Впровадження сучасних методів мотивації в органах місцевого самоврядування в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки

Національний університет «Острозька академія»

Факультет політико-інформаційного менеджменту

Кафедра документознавства та інформаційної діяльності

Курсова робота

Впровадження сучасних методів мотивації в органах місцевого самоврядування в Україні

Студентки другого курсу

групи Д-21

спеціальності «Документознавство та

інформаційна діяльність»

Киричук І.І

Керівник:

ст.в. Бондар В.Д

Острог, 2013

Зміст

мотивація самоврядування службовець правовий

Вступ

Розділ 1. Теоретичні основи до підходів мотивації у органах місцевого самоврядування

1.1 Сутність мотивації професійної діяльності у органах місцевого самоврядування

1.2 Класифікація методів мотивації в органах місцевого самоврядування

1.3 Сучасні методи мотивації

Розділ 2. Структура та аналіз нормативно-правового забезпечення мотивації на підприємствах

2.1 Аналіз нормативно-правової бази

2.2 Соціологічне дослідження мотивації в органах місцевого самоврядування

Розділ 3. Удосконалення системи мотивації в органах місцевого самоврядування

Висновки

Список використаних джерел та літератури

Додаток

Вступ

Актуальність проблеми. Діяльність органів місцевого самоврядування в Україні є важливим чинником розвитку суспільних процесів. Необхідною умовою їх функціонування є мотивація як загальна функція управління. Тому вивчення мотиваційних процесів в органах місцевого самоврядування допоможе підвищити їх ефективність діяльності.

У літературі є багато визначень мотивації, однак більшість з них означають процес, що відбувається всередині людини і спонукає до дії, змушуючи її поводитися в якійсь конкретній ситуації певним чином. Поведінка ж особистості, як правило, спрямовується і є найбільш сильною в даний момент потребою, яку вона прагне задовольнити, активізуючи при цьому всю свою енергію і можливості.

Під мотивацією розуміють сили, що існують усередині і поза людиною, що породжують у ній ентузіазм і завзятість при виконанні визначених дій. Мотивація є тією рушійною силою, яка базується на задоволенні певних потреб, примушує діяти з максимальним зусиллям для досягнення певних цілей.

Мотивація в органах місцевого самоврядування має на меті активізувати його працівників та стимулювати їх більш ефективно працювати над виконанням завдань. Мотивація працівників впливає на їхню продуктивність і спрямованість на досягнення поставленої мети.

Мета дослідження. Обґрунтування сучасних методів мотивації як чинники підвищення діяльності органів місцевого самоврядування в Україні.

Дослідницькі завдання:

Ознайомитися з теоретичними основами до підходів мотивації у органах місцевого самоврядування.

Визначити сутність мотивації професійної діяльності у органах місцевого самоврядування.

Виявити сучасні методи мотивації.

Проаналізувати нормативно-правової бази мотивації.

Визначити удосконалюючи системи мотивації в органах місцевого самоврядування.

Об'єктом дослідження є мотивація та мотиваційні процеси в органах місцевого самоврядування.

Предметом дослідження є впровадження сучасних методів мотивації в органах місцевого самоврядування в Україні.

Методологія дослідження. При дослідженні теми в роботі було використано такі загальні наукові методи: аналіз (наприклад, для того, аби зрозуміти, що таке мотивація, було проаналізовано саме поняття мотивація та її види) і синтез, дедукція (спочатку проаналізовано загальні закономірності мотиваційних процесів, а потім окреслено шляхи розвитку і впливу), методи абстрагування і узагальнення використовувалися для впровадження сучасних методів мотивації та, для конкретизації напрямів удосконалення системи мотивації праці посадових осіб місцевого самоврядування. Метод класифікації (поділ методів мотивації за певними ознаками). За допомогою соціологічного методу було проведено експертне дослідження щодо сучасного стану мотивації праці в органах місцевого самоврядування.

Джерельна база. Дослідження та розкриття цієї теми було б неможливим без використання вже набутих знань вчених різних галузей. Наприклад: Л. Артеменко «Мотиваційний механізм у державному управлінні: поняття та структура», В. Бондар «Мотивація діяльності як чинник підвищення ефективності функціонування органів місцевого самоврядування», О. Нечосіна «Застосування різних типів мотивації в популістському управлінському впливі», Н. Поліщук «Актуальні питання щодо діагностики факторів мотивації державних службовців» та ін. Аби зробити картину дослідження максимально повною, були використані також і Internet-джерела. Опрацьовано Проект Закону України «Про державну службу України», Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні», Закон України «Про службу в органах місцевого самоврядування».

Наукова значущість. Вирішене завдання, яке полягає у впровадженні сучасних методів мотивації в органах місцевого самоврядування та вдосконалені системи мотивації для підвищення ефективності діяльності.

Практична значущість курсової роботи полягає у тому, що дослідження чітко та зрозуміло розкриває основне завдання мотивації, значення матеріальної мотивації в органах місцевого самоврядування в Україні, а саме в міській раді міста Острога та пропонує рекомендації щодо покращення трудової діяльності працівників.

Структура курсової роботи. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та літератури і додатків. У першому розділі «Теоретичні основи до підходів мотивації у органах місцевого самоврядування» розглянуто поняття місцевого самоврядування, органів місцевого самоврядування, поняття мотивації, методи мотивації, а також класифікація методів мотивації та сучасні методи мотивації. У другому розділі «Структура та аналіз нормативно-правового забезпечення мотивації в органах місцевого самоврядування» проаналізована нормативно-правова база мотивації, а також проведене соціологічне дослідження, у вигляді експертного опитування, для визначення необхідності впровадження сучасних методів мотивації та важливості матеріальної мотивації в органах місцевого самоврядування і ефективності її діяльності. У третьому розділі визначені удосконалюючи системи мотивації в органах місцевого самоврядування та підвищення ефективності мотивації.

