Професійна злочинність та її попередження

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Національний університет «Юридична академія України

імені Ярослава Мудрого»

Кафедра «Кримінології і кримінально-виконавчого права»

ІНДИВІДУАЛЬНА РОБОТА

з навчальної дисципліни «Кримінологія »

За темою: «Професійна злочинність та її попередження»

Виконав: студент 3 групи 2 факультету 5 курсу

Бондаренков В. О.

Перевірила: Ас. Сметаніна Н. В.

Харків 2013

План

Вступ

1. Поняття професійної злочинності

2. Заходи профілактики професійної злочинності

Висновок

Список використаної літератури

Вступ

Професійна злочинність існує не одне століття. Вона пов'язана з діяльністю людей, передачею досвіду поколінь злочинців, затвердженням специфічної субкультури, закономірним прагненням її носіїв до виживання в конкретних соціальних умовах. Характерно, що виділені раніше ознаки кримінального професіоналізму стосовно до відтворення професійних злочинців перетворюються в специфічні функції, за допомогою яких вони пристосовуються до тих або інших соціальним обставинам. Даний висновок підтверджується віковим існуванням певних категорій професійних злочинців, їх стратифікацією і стабільністю кваліфікацій.

Проблему професійної злочинності можна віднести до числа малодосліджених. Поряд з причинами методологічного характеру на об'єктивність понять професійний злочинець, злочинно-професійна злочинність і пов'язаних з ними категорій, ознак і чинників, вплинуло і не зовсім вдале термінологічне позначення специфічного кримінальної поведінки. У соціальному аспекті професія передбачає корисне і офіційно дозволене заняття. Тому термін злочинна професія зовні справді сприймається важко, особливо якщо до цього домішується певний стереотип мислення у поглядах на злочинність. Однак цілком очевидно, що ніхто і ніколи не мав на увазі професію злочинця в соціальному її розумінні. Термін, як і багато іншого в кримінології, введений в обіг умовно в чисто операційних цілях, оскільки ознаки стійкої злочинної діяльності зовні подібні з атрибутами тієї чи іншої професії.

1. Поняття професійної злочинності

Упродовж усієї історії людства існував певний прошарок людей, які з тих чи інших причин способом свого життя (modus Vivendi) обирали незаконне (злочинне) посягання на чужу власність в усіх її видах. Для того щоб не бути спійманими і засудженими, вони завжди відточували свою злочинну майстерність. Що вищий був рівень злочинної майстерності, то довше злочинець уникав розплати і водночас більші прибутки отримував від своєї “діяльності”, що ставала основним або єдиним джерелом його існування. Іншими словами, людина ставала професіоналом злочинної справи, а отже, найнебезпечнішим злочинцем (до речі, посягання на власність часто пов'язані з посяганнями на особу, яка володіє цією власністю або захищає її). І в усі часи органи, що боролись зі злочинністю, спрямовували боротьбу насамперед проти осіб і їх угруповань, про які йдеться. Вперше про тип і поняття професійного злочинця згадується у класифікації злочинців, яку запропонував у 1897 р. Гейдельберзький з'їзд міжнародної спілки криміналістів.

Професійну злочинність часто ототожнюють з рецидивною та організованою, але це не зовсім правильно, оскільки професіонал часто не має судимостей та діє сам-на-сам, а рецидивіст далеко не завжди перетворюється на професійного злочинця.

Етимологічно слово "професійний" означає не лише "належність до професії", але й "займатися чимось як професією". Взагалі, під професією розуміють вид трудової діяльності (заняття), що вимагає певної підготовки і є, як правило, джерелом існування.

Злочинна ж діяльність - це особливий різновид людської діяльності. Вона володіє всіма загальними соціально-психологічними властивостями. Тож першою ознакою злочинної діяльності варто вважати не однократність, а, точніше, систематичність учинення тих чи інших видів злочинів.

Професійне заняття будь-якою діяльністю передбачає використання спеціальних засобів, інструментів, знаряддя праці. Ця ознака притаманна і злочинній діяльності, яка здійснюється на професійному рівні. Злочинці-професіонали завжди підтримують корпоративні зв'язки між собою, іноді - міжнародні. З корпоративністю пов'язано і виникнення особливої ненормованої субкультури - блатного жаргону (арго), фольклору, татуювань.

