Размещено на http://www.allbest.ru

ЗМІСТ

ВСТУП

1. ЮРИДИЧНА ОСОБА ЯК СУБ'ЄКТ ЦИВІЛЬНОГО ПРАВА

1.1 Поняття та ознаки юридичної особи

1.2 Правосуб'єктність юридичної особи

2. ПОРЯДОК ВИНИКНЕННЯ ЮРИДИЧНИХ ОСІБ

2.1 Способи утворення юридичних осіб та їх характеристика

2.2 Загальний порядок створення юридичної особи

3. РЕЄСТРАЦІЯ ЮРИДИЧНИХ ОСІБ

3.1 Поняття і підстави реєстрації юридичних осіб

3.2. Місце проведення державної реєстрації юридичних осіб

3.3. Перспективи вдосконалення державної реєстрації юридичних осіб

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТОК

ВСТУП

Актуальність теми. Суб'єктами цивільних правовідносин і відповідно носіями майнових та особистих немайнових прав та обов'язків можуть бути не лише індивіди - фізичні особи, а й різні колективні утворення: підприємства та організації, господарські товариства, виробничі та споживчі кооперативи та ін. Однак для того, щоб мати можливість вступати у цивільні правовідносини і бути їх суб'єктами, ці колективні утворення наділяються за наявності певних ознак статусом юридичної особи. Потрібно, щоб новостворювана організація була належним чином зареєстрована державними органами. Цим підтверджується зацікавленість держави у створенні (виникненні) юридичних осіб. Ще активнішу участь держава бере в створенні - державних юридичних осіб. Вони створюються з метою найбільш ефективного і раціонального використання державного майна.

Слід зазначити, що юридична особа є самостійним суб'єктом правовідносин і існує незалежно від фізичних осіб, які її утворили, і хоч це колективне утворення і визнається суб'єктом правовідносин, однак як юридична особа воно може бути носієм лише тих прав та обов'язків, які не пов'язані з природними властивостями людей.

Інститут юридичної особи в цивільному законодавстві зумовлений становленням товарно-грошових відносин у ринковій економіці, суспільним розподілом праці, необхідністю включення до цивільного обороту майна держави, кооперативів, громадських та інших організацій.

Таким чином, викладене вище зумовлює актуальність дослідження курсової роботи. юридичний особа реєстрація державний

Об'єкт дослідження - процес створення юридичної особи.

Метою курсової роботи є визначення та розкриття порядку та способів утворення юридичних осіб.

Мета роботи передбачає виконання таких завдань:

ь визначити поняття юридичної особи;

ь охарактеризувати способи і порядок утворення юридичних осіб.

1. ЮРИДИЧНА ОСОБА ЯК СУБ'ЄКТ ЦИВІЛЬНОГО ПРАВА

1.1 Поняття та ознаки юридичної особи

Юридична особа - це організація, яка має відокремлене майно, може від свого імені набувати майнових та немайнових прав, нести цивільну відповідальність і виступати позивачем та відповідачем в суді. [2, c.40]

Виходячи з Закону та практики українські фахівці першою ознакою будь-якої організації як юридичної особи визначають організаційну єдність.

Юридична особа - це не окремий орган (фізична особа), а колективне утворення, певним чином організований колектив людей (організація). Кожна така організація характеризується наявністю певної системи істотних соціальних взаємозв'язків її членів, внутрішньою структурою та органами, що реалізують її дієздатність. Але незалежно від внутрішньої будови, юридична особа у зовнішніх відносинах виступає як єдина організація. Організаційна єдність юридичної особи виражається і закріплюється в її установчих документах.

Іншою важливою ознакою юридичної особи є наявність у неї відокремленого майна. Наявність відокремленого майна виражається в самостійному балансі організації. Майно юридичної особи відокремлене від майна членів трудового колективу даної організації, від майна держави, чи автономного утворення, адміністративно-територіальної одиниці, від майна інших організацій. З майновою відокремленістю нерозривно пов'язана і третя ознака юридичної особи - її самостійна майнова відповідальність. Юридична особа відповідає по своїх зобов'язаннях належним їй (закріпленим за нею) майном, на яке може бути звернене стягнення згідно з чинним законодавством України. [3, с. 88]

Так як юридична особа - самостійний учасник цивільного обігу, то однією з її ознак є виступ у цивільному обігу від свого імені. Кожна юридична особа має своє найменування. Від свого імені вона набуває майнових і особистих немайнових прав і несе обов'язки, вступаючи в різноманітні цивільно-правові відносини з іншими організаціями та громадянами. Кредитори юридичної особи мають право звертатися з вимогами, що випливають з її зобов'язань, тільки до даної юридичної особи. Інші особи не можуть діяти від імені юридичної особи без її згоди.

Ознакою юридичної особи є також її здатність бути позивачем або відповідачем в суді, арбітражному чи третейському суді.

В разі потреби захисту порушених цивільних прав юридична особа стає стороною - позивачем або відповідачем у цивільному, арбітражному процесі або третейському розгляді цивільного спору. Ця ознака виступає кінцевим зовнішнім виразом самостійності та цивільної правосуб'єктності юридичної особи.

Всі зазначені ознаки юридичної особи повинні розглядатися в єдності, сукупності, бо лише разом вони розкривають суть юридичної особи.