Розділ 1. Теоретичні основи до підходів мотивації у органах місцевого самоврядування

1.1 Сутність мотивації професійної діяльності у органах місцевого самоврядування

Відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування» під місцевим самоврядуванням розуміють - право і спроможність територіальної громади самостійно вирішувати питання місцевого значення шляхом регулювання і управління суттєвою часткою суспільних справ, віднесених до їхньої компетенції Конституцією та законами України, виходячи з інтересів місцевого населення [4].

Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські,селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Місцеве самоврядування означає право і реальну можливість органів місцевого самоврядування в межах закону здійснювати регулювання і управління суттєвою часткою державних справ, під власну відповідальність і в інтересах місцевого населення. Термін “місцеве самоврядування” вперше ввів прусський юрист Х.Р. Гнейст, який вважав, що місцеве самоврядування - це управління, що здійснюється самостійно населенням певної територіальної одиниці.

Органи місцевого самоврядування - це структурно-організовані колективи службовців або одного службовця, що наділяються владою в системі місцевого самоврядування для реалізації владних рішень, а посадові особи місцевого самоврядування - особи, які працюють в органах місцевого самоврядування, мають відповідні посадові повноваження в здійсненні організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і отримують заробітну плату за рахунок місцевого бюджету [4].

Органи місцевого самоврядування поділяються на представницькі та виконавчі. Представницькі органи місцевого самоврядування -- виборчі органи (рада), які складаються з депутатів і відповідно до закону наділяються правом представляти інтереси територіальної громади і приймати від її імені рішення. Наявність представницьких органів, що обирається членами територіальної громади -- необхідна ознака місцевого самоврядування.

До представницьких органів, Закон України «Про місцеве самоврядування» відносить сільські, селищні, міські ради - вони представляють сільські, селищні, міські громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією та законами України.

Виконавчі органи місцевого самоврядування - створювані представницькими органами місцевого самоврядування органи, що є підконтрольними і підзвітними відповідній раді, а з питань здійснення делегованих йому повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольним відповідному органу виконавчої влади. Виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад в Україні є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи.

Ефективне управління неможливе без розуміння мотивів і потреб службовця, а також правильного використання стимулів до праці. Важливим для розуміння сутності мотивації є саме визначення цього поняття.

Мотивація - це рушійна сила, що ґрунтується на задоволенні певних потреб, примушуючи людину діяти з максимальними зусиллями для досягнення особистих чи організаційних цілей. Якщо ж розглядати мотивацію у державному управлінні - це є загальна функція державного управління, що потребує неабиякого вміння, наполегливості і розуміння людської природи, та вимагає розвинутих здібностей керівників спонукати виконавців до максимальних зусиль в досягненні ефективних результатів праці. Мотивація державних службовців впливає на їхню продуктивність і спрямованість на досягнення організаційних цілей.

Мотивація трудової діяльності не може бути дієвою без застосування сучасних форм і методів матеріального стимулювання персоналу. Стимулювання повинно відповідати потребам, інтересам і здібностям державного службовця. Методи мотивації - це способи управлінських дій на персонал для досягнення цілей організації. Методи мотивації працюючих - це частина організаційної культури. Основне призначення методів -забезпечення максимального залучення працюючих, володіючих знаннями, до вирішення загальних задач організації.

Отже, Структура мотиваційної сфери людини в процесі життєдіяльності проходить етапи формування і становлення. Це формування являє собою складний процес, що відбувається як під впливом своєї внутрішньої роботи, так і під впливом зовнішніх факторів навколишнього його середовища. Тому велика увага у роботі приділена й індивідуальним розходженням.

В роботі приділена особлива увага цьому питанню, тому що система мотивації, що сформувалася, людини дуже впливає не тільки на її поведінкові особливості, але і, як динамічна характеристика особистості, на структуру особистості людини в цілому. Визначає загальну спрямованість особистості, прагнення людини, її життєвий шлях, і, звичайно ж, професійну діяльність.

Важливо також відзначити значимість знань про мотивацію в управлінській діяльності керівництва організації, зацікавленої в підвищенні продуктивності праці своїх співробітників, їх повній віддачі на підприємстві. Розуміння і застосування на практиці системи мотивації своїх працівників приведе не тільки до загального підвищення ефективності організації, але і до задоволеності роботою самих співробітників та до поліпшення психологічного клімату. І як наслідок, знову ж, збільшення продуктивності самої організації. Розумний керівник повинен чітко знати, що не всі співробітники вмотивовані однаково. Тому він повинен точно розпізнавати актуальні мотиви кожного зі своїх співробітників і намагатися по можливості задовольнити потреби кожного.

Отже, органи місцевого самоврядування - це структурно-організовані колективи службовців або одного службовця, що наділяються владою в системі місцевого самоврядування для реалізації владних рішень. Для того щоб дії і рішення працівників були цілеспрямованими і досягали ефективного результату, було введено поняття мотивація. Мотивація - це рушійна сила, що ґрунтується на задоволенні певних потреб, примушуючи людину діяти з максимальними зусиллями для досягнення особистих чи організаційних цілей. Мотивація в органах місцевого самоврядування має на меті активізувати його працівників та стимулювати їх більш ефективно працювати над виконанням завдань. Мотивація працівників впливає на їхню продуктивність і спрямованість на досягнення поставлених цілей.

Установи з правильним підходом до мотивації погоджують особисті мотиви своїх співробітників з більш широкими цілями організації. Мотивація є невід'ємним елементом будь-якої установи та її службовців, оскільки вирішення задач, які стоять перед ними, можливе лише за умови створення належних мотиваційних чинників, які спонукатимуть до ефективної діяльності.

1.2 Класифікація методів мотивації в органах місцевого самоврядування

Для обґрунтованості мотиваційного механізму, який потрібно впроваджувати на підприємствах, важливо проаналізувати існуючі методи мотивацій, які є способом управлінського впливу на персонал для досягнення цілей організації. Вони ґрунтуються на дії законів управління, передбачають застосування управлінським апаратом організацій різноманітних прийомів впливу на персонал з метою активізації його діяльності. Мотиваційні методи класифікують за об'єктами мотивації, використанням стимулів та видами потреб.

