Захист суб’єктів господарювання від недобросовісної конкуренції

Размещено на http://allbest.ru

Зміст

Вступ

Розділ 1. Поняття недобросовісної конкуренції

Розділ 2. Методи та ознаки недобросовісної конкуренції

2.1 Неправомірне використання ділової конкуренції суб'єкта господарювання

2.2 Створення перешкод суб'єктам господарювання у процесі

конкуренції та досягнення неправомірних переваг у конкурент

2.3 Неправомірне збирання,розголошення та використання комерційної таємниці

Розділ 3. Відповідальність за недобросовісну конкуренцію

Розділ 4. Правові засади захисту від недобросовісної конкуренції

Розділ 5. Приклади недобросовісної конкуренції

Висновки

Список використаних джерел та літератури



Вступ

Якщо є ринок, то на ньому існує конкуренція. Добросовісна конкуренція -це благо для економіки, вона забезпечує її розвиток та становлення. Але поряд з нормальною, добросовісною конкуренцією завжди може існувати неправомірна, недобросовісна конкуренція. Добросовісну конкуренцію на ринку держава не лише дозволяє, а й захищає та підтримує. Недобросовісна конкуренція заборонена законодавством, особи, які під час здійснення підприємницької діяльності вчиняють дії, визнані як недобросовісна конкуренція, порушують принципи Конституції України щодо недопущення недобросовісної конкуренції у підприємницькій діяльності і підлягають покаранню.

Вважаю, що тема курсової роботи «Види еедобросовісної конкуренції» є актуальной, так як наша країна перейшла від планової економіки до абсолютно ринкової. У зв'язку з цим, особливо гостро постало питання урегулювання такого явища як конкуренція, так як не рідко, від недобросовісної конкуренції страждають не тільки суб'єкти господарювання а й споживачі.

Отже, метою даної роботи було розлянути основні питання та проблеми недобросовісної конкуренції.

В даній курсовій роботі я розглянула такі питання:

-поняття недобросовісної конкуренції;

- методи та ознаки недобросовісної конкуренції( та її прояви);

-відповідальність за недобросовісну конкуренцію;

-правові засади від недобросовісної конкуренції;

- приклади недобросовісної конкуренції;

Під час написання курсової роботи, мною були застосовані різноманітні законодавчі акти, навчальна література, наукові статті і публікації з питань недобросовісної конкуренції.



Розділ 1. Поняття недобросовісної конкуренції

Питання захисту конкуренції є досить актуальним на сучасному етапі розвитку економіки України. Це пояснюється тим, що з одного боку, в Україні швидкими темпами розвиваються різноманітні форми підприємництва, що призводить до загострення конкурентних відносин, які самі по собі навряд чи можуть розвиватись в цивілізованому руслі, а з іншого боку в Україні майже повністю відсутня культура підприємництва, яка наявна в інших країнах. Конкуренція є найважливішим елементом ринкової економіки, без неї не можуть розвиватися ринкові відносини.

Конкуренція у перекладі латинської мови - "зіштовхуватися" і означає боротьбу між товаровиробниками за найвигідніші умови виробництва та збуту. Конкуренція виконує роль регулятора темпів та обсягів виробництва, спонукаючи у своїй виробника впроваджувати науково-технічні досягнення, підвищувати продуктивності праці, удосконалювати технологію, організацію праці та т.д.

Конкуренція є визначальним чинником упорядкування цін, стимулом інноваційних процесів (запровадження у виробництво нововведень: нових ідей, винаходів). Вона сприяє витіснення із виробництва неефективних підприємств, раціонального використання ресурсів, запобігає диктат виробників (монополістів) стосовно споживачеві.

Конкуренцію можна умовно розділити на добросовісної та недобросовісну.

Згідно статті 32. господарського кодексу України ,недобросовісною конкуренцією визнаються будь-які дії у конкуренції, що суперечать правилам, торговим та іншим чесним звичаям у підприємницькій діяльності.

Недобросовісною конкуренцією є неправомірне використання ділової репутації суб'єкта господарювання, створення перешкод суб'єктам господарювання у процесі конкуренції та досягнення неправомірних переваг у конкуренції, неправомірне збирання, розголошення та використання комерційної таємниці, а також інші дії, що кваліфікуються відповідно до частини першої цієї статті. [5]

Відповідно до законодавства України недобросовісна конкуренція - протиправна, карана поведінка.

Суб'єктами недобросовісної конкуренції можуть бути лише суб'єкти господарювання.

Метою недобросовісної конкуренції завжди є отримання переваг у підприємницькій діяльності без додаткових фінансових чи інтелектуальних затрат, інновацій чи покращення якості товарів чи послуг.[3], [11. .с 47]



Розділ 2. Методи та ознаки недобросовісної конкуренції

Основними методами недобросовісної конкуренції є:

- економічний (промисловий шпигунство);

- підробка продукції конкурентів;

- підкуп і шантаж;

- обман споживачів;

- махінації з ділової звітністю;

- валютні махінації;

- приховування дефектів;

- порівняльна реклама, тощо.

До ознак недобросовісної конкуренції відносять три великі групи правопорушень, а саме:

1.неправомірне використання ділової репутації суб'єкта господарювання;

2.створення перешкод господарюючим суб'єктам (підприємцям) господарювання у процесі конкуренції та досягнення неправомірних переваг у конкуренції;

3.неправомірне збирання,розголошення та використання комерційної таємниці.

