Структура виборчого права

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

Вступ

1. Поняття терміну “вибори”

2. Принципи виборчого права України

3. Види виборчих систем

4. Поняття виборчого процесу

5. Стадії виборчого процесу

Висновок

Список використаної літератури

Вступ

Такі конституційні категорії як «народ», «влада», «вибори», «референдуми» є, по суті, ключовими для розвитку всього конституційного законодавства України. Влада українського народу реалізується передусім шляхом проведення виборів і референдумів і вона є вихідною базою для становлення і розвитку відповідного законодавства. Саме від народного волевиявлення залежить правове майбутнє нашої держави.

Ст. 1 Конституції України визначає Україну як суверенну і незалежну, демократичну, соціальну, правову державу. Демократичність держави і суспільства насамперед визначається рівнем розвитку народовладдя, тобто тим, наскільки реально існуючі процедури виявлення і здійснення волі народу впливають на управління державними та суспільними справами.

Визнання народу верховним носієм державної влади є вираженням народного суверенітету. Адже саме народний сувернітет є основним принципом демократичної організації і діяльності держави та її відповідальності перед суспільством. Це означає, що народ, не поділяючи ні з ким своєї влади, здійснює її самостійно і незалежно, виключно у своїх інтересах. Право народу на встановлення і здійснення влади є його природним правом, а відтак народний суверенітет -- невідчужуваний і недоторканний. Іншими словами, як проголошено у ст. 5 Конституції України, ніхто не може узурпувати державну владу.

1. Поняття терміну “Вибори”

Найбільш поширеною формою прямого народовладдя є вибори. Термін "вибори" означає процес, в результаті якого певна сукупність людей, часто організована в політичні об'єднання (партії, рухи тощо), шляхом голосування формує державний орган або заповнює вакантну виборну посаду. Утворені в результаті виборів органи чи обрані посадові особи дістають право при виконанні своїх суспільних функцій виступати від імені відповідної сукупності людей і наділяються повноваженнями приймати загальнообов'язкові рішення.

Отже, вибори в конституційному праві -- це спосіб формування органу державної влади, органу місцевого самоврядування або наділення повноваженнями їх посадової особи шляхом голосування уповноважених на те осіб і визначення результатів такого голосування встановленою більшістю голосів цих осіб за умови, коли на здобуття кожного мандату, мають право балотуватися два і більше кандидатів.

Вибори в Україні -- це передбачена Конституцією та законами України форма прямого народовладдя, яка є волевиявленням народу шляхом таємного голосування щодо формування конституційного якісного і кількісного складу представницьких органів державної влади та органів місцевого самоврядування[1]. виборчий право голосування агітація

Таким чином, вибори за своєю сутністю є механізмом передачі народом (в особі виборців) доручення своїм представникам (депутатам) здійснювати від його імені владу. Інакше кажучи, шляхом виборів народ делегує владні повноваження своїм представникам.

2. Принципи виборчого права України

Характеризуючи вибори і референдум. Конституція України вказує, що вони є формами безпосередньої демократії, через які народ здійснює своє волевиявлення (ст. 69). А в ст. 71 закріплено положення про те, що вибори до органів державної влади та органів місцевого самоврядування є вільними і відбуваються на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування.

Принцип загальності виборів в Україні означає, що всі її громадяни, які на день виборів досягли 18 років, мають право голосу. Цього права позбавляються лише ті, кого у судовому порядку визнано недієздатними.

Пряме виборче право забезпечує остаточність вирішення питання про зайняття виборної посади, шляхом голосування безпосередньо "за" чи "проти" кандидата.

Таємність голосування передбачає недопущення будь-якого нагляду і контролю за волевиявленням виборців.

Рівність виборчого права -- це наявність у виборців однакової кількості голосів, можливість в однаковій мірі впливати на результати виборів.

Конституція України встановлює, що вибори є вільними. Це означає неприпустимість будь-якого тиску на виборців з метою примусити їх голосувати не відповідно до своїх переконань.

3. Види виборчих систем

За порядком визначення результатів виборів розрізняють такі виборчі системи: мажоритарна; пропорційна; змішана.

