Моральна шкода в трудовому праві

Размещено на http://www.allbest.ru/

1. Відшкодування моральної шкоди у трудовому праві

Конституція України закріпила право кожного громадянина на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні та здорові умови праці. Основний закон держави гарантує рівні можливості у виборі професії, роду трудової діяльності і захист від незаконного звільнення. Умови реалізації цих гарантій потребують постійного дослідження ефективності функціонування правового механізму, який регулює процес захисту трудових прав працівника, що надасть можливість виявити ті сегменти відносин, які не врегульовані чи недостатньо врегульовані чинним трудовим законодавством.

Актуальною та практично значущою є проблема відшкодування роботодавцем моральної шкоди, заподіяної працівнику порушенням його трудових прав. В умовах ринкових відносин особливої актуальності набувають проблеми відшкодування моральної шкоди для запобігання дискримінації при прийнятті на роботу, утисків на роботі та звільнення з цих мотивів.

Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Вона може полягати у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації; моральних переживаннях, у зв'язку з ушкодженням здоров'я; у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом; у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя.

При заподіянні особі моральної шкоди обов'язок по її відшкодуванню покладається на винних осіб незалежно від того, чи була заподіяна потерпілому майнова шкода та чи відшкодована вона.

Особа (фізична чи юридична) звільняється від відповідальності по відшкодуванню моральної шкоди, якщо доведе, що остання заподіяна не з її вини.

Трудове право України охороняє не тільки майнові, але й немайнові права та інтереси працівників. Відшкодування роботодавцем моральної шкоди, заподіяної працівникові, є самостійною формою його відповідальності. Вона виражається у відшкодуванні моральної шкоди, що стала наслідком порушення законних прав працівника. Обов'язок роботодавця виникає у випадку дискримінації у сфері праці, інших випадках, коли працівникові заподіяна шкода неправомірними діями чи бездіяльністю роботодавця, які порушують його законні права.

Закон України "Про охорону праці" від 14.10.1992р. вперше в трудовому законодавстві передбачив відшкодування моральної шкоди, заподіяної трудовим каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням трудових обов'язків. Цей закон сформулював поняття моральної втрати як страждань, заподіяних працівникові внаслідок фізичного чи психічного впливу, що спричинило погіршення або позбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інші негативні наслідки морального впливу.

Положення цієї статті були відтворені у ст. 173-1 КЗпП України. У 1999р. ця стаття була скасована, а замість неї була введена ст. 237-1. За змістом цієї статті, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Моральну шкоду працівникові відшкодовує безпосередньо роботодавець, якщо наявні такі умови:

· факт порушення роботодавцем законних прав працівника. У цьому разі законним правом визнається будь-яке суб'єктивне право працівника, що виникло на підставі закону, підзаконного акта, угоди, трудового договору, іншої угоди, укладеної між роботодавцем і його працівником як сторонами трудових відносин;

· працівникові завдано моральних страждань, або він втратив нормальні життєві зв'язки, або в нього виникла потреба докласти додаткових зусиль для організації свого життя;

· причинний зв'язок між другою та першою умовами. Тобто моральні страждання працівника, або втрата ним нормальних життєвих зв'язків, або виникнення потреби в працівника докласти додаткових зусиль для організації свого життя спричинені внаслідок порушення роботодавцем законних прав працівника.

Питанню відшкодування моральної (немайнової) шкоди в трудовому праві присвячено п. 6 Постанови Верховного суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» №4 від 31.03 1995 р. Там зазначено, що при застосуванні норм КЗпП України щодо порядку розгляду трудових спорів у справах про відшкодування моральної шкоди, заподіяної працівникові у зв'язку з виконанням трудових обов'язків, суди повинні виходити з того, що за змістом ст. 124 Конституції України потерпілий має право звернутися з такими вимогами безпосередньо до суду. Суддя не в праві відмовити особі у прийнятті заяви з такими вимогами лише з тієї підстави, що вона не розглядалася комісією по трудових спорах.

З прийняттям 16 січня 2003 року ЦК України, законодавцем у ст. 23 «Відшкодування моральної шкоди» було також закріплене право особи на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. За ЦК України моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала в зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала в зв'язку із протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала в зв'язку зі знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі, гідності, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Відповідно до ЦК України моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди, за законом, визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їхньої реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності й справедливості.

Чинним ЦК України передбачено також, що моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування, та - одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом, а підставою виникнення цивільних прав та обов'язків у таких випадках, зокрема, є завдання як майнової (матеріальної), так і моральної шкоди.