У розділі 2 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції» міститься перелік дій, що вважаються неправомірними, які будуть розглянуті у розділі 2 курсової роботи.[12 c212] [2]

2.1 Неправомірне використання ділової конкуренції суб'єкта господарювання

До першої групи сумлінної конкуренції належить неправомірне використання ділової репутації господарюючого суб'єкта (підприємця),а саме:

- неправомірне використання чужих позначень, рекламних матеріалів, упаковки Відбувається у вигляді неправомірного використання предметів інтелектуальної праці, а саме: чужого імені, фірмового найменування, знаків для товарів і послуг, інших позначень, а також рекламних матеріалів, упаковки товарів, назв літературних, художніх творів, періодичних видань, назв місць походження товарів.

Використання у фірмовому найменуванні власного імені фізичної особи не визнається неправомірним, якщо до власного імені додається який-небудь відмітний елемент, що виключає змішування з діяльністю іншого господарюючого суб'єкта (підприємця).

Зазначені предмети є результатами інтелектуальної діяльності фізичних чи юридичних осіб, права на них охороняються законодавством. Тому їх використання без дозволу уповноваженої на те особи (власника) є правопорушенням. Захист від неправомірного використання чужих позначень, рекламних матеріалів, упаковки необхідний ще й тому, що він дає змогу:

* стимулювати творчу діяльність та заохочувати прагнення здобути ділову репутацію високого рівня;

* забезпечити споживачів важливою інформацією (споживач знатиме, що товар виробила добросовісна особа);

* зменшити можливість несумлінних продавців реалізовувати товар неналежної якості.

- неправомірне використанням товару іншого виробника Ним визнається введення на ринок товару конкурента під своїм позначенням шляхом змін чи зняття позначень конкурента без його дозволу. Таким чином недобросовісний конкурент намагається здобути певний імідж на ринку та «розкрутити» свою торгову марку за рахунок сумлінного суб'єкта господарювання, який належним чином стежить за якістю та асортиментом продукції, вкладаючи при цьому значні кошти.

За такої ситуації добросовісний підприємець може нести значних збитків, наприклад, у разі проведення недобросовісним конкурентом «агресивної» рекламної компанії своєї торгової марки.

- копіювання зовнішнього вигляду виробу. Вчиняється шляхом копіювання зовнішнього вигляду виробу конкурента і введення його на ринок без однозначного зазначення виробника копії. Ці дії можуть бути визнані порушенням, якщо вони призводять чи можуть призвести до змішування з виробами іншого суб'єкта господарювання.

Не визнається порушенням копіювання зовнішнього вигляду виробу або його частин, якщо воно зумовлено виключно їх функціональним застосуванням.

Через зовнішнього вигляду товару підприємець намагається виділити його із загальної маси схожих товарів. Це здійснюється шляхом надання своєму товару нової оригінальної форми, малюнку, кольорової гами тощо. Зовнішній вигляд товару - результат творчої діяльності підприємця. Щоб надати товару оригінальності та неповторності, він витрачає значні інтелектуальні та фінансові ресурси. Наділяючи товар оригінальними ознаками, підприємець намагається здобути прихильність споживачів, забезпечуючи при цьому його належну якість. Тому копіювання зовнішнього вигляду товару недобросовісним конкурентом може завдати збитків дійсному виробникові, а також підірвати його авторитет на ринку.[8 c 235]

- порівняльна реклама- реклама, що містить порівняння з товарами, роботами, послугами чи діяльністю іншого суб'єкта господарювання. Це порушення вчиняється шляхом доведення до споживачів неправдивих, неточних або неповних відомостей стосовно товару конкурента. Зазначені неправомірні відомості можуть стосуватися якості, асортименту, вартості тощо продукції конкурента.

Разом з тим порівняння у рекламі, що підтверджені фактичними даними, є достовірними, об'єктивними та корисними для споживачів, не можуть бути визнані недобросовісною конкуренцією.

Предметом порівняння у рекламі можуть бути товари, ділова репутація конкурента. Порівняльна реклама може бути правомірною та неправомірною. Правомірна порівняльна реклама містить об'єктивну інформацію стосовно конкурента, неправомірна - неправдиву, неточну або неповну інформацію стосовно товару конкурента. [2],[12 с212]

2.2 Створення перешкод суб'єктам господарювання у процесі конкуренції та досягнення неправомірних переваг у конкуренції

Другу групу порушень, що вчиняються шляхом недобросовісної конкуренції, становлять неправомірні дії, пов'язані з дезорганізацією виробничого процесу конкурента, створенням йому перешкод у процесі конкурентної боротьби та досягненням неправомірних переваг у конкуренції. Ця група включає такі порушення:

- дискредитація господарюючого суб'єкта (підприємця). Дискредитація є поширення у будь-якій формі неправдивих, неточних або неповних відомостей, пов'язаних з особою чи діяльністю господарюючого суб'єкта (підприємця), які завдали або могли завдати шкоди діловій репутації господарюючого суб'єкта(підприємця);

- купівля-продаж товарів, виконання робіт, надання послуг із примусовим асортиментом. Тобто купівля-продаж одних товарів, виконання робіт, падання послуг за умови купівлі-продажу інших товарів, виконання робіт, надання послуг, не потрібних споживачу або контрагенту;

Порушення полягає у примушуванні суб'єкта господарювання до вчинення додаткових дій (купувати товар, виконувати роботи, надавати послуги) для задоволення своїх потреб.

Таким чином недобросовісний конкурент намагається додатково позбутися товарів, виконати роботи, надати послуги, що не користуються попитом, за рахунок товарів, робіт, послуг, що користуються підвищеним попитом.

