Правове забезпечення збереження вантажів при залізничних перевезеннях

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національна академія наук України

Інститут економіко-правових досліджень

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата юридичних наук

Спеціальність 12.00.04 - Господарське право; господарське процесуальне право

Правове забезпечення збереження вантажів при залізничних перевезеннях

Шелухін Микола Леонідович

Донецьк 2002

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті економіко-правових досліджень Національної академії наук України (м. Донецьк).

Науковий керівник - доктор юридичних наук, професор, академік НАН України Мамутов Валентин Карлович, Інститут економіко-правових досліджень НАН України, директор

Офіційні опоненти: доктор юридичних наук, професор Розовський Борис Григорович, Луганська філія Інституту економіко-правових досліджень НАН України, завідувач відділу (м. Луганськ)

кандидат юридичних наук Малига Вікторія Анатоліївна, Макіївський економіко-гуманітарний інститут, завідувач кафедри (м. Макіївка, Донецька обл.)

Провідна установа - Національна юридична академія України ім. Ярослава Мудрого МОН України (м. Харків).

Захист відбудеться “24” грудня 2002 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 11.170.01 в Інституті економіко-правових досліджень НАН України за адресою: 83048, м. Донецьк, вул. Університетська, 77.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту економіко-правових досліджень НАН України за адресою: 83048, м. Донецьк, вул. Університетська, 77.

Автореферат розісланий “22” листопада 2002 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Граніш В.В.

1. Загальна характеристика роботи

укрзалізниця законодавство вантаж перевезення

Актуальність теми. Останніми роками в Україні відбувається глибоке реформування економіки, створення умов для її росту. Перебудовані явища, що ми спостерігаємо в народному господарстві, потребують адекватного правового регулювання.

Транспорт є однією з найважливіших галузей економіки України. Тому серед значних заходів щодо вдосконалення господарського механізму питання підвищення ефективності і якості роботи транспорту, і, насамперед, залізничного, посідають особливе місце. Найважливішим напрямком вирішення цієї задачі є забезпечення збереження вантажів, що перевозяться українськими залізницями.

Для реалізації поставленої задачі Кабінетом Міністрів і Міністерством транспорту України розроблена і продовжує вдосконалюватися програма, що передбачає комплекс економічних, технічних, організаційних і правових заходів, серед яких правовим засобам приділяється значна роль.

Сьогодні актуальність досліджень щодо збереження вантажів під час залізничних перевезень визначається відсутністю достатньої правової бази, що сприяє розкраданням вантажів із рухомого складу, гальмує розслідування підрозділами транспортної міліції кримінальних справ по фактах розкрадань вантажів, перешкоджає веденню профілактичної роботи в цьому напрямку.

Удосконалення правових засобів забезпечення збереження вантажів, перевезених залізничним транспортом, необхідність гармонізації національного транспортного законодавства з європейським і світовим, знайшли відображення в Указі Президента України від 20.04.2000 р. “Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 11 квітня 2000 року “Про стан залізничного транспорту України та заходи щодо забезпечення його ефективного функціонування”.

У зв'язку з цим актуалізується необхідність розробки системи правового забезпечення збереження вантажів, що перевозяться залізницею, опрацювання рекомендацій з їх практичного застосування, необхідність конкретизації напрямків удосконалення транспортного законодавства України.

Зв'язок роботи з науковими планами і темами. Дисертаційна робота безпосередньо пов'язана з науковими дослідженнями, здійснюваними Інститутом економіко-правових досліджень НАН України, зокрема, за темою “Удосконалення економіко-правового механізму сполучення ринкового і державного регулювання господарських відносин” (державна реєстрація №0196U014055). Автор є також виконавцем у науково-дослідних роботах за темою “Удосконалення законодавства про статус суб'єктів господарської діяльності і практики його застосування з метою запобігання економічних правопорушень” (державна реєстрація №0199U001837). В рамках цього напрямку дисертантом були досліджені проблеми правового забезпечення збереження вантажів при залізничних перевезеннях, розроблено механізм організаційно-правового забезпечення збереження вантажів, обґрунтовані пропозиції по удосконаленню взаємодії залізниці з транспортною міліцією.

Мета і задачі дослідження. Основною метою дисертаційної роботи є аналіз відносин між вантажовідправниками, перевізниками і вантажоодержувачами; правових основ регламентації роботи залізничного транспорту та практики правозастосування із забезпечення збереження вантажів під час залізничних перевезень; розробка на підставі отриманих результатів практичних рекомендацій щодо вдосконалення чинного законодавства України. Для досягнення цієї мети були поставлені і вирішені такі завдання:

виділити та розробити основний категоріальний апарат, необхідний для правового забезпечення збереження вантажів під час перевезення залізничним транспортом; проаналізувати відносини, що виникають між вантажовідправниками, перевізниками і вантажоодержувачами під час транспортування вантажів залізничним транспортом;

оцінити стан законодавства України з предмету дослідження;

проаналізувати правозастосовчий досвід попередження розкрадань на транспорті на прикладі країн ближнього і дальнього зарубіжжя;

вивчити тенденції та перспективу розвитку українського законодавства у галузі превенції економічних злочинів на транспорті;

проаналізувати основні причини розкрадань вантажів на залізничному транспорті і систематизувати їх за різноманітними підставами;

запропонувати конкретні зміни та доповнення до чинного законодавства України з метою удосконалення правових механізмів запобігання незбереження вантажів під час залізничних перевезень.