Мажоритарною вважається система визначення результатів виборів, завдяки якій депутатські мандати (один або кілька) від округу одержують тільки ті кандидати, які отримали встановлену законом більшість голосів, а усі інші кандидати вважаються необраними. Залежно від того, як визначається більшість голосів, необхідна для обрання кандидата, розрізняють:

1) мажоритарну систему абсолютної більшості; 2) мажоритарну систему відносної більшості; 3) мажоритарну систему кваліфікованою більшості.

Недоліком мажоритарної системи відносної більшості є те, що вона не дає можливості враховувати інтереси всіх виборців округу, бо кандидат може бути обраним абсолютною меншістю виборців, хоча і відносною їх більшістю на момент голосування, за таких умов голоси виборців, що голосували проти обраного кандидата, пропадають.

Напротивагу означеній мажоритарна система абсолютної більшості для обрання кандидата вимагає зібрати більше половини голосів виборців, тобто діє формула 50 % + 1 голос.

Другим видом виборчих систем є пропорційна система. При пропорційній системі депутатські мандати розподіляються між партіями пропорційно кількості голосів виборців, зібраних кожною з них у межах виборчого округу. При застосуванні цієї системи округи - багатомандатні.

В Україні застосовується змішана система виборів, яка поєднує в собі елементи мажоритарної і пропорційної виборчих систем. Так, 225 народних депутатів обираються за мажоритарною виборчою системою, а інші 225 - за пропорційною, шляхом голосування за списки кандидатів, висунутих політичними партіями (блоками).

4. Поняття виборчого процесу

В виборчому законодавстві приділяється велика увага виборчому процесу, тобто певної врегульованої правовими нормами сукупності дій громадян і уповноважених органів, які спрямовані на формування якісного і кількісного складу органів державної влади та органів місцевого самоврядуваня.

Виборчим процесом називається врегульована законом специфічна діяльність уповноважених органів, організацій, окремих громадян, їх колективів і груп з підготовки та проведення виборів до представницьких та інших виборних органів державної влади та місцевого самоврядування.

5. Стадії виборчого процесу

Виборчого процес - це діяльність, яка здійснюється в певній, чітко визначеній виборчим законодавством послідовності і складається з кількох стадій (етапів). В науці конституційного права звичайно виділяють такі стадії виборчого процесу: призначення виборів; утворення виборчих органів; утворення виборчих округів та виборчих дільниць; складання списків виборців (реєстрація виборців); висування і реєстрація кандидатів; передвиборна агітація; голосування, підрахунок голосів виборців, встановлення та оприлюднення результатів виборів.

1. Призначення виборів є першою стадією виборчого процесу, і вона полягає у встановленні уповноваженим органом дати голосування. Виборче законодавство відповідно до положень Конституції України встановлює порядок призначення виборів народних депутатів залежно від виду виборів, які можуть бути черговими, позачерговими (достроковими), повторними, а також замість депутатів, які вибули.

Так, чергові вибори народних депутатів не призначаються, а проводяться без призначення в день, чітко визначений Конституцією України (ч. 1 ст. 77) - в останню неділю березня четвертого року повноважень Верховної Ради України за 90 днів до дня виборів.

Позачергові вибори народних депутатів України відповідно до п. 7 ст. 106 Конституції України призначаються Президентом України і відбуваються в останню неділю шістдесятиденного строку з дня опублікування Указу Президента України про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України[3]. Рішення про початок виборчої кампанії приймає Центральна виборча комісія не пізніше як за 60 днів до дня виборів.

Повторні вибори призначаються в будь-якому з 225 одномандатних округів, де вибори проводяться по мажоритарній виборчій системі.

Чергові і позачергові вибори Президента України призначаються Верховною Радою України. Згідно розділу V ст.103 Конституції України чергові вибори Президента України проводяться в останню неділю жовтня п'ятого року повноважень Президента України. Постанова Верховної Ради України про призначення чергових виборів приймається не пізніше як за 180 днів до дня виборів.

Повторні вибори Президента України призначаються Верховною Радою України в місячний строк з дня одержання подання Центральної виборчої комісії.

Якщо на виборах Президента України балотувалося не більше двох кандидатів у Президенти України і жодного з них не було обрано, а також якщо всі кандидати у Президенти України до дня виборів зняли свої кандидатури, то Центральна виборча комісія не пізніше як на двадцятий день після встановлення результатів виборів вносить до Верховної Ради України подання про призначення повторних виборів Президента України.

