Поняття й ознаки промислового зразка. Кваліфікаційна експертиза

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Національний авіаційний університет

КОНТРОЛЬНА РОБОТА

Дисципліна: Інтелектуальна власність

Тема: Поняття й ознаки промислового зразка. Кваліфікаційна експертиза

Виконала студентка

Цибенко Т.В.

Київ 2014

Промисловий зразок - це результат творчої діяльності людини, що спрямована на досягнення декоративності зовнішнього вигляду виробу. Промисловий зразок повинен задовольняти як естетичні так і ергономічні потреби споживачів, тобто бути виріб має бути зовнішньо привабливим і у той же час бути здатним виконати призначену йому функцію.

Зорова привабливість є одним з тих факторів, що впливають на рішення споживачів віддати перевагу якомусь одному продукту перед іншими. Це особливо важливо в тих випадках, коли в наявності на ринку мається широкий асортимент виробів, що виконують однакову функцію. У випадках, коли технічні характеристики різних виробів, що пропонуються різними виробниками, є порівняно однаковими, саме естетична привабливість буде визначати вибір споживача.

Історично поява правової охорони промислових зразків тісно пов'язана з розвитком індустріалізації і технології масового виробництва. У Великій Британії першим законом, за яким промисловим зразкам надавалась правова охорона, був Закон 1787 року про нанесення малюнка і набиванню лляних, бавовняних, міткалевих і муслінових тканин. Зазначений закон надавав правову охорону на період двох місяців "будь-якій особі, що винайде, нанесе малюнок і наб'є тканину або буде заставлена винайти, нанести малюнок і набити тканину, і стане власником будь-якого нового й оригінального зразка (чи зразків) для набивних лляних, бавовняних, міткалевих і муслінових тканин". Тим самим були визнані внесок і значення промислового зразка для текстильної промисловості, що розвивалася [1 основи Інтел].

Дію першого закону незабаром було поширено Законом 1798 року про авторське право на добутки скульптури. За другим законом надано правову охорону новим моделям, чи копіям виливків "людських чи тваринних фігур". За законом 1840 року надано правову охорону новим моделям, чи копіям виливків "будь-якого об'єкта, що є предметом винаходу в скульптурі".

Наступний закон 1842 року поширив дію охорони на "усякий новий і оригінальний зразок, будь такий зразок застосовний для орнаментації будь-якого промислового виробу з будь-якого матеріалу.".

Аналогічним шляхом розвивалася охорона промислових зразків і у Франції. Зокрема, розвиток текстильної промисловості призвів до прийняття в 1806 році спеціального закону щодо промислових зразків. Була створена система депонування на всі площинні й об'ємні промислові зразки у всіх сферах промислової діяльності [1].

На сьогодні у всіх державах-учасницях Паризького союзу промисловим зразкам надається правова охорона.

Об'єктом охорони є не сам виріб, а зображення, що використовується чи втілюється в таких виробах або продуктах (тобто концепція чи ідея), іншими словами втілення результату інтелектуальної діяльності людини саме у зовнішній вигляд виробу. Відмітною ознакою законодавства в сфері охорони промислових зразків довгий час було те, що зразку надавалась охорона тільки в тому випадку, якщо зразок можна було використовуватися в промисловості або по відношенню до виробів, виготовлених у великій кількості. Тобто, промисловий зразок міг охоронятись тільки у випадку, якщо він промислово придатний [1].

На цей час ситуація дещо змінилась. Статтею 25 Угоди ТРІПС було визначено, що: "Члени повинні забезпечувати охорону розроблених промислових зразків, які є новими або оригінальними. Члени можуть передбачити, що зразки не є новими або оригінальними, якщо вони не дуже відрізняються від відомих зразків. Члени можуть передбачити, що такий захист не поширюється на зразки головним чином через технічні або функціональні міркування." []. Це означає, умовою придатності промислового зразка для набуття права на нього є його новизна (або оригінальність) і неможливість промислового використання не буде впливати на його правову охорону. До того ж з правової охорони виключаються ті промислові зразки, зовнішній вигляд яких визначається винятково тією функцією, яку повинен виконувати виріб.