Ознака класифікації	Види методів
За об'єктами мотивації	Методи мотивації колективів. Методи мотивації окремих осіб: менеджерів (вищого, середнього, нижчого рівнів керівництва);працівників (початківців, досвідчених);
За стимулами	Економічні методи мотивації (матеріального стимулювання):заробітна плата; преміювання; грошова винагорода; Матеріальна допомога; участь у прибутках Неекономічні методи мотивації: а) організаційні: участь у справах організації; мотивація перспективою; делегування завдань і повноважень; мотивація збагаченням змісту праці б)морально-психологічні: похвала, схвилювання, підтримка, засудження, визнання заслуг, повага, довіра
За основними потребами	Методи задоволення фізіологічних потреб підлеглих Методи задоволення потреб у захищеності та безпеці Методи задоволення потреб у причетності та належності Методи задоволення потреб поваги і визнання Методи задоволення потреб самовираження, самореалізації

Виділяють такі головні методи мотивації:

Примушення -- засновано на почутті страху підпасти покаранню, наприклад у вигляді звільнення, переводу на нижче оплачувану роботу, штраф та ін.

Винагородження -- засновано на системі економічного (заробітна плата, премії, участь у прибутках тощо) та неекономічного (нагорода, подяка тощо) стимулювання високопродуктивної праці.

Солідарність -- розвиток у працівників власних цінностей і цілей, які близькі до цінностей і цілей організації, що досягається шляхом переконання, виховання, навчання і створення сприятливого організаційного клімату в організації.

Солідарності як методу мотивації надається велике значення там, де особливо цінять роль групової і командної роботи та прикладають зусилля для створення сприятливого клімату, який об'єднує працюючих в єдиний цілісний колектив.

Застосування кожного методу мотивації або їх сполучення залежить від конкретних умов, в яких працює організація. В адміністративних установах, заснованих на наказах і розпорядженнях, конкретне застосування методів примушення відносно дисципліни, порядку роботи, додержання норм, стандартів та інших вимог необхідно. Використання мотивів примушення в творчих колективах може принести велику шкоду, яка викликає загасання енергії пошуку, страху здобуття негативного результату.

Використання винагородження засновано на положеннях теорії потреб в тому, що цілі, прагнення, цінності й поведінка виступають як мотиви. Винагорода викликає віру людини в себе, дає надію на успіх у виконанні завдань, посилює бажання працювати з підвищеною віддачею. Позитивні заходи діють ефективніше, ніж негативні. Специфічними моральними методами мотивації є похвала і критика. Похвала повинна іти слідом за кожною гідною дією виконавця і навіть за самим незначним позитивним результатом, здобутим ним, але обов'язково конкретним, який сприяє досягненню цілей організації. До цього морального методу пред'являють такі вимоги, як дозованість, послідовність, регулярність. Відсутність похвали, особливо за добру роботу, несправедлива або нещира похвала де - мотивують працівника, тому для підвищення її дієвості бажано використовувати об'єктивні критерії. Критика є негативною оцінкою результатів роботи окремих працівників або трудових колективів, результатів їх роботи. Критика повинна бути: конструктивною; стимулювати дії людини, які направлені на усунення недоліків, доброзичливою без обвинувачення; поважною по відношенню до підлеглого; зауваження необхідно висловлювати в непрямій формі, а доводи повинні бути аргументованими.

1.3 Сучасні методи мотивації

Високий рівень мотивації працівників є запорукою постійно зростаючого рівня прибутковості. На сьогоднішній день більшість працівників установ використовують традиційні, перевірені часом, методи мотивації. Як правило, це надбавки до заробітної плати, премії, “соціальні пакети”. Основним методом мотивації праці є грошова винагорода, що включає грошові виплати за виконання поставлених цілей, надбавки до заробітної плати, спеціальні індивідуальні винагороди, тощо. Грошова мотивація за своєю природою є “ненасичуваною”, і людина швидко звикає до нового, вищого рівня оплати. Той рівень оплати, який ще вчора мотивував його на високу робочу віддачу, завтра може стати звичним і втратити спонукальну силу. Тому важливо використовувати інші способи мотивації, окрім грошових: моральні, соціальні. Визнання заслуг працівника, його професіоналізму, прояв поваги до нього - надзвичайно ефективний метод моральної мотивації. Ефективним є застосування таких методів як професійне навчання, можливість до кар'єрного росту, надання соціального забезпечення.

Сучасним методом мотивації персоналу є метод “привілеї інноваторам”, або “система перків”, тобто привілеї для управлінського персоналу установи. Такий метод вперше був застосований в управлінській діяльності у Великобританії і зараз широко використовується у багатьох країнах світу. “Перки” можуть мати різноманітний характер. Найчастіше це оплачувані установою обіди, під час яких службовці проводять ділові переговори, безплатне медичне обслуговування, дотації на оплату квартири, безплатні консультації по особистим фінансовим питанням, оплата навчання дітей, продаж акцій фірми по низькій ціні і т.д. На теперішній період, установи поповнюють свій асортимент привілеїв - тепер до них відносяться не тільки додаткові винагороди і матеріальні блага, але і велику свободу працівників, розпоряджатись матеріальними ресурсами. Пропоную до сучасних методів мотивації віднести і такі: усучаснення робочого місця, створення та проведення різних цікавих бесід, конференцій, круглих столів, корпоративів для покращення дружної атмосфери колективу в установах, впровадження різноманітного, нового іміджу і стилю працівників для їх заохочення до ефективної і продуктивної діяльності.