Існують також другорядні, похідні ознаки юридичної особи такі як рахунок в банку, печатка тощо, вони є елементами цивільної правосуб'єктності. [4, с.154]

1.2 Правосуб'єктність юридичної особи

Цивільна правосуб'єктність юридичної особи, тобто її здатність бути суб'єктом цивільних відносин, складається з цивільної правоздатності та цивільної дієздатності цієї особи.

Цивільна правоздатність юридичної особи - це її здатність мати цивільні права і обов'язки, яка виникає з моменту створення юридичної особи і припиняється з дня внесення запису до Єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Згідно зі ст. 91 ЦК юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов'язки, як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині.

Таким чином, на зміну спеціальній правоздатності юридичної особи, яка передбачалася радянським цивільним законодавством, прийшов принцип універсальної правоздатності, що є відображенням сучасної тенденції розвитку концепції цивільного права України як права приватного. Слід зазначити, що правоздатність юридичної особи розширилася не лише за рахунок надання їй рис універсальності, але також і завдяки зміні підходу до вирішення питання стосовно того, які права може мати така особа. Якщо раніше традиційно наголошувалося на майнових правах юридичної особи, то тепер нарівні з ними у ЦК закріплені і її особисті немайнові права. Зокрема, ст. 94 ЦК встановлює, що юридична особа має право на недоторканність її ділової репутації, на таємницю кореспонденції, на інформацію та інші особисті немайнові права, які можуть їй належати. При цьому особисті немайнові права юридичної особи захищаються на загальних засадах відповідно до глави З ЦК.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 28 вересня 1990 р. № 7 "Про застосування судами законодавства, що регулює захист честі, гідності і ділової репутації громадян та організацій" у випадках поширення відомостей, що принижують репутацію організації, остання, якщо вона є юридичною особою, має право звернутися до суду з вимогами про їх спростування, незалежно від того, якою особою (фізичною чи юридичною) поширено ці відомості.

Разом з тим, обсяг цивільної правоздатності юридичної особи не є безмежним, оскільки визначається її установчими документами. Це означає, що комерційні організації, якщо в їх установчих документах не міститься вичерпний перелік видів діяльності, яку вони можуть здійснювати, можуть займатися будь-якою підприємницькою діяльністю, не забороненою законом. Реалізуючи власну правоздатність, юридична особа може укладати будь-які угоди. Проте, якщо, наприклад, статутом юридичної особи визначений вичерпний перелік можливих видів її діяльності - вона наділена спеціальною правоздатністю, виходити за межі якої не має права. Укладені такою юридичною особою за межами її правоздатності правочини є недійсними.

Обмеження цивільної правоздатності юридичних осіб може мати місце за рішенням суду у випадках, спеціально передбачених законом. Крім того, обмеженням правоздатності юридичної особи можна вважати правило ч. З ст. 91 ЦК, відповідно до якого здійснення нею окремих видів діяльності, перелік яких встановлюється законом, можливе лише після одержання спеціального дозволу (ліцензії). Це правило поширюється на юридичних осіб, наділених як спеціальною так і універсальною правоздатністю. Вказана вимога поширюється як на підприємницькі, так і непідприємницькі організації.

Органи, які здійснюють ліцензування і порядок здійснення ліцензування передбачені законом. Відмова в наданні ліцензії може бути оскаржена до суду.

Цивільна дієздатність юридичної особи - це її здатність набувати власними діями цивільні права і брати на себе цивільні обов'язки.
Цивільну дієздатність юридична особа реалізує через свої органи, які діють відповідно до закону, інших правових актів і установчих документів.
Склад і перелік органів юридичної особи, компетенція кожного з цих органів, порядок їх утворення, визначаються для різних видів юридичних осіб ЦК і відповідним цивільним законодавством.

Органи юридичної особи формують і виражають її волю, тому саме через ці органи, за їх допомогою юридична особа здобуває цивільні права і набуває цивільних обов'язків. Разом з тим, особами, які реалізують дієздатність юридичної особи, можуть бути відповідно до ч. 2 ст. 92 ЦК інші суб'єкти, які є її учасниками. Юридична особа бере участь в цивільному обігу через своїх працівників, діями яких вона не тільки здійснює свої права і виконує обов'язки, але також набуває і припиняє їх. Дії цих працівників вважаються згідно з законом діями самої юридичної особи. Відповідно до ч. 3 ст. 92 ЦК той, хто веде справи юридичної особи і виступає від її імені на підставі закону або установчих документів, повинен діяти добросовісно і розумно, забезпечувати усіма можливими законними засобами охорону інтересів юридичної особи, яку він представляє. При цьому орган юридичної особи або інший суб'єкт, який діє від її імені, не можуть виходити за межі наданих їм повноважень.

Для реалізації правосуб'єктності юридичної особи важливе значення має її місцезнаходження. Зокрема, при вирішенні питань, пов'язаних з виконанням зобов'язань, в яких вона бере участь, визначенням підсудності спорів тощо. У ЦК зазначається, що місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

Для реалізації правосуб'єктності юридичної особи нею можуть створюватися філії та представництва (ст. 95 ЦК).