Відповідно до частини другої статті 461 ЦК України об'єктом промислового зразка можуть бути форма, малюнок чи розфарбування або їх поєднання, що визначають зовнішній вигляд промислового виробу.

З 1 липня 1994 року в Україні діє Закон України "Про охорону прав на промислові зразки" (далі - Закон), прийнятий Верховною Радою України 23 грудня 1993 р. № 3770-ХП (із змінами, внесеними згідно із Законами №2188 від 21.12.2000, №8 ст.37№2921-Ш від 10.01.2002, №16 ст.114 №34-1У від 04.07.2002, №35, ст.256 №762-ІУ від 15.05.2003). Закон регулює відносини, що виникають у зв'язку з набуттям і здійсненням права власності на промислові зразки. Закон застосовується до правовідносин, що виникли після введення його в дію і діє у частині, що не суперечить ЦК України.

Відповідно до Закону об'єктом промислового зразка може бути форма, малюнок чи розфарбування або їх поєднання, які визначають зовнішній вигляд промислового виробу і призначені для задоволення естетичних та ергономічних потреб.

Законом встановлені об'єкти, які не можуть бути промисловим зразком, а саме:

· об'єкти архітектури (крім малих архітектурних форм), промислові, гідротехнічні та інші стаціонарні споруди;

· друкована продукція як така;

· об'єкти нестійкої форми з рідких, газоподібних, сипких або подібних до них речовин тощо.

Промислові зразки можуть бути об'ємними (моделі), площинними (малюнок) чи комбінованими.

Об'ємні промислові зразки являють собою композицію, в основі якої лежить об'ємно-просторова структура. Наприклад, зовнішній вигляд меблів, машин, приладів і ін.

Площинні промислові зразки являють собою композицію, в основу якої лежить лінійно-графічне співвідношення елементів, що не може сприймаються візуально як об'ємне, наприклад, зовнішній вигляд килима, хустки, тканини й ін.

Комбіновані промислові зразки характеризуються загальними ознаками, властивим об'ємним і площин - ним зразкам. Наприклад, зовнішній вигляд інформаційної, виставочної конструкції, будівельної лицюваль - ної плитки й ін.

Естетичні і ергономічні особливості можуть виражатися, наприклад, у тому, що:

* забезпечено співпідпорядкованість частин, завдяки об'єднанню всіх ознак навколо головного, сприятливої послідовності сприйняття елементів композиції (для об'єкта, що має велику довжину,);

* забезпечено повну досяжність зони регулювання механізмів (для встановленого на автомобілі енергоагрегату);

* створено образ, що виражає силу і міць машини (для екскаватора);

* зоровий образ відбиває невиробничий, побутовий, спортивний характер машини (для садово-городнього міні-трактора, пасажирського автомобіля) і т.п.

Для характеристики художньо-конструкторських рішень виробів, що мають складну композицію, в основі якої лежить розвинена об'ємно-просторова структура (наприклад, верстат, мотоцикл, сільсько - господарська машина і т.п.), використовуються, зокрема наступні ознаки:

· наявність композиційних елементів;

· взаємне розташування елементів;

· форма композиційних елементів.

Для характеристики художньо-конструкторських рішень виробів з моно блочною композицією (наприклад, телевізор, радіоприймач, щитовий прилад, скринька і т.п.), а також рішень, побудованих на співвідношеннях елементарних геометричних об'ємів (наприклад, меблевих секційних блоків), використовуються, зокрема, ознаки:

· склад і розподіл композиційних елементів;

· пластичне, графічне, кольорове і фактурне рішення цих елементів, що знаходяться, як правило, на фронтальній поверхні виробу.