Розділ 2. Структура та аналіз нормативно-правового забезпечення мотивації на підприємствах

2.1 Аналіз нормативно-правової бази

До нормативно-правової бази щодо забезпечення мотивації посадових осіб органів місцевого самоврядування слід віднести: Конституцію України, Європейську хартію місцевого самоврядування , Закон України «Про місцеве самоврядування», Закон України «Про службу в органах місцевого самоврядування», Закону України «Про державну службу». У них йдеться про посилення мотивації та стимулювання праці з метою підвищення престижу органів місцевого самоврядування. Розглянемо цей правовий комплекс із метою виявлення якості забезпечення мотивації діяльності посадових осіб у органах місцевого самоврядування.

Правовий статус та мотивація працівників органів місцевого самоврядування був визначений з прийняттям Закону України «Про державну службу». Постановою Верховної Ради України про введення в дію цього закону від 16 грудня 1993 р. на посадових осіб органів місцевого самоврядування була поширена дія Закону України «Про державну службу» і вони були прирівняні до відповідних категорій посад державних службовців. Відповідно і в руслі цього закону потрібно розглядати мотивацію діяльності органів місцевого самоврядування.

Матеріальна мотивація посадових осіб органів місцевого самоврядування закріплена в розділі 7 Закону України «Про державну службу». Основою матеріальної мотивації була матеріальна винагорода, а головною складовою у матеріальній мотивації була оплата праці. У 33 статті закону, спостерігається матеріальна мотивація у вигляді оплати праці. Згідно з цією статтею, службовцям забезпечувались достатні матеріальні умови, і їх матеріальне забезпечення складається з посадових укладів, премій, надбавки за вислугу років на державній службі.

Заохочення до активної праці регулювалося статтею 34 Закону України «Про державну службу», де вказано, що сумлінну працю в державних органах, зразкове виконання трудових обов'язків державним службовцям видається грошова винагорода в розмірі, що встановлюється Кабінетом Міністрів України. Без жодних сумнівів, така винагорода посилювала інтерес до процесу праці. Матеріальний стимул, передбачений статтею 36 Закону України «Про державну службу», де йдеться про забезпечення житлом державних службовців, пільгові потівки в санаторії, безплатні медичні послуги. Правові пільги, надані службовцям цим законом, можна поділяти на економічні і соціальні. Стаття 36 гарантувала працівникам органів місцевого самоврядування такі пільги: безплатне медичне обслуговування в державних закладах охорони здоров'я та забезпечення житлом.

Отже, Закон України «Про державну службу» був першою спробою сформувати законодавчу базу для функціонування органів місцевого самоврядування. Цей документ має великий вплив на розвиток законодавства України в сенсі підвищення мотивації службовців. Мотивація в цьому законі містить, як матеріальний, так і нематеріальний характер. Проблемами у законодавчій сфері щодо реалізації системи мотивації службовців була: соціальна незахищеність працівників, слабкість правових гарантій та мала кількість правових стимулів, що закріплені законодавчо в державному управлінні.

Для успішної реалізації визначених цілей і завдань державна служба повинна будуватися на певних базових принципах. Правове встановлення принципів державної служби зумовлює функціонування державних органів, діяльність державних службовців, стійкість державно-правового регулювання відносин державної служби, а також обґрунтування тенденцій розвитку законодавства про державну службу. Принципи державної служби зумовлені існуванням принципів функціонування держави, державних органів і державного управління, що здійснюється в більшій мірі такими суб'єктами права як державні службовці, і відображають найбільш істотні сторони організації і функціонування не тільки самої державної служби, а й системи державних органів, визначають зміст складних взаємовідносин всередині даної системи. Таким чином, принципи державної служби можна визначити як основоположні ідеї, встановлення, що виражають об'єктивні закономірності та визначають науково обґрунтовані напрями реалізації функцій держави, повноважень державних службовців, що діють в системі державної влади і, зокрема, державної служби.

Закон України «Про місцеве самоврядування». У Конституції України від 28 червня 1996 р. місцевому самоврядуванню присвячено весь розділ XI (ст. 140-146), а також про нього йдеться в певних статтях інших розділів. Принципове значення має стаття 7, якою визнається і гарантується місцеве самоврядування як елемент демократичного конституційного ладу. Питання мотивації та діяльності органів місцевого самоврядування частково торкається стаття 45, де вказується, що громадяни України мають право на оплачувану щорічну відпустку, вихідні та святкові дні.

Мотивувальною є стаття 43 Конституції України, де закріплено право кожного громадянина на працю. Це означає, що людина, яка хоче працювати в органах місцевого самоврядування, має змогу ознайомитися з умовами прийому на роботу та умовами оплати праці й вирішити - працювати в органах місцевого самоврядування чи ні.

З прийняттям Верховною Радою України 21 травня 1997 р. Закону «Про місцеве самоврядування в Україні» депутати і працівники місцевих Рад отримали нову правову основу для своєї діяльності. Цей закон регулює суспільні відносини, які охоплюють діяльність держави щодо створення правових, організаційних, соціальних та економічних умов реалізації громадянами України права на самоорганізацію населення. Вперше на законодавчому рівні були визначені загальні компетенції сільських, селищних та міських рад. Цей закон також визначає загальні засади діяльності та повноваження виконавчих органів місцевого самоврядування, сільського, селищного та міського голови.

За період дії України «Про місцеве самоврядування» до нього вносилися зміни та доповнення, які виражали етапи розвитку державної політики України в галузі покращення місцевого самоврядування. Проте ці зміни не торкнулись покращення мотиваційного стану його працівників.

Важливим в плані забезпечення мотивації працівників органів місцевого самоврядування стало прийняття Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування». Важливою складовою цього закону є забезпечення мотивації посадових осіб органів місцевого самоврядування на державному рівні, адже мотивація є чинником, який впливає на ефективність управління.