Об'єктом дослідження є сукупність господарсько-правових відносин, що виникають при забезпеченні збереження вантажів, що перевозяться залізницями.

Предметом дослідження є законодавство та інші організаційні і юридичні засоби, в тому числі правозастосовчі, спрямовані на забезпечення збереження вантажів на всіх стадіях перевізного процесу.

Методологічною основою дослідження став комплекс різноманітних методів, серед яких є загальнонаукові і спеціальні методи, зокрема: порівняльно-аналітичний, хронологічний, метод системного аналізу, формально-логічний та інші.

Порівняльно-аналітичний метод використаний для порівняння правового забезпечення збереження вантажів при залізничних перевезеннях, передбаченого Статутом залізниць СРСР 1964 р. і Статутом залізниць України 1998 р., і виявлення недоліків останнього. Хронологічний метод застосований для дослідження розвитку законодавства про забезпечення збереження вантажів, що перевозяться залізницею, і обгрунтування тенденції наростання публічно-правових норм в транспортному законодавстві України. Формально-логічний метод у дослідженні застосовувався при аналізі нормативних актів “Уркзалізниці”, що ущемляють інтереси інших галузей народного господарства України. Метод системного аналізу використаний при розробці механізму організаційно-правового забезпечення збереження вантажів при залізничних перевезеннях і удосконалення взаємодії залізниці з транспортною міліцією.

Автором вивчені основні наукові праці вітчизняних і закордонних учених, присвячені питанням забезпечення необхідності державної охорони та захисту інтересів суб'єктів господарювання.

Теоретичну основу дослідження склали наукові праці правознавців та економістів України та СНД: Т.Е. Абової, М.К. Александрова-Дольника, Г.Б. Астановського, А.М. Белякової, А.Г. Бикова, О.М. Вінник, З.М. Заменгоф, І.Є. Замойського, Г.Л. Знаменського, Н.А. Зуєва, В.В. Лаптєва, Д.Х. Липницького, Б.П. Лук'янова, В.Б. Ляндреса, В.К. Мамутова, С.З. Михайліна, Л.Я. Носко, М.С. Орданського, І.Г. Побірченка, Г.В. Пронської, Б.Г. Розовського, Б.М. Рябинського, М.А. Тарасова, Б.Л. Хаскельберга, В.В. Хахуліна, В.С. Щербини, К.К. Яїчкова та інших.

Інформаційною основою є дані Управління Міністерства внутрішніх справ на транспорті в Донецькій області (далі - УМВСТ), матеріали комерційної служби Донецької залізниці, матеріали періодичних видань, Статути залізниць України, воєнізованої та пожежної охорон на залізницях, дозволені для використання накази та інструкції МВС і УМВСТ, методичні та аналітичні розробки автора.

Наукова новизна отриманих результатів полягає в тому, що на основі аналізу чинного законодавства України, наукової літератури і правозастосовчої практики в нових економічних умовах уперше виконано комплексне господарсько-правове дослідження правових проблем забезпечення збереження вантажів під час залізничних перевезень.

Наукова новизна результатів дослідження й особистий внесок автора полягають в одержанні приведених нижче найважливіших теоретичних, методичних, аналітичних і прикладних результатів.

Теоретичні результати:

обґрунтовано необхідність і доцільність такого підходу до правового забезпечення збереження вантажів, при якому дослідження не обмежується аналізом прав і обов'язків сторін за договором перевезення, а охоплює систему господарсько-правових зв'язків, що включає також майнові правовідносини підприємств магістрального транспорту з підприємствами промислового транспорту, власниками під'їзних шляхів, підрозділами воєнізованої і пожежної охорон залізничного транспорту, транспортної міліції;

досліджено шляхи забезпечення збереження вантажів, що перевозяться залізницею, шляхом впливу господарсько-правовими засобами не тільки на безпосередніх учасників відносин перевезення, але й на організації, покликані сприяти збереженню вантажів;

обґрунтовано положення про те, що обов'язок залізниці із забезпечення збереження вантажів є обов'язком не тільки перед клієнтами, але й безпосередньо перед державою. Даний обов'язок виступає в якості елемента їхньої компетенції й існує на всіх стадіях процесу перевезення вантажів;

виявлено необхідність і запропоновано конкретні засоби взаємодії і гармонічного поєднання юридичних і технічних норм із забезпечення збереження вантажів, що перевозяться залізницею.

Аналітичні і методичні результати:

розроблено поняття та зміст терміну “збереження вантажів”;

проаналізовано причини незбереження майна і запропоновано заходи подолання цього негативного явища;

розроблено механізм організаційно-правового забезпечення збереження вантажів при залізничних перевезеннях.

Практичні результати і пропозиції:

пропозиції з удосконалення чинного законодавства використані при доробці проекту Господарського кодексу України;

конкретизований механізм взаємодії залізниці з транспортною міліцією - спеціальним підрозділом, створеним державою для забезпечення правопорядку на транспорті, у тому числі і з метою забезпечення належного виконання учасниками перевізного процесу своїх обов'язків щодо збереження вантажів і надання їм необхідного сприяння в цій справі;

висновки і пропозиції, отримані в результаті дослідження, використані при розробці Рекомендацій з удосконалення комерційно-претензійної роботи із збереження вантажів, що перевозяться залізницею, на підприємствах металургійної промисловості та Методичних указівок з організації правової роботи, спрямованої на забезпечення збереження вантажів, що перевозяться залізницею, в системі підприємств Вуглепромтрансу Мінпаленерго України;

рекомендовані конкретні варіанти гармонічного та ефективного поєднання інтересів учасників процесу перевезення вантажів.