- схилення до бойкоту господарюючого суб'єкта(підприємця) - спонукання конкурентом іншої особи, безпосередньо або через посередника, до відмови від встановлення договірних зв'язків із цим господарюючим суб'єктом(підприємцем); Виявляється у безпідставній повній чи частковій відмові від підтримки ділових стосунків з суб'єктом господарювання (відмові купувати, продавати товар) або у встановленні таких цін, тарифів на свої товари чи послуги, за яких суб'єкт господарювання сам буде змушений відмовитися від них.

За умов відсутності ділових стосунків з постачальниками суб'єкт господарювання може опинитися у становищі, за якого він не матиме можливості виготовляти продукцію або йому буде не вигідно її виготовляти.

- схилення постачальника до дискримінації покупця (замовника)- спонукання постачальника конкурентом покупця(замовника), безпосередньо або через посередника, до надання постачальником конкуренту покупця(замовник)а певних переваг перед покупцем/замовником без достатніх на те підстав.

Може відбуватися у вигляді першочергових поставок товарів, виконання робіт, надання послуг, а також у зниженні цін, тарифів на товари.

- схилення господарюючого суб'єкта (підприємця) до розірвання договору з конкурентом з корисливих мотивів або в інтересах третіх осіб чи до невиконання або неналежного виконання договірних зобов'язань перед цим конкурентом шляхом падання або пропонування контрагенту за договором безпосередньо або через посередника, матеріальної винагороди, компенсації чи інших переваг;

- Підкуп працівника, посадової особи постачальника

Підкуп працівника, посадової особи постачальника - надання або пропонування йому конкурентом покупця (замовника), безпосередньо або через іншу особу, матеріальних чи інших вигод за неналежне виконання або невиконання працівником, посадовою особою постачальника службових обов'язків, що випливають з укладеного або пов'язані з укладенням між постачальником і покупцем (замовником) договору поставки товарів, виконання робіт, надання послуг, іншого договору або за неукладення договору.

Порушення вважатиметься вчиненим, якщо неправомірні дії, пов'язані з виконанням працівником постачальника своїх службових обов'язків, призвели або можуть призвести до отримання недобросовісним конкурентом певних переваг над своїм конкурентом.

До працівника постачальника прирівнюється й інша особа, яка відповідно до наданих їй повноважень приймає рішення від імені постачальника про поставку товару, виконання робіт, надання послуг чи впливає на прийняття такого рішення або якимось чином пов'язана з ним.

- Підкуп працівника, посадової особи покупця (замовника):

Підкуп працівника, посадової особи покупця (замовника) - надання або пропонування йому конкурентом постачальника,безпосередньо або через іншу особу, матеріальних чи інших вигод за неналежне виконання або невиконання працівником, посадовою особою покупця (замовника) службових обов'язків, що випливають з укладеного або пов'язані з укладенням між постачальником і покупцем (замовником) договору поставки товарів, виконання робіт, надання послуг, іншого договору або за неукладення договору.

До працівника покупця прирівнюється й інша особа, яка згідно з своїми повноваженнями приймає рішення від імені покупця про придбання товару, виконання робіт, надання послуг, впливає на прийняття такого рішення або якимось чином пов'язана з ним. [8 c346]

-Досягнення неправомірних перевагу конкуренції.

Досягненням неправомірних переваг у конкуренції є отримання таких відносно іншого господарюючого суб'єкта (підприємця) шляхом порушення чинного законодавства, яке підтверджене рішенням державного органу, наділеного відповідною компетенцією.

Характерною ознакою цього порушення є те, що факт вчинення порушення законодавства суб'єктом господарювання вже доведений певним державним органом і у зв'язку з цим ним прийнято відповідне рішення (постанова, припис, наказ тощо) про порушення особою законодавства.

Під терміном «державний орган» розуміють суди, органи виконавчої влади, місцевого самоврядування, на які законодавством покладено здійснення контролю за додержанням законодавства у певній галузі господарства та прийняття рішення про встановлення (припинення) порушень згідно з їх компетенцією

- Приписують повноваження та права, яких не мають, або відносини, в яких не перебувають;

Поширення інформації, що вводить в оману.

Поширенням інформації, що вводить в оману, є повідомлення суб'єктом господарювання, безпосередньо або через іншу особу, одній, кільком особам або невизначеному колу осіб, у тому числі в рекламі, неповних, неточних, неправдивих відомостей, зокрема внаслідок обраного способу їх викладення, замовчування окремих фактів чи нечіткості формулювань, що вплинули або можуть вплинути на наміри цих осіб щодо придбання (замовлення) чи реалізації (продажу, поставки, виконання, надання) товарів, робіт, послуг цього суб'єкта господарювання.

Інформацією, що вводить в оману, є, зокрема, відомості, які: містять неповні, неточні або неправдиві дані про походження товару, виробника, продавця, спосіб виготовлення, джерела та спосіб придбання, реалізації, кількість, споживчі властивості, якість, комплектність придатність до застосування, стандарти, характеристики, особливості реалізації товарів, робіт, послуг, ціну і знижки на них, а також про істотні умови договору; містять неповні, неточні або неправдиві дані про фінансовий стан чи господарську діяльність суб'єкта господарювання; містять посилання на обсяги виробництва, придбання, продажу чи поставки товарів, виконання робіт, надання послуг, яких фактично не було на день поширення інформації. [2], [12 с213]

2.3 Неправомірне збирання,розголошення та використання комерційної таємниці

До третьої групи порушень, що вчиняються шляхом недобросовісної конкуренції належать неправомірні дії, пов'язані з неправомірним збиранням, розголошенням та використанням комерційної таємниці. Ця група включає такі порушення:

- неправомірне збиранням комерційної таємниці. - Тобто, добування протиправним способом відомостей, що відповідно до законодавства України становлять комерційну таємницю, якщо це завдало чи могло завдати шкоди господарюючому суб'єкту(підприємцю).