На сьогодні існує кілька пропозицій щодо визначення професійної злочинності. Так, А.Ф. Зелінський під нею розуміє злочинну діяльність, незаконну діяльність особи, яка володіє відповідними вміннями, навичками, прийомами та знаряддями та вважає цю діяльність своїм основним заняттям, яке є головним чи додатковим джерелом існування, інше визначення: це різновид злочинного заняття, яке є для суб'єкта джерелом існування та потребує необхідних знань і навичок для досягнення мсти та підтримання визначених контактів з антисуспільним середовищем; є й такс: це відносно самостійний різновид злочинності, є сукупністю злочинів, які вчиняються злочинцями-професіоналами з мстою отримання основного чи додаткового джерела прибутків. З урахуванням зазначеного, можна виділити основні ознаки злочинного професіоналізму, зокрема:

- це стійкий вид злочинного заняття (спеціалізація);

- передбачає наявність навичок (кваліфікація);

- злочини як основне джерело для існування;

- зв'язок з антисоціальним середовищем. Розгляньмо їх більш детально.

Постійний і стійкий характер. Професійні злочинці протягом тривалого часу неодноразово вчиняють злочини. Це виробляє в них певну звичку, яка переростає потім у норму поведінки. В їхньому середовищі є значна кількість осіб, які систематично вчиняли злочини - як промисел, але не були притягнуті до кримінальної відповідальності. Як правило, їх виявляють через кілька років. Утім, відбувши покарання, злочинці знову повертаються до свого заняття. Інтенсивність злочинних проявів з їхнього боку - надто висока. Наприклад, як вважають окремі дослідники, кишенькові злодії вчиняють приблизно 25 крадіжок на місяць. У цьому їм не поступаються шахраї та інші кримінальні професіонали.

Професійним злочинцям притаманна певна спеціалізація: у кожного з них є чітка настанова на певний вид злочинних занять - на вчинення однакових або однорідних злочинів, їх злочинний контингент різноманітний. Одні займаються квартирними крадіжками, другі - викраданням автомобілів, треті - контрабандою та реалізацією наркотиків, четверті - шахрайством і т. ін.

Напевно, ні в одному колективі не існує такої чітко вираженої ієрархічної структури, як у кримінальному світі. Особливо чітко це виявляється, звичайно, не на волі, а в умовах ізоляції - в місцях позбавлення волі.

На найвищому, тут - "злодії в законі", трохи нижчий щабель у цій ієрархії посідають "авторитети", які також мають досить вагомий статус у злочинному світі. Як правило, їм доручають виконувати адміністративні функції в межах якогось виду кримінальної діяльності. Вони відносно автономні і мають підпорядковані їм злочинні групи. Саме із середовища "авторитетів" рекрутуються нові "злодії в законі".

Найнижчу сходинку в цій ієрархії займають "шестірки", "бики", "громовідводи", які покликані виконувати доручення авторитетів. На волі "шестірки" можуть очолювати невеликі групи, але зобов'язані підкорятись "бригадиру". У місцях позбавлення волі вони становлять безпосередню свиту "злодіїв у законі". Тут же перебувають і "мужики", - основний контингент засуджених. Для "мужиків" характерними є такі риси, як прагнення бути незалежними, підтримання неформальних норм поведінки, що склалися у колонії, звернення до "злодіїв у законі" в разі порушення їх прав іншими засудженими, ухилення від прибирання місць загального користування, володіння недозволеними режимом предметами.

Розподіл професійних злочинців, зокрема засуджених, відбувається за "мастями". "Масть" - це та або інша група, каста, співтовариство в неформальній ієрархії засуджених і ув'язнених. Деякі автори, зокрема А. Максімов, пропонують різний стратифікаційний розподіл засуджених за місцем, яке вони посідають в ієрархічній системі: дво-, три - і навіть шестисхідчасте.

