Функції та правові методи адміністративно-юрисдикційної діяльності органів внутрішніх справ

Размещено на http://www.allbest.ru/

Реферат

на тему: Функції та правові методи адміністративно-юрисдикційної діяльності органів внутрішніх справ

Зміст

Вступ

1. Загальна характеристика функцій адміністративно-юрисдикційної діяльності органів внутрішніх справ

2. Правові методи адміністративно-юрисдикційної діяльності органів внутрішніх справ

Висновок

Список використаної літератури

Вступ

Юрисдикцію як самостійний вид діяльності взагалі та адміністративно-юрисдикційну діяльність зокрема характеризують не тільки притаманні їй ознаки, розглянуті в попередньому підрозділі, а й функції, через які здійснюється така діяльність. Зміст адміністративної юрисдикції становить діяльність з реалізації її функцій, яка здійснюється у встановлених формах і відповідними методами. адміністративний юрисдикційний законодавчий

Функція у загальному вигляді означає діяльність, обов'язковість, роботу, зовнішній прояв властивостей об'єкта у цій системі відносин. Виходячи з теорії права, можна стверджувати, що адміністративно-юрисдикційній діяльності притаманні такі функції: охоронна, виховна, регулятивна та превентивна.

1. Загальна характеристика функцій адміністративно-юрисдикційної діяльності органів внутрішніх справ

Охоронна функція адміністративної юрисдикції обумовлена приналежністю останньої до правоохоронної діяльності. Усім своїм призначенням та змістом юрисдикція повинна здійснювати цю функцію. Охоронна функція обумовлена завданнями законодавства про адміністративні правопорушення, визначеними у ст. 1 КУпАП в якості першочергових (з урахуванням відповідних політичних та економічних змін у державі): охорона державного устрою держави, власності, соціально-економічних, політичних та особистих прав і свобод громадян, а також прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, установленого порядку управління, державного і громадського порядку, зміцнення законності, попередження правопорушень, громадян у дусі точного і неухильного дотримання Конституції України та законів, поваги до прав, честі та гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством. Досягнення цих завдань забезпечується оперативним виявленням фактів адміністративних правопорушень, швидким розглядом адміністративних справ і вжиттям до винних законних і справедливих заходів адміністративних стягнень. Охоронна функція зазначеного провадження безпосередньо пов'язана з його превентивною і виховною функціями, виконання яких є важливою гарантією реалізації і цієї функції.

Виховна функція полягає у вихованні громадян у дусі точного і неухильного дотримання Конституції України та інших законодавчих актів, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП). У реалізації цієї функції досягається виконання зазначених завдань, при цьому важлива роль належить як самій процедурі розгляду справ про адміністративні правопорушення, підвідомчих органам внутрішніх справ, так і її організації, здійсненню демократичних принципів, перш за все гласності, широкої участі громадськості в цьому адміністративному провадженні.

Сьогодні діяльність правоохоронних органів перебуває під пильною увагою громадськості, що зобов'язує їх удосконалювати свою діяльність. Нині суспільство потребує оновленої міліції, працівники якої повинні бути взірцем законослухняності, діяти виключно відповідно до закону. її діяльність щодо виховного процесу має здійснюватися у тісній взаємодії з населенням, державними та громадськими організаціями. Лише за зазначених умов можна розраховувати на успіх у цій важливій та відповідальній справі.

Регулятивна функція адміністративно-юрисдикційної діяльності є похідною від відповідної функції права. Як зазначалося в попередньому підрозділі, юрисдикційна діяльність є блоком індивідуального (піднормативного) регулювання. Функції регулятора вона виконує за допомогою переведення нормативних приписів у реальні дії суб'єктів права, у правовідносини. Регулятивна функція юрисдикції відображає її управлінський аспект. Управління за допомогою норм права є системою управління з коригувальною часткою. У такій системі діє управляюча частина - в її ролі виступає законодавець (видавець правової норми), який задає за допомогою норм права зразки поведінки, та коригуюча частина - юрисдикція, призначення якої полягає у виправленні розходжень, що виникають між поведінкою керованої частки та заданим зразком поведінки. Якщо первинний сигнал (норми) не спрацьовує, починає працювати коригуючий сигнал (акт юрисдикції), який примушує порушника відшкодувати завдану шкоду, сплатити штраф тощо. Цим забезпечується правопорядок, ліквідуються порушення правових норм.