Спрямованість змісту закону щодо забезпечення мотивації діяльності органів місцевого самоврядування пов'язана із задоволенням потреб та реалізацією мотивів, які гарантуватимуть ефективність роботи, адже в законі наявні матеріальні та нематеріальні стимули. Державна політика щодо забезпечення мотивації державних службовців має полягати, по-перше, у створенні максимально сприятливих умов для проходження служби в органах місцевого самоврядування, по-друге, у сприянні розвитку кар'єрних прагнень працівників, по-третє, у забезпеченні інтересу до змісту і процесу праці при виконанні своїх службових обов'язків.

Відповідно до закону, служба в органах місцевого самоврядування -- це професійна, на постійній основі діяльність громадян України, які обіймають посади в органах місцевого самоврядування, що спрямована на реалізацію територіальною громадою свого права на місцеве самоврядування та окремих повноважень органів виконавчої влади, наданих законом. Поняття служби в органах місцевого самоврядування поєднує серед інших такі її основні елементи, як спрямування на реалізацію територіальною громадою свого права на місцеве самоврядування та окремих повноважень органів виконавчої влади, наданих законом. Цим підкреслюється роль служби в органах місцевого самоврядування в розв'язанні місцевих проблем управління, її зв'язок з органами місцевої влади. [7]

Закон закріплює право громадян України на службу в органах місцевого самоврядування незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, терміну проживання на відповідній території, та встановлює вимоги до претендентів на службу в цих органах. Ці вимоги не мають обмежувального характеру, оскільки стосуються освіти і професійної підготовки, володіння державною мовою в обсягах, достатніх для виконання службових обов'язків.

Обмеження, пов'язані з прийняттям на службу в органи місцевого самоврядування та проходженням служби, згідно зі статтею 12 закону, є традиційними. Не можуть бути прийняті на службу особи:

визнані судом недієздатними;

які мають судимість за вчинення умисного злочину, якщо ця судимість не погашена і не знята у встановленому законом порядку;

які відповідно до закону позбавлені права займати посади в органах державної влади та їх апараті або в органах місцевого самоврядування протягом установленого терміну;

які у разі прийняття на службу в органи місцевого самоврядування будуть безпосередньо підпорядковані або підлеглі особам, що є близькими родичами чи свояками. Інші обмеження, пов'язані з проходженням служби в органах місцевого самоврядування, встановлюються виключно законами України. До обмежувальних заходів можна віднести неподання декларації про доходи.

Матеріальна мотивація посадових осіб органів місцевого самоврядування закріплена в розділі 5 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування». У законі, зокрема, у статті 21 простежується матеріальна мотивація у вигляді умов оплати праці. Згідно з цією статтею, умови оплати праці посадових осіб місцевого самоврядування визначаються Кабінетом Міністрів України, а джерелом формування фонду оплати праці посадових осіб місцевого самоврядування є місцевий бюджет.

Закон України «Про службу в органах місцевого самоврядування» регламентував питання забезпеченості мотивації посадовців. Мотивація в цьому законі носить як матеріальний, так і нематеріальний характер. Разом із тим потрібно законодавчо закріпити всі правові стимули і в обов'язковому порядку донести цю інформацію до посадових осіб, адже правовий стимул породжує правомірну мотивацію (мотивація, яка закріплена в законодавстві і є нормою права) і, в загальному, він є хорошим чинником у підвищенні ефективності місцевого самоврядування.

На сьогодні, Україна створила своєрідну систему законодавства з питань місцевого самоврядування і закріпила в ньому методи реалізації такої загальної функції державного управління, як мотивація. Хоча законодавство України діє в контексті реалізації системи мотивації, ми бачимо, що воно потребує подальшого вдосконалення відповідно до потреб сучасного етапу розвитку Української держави.

Отже, аналіз нормативно-правової бази України, що забезпечує реалізацію мотивації як чинника підвищення ефективності діяльності органів місцевого самоврядування, свідчить про нагальну необхідність комплексного підходу до законодавчого закріплення мотивації у державному управлінні, а також забезпечення чіткої координації в діяльності органів державного управління в реалізації мотиваційної стратегії. [8]

2.2 Соціологічне дослідження мотивації в органах місцевого самоврядування

Мотивація трудової діяльності не може бути дійовою без задоволення матеріальних потреб, орієнтації на матеріальний інтерес працівників. Підвищення значення трудових і статусних мотивів не означає абсолютного зниження ролі матеріальних мотивів та стимулів. Вони, як і раніше, залишаються важливим каталізатором, здатним істотно підвищити трудову активність та сприяти досягненню особистих цілей і цілей організації.

Під матеріальною мотивацією слід розуміти прагнення достатку, певного рівня добробуту, матеріального стандарту життя. Прагнення людини до поліпшення свого добробуту зумовлює необхідність збільшення трудового внеску, а отже, і збільшення кількості, якості та результативності праці. [15]

Для того, щоб визначити необхідність впровадження сучасних методів мотивації та важливість матеріальної мотивації в органах місцевого самоврядування, було проведено експертне опитування у вигляді анкети. Для досягнення об'єктивних результатів, дослідження було проведено в Острозькій міській раді, в працівників органів місцевого самоврядування. Зразок анкети (див. додаток А).

По закінченню опитування, була підрахована загальна кількість балів і зроблені висновки. Все це висвітлено в діаграмі:

Зробимо висновки по кожному з питань. На перше запитання, яке звучить так: «Я вважаю, що міг би внести великий вклад на такій роботі, де», більша кількість опитуваних надали перевагу першому варіанту відповіді, тобто там, де хороша заробітна плата і інші винагороди. З цього видно, що працівників потрібно хвалити, надавати премії, винагороди, грамоти, тобто добре матеріально забезпечувати для досягнення поставлених цілей , для подальшого зростання і розвитку трудової діяльності.

На друге запитання: «Я не хотів би працювати там, де», здебільшого голосували за четвертий варіант відповіді. Тому людям, для ефективної трудової діяльності, потрібно надавати всі можливі, хороші умови роботи, там, де не брудно і не шумно.