Засуджених розподіляють на чотири основні групи, всередині кожної з яких є свої підгрупи: "блатні" або "чорні" ("злодії в законі", "авторитети", "козирні", "фраєри", "босяки", "положенні", "правильні", "смотрящі", "арештанти"); "мужики" або "сірі": ("авторитетні мужики", "роботяги"); "козли" або "червоні": ("активісти", "позитивні", "помічники адміністрації"); "опущені" або "голубі": ("обіжені", "пєтухи", "чорти", "диряві"). Така класифікація є досить вдалою.

Реальна (тіньова) влада в установах виконання покарань належить "блатним". Зони, де "блатні" є господарями становища, називаються "чорними зонами", де вони влади не мають (таких меншість) - "червоними". Влада "блатних" може бути і не яскраво виражена, ззовні зона може здаватися благополучною - дотримується розпорядок дня, виконуються планові виробничі завдання, відсутні грубі порушення режиму. Але це - тільки ззовні. А насправді влада в зоні належить "блатним". Часто це вигідно адміністрації, і вона сама йде на це.

"Блатний" - це представник верхнього ступеня ієрархічних сходів кримінального співтовариства. Як правило, "блатний" є професійним злочинцем.

Дослідники проблем професійної злочинності вважають, що в наш час в Україні та в сусідніх державах є понад 100 кримінальних спеціалізацій. У кожній з них трапляються різні категорії злочинців, котрі відрізняються особливостями способів (прийомів) злочинних дій або місцем їх вчинення. Так, серед шахраїв виокремлюються шахраї-картярі (шулери), "наперсточники" (ті, які грають у "наперсток"), "лялькарі", які підмінюють гроші й речі на спеціально підготовлену їх імітацію ("ляльку") та інші. Кишенькових злодіїв залежно від місця вчинення злочину поділяють на "риночників", які вчиняють злочини на ринках і ярмарках, "кротів" - діють в метро, "гонщиків" - у наземному громадському транспорті.

Сучасний кримінальний професіоналізм має тенденцію до трансформації й універсальності злочинних дій, тобто злочинець не тільки має одну спеціалізацію, а й освоює додатковий вид злочинних занять. Наприклад, кишеньковий злодій може бути водночас гравцем у карти, злодій-домушник - грабіжником або розбійником. Це надає сучасній професійній злочинності підвищеної небезпеки й жорстокості.

Заняття професійною злочинною діяльністю передбачає наявність у її суб'єктів відповідної кримінальної кваліфікації, тобто необхідних знань, умінь та навичок, які забезпечують підготовку, вчинення і приховування злочинів; їх наявність гарантує впевнене досягнення мети за найменшого ризику бути викритим.

Злочинна "кваліфікація" набувається на підставі власного досвіду, а також у процесі постійного спілкування з професіоналами, які мають чималий злочинний стаж. Зрештою, ці навички і знання доводяться до автоматизму. Такі особи стають професіоналами у своїй справі. Іноді вони використовують як співучасників людей, які мають інші практичні павички та досвід, а іноді й наукові знання, адже окремі види злочинів узагалі не можуть бути вчинені без використання спеціальних знань.

Злочинці-професіонали мають на озброєнні відповідний злочинний інструментарій: універсальний набір ключів, спеціально розроблені відмички, які, на відміну від колишніх, є більш ефективними, сконструйовані особливим способом електродрилі, пристрої для зламування, вибивання дверей і дверних коробок; краплєні карти, верстати для виготовлення різних фальшивих документів, бланків, печаток; спеціальні хімічні препарати, вибухові пристрої, прилади для підслуховування й візуального спостереження, надійний транспорт тощо. Злочинний інструментарій постійно вдосконалюється, використовуються сучасні досягнення техніки й новітніх технологій.

Професійні злочинні заняття є для їх учасників джерелом здобуття засобів до існування. Злочини вчинюються ними з метою отримання основного або додаткового прибутку (це гроші чи матеріальні цінності). Основний - це той, який передбачає матеріальні надходження від суспільно корисної праці, а додатковий - значна частина якого створюється за рахунок учинених злочинів. За матеріалами конкретних кримінальних справ було встановлено: приблизно 90% рекетирів, 70% шахраїв-картярів, 59% кишенькових і 39% квартирних злодіїв жили здебільшого за рахунок злочинних прибутків.