Філією є такий відокремлений підрозділ, який виконує всі або частину функцій самої юридичної особи від імені юридичної особи. Філії створюються для здійснення діяльності юридичної особи поза її місцезнаходженням. Такі філії найчастіше утворюються навчальними і науковими закладами. Проте це можуть бути і підприємства з виробництва товарів, надання послуг, здійснення іншої підприємницької діяльності. Представництва створюються для представництва і захисту інтересів юридичної особи поза її місцем знаходження. Частіше такі представництва створюються великими підприємствами у місцях знаходження постачальників, покупців, споживачів.

Філії і представництва не визнаються суб'єктами цивільного права, а їх посадові особи можуть діяти від імені юридичної особи, частиною якої є філія або представництво. Посадовим особам на їх ім'я (а не на ім'я філії або представництва) видається довіреність, якою визначається коло повноважень. Відповідальність за дії філій, представництв і їх посадових осіб несе юридична особа, яка утворила ці філії і представництва. Таким чином, філії і представництва хоча і є відокремленими підрозділами юридичної особи, проте продовжують залишатися складовими її частинами. Власною юридичною правосуб'єктністю і правоздатністю вони не наділені. [5, c. 149-151]

2. ПОРЯДОК ВИНИКНЕННЯ ЮРИДИЧНИХ ОСІБ

2.1 Способи утворення юридичних осіб та їх характеристика

Законодавством передбачається кілька способів виникнення юридичних осіб. Прийнято виділяти такі основні способи утворення юридичних осіб: розпорядчий, нормативно-явочний, дозвільний і договірний.

Розпорядчий порядок утворення юридичної особи полягає в тому, що компетентний орган державної влади або управління приймає рішення (розпорядження) про створення організації - юридичної особи - і затверджує її статут чи положення про неї. У разі якщо для створення і діяльності підприємства потрібні природні ресурси, дозвіл на їх використання видає відповідна рада народних депутатів, а в передбачених законодавчими актами випадках - Верховна Рада України за поданням первинного природо користувача при позитивному висновку екологічної експертизи або відповідної ради народних депутатів. [6, c.66]

Нормативна-явочний порядок полягає у тому, що умови створення юридичної особи зафіксовано у законі (нормативному акті) у вигляді загального дозволу держави, але для виникнення конкретної організації потрібні вияв ініціативи (явка) її організаторів і реєстрація у відповідному органі. У такому порядку виникають кооперативи та громадські об'єднання. Так, кооператив організується за бажанням громадян на добровільних засадах. Чисельність членів кооперативу не може бути меншою ніж 3 особи. Статут кооперативу приймають загальні збори громадян, які бажають його створити. З протоколом загальних зборів і статутом орган кооперативу звертається до районної державної адміністрації з письмовою заявою про державну реєстрацію кооперативу.

Відповідно до статей 11 і 14 Закону України "Про об'єднання громадян" політичні партії створюються за ініціативою громадян України, які досягли 18 років, не обмежені судом у дієздатності і не тримаються у місцях позбавлення волі. Засновниками громадських організацій можуть бути громадяни України, громадяни інших держав, особи без громадянства, які досягли 18 років, а молодіжних і дитячих організацій - 15-річного віку. Рішення про заснування об'єднань громадян приймають установчий з'їзд (конференція) або загальні збори. Легалізація (офіційне визнання) об'єднань громадян здійснюється шляхом їх реєстрації або повідомлення про заснування. У разі реєстрації об'єднання громадян набуває статусу юридичної особи.

Юридичні особи можуть утворюватися на договірній основі, тобто шляхом укладення установчого договору громадянами чи організаціями, що добровільно об'єднуються для досягнення певних цілей. В нинішніх умовах у такому порядку виникають різні господарські товариства, асоціації, концерни та інші об'єднання підприємств з метою координації їхньої діяльності, забезпечення захисту їхніх прав, представлення спільних інтересів у відповідних державних та інших органах, а також у міжнародних організаціях. [7, c.85]

Установчий (засновницький) договір укладається між засновниками юридичної особи. У ньому засновники зобов'язуються створити юридичну особу, визначають порядок сумісної діяльності з її утворення, умови передачі в її володіння, користування і розпорядження свого майна та участі в її діяльності. Договір визначає також умови і порядок розподілу між засновниками прибутків і збитків, управління діяльністю юридичної особи, виходу засновників з її складу. Установчі договори про створення спільних підприємств з участю зарубіжних партнерів підлягають нотаріальному посвідченню.

Дозвільний порядок утворення юридичної особи означає, що однією з необхідних умов її виникнення є дозвіл (згода) відповідного органу чи підприємства. Так, підприємство може бути створено у результаті виділення зі складу діючого підприємства чи організації одного чи кількох структурних підрозділів за рішенням їх трудових колективів, якщо на це є згода власника майна або уповноваженого ним органу і при цьому забезпечується виконання раніше прийнятих підприємством договірних зобов'язань (п. 2 ст. 5 Закону України "Про підприємства в Україні").

Для створення юридичних осіб, діяльність яких відповідно до установчих документів пов'язана з громадською безпекою, забезпеченням правопорядку, грошово-кредитним обігом, охороною здоров'я громадян, здобуттям освіти, необхідним є одержання дозволу від відповідних державних органів.