Для характеристики художньо-конструкторських рішень, що мають площинну композицію (наприклад, тканини, килими, хустки і т.п.), використовуються зокрема, ознаки:

· лінійно-графічне співвідношення елементів орнаменту;

· колористичне рішення;

· характер фактури (переплетення ниток тканини).

Для характеристики художньо-конструкторських рішень предметів одягу використовуються, зокрема, ознаки:

· форма, що є об'ємною характеристикою моделі;

· пропорції, що визначають співвідношення частин між собою;

· силует, що є площинною характеристикою моделі;

· ритм, що визначає розмірне чергування яких-небудь елементів;

· деталі, тобто елементи, що накладаються на поверхню одягу на будь-якій її ділянці, їхня форма;

· обробка, тобто елемент, що не має функціонального значення з погляду утилітарне застосування виробу, що грає декоративну роль у рішенні моделі, використання якого може бути одночасно технологічним прийомом (наприклад, обробка краю одягу, зміцнення з'єднуючого деталі шва і т.п.);

· фурнітура (ґудзика, гачки і т.п.);

· матеріал.

Для характеристики художньо-конструкторських рішень комплектів (наборів) виробів крім ознак, використовуваних для характеристики художньо-конструкторських рішень відповідних виробів, використовуються ознаки, що втілюють:

· характер взаємодії частин;

· співпідпорядкованість елементів;

· пропорційний лад як самих вихідних елементів, так і всього комплекту (набору) у цілому.

Обсяг наданої правової охорони визначається сукупністю суттєвих ознак промислового зразка, зображених на фотографіях виробу (його макета, малюнка), і які визначають зовнішній вигляд виробу з його естетичними та ергономічними особливостями, зазначеними заявником. Тлумачення ознак промислового зразка повинне здійснюватись в межах опису промислового зразка. Тому дуже важливо для заявника правильно скласти опис до промислового зразка і визначити істотні ознаки. Перелік суттєвих ознак промислового зразка призначений для адекватного тлумачення, відображеної на фотографіях сукупності істотних ознак, що визначають обсяг правової охорони, що проситься, наданим патентом на промисловий зразок.

Ознаки відносяться до істотних, якщо вони впливають на формування зовнішнього вигляду виробу, що має естетичні та ергономічні особливості.

Експертиза заявки по суті (кваліфікаційна експертиза) проводиться на вимогу заявника або будь-якої іншої особи. Заявник має право брати участь у розгляді питань, що обумовлені проведенням експертизи. Він має право з власної ініціативи вносити до заявки виправлення і уточнення, але до прийняття рішення за заявкою. При публікації відомостей про заявку на видачу патенту на винахід зазначені виправлення та уточнення враховуються, якщо вони надійшли до Установи за 6 місяців до дати публікації.

Заявник має право з власної ініціативи чи на запрошення Установи особисто або через свого представника брати участь у розгляді питань, що виникли під час проведення експертизи.

Після подання заявки та за наявності документа про сплату збору за її подання Установа проводить формальну експертизу заявки, під час якої визначається, чи належить цей об'єкт до об'єктів, зазначених як винахід, і чи відповідає вимогам закону подана заявка. Якщо заявка на видачу патенту на винахід відповідає вимогам закону, Установа, за наявності документа про сплату збору за подання заявки, надсилає заявникові повідомлення про завершення формальної експертизи і про можливість проведення кваліфікаційної експертизи заявки. А якщо подана заявка на видачу деклараційного патенту на винахід і вона також відповідає вимогам Закону про винаходи, Установа розпочинає проведення експертизи заявки на локальну новизну. При позитивному результаті експертизи на локальну новизну Установа надсилає заявникові рішення про видачу деклараційного патенту на винахід. Що стосується заявки на видачу деклараційного патенту на корисну модель, то якщо подані документи відповідають вимогам Закону про винаходи, Установа надсилає заявникові рішення про видачу деклараційного патенту на корисну модель.

