Позовне провадження як основний вид цивільного судочинства

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

1. Поняття позову та його елементи

2. Поняття позовного провадження та його характерні ознаки

3. Поняття судових витрат та їх види

Список літератури

1. Поняття позову та його елементи

Поняття «позов» є теоретичним і у науці цивільного процесу, незважаючи на тривалий час його дослідження, залишаються різні підходи до його сприйняття. Деякі науковці вважають позов матеріальною категорією, інші - процесуальною (К.І. Комісаров, К.С. Юдельсон, Г.Л. Осокіна, М.А. Гурвич). Існує й точка зору, що позов виконує двоєдине завдання та його слід розглядати одночасно з обох боків: матеріально-правового та процесуального (А.А. Добровольський, А.Ф. Клейнман), тобто матеріально-правовий бік позову - це матеріально-правова вимога позивача про захист матеріального права та інтересу.

Позов у матеріальному змісті - це вимога до суду, яка стосується тих претензій, які пред'являються до особи, яка порушує або оспорює права позивача.

У широкому розумінні в позові особи, яка звертається до суду, у встановленій процесуальній формі, викладаються всі обставини справи та матеріальні і процесуальні прохання, які вона вважає необхідними для захисту її прав і розгляду справи.

Отже, під позовом слід розуміти в широкому контексті звернення до суду за захистом порушеного або оспорюваного права, що було спричинено діями або бездіяльністю конкретної особи, до якої й пред'являються вимоги щодо припинення правопорушення, відновлення прав, відшкодування шкоди тощо.

Під предметом позову доцільно розуміти визначену позивачем вимогу до суду, в якій висловлені правові (матеріальні і процесуальні) заходи, що мають бути ним вжиті і привести до припинення правопорушення, відновлення прав та відшкодування завданої шкоди з боку відповідача.

Під змістом раціонально розуміти конкретні вимоги позивача до відповідача, які перший просить задовольнити у судовому рішенні, тобто зміст позову - це елемент предмета позову. Отже, зміст позовних вимог на відміну від предмета полову включатиме лише матеріальну складову вимог позивача до відповідача. Таке визначення дозволить узгодити теоретичні концепції з вимогами законодавства (ст. 119 ЦПК) та практикою судочинства.

Підстави позову - це обставини, з яких випливає право вимоги позивача та обґрунтування розміру його вимог щодо відповідача. На практиці ці обставини стають основою доказової діяльності позивача щодо їх існування та заперечень відповідача проти їх існування в контексті його відповідальності.

2. Поняття позовного провадження та його характерні ознаки

Позовне провадження є основним видом цивільного судочинства, оскільки у порядку цього провадження розглядається більшість справ, для яких закріплені у ЦПК найбільш загальні правила. Російські вчені виходячи з аналізу природи позовного провадження називають його універсальним. Вони аргументують свій висновок тим, що процесуальний регламент розгляду справ позовного провадження застосовується не тільки для справ цього виду провадження, а й до справ, що розглядаються у провадженні, що виникає із публічних правовідносин (ч. 1 ст. 246 ЦПК РФ), в окремому провадженні (ч. 1 ст. 263 ЦПК РФ), у певній мірі в інших провадженнях, передбачених ЦПК РФ (глави 45-47 ЦПК РФ). Тому, як зазначають ці вчені, вивчення позовного провадження дозволяє одночасно отримати інформацію та зрозуміти основні правила розгляду практично усіх справ, підвідомчих судам загальної юрисдикції.

Позовне провадження - це вид провадження у цивільному процесі, у якому розглядається спір про право цивільне, тобто спір, який виникає з цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин. Наявність спору про право цивільне визначає і іншу характерну рису цього провадження - участь у ньому двох сторін - позивача та відповідача. Позовне провадження є основним видом провадження, яке притаманне цивільному процесу з давніх часів. Так, ще процесу за давнім римським правом був притаманний інститут позову та позовного провадження, у якому він розглядався.

Сутність цього провадження можна визначити через певні критерії. Для відокремлення даного виду провадження насамперед слід звернути увагу на матеріально-правову природу справ, яка зумовила особливості процесуального порядку та розгляду їх вирішення, суб'єктного складу, особливості процесуального засобу порушення судової діяльності та реалізації судових рішень.