У результаті дослідження характеру взаємодії юридичних і технічних норм у забезпеченні збереження вантажів на початково-кінцевих операціях, на під'їзних шляхах промислових підприємств, обґрунтовується положення, що юридичне значення технічних норм полягає у праві суб'єктів правовідносин керуватися ними й обов'язку їх дотримуватися. Дотримання юридичних обов'язків досягається, зокрема, шляхом чіткого виконання технічних норм.

До обов'язків залізниці належить забезпечення збереження вантажів не тільки як перевізника - сторони за договором, але і як організації, що виконує частину економічних функцій держави. Цей обов'язок може розглядатися як елемент правового статусу залізниць. У зв'язку з цим нормативно-правові акти, насамперед, Статут залізниць, повинні передбачати обов'язок і відповідальність залізниць за повне збереження довірених їм вантажів.

Комплексний підхід до розгляду механізму правового забезпечення збереження вантажів при залізничних перевезеннях дозволяє дійти висновку про необхідність чіткого договірного врегулювання взаємодії залізниці з транспортною міліцією в питаннях забезпечення збереження вантажів зі встановленням взаємних зобов'язань майнового характеру.

Практичне значення отриманих результатів полягає в розробці рекомендацій з удосконалення національного господарського законодавства на основі комплексного аналізу проблем, їхнього зіставлення з теорією і чинним законодавством розвинутих країн.

Теоретичні розробки і практичні рекомендації, отримані при проведенні дослідження, використовувалися в Інституті економіко-правових досліджень НАН України під час підготовки висновків по складних господарських спорах і окремих законопроектах. Зокрема, пропозиції з удосконалення чинного законодавства щодо забезпечення збереження вантажів при залізничних перевезеннях використані при доробці глави “Перевезення вантажу” проекту Господарського кодексу України.

Окремі положення дослідження і розробки автора вже використані при розробці відомчих нормативних актів і практичних заходів для забезпечення збереження вантажів під час підготовки їх до перевезення, у процесі перевезення та під час одержання їх промисловими підприємствами. Положення дисертаційного дослідження, що мають прикладний характер, використовуються відділами з боротьби зі злочинними посяганнями на вантажі і з боротьби з організованою злочинністю УМВС України на Донецькій залізниці (довідка №29/1345 від 03.06.02 р.). Основні економіко-правові результати дослідження знайшли використання в роботі актово-претензійного відділу Комерційної служби Донецької залізниці (довідка №71/1231 від 07.06.02 р.).

Положення дисертаційної роботи можуть бути використані студентами і викладачами юридичних і економічних вузів під час проведення науково-дослідних робіт і в навчальному процесі за курсом “Транспортне право” і спецкурсом “Збереження вантажів при залізничних перевезеннях”.

Особистий внесок здобувача. Основні наукові результати дисертаційної роботи отримані автором самостійно. У дисертації були використані розробки, викладені в Експертних висновках по Статуту залізниць України у співавторстві з В.К. Мамутовим, В.П. Сибілевичем, Р.Я. Тюріним.

Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертаційної роботи доповідалися на Координаційних нарадах Управління МВС України на Донецькій залізниці (лютий 1998 р., березень 1999 р. , квітень 2000 р.); на спільному з УМВСТ, Донецькою митницею, ВОХР і пожежною охоронами теоретичному семінарі “Статут залізниць України і проблеми боротьби з розкраданнями вантажів у поїздах” (травень 1999 р.); на спільній з керівництвом Управління Донецької залізниці, Залізничним профспілковим комітетом, УМВС України на Донецькій залізниці конференції “Про роботу, що проводиться господарськими керівниками, профспілковими організаціями із збереження вантажів, що перевозяться залізницею, рухомого складу, залізничних обладнань і заходах для недопущення випадків розкрадання їх на Донецькій залізниці” (січень 2000 р.); на міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми взаємопорозуміння, співпраці та взаємодії органів охорони правопорядку з населенням” (Донецьк, червень 2000 р.).

Публікації. Основні результати за темою дослідження викладені в 6 наукових працях загальним обсягом 5,65 д.а., що належать особисто авторові.

Структура роботи зумовлена метою та завданнями дослідження. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, викладена на 171 сторінці комп'ютерного тексту, містить 4 таблиці, список використаних джерел із 216 найменувань, додатки.

2. Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтована актуальність роботи, наукова новизна, мета і задачі дослідження, методологічне й інформаційне забезпечення, зв'язок роботи з науковими темами Інституту економіко-правових досліджень НАН України, практичне використання результатів проведеного дослідження. У дисертаційній роботі відбитий новий підхід до рішення актуальних задач підвищення ефективності механізму збереження вантажів під час перевезення їх залізницями України.