В третьому запитанні: «Я вважаю, що мене не дуже зацікавить робота, яка» більшість надали перевагу третьому варіанту відповіді: «Не мала б конкретики, так що я був би упевнений, що від мене вимагається». Тому працівникам, слід чітко, конкретно і ясно ставити завдання.

На четверте запитання: «Робота мені подобається, якщо», велика кількість опитуванних обрали третій варіант відповіді: «У мене є хороша винагорода і заробітна плата». Висновки: Знову ж таки, для розвитку і ефективної трудової діяльності, всім працівникам потрібно надавати відповідну винагороду.

Роблячи висновок з 6 по 11 питання включно, можна сказати, що працівники хочуть бути впевненими в своїх матеріальних доходах, тобто знову ж таки потрібно приділяти і звертати більшу увагу на діяльність службовців, винагороджуючи їх.

Судячи з висновків по сьомому запитанні, для робітників, робота приносить задоволення, якщо вона є корисною і значимою для суспільства.

Якщо зробити висновки по дванадцятому запитанні, то для більшості, робота приносить задоволення вірогідно тоді, коли люди визнають і цінують добре виконану роботу.

І, з тринадцятого запитання видно, що найбільш важливими характеристиками посади є важливі обов'язки, виконання яких приносять задоволення.

Результати аналізу соціологічного дослідженя показали, що основними факторами, над яким необхідно попрацювати керівникам всіх рівнів - це матеріальна мотивація, внутрішньоколективна взаємодія, визнання результатів діяльності працівників, соціальна мотивація, а також працівники стали прихильниками нових, сучасних методів мотивації. Наприклад: усучаснення робочого місця, створення та проведення різних цікавих бесід, конференцій, круглих столів, корпоративів для покращення дружної атмосфери колективу в установах, впровадження різноманітного, нового іміджу і стилю працівників для їх заохочення до ефективної і продуктивної діяльності.

Соціологічне дослідження також засвідчило, що моральна винагорода навіть у складних економічних умовах є важливою, і дуже часто, поруч із матеріальною винагородою, вона повною мірою викликає задоволення і мотивує працівників до продуктивної й ефективної діяльності. Тому безпосередні керівники повинні створювати такі ситуації, які б дозволяли працівникам задовольняти прагнення і потреби. Тим самим вони будуть працювати і на досягнення цілей органів місцевого самоврядування зокрема, і держави загалом.

Розділ 3. Удосконалення системи мотивації в органах місцевого самоврядування

Основними шляхами підвищення мотивації в місцевому самоврядуванні у нашій державі можна назвати:

Достатнє матеріальне заохочення посадових осіб, залежне від результатів роботи. Останнім часом часто наголошується, що грошова винагорода цієї категорії працівників далеко відстає від оплати у комерційному секторі й не прив'язана до реальної відповідальності і результатів службової діяльності.

Моральне стимулювання посадових осіб. Такі методи мотивації, як почесні грамоти, оголошення подяки, особливо при обліку внеску кожного конкретного службовця в загальний успіх, можуть істотно вплинути на мотивацію працівників місцевого самоврядування.

Створення можливостей для кар'єрного просування працівників систем місцевого самоврядування. Кар'єрне просування є одним з найсильніших мотивуючих чинників в їх діяльності. Потенційна можливість зайняти вище місце в службовій ієрархії, виконувати відповідальнішу роботу певним чином організовує посадовця, примушує його серйозніше і відповідально ставитися до своїх обов'язків.

Діяльність керівників. Вміння керівників мотивувати підлеглих. Формування мотиваційної компетентності у керівників.

Використання зарубіжного досвіду щодо підвищення мотивації працівників муніципального управління [дисертація].

Підвищення престижу служби в місцевому самоврядуванні. Здійснювати даний напрям можливо лише при зацікавленості самоврядних органів, активній участі засобів масової інформації і всього суспільства в цілому.

Для того, щоб мотивація мала свій ефект, необхідна система мотивації -- тобто сукупність взаємопов'язаних заходів, що заохочують окремого працівника або трудовий колектив активно працювати для досягнення цілей організації. Відповідно до законодавства щодо державної служби в Україні можна виділити такий комплекс заходів, які б підвищили мотивацію праці д службовців. Отже, до заходів мотивації належать: підвищення розміру оплати праці державних службовців, значне підвищення частки посадового окладу, введення преміювання на основі справедливого оцінювання та по результатах роботи кожного службовця, надання можливості реалізації права отримання безвідсоткового кредиту на житло. Також виділяють ряд адміністративних заходів: додержання існуючого режиму роботи, організація чіткого та прозорого процесу роботи.[16]

Підвищити мотивацію державних службовців за допомогою морально-психологічних методів можливо через: введення в організації рейтингу кращих службовців на основі справедливого та об'єктивного оцінювання результатів діяльності, дотримання правил внутрішнього розпорядку, ввічливості в роботі з громадянами та колегами, представлення та нагородження загальнодержавними відзнаками, подяками та грамотами керівництва установи та вищих установ кращих державних службовців, налагодження морально-психологічного клімату в організації та у взаємозв'язках з керівництвом, демонстрацію поваги та визнання найдосвідченіших державних службовців.

Чітка, справедлива та прозора система мотиваційних заходів в організації повинна бути доведена до кожного працівника. Вона обов'язково повинна включати комплекс як економічних, так і неекономічних методів мотивації: адміністративних, соціальних і морально-психологічних, адже людина має цілу низку потреб та мотивів поведінки як економічного, так і неекономічного характеру.

