Проблеми захисту інтелектуальної власності в інтернеті

Размещено на http://www.allbest.ru/

Проблеми захисту інтелектуальної власності в інтернеті

Д.О. Єліферов

студент II курсу ЕПФ,

спеціальність: правознавство,

Науковий керівник:

старший викладач Є.М. Корнеєва

З розвитком всесвітньої Інтернет - мережі проблема захисту прав на нематеріальні досягнення власних творчих зусиль набуває все більшої актуальності і необхідності її висвітлення для широких верств населення. Не секрет, що на сьогодні Інтернет настільки завоював прихильність українців, що став одним з найголовніших засобів розповсюдження інформації ділового, рекламного та розважального характеру. Широке використання об'єктів інтелектуальної власності за допомогою Інтернет - мережі породжує не лише нові можливості, а й низку проблем щодо ефективного захисту та охорони прав інтелектуальної власності. Останнім часом з'явилося багато судових справ, пов'язаних з незаконним розміщенням інформації в Інтернеті, і основним джерелом суперечок є Web-сайти, яких в Інтернеті - глобальній, всесвітній комп'ютерній мережі, існує величезна кількість.

Одним із джерел виникнення проблем захисту прав інтелектуальної власності в Інтернеті є те, що законодавчо не врегульовано саме питання щодо того, що ж таке Web-сайт. У законодавстві не міститься визначення понять Web-сайту, ані власне Web-сайту, як об'єкту інтелектуальної власності, однак, наказ Держкомінформу, Держкомзв'язку та інформатизації України дає наступні визначення : «Web-сайт - сукупність програмних та апаратних засобів з унікальною адресою у мережі Інтернет разом з інформаційними ресурсами, що перебувають у розпорядженні певного суб'єкта і забезпечують доступ юридичних та фізичних осіб до цих інформаційних ресурсів та інші інформаційні послуги через мережу Інтернет» і визначає Web-сайт як об'єкт інтелектуальної власності - лише як комп'ютерну програму [1]. Ми вважаємо, що сайт втілює в собі відразу декілька об'єктів інтелектуальної власності і представляє собою не тільки комп'ютерну програму, але, з точки зору зовнішнього оформлення, ще й літературний твір, твір художника, дизайнера і т.п. Сьогодні, розміщення на Інтернет - сайті об'єктів інтелектуальної власності не підпадає під жоден з існуючих способів їх використання, крім загального: «будь-якої дії, за допомогою якої об'єкти авторського права і (або) суміжних прав безпосередньо чи опосередковано пропонуються публіці, в тому числі доведення цих об'єктів до відома публіки таким чином, що її представники можуть здійснити доступ до цих об'єктів з будь-якого місця і в будь-який час за власним вибором» [2, ст. 1] тому досить складно регулювати відносини, що складаються з приводу сайтів без чіткого врегулювання предмета правовідносин. І цим досить вдало користуються правопорушники, використовуючи Web-сайти для розповсюдження контрафактної продукції в Інтернет - мережі. Ця діяльність отримала назву «інтернет - піратство».

Суть Інтернет - піратства полягає у відтворенні і розповсюдженні мережею Інтернет фільмів, музичних творів, комп'ютерних програм, іграшок, інших об'єктів інтелектуальної власності, без дозволу автора або іншої особи, яка має авторське право і(або) суміжні права, або без виплати винагороди за використання творів у встановленому законом порядку [3]. Це явище є світовою проблемою, адже норми законодавства в силу своєї природи більш інертні, порівняно з технологічним прогресом. Так, нові процеси, способи використання та поширення об'єктів інтелектуальної власності дуже нескоро отримають належну правову регламентацію.

Найбільш критичною прогалиною законодавства, на наш погляд, є відсутність чіткого механізму визначення відповідача у справах про захист авторського права і (або) суміжних прав щодо використання об'єктів інтелектуальної власності в Інтернет - мережі. Адже, в світі немає чіткої правової позиції щодо даного питання і кожна країна намагається визначити цей механізм по-своєму, і це, в свою чергу, негативно впливає на правозастосовний процес. Аналізуючи світове законодавство можна виділити три позиції щодо того, хто може бути відповідачем у таких справах: 1) користувач Інтернет - мережі; 2) посадові особи сайту, включаючи його володаря; 3) як користувач так і посадові особи сайту.