Під неправомірним збиранням комерційних відомостей, що становлять комерційну таємницю, розуміють активні дії, спрямованні на отримання таких відомостей будь-яким шляхом: вилучення, а також викрадення документів, що містять комерційну таємницю; неправомірного ознайомлення з такими документами шляхом підслуховування телефонних чи усних розмов, опитування працівників підприємця тощо.

- розголошення комерційної таємниці - ознайомлення і будь-якої особи з відомостями, що становлять комерційну таємницю без згоди особи, яка є власником цих відомостей, особою, якій ці відомості були довірені у встановленому порядку або стали відомі у зв'язку з виконанням службових обов'язків.

Розголошення комерційної таємниці полягає у незаконному ознайомленні інших осіб з відомостями конфіденційного характеру, що віднесені підприємцем до таких, що є його комерційною таємницею, а також у навмисному створенні умов, які сприяють ознайомленню з ними сторонніх осіб. Ці дії вчиняє особа, якій такі відомості стали відомі у зв'язку з її професійною діяльністю і яка повинна тримати такі відомості у таємниці.

Розголошення відомостей, що становлять комерційну таємницю, відбувається різними шляхами: повідомлення зазначених відомостей іншим особам, зокрема конкурентам підприємця; надання іншим особам для ознайомлення документів, що містять комерційну таємницю; розголошення відомостей, що містять комерційну таємницю в засобах масової інформації тощо.

Обов'язковою ознакою порушення конкурентного законодавства у вигляді розголошення комерційної таємниці є наявність шкоди, завданої підприємцю таким розголошенням.

- схилення до розголошення комерційної таємниці - спонукання особи, якій були довірені у встановленому порядку або стали відомі у зв'язку з виконанням службових обов'язків відомості, що відповідно до законодавства України становлять комерційну таємницю, до розкриття цих відомостей, якщо це завдало чи могло завдати шкоди господарюючому суб'єкту(підприємцю);

Відбувається шляхом пропонування особі, якій відомі відомості, що становлять комерційну таємницю, винагороди, матеріальних чи нематеріальних благ.

Ці дії будуть порушенням конкурентного законодавства, якщо вони завдали чи можуть завдати шкоди суб'єктові господарювання.

- неправомірне використання комерційної таємниці - впровадження у виробництво або врахування під час планування чи здійснення підприємницької діяльності без дозволу уповноваженої на те особи неправомірно здобутих відомостей, що становлять відповідно до законодавства України комерційну таємницю. [12 с214 -215]



Розділ 3. Відповідальність за недобросовісну конкуренцію

Згідно зі ст. 37 ГКУ вчинення дій, визначених як недобросовісна конкуренція, зумовлює адміністративну, цивільну чи кримінальну відповідальність винних осіб суб'єктів господарювання у випадках, передбачених законом.

Правомірні відносини у сфері економічних відносин і захист конкуренції забезпечуються різними засобами, у тому числі юридичною відповідальністю. Як відомо, юридична відповідальність є заходом державного примусу і осудження, що застосовується за здійснення правопорушення і пов'язаний з покладанням на винну особу обов'язку витерпіти несприятливі наслідки особистого і майнового характеру.

Підставою для відповідальності конкретної особи є вчинене нею правопорушення.

Розрізняють кілька умов виникнення відповідальності. Насамперед це вимога так званої конкурентної ситуації. Іншими словами, відмінність недобросовісної конкуренції від цивільного делікту полягає в тому, що така конкуренція припускає наявність акта конкуренції. Для позову про припинення недобросовісної конкуренції визначальним є факт, що сторони перебувають у конкурентних відносинах, а недозволена діяльність має конкурентну мету. Отже, у конкурентній ситуації визначальними є конкурентні відносини підприємців (торговців), що мають на ринку однакове коло клієнтів, є суперниками у сфері підприємництва і пропонують на ринок ідентичні чи подібні товари (послуги). Разом з тим не потребується повний збіг сфер діяльності конкуруючих підприємців. Для визнання правопорушення достатньо часткового збігу сфер.

Друга умова відповідальності - винна дія (це положення спірне в науковій літературі у зв'язку з тим, що зі змісту Закону України раїни "Про захист від недобросовісної конкуренції" щодо суперечок про неправомірне використання ділової репутації суб'єкта господарювання немає потреби доводити, що порушник мав намір чи наявна інша форма провини при його здійсненні, спрямована на плутання споживачем джерела товару чи його послуги. Проте розгляд провини в тому аспекті, про який йтиметься далі як про одну з умов виникнення юридичної відповідальності, характери­зується особливостями, пов'язаними з природою недобросовісної конкуренції. Винна дія в такому виді правопорушення пов'язана насамперед з елементом недобросовісності. Заборона недобросовісної конкуренції розглядається як обмеження свободи торгівлі й підприємництва, що, у свою чергу, обмежує свободу конкуренції на ринку. Факт допущення свободи конкуренції об'єктивно спричинює заподіяння шкоди інтересам однієї групи підприємців з боку їх вдаліших конкурентів. Але таке заподіяння шкоди в умовах товарного ринку вважається правомірним, оскільки зумовлюється легальними способами конкурентної боротьби. Неправомірними кваліфікуються лише недобросовісні способи і прийоми ведення конкурентної боротьби на ринку. Отже, основна особливість винної дії в такому правопорушенні полягає в недобросовісності конкурента. Це встановлюється судовою практикою емпірично і залежать в кожному конкретному випадку від обста­вин справи.