Ефект від мотиваційних заходів досить складно оцінити, тому що він може мати не тільки економічне вираження (досягнення цілей організації), а й соціальне (задоволення співробітників своєю роботою, поліпшення морально-психологічного клімату в колективі). Головною метою установ є підвищення ефективності своєї діяльності для поліпшення якості наданих послуг населенню й виконання завдань держави. [10]

Розглядаючи матеріальний стимул мотивації як засіб підвищення ефективності органів місцевого самоврядування, необхідно врахувати такі речі: будь-які зміни в оплаті праці з метою підвищення його ефективності, в тому числі і підвищення заробітної плати, стають для персоналу вже недійсними через два місяці після введення, оскільки починає спрацьовувати ефект звикання до доходу. Тому перше ніж вирішувати питання про підвищення заробітної плати, потрібно досконало вивчити мотиваційну структуру працівників. Дуже важливо правильно встановити величину зміни заробітної плати. Класична економіка праці спирається на постулат: люди бажають працювати менше, нести меншу відповідальність, менше ризикувати і отримувати більшу винагороду. Існує така категорія, як поріг матеріальної чутливості до стимулювання. Лише коли очікувана винагорода сприймається працівником як значна, він схильний затрачувати свій час і зусилля, приймаючи на себе відповідальність. Тобто, піднімаючи заробітну плату службовцям, необхідно тонко і вміло продумати механізм підвищення винагороди за виконану працю для того, щоб краще мотивувати працівника.

Для підвищення мотивації органів влади за допомогою матеріального стимулу слід ввести такі принципи:

1. Позитивне підкріплення (заохочення) ефективніше і конструктивніше ніж негативне, особливо в довготривалій перспективі. Позитивне підкріплення не обов'язково повинно мати матеріальну, грошову форму, але у випадку матеріального заохочення, як показують дослідження має більш стимулюючу дію. Працівник повинен знати точно, за що конкретно було надано винагороду тоді він і на далі буде намагатися виконувати свою роботу на належному рівні. Велике значення має також часовий інтервал між здійсненням ефективних заходів службовцем і винагородою. Мотивуючий ефект буде вищим, чим меншим буде часовий інтервал.

2. Не передбачуване і нерегулярне преміювання стимулює краще, ніж очікуване і прогнозоване. Люди мають високу пристосованість і швидко звикають до незмінної системи стимулювання, що склалася. Якщо позитивне підкріплення стає очікуваним, то воно в певній мірі, а іноді і повністю втрачає свою мотивуючу силу - людина просто перестає реагувати на нього. Більш того, відсутність очікуваної премії буде викликати негативні емоції, невдоволення і буде сприйматися як несправедливість, так як замість стимулюмючого наступає гальмуючий ефект в роботі.

3. Великі і часті премії зазвичай викликають заздрість та невеликі і часті задоволення. Не можна допустити ситуації, коли успіх одних робить неможливим успіхи інших. Конкуренція за премію мотивує, сприяє розвитку можливостей, висуванню якихось нових ідей і в сумі ми отримуємо успіх в роботі службовця.

Висновки

Після ґрунтовного вивчення питань пов'язаних з темою, впровадження сучасних методів мотивації в органах місцевого самоврядування в Україні, слід зробити такі висновки:

1. Ефективне управління неможливе без розуміння мотивів і потреб службовця, а також правильного використання стимулів до праці. Важливим для розуміння сутності мотивації є саме визначення цього поняття. Мотивація - це рушійна сила, що ґрунтується на задоволенні певних потреб, примушуючи людину діяти з максимальними зусиллями для досягнення особистих чи організаційних цілей. Якщо ж розглядати мотивацію у державному управлінні - це є загальна функція державного управління, що потребує неабиякого вміння, наполегливості і розуміння людської природи, та вимагає розвинутих здібностей керівників спонукати виконавців до максимальних зусиль в досягненні ефективних результатів праці. Мотивація державних службовців впливає на їхню продуктивність і спрямованість на досягнення організаційних цілей. Мотивація в органах місцевого самоврядування має на меті активізувати його працівників та стимулювати їх більш ефективно працювати над виконанням завдань.

2. Сучасним методом мотивації персоналу є метод “привілеї інноваторам”, або “система перків”, тобто привілеї для управлінського персоналу установи. Найчастіше це оплачувані установою обіди, під час яких службовці проводять ділові переговори, безплатне медичне обслуговування, дотації на оплату квартири, безплатні консультації по особистим фінансовим питанням, оплата навчання дітей, продаж акцій фірми по низькій ціні і т.д.

3. До нормативно-правової бази щодо забезпечення мотивації посадових осіб органів місцевого самоврядування слід віднести: Конституцію України, Європейську хартію місцевого самоврядування , Закон України «Про місцеве самоврядування», Закон України «Про службу в органах місцевого самоврядування», Закону України «Про державну службу». У них йдеться про посилення мотивації та стимулювання праці з метою підвищення престижу органів місцевого самоврядування.

На сьогодні, Україна створила своєрідну систему законодавства з питань місцевого самоврядування і закріпила в ньому методи реалізації такої загальної функції державного управління, як мотивація. Хоча законодавство України діє в контексті реалізації системи мотивації, ми бачимо, що воно потребує подальшого вдосконалення відповідно до потреб сучасного етапу розвитку Української держави.

Отже, аналіз нормативно-правової бази України, що забезпечує реалізацію мотивації як чинника підвищення ефективності діяльності органів місцевого самоврядування, свідчить про нагальну необхідність комплексного підходу до законодавчого закріплення мотивації у державному управлінні, а також забезпечення чіткої координації в діяльності органів державного управління в реалізації мотиваційної стратегії.

4. Провівши експертне опитування у вигляді анкетування для того, щоб визначити необхідність впровадження сучасних методів мотивації та важливість матеріальної мотивації в органах місцевого самоврядування можна зробити такі висновки: що основними факторами, над яким необхідно попрацювати керівникам всіх рівнів - це матеріальна мотивація, внутрішньоколективна взаємодія, визнання результатів діяльності працівників, соціальна мотивація, а також працівники стали прихильниками нових, сучасних методів мотивації. Наприклад: усучаснення робочого місця, створення та проведення різних цікавих бесід, конференцій, круглих столів, корпоративів для покращення дружної атмосфери колективу в установах, впровадження різноманітного, нового іміджу і стилю працівників для їх заохочення до ефективної і продуктивної діяльності.