Наступна функція адміністративно-юрисдикційної діяльності - превентивна - випливає із завдань органів внутрішніх справ щодо розробки і здійснення заходів, спрямованих на запобігання адміністративним правопорушенням, виявлення й усунення причин і умов, які вплинули на їх вчинення (ст. 6 КУпАП і п. 2 ст. 2 Закону України "Про міліцію"). Реалізація цієї функції і є одним з головних завдань провадження у справах про адміністративні правопорушення, підвідомчих органам внутрішніх справ, - запобігання адміністративним правопорушенням, виконання якого значною мірою залежить і від виконавчого провадження, оскільки із застосуванням (реалізацією) накладеного адміністративного стягнення чинне законодавство пов'язує досягнення цілей загальної та індивідуальної профілактики адміністративних правопорушень.

Превентивна функція адміністративно-юрисдикційної діяльності повинна реалізовуватися не тільки вибором виду та розміру адміністративного стягнення відповідно до принципів законності й індивідуалізації, але й усім перебігом розгляду справи. Необхідно обов'язково роз'яснити правопорушнику правові наслідки його неправомірної поведінки. Особливо важливо це у справах про адміністративні правопорушення, вчинення яких межує з кримінальним злочином. На жаль, органи адміністративної юрисдикції не завжди використовують таку можливість у запобіганні злочинам.

Функції адміністративно-юрисдикційної діяльності органів внутрішніх справ реалізуються за допомогою відповідних методів. Метод (від грец. - шлях до чого-небудь, простежування, дослідження) - це "шлях, спосіб, прийом... практичного здійснення чого-небудь", "свідомі систематичні й послідовні дії, що ведуть до досягнення якої-небудь мети", "спосіб досягнення мети, сукупність прийомів та операцій теоретичного або практичного освоєння дійсності, а також людської діяльності, організованої певним чином".

2. Правові методи адміністративно-юрисдикційної діяльності органів внутрішніх справ

Універсальними методами будь-якої діяльності із загальнотеоретичних позицій є переконання та примус. Метод переконання - це система заходів правового і неправового характеру, які проводяться державними та громадськими органами, що проявляється у здійсненні виховних, роз'яснювальних і заохочувальних заходів з метою формування у громадян розуміння необхідності чіткого виконання вимог законів та інших правових актів.

Основними формами реалізації методу переконання при здійсненні адміністративно-юрисдикційної діяльності органів внутрішніх справ є індивідуальні та колективні бесіди, обговорення поведінки особи, встановлення над нею індивідуального і колективного шефства, стимулювання участі в суспільно корисній діяльності і т. ін.

На практиці позитивно себе зарекомендувала форма бесід. Так, ознайомлювальна бесіда - це відповідальний захід, від змісту і результатів якого багато в чому залежить результат подальшої виховної роботи. Психологічна атмосфера такої бесіди, її тон повинні відображати загальну лінію індивідуальної роботи - поєднання доброзичливості та зацікавленості працівника ОВС в долі людини з вимогливістю до неї, її поведінки. Щоб ця бесіда була ефективною та предметною, необхідно зібрати якнайбільше інформації про саму особу, її поведінку, оточення, зв'язки і т. ін. Профілактична бесіда проводиться або за наявністю фактів антигромадської поведінки особи, яка перебуває на профілактичному обліку, або без будь-яких зовнішніх приводів, у порядку повсякденної роботи. Профілактична бесіда, поряд з головним її завданням - наданням безпосереднього виховного впливу, має на меті контроль за поведінкою особи, яка перебуває на обліку. Виховна бесіда за метою, головним змістом, способами впливу є близькою до попереджувальної бесіди. Виховні бесіди проводяться, як правило, у неофіційній обстановці, наприклад за дорученням дільничного представниками громадськості за місцем проживання, навчання або роботи особи, щодо якої реалізовується цей захід.

Переконання передує примусу, переплітається з ним, вирішує загальне завдання, що полягає у вихованні почуття обов'язку та відповідальності перед колективом, суспільством, державою. Метод переконання повинен бути провідним в охороні правопорядку у правовій демократичній державі. Проте, щоб забезпечити виконання вимог законів і підзаконних актів особами, для яких додержання відповідних приписів ще не стало внутрішньо усвідомленою необхідністю, до таких осіб застосовується допоміжний метод управління - примус (тільки на базі переконання і тільки після його застосування).

