Щодо запобігання рецидивній злочинності у місцях позбавлення волі

Размещено на http://www.allbest.ru/

ННІЗН Національна академія внутрішніх справ

ЩОДО ЗАПОБІГАННЯ РЕЦИДИВНІЙ ЗЛОЧИННОСТІ У МІСЦЯХ ПОЗБАВЛЕННЯ ВОЛІ

Тернавська Анастасія Андріївна,

студент курсу КМ-2Б юридичного факультету

Науковий керівник: к.ю.н., доц.

Василевич Віталій Вацлавович

Рецидивна злочинність в місцях позбавлення волі є досить складним явищем, що притаманне особам засудженим до позбавлення волі, має свої закономірності і не може бути викорінене в найближчі часи. Слід відзначити, що рецидивна злочинність в місцях позбавлення волі є однією з найбільш небезпечних форм злочинності, яка засвідчує несприйняття свідомістю рецидивіста всього комплексу кримінально-правових заходів, орієнтованих на недопущення злочинної поведінки, а тим більше цілеспрямованої протиправної діяльності. Це обумовлює необхідність вирішення проблеми раннього виявлення потенційних рецидивістів іі системного застосування щодо них заходів попередження вчинення злочинів, підвищеного контролю [1, с. 133].

Боротьба з рецидивною злочинністю в місцях позбавлення волі тягне за собою зменшення її до певних розмірів, утримання на контрольованому рівні, здійснення ефективного контролю за її станом та заходами боротьби з нею. Основне завдання протидії рецидивній злочинності в місцях позбавлення волі зводиться до необхідності довгострокової, послідовної, комплексної, контрольованої боротьби з нею.

Для ефективної боротьби з рецидивною злочинністю в місцях позбавлення волі потрібні не тільки каральні, а й запобіжні заходи (у тому числі і реформування пенітенціарної системи), які мають бути спрямовані на поступове усунення негативних явищ і процесів, що породжують рецидивну злочинність в місцях позбавлення волі і впливають на її зростання.

Важливу роль у запобіганні новим злочинам відіграє пенітенціарна робота виправних установ. Саме позбавлення волі і місця відбування покарання значною мірою сприяють десоціалізації засудженого. Це і зумовлює необхідність зміни умов відбування покарання у виправних установах, гуманізація системи відбування покарання, її орієнтація на моральне оздоровлення засуджених.

В основі запобігання рецидивній злочинності лежать заходи переорієнтації антисуспільної установки осіб, які відбувають покарання та активна протидія рецидиву, що являє собою рішучі дії щодо схилення осіб до добровільної відмови від продовження злочинної поведінки, роз'єднання злочинних угруповань та ізоляції лідерів, контролю за додержанням правил і обмежень адміністративного нагляду з притягненням винних у його порушенні до відповідальності.

У системі тактичних заходів з усунення причин злочинності особливо актуальною є групова профілактика суспільно небезпечних діянь з участю засуджених. Необхідність здійснення даного виду запобігання злочинам обумовлена наступним:

- установа виконання покарань є місцем концентрації зн6ачної кількості небезпечних злочинців, що саме по собі детермінує криміногенні ситуації у місцях позбавлення волі;

- в місцях позбавлення волі нерідко виникають й інші специфічні ситуації, що детермінують насильницьку злочинну поведінку, ухилення від відбування покарання і ін.;

- в багатьох установах виконання покарань має місце управлінська криміногенна ситуація, що обумовлює корисливі суспільно небезпечні діяння та злочини з необережності;

- в установах виконання покарань має місце віктимологічна криміногенна ситуація [2, с. 12].

В місцях позбавлення волі тактичними елементами профілактики злочинів засудженими виступають також різноманітні методи виявлення засуджених, з боку яких можна очікувати вчинення злочинів і інших протиправних дій [3, с.136]. Відповідно визначаються й тактичні завдання різних служб колонії. Методи виявлення осіб, які мають «відхилення» від установлених в місцях позбавлення волі норм поведінки, поділяють на:

- оперативні (силами і засобами оперативно-розшукової діяльності);

- вивчення оточуючого середовища;

- кримінально-психологічні дослідження і ін.