Іноді створення юридичної особи відбувається складнішим шляхом, коли поєднуються одразу кілька вищеназваних способів - розпорядчий, дозвільний, нормативно-явочний або договірний. [8, c. 145]

2.2 Загальний порядок створення юридичних осіб

Першою стадією створення юридичної особи є прийняття рішення про заснування. На цій стадії засновники майбутньої юридичної особи вирішують питання про:

1) найменування юридичної особи;

2) місцезнаходження;

3) розмір статутного фонду (капіталу), та як він буде розподілений між засновниками;

4) хто буде керівником юридичної особи.

Найчастіше рішення про створення оформляється протоколом загальних зборів учасників юридичної особи або рішенням засновника(ів).

Наступною стадією є проведення державної реєстрації юридичної особи. Для того, щоб провести державну реєстрацію юридичної особи потрібно звернутися до державного реєстратора за місцезнаходженням майбутньої юридичної особи.

Для проведення державної реєстрації юридичної особи засновник (засновники) або уповноважена ними особа повинні особисто подати державному реєстратору (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) такі документи:

· заповнену реєстраційну картку на проведення державної реєстрації юридичної особи; (Додаток А)

· примірник оригіналу (ксерокопію, нотаріально засвідчену копію) рішення засновників або уповноваженого ними органу про створення юридичної особи у випадках, передбачених законом;

· два примірники установчих документів, індивідуальний статут, або вказати в реєстраційній карті, що підприємство діє на підставі модельного статуту (з 28.08.2011р.), при цьому підписи фізичних осіб на установчих документах не обов'язково завіряти нотаріально);

· документ, що засвідчує внесення реєстраційного збору за проведення державної реєстрації юридичної особи;

· інформацію з документами, що підтверджують структуру власності засновників - юридичних осіб, яка дає змогу встановити фізичних осіб - власників істотної участі (більше 10%) цих юридичних осіб.

У випадках, що передбачені законом, крім документів, які зазначені вище, додатково подається (надсилається) копія рішення органів Антимонопольного комітету України або Кабінету Міністрів України про надання дозволу на узгоджені дії або на концентрацію суб'єктів господарювання.

У разі державної реєстрації фермерського господарства крім документів, які зазначені вище, додатково подається копія Державного акта на право приватної власності засновника на землю або копія Державного акта на право постійного користування землею засновником, або нотаріально посвідчена копія договору про право користування землею засновником, зокрема на умовах оренди.

У разі державної реєстрації юридичної особи, засновником (засновниками) якої є іноземна юридична особа, крім документів, зазначених вище, додатково подається документ про підтвердження реєстрації іноземної особи в країні її місцезнаходження, зокрема витяг із торговельного, банківського або судового реєстру, який відповідає вимогам законодавства.

З дня надходження документів реєстратор має 3 дні для внесення запису в Єдиний державний реєстр про проведення державної реєстрації юридичної особи. Дата внесення до Єдиного державного реєстру запису про проведення державної реєстрації юридичної особи і є датою державної реєстрації юридичної особи.

Не пізніше наступного робочого дня з дати державної реєстрації юридичної особи державним реєстратором видається (надсилається рекомендованим листом) засновнику або уповноваженій ним особі один примірник оригіналу установчих документів з відміткою державного реєстратора про проведення державної реєстрації юридичної особи та виписка з Єдиного державного реєстру.

Законодавством також передбачена можливість електронної реєстрації підприємств - з 28.08.2011р.

Наступною стадією є, так звані, післяреєтраційні процедури. До них відносяться:

· реєстрація в органах статистики, отримання довідки з ЄДРПОУ;

· реєстрація у Державній податковій службі;

· реєстрація платником єдиного соціального внеску;

· виготовлення печатки.

При проведення реєстрації юридичної особи державний реєстратор у день державної реєстрації передає відповідним органам статистики, державної податкової служби, Пенсійного фонду України відомості з реєстраційної картки на проведення державної реєстрації юридичної особи.

Звертаю вашу увагу на те, що паперові документи про реєстрацію юридичної особи у вищезгаданих органах потрібно отримувати безпосередньо у цих органах, або в «єдиному реєстраційному вікні» (якщо таке функціонує при місцевому органі державної реєстрації). Хоч в законодавстві і передбачений обов'язок відповідних державних органів відправляти документи поштою, на практиці це рідко коли працює. Також в різних регіонах державні органи при взяті на облік юридичних осіб можуть вимагати додаткові документи крім тих, що передбачені в законодавстві.

Наступна стадія - отримання довідки з ЄДРПОУ.

Для отримання довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) потрібно звернутися до органу статистики за місцем реєстрації юридичної особи, та надати наступні документи:

· запит;

· виписка з єдиного державного реєстру та її ксерокопія (для уточнення даних про юридичну особу);

· документ про оплату з відміткою банку;

· документ, що підтверджує повноваження особи (довіреність, тощо).

Довідки з ЄДРПОУ видається лише після надходження до органів статистики даних від Державного реєстратора.

Наступна стадія - реєстрація у Державній податковій службі (ДПС).

Місцем обліку платників податків є відповідний орган державної податкової служби за зареєстрованим місцезнаходженням юридичної особи.