Вибори депутатів місцевих рад, сільських, селищних, міських голів можуть бути черговими, позачерговими, повторними, замість тих депутатів і голів, які вибули, а також у разі утворення нової адміністративно-територіальної одиниці.

Рішення про проведення чергових і позачергових виборів депутатів місцевих рад, сільських, селищних, міських голів приймає Верховна Рада України не пізніше як за 90 днів до дня виборів. Рішення про проведення повторних виборів депутатів місцевих рад, сільських, селищних, міських голів приймає відповідна територіальна виборча комісія. Рішення про проведення виборів депутатів місцевих рад, сільських, селищних, міських голів замість тих, які вибули, приймають відповідні місцеві ради не пізніше як через місяць з моменту вибуття депутата. Рішення про проведення виборів депутатів місцевої ради, сільського, селищного, міського голови у разі утворення нової адміністративно-територіальної одиниці приймається відповідно Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласною, Київською, Севастопольською міською радою.

Відповідно до Закону "Про вибори народних депутатів України" для організації і проведення виборів народних депутатів створюється Центральна виборча комісія, окружні виборчі комісії, дільничні виборчі комісії.

Відповідно до Закону "Про вибори Президента України" для організації і проведення виборів Президента створюється Центральна виборча комісія, територіальні виборчі комісії та дільничні виборчі комісії по виборах Президента України.

Відповідно до Закону "Про вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів для проведення виборів депутатів і голів рад утворюються: територіальні виборчі комісії -- сільські, селищні, районні, міські, районні у містах, обласні виборчі комісії по виборах депутатів та голів рад; окружні виборчі комісії -- по виборах депутатів обласних, Київської і Севастопольської міських рад. Окружні виборчі комісії можуть утворюватись також по виборах депутатів районних, міських (міст обласного підпорядкування), районних у містах рад; дільничні виборчі комісії.

Відповідно до Закону "Про вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів для проведення виборів депутатів і голів рад утворюються: територіальні виборчі комісії -- сільські, селищні, районні, міські, районні у містах, обласні виборчі комісії по виборах депутатів та голів рад; окружні виборчі комісії -- по виборах депутатів обласних, Київської Севастопольської міських рад. Окружні виборчі комісії можуть утворюватись також по виборах депутатів районних, міських

Центральна виборча комісія (ЦВК) складається з 15 членів, які призначаються на посаду Верховною Радою України за поданням Президента України (п. 21 ст. 85 Конституції України). Комісія працює на постійній основі, її члени звільняються від виконання виробничих або службових обов'язків за попереднім місцем роботи.

Члени Комісії обирають зі свого складу Голову Комісії, заступника Голови Комісії та секретаря Комісії. Голова Комісії, заступник Голови Комісії, секретар Комісії, а також не менш як третина інших членів Комісії повинні мати вищу юридичну освіту. Строк повноважень членів Комісії - 6 років.

Основними функціями Центральної виборчої комісії згідно з Законом України “Про Центральну виборчу комісію” від 17 грудня 1997 року є:

1) організація підготовки і проведення виборів Президента України, народних депутатів України та всеукраїнського референдуму;

2) забезпечення реалізації і захисту виборчих прав громадян України;

3) здійснення керівництва діяльністю виборчих комісійта їх консультативно-методичне забезпечення;

4) контроль за виконанням виборчого законодавства;

5)виконання повноважень окружної виборчої комісії багатомандатного загальнодержавного виборчого округу.

Територіальна виборча комісія по місцевих виборах утворюється відповідно сільською, селищною, міською, районною в місті, районною, обласною радою не пізніше як за 75 днів до дня місцевих виборів у складі голови, заступника голови, секретаря і 6-12 членів комісії. Її основними повноваженнями є:

1) здійснення контролю за виконанням чинного биборчого законодавства;

2) утворення виборчих округів;

3) спрямування діяльності окружних та дільничних виборчих комісій.

Територіальні виборчі при місцевих виборах здійснюють свою діяльність на основі Закону України “Про вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів” від 24 січня 1998 року.

