобилизационной работы; оперативное развертывание вооруженных сил); система предупреждения и реагирования на чрезвычайные ситуации социально-политического характера (включая чрезвычайные ситуации криминального и некриминального характера); система предупреждения и реагирования на чрезвычайные ситуации техногенного и природного характера. Разработано положение об оперативном штабе как органе оперативного управления силами и средствами органов государственной власти и местного самоуправления, которые принимают участие в реализации режимных мероприятий.

Детально исследованы меры административного принуждения в содержании чрезвычайных административно-правовых режимов, раскрыта суть каждой чрезвычайной меры, которые закреплены в законах Украины «О правовом режиме военного положения», «О правовом положении чрезвычайного положения», «О зоне чрезвычайной экологической ситуации».

Ключевые слова: чрезвычайный административно-правовой режим, правовой режим военного положения, правовой режим чрезвычайного положения, зона чрезвычайной экологической ситуации.

Annotation

Кuznichenko S. O. The Establishment and Development of the Institute of Emergency Administrative-Legal Regimes in Ukraine. - Manuscript.

The Thesis to gain Scientific Degree of the Doctor of Legal Sciences on the specialization 12.00.07 - administrative law and proceeding; finance law; information law. - Kharkiv National University of Internal Affairs, Kharkiv, 2010.

The Thesis is one of the first complex monographic researches in the local legal science concerning problems of establishment and development of the institute of emergency administrative-legal regimes. The Thesis reveals their essence and peculiarities and also develops scientific grounds for improvement.

Methodological backgrounds of emergency administrative-legal regimes have been studied as well as phenomena and legal relations as a category of the institute of emergency administrative-legal regimes, theoretical grounds of formation and systematization of emergency legislation. Analysis of historical-legal grounds of emergency legal regimes origin and special features of their establishment and development in the Eastern countries, on the territory of Ukraine before XX c., in Soviet period and in independent Ukraine.

The main attention is paid to the mechanism of introduction, prolongation and extinction of emergency administrative-legal regimes. The author formulates proposals aimed at enhancement of the mechanism of realization of emergency administrative-legal regimes and optimization of employment of administrative-forced measures under the conditions of emergency administrative-legal regimes performance.

Key-words: emergency administrative-legal regime, legal regime of the military situation, legal regime of emergency situation, area of emergency ecological situation.

Размещено на Allbest.ru