Адміністративний примус визначають як систему засобів психологічного або фізичного впливу на свідомість і поведінку людей з метою досягнення чіткого виконання встановлених обов'язків, розвитку суспільних відносин у рамках закону, забезпечення правопорядку і законності. Примусові засоби адміністративного характеру застосовуються органами внутрішніх справ при здійсненні адміністративно-юрисдикційної діяльності для впливу на громадян і посадових осіб з метою виконання ними юридичних обов'язків, припинення протиправних дій, притягнення до відповідальності правопорушників, забезпечення громадської безпеки.

В юридичній науці склалася така класифікація заходів адміністративного примусу:

а) заходи адміністративного запобігання (адміністративно-запобіжні);

б) заходи припинення правопорушень;

в) адміністративні стягнення.

Умовами для виникнення конкретних відносин, пов'язаних з використанням засобів адміністративного примусу, є різноманітні юридичні факти, у тому числі протиправні дії окремих осіб і організацій.

Засоби адміністративного запобігання відрізняються від засобів припинення адміністративних правопорушень і адміністративних стягнень тим, що їх використання не пов'язане з вчиненням неправомірних дій. Це профілактичні заходи. Органам внутрішніх справ належить найбільш широка компетенція у використанні адміністративно-запобіжних заходів. До таких заходів можна віднести наступні:

1) вимога припинення окремих дій;

2) перевірка документів;

3) облік та офіційне застереження осіб;

4) огляд речей та особистий огляд;

5) право входити на територію і до приміщень підприємств, установ і організацій, до житлових та інших приміщень громадян;

6) внесення подання про усунення причин правопорушень;

7) тимчасове обмеження або заборона доступу громадян до окремих ділянок місцевості чи об'єктів з метою забезпечення громадського порядку, громадської безпеки, охорони здоров'я людей;

8) обмеження або заборони руху транспорту і пішоходів на окремих ділянках вулиць і автомобільних шляхів при виникненні загрози громадській безпеці;

9) здійснення адміністративного нагляду за особами, щодо яких він встановлений, а також контролю за засудженими до кримінальних покарань, не пов'язаних з позбавленням волі;

10) примусовий привід для медичного обстеження;

11) право анулювати дозволи на придбання, зберігання і носіння зброї та боєприпасів громадянами, підприємствами, установами й організаціями тощо.

Протиправна поведінка може проявитися у конкретному адміністративному правопорушенні або в неодноразових, систематичних протиправних діях, антигромадській поведінці окремих осіб. Це обумовлює необхідність застосування органами внутрішніх справ (їх посадовими особами) до певних суб'єктів різноманітних засобів припинення антигромадських діянь, а також адміністративних проступків. До засобів адміністративного примусу належать заходи адміністративного припинення, що використовуються в адміністративному порядку. Вони найбільш численні, їх ужиття обумовлене необхідністю швидкого й ефективного припинення посягань на інтереси окремих громадян, держави та громадських об'єднань.

Заходи припинення правопорушень - це примусове зупинення протиправних діянь, що мають ознаки адміністративного проступку (а в деяких випадках - і кримінальний характер), спрямоване на недопущення шкідливих наслідків та забезпечення застосування до винної особи адміністративного стягнення, а у виняткових випадках - і кримінального покарання. У чинному законодавстві й у спеціальній літературі немає вичерпного переліку і чіткої класифікації цих заходів, як і єдиної думки щодо того, які саме заходи слід вважати заходами адміністративного припинення. Разом з тим слід відзначити достатньо повне регулювання в законодавстві заходів припинення та умов їх застосування.

Заходи припинення умовно можна поділити на дві групи-загального та спеціального призначення.

Висновок

Аналіз чинного законодавства і правоохоронної діяльності органів внутрішніх справ дає підстави віднести до заходів припинення правопорушень загального призначення, які застосовуються в адміністративно-юрисдикційній діяльності органами внутрішніх справ, наступні:

1) вимога до громадян та службових осіб припинити дії, що порушують громадський порядок;

2) адміністративне затримання;

3) вилучення речей і документів;

4) особистий огляд і огляд речей;

5) привід і офіційне застереження тощо.