З метою ознайомити заінтересованих осіб із заявкою на винахід по закінченні 18 місяців від дати подання заявки на видачу патенту на винахід, а якщо за- 5 явлено пріоритет, то від дати її пріоритету, Установа публікує у своєму офіційному бюлетені визначені нею відомості про заявку. За клопотанням заявника зазначена публікація може бути здійснена раніше встановленого строку. На прохання винахідника його ім'я не повинно згадуватися в опублікованих відомостях про заявку. Після публікації заявки будь-яка особа має право ознайомитися з матеріалами заявки.

Кваліфікаційна експертиза заявки проводиться за рахунок коштів заявника і лише за наявності документа про сплату збору за проведення експертизи заявки на винахід. Мета цієї експертизи - встановити відповідність заявленої пропозиції умовам патентоспроможності.

Клопотання про проведення експертизи заявки по суті заявник може подати протягом трьох років від дати подання заявки. Інші особи можуть подати зазначене клопотання після публікації відомостей про заявку на винахід, але не пізніше трьох років від дати подання заявки.

Якщо клопотання про проведення експертизи заявки не надійшло у встановлені строки, заявка вважається відкликаною.

Установа на будь-якому етапі проведення кваліфікаційної експертизи заявки може зажадати від заявника додаткових матеріалів, якщо їх необхідність зумовлена проведенням експертизи, а також запропонувати змінити формулу. При неподанні заявником у визначені строки затребуваних Установою додаткових матеріалів, заявка вважається відкликаною.

По завершенні експертизи заявки Установа має прийняти рішення про визнання заявленої пропозиції винаходом, якщо вона відповідає умовам патентоспроможності. В іншому разі заявникові надсилається рішення про відхилення заявки.

Заявник має право на будь-якому етапі розгляду заявки, аж до прийняття рішення за нею, відкликати її. Він також може замінити заявку на винахід на заявку на корисну модель і навпаки. Така заміна можлива до прийняття рішення про видачу патенту або відхилення заявки.

На підставі рішення Установи про видачу патенту на винахід, корисну модель чи промисловий зразок Установа публікує у своєму офіційному бюлетені визначені нею відомості про видачу патенту. Водночас з публікацією відомостей про видачу патенту Установа публікує опис до патенту на винахід, корисну модель, що містить формулу та опис винаходу і корисної моделі, а також креслення, на яке є посилання в описі винаходу чи корисної моделі.

Будь-яка особа має право ознайомитися з матеріалами заявки після публікації відомостей про видачу патенту Водночас з публікацією відомостей про видачу патенту на винахід, корисну модель чи промисловий зразок патентне відомство здійснює їх державну реєстрацію, для чого вносить до відповідного Державного реєстру патентів України відомості про патент. У місячний строк після державної реєстрації патенту його видають особі, яка має право на його одержання. Якщо право на одержання патенту мають кілька осіб (співавторів), їм видається один патент.

промисловий зразок кваліфікаційна експертиза

За одержання патенту та підтримання його чинності необхідно сплачувати спеціальний збір, розмір якого і порядок сплати встановлює Кабінет Міністрів України.

Дія патенту на винахід, корисну модель та промисловий зразок може достроково припинитися повністю або частково з двох підстав:

за заявою власника патенту;

за несвоєчасну сплату встановленого річного збору за підтримання чинності патенту. (Збір за підтримку чинності патенту (деклараційного патенту) на секретний винахід чи корисну модель не сплачується).

Патент може бути визнаний недійсним повністю або частково у разі:

встановленої невідповідності запатентованого об'єкта умовам патентоспроможності;

наявності у формулі винаходу чи корисної моделі ознак, яких не було у поданій заявці;

порушення порядку зарубіжного патентування.

Що стосується промислового зразка, то патент на нього може бути визнано недійсним повністю або частково через невідповідність запатентованого промислового зразка умовам патентоспроможності; наявності у сукупності істотних ознак промислового зразка ознак, яких не було у поданій заявці, а також у разі порушення порядку зарубіжного патентування.

Размещено на Allbest.ru