Підставою для взяття юридичної особи на облік в органі державної податкової служби є надходження до цього органу відомостей з відповідної реєстраційної картки на проведення державної реєстрації юридичної особи.

Взяття на облік платника податків проводиться не пізніше наступного робочого дня з дня отримання відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором, чи заяви від платника податків.

Після взяття платника податків на облік за основним місцем обліку орган державної податкової служби формує довідку про взяття на облік платника податків за ф. № 4-ОПП. Така довідка надсилається платнику податків наступного робочого дня з дня взяття на облік. За згодою платника податків не пізніше наступного робочого дня після взяття його на облік така довідка може бути видана платнику податків чи уповноваженій особі платника податків в органі державної податкової служби.

Для взяття на облік платник податків - юридична особа, (в разі бажання або, якщо законом передбачено відповідні особливості її реєстрації) подає до органу державної податкової служби: заяву за ф. № 1-ОПП; копію свідоцтва про державну реєстрацію; копію документа, що підтверджує присвоєння коду за ЄДРПОУ. Одночасно з поданням заяви та копій документів, визначених цим розділом, пред'являються оригінали відповідних документів.

З моменту взяття на облік платник податків вважається таким, що перебуває на загальній системі оподаткування, якщо ним не обрано інший спосіб оподаткування відповідно до законодавства.

Наступна стадія - реєстрація платником єдиного соціального внеску.

Роботодавці та підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту), відповідно до законодавства є платниками єдиного соціального внеску. Облік таких осіб ведеться Пенсійним Фондом.

Взяття на облік юридичних осіб здійснюється управліннями Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах за місцезнаходженням юридичної особи на підставі відомостей з реєстраційної картки на проведення державної реєстрації юридичної особи, наданих державним реєстратором не пізніше наступного робочого дня з дня отримання зазначених відомостей органами Пенсійного фонду.

У день отримання зазначених відомостей органи Пенсійного фонду направляють відомості про юридичних осіб до відповідного робочого органу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.

Згідно з отриманою від органу Пенсійного фонду інформацією робочий орган виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків приймає рішення про віднесення до класу професійного ризику виробництва юридичної особи та не пізніше наступного робочого дня направляє органу Пенсійного фонду повідомлення про віднесення його до класу професійного ризику виробництва.

Від класу професійного ризику виробництва залежить розмір єдиного внеску, що буде сплачуватися юридичної особою.

Повідомлення про взяття на облік юридичної особи як платника єдиного внеску безоплатно надсилається платнику поштою з повідомленням про вручення наступного робочого дня з дня взяття на облік в органі Пенсійного фонду.

У разі незгоди зі встановленим розміром єдиного внеску платник протягом десяти робочих днів з дня надходження повідомлення про взяття на облік має право звернутися до органу Пенсійного фонду з письмовою заявою про зміну розміру єдиного внеску.

Виготовлення печатки

Чинним законодавством не передбачено дозволу органів МВС для виготовлення печатки. Тому, щоб її виготовити достатньо звернутися керівнику (або довіреній особі) до штемпельно-граверної майстерні, яка займається виготовленням печаток. Найчастіше, при виготовленні печатки вимагають лише оригінал Виписки з Єдиного державного реєстру та оригінал паспорта керівника (або його копію, якщо звертається довірена особа).

У певних випадках для підприємства також можуть бути необхідні:

- документальне підтвердження адреси реєстрації (юридична адреса);

- отримання іноземним засновником фізичною особою ідентифікаційного номера;

- реєстрація платником єдиного податку;

- реєстрація платником ПДВ;

- отримання торгового патенту;

- акредитація на митниці як суб'єкта ЗЕД;

- отримання дозволу на працевлаштування іноземця;

- інші додаткові реєстраційні дії та юридичні процедури.[9]

3. РЕЄСТРАЦІЯ ЮРИДИЧНИХ ОСІБ

3.1 Поняття і підстави для реєстрації юридичних осіб

Державна реєстрація юридичних осіб - засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру.

Порядок проведення державної реєстрації юридичних осіб включає, зокрема:

- перевірку комплектності документів, які подаються державному реєстратору, та повноти відомостей, що вказані в реєстраційній картці;

- перевірку документів, які подаються державному реєстратору, на відсутність підстав для відмови у проведенні державної реєстрації;

- внесення відомостей про юридичну особу до Єдиного державного реєстру;

- оформлення і видачу свідоцтва про державну реєстрацію та виписки з Єдиного державного реєстру.

Зміни до установчих документів юридичної особи підлягають обов'язковій державній реєстрації шляхом внесення відповідних змін до записів Єдиного державного реєстру в порядку, встановленому законом.

Відокремлені підрозділи юридичної особи не підлягають державній реєстрації. Представництва, філії іноземних компаній в Україні підлягають акредитації на території України в порядку, встановленому законом. [10, c.56]

3.2 Місце проведення державної реєстрації юридичних осіб

Відповідно до статті 5 ЗУ «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», державна реєстрація юридичних осіб проводиться державним реєстратором виключно у виконавчому комітеті міської ради міста обласного значення або у районній, районній у містах Києві та Севастополі державній адміністрації за місцезнаходженням юридичної особи. [11]

Також існують вимоги до оформлення документів, які подаються державному реєстратору:

1) документи подаються (надсилаються рекомендованим листом) державному реєстратору, повинні бути викладені державною мовою;

2) реєстраційна картка заповнюється машинодруком або від руки друкованими літерами;

3) установчі документи (установчий акт, статут або засновницький договір, положення) юридичної особи повинні містити відомості, передбачені законом. Відповідальність за відповідність установчих документів законодавству несуть засновники (учасники) юридичної особи.