Ст. 13 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, - відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Моральна шкода, на відміну від матеріальної, може бути при будь-якому злочинному порушенні трудового законодавства. З іншого боку, моральна шкода не має чітких матеріальних ознак, а тому потребує її повного і детального обґрунтування, яке б підтверджувало моральні страждання працівника, втрату нормальних життєвих зв'язків і необхідність від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Такими доказами можуть бути: довідка з лікарні про погіршення стану здоров'я у зв'язку з перенесеними стражданнями (фізичними, психічними); виписка з історії хвороби (епікриз), яку переніс позивач у зв'язку із спричиненням останньому страждань внаслідок незаконних дій відповідача; документи, які підтверджують наявність у позивача дітей або інших осіб, які знаходяться на його утриманні; довідка з державної служби зайнятості про відсутність вакансій за спеціальністю незаконно звільненої особи у даній місцевості та складнощами її працевлаштування; письмові або усні заяви та свідчення осіб, які підтверджують порушення нормальних життєвих зв'язків позивача у зв'язку з незаконними діями відповідача; довідка про відсутність у сім'ї позивача інших осіб із самостійним заробітком при наявності неповнолітніх дітей або інших осіб на утриманні; довідка з лікарні про необхідність посиленого харчування та іншого додаткового догляду за дітьми і неможливість їх здійснення у зв'язку з повною або частковою втратою заробітку позивачем у зв'язку з незаконними діями відповідача.

Право на відшкодування моральної шкоди є важливою гарантією захисту прав і свобод громадян. Відшкодування роботодавцем моральної шкоди визначається трудовим законодавством, що регулює розгляд індивідуальних трудових спорів. Такі спори розглядаються, якщо право на її відшкодування безпосередньо передбачено нормами Конституції України або випливає з її положень, а також у випадках, передбачених ЦК України та іншим законодавством. моральна шкода трудовий право

При вирішенні питань, пов'язаних з відшкодуванням моральної шкоди, суди виходять з необхідності врахування різних критеріїв, і насамперед, суб'єктивної оцінки самим потерпілим його порушених благ, глибину його страждань. Одночасно беруться до уваги об'єктивні фактори ушкодження здоров'я, зокрема: тяжкість травми та її наслідки для потерпілого, матеріальне становище тощо.

Таким чином, постає величезна проблема, адже вартість болю неможливо визначити в грошовій одиниці, а тим паче, якщо цей біль духовного характеру. На думку А. Ерделевського, людині притаманно часто переоцінювати свої страждання, та в свою чергу недооцінювати страждання інших осіб.

Можна зробити висновок, що суддям доводиться проводити важку роботу. Вони повинні враховувати всі особливості психології кожної окремої особи при визначенні розміру відшкодування моральної немайнової шкоди. Зокрема, В. Паліюк зазначає, що деякі судді, як, наприклад, в країнах англосаксонського права, ставлять себе на місце потерпілого і намагаються визначити, скільки б вони запросили за відшкодування такої шкоди. Але проблема такого способу полягає у крайній суб'єктивності судового рішення.

М. Невалінний для оцінки розміру моральної шкоди у вигляді грошової виплати запропонував враховувати процент втрати працездатності працівника, яку встановлює медико-соціальна експертна комісія з урахуванням обмеження рівня життєдіяльності потерпілого, причини, часу настання та групи інвалідності у зв'язку з ушкодженням здоров'я.

Отже, треба сказати, що інститут відшкодування моральної (немайнової) шкоди в трудових правовідносинах потребує удосконалення, а саме усунення труднощів, які виникають при визначенні саме розміру відшкодування моральної шкоди. Крім того, постає питання про відшкодування моральної (немайнової) шкоди без втрати працездатності. На думку В. Паліюка, з огляду на різноманітність особистісних якостей різних людей, необхідно встановлювати істотність для потерпілого шкоди, що настала, оскільки одні й ті ж наслідки для різних категорій потерпілих мають неоднакове значення. КЗпП України, ЦК України, а також інші законодавчі акти не встановлюють мінімальний розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди в трудових правовідносинах.

Отже, неможливо встановити розмір для кожного конкретного випадку, але необхідно закріпити на законодавчому рівні мінімальний розмір, що буде унеможливлювати випадки занадто незначного розміру компенсацій.

Бібліографічна довідка

1. Кoнcтитуція Укpаїни: Пpийнята на п'ятій сесії Вepxoвнoї Pади Укpаїни 28.06.1996 p. // Відомості Верховної Ради України. - 1996. - № 30. - ст. 141.

2. Кодекс законів про працю України: за станом на 9 груд. 2012 р. / Верховна Рада України. -- Офіц. вид. -- К. : Парлам. вид-во, 2012. -- 89 с. -- (Бібліотека офіційних видань).