Розділ 1. Господарсько-правова основа діяльності залізничного транспорту. Завдання, що стоять перед галуззю в період докорінного реформування економіки держави, потребують принципово нових рішень, а також проведення глибокої інформаційно-технологічної реформи галузі, суть якої - реорганізація всього комплексу діяльності залізничного транспорту на основі широкого використання інформаційних технологій, створення автоматизованих інформаційно-керівних систем, що підвищують ефективність функціонування його виробничих, економічних, фінансових і соціальних структур.

Роль держави в сучасних економічних умовах повинна виявлятися, насамперед, у його законотворчій функції, що сприяє встановленню нормальної життєдіяльності суспільства. Старанно відпрацьоване законодавство - це потужний регулятор ринку, який перетворює “дикий” ринок на цивілізований. Саме шляхом створення розумного законодавства держава може стимулювати розвиток виробництва в умовах ринку за допомогою встановлення оптимальної системи оподатковування, розумного обмеження монополізму і попередження проявів недобросовісної конкуренції. Отже, саме закон має визначити межі втручання держави в сучасні економічні відносини.

Однією з найважливіших особливостей договору перевезення є його складна природа, що поєднує в собі елементи різноманітних зобов'язань (з відчуження майна, виробництва робіт тощо). Але визначення перевезення як складного зобов'язання є недостатнім. Ці відносини об'єднують не автономні елементи, не атомарні зв'язки, вони гармонійно поєднують елементи організаційні та майнові, що робить їх якісно відмінними від цивільних, з одного боку, від адміністративних - з іншого (наприклад, договір на організацію перевезень має планові передумови, особливо за участю державних клієнтів залізниці). Отже, залізничне перевезення являє собою господарські правовідносини відносного характеру, відповідно до яких управомочені особи (вантажовідправник і вантажоодержувач) вправі вимагати (кредитори), а зобов'язані до залізничного перевезення суб'єкти (боржники) повинні забезпечити доставку вантажу.

У юридичній літературі наводяться різноманітні визначення поняття правового забезпечення. У дисертаційній роботі під правовим забезпеченням розуміється система нормативних і індивідуальних правових актів, що створюють правову основу, і визначається сукупністю правових засобів, якими досягається необхідний економічний результат (у даному випадку збереження вантажів, що перевозяться залізницею). У період трансформації економіки залізничний транспорт України має велике значення для подальшого розвитку продуктивних сил і підвищення життєвого рівня українського народу. З метою виконання цих задач важливим є вдосконалення і правильне застосування норм права, що регулюють збереження вантажів під час залізничних перевезень. Ці норми, в основному, належать до господарського права, тобто тієї галузі права, що регулює майнові відносини між підприємствами залізниць України, вантажовідправниками і вантажоодержувачами. Після розпаду СРСР в Україні транспортне право вдосконалюється, зокрема, в сфері забезпечення збереження вантажів при залізничних перевезеннях, з урахуванням проблем перебудови систем державного управління транспортом і специфіки економіки перехідного періоду.

У розділі досліджено взаємодію юридичних і технічних норм у забезпеченні збереження вантажів, що перевозяться залізницею, співвідношення юридичних і технічних норм. У 80-х роках і в останні роки в незалежній Україні в юридичній літературі основна увага приділялася проблемі співвідношення соціальних і технічних норм. Питанню співвідношення технічних і юридичних норм приділялося менше уваги. Тим часом, для правового забезпечення управління збереженням вантажів при залізничних перевезеннях має значення саме друга проблема, що зберігає актуальність як у випадку визнання, так і невизнання технічних норм соціальними. У дисертації досліджується характер цих норм щодо регулювання управління збереженням вантажів під час залізничних перевезень. Саме шляхом визначення характеру взаємодії юридичних і технічних норм можна встановити зв'язок технічних норм із правовим забезпеченням збереження вантажів. Діяльність залізничних організацій, УМВСТ, колективів ВОХР і пожежної охорони спрямована на соціальну корисність їхньої роботи із збереження, і вона лежить в основі обґрунтування різноманітної природи соціальних (юридичних) і технічних норм. Розгляд питання взаємодії цих норм має пряме відношення до питання застосування нормативних актів, з'ясовування їхньої природи. Якщо виходити з того, що технічні норми за своєю природою є соціальними, то цього недостатньо для визнання їх юридичними нормами. Багатьом видам норм властивий соціальний характер, проте вони не стають від цього нормами юридичними. Дотримання юридичних обов'язків досягається шляхом чіткого виконання технічних норм. Технічні норми не регулюють соціальну діяльність, і їхнє юридичне значення полягає у праві суб'єктів правових відносин керуватися ними й обов'язку їх дотримуватися. Порушення цього обов'язку тягне за собою юридичну відповідальність.

Розділ 2. Правова регламентація взаємовідносин учасників перевізного процесу із збереження вантажів. Розуміння терміну “збереження вантажів” має декілька різноманітних аспектів, закріплених у різних нормативних актах. Насамперед, мова йде про Статут залізниць України (далі - СЗУ), що розглядає зазначене поняття методом виключення, тобто розкриваючи протилежний за змістом термін - “незбереження вантажів”, що відповідно до п. 113 СЗУ щодо вантажів включає: втрату, нестачу, псування та пошкодження. При цьому варто враховувати, що зазначений перелік є вичерпним.

З іншого боку, Інструкція з актово-претензійної роботи на залізницях держав-учасниць Співдружності, Латвії, Литви, Естонії характеризує основні види незбереження вантажів у такому порядку: розкрадання вантажів; нестача місць; нестача маси вантажів; утрата, псування або пошкодження вантажів.