Крім того, працівники органів внутрішніх справ згідно із Законом України "Про міліцію" мають право вживати заходів припинення спеціального призначення, до яких належать: 1) заходи фізичного впливу; 2) спеціальні засоби; 3) використання вогнепальної зброї.

Заходи припинення тісно пов'язані як із заходами запобігання, оскільки останні часто їм передують, так і з адміністративними стягненнями, для яких самі є попередніми, оскільки вони забезпечують умови для їх виконання.

Узагалі адміністративна юрисдикція, як це безпосередньо випливає з її ознак, нерозривно пов'язана з функціонуванням інституту адміністративної відповідальності. Адміністративні стягнення як засіб реалізації адміністративної відповідальності практично можуть бути застосовані лише в процесі здійснення адміністративно-юрисдикційної діяльності, тобто лише в рамках адміністративної юрисдикції.

Адміністративно-юрисдикційна діяльність потребує законодавчо визначених форм свого практичного вираження. А. П. Шергін, який одним із перших глибоко досліджував адміністративну юрисдикцію, виокремлював наступні групи форм її здійснення:

1) процесуальні форми адміністративної юрисдикції;

2) правові акти адміністративної юрисдикції. Розглянемо ці форми детальніше.

Список використаної літератури

1. Адміністративна діяльність. Частина особлива [Текст]: підручник / за заг. ред. О. М. Бандурки. - X.: Ун-т внутр. справ, 1998. - 305 с

2. Адміністративне право. Загальна частина [Текст]: навч. посіб / С. М. Алфьоров, С. В. Ващенко, М. М. Долгополова, А. П. Куши. - К. Центр учб. л-ри, 2011. - 216 с.

3. Административная деятельность органов внутренних дел. Часть Общая [Текст]: учебник; под ред. А. П. Коренева. - Изд. 3-е. - М.: Моск. акад. МВД России: Щит-М, 2000.- 304 с.

4. Административная деятельность органов внутренних дел. Часть Особенная : учебник; под ред. А. П. Коренева. - Изд. 3-е, неправ, и доп. -М.: "Щит-М", 2001. - 360 с.

5. Адміністративна (поліцейська) діяльність органів внутрішніх справ (Загальна частина) [Текст]: підручник ; авт. кол. Ю. І. Римаренко, Є. М. Моісеєв, В. І. Олефір - керівники. - К.: КНТ, 2008. -816 с.

6. Адміністративна діяльність міліції [Текст]: підручник / за заг. ред. О. М. Бандурки. - X.: Вид-во Ун-ту внутр. справ, 2004. - 448 с.

7- Адміністративна діяльність органів внутрішніх справ. Загальна частина [Текст]: підруч. для слухачів та курсантів вузів МВС України / за ред. І. П. Голосніченка, Я. Ю. Кондратьева. - К.: КМУЦА, 1999. -178 с.

8. Адміністративна діяльність органів внутрішніх справ. Загальна частина [Текст] : підручник ; кол. авт.; кер. С. М. Алфьоров. - К.: УАВС, 1995.- 177 с.

9. Адміністративна діяльність органів внутрішніх справ: Особлива частина [Текст]: підручник / кол. авт.; кер. С. М. Алфьоров. - К. : МВС України, 2011.-280 с.

10. Адміністративна діяльність. Частина особлива [Текст]: підручник / за заг. ред. О. М. Бандурки. - X.: Вид-во Ун-ту внутр. справ : Еспада, 2000. - 368 с.

9. Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень законів України "Про засади запобігання та протидії корупції", "Про відповідальність юридичних осіб за вчинення корупційних правопорушень", "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за корупційні правопорушення" (справа про корупційні правопорушення та введення в дію антикорупційних законів) від 06.10.2010 № 21 -рн/2010 [Текст] // Вісн. Конституц. Суду України. - 2010. - № 6. - С. 7.

10. Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень статті 263 Кодексу України про адміністративні правопорушення та пункту 5 частини першої статті 11 Закону України "Про міліцію" (справа про строки адміністративного затримання) від 11.10.2011 № 10-рп/2011 [Текст]// Офіц. вісн. України. - 2011. - 7 листоп. (6 84). -С. 117.

Размещено на Allbest.ru