5. Основними шляхами підвищення мотивації в місцевому самоврядуванні у нашій державі можна назвати:

Достатнє матеріальне заохочення посадових осіб, залежне від результатів роботи. Останнім часом часто наголошується, що грошова винагорода цієї категорії працівників далеко відстає від оплати у комерційному секторі й не прив'язана до реальної відповідальності і результатів службової діяльності.

Моральне стимулювання посадових осіб. Такі методи мотивації, як почесні грамоти, оголошення подяки, особливо при обліку внеску кожного конкретного службовця в загальний успіх, можуть істотно вплинути на мотивацію працівників місцевого самоврядування.

Створення можливостей для кар'єрного просування працівників систем місцевого самоврядування. Кар'єрне просування є одним з найсильніших мотивуючих чинників в їх діяльності. Потенційна можливість зайняти вище місце в службовій ієрархії, виконувати відповідальнішу роботу певним чином організовує посадовця, примушує його серйозніше і відповідально ставитися до своїх обов'язків.

Діяльність керівників. Вміння керівників мотивувати підлеглих. Формування мотиваційної компетентності у керівників.

Використання зарубіжного досвіду щодо підвищення мотивації працівників муніципального управління [дисертація].

Підвищення престижу служби в місцевому самоврядуванні. Здійснювати даний напрям можливо лише при зацікавленості самоврядних органів, активній участі засобів масової інформації і всього суспільства в цілому.

Для того, щоб мотивація мала свій ефект, необхідна система мотивації -- тобто сукупність взаємопов'язаних заходів, що заохочують окремого працівника або трудовий колектив активно працювати для досягнення цілей організації. Відповідно до законодавства щодо державної служби в Україні можна виділити такий комплекс заходів, які б підвищили мотивацію праці д службовців. Отже, до заходів мотивації належать: підвищення розміру оплати праці державних службовців, значне підвищення частки посадового окладу, введення преміювання на основі справедливого оцінювання та по результатах роботи кожного службовця, надання можливості реалізації права отримання безвідсоткового кредиту на житло. Також виділяють ряд адміністративних заходів: додержання існуючого режиму роботи, організація чіткого та прозорого процесу роботи.

Список використаних джерел та літератури

1. Про державну виконавчу службу [Текст]: закон України від 24 березня 1998 р. № 202/98-ВР / Верховна Рада України // Урядовий кур'єр. - К., 1998. - 23 квітня. - С. 12.

2. Про державну службу [Текст] : закон України від 16 грудня 1993 р. / Верховна Рада України // Відомості Верховної Ради України. - К., 1993. - № 52. - С. 490.

3. Про державну службу [Електронний ресурс]: закон України від 17 листопада 2011 р. № 4050-VI. - Режим доступу: http://www.nads.gov.ua/. - Заголовок з екрану.

4. Про місцеве самоврядування [Електронний ресурс]: закон України від 21.05.1997 р. - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80.

5. Європейська хартія місцевого самоврядування [Текст] - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/994_036.

6. Про службу в органах місцевого самоврядування [Електронний ресурс]: закон України від 7.06.2001 р. - Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2493-14.

7. Про державні нагороди [Текст]: закон України / Верховна Рада України // Відомості Верховної Ради України. - К., 2000. - № 21. - С. 162.

8. Артеменко, Л.В. Мотиваційний механізм у державному управлінні: поняття та структура [Текст] / Л.В. Артеменко // Збірник наукових праць. - Дніпропетровськ: ДРІДУ НАДУ, 2004. - № 1. - С. 98-109.

9. Богданова, Н. Молодь на державній службі: мотиваційний аспект [Електронний ресурс] / Н. Богданова. - Режим доступу: www.nbuv.gov.ua/ - Назва з екрану.

10. Бондар, В.Д. Мотивація трудової діяльності державних службовців: вітчизняний та світовий досвід [Текст] / В.Д. Бондар // Університетські наукові записки. - Хмельницький, 2006. - № 3-4. - С. 158-167.

11. Бондар, В.Д. Питання мотивації державної служби у науковій праці [Текст] / В.Д. Бондар // Внутрішня політика держави: сутність, принципи, методологія: матеріали щорічної науково-практичної конференції за міжнародною участю [Львів, 27 січня 2005 р.] / Львівський державний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України1. - Львів : ЛРІДУ НАДУ, 2005. - Ч. 1. - С. 49-53.

12. Бондар, В. Еволюція мотивації як функція управління [Текст] / В. Бондар // Наукові записки. Серія «Культура та соціальні комунікації» / За заг. ред. канд. філос. наук, доц. Л.В. Квасюк. - Острог: Видавництво Національного університету «Острозька академія», 2010. - 2. - С. 175-185.

13. Иванова С.В. Мотивация на 100 %: а где же у него кнопка? / С.В. Иванова. -- М.: Альпина Бизнес Букс, 2008. -- 288 с.

14. Колот А.М. Мотивація персоналу / А.М. Колот. -- К.: КНЕУ, 2002. -- 337 с.

15. Методологія державного управління як галузі науки: наук. розробка / авт. кол.: Ю.П. Сурмін, В.Д. Бакуменко, А.О. Краснейчук. -- К.: НАДУ, 2010. -- 32 с.

16. Оболенський О. Професіоналізація державної служби та служби в органах місцевого самоврядування / О. Оболенський, В. Сороко // Вісн. держ. служби України. -- 2005. -- № 1. -- С. 20-27.

17. Про державну службу: Закон України [Електронний ресурс].

18. Самоукина Н. Эффективная мотивация персонала при минимальных финансовых затратах / Н. Самоукина. -- М.: Вершина, 2008. -- 224 с.

19. Служба в органах місцевого самоврядування: стан і перспектива [Електронний ресурс].

20. Соломин И.Л. «Психосемантическая диагностика скрытой мотивации» [Текст] / И.Л. Соломин. -- Сб., 2001. -- 62 с.

...