Правовой статус торгового підприємства

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вступ

Торгівля товарами народного споживання, продуктами харчування пов'язана із повсякденним життям людей і задоволенням їхніх потреб у товарах, торгових послугах. По тому, як працює торгівля, найчастіше судять про роботу уряду, про успіх соціальних і економічних реформ. Останніми роками приймається все більша кількість нормативних актів, які регулюють правовий статус господарюючих суб'єктів сфери торгівлі. Однак самі акти та практика їх застосування свідчать про їх суперечливість та неузгодженість.

Одним з ключових понять в сфері торговлі є торгове підприємство, але в діючому законодавстві України в жодному нормативно - правовому акті не встановлено ні саме поняття «торгове підприємство», ні його ознаки, ні види, що значно ускладнює процес регулювання цією діяльністю.

Правовий статус торгового підприємства: вітчизняна та міжнародна практика

Величезні масштаби і постійний розвиток торгівлі створили значну різноманітність її суб'єктивного складу. В сучасному торговельному обороті крім власне торговців активно беруть участь і відіграють важливу роль і інші групи осіб.

Так, учасниками торгової діяльності є всі організації, що виготовляють товари для реалізації, серед яких виділяють торгові підприємства. Причому історично склалося так що не має єдиної позиції щодо розуміння (визначення) сутності торгового підприємства.

Визначення торгового підприємства було закріплено нормативно, але з прийняттям Господарського кодексу дане визначення втратило чинність.

Торговельне підприємство - юридична особа, що здійснює діяльність за загальною системою оподаткування, проводить готівкові розрахунки із застосуванням пластикових платіжних карток.

В теорії торгового права виділяються три основні позиції щодо визначення торгового підприємства:

· так одні вчені розглядають його як юридичну особу,

· інші під торговим підприємством розуміють об'єкт прав - особливе цільове майно,

· треті під торговим підприємством розуміють економічний інститут.

Як визначив свого часу російський юрист Камінка А.І «визнання торгового підприємства як такого юридичною особою зводило б на немає саме поняття юридичної особи. Цілком очевидно, що підприємство не суб'єкт, але об'єкт прав. Точно так же не можна визнати правильною і теорію, що вбачає в торговельному підприємстві особливе цільове майно.». Він вважав, що торгове підприємство - це майно, засноване на єдності діяльності.

Пугинский Б.І. відніс до торгівельних підприємств «організації оптової торгівлі, роздрібної торгівлі, громадського харчування, а також інші організації, що беруть участь в торгівлі або надають послуги з просування товарів на ринку, а також всі організації та індивідуальні підприємці, які купують товари, матеріали, комплектуючі вироби для використання у виробничому процесі або іншого господарського вжитку.»

На думку Шершеневича Г.Ф. під торговим підприємством слід розуміти організоване на приватних засадах з'єднання особистих і майнових коштів, яке спрямоване на отримання прибутку шляхом планомірної господарської діяльності.

Також у сучасному законодавству України немає єдиної позиції щодо визначення як торгового підприємства так і поняття підприємства взагалі.

Наприклад, на думку С. Грудницької підприємство - це самостійна багатофункціональна система приватно - публічних правовідносин з правами або без прав юридичної особи, яка створена для задоволення приватних та публічних інтересів.

Щербина В.С розглядає підприємство в декількох аспектах: як самостійний статутний суб'єкт господарського права стосовно всіх форм і видів власності в Україні, як соціально-економічний і правовий інститут, який має певну сукупність економічних, організаційних і юридичних ознак.

Правове становище підприємств в українському законодавстві, вперше було визначено Законом України від 27.03.1991 р. «Про підприємства в Україні», більшість положень якого була врахована при розробці Господарського кодексу України.

Господарський кодекс України дає таке визначення: підприємство - самостійний суб'єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб'єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому цим Кодексом та іншими законами.

Слід зазначити, що в Цивільному кодексі теж дається поняття підприємства у ст. 191. Відповідно до цієї статті «підприємство - самостійний суб'єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб'єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому цим Кодексом та іншими законами.

Якщо проаналізувати законодавство інших країн, можно зробити висновок, що поняття «торгове підприємство» як суб'єкт господарської діяльності визначається по-різному. Так, наприклад, згідно с пунктом 2.2 Державного стандарта РФ ГОСТ Р 51303-99 «Торгівля. Терміни та визначення», який був прийнят та вступив в силу постановою Госстандарта РФ від 11 серпня 1999 року №242 - ст) торгове підприємство - це майновий комплекс, використовуваний організацією для купівлі-продажу товарів і надання послуг торгівлі. Примітка. Майновий комплекс включає земельні ділянки, будівлі, споруди, обладнання, інвентар, товари, права вимоги, борги, фірмове найменування, товарні знаки, знаки обслуговування і ін.

У ст. 8 Закона Республіки Молдова «Про внутрішню торгівлю» ми бачимо інше визначення поняття «торгове підприємство» №749-XIII від 23.02.96. Під торговими підприємствами розуміються підприємства роздрібної, оптової торгівлі і громадського харчування незалежно від виду власності, які здійснюють свою діяльність в різних організаційно-правових формах відповідно до чинного законодавства.

Згідно з п. 4 пп. 43 Наказа Міністерства торгівлі Республіки Біларусь «Про стандартизацію термінологіі в області торгівлі» від 14 грудня 1995 року торгове підприємство - це самостійний господарюючий суб'єкт з правами юридичної особи, не маючий у своєму складі інших юридичних осіб, який здійснює торгову діяльність та пов'язані із нею торгівельні послуги.

торговельний готівковий ринок юридичний

Висновки

Таким чином, можно зробити висновок, що торгове підприємство - це суб'єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб'єктами, який представляє себе самостійну багатофункціональну систему приватно - публічних правовідносин з правами юридичної особи, зареєстрований в установленому законом порядку для виготовлення та реалізації продукції виробничо - технічного та народного споживання, здійснюючий систематичну, професійну торгівельну діяльність та пов'язану із нею допоміжну діяльність, за допомогою перетворення наданих ресурсів у готовий продукт (товар) споживачеві.

Я вважаю, що нормативне закріплення поняття торгового підприємства є необхідним для узгодженого функціонування торгової системи країни у цілому, адже це б дозволило чітко визначити правове становище торгівельного підприємства, його ознаки та функції. Найбільш доцільним, на мою думку, закріплення цього поняття у Господарському кодексі України та у законі «Про внутрішню торгівлю».

Список використаної літератури

1. Господарський кодекс України. - Х.: ООО «Одисей», 2010

2. Цивільний кодекс України (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2003, №№40-44, ст. 356)

3. Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.95 р. №265/95-ВР

4. Репенько Г.Е. ПРАВОВИЙ СТАТУС ТОРГОВОГО ПІДПРИЕМСТВА

5. Щербина В.С. Господарське право підручник. - 2-е вид., перероб. і доп. - К.: Юрінком Інтер, 2005. - 592 с.

Размещено на Allbest.ru