У сфері застосування конкурентного законодавства правопорушення виявляється в поведінці, що суперечить нормам, і є одним з видів недобросовісної конкуренції.

Розглянемо основні класифікації і відповідно види юридичної відповідальності в конкурентних відносинах.

Залежно від органу, що поклав відповідальність на правопорушника, розрізняють відповідальність, що накладається:

- органом виконавчої влади (Антимонопольним комітетом України і його територіальними відділеннями);

- судом.

Зазначений поділ на види здійснюється на основі різного порядку (процесу) накладення стягнення, а також розбіжностей правових сфер захисту відповідними органами і їх компетенції. Домінуюче положення має суд, оскільки тільки суд може притягти особу до кримінальної відповідальності, а також скасувати рішення антимонопольного органу.

За суб'єктним складом, а практично залежно від "ваги" (розміру у грошовому еквіваленті) юридичної відповідальності й кількості загальногалузевих видів юридичної відповідальності, що можуть бути застосовані до правопорушника, розрізняють юридичну відповідальність юридичних осіб і громадян-підприємців. Варто виокремити ст. 23 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції»: «вчинення в інтересах третіх осіб дій, класифікованих законодавством як недобросовісна конкуренція, громадянами, що не є підприємцями». [10]

Доходимо висновку, що за інших рівних умов (і взагалі на підставі ст. 22, 23 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції») штраф, накладений на юридичну особу, перевищуватиме штраф, покладений на фізичну особу, насамперед оскільки юридична особа є більшою господарською структурою і повинна ретельніше стежити за своєю діяльністю, тому що може заподіяти набагато більше шкоди, ніж громадянин-підприємець, а надто конкурентні відносини, як правило, характерні тільки для великих економічних суб'єктів - юридичних осіб.

Якщо до адміністративної відповідальності залучається особа, що безпосередньо не бере участі в конкурентних відносинах, то обов'язковим є чітке встановлення в кожному конкретному випадку причинного зв'язку між її діями і сприятливими наслідками, що настають для третіх осіб, тобто чи був громадянин, власне кажучи, виконавцем волі одного з конкуруючих суб'єктів. Однак для цього необхідно встановити, чи усвідомлював він неправомірний характер своїх дій (був намір чи необережність) і чи домовлявся з конкурентом.

У противному разі до відповідальності залучається "опосередкований", недобросовісний конкурент, що намагається завуалювати неправомірні дії за допомогою актів волевиявлення іншої особи. Якщо ж громадянин діяв без попередньої домовленості з конкурентом, то останній не підпадає під юридичну відповідальність.

До основних належать класифікації, побудовані за суб'єктивним аспектам правопорушника залежно від виду провини- юридичної відповідальності за навмисну і ненавмисну (необережну) недобросовісну конкуренцію.

Також існують й інші класифікації, наприклад, в основу яких покладено шкоду, яку заподіює правопорушник залежно від типу законодавства, на основі якого і здійснюється стягнення. Однак найголовнішими з практичних позицій залишаються розглянуті класифікації.

Згідно зі ст. 20 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції» здійснення дій, визначених як недобросовісна конкуренція, спричинює накладення Антимонопольним комітетом України штрафів, а також адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність у випадках, передбачених законодавством.

Розглянемо види відповідальності за порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції.

Розмір штрафів і порядок їх вирахування залежить від суб'єкта правопорушення, а саме, є він суб'єктом господарювання чи ні. Вчинення суб'єктами господарювання - юридичними особами та їх об'єднаннями дій, визначених Законом як недобросовісна конкуренція, тягне за собою накладення до п'яти відсотків доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) суб'єкта господарювання за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф.

Якщо доходу (виручки) немає або відповідач на вимогу органів Антимонопольного комітету України, голови його територіального

відділення не надав відомостей про розмір доходу (виручки), штраф, передбачений частиною першою цієї статті, накладається у розмірі до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Накладення штрафу здійснюється відповідно до частин третьої та сьомої статті 52 Закону України «Про захист економічної Конкуренції». [3]

Вчинення дій, визначених Законом як недобросовісна конкуренція, громадянами, які займаються підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи, тягне за собою накладання адміністративного стягнення згідно із адміністративним законодавством (ст. 164-3 КпАП). [6]

Кримінальна відповідальність передбачена за злочини, що порушують вимоги законодавства щодо зберігання комерційної таємниці. Згідно зі ст. 231 Кримінального кодексу України умисні дії, спрямовані на отримання відомостей, що складають комерційну таємницю, з метою розголошення чи іншого використання цих відомостей (комерційне шпигунство), а також незаконне використання таких відомостей, якщо це спричинило істотну шкоду суб'єкту господарської діяльності, - караються штрафом від двохсот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до п'яти років, або позбавленням волі на строк до трьох років.

Умисне розголошення комерційної таємниці без згоди її власника особою, якій ця таємниця відома у зв'язку з професійною або службовою діяльністю, якщо воно вчинене з корисливих або інших особистих мотивів і завдало істотної шкоди суб'єкту господарської діяльності, - тягне за собою кримінальну відповідальність за ст. 232 Кримінального кодексу України у вигляді штрафу від двохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, або виправними роботами на строк до двох років, або позбавленням волі на той самий строк. [7]

Цивільно-правовою санкцією за недобросовісну конкуренцію є відшкодування шкоди. Збитки, заподіяні внаслідок вчинення дій, визначених Законом як недобросовісна конкуренція, підлягає відшкодуванню за позовами заінтересованих осіб у порядку, визначеному цивільним законодавством України (ст. 24 Закону «Про захист від недобросовісної конкуренції»).