Як показує практика, протиправний дохід професійних злочинців у наші дні - чималий. Місячні суми, в окремих випадках, - від сотень до кількох тисяч гривень. Кримінальні авторитети за рік-два накопичують значні прибутки. Злочинний промисел не тільки забезпечує повсякденне існування, а й дозволяє створити первинний капітал для подальшого злочинного бізнесу.

Злочинці-професіонали змушені приховувати свою антисуспільну діяльність від сторонніх осіб і, маскуючись під законослухняних громадян, створюють видимість трудової діяльності, влаштовуються на тимчасову роботу, з неповним робочим днем (сторож, підсобний робітник тощо) та на інші посади, які не потребують великих витрат часу. Вдаються й до інших хитрощів, наприклад, симулюють яке-небудь захворювання, що дає право на оформлення інвалідності. Заробіток або пенсія, що їх вони при цьому отримують, не мають значення, адже в будь-якому разі ці особи надають перевагу злочинній діяльності.

Для злочинців-професіоналів характерне прагнення підтримувати зв'язок з антисоціальним середовищем, близьким до їхньої власної орієнтації та настанов. Найбільш міцні контакти вони встановлюють зі злочинцями тієї самої спеціалізації.

Традиційно професійного злочинця співвідносять із вчиненням таких злочинів, як: кишенькові і квартирні крадіжки, шахрайство, фальшивомонетництво, контрабанда, пограбування, розбої і вбивство. Останніми роками з'явилися й нові форми, зокрема: викрадення предметів культури і мистецтва; наркобізнес, нелегальне виготовлення і збут спиртних напоїв; крадіжки автомобілів; вимагання (рекет), крадіжки грошей і цінностей із сейфів і приміщень з електронною системою охорони; вбивства на замовлення (кілерство); викрадення вантажів із рухомого складу залізничного транспорту; розкрадання і продаж зброї (вибухових речовин), торгівля людьми, рейдерство, незаконне втручання в роботу електронно-обчислювальних машин (комп'ютерів) тощо.

При з'ясуванні фактичної картини професійної злочинності потрібно звертатися і до ознаки множинності злочинів, що вчиняються особами, встановлювати їх кримінальний "стаж". Однак при цьому слід мати на увазі, що численними є випадки, коли велика кількість професійних злочинців, тривалий час вчиняючи однорідні злочини, не потрапляє у поле зору правоохоронних органів. Наприклад (у спеціально відібраній для аналізу групі злочинців) було встановлено, що 60% з них не були засуджені, хоча систематично вчиняли злочини протягом двох і більше років. Серед шахраїв більше половини не були засуджені, з кишенькових злодіїв - понад 15%. Серед інших категорій корисливих і корисливо-насильницьких злочинців, що тривалий час проявляли кримінальну активність, були також численні факти, коли їм вдавалося уникнути притягнення до кримінальної відповідальності.

Зараз відбуваються процеси омолодження професійних злочинців, із загостренням стосунків між "старими" кримінальними авторитетами і лідерами "нової хвилі" злочинного світу, зростанням пограбувань, розбоїв, вимагань, шахрайства, розкрадань грошових коштів за фальшивими кредитним картками, комп'ютерної злочинності.

За даними вибіркових досліджень, більшість сучасних професійних злочинців - це люди молодого і середнього віку. Найбільшу частку становлять особи віком 19-35 років (77%). У крадіжках з проникненням до житла питома вага цієї вікової групи дорівнює 70%, у викраденні антикваріату і культурних цінностей - 90%. Наведені цифри насторожують. Здавалося б, злочинний промисел має передбачати наявність широких і міцних знань, навичок і вмінь, чого досягають у зрілому віці. Однак сучасні професіонали помолодшали. Омолодження професійної злочинності свідчить про підвищення її суспільної небезпечності.

У складі професійних злочинних угруповань і кланів переважають чоловіки. Жінки виявляють себе в основному в таких формах кримінального професіоналізму, як шахрайство, наркобізнес, надання кримінальних послуг (придбання і збут викраденого, надання інформації для виконавців злочинних посягань тощо).