Спеціально уповноваженим органом з питань державної реєстрації є центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері підприємництва.

Згідно статті 7 ЗУ «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» спеціально уповноважений орган з питань державної реєстрації має здійснювати державний нагляд за дотриманням законодавства у сфері державної реєстрації юридичних осіб; затверджує нормативно-правові акти щодо формування та ведення Єдиного державного реєстру; організовує навчальну підготовку та підвищення кваліфікації державних реєстраторів, погоджує кандидатури на зайняття посади державного реєстратора;

Для державної реєстрації використовують бланки свідоцтв про державну реєстрацію юридичних осіб єдиних зразків. Описи бланка свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, а також порядок їх оформлення встановлюються спеціально уповноваженим органом з питань державної реєстрації. Бланки свідоцтв про державну реєстрацію юридичних осіб є документами суворої звітності, мають облікову серію і номер.

На підставі статті 10 ЗУ «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» за проведення державної реєстрації справляється реєстраційний збір у такому розмірі: десять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - за проведення державної реєстрації юридичної особи.

Кошти, одержані відповідно до цього закону як реєстраційний збір, зараховуються до місцевого бюджету за місцезнаходженням юридичної особи . [12, c. 135 ]

3.3 Перспективи вдосконалення державної реєстрації юридичних осіб

Пріоритетними напрямами вдосконалення державного регулювання господарської діяльності мають стати:

- усунення необґрунтованих підстав для здійснення заходів державного нагляду (контролю) органами державної влади та органами місцевого самоврядування;

- спрощення дозвільної системи та мінімізація видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню;

- залучення неприбуткових об'єднань підприємців до формування основних засад державної регуляторної політики;

- недопущення політизації діяльності регуляторних органів;

- удосконалення системи оподаткування, зокрема, шляхом скорочення кількості видів податків, зборів, спрощення адміністрування податків, зборів, реформування законодавства з питань оподаткування податком на додану вартість;

- усунення технічних бар'єрів під час здійснення окремих видів господарської діяльності;

- підвищення статусу уповноваженого органу у сфері державної регуляторної політики та підприємництва;

- збільшення фінансово-кредитної підтримки для стимулювання розвитку підприємництва;

- недопущення неправомірного втручання державних органів та органів місцевого самоврядування у діяльність суб'єктів господарювання.

У процесі вдосконалення державного регулювання господарської діяльності має бути забезпечено:

1) залучення неприбуткових об'єднань підприємців до формування основних засад державної регуляторної політики;

2) безумовне додержання норм законодавства щодо здійснення державного нагляду (контролю) за господарською діяльністю.

Необхідно забезпечити скорочення кількості перевірок суб'єктів господарювання. Самі перевірки повинні проходити за чіткими і прозорими процедурами. Повною мірою повинно бути визначено права та обов'язки як контролюючих органів, так і підприємців.

3) Спрощення дозвільної системи та мінімізацію видів діяльності, що підлягають ліцензуванню.

Треба забезпечити практичну реалізацію декларативного принципу та запровадження принципу «мовчазної згоди», за яким суб'єкт господарювання за певних умов набуває право на провадження окремих дій щодо здійснення господарської діяльності без одержання відповідного документа дозвільного характеру. Необхідно унеможливити необґрунтоване розширення переліку видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, або встановлення спеціальних процедур ліцензування окремих видів діяльності. Потреба в запровадженні ліцензування виду господарської діяльності повинна об'єктивно випливати з особливих умов здійснення того чи іншого виду господарської діяльності, пов'язаних з потенційною небезпекою для споживачів, суспільства.

4) Удосконалення системи державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обмежень і зменшення адміністративного контролю у цій сфері.

Для ефективного функціонування зазначеної системи необхідно створити Єдиний державний реєстр прав на нерухоме майно та їх обмежень, який повинен базуватися на державному обліку земельних ділянок усіх форм власності та розташованого на них іншого нерухомого майна, реєстрації речових прав на об'єкти нерухомого майна, їх обмежень та правочинів щодо нерухомого майна.

5) Усунення технічних бар'єрів для провадження господарської діяльності.

Прискорення переходу від обов'язкової сертифікації продукції до застосування процедури оцінки відповідності, розроблення та впровадження технічних регламентів на основі європейських директив, прискорення гармонізації національних стандартів з міжнародними та європейськими. Необхідним є створення системи ринкового нагляду, яка має відповідати європейським підходам до контролю безпеки продукції, забезпечувати дотримання балансу у відносинах між суб'єктами господарювання та контролюючими органами, ефективно захищати права споживачів на якість і безпечність продукції.

Система державного регулювання і контролю безпечності та якості харчових продуктів і продовольчої сировини має бути відокремлена від системи технічного регулювання;

6) Удосконалення системи оподаткування.

Реформування системи оподаткування має забезпечити створення сприятливого підприємницького середовища та лібералізацію фіскальних відносин.