Основний тактичний зміст застосування цих методів полягає в тому, щоб виявити, поставити на облік і проконтролювати поведінку об'єктів профілактичного впливу. Так як в структурі осіб, які були суб'єктами злочинів у місцях позбавлення волі, значна кількість (майже третина) - це ті, які не перебували на профілактичних обліках, нагальним тактичним завданням адміністрації колонії є удосконалення та більш ефективне використання методів індивідуального запобігання злочинам [4, с. 13].

З метою запобігання рецидивній злочинності у місцях позбавлення волі використовуються такі організаційно-управлінські заходи:

- проведення аналізу ефективності стану та організації профілактичної роботи в місцях позбавлення волі, розроблення методичних рекомендацій щодо її вдосконалення (вивчення й оцінка стану і результатів профілактичної діяльності усіх частин і служб кримінально-виконавчих установ, узагальнення і впровадження позитивного досвіду запобіганню вчинення злочинів засудженими); злочинність рецидивний покарання засуджений

- систематичний і глибинний аналіз кримінальної ситуації в місцях позбавлення волі, характеристика видів злочинів та категорій злочинців;

- дослідження причин і умов окремих видів злочинів, що мають специфічний характер ( аналіз кримінальних справ і матеріалів службових розслідувань, складання аналітичних довідок, розроблення рекомендацій) [5, с. 22];

- заходи щодо зміцнення законності дисципліни та правопорядку в місцях позбавлення волі (заняття, оперативні наради);

- удосконалення внутрішньої взаємодії підрозділів, службових частин (обмін оперативною інформацією, узгодження дій) установ виконання покарань, а також їх зовнішньої взаємодії з місцевими та центральними органами (у тому числі з правоохоронними).

- узагальнення та впровадження позитивного досвіду запобігання рецидивній злочинності в місцях позбавлення волі. Створення відповідних координаційних центрів щодо обміну досвідом та розроблення спільних проектів, програм та планів запобігання рецидивній злочинності в місцях позбавлення волі у масштабах регіонів.

Від правильно обраних та ефективно реалізованих тактичних методів і форм роботи залежить ефективність стратегії не лише конкретної установи виконання покарань, а й в цілому Державної кримінально-виконавчої служби.

Здійснення зазначених вище, як і інших тактичних заходів, створить належні умови для об'єктивного аналізу, діагностики та прогнозування стану кримінальної ситуації в місцях позбавлення волі, що в кінцевому результаті дозволить своєчасно запобігати вчиненню злочинів з боку засуджених.

Список використаних джерел

1. Горобець К.В. Поняття та кримінологічні показники рецидивної злочинності в Україні. // Науково-практичний журнал «Підприємництво, господарство і право» №3. 2005. С. 133.

2. Галай А.О. Організаційно-правові засади формування та функціонуаня персоналу установ виконання покарань: автореф. дис. канд.. юрид. наук / 12.00.07. / А.О. Галай; Нац. академія держ. податкової служби Ураїни. -рпінь, 2003. С. 12.

3. Горобець К.В. Соціальна основа рецидивної злочинності // Науково-практичний журнал «Підприємництво, господарство і право» №4. 2005. С. 136.

4. Оперативно-службова та виробничо-господарська діяльність органів і установ виконання покарань у 1999 році // Інформ. бюл. Головного управління виконання покарань МВС України. 2000. №4. С. 13.

5. Яшин М.М. Регламентація правового статусу засуджених за вчинені злочин6и у місцях позбавлення волі (повторні злочини). // Науково-практичний журнал Волинського національного університету ім. Лесі Українки №19. Луцьк, 2008. С.22.

Размещено на Allbest.ru