Раніше професійні злочинці найчастіше вчиняли конкретні злочини поодинці, покладаючись на власні сили і вміння. Професіонали "нової хвилі" віддають перевагу діям у складі групи з чітким розподілом ролей. У таких групах є особи, які мають військову, спортивну, економічну освіту. Вони іноді безпосередньо вчиняють злочини, а трапляється - виступають у ролі консультантів, додають у ті чи інші методи і способи вчинення злочинів певної новизни. Наприклад, деякі із грабіжників і розбійників служили свого часу в спецпідрозділах силових відомств; трапляються шахраї, які працювали в державній фінансово-банківській системі;

Значну кількість серед злочинців-професіоналів становлять ті, хто в момент вчинення злочину не працював і не навчався. Зокрема, за даними вибіркових досліджень, серед злодіїв, які вчинили квартирні крадіжки, на час притягнення до кримінальної відповідальності не працювало 40%. Частка кишенькових злодіїв, які тривалий час не працювали 60%; карточних шахраїв - 70%.

Особи, які стали на шлях злочинного промислу, відмовляються від загальноприйнятих позитивних соціальних норм і набувають нових, властивих для певної антисоціальної групи, керуючись ними в задоволенні природної психологічної потреби в міжособистісному спілкуванні. Вони віддають перевагу злочинній діяльності перед будь-якою іншою; ділять учасників міжособистісного спілкування на "своїх" і "чужих"; виявляють відчуження і ворожість до оточуючих осіб з правомірною поведінкою; демонструють постійну готовність до створення або використання сприятливої ситуації для вчинення чергового злочину; постійно дбають про підтримання і підвищення злочинної "форми" як гарантії успіху у своєму промислі і безпеці; цінують відданість кримінальній общині і вірність своїм "товаришам"; беззаперечно додержуються традицій і норм кримінальної субкультури.

2. Заходи профілактики професійної злочинності

злочинність засуджений професійний правоохоронний

У запобіганні професійної злочинності заходи боротьби з кримінальним професіоналізмом. Розгляньмо діяльність правоохоронних органів щодо запобігання професійній злочинності на трьох основних рівнях: І) управлінському; 2) організаційному; 3) організаційно-тактичному.

Управлінські заходи насамперед включають економіко-правові, метою яких є нейтралізація протиправного збагачення професійних злочинців, оскільки основою їхнього існування є відповідна матеріальна база, яка, з одного боку, включає значні кошти самих кримінальних елементів, а з іншого - можливості її постійного поповнення. На сучасному етапі дуже важливо створити надійний економіко-правовий захист, що виключає чи усуває будь-які спроби зазіхання на державну чи приватну власність. Складність завдання полягає у запобіганні злочинам, учиненим з використанням ЕОМ і комп'ютерної техніки. Звідси очевидно, що заходи економіко-правового характеру потребують дослідження багатьох сфер економіки з урахуванням умов їхньої перебудови і наукового прогнозування можливих причин і умов учинення злочинів у сфері економіки, нейтралізація яких є першим і, мабуть, основним фактором запобігання професійній злочинності. До економіко-правових заходів запобігання професійній злочинності варто також віднести централізовану діяльність правоохоронних і фінансових органів з виявлення і вилучення накопичених злочинцями великих коштів, що містяться у загальних злодійських та часткових кас.

До числа організаційних заходів запобігання професійних злочинів варто було б віднести такі:

а) розробити регіональні спеціальні плани боротьби з професійною і організованою злочинністю;

б) на базі оперативно-розшукових підрозділів органів внутрішніх справ створити службу індивідуального пошуку для боротьби з професійними злочинцями у громадських місцях і місцях зосередження кримінальних елементів.

Ідеологічний напрям у профілактиці професійної злочинності включає роботу з розвінчання кримінальних традицій, підриву авторитету лідерів кримінального середовища, а також формування у громадян певного ставлення до антигромадської субкультури з метою ослаблення механізму її впливу на неповнолітніх. Важливе значення при цьому надається систематичному використанню засобів масової інформації.