Рішення про утворення окружних виборчих комісій приймається на сесії обласної ради (Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Київської і Севастопольської міських рад), а про утворення дільничних виборчих комісій - на сесії сільської, селищної, міської, районної в місті рад.

Слід зазначити, що на практиці може скластися така ситуація, коли рада не має можливості або неспроможна утворити певну окружну чи дільничну виборчу комісію (наприклад, у разі дострокового припинення повноважень ради). З метою запобігання таким випадкам Закон “Про вибори народних депутатів України” (ч. 9, 14 ст. 10) передбачає можливість утворення окружних і дільничних виборчих комісій по виборах народних депутатів України вищими виборчими комісіями (окружних - Центральною виборчою комісією, а дільничних - окружними). При виборах Президента України подібна ситуація може скластися під час формування територіальних комісій. Тому Закон України “Про вибори Президента України” (ст. 14) передбачає, що територіальні виборчі комісії утворюються не пізніш як за 65 днів до дня виборів Центральною виборчою комісією.

Складання списків виборців (реєстрація виборців)

У конституційному праві зарубіжних країн цю стадію виборчого процесу прийнято називати більш широкою назвою -- стадія реєстрації виборців. Призначення реєстрації виборців -- встановити до процедури голосування на виборах коло осіб, що мають право голосу.

Залежно від того, як реєструються виборці для участі у виборах, прийнято розрізняти два види реєстрації: публічна (обов'язкова); особиста (добровільна).

Новим виборчим законодавством передбачається, що списки виборців складаються безпосередньо виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (де вони утворені) рад, а у містах Києві і Севастополі -- відповідними місцевими державними адміністраціями, передбаченими Конституцією, по кожній виборчій дільниці.

До списків виборців включаються всі громадяни України, яким на день виборів виповнюється 18 років та які на момент складання списку постійно проживають на території відповідної виборчої дільниці і мають право голосу. За відсутності точних відомостей про дату (місяць і день) народження громадянина вважається, що він народився 1 січня відповідного року.

До списку виборців вносяться ім'я, по батькові, дата народження, місце проживання виборця. Прізвища виборців зазначаються у порядку, зручному для проведення голосування. Громадянин може бути включений до списку виборців лише по одній виборчій дільниці.

Списки виборців, підписані керівником відповідного виконавчого органу, передаються дільничним виборчим комісіям у передбачені законодавством строки. Відповідальність за достовірність, повноту, вчасність передачі списків виборців дільничним виборчим комісіям несе особа, яка їх підписала.

Передвиборна агітація.

Передвиборна агітація - це діяльність громадян, політичних партій, інших об'єднань громадян, колективів підприємств, установ і організацій, спрямована на формування громадської думки і поведінки виборців в інтересах конкретних кандидатів чи політичних партій. Передвиборна агітація може здійснюватись у будь-яких формах (через засоби масової інформації, шляхом проведення передвиборних заходів, у тому числі зустрічей із виборцями, публічних передвиборних дебатів, мітингів, випуску та розповсюдження матеріалів передвиборної агітації тощо) і будь-якими засобами, що не суперечать Конституції України та законам України. При цьому повинні бути дотримані такі принципи:

- свобода вибору будь-яких незаборонених форм і засобів ведення передвиборної агітації;

- рівні можливості ведення передвиборної агітації для всіх активних суб'єктів виборчого процесу (кандидатів та політичних партій);

- неупереджене ставлення органів державної влади, інших державних установ, органів місцевого самоврядування до всіх без винятку кандидатів та політичних партій;

- надійний контроль за використанням коштів на проведення передвиборної кампанії.

Виборче законодавство передбачає деякі обмеження в проведенні передвиборної агітації, основними з яких є: 1) кандидати, які є працівниками відповідних засобів масової інформації, можуть використовувати ці засоби лише на умовах, визначених виборчою комісією для всіх кандидатів; 2) агітація в недержавних засобах масової інформації обмежується лише розміром власного виборчого фонду на умовах рівної оплати за ефірний час або газетну площу для всіх кандидатів; 3) забороняється проводити передвиборну агітацію особам, які не є громадянами України; 4) забороняється розповсюдження анонімних агітаційних матеріалів або агітаційних матеріалів під псевдонімом та участь у передвиборній агітації державних установ, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб; 5) забороняється агітація в день виборів.