Крім вищевказаних санкцій галузевої належності, Законом «Про захист від недобросовісної конкуренції» передбачені дві спеціальні санкції за окремі види правопорушень, визнаних недобросовісною конкуренцією. Однією з них є вилучення товарів з неправомірно використаним позначенням та копій виробів іншого суб'єкта господарювання (ст. 25 Закону). Вона застосовується у разі встановлення факту неправомірного використання чужих позначень, рекламних матеріалів, упаковки, передбаченого ст. 4 Закону, або факту копіювання виробів, передбаченого ст. 6 Закону. Ця санкція означає безоплатне вилучення, у тому числі з обігу, товарів, що стали предметом недобросовісної конкуренції. Особливістю цієї санкції є застосування не тільки за два види правопорушень, а й лише у випадку, якщо можливість змішування з діяльністю іншого суб'єкта господарювання не може бути усунена іншим шляхом.

Згідно зі ст. 26 Закону «Про недобросовісну конкуренцію», у разі встановлення факту дискредитації суб'єкта господарювання Антимонопольний комітет України, його територіальні відділення мають право прийняти рішення про офіційне спростування за рахунок порушника поширених ним неправдивих, неточних або неповних відомостей у строк і спосіб, визначені законодавством або цим рішенням. Таким чином, санкцією є спонукання правопорушника до вчинення дій з офіційного спростування зазначених відомостей за його ж рахунок. [2] [12с 215-217]

комерційний антимонопольний конкуренція



Розділ 4. Правові засади захисту від недобросовісної конкуренції

Державний контроль за дотриманням антимонопольного законодавства, захист інтересів підприємців та споживачів від його порушень здійснюється Антимонопольним комітетом України та його територіальними відділеннями (відділення в областях, АР Крим, містах Києві та Севастополі ) у порядку, визначеному законом України «Про захист від недобросовісної конкуренції» та Законом України «Про захист економічної конкуренції», Законом України «про Антимонопольний комітет України» та іншими актами законодавства України.

Антимонопольний комітет України підконтрольний Президенту України та підзвітний Верховній Раді України. Антимонопольний комітет України утворюється у складі Голови та десяти державних уповноважених. Державні уповноважені є членами Антимонопольного комітету України як вищого колегіального органу. З числа державних уповноважених призначаються два перших заступники та три заступники Голови Антимонопольного комітету України.

Відповідно до Конституції України і Закону України «Про Антимонопольний комітет України» Голова Антимонопольного комітету призначається на посаду та звільняється з посади Президентом України за згодою Верховної Ради України.[1],[4] В областях України, містах Києві та Севастополі утворено територіальні відділення Антимонопольного комітету України, які є юридичними особами та виконують завдання Антимонопольного комітету України на регіональному рівні.

Згідно з Законом України «Про Антимонопольний комітет України» завданнями Антимонопольного комітету України є:

- здійснення державного контролю за дотриманням антимонопольного законодавства;

- захист законних інтересів підприємців і споживачів шляхом застосування заходів по запобіганню і припиненню порушень антимонопольного законодавства;

- сприяння розвиткові сумлінної конкуренції у всіх сферах економіки.

Антимонопольний комітет України будує свою діяльність на принципах:

- законності;

- гласності;

- захисту прав господарюючих суб'єктів на засадах їх рівності перед законом і пріоритету прав споживачів.[4]

Згідно статі 40 ГПК з метою запобігання монопольному становищу окремих суб'єктів господарювання на ринку створення та ліквідація суб'єктів господарювання на ринку створення, реорганізаціята ліквідація суб'єктів господарювання,придбання їх активів, часток (акцій, паїв ) господарських товариств,а також утворення об'єднань у випадках, передбачених законодавством, здійснюється за умови одержання угоди на це Антимонопольного комітету України. Підстави для надання згоди на концентрацію суб'єктів господарювання визначаються законом.

У разі якщо суб'єкти господарювання зловживають монопольним становищем на ринку, Антимонопольний комітет України має право прийняти рішення про примусовий поділ монопольних утворень. Строк виконання такого рішення може бути меншим шести місяців.

Примусовий поділ не застосовується в разі :

- неможливості організаційно або територіального відокремлення підприємств або структурних підрозділів;

- наявністі тісного технологічного зв'язку підприємств,структурних підрозділів, якщо частка внутрішнього обороту в загальному обсязі валової продукції підприємства (об'єднання тощо ) становить менше тридцяти відсотків.

Реорганізація монопольного утворення,що підлягає примусовому поділу, здійснюється на розсуд суб'єкта господарювання за умови усунення монопольного становища цого утворення. [13 c 184]

Також, згідно статті 40 (п.6) Антимонопольний комітет та його територіальні відділення у встановленому законом порядку розглядають справи про недобросовісну конкуренцію. [10.] До Антимонопольного комітету можуть звернутися особи, права яких порушені діями,визначені Законом як недобросовісна конкуренція. Звернутися про захист своїх прав, особи можуть протягом шести місяців з дня коли вони дізналися про порушення своїх прав. У процесі розгляду справи комітет та його територіальні відділення за поданою заявником заявою мають право вжити заходів щодо забезпечення виконання рішення, якщо невжиття таких заходів може ускладнити чи зробити неможливим його виконання. З метою забезпечення виконання рішення Антимонопольний комітет України, його територіальні віддлення виносять розпорядження про:

- заборону особі, в діях якої вбачаються ознаки порушення вчиняти певні дії;