Щодо організаційно-тактичних заходів у запобіганні професійній злочинності, то, зауважимо, про це менше згадують в юридичній літературі. Можливо, цьому сприяло те, що протягом тривалого часу профілактика злочинів, учинених професійними злочинцями, частіше ототожнювалася з кримінальним покаранням. Дехто і досі дивиться на лаву підсудних як на ефективний засіб стримування девіантної поведінки. Звичайно, випадки добровільного відмовлення професійних злочинців від звичного їм заняття - нечасті. Це, найшвидше, може свідчити про вкрай низьку якість профілактичних заходів. Звідси випливає, що суспільство, яке прагне до правової держави, гуманізації кримінальної політики, має спрямувати свої зусилля на реальну профілактику злочинності, створивши для цього надійну правову базу. Адже профілактика не тільки гуманніше покарання, але й дешевше економічно.

Організації профілактичної роботи має передувати оцінка стану професійної злочинності та особливості переростання її в організовані форми. На це можуть указувати такі обставини:

а) збільшення розбійних нападів, грабежів і крадіжок, учинених із проникненням у житло громадян; вимагань, шахрайств при купівлі-продажу автомашин, розміну грошей, ігорних шахрайств та інших видів професіоналізованих злочинів;

б) використання злочинцями при вчиненні злочинів міліцейського форменого одягу, спеціально виготовлених чи пристосованих знарядь злочину (автоматична зброя, радіостанція, вибухові чи отруйні речовини);

в) наявність даних про те, що потерпілими є особи, які живуть на нетрудові доходи;

г) виявлення фактів зрошування кримінально-злодійських елементів з окремими працівниками правоохоронних чи інших органів;

ґ) дані про проведення на території сходок кримінальних елементів, кримінальних розборок, поділ сфер впливу між злочинними групами;

д) інформація з пенітенціарних установ про надходження в установу з "волі" через нелегальні канали продуктів харчування, наркотичних речовин, грошей зі злодійських фондів для "підігріву" лідерів, які перебувають у місцях позбавлення волі.

Якщо говорити про технічні заходи запобігання, то при аналізі, наприклад, поширеності кишенькових крадіжок можна встановити, що вони тісно пов'язані з незадовільною роботою транспорту на певних маршрутах руху, скупченістю громадян у магазинах, відсутністю оперативних груп міліції в найбільш криміногенних місцях. Діяльність професійних квартирних злодіїв значно полегшує не тільки те, що: слабко укріплені двері, примітивна конструкція замків і недостатньо кодових замикаючих пристроїв у під'їздах, а віктимологічні умови (четверта частина таких крадіжок учиняється з використанням умов, які створюються самими мешканцями). Причому в різних містах ці обставини мають свої особливості, їхнє усунення - перший крок до запобігання діяльності професійних злочинців. Органи внутрішніх справ мають проводити рейди спецоперацій. Власне, це цільові заходи щодо виявлення і вилучення з громадських місць певних категорій осіб, які вчиняють злочини. Як правило, в результаті блокування районів області чи міста затримується значна кількість бродяг, "гастролерів", осіб, що вчиняють крадіжки і шахрайства, збувають наркотики тощо.

Заходи індивідуальної профілактики, на відміну від загальної, спрямовані безпосередньо на особу професійних злочинців й обставини, що формують їх антигромадську позицію. Індивідуально-виховний вплив на особу правопорушника пов'язаний із запобіганням протиправної поведінки осіб, які ще не мають міцної антигромадської установки. І це цілком зрозуміло. Інша річ - злочинець-професіонал, який вже пройшов іспит кримінальним покаранням. Однак і тут заперечувати можливість вживання педагогічних заходів, мабуть, не можна. Коли йдеться про запобігання злочинам з боку професіоналів, варто враховувати неминучість примусових заходів, оскільки багато осіб не піддаються вихованню і, власне кажучи,- невиправні. Вони навіть самі цього не заперечують. Ось чому так важливо поряд з індивідуальною профілактикою вживати комплексні заходи для припинення злочинної діяльності на стадіях підготовки чи замаху на злочини.