Даний перелік ширше того, що запропонований в СЗУ, і цілком справедливо враховує і такий вид незбереження, як розкрадання. Водночас, і нестача, і втрата, і псування, і пошкодження вантажів можуть бути наслідком розкрадання.

Визначення розкрадань вантажів через інший вид незбереження - нестачу, уявляється некоректним. Виходячи з такої дефініції, можна зробити висновок, що розкрадання - особливий вид нестачі, а це цілком невірно. Слід було зазначити, що в якості розкрадання можуть розглядатися нестача, втрата, псування, пошкодження вантажів, викликані неправомірними діями фізичних осіб, що містять склад злочину.

Крім того, Інструкція робить застереження, що в якості розкрадань враховуються й інші випадки незбереження, як-от: нестача місць і маси, втрата, псування тощо, якщо органами міліції, слідства або службовим розслідуванням буде встановлено, що вони відбулися в результаті розкрадання.

Під нестачею вантажів слід розуміти зменшення вантажів у натурально-речовинному відношенні (у кількості, масі або обсязі), що перевищує встановлені норми природного убутку і граничної розбіжності у визначенні маси нетто.

Поняття “пошкодження” передбачає наявність прорізаних, протертих, підмочених місць упакування або самого вантажу, тобто невідповідність вантажів, доставлених за призначенням, вимогам щодо якості, встановленим у договорі, внаслідок порушення залізницею умов перевезення.

Відправник або одержувач має право вважати вантаж утраченим, якщо вантаж не був виданий одержувачеві на його вимогу протягом 30 діб з моменту закінчення терміну доставки, а у випадку перевезення вантажу в прямому змішаному сполученні - після закінчення двох місяців з дня прийняття вантажу до перевезення (ст. 117 СЗУ). Отже, закінчення цього терміну дає вантажоодержувачеві лише право вважати вантаж втраченим, але не зобов'язує залізницю відшкодувати завдану шкоду. Правові наслідки такого кроку полягають у тому, що одержувач зможе отримати відшкодування за втрачений вантаж у кращому випадку через десять місяців із дня, зазначеного в договорі перевезення (6 місяців, що відраховуються після 30 днів із моменту закінчення терміну доставки, що виділяються СЗУ на пред'явлення претензії, а також від 3 до 6 місяців, протягом яких залізниця буде розглядати зазначений документ).

До того ж, СЗУ зобов'язує одержувача прийняти вантаж, навіть якщо він прибув із перевищенням термінів, зазначених у ст. 117. При цьому варто зауважити, що будь-які максимальні терміни цілком відсутні. Це тягне за собою свавілля з боку перевізника, оскільки якщо вантаж прибуде навіть через двадцять чотири місяці з дня закінчення терміна доставки, то одержувач так само, як і колись, зобов'язаний не тільки прийняти доставлений йому вантаж, але й повернути суму, вже виплачену залізницею за втрату вантажу. Необхідно також враховувати, що у випадку будь-якого перевищення термінів доставки існує небезпека, що збереження вантажу буде піддано значній негативній трансформації. Отже, у такій ситуації одержувач опинився в цілком нерівноправному становищі, оскільки перевізник фактично диктує умови договору, що перетворюється у фікцію.

Виходячи з цього, втрату вантажу варто розуміти як неможливість видачі вантажу з боку залізниці внаслідок відсутності даних про його місце перебування протягом обумовлених у договорі термінів. Водночас, існує нагальна потреба внести відповідні зміни до ст. 117 СЗУ, сформулювавши її в такий спосіб: “Відправник або одержувач має право вважати вантаж втраченим і вимагати негайного відшкодування за втрату, якщо вантаж не був виданий одержувачу на його вимогу протягом терміну, зазначеного в договорі. Якщо такий термін у договорі не визначений, то він становить 30 діб, а у випадку перевезення вантажу в прямому змішаному сполученні - 60 діб з моменту закінчення терміну доставки.

Закінчення зазначених термінів тягне за собою обов'язок залізниці негайно виплатити одержувачу (відправнику) відшкодування в розмірі дійсної вартості втраченого вантажу”.

Крім того, одним із чинників поняття “незбереження” виступає псування. Прикладом псування може бути знеособлювання масових однорідних вантажів, що перевозяться навалом, насипом або наливом. У такому випадку природні втрати обчислюються від загальної маси знеособленого в дорозі вантажу. З метою попередження псування вантажу забороняється завантаження до одного вагону вантажів, що по своїх якостях можуть пошкодити або зіпсувати інші вантажі.

Отже, поняття “псування” може бути сформульоване як завдання вантажу, що перевозиться залізничним транспортом, непоправної шкоди, тобто зміна його стану, зовнішнього вигляду, якісних характеристик унаслідок негативного впливу природного середовища, людського чинника, інших об'єктивних і суб'єктивних чинників.

Закон “Про залізничний транспорт”, на відміну від Статуту та Інструкції, сприймає поняття “схоронність вантажів” цілком інакше - як один із нормативів якості вантажних перевезень (ст. 8). Сюди ж, поряд із збереженням, закон відносить терміни доставки і безпеку перевезень. Варто звернути увагу на зміст терміна “нормативи якості вантажних перевезень”, що у законі подано вичерпним переліком.