Дане провадження характеризується:

- об'єктом судового захисту є порушене, невизнане або оспорюване суб'єктивне право (матеріальне та особисте немайнове), яке поглинає інтерес.

Під порушенням права слід розуміти такий стан суб'єктивного права, при якому воно зазнало протиправного впливу з боку порушника, внаслідок якого суб'єктивне право зазнало зменшення або ліквідації як такого.

Порушення права пов'язане з позбавленням його носія можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Невизнання - це дії учасника цивільних правовідносин, який несе юридичний обов'язок перед уповноваженою особою, які спрямовані на заперечення в цілому або у певній частині суб'єктивного права іншого учасника цивільних правовідносин, внаслідок якого уповноважена особа позбавлена можливості реалізувати своє право.

Оспорювання - це такий стан цивільних правовідносин, при якому між учасниками існує спір з приводу наявності чи відсутності суб'єктивного права у сторін, а також неналежності такого права певній особі. Оспорене цивільне право ще не є порушеним, але виникає певна невизначеність у праві, зумовлена поведінкою другої сторони щодо уповноваженого;

- розглядаються справи по спорах, що виникають з цивільних, сімейних, житлових, земельних, трудових та інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого (ст. 15 ЦПК);

- наявністю двох сторін з протилежними юридичними інтересами - позивача і відповідача;

- наявністю спеціальних суб'єктів - третіх осіб як з самостійними, так і без самостійних вимог щодо предмета спору між сторонами;

- позову як засобу порушення в суді справи на захист суб'єктивного права, в якому матеріально-правова вимога позивача до відповідача тісно пов'язана з процесуально-правовою вимогою позивача до суду про захист порушеного, невизнаного або оспорюваного права;

- предметом провадження - наявністю спору про право;

- способом захисту права - вирішенням спору по суті;

- цивільною процесуальною судовою позовною формою;

- можливістю застосування примусових заходів виконання судового рішення.

Враховуючи вищезазначені ознаки можна сформулювати поняття позовного провадження.

Позовне провадження - врегульована нормами цивільного процесуального права діяльність суду з розгляду та вирішення спорів про порушене, невизнане або оспорюване право суб'єктивне, що виникають з цивільних, сімейних, житлових, земельних, трудових та інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

3. Поняття судових витрат та їх види

Судові витрати - грошові витрати, які несуть особи, що беруть участь у справі за розгляд справи судом.

До таких осіб належать особи, які беруть участь у справах, що розглядаються у порядку позовного, наказного та окремого проваджень, особи, які беруть участь у справі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Відповідно до ст. 79 ЦПК судові витрати складаються із судового збору і витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Судовий збір - це обов'язковий платіж, який справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів.

Правові засади справляння судового збору, платники, об'єкти і розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України "Про судовий збір" від 8 липня 2011 р. № 3674-УІ (далі - Закон № 3674-УІ).

Згідно з цим Законом платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду. На відміну від розміру судового збору, розмір витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, залежить від фактичних затрат, понесених при розгляді та вирішенні конкретної цивільної справи.

До судових витрат належать:

1) судовий збір;

2) витрати, пов'язані з розглядом справи.

До витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, належать:

1) витрати на інформаційно-технічне забезпечення;

2) витрати на правову допомогу;

3) витрати сторін та їх представників, що пов'язані з явкою до суду;

4) витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз;

5) витрати, пов'язані з проведенням огляду доказів за місцем їх знаходження та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи.

позов провадження судовий витрата

Література

1. Аболонін Г.О. Группові позови. - М.: Норма, 2001.

2. Васильченко Н.М. Процесуальне положення відповідача в цивільному провадженні. - Харків: Вища школа, 1979.

3. Гурвич М.А. Право на позов. - М.-Л.; Вид-во Академиї наук СРСР, 1949.

4. Добровольский А.А. Позовна форма захисту права. - М.: Вид-во Московского ун-та, 1965.

5. Законом України "Про судовий збір" від 8 липня 2011 р. № 3674-УІ

Размещено на Allbest.ru