Кримінально-правовій боротьбі з професійною злочинністю сприяло б:

1) удосконалення інституту сукупності злочинів з метою індивідуалізації покарання і правильної кваліфікації діянь. Необхідно закріпити в законі реальну й ідеальну сукупність злочинів. При реальній сукупності доцільно надати судам право призначення покарання шляхом рівного чи часткового складання покарань у межах, установлених для даного виду покарання;

2) для посилення відповідальності осіб, які вчиняють повторні злочини, не утворюючи реальної сукупності, ввести в ряд статей Кримінального кодексу України кваліфікуючу ознаку - "вчинення злочинів у виді промислу";

3) з мстою об'єктивної оцінки вчиненого, особи злочинця й індивідуалізації покарання, варто було б у переліку обтяжуючих обставин передбачити спеціалізацію особи на вчиненні певних злочинів;

4) удосконалення ряду норм кримінально-виконавчого законодавства, зокрема:

а) заборонити переведення з однієї колонії в іншу "злодіїв у законі", інших професійних злочинців. Створити для цієї категорії засуджених спеціальні колонії;

б) створити централізований облік професійних злочинців за їх спрямованістю.

Загалом, посилення боротьби з професійною злочинністю потребує розроблення таких заходів, які дозволили б зробити економічно невигідними вчинення злочинів. Сприятиме цьому й удосконалення кримінально-процесуального, і цивільного законодавства, яке регулює питання відшкодування шкоди, спричиненої злочинною діяльністю.

Висновок

Основними джерелами поширення злодійської ідеї в суспільстві є місця позбавлення волі, які не даремно називають “університетами” для навчання майбутніх злочинців-професіоналів. А.І. Долгова до чинників які зумовлюють існування професійної злочинності відносить недоліки в організації діяльності таких установ. Це стосується проведення індивідуальної роботи із засудженими, роботи, спрямованої на ізоляцію кримінальних авторитетів та рецидивістів від інших засуджених, тому, що вони стали впливати на криміногенні процеси в суспільстві спочатку в місцях позбавлення волі, а потім уже і на волі утверджуючи в кримінальному середовищі злодійську ідею, яка заснована на соціальному паразитизмі, з чого випливає кримінальний професіоналізм.

Не можна не погодитись з О.І. Гуровим, який вважає, що кримінальний професіоналізм та професійна злочинність породжуються тими самими причинами, що й злочинність як соціальне явище, але разом з тим вони мають специфічну детермінанту - вплив кримінально-злодійських традицій та звичаїв, які відіграють роль каталізатора у відтворенні професійних злочинців. Вони є своєрідним антисоціальним “законом”, який регулює відносини в криміногенному середовищі і закріплює його паразитичні установки, субкультуру, світогляд і в цілому забезпечує виживання професійних злочинців в умовах соціального контролю.

Розглянуті вище чинники які зумовлюють існування професійної злочинності, безумовно не є вичерпними, хоча і являються одними з основних. Їх поглиблене вивчення надасть можливість знайти шляхи подолання професійної злочинності в її зародку, адже усім відомо, що найкращий спосіб боротьби з тим чи іншим явищем це профілактика.

Список використаної літератури

1. Зелінський А.Ф. Кримінальна психологія / підручник. Киев Юринком Интер, 1999.

2. Долгова А.И. Криминология: /учеб. для юрид. вузов / Издательская группа ИНФРА М - НОРМА, 1997.

3. Гуров А.И. Профессиональная преступность. Прошлое и современность / А.И. Гуров. Юрид. лит., 1990.

4. Джужа О.М.,Іванов Ю.Ф./ підручник Профілактика злочинів / 2006.

5. Даньшин І.М. / Кримінологія - підручник / 2003.

6. Сухарева А.Я. / Великий юридичний словник. 3-е вид. / ИНФРА-М, 2007.

7. Гаращук М.В. Кримінологічна характеристика особистості злочинця: клото, лахесіс // Держава і право: Збірник наукових праць. Юридичні і політичні науки. 2007.

8.СакалоВ. О. Тактика злочинної діяльності: / Національна академія внутрішніх справ. Київ, 2002.

9. Оболенцев В. Ф. Актуальні проблеми латентної злочинності: Харків, 2001.

10. Розпорждення КМУ «Про схвалення Концепції реалізації державної політики у сфері профілактики правопорушень на період до 2015 року » // ред.прийняття від 30.11.2011.

11. Кримінально - процесуальний кодекс України // Редакція від 11.08.2013.

Размещено на Allbest.ru