7) Усунення необґрунтованих перешкод у реалізації підприємницької ініціативи.

8) Посилення фінансової та кредитної підтримки розвитку господарської діяльності.

Необхідно забезпечити належне систематичне фінансування заходів Національної програми сприяння розвитку малого підприємництва в Україні, затвердженої Законом України від 21 грудня 2000 року № 2157-III, регіональних програм підтримки малого підприємництва.

9) Удосконалення діяльності органів державної влади з питань розвитку господарської діяльності та регуляторної політики. [13,14,15]

ВИСНОВКИ

Отже, можна сказати, що юридична особа має властивості людської особистості, тобто, має всі права, що належать фізичній особі, крім тих, якими з об'єктивних причин може володіти тільки людина. Таким чином, законодавець, застосовуючи юридичну фікцію, створює вигаданий суб'єкт права, що існує лише як абстрактне поняття

Щодо сутності юридичної особи, то тут на мій погляд адекватно її відображає теорія соціальної реальності. Згідно з її концепцією, соціальна реальність виникає на підґрунті і для реалізації норм природного права. Такий підхід адекватно відображає сучасне розуміння природного права фізичних осіб об'єднуватися в організації і таким чином захищати та реалізовувати свої права у різних сферах діяльності, насамперед у цивільних відносинах. Держава може впливати на створення та діяльність таких об'єднань лише з урахуванням цих обставин і не може забороняти створення організацій, які не посягають на громадські інтереси, що трактуються як спільні інтереси індивідів.

Виникнення юридичної особи неможливе без певних установчих документів, якими можуть бути: розпорядчий акт або статут (положення), або установчий договір і статут, або протокол зборів тощо. В установчих документах мають зазначатись найменування юридичної особи, її місце знаходження, цілі і предмет діяльності, склад і компетенція її органів, а також інші відомості, що їх передбачають законодавчі акти про юридичні особи відповідного виду.

Юридична особа повинна бути належним чином зареєстрована. Дата її внесення до державного реєстру і буде вважатись датою її реєстрації (тобто першим днем існування юридичної особи). Державній реєстрації підлягають всі відокремлені підрозділи юридичної особи.

Державна реєстрація юридичних осіб, це засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру.

Якщо створення юридичної особи це є використання природного права людини, то реєстратор не має права без поважних причин відмовити у реєстрації, на чому законодавець і наголошує в 24 ст. Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців ” від 15.05.2003р., та у ст..89 ЦК України. [16, c.117]

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. // ВВР. - 2003. - № 40-44. - ст. 356.

2. Заіка Ю.О. Українське цивільне право: Навчальний посібник. - К.: Істина, 2005. - 312 с.

3. Стефанчук Р.О. Цивільне право України: Навчальний посібник. - К.: Наукова думка, 2004. - 562 с.

4. Цивільне право України: Підручник / За ред. Шевченко Я.М. - К.: Ін Юре, 2003. - Т.1 - 577 с.

5. Харитонов Є.О., Старцев О.В. Цивільне право України: Підручник. - Вид. 2-ге, виправл. Та доповн. - К.: Істина, 2007. - 816 с.

6. Бірюков І.А., Заіна Ю.О.,Співак В.М. Цивільне право України: Навчальний посібник. - К., 2000. - 320 с.

7. Цивільне право України. Частина перша // За ред. проф.. Ч.Н. Азімова, доцентів С.Н. Приступи, В.М Ігнатенка. - Харків: Право, 2000. - 368с.

8. Дзера О.В. Цивільне право України: Навчальний посібник. - К.: Юрінком Інтер, 2004. - 736с.

9. Західна консалтингова група. Процедура створення та реєстрації юридичних осіб [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.zkg.com.ua

10. Основи права України / за редакцією професора В.Л. Ортинського. - Видання друге, доповнене і перероблене. - Львів: Оріяна - Нова, 2005 - 368с.

11. Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців: Закон України від 15.05.2003 р. // ВВР. - 2003. - № 31 - 32. - ст. 263

12. Цивільне право України: Підручник // За ред. В.Г. Фазикоша. - К.: Юрінком Інтер, 2010. - 631 с.

13. Про Національну програму сприяння розвитку малого підприємництва в Україні: Закон України від 21.12.2001 р. // ВВР. - 2001 - № 7 - ст.35

14. Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності: Закон України від 05.04.2007 р. // ВВР. - 2007 - № 29. - ст.389.

15. Про ліцензування певних видів господарської діяльності: Закон України від 01.06.2000 р. // ВВР. - 2000 - № 36, ст. 299.

16. Харитонов Є.О., Саніахметова Н.О. Цивільне право України: Підручник. - К.: Істина, 2003. - 776 с.