Законодавство України в цілому має таку хибу, як відсутність єдиної термінології, тому варто сформулювати в законі аналізоване поняття таким чином: “Нормативи якості вантажних перевезень - структурний елемент організації перевезення вантажів, що забезпечує умови та порядок перевезень (у тому числі в прямому змішаному сполученні), обов'язковий для виконання всіма підприємствами й організаціями, що входять до виробничо-технологічного комплексу залізничного транспорту”.

З огляду на вищевикладене, поняття “збереження” щодо вантажів, що перевозяться залізничним транспортом, може бути сформульовано таким чином:

“Збереження вантажів - норматив якості вантажних перевезень, відповідно до якого вантаж має бути доставлений за призначенням в тому ж якісному стані і кількісному обсязі, у якому був прийнятий залізницею від вантажовідправника для перевезення”.

Розділ 3. Механізм комплексного (організаційно-правового) забезпечення збереження вантажів при залізничних перевезеннях. У розділі досліджено законодавство України про організаційно - правове забезпечення виконання зобов'язань залізницею, нормативні акти Укрзалізниці і техніко-юридичні підходи до діяльності воєнізованої та пожежної охорон залізниць України; їхні обов'язки та відповідальність щодо збереження вантажів під час залізничних перевезень; запропоновано методи підвищення ефективності їхньої роботи. Як свідчить практика, встановлення обов'язків і відповідальності безпосередніх учасників перевізного процесу, що є сторонами договору перевезення вантажів, для забезпечення збереження вантажів, що перевозяться залізницею, є недостатнім. Необхідною є ще й регламентація внутрішніх відносин між підрозділами залізниці, спрямована на досягнення тієї ж мети.

Досліджуючи правовий механізм використання господарсько-правових засобів забезпечення збереження вантажів у відносинах, що виникають між транспортними підприємствами, автор вважає, що це визначає необхідність їхнього вдосконалення в напрямку посилення контролюючої діяльності кожного наступного на шляху прямування вантажу транспортного підприємства за якістю виконання робіт попереднього. Правові засоби повинні забезпечити: належний огляд поїздів і вагонів із метою виявлення й усунення комерційних несправностей, що загрожують збереженню вантажів, що перевозяться залізницею; фіксацію й облік комерційних несправностей; об'єктивність і достовірність комерційних актів і актів загальної форми, що складаються за результатами перевірки вантажу на шляху слідування; виявлення винних у незбереженні вантажів транспортних підприємств і віднесення на них матеріальної відповідальності.

Правове забезпечення збереження вантажів під час залізничних перевезень включає юридичні акти, що опосередковують взаємовідносини перевізника-залізниці з іншими організаціями, зобов'язаними в силу закону або договору забезпечувати збереження вантажів в органічній взаємодії з перевізником вантажу. До числа таких організацій належать спеціалізовані охоронні організації. Частина з них виступає в якості структурних підрозділів самих транспортних об'єднань (ВОХР, пожежні охорони). Інша частина - у якості спеціалізованої транспортної міліції зі спеціальними підрозділами з боротьби зі злочинними посяганнями на вантажі в її складі.

Правовідносини залізниць із транспортною міліцією визначаються нормативно-правовими актами і договорами. У цьому плані можна говорити про їхню юридичну неоднорідність. Але всі вони є елементами правового забезпечення збереження вантажів, тобто спрямовані на досягнення однієї і тієї ж господарської (економічної) мети. Взаємодія залізниць і транспортної міліції забезпечується в різноманітних правових формах. Їх можна розглядати як спільні відомчі нормативно-правові акти, оскільки приписи, що містяться в них, є обов'язковими для виконання в системі відомств, що їх прийняли. Проте їхня особливість полягає в тому, що вони не реєструються в Міністерстві юстиції, очевидно, у зв'язку з тим, що сфера їхньої дії обмежується відомчими межами і має здебільшого оперативний (тимчасовий) характер.

Якщо відносини за договором на надання послуг щодо супроводження поїздів і охорони майна можна розглядати як різновид господарських відносин, то в цілому відносини між залізницею і транспортною міліцією можна охарактеризувати як комплексні. Тому необхідним є комплексний підхід до розгляду механізму правового забезпечення збереження вантажів під час залізничних перевезень. Це дозволить зробити висновок про необхідність чіткого договірного регулювання взаємодії залізниці з транспортною міліцією в питаннях забезпечення збереження вантажів з установленням взаємних зобов'язань.

Висновки

У висновках викладено основні результати дослідження, що проведені в дисертації.

На підвищення рівня забезпечення збереження вантажів, що перевозяться залізницею, позитивно вплинули б систематизація і кодифікація господарського законодавства, досягнення більш високого рівня його узгодження з іншими галузями законодавства. Необхідно кодифікувати господарське законодавство шляхом прийняття Господарського кодексу, закріпивши в ньому загальні норми щодо процесу перевезення, і Кодексу залізничного транспорту або Транспортного кодексу - закону, що містить спеціальні норми.

2. Назріла необхідність реформування органів управління залізничним транспортом України з поділом функцій державного регулювання і господарського управління.

3. Загальні правові норми, встановлені цивільним законодавством, є недостатніми для регламентації відносин, які виникають при виконанні перевезень і забезпеченні збереження вантажів під час залізничних перевезень. Необхідні спеціальні правові норми, що регулюють взаємовідносини перевізника, вантажовідправника, вантажоодержувача. Статут залізниць України, затверджений не Законом, як, наприклад, у Російській Федерації, а постановою Кабінету Міністрів України, має низку істотних хиб, деякі положення його суперечать Конституції і законам України.

4. Роль держави в регулюванні господарської діяльності залізниць повинна бути збалансованою, оскільки надмірна державна опіка щодо цього виду транспорту може призвести до порушення основного принципу змішаної економіки - принципу свободи здійснення підприємницької діяльності. З іншого боку, повна відсутність державного контролю може стати причиною колапсу всієї системи залізничного транспорту.

5. У правовому забезпеченні управління збереженням вантажів під час залізничних перевезень домогтися узгодженості норм - значить регламентувати ті етапи організації перевізного процесу, що потребують не тільки точного виконання технології, але й чіткого юридичного оформлення. Головна роль тут належить локальній нормотворчості. Локальні норми відбивають специфіку виробничої діяльності колективу, враховують різноманітні нюанси внутрішньогосподарських відносин. По суті, вони найбільш тісно “співробітничають” із технічними нормами, забезпечуючи додаткові гарантії їхнього виконання.

6. Необхідно уточнити і сформувати термінологічний апарат, застосовуваний у відносинах із збереження вантажів при залізничних перевезеннях.

7. Дослідження поняття “збереження” призвело до необхідності доповнення ст. 1 Закону “Про залізничний транспорт” нормою такого змісту: “Нормативи якості вантажних перевезень - структурний елемент організації перевезення вантажів, що забезпечує умови і порядок перевезень (у тому числі в прямому змішаному сполученні), обов'язковий для виконання всіма підприємствами й організаціями, що входять до виробничо-технологічного комплексу залізничного транспорту”;

8. Поняття “збереження вантажів” може бути сформульоване таким чином: “Збереження вантажів - норматив якості вантажних перевезень, відповідно до якого вантаж має бути доставлений за призначенням в тому ж якісному стані і кількісному обсязі, у якому був прийнятий залізницею від вантажовідправника для перевезення”.

Список праць, опублікованих за темою дисертації

Шелухін М. Подолати вузьковідомчий підхід до регулювання діяльності залізничного транспорту // Право України. - 2000. - № 3. - С. 95-97.

Шелухин Н. Грузоотправители - грузополучатели - милиция // Бизнес-информ. - 1999. - № 15-16. - С. 21-22.

Шелухін М. Статут залізниць України потребує змін // Правничий часопис Донецького університету. - 2000. - № 1 (4). - С. 44-46.

Шелухин Н.Л. Лоция для транспортного права Украины // Вісник Луганського інституту внутрішніх справ МВС України. - 2000. - Вип. 1. - С. 222-231.

Шелухін М.Л. До питання про дотримання принципу ієрархії нормативно-правових актів в законодавстві України (Статутом залізниць закон не виправляють) // Вісник Одеського інституту внутрішніх справ МВС України. - 2000. - С.73-76.

Шелухін М.Л. Господарське законодавство у сфері транспортної діяльності залізниць України // Проблеми правознавства та правоохоронної діяльності. За матеріалами міжвуз. наук.-практ. конф. “Проблеми правового регулювання діяльності суб'єктів підприємництва”. - Донецьк: Донецький інститут внутрішніх справ при Донецькому державному університеті. - 2000. - № 1. - С. 262-277.

Анотація

Шелухін М.Л. Правове забезпечення збереження вантажів при залізничних перевезеннях. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.04 - Господарське право; господарське процесуальне право. - Інститут економіко-правових досліджень НАН України, Донецьк, 2002.

Дисертація присвячена вивченню та комплексному аналізу вітчизняного досвіду, накопиченого в процесі реалізації законодавства, спрямованого на забезпечення збереження вантажів при залізничних перевезеннях, напрацюванню на цьому підґрунті практичних рекомендацій з удосконалення діючого національного законодавства, регулюючого процеси збереження вантажів. Обґрунтована доцільність господарсько-правового регулювання договору перевезення та взаємодії залізниці з транспортною міліцією в питаннях забезпечення збереження вантажів зі встановленням взаємних зобов'язань майнового характеру. Досліджені юридичні поняття “збереження”, “втрата”, “псування", "пошкодження”. Особлива увага приділена профілактичній роботі Управління Міністерства внутрішніх справ України на транспорті, воєнізованої та пожежної охорон Укрзалізниці. Досліджені окремі форми та засоби забезпечення збереження вантажів. Зроблено аналіз господарського законодавства України про права та обов'язки учасників перевезення вантажів. Розглянуті основні причини та умови незбереження вантажів при їх перевезеннях залізницями України.

Ключові слова: господарське законодавство, правове забезпечення, засоби збереження вантажів, господарсько-правове регулювання, залізничні перевезення, транспортна міліція, Управління МВС України на транспорті.

Summary

Sheluhin N.L. Legal Regulation of the Cargo Safety in Railway Transit. - Manuscript.

The thesis on getting the scientific degree of candidate for Law Studies according to specialty 12.00.04 - Economic Law, Economic remedial Law. - Economics and Legal Research Institute of Ukraine NAR, Donetsk, 2002.

The thesis is devoted to the research of complex analysis of home experience, accumulated in the process of legislation realization, aimed at cargo insurance and safety in railway transit; the development in this basis of practical recommendation in present national legislation improvement, regulating the safety cargo processes. Such a law categories as “consignor of goods”, “consignee - home commodity producer”, “transporter”, “intermediation in nature monopoly” have been developed. A special emphasis is laid upon preventive Management's work of Ukrainian Ministry of Home Affairs concerning transport, Ukrainian railway military and fire security, the role of staff in the problem of cargo safety in railway transit. The forms and methods of cargo safety in transit have been researched. The analysis of Ukrainian Economy Legislation concerning the rights and the duties of cargo transportment participants has been made.

Key words: the economic legislation, legal regulation, means of safety of cargoes, economic-legal regulation, rail transportation, transport militia, Ukrainian Ministry of Home Affairs concerning transport Management.

Аннотация

Шелухин Н.Л. Правовое обеспечение сохранности грузов при железнодорожных перевозках. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.04 - Хозяйственное право; хозяйственное процессуальное право. - Институт экономико-правовых исследований НАН Украины, Донецк, 2002.

Диссертация посвящена изучению и комплексному анализу отечественного и зарубежного опыта, накопленного в процессе реализации законодательства, направленного на обеспечение сохранности грузов при железнодорожных перевозках, наработке на этой основе практических рекомендаций по усовершенствованию действующего национального законодательства, регулирующего сохранность грузов в процессе перевозки.

Выполненная работа является первым комплексным исследованием в независимой Украине проблемы сохранности грузов при железнодорожных перевозках. Исследование проведено с учетом проблем перестройки систем управления транспортом Украины и специфики экономики переходного периода. В первом разделе на основе анализа действующего законодательства, а также теоретических разработок, касающихся сохранности грузов при железнодорожных перевозках, исследована хозяйственно-правовая основа деятельности железнодорожного транспорта. Дано определение понятия “правовое обеспечение”. Роль государства в современной смешанной экономике постоянно возрастает с целью защиты правомерных интересов всех участников экономических отношений. Проанализированы уровни государственного управления в сфере транспорта.

Одной из важнейших особенностей договора перевозки является его сложная правовая природа, сочетающая в себе элементы различных обязательств. Но определения перевозки как сложного обязательства недостаточно. Эти отношения объединяют не автономные элементы, не атомарные связи, они гармонично сочетают элементы организационные и имущественные, что делает их качественно отличными от гражданских, с одной стороны, от административных - с другой (например, договор на организацию перевозок имеет плановые предпосылки, особенно с участием государственных клиентов железной дороги).

Следовательно, железнодорожная перевозка представляет собой хозяйственное правоотношение относительного характера, в соответствии с которым управомоченные лица (грузоотправитель и грузополучатель) вправе требовать (кредиторы), а обязанные к железнодорожной перевозке субъекты (должники) должны обеспечить доставку груза.

Во втором разделе дано обоснование видов и причин несохранности грузов при железнодорожных перевозках, дано хозяйственно-правовое определение сохранности грузов, исследованы точки зрения ученых относительно понятия договора в пользу третьего лица - грузополучателя. В разделе сформулированы основные положения, которые составляют механизм обеспечения сохранности грузов при железнодорожных перевозках, а также ответственности за нарушения транспортного законодательства. Сделан вывод, что наряду с совершенствованием транспортного законодательства должны совершенствоваться и условия договора поставки.

Проанализирован терминологический аппарат в отношении сохранности грузов, даны определения понятий утрата, повреждение, хищение, недостача.

Проведен системный анализ национального законодательства по юридическому оформлению отношений перевозчика с грузоотправителями, грузополучателями, возникающих в связи с перевозкой определенного груза и необходимостью его получения в сохранном состоянии. Рассмотрены причины несохранности грузов в процессе перевозки и обязанности участников перевозки по обеспечению его сохранности, предложены конкретные пути устранения указанных причин и предотвращения несохранных перевозок.

В третьем разделе диссертантом предложены рекомендации в отношении направлений совершенствования действующего транспортного законодательства Украины, и, прежде всего, Устава железных дорог Украины, который утвержден не Законом Украины, а Постановлением Кабинета Министров. Обосновывается целесообразность принятия Транспортного кодекса или Кодекса железнодорожного транспорта, который регламентировал бы деятельность как магистрального, так и промышленного (ведомственного) транспорта. Доказана необходимость четкого договорного урегулирования взаимодействия железной дороги с транспортной милицией в вопросах обеспечения сохранности грузов с установлением взаимных обязательств имущественного характера.

Изложенные в диссертационной работе выводы, предложения и рекомендации могут быть использованы при усовершенствовании законодательства о сохранности грузов при железнодорожных перевозках, при подготовке изменений и дополнений в транспортное, уголовное законодательства, в практике применения транспортного законодательства соответствующими органами, в научно-исследовательской работе и учебном процессе по курсу “Транспортное право” и спецкурсу “Сохранность грузов при железнодорожных перевозках”.

Основное содержание и результаты диссертационной работы докладывались и обсуждались на Координационных совещаниях УМВДТ на Донецкой железной дороге, на международных и республиканских конференциях.

Ключевые слова: хозяйственное законодательство, правовое обеспечение, средства сохранности грузов, хозяйственно-правовое регулирование, железнодорожные перевозки, транспортная милиция, Управление МВД Украины на транспорте.

Размещено на Allbest.ru

...