Адміністративно-правові засади діяльності дільничних інспекторів міліції

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

УДК 351.745-057.36(477)

адміністративно-правові

засади діяльності дільничних інспекторів міліції

Спеціальність 12.00.07 - теорія управління; адміністративне право і

процес; фінансове право

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата юридичних наук

Тучак Микола Олексійович

Харків - 2002

АНОТАЦІЇ

Диссертация на соискание ученой степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.07 - теория управления; административное право и процесс; финансовое право. - Национальный университет внутренних дел, Украина, Харьков, 2002.

Диссертационное исследование посвящено анализу сущности, содержания и порядка осуществления административной деятельности участковыми инспекторами милиции, осуществляемой в условиях изменения содержания и характера деятельности государственных органов в связи с необходимостью обеспечения в соответствии с Конституцией Украины приоритета прав и свобод граждан.

Анализируя закономерности становления службы участковых инспекторов милиции, тенденции современного развития общества, диссертант формулирует общетеоретические основы их деятельности: понятие, принципы, функции, формы и методы. При этом обосновывается, что административно-правовая охрана общественного порядка как объект деятельности участковых инспекторов милиции состоит, наряду с установлением общеобязательных правил в сфере общественного порядка, в создании условий для реализации прав граждан и охране этих прав.

Содержание административной деятельности участковых инспекторов милиции определяется ее направленностью на охрану общественного порядка. В этой сфере действуют такие административно-правовые отношения: отношения внутри подразделений службы участковых инспекторов в процессе организации и практического решения задач по обеспечению общественного порядка и безопасности, а также отношения, складывающиеся в процессе непосредственной деятельности по охране общественного порядка. Проблема правового регулирования таких отношений состоит в обеспечении практической реализации соответствующих правовых норм.

Анализ существующих понятий форм управленческой (административной) деятельности участковых инспекторов милиции позволил определить, что её следует понимать как административно-надзорную, юрисдикционную, профилактическую деятельность и, в связи с этим, принятие индивидуальных актов, а так же осуществление иных юридически значимых действий, с целью обеспечения охраны общественного порядка, безопасности и осуществления борьбы с преступлениями и другими правонарушениями.

Основными методами административной деятельности милиции в диссертации определены убеждение и принуждение, при этом обосновано, что приоритетным является убеждение. Такое соотношение методов вытекает из общественной природы нашего государства, из соответствия его целей и задач интересам человека и гражданина.

Производство по делам об административных правонарушениях, осуществляемое участковыми инспекторами милиции, определено как совокупность процессуальных действий, состоящих в выявлении правонарушения, применении предусмотренных законом мер обеспечения производства, рассмотрении дел об административных правонарушениях, вынесении по ним постановлений, принятии предусмотренных законом мер по выявлению и устранению причин и условий способствующих совершению правонарушений, а также их предупреждению.

В работе предложены меры по совершенствованию организации деятельности участковых инспекторов милиции как отдельного структурного подразделения в системе органов внутренних дел; обоснована необходимость внесения изменений в нормы действующего законодательства: в законы Украины “О милиции”, “Об обращениях граждан”, “Об административном надзоре за лицами, освобожденными из мест лишения свободы”, в Кодекс Украины об административных правонарушениях, а также сформулированы предложения к проекту Закона Украины “О профилактике преступлений”. Предложения касаются, прежде всего, совершенствования правового регулирования административно-юрисдикционной деятельности участковых инспекторов милиции.

Исследованы также проблемы взаимодействия участковых инспекторов с иными структурными подразделениями органов внутренних дел, частными предприятиями, общественностью по выполнению задачи охраны общественного порядка. Особое внимание при этом уделено вопросам совершенствования информационного обеспечения и планирования деятельности участковых инспекторов милиции.

Ключевые слова: участковый инспектор милиции, деятельность, общественный порядок, общественная безопасность, административный проступок, административная юрисдикция, формы, методы, планирование, взаимодействие, общественность.

Tuchak N.A. Administrative-legal bases of activity of the local policeman of militia. - Manuscript.

The dissertation on competition of scientific degree of master of laws on a specialty 12.00.07 - Theory of management; Administrative law and process; The financial law. - National university of Internal affairs, Ukraine, Kharkov, 2002.