- накладення арешту на майно або грошові суми,що належать відповідачу;

Розпорядження може бути оскаржене до суду в порядку, визначеному статтею 32 Закону України «про захист від недобросовісної конкуренції»,у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання копії розпорядження. Відповідач у разі закриття провадження у справі у зв'язку з недоведенням вчинення порушеня може стягнути з замовника збитки,завдані йому забезпеченням виконання рішення, у порядку,визначеному цивільним законодавством України. Також, згідно статті 30 Закону України «Про недобросовісну конкуренцію» Антимонопольний комітет України,його територіальні відділення у справах про недобросовісну конкуренцію приймають обов'язкові для виконання рішення про:

- визнання факту сумлінної конкуренції;

- припинення недобросовісної конкуренції;

- офіційне спростування за рахунок порушника поширених неправдивих, неточних або неповних відомостей;

- накладання штрафів;

- вилучення товарів із неправомірно використаним позначенням та копій виробів іншого господарюючого суб'єкта;

- скасування або зміну центральними та місцевими органами державної виконавчої влади, виконавчими органами місцевого самоврядування прийнятих ними неправомірних актів і розірвання укладених ними угод;

Рішення про накладання штрафів у розмірі понад чотириста неоподаткованих мінімумів доходів громадян приймається виключно Антимонопольним комітетом України на його засіданнях. Порушник,на якого накладено штраф, повинен сплатити його у тридцятиденний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу,якщо інше не визначено цим рішенням. За кожен день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі одного відсотка від суми штрафу. У разі відмови від сплати штрафу Антимонопольний комітет України, його територіальні відділення стягують штраф та пеню у судовому порядку.

Рішення про вилучення товарів із неправомірно використаним позначенням та копій виробів іншого господарюючого суб'єкта (підприємця) підлягає виконанню у порядку, встановленому для виконання судових рішень. Рішення Антимонопольного комітету України та його територіальних відділень,прийняті у справах про недобросовісну конкуренцію,можуть бути оскаржені до суду заінтересованими особами у тридцятиденний строк з дня одержання копії рішення. Збитки завдані незаконними рішеннями Антимонопольного комітету України або його територіальних відділень, відшкодовуються з Державного бюджету України.[4]



Розділ 5. Приклади недобросовісної конкуренції

Приклад недобросовісної конкуренції з практики органів Антимонопольного комітету, вчиненої шляхом використання без дозволу уповноваженої на те особи знаків для товарів і послуг.

До Запорізького відділення Комітету надійшла заява від ЗАТ «Оболонь» (м. Київ) про неправомірне використання його об'ємного товарного знака у вигляді пляшки ТОВ «ЛГЗ Кристал» (м. Запоріжжя).

ЗАТ «Оболонь» та ТОВ «ЛГЗ Кристал» займаються ідентичною діяльністю - виробництвом слабоалкогольних напоїв. Свою продукцію обидва підприємства розливають у пляшки місткістю 0,33 л із написом «ОБОЛОНЬ». ЗАТ «Оболонь» у свій час за рішенням Держпатенту України отримало свідоцтва на об'ємний товарний знак у вигляді пляшки та на словесний товарний знак у графічному зображенні «ОБОЛОНЬ».

Згідно з експертним висновком патентного повіреного пляшка з позначенням «ОБОЛОНЬ», яка використовується ТОВ «ЛГЗ Кристал» як тара для розливання напоїв, тотожна пляшці, в яку розливає свою продукцію ЗАТ «Оболонь». За цих обставин можливе змішування продукції двох зазначених підприємств.

Дії ТОВ «ЛГЗ Кристал» Запорізьке відділення Антимонопольного комітету кваліфікувало за ст. 4 Закону України “Про захист від недобросовісної конкуренції” як неправомірне використання без дозволу уповноваженої на те особи знаків для товарів і послуг, інших позначень, що може призвести до змішування з діяльністю іншого господарюючого суб'єкта, який має пріоритет на їх використання.

Приклад недобросовісної конкуренції з практики органів Антимонопольного комітету, вчиненого шляхом порівняльної реклами.

До Антимонопольного комітету України звернувся представник компанії «Яманучі Юроп Б. В.» (Японія) із повідомленням про те, що компанія «Ранбаксі» (Індія) здійснила порівняльну рекламу свого препарату «Гистак», який реалізується на українському ринку медичних препаратів, з іншими препаратами, зокрема з препаратом «Де-нол» виробництва компанії «Яманучі Юроп Б. В.», і при цьому навела недостовірні відомості.

Антимонопольний комітет України розглянув рекламний проспект препарату «Гистак», наданий представником компанії «Яманучі Юроп Б. В.», в якому зазначалось: «Гистак» превосходит по безопасности й зкономичности другие противоязвенные препарати, не имеет недостатков й побочних зффектов, свойственних циметидину, омепразолу, де-нолу» (рос. мов.), і дійшов висновку, що наведена в рекламі інформація може бути недостовірною й некорисною для споживачів.

Представникові компанії «Яманучі Юроп Б. В.» було розяснено права компанії щодо захисту від проявів недобросовісної конкуренції та деякі норми Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції», а також надано пропозиції щодо врегулювання спору без втручання відповідних органів державної влади.

Представництво компанії «Яманучі Юроп Б. В.» повідомило Антимонопольний комітет про те, що спірне питання, яке виникло між компаніями «Яманучі Юроп Б. В.» та «Ранбаксі», врегульовано.