Так, наприклад, Франція прийняла HADOPI - закон, щодо захисту авторських прав в інтернеті, який передбачає три попередження користувачу, що скачує піратський контент, і після третього передбачає відключення користувача від Інтернет - мережі [4]. Тут ми в змозі побачити позицію законодавця, спрямовану на притягнення до відповідальності за порушення авторських прав користувача інтернет-мережі.

Новий закон Японії про порушення авторських прав при використанні неліцензійного контенту («Закон про піратство»), який набув чинності з 01.10.2012 і передбачає для правопорушника штраф до 2 млн єн або тюремне ув'язнення на 2 роки. При цьому в порушники потрапляють не лише ті, хто розміщує в мережі (покарання для них і раніше було суворим - 10 років в'язниці і штраф до 10 млн єн/130 тис. доларів), а й особи, які скачують піратські копії [4]. Тут ми бачимо приклад другої позиції щодо визначення відповідача. Така позиція зустріла шквал критики і її ефективність поки що не визначена. інтернет захист право творчий

Українські ж законодавці вирішили дотримуватися третьої позиції, що значно ускладнює боротьбу з інтернет - піратством, адже відповідачем визнається посадова особа сайту, яка дозволила та сприяла розповсюдженню контрафактної продукції. Спеціальної норми, що вказує на відповідальність названого суб'єкта, у вітчизняному законодавстві немає.

Що стосується практичних дій, то в Україні 2011 року було притягнуто до кримінальної відповідальності мешканця Луганської області за поширення контрафактних примірників фільмів. Як розповідали ЗМІ, розповсюдження він здійснював через власний файлообмінний ресурс. Нажаль, таких випадків належного захисту авторських і (або) суміжних права в мережі інтернет в Україні було катастрофічно мало. Але, останній рік юридична фірма «Віндекс» розпочала активну діяльність щодо захисту прав інтелектуальної власності в Інтернет - мережі.

Отже, ми бачимо, що проблема інтернет - піратства є глобальною і потребує насамперед однакового законодавчого врегулювання, адже в ситуації конфлікту позицій та заходів щодо даного питання, неможливо належним чином здійснювати захист прав інтелектуальної власності. На наш погляд, слід чітко визначити і законодавчо закріпити визначення Web-сайту як об'єкту інтелектуальної власності, тим самим більш-менш визначити правове коло відносин, що складаються з приводу даного об'єкту, а також розробити дієві механізми притягнення суб'єктів правопорушень до відповідальності, базуючись на національній позиції щодо визначення даного суб'єкту як посадової особи сайту. Реальні ж заходи протидії піратству ми вбачаємо у вчиненні дій адміністратором сайту щодо закриття роздачі контрафактної продукції або у наданні правовласнику можливості вчинення таких дій. У разі ж, якщо адміністрація сайту не вчиняє таких дій, то провайдер Інтернет - послуги повинен заблокувати своїм користувачам доступ до такого сайту. Але треба зазначити, що такі дії вчиняються тільки за зверненням правовласників, або за рішенням суду [5, ст. 440].

Література

1. Про затвердження Порядку інформаційного наповнення та технічного забезпечення Єдиного Web-порталу органів виконавчої влади та Порядку функціонування Web-сайтів органів виконавчої влади [Електронний ресурс] : наказ Державного комітету інформаційної політики, телебачення та радіомовлення України, Державного комітету зв'язку та інформатизації України від 25.11.2002 № 327/225 : за станом на 25.11.2002 р. - Електрон. дан. (1 файл). - Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua. - Назва з екрана.

2. Про авторське право і суміжні права [Електронний ресурс] : Закон України від 23.12.1993 р. із змін., внес. згідно із Законами України : за станом на 05.12.2012 р. - Електрон. дан. (3 файла). - Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua. - Назва з екрана.

3. Українська Антипіратська Асоціація : [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://apo.kiev.ua/internet.phtml - Назва з домашньої сторінки Інтернету.

4. Інтелектуальна власність в Інтернеті: тенденції законодавчого регулювання: [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://justinian.com.ua/article.php?id=3809 - Назва з домашньої сторінки Інтернету.

5. Цивільний кодекс України [Електронний ресурс] : Закон України від 16.01.2003 р. із змін., внес. згідно із Законами України : за станом на 11.08.2013 р. - Електрон. дан. (21 файл). - Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua. - Назва з екрана.

Размещено на Allbest.ru