За рахунок недержавних джерел формуються власні виборчі фонди. Закон забороняє робити внески до особистих виборчих фондів державним підприємствам, державним органам, установам і організаціям, органам місцевого самоврядування, а також іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, підприємствам з іноземними інвестиціями, благодійним організаціям та релігійним об'єднанням, підприємствам, організаціям та установам, що мають заборгованість перед бюджетами всіх рівнів (див., наприклад ст. 35 Закону України “Про вибори Президента України”).

Принципового значення набуває питання про контроль за джерелами надходження та використанням коштів власних виборчих фондів. Згідно з виборчим законодавством такий контроль здійснюється Центральною (п. 8 ст. 14 Закону “Про Центральну виборчу комісію”), територіальними та окружними виборчими комісіями, податковими органами, а також установами банків, де відкрито відповідний рахунок.

Під час виборів народних депутатів законодавство не встановлює верхньої межі фінансових витрат на проведення агітаційної кампанії і, відповідно, максимально дозволеного розміру власних виборчих фондів та максимальних розмірів пожертвувань фізичних та юридичних осіб. Водночас при місцевих виборах розмір власного виборчого фонду кандидата не може перевищувати 50 неоподатковуваних мінімумів.

Голосування, підрахунок голосів виборців, встановлення та оприлюднення результатів виборів.

Голосування проводиться в день виборів або в день повторного голосування (при виборах Президента України з 8 до 20 години).

Дільнична виборча комісія зобов'язана сповістити виборців про час та місце голосування не пізніше, як за 15 днів до дня виборів.

Голосування відбувається в спеціально обладнаних приміщеннях. Кожний виборець голосує особисто. Голосування за інших осіб не допускається.

Виборчі бюлетені видаються членами дільничної виборчої комісії на підставі списку виборців по відповідній виборчій дільниці за умови пред 'явлення виборцем документа, який посвідчує його особу. Дільнична виборча комісія зобов'язана забезпечити можливість взяти участь у голосуванні всім виборцям, у тому числі й тим, які за станом здоров'я не можуть прибути до приміщення для голосування - за їх письмовою заявою дільнична виборча комісія за три дні до дня виборів складає список таких виборців, визначає час і не менше трьох членів виборчої комісії (при місцевих виборах достатньо двох), які організовують голосування в місцях перебування таких виборців.

Виборчі бюлетені заповнюються виборцем у спеціально обладнаній кабіні або кімнаті для таємного голосування. При заповненні виборчих бюлетенів забороняється присутність інших осіб.

Підрахунок голосів здійснюється виключно членами дільничної виборчої комісії на її засіданні. Під час підрахунку голосів ніхто не має права робити будь-які позначки, записи на бюлетенях для голосування. Процедура підрахунку голосів передбачає послідовне виконання таких дій:

1) встановлення загальної кількості виборців по виборчій дільниці на підставі списку виборців;

2) встановлення кількості виборців, котрі отримали виборчі бюлетені, шляхом підрахунку кількості контрольних талонів з підписами виборців та відповідних членів комісії;

3) пакування та опечатування контрольних талонів і невикористаних виборчих бюлетенів (разом з контрольними талонами цих бюлетенів);

4) перевірка цілісності печаток або пломб на виборчих скриньках;

5) відкриття виборчих скриньок;

6) сортування виборчих бюлетенів;

7) встановлення шляхом підрахунку (окремо) загальної кількості виборчих бюлетенів;

8) визначення кількості недійсних бюлетенів);

9) занесення до протоколу дільничної виборчої комісії кількості недійсних бюлетенів;

10) пакування недійсних виборчих бюлетенів;

11) підрахунок (окремо) кількості голосів, поданих за кожного кандидата в депутати та за кожен список кандидатів у депутати від політичної партії, виборчих блоків партій;

12) пакування (окремо) виборчих бюлетенів з голосами “за” кожного кандидата та “за” відповідні списки кандидатів у депутати від політичних партій, виборчих блоків партій.

Підрахунок голосів починається одразу після закінчення часу голосування і проводиться без перерви до оформлення протоколів дільничної виборчої комісії.