ДОДАТОК

Форма реєстраційної картки на проведення державної реєстрації юридичної особи, утвореної шляхом заснування нової юридичної особи

Затверджено наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 9 червня 2004 р. N 67

Форма № 1 РЕЄСТРАЦІЙНА КАРТКА на проведення державної реєстрації юридичної особи, утвореної шляхом заснування нової юридичної особи
І. Відомості про юридичну особу
Повне найменування юридичної особи Організаційно-правова форма юридичної особи Код КОПФГ Назва юридичної особи Скорочене найменування юридичної особи Місцезнаходження юридичної особи Країна Поштовий індекс Область Район Район міста Місто (село) Вулиця Будинок Корпус Квартира (офіс) Код КОАТУУ Форма власності юридичної особи Код КФВ Вищий орган управління юридичної особи Код Розмір внеску до статутного або складеного капіталу (статутного фонду) (грн.) Розмір сплаченого внеску до статутного або складеного капіталу (статутного фонду) (грн.) Дата закінчення формування статутного або складеного капіталу (статутного фонду) . Керівник юридичної особи Прізвище Ім'я, по батькові Ідентифікаційний номер ІІ. Орган виконавчої влади, до сфери управління якого належить юридична особа державної форми власності чи юридична особа, в статутному фонді якої частка держави становить не менше 25 відсотків Найменування органу Ідентифікаційний код органу

Сторінку заповнив: _________________ ____________ ___________

(прізвище, ініціали) (підпис) (дата)

ІІІ. Засновники юридичної особи* Найменування або Прізвище, ім'я, по батькові засновника Ідентифікаційний код (ідентифікаційний номер) засновника** Місцезнаходження (місце постійного проживання) засновника Країна резидентства або громадянство засновника Код КДС Поштовий індекс Область Район Район міста Місто (село) Вулиця Будинок Корпус Квартира (офіс) Код КОАТУУ Розмір внеску до статутного або складеного капіталу (статутного фонду) (грн.) Розмір сплаченого внеску до статутного або складеного капіталу (статутного фонду) (грн.) Найменування або Прізвище, ім'я, по батькові засновника Ідентифікаційний код (ідентифікаційний номер) засновника** Місцезнаходження (місце постійного проживання) засновника Країна резидентства або громадянство засновника Код КДС Поштовий індекс Область Район Район міста Місто (село) Вулиця Будинок Корпус Квартира (офіс) Код КОАТУУ Розмір внеску до статутного або складеного капіталу (статутного фонду) (грн.) Розмір сплаченого внеску до статутного або складеного капіталу (статутного фонду) (грн.)

*У разі якщо засновників більше 2, - заповнюється відповідна кількість аркушів сторінки 2-ї реєстраційної картки

*Якщо засновником виступає іноземна юридична особа - зазначене поле не заповнюється

Сторінку заповнив: _________________ ____________ ____________

(прізвище, ініціали) (підпис) (дата)

ІV. Основні види діяльності юридичної особи

№ з/п

Код виду економічної діяльності (КВЕД)

Назва виду діяльності

Сторінку заповнив: _________________ _________ _________

(прізвище, ініціали) (підпис) (дата)

V. Відомості про осіб, які мають право вчиняти юридичні дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори* Прізвище Ім'я, по батькові Ідентифікаційний номер Наявність обмежень щодо представництва від імені юридичної особи Прізвище Ім'я, по батькові Ідентифікаційний номер Наявність обмежень щодо представництва від імені юридичної особи Прізвище Ім'я, по батькові Ідентифікаційний номер Наявність обмежень щодо представництва від імені юридичної особи Прізвище Ім'я, по батькові Ідентифікаційний номер Наявність обмежень щодо представництва від імені юридичної особи

*У разі якщо зазначених осіб більше 4, - заповнюється відповідна кількість аркушів сторінки 4-ї реєстраційної картки

Сторінку заповнив: _________________ _________ _________

(прізвище, ініціали) (підпис) (дата)

VI. Додаткова інформація про юридичну особу
Зв'язок з юридичною особою Телефон 1 Телефон 2 Факс Адреса електронної пошти юридичної особи Адреса сторінки юридичної особи в Інтернеті Інші відомості

Сторінку заповнив: __________________ ____________ __________

Перевірка на наявність підстав для відмови у проведенні державної реєстрації юридичної особи (необхідне відмітити) Невідповідність відомостей вказаних у реєстраційній картці, відомостям, зазначеним у документах, що подані для проведення державної реєстрації Відсутність в установчих документах (установчому акті, статуті або засновницькому договорі, положенні) відомостей, передбачених законом Наявність обмежень на зайняття відповідних посад, встановлених законом щодо осіб, зазначених як посадові особи органу управління Невідповідність відомостей про засновників (учасників) відомостям щодо них, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Засновником (учасником) юридичної особи є юридична особа, щодо якої прийнято рішення про припинення Наявність запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців рішення засновників щодо припинення юридичної особи Наявність в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців найменування, яке тотожне найменуванню юридичної особи, яка має намір зареєструватись Використання у найменуванні юридичної особи найменування органу державної влади (органу місцевого самоврядування, історичного державного найменування) Дані про проведення державної реєстрації юридичної особи Номер запису Дата запису . Свідоцтво про державну реєстрацію серія номер Ідентифікаційний код юридичної особи Державний реєстратор Прізвище Ім'я, по батькові Місце проведення державної реєстрації юридичної особи

Підпис державного реєстратора: __________________ _____________

(підпис) (дата)

Свідоцтво про державну реєстрацію та 1 примірник оригіналів установчих документів отримав: __________________ ____________ _____________

(прізвище, ініціали) (підпис) (дата)

Размещено на Allbest.ru

...