Приклад недобросовісної конкуренції з практики органів Антимонопольного комітету, вчиненої шляхом досягнення неправомірних переваг у конкуренції ТОВ «Санітас» (м. Харків) відкрило на автомагістралях, біля постів ДАІ, пункти санітарної обробки транспбртних засобів. При цьому поряд було встановлено стенди з написами: «Внимание водители! Въезд в город Харьков й проезд по дорогам области легкового транспорта осуществляется через пункт санитарной обработки». Працівники ТОВ «Санітас», одягнені у форму, дуже схожу на форму працівників ДАІ, зупиняли автомобілі з інших міст і змушували водіїв проходити «санітарну обробку автомобіля». Слід зазначити, що така «санобробка» не мала ніяких правових підстав, крім того, здійснювалася водою без будь-яких дезинфікуючих розчинів. Фактично ТОВ «Санітас» надавало послугу миття автомобілів і при цьому вводило споживачів в оману стосовно необхідності отримання цієї послуги. Харківське обласне управління у справах захисту прав споживачів визнало дії ТОВ «Санітас» порушенням Закону України «Про захист прав споживачів». Крім порушення прав власників автомобілів, дії ТОВ «Санітас» неправомірно надавали йому переваги в конкуренції на ринку послуг миття автомобільного транспорту.

Харківське відділення Антимонопольного комітету України кваліфікувало дії ТОВ «Санітас» за ст. 15 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції» як досягнення неправомірних переваг у конкуренції відносно інших суб'єктів господарювання шляхом порушення чинного законодавства, яке підтверджено рішенням компетентного державного органу.

Також приклад: ЗАТ «Завод шампанських вин» займається виготовленням і реалізацією вин понад п'ятдесят років. Ігристе вино «Адміралтейське» виробляється з жовтня 1994 року і постачається на експорт до Швеції, а з березня 1997 року і на внутрішній ринок. На комплекті етикетки, який складається із власне етикетки, кольєретки та контретикетки, розміщено позначення «Адміралтейське», а також знак для товарів і послуг у вигляді зображення «сонце у фужері». За час, протягом якого виробляється «Адміралтейське», дизайн етикетки, розроблений ЗАТ «Завод шампанських вин», лишається незмінним.

Чималий час присутності на ринку, висока якість продукції забезпечили ЗАТ «Завод шампанських вин» відповідну ділову репутацію на ринку вина.

Як бачимо, в Україні достатньо прикладів недобросовісної конкуренції, і дуже шкода що часто продукція невисокої якості, «прикривається» провіреними марками. [9]



Висновки

На закінчення даної роботи хотілось би зробити деякі висновки.

Розвиток ринку не може проходити без конкуренції. Недобросовісна конкуренція є однією із негативних явищ конкуренції. Згідно із ст. 37 ГПК вчинення дій,визначених як недобросовісна конкуренція, зумовлює адміністративну, цивільну чи кримінальну відповідальність винних осіб суб'єктів господарювання у випадках, передбачених законом.

Відповідальність може проявлятися в таких діях:

- Відшкодування шкоди

- Накладення штрафу

- Вилучення товарів з неправомірно використаними позначенням та копій виробів іншого суб'єкта господарювання.

Антимонопольний комітет України, веде нагляд за дотриманням правил добросовісної конкуренції.

Особи, права яких порушені такими діями, як недобросовісна конкуренція, можуть протягом шести місяців з дня,коли вони дізнались або повинні були дізнатися про порушення своїх прав, звернутися до антимонопольного комітету України, його територіальних відділень із заявою про захист своїх прав.

Отже, на мою думку , Україна повинна направляти всі свої сили для боротьби з недобросовісною конкуренцією для того, щоб бути інвестиційно-привабливою та мати змогу предоставляти рівні можливості для всіх підприємств розвивати свою діяльність.



Список використаної літератури

1. Конституція України від 28.06.1996 р. зі змінами внесеними згідно із Законом №2952 від 01.02.2011р.-Х право :Право,2011.-156 с

2. Закон України «Про захист від недобросовісної конкуренції» від 07.06.1996р.

3. Закону України «Про захист економічної Конкуренції» від 11.01.2001р.

4. Закон України «Про Антимонопольний комітет України» від 26.11.1993р.

5. Господарський кодекс України зі змінами та доповненнями станом на 03.09.2012 р. ,Х Одисей,2012.-192с

6. Кодекс України про адміністративні правонарушення: чинне законодавство із змінами та доповненнями на 15.02. 2011 р: (Відповідає офіц. Текстові)-К.:Алерта;ЦУЛ,2011.-216 с

7. Кримінальний Кодекс України зі змінами та доповненнями станом на 06.07.2011р: (Відповідає офіц. Текстові)-К.:Алерта;ЦУЛ.-184с

8. Вінник О.М., Господарське право, навч.посібник 2-ге видання,змінене та доповнене.Київ -правова єдність всеукраїнська асоціація видавців- 2008 -766с

9.Звіт Антимонопольного комітету України// amc.gov.ua

10. Мельниченко О. «Захист суб'єктів господарювання від недобросовісної конкуренції:правові аспекти//Національна безпека і оборона»//юридичний журнал -2008-№2 - с24-26

11. Мороз В.- «Як захистити бренд від недобросовісної конкуренції»// Юридична газета2013-№ 2-с47-51

12. Несинова С.В., Воронко В.С., Чебикіна Т.С., Господарське право України, навч. посібник /за заг.ред. Несенової-К.:центр учбової літератури. 2012. - 564с

13. Старцева А.В. навч. посібник 2 із змінами та доповненнями під редакцією кандидата юридичних наук професора А.В. Старцева. Харьков/ Одисей 2007-248 с

Размещено на Allbest.ru

...