Дільнична виборча комісія складає два протоколи (кожний у трьох примірниках: перший разом із пакетами виборчих бюлетенів та контрольних талонів негайно надсилається до окружної виборчої комісії, другий - зберігається у секретаря дільничної виборчої комісії, третій - відразу вивішується для загального ознайомлення). Встановлюють результати виборів Центральна виборча комісія (при виборах Президента України та в багатомандатному загальнодержавному виборчому окрузі при виборах народних депутатів), територіальні та окружні виборчі комісії.

При цьому встановлення результатів виборів у багатомандатному виборчому окрузі базується на засадах пропорційного представництва політичних партій, виборчих блоків партій з урахуванням загороджувального чотирьох відсоткового бар'єру. Розподіл депутатських мандатів між політичними партіями, виборчими блоками партій, які подолали загороджувальний бар'єр, здійснюється із застосуванням правила виборчої квоти, яке полягає в тому, що:

1) спочатку обчислюється виборча квота - мінімальна кількість голосів, необхідна для обрання одного депутата. При цьому застосовується метод Томаса Хейра, за яким кількість голосів ділиться на 225 - число мандатів у багатомандатному загальнодержавному виборчому окрузі. Дробові залишки від ділення відкидаються;

2) кількість голосів, поданих за список кандидатів у депутати від кожної політичної партії, виборчого блоку партій ділиться на обчислену виборчу квоту. Отримане ціле число і є кількість мандатів цієї партії, виборчого блоку партій;

3) подальша доля мандатів, які залишилися нерозподіленими після попередньої операції, визначається згідно з правилом найбільшого залишку: списки політичних партій, виборчих блоків партій, які мають більші порівняно з іншими дробові залишки, отримують по одному депутатському мандату, починаючи зі списку, що має найбільший дробовий залишок.

Встановлення результатів виборів Президента України, народних депутатів у одномандатних виборчих округах та місцевих виборів здійснюється на засадах мажоритарної виборчої системи відносної більшості. Так, обраним Президентом України вважається кандидат, який одержав на виборах більше половини голосів виборців, які взяли участь у голосуванні.

Висновок

Наша держава ще досить молода і її виборче законодавство знаходиться в стані становлення і активного розвитку, що зумовлює його нестабільність і поки що не дозволяє говорити про надійну гарантованість відповідних політичних прав українських громадян та про граничну прозорість і демократизм виборчих кампаній.

В нашій країні зареєстровано і діє велике число політичних партій і в більшості випадків їх програми мало чим відрізняються одна від одної, що свідчить про прагнення певних груп людей до влади.

Зараз робляться спроби обмеження кількості маловідомих і непопулярних партій. Спеціально для цього було введено чотирьох відсотковий бар'єр, тобто до парламенту своїх представників (представлених у партійному списку) здобуває лише та партія (блок), які на виборах набрала в цілому по Україні не менше 4% голосів від числа тих, хто прийшов на вибори і взяв у них участь. Також при реєстрації партії вносять заставу, яка повертається їм лише у випадку подоання цього бар'єру.

На мою думку, на даному етапі найоптимальнішою була б наявність 3-4 політичних партій, які б постійно конкурували між собою, мали різні виборчі програми і забезпечувалися підтримкою різних верств населення. Це був би досить значний показник розвитку нашої держави.

Список використаної літератури

1. Конституція України

2. Закон України "Про Центральну виборчу комісію"

3. Закон України "Про вибори Президента України"

4. Закон України "Про вибори народних депутатів України"

5. Закон України "Про вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів"

6. Закон України "Про місцеве самоврядування"

7. Закон України "Про об'єднання громадян"

8. Науково-практичний коментар до Закону України "Про вибори народних депутатів України"/ За редакцією Голови Центральної виборчої комісії України, Рябця М.М. - К.: Український інформаційно-правовий центр, 2002.

9. “Конституційне право України”/ За редакцією В.Ф.Погорілка - К.: Наукова Думка, 2000.

10. Кравченко В.В. "Конституційне право України", Київ: Атіка, 2000

11. Лінецький С.В., Мельник М.І., Ришелюк А.М. "Конституційне законодавство України". - К.:Атіка, 2000.

12. "Основи конституційного права України"/ За редакцією академіка АПрН України, професора Копейчикова В.В. - К.: Юрінком, 1997.

Размещено на Allbest.ru