3. Цивільний кодекс України: за станом на 19 січ. 2013 р. / Верховна Рада України. -- Офіц. вид. -- К. : Парлам. вид-во, 2013. -- 96 с. -- (Бібліотека офіційних видань).

4. Закон України «Про охорону праці» [Електронний ресурс]: за станом на 18 листоп. 2012 р. / Верховна Рада України. - ст. 668. - Режим доступу до журн.: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2694-12. -- Назва з екрана.

5. Постанова Пленуму Верховного Суду України “Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди” [Електронний ресурс]: за станом на 27 лют. 2009 р. / Збірник постанов Пленуму Верховного Суду України. 1965-1995. -Ч.1. -К.: ЮрінкомІнтер, 1995. - 456 с. - Режим доступу до журн.: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/v0004700-95. -- Назва з екрана.

6. Венедиктов В.С. Теоретичні проблеми юридичної відповідальності в трудовому праві / Український юрист / / -2007. - № 3 - С. 22.

7. Грищук О.В. Підстави та умови виникнення права людини на компенсацію моральної шкоди: загальнотеоретична характеристика // Актуальні проблеми політики. -2002. -Вип.13-14. - С. 212-215.

8. Гупаловська О.Б. Відшкодування моральної шкоди - зобов'язально-правовий засіб захисту права власності / О.Б.Гупаловська // адвокат. - 2010. - № 8 (119). - С. 16 - 20.

9. Ерделевський А.М. Моральна шкода та компенсація за страждання: наук. практ. посіб. -К., 1999. -С. 289.

10. Загорулько A.I. Зобов'язання, що виникають унаслідок заподіяння шкоди. -Х.: Ун-т внутр. справ, 2000. - 136 с.

11. Іншин М.І. Правове регулювання службово-трудових відносин в Україні: Монографія. -Х.: НУВС, 2004. - 336 с.

12. Лавриненко О.В. Дисциплінарна та морально-юридична відповідальність / / Бізнес-Інформ. - 1997. - № 19. - С. 16-21.

13. Лазор В.В. Проблеми вдосконалення юридичної відповідальності за порушення вітчизняного законодавства про трудові спори / / Актуальні проблеми права: теорія і практика: Зб. наук. пр. / СНУ ім. В. Даля. -2005. - № 6. - С. 21-25.

14. Лазор В.В. Правове регулювання трудових спорів, конфліктів і порядок їх вирішення на сучасному етапі: Монографія. - Луганськ: Література, 2004. -278 с.

15. Лазор В.В. Проблеми правового регулювання трудових спорів і конфліктів за умов формування ринкових відносин в Україні: Дис… докт. юрид. наук: 12.00.05. -К., 2005. - 449 с.

16. Лазор В.В. Теоретичні та соціальні аспекти сутності трудового договору та порядок вирішення спорів при невиконанні його умов: Монографія. -Луганськ: СНУ ім. В. Даля, 2002. - С. 250.

17. Ляшко Л.П. Відшкодування матеріальної та моральної шкоди /Ковальський В.С // Право України. - 2002. - № 1 - С. 32.

18. Малеін Н.С. Про моральну шкоду / / Держава і право. -1993. - № 6. - С. 36.

19. Невалінний М. Моральна шкода та питання відшкодування її на практиці / М. Невалінний // Право України. -1995. - № 7. - С. 47.

20. Паліюк В.П. Відшкодування моральної (немайнової) шкоди / В.П. Паліюк // Право України. - 2000. - № 12 - С. 272.

21. Чернадчук В.Д. Відшкодування моральної шкоди при порушенні трудових прав: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. техн. наук: спец. 12.00.05. / Чернадчук В.Д. ; Нац. техн. ун-т України "Харків. політехн. ін-т".- Х., 2000. - 214 с.

22. Чернадчук В. До питання про методику визначення розміру відшкодування моральної шкоди, заподіяної працівникові // Підприємництво, господарство і право. -2000. -№ 9. -С. 45-47.

23. Чернадчук В. Заподіяння моральної шкоди як умова відповідальності // Підприємництво, господарство і право. - 2000. -№ 3. - С. 42-47.

24. Чернадчук В. Право на відшкодування моральної шкоди: деякі аспекти // Право України. -2000. -№ 3. -С. 106-109.

25. Шимон С.І. Відшкодування моральної шкоди як спосіб захисту суб'єктивних цивільних прав: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. техн. наук: спец. 12.00.03. -К., 1998.

26. Шимон С.І. Цивільно-правові способи захисту конституційних прав людини (До поняття моральної шкоди) // Конституція України - основа подальшого розвитку законодавства: Зб. наук. пр. -К., 1998. -С. 273-276.

Размещено на Allbest.ru