Thezis` research and devoted to the analysis of essence, contents and procedure of administrative activity by the local policeman realized when the nature of state bodies activity and its essence are changed in connection with necessity of provision of rights priority and freedoms according to the Constitution of Ukraine.

Analyzing the tendency of development of local policemen service, the tendency of modern development of the society, the researcher formulates the general basis of their activities: the concept, principles, functions, forms and methods. Belief and coercion are described as basic method of administrative activity of militia where belief is of greater concern. The problems of interaction of the local policemen with other structural divisions of law-enforcement bodies, private enterprises, public executing protection of the public order are also investigated. Special attention is also given to problems of perfecting information ensuring and planning activity of the local policemen.

The key words: local policeman, activity, the public order, social security, administrative misconduct, administrative jurisdiction, forms, methods, planning, interaction, public.

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі адміністративного права і адміністративної діяльності органів внутрішніх справ Національного університету внутрішніх справ МВС України.

Науковий керівник - доктор юридичних наук, доцент Рябченко Олена Петрівна, Національний університет внутрішніх справ, професор кафедри адміністративного права та адміністративної діяльності органів внутрішніх справ

Офіційні опоненти - доктор юридичних наук, професор, Шкарупа Віктор Костянтинович, Академія державної податкової служби України, начальник кафедри адміністративного права та адміністративної і кримінально-процесуальної діяльності;

кандидат юридичних наук, доцент, Нечитайленко Анатолій Олександрович, Харківський державний педагогічний університет ім. Г.С. Сковороди, завідувач кафедри цивільно-правових дисциплін.

Провідна установа - Національна юридична академія України ім. Ярослава Мудрого, Міністерство освіти і науки України

Захист відбудеться “ 31 ” травня 2002 року о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.700.01 Національного університету внутрішніх справ (61080, Харків, проспект 50-річчя СРСР, 27).

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Національного університету внутрішніх справ за адресою: 61080, м. Харків, проспект 50 річчя СРСР, 27.

Автореферат розісланий “ 30 ” квітня 2002 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради О.С. Мошенський

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Глибинні перетворення, які здійснюються в Україні на шляху становлення правової держави, стосуються всіх ланок суспільства і потребують удосконалення діяльності всіх органів державної влади, в тому числі органів внутрішніх справ та служби дільничних інспекторів міліції як їх передового загону. Останні, як і органи внутрішніх справ в цілому, виконують широке коло завдань та функції щодо забезпечення особистої безпеки громадян, захисту їх прав і свобод, попередження і припинення правопорушень, охорони громадського порядку, виявлення й розкриття злочинів, захисту власності від протиправних посягань тощо. Переважна більшість зазначених завдань реалізується в ході здійснення дільничними інспекторами адміністративної діяльності, тобто під час виконання адміністративного законодавства, реалізації адміністративно-правових норм. Проте адміністративно-правові засади діяльності дільничних інспекторів міліції, незважаючи на їх теоретичну і практичну важливість, в науці адміністративного права досліджені недостатньо, а норми чинного законодавства не завжди відповідають вимогам часу.

Реформування органів внутрішніх справ загалом і служби дільничних інспекторів міліції зокрема передбачає, з одного боку, вирішення проблем адаптації до нових умов їх організаційних структур, а з іншого - закріплення відповідних перетворень, нових завдань, функцій нормами чинного законодавства, в тому числі адміністративного. У зв'язку з цим виникає потреба в розробці теоретичних питань організації і діяльності як органів внутрішніх справ в цілому, так окремих їх структурних підрозділів, серед яких служба дільничних інспекторів міліції, завдяки найбільшій наближеності до населення, посідає провідне місце. Отже, глибоке дослідження адміністративно-правових засад та особливостей організації діяльності дільничних інспекторів міліції, а також розробка пропозицій щодо їх удосконалення набувають особливого змісту і актуальності.

Зв'язок з науковими програмами, планами, темами. Роботу виконано в рамках планів наукових досліджень Міністерства внутрішніх справ України (п.1.3.3 Пріоритетних напрямків фундаментальних і прикладних досліджень навчальних закладів та науково-дослідних установ МВС України на період 1995-2000 рр. (затверджені рішенням колегії МВС України № 4 КМ/2 від 28 лютого 1995 року) і Національного університету внутрішніх справ (п.3 Головних напрямків наукових досліджень Університету внутрішніх справ на 1996-2000 рр.).

Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає у тому, щоб на основі аналізу чинного законодавства України та узагальнень практики його реалізації визначити адміністративно-правові засади та особливості організації діяльності дільничних інспекторів міліції, здійснення ними адміністративної юрисдикції, та виробити пропозиції щодо їх удосконалення.

Об'єктом дослідження є правовідносини‚ що виникають у сфері адміністративної діяльності дільничних інспекторів міліції.

Предмет дослідження складають адміністративно-правові основи, форми та методи адміністративної діяльності дільничних інспекторів міліції, їх юрисдикційна практика, особливості інформаційно-аналітичного забезпечення та планування роботи, взаємодія з іншими службами міліції, а також іншими державними органами та громадськістю.

Виходячи з поставленої мети, у дисертації вирішуються такі основні завдання:

визначаються поняття та зміст адміністративної діяльності дільничних інспекторів міліції, її принципи, функції та форми;

аналізуються особливості правового регулювання адміністративної діяльності дільничних інспекторів міліції;

визначається правовий статус дільничного інспектора міліції;

аналізується специфіка застосування переконання і примусу в адміністративній діяльності дільничних інспекторів міліції;

розкривається зміст адміністративно-юрисдикційної діяльності дільничних інспекторів міліції;

досліджуються особливості інформаційно-аналітичного забезпечення, планування діяльності та взаємодії дільничних інспекторів міліції з іншими підрозділами органів внутрішніх справ, а також іншими державними органами та громадськістю;

з'ясовуються недоліки в адміністративно-правовому регулюванні та практичному здійсненні адміністративної діяльності дільничними інспекторами міліції;

визначаються напрямки удосконалення адміністративно-правового регулювання та практичного здійснення адміністративної діяльності дільничних інспекторів міліції.

Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційного дослідження є сукупність методів і прийомів наукового пізнання. Як загальнонауковий метод використовується системний підхід, який дозволив окреслити проблемні питання адміністративної діяльності дільничних інспекторів міліції. За допомогою логіко-семантичного методу поглиблено понятійний апарат (п. 1.1), визначені загальні засади (пп. 1.2, 2.1, 2.2). Для дослідження проблем визначення правового статусу та правового регулювання діяльності дільничних інспекторів міліції використані логіко-семантичний метод, метод порівняння, абстрагування, аналізу і синтезу, а також метод статистичних досліджень (пп. 1.3, 1.4). Структурно-логічний, порівняльно-правовий та класифікаційний методи дозволили дослідити питання адміністративно-юрисдикційної діяльності (п. 2.3), інформаційно-аналітичного забезпечення та планування (п. 2.4), а також проблеми взаємодії дільничних інспекторів міліції (п. 2.5). Компаративний метод складає основу формулювання пропозицій щодо вдосконалення правового регулювання адміністративної діяльності дільничних інспекторів міліції. адміністративний інспектор міліція дільничний

Науково-теоретичне підґрунтя для виконання дисертації склали загальнотеоретичні наукові праці, розробки провідних фахівців у галузі теорії управління та адміністративного права - В.Б. Авер'янова, О.М. Бандурки, Д.М. Бахрара, Ю.П. Битяка, А.С. Васильєва, В.Н. Гаращука, І.П. Голосніченка, Є.В. Додіна, М.М. Дорогих, М.І. Єропкіна, В.В. Зуй, Р.А. Калюжного, С.В. Ківалова, О.П. Клюшниченка, Л.В. Коваля, В.К. Колпакова, А.Т. Комзюка, Я.Ю. Кондратьєва, О.П. Коренева, Б.М. Лазарева, О.Є. Луньова, А.О. Нечитайленка, О.І. Остапенка, Р.С. Павловського, І.П. Пахомова, В.П. Петкова, Л.Л. Попова, П.М. Рабиновича, Ю.І. Римаренка, О.П. Рябченко, В.М. Самсонова, О.І. Семчика, А.О. Селіванова, А.В. Серьогіна, О.Ф. Скакун, Ю.О. Тихомирова, М.М. Тищенка, В.В. Цвєткова, Ю.С. Шемшученка, В.К. Шкарупи, О.Н. Ярмиша та ін. Нормативною основою роботи є Конституція України, міжнародно-правові акти, закони України, акти Президента України та Кабінету Міністрів України, а також нормативно-правові акти міністерств та інших центральних органів виконавчої влади України, які регулюють діяльність дільничних інспекторів міліції. Проаналізовано ряд проектів законодавчих актів, зокрема проект Кодексу про адміністративні проступки. Емпіричну базу дослідження становлять статистичні матеріали, які характеризують діяльність дільничних інспекторів міліції в Сумській, Харківській, Тернопільській, Волинській областях за останні п'ять років. Використано також власний багаторічний досвід здобувача, набутий під час практичної роботи дільничним, старшим дільничним інспектором міліції, на керівних посадах служби дільничних інспекторів міліції районного відділу органів внутрішніх справ.

Наукова новизна одержаних результатів визначається тим, що дисертаційне дослідження є першим у вітчизняній адміністративно-правовій науці комплексним монографічним дослідженням, присвяченим адміністративно-правовим основам, формам та методам адміністративної діяльності дільничних інспекторів міліції, їх юрисдикційній практиці, особливостям інформаційно-аналітичного забезпечення та планування їх роботи, взаємодії з іншими службами міліції, а також іншими державними органами та громадськістю.

У результаті проведеного дослідження сформульовано нові наукові положення, які запропоновані особисто здобувачем і виносяться на захист. Основні з них такі:

Подальший розвиток дістало визначення поняття адміністративної діяльності дільничних інспекторів міліції та її принципів, функцій, змісту, основних рис.

Удосконалено розуміння форм адміністративної діяльності дільничних інспекторів міліції.

Вперше з точки зору аналізу механізму правового регулювання, правових засобів, правового режиму визначено особливості правового регулювання адміністративної діяльності дільничних інспекторів міліції.

Дістало подальший розвиток визначення співвідношення переконання і примусу в адміністративній діяльності дільничних інспекторів міліції.

Удосконалено характеристику елементів правового статусу дільничного інспектора міліції.

Виявлено прогалини у правовому регулюванні адміністративно-юрисдикційної діяльності дільничних інспекторів міліції та сформульовано пропозиції щодо удосконалення чинного законодавства.

Вперше визначено шляхи вирішення проблем інформаційно-аналітичного забезпечення адміністративної діяльності дільничних інспекторів міліції та планування як невід'ємних складових такої діяльності.

Удосконалено розуміння змісту та форм взаємодії дільничних інспекторів з іншими органами та підрозділами внутрішніх справ, а також іншими державними органами та недержавними формуваннями.

Вперше досліджено особливості адміністративно-юрисдикційної діяльності дільничних інспекторів міліції.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вони становлять як науково-теоретичний, так і практичний інтерес:

у науково-дослідній сфері - положення та висновки дисертації можуть бути основою для подальшої розробки адміністративно-правових проблем діяльності дільничних інспекторів міліції, визначення шляхів удосконалення її правового регулювання;

у правотворчості - у результаті дослідження сформульовано ряд пропозицій щодо внесення змін і доповнень до чинного законодавства, зокрема, Кодексу України про адміністративні правопорушення, Законів України “Про міліцію”, “Про звернення громадян”, “Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі”;

у правозастосовчій діяльності використання одержаних результатів дозволить покращити систему обліку осіб, щодо яких дільничним інспектором міліції здійснюються профілактичні заходи, проводити постійний аналіз стану оперативної обстановки на адміністративній дільниці і, залежно від її зміни, своєчасно проводити необхідні корективи в розподілі наявних сил та засобів, задіяних в охороні громадського порядку;

у навчальному процесі - матеріали дисертації уже використовуються в Національному університеті внутрішніх справ під час проведення занять з дисциплін “Адміністративна діяльність органів внутрішніх справ” та “Організація служби дільничних інспекторів міліції”. Їх враховано також у навчально-методичних розробках, підготованих за участю дисертанта.

Апробація результатів дисертації. Підсумки розробки проблеми в цілому, окремі її аспекти, одержані узагальнення і висновки були оприлюднені дисертантом на міжнародній та національній науково-практичних конференціях - “Забезпечення захисту прав людини в правоохоронній діяльності” (Київ, 2000), “Адміністративне право: сучасний стан і напрямки реформування” (Суми, 2000), а також на засіданнях кафедри адміністративного права і адміністративної діяльності органів внутрішніх справ Національного університету внутрішніх справ.

Публікації. Основні положення та результати дисертації висвітлено в трьох статтях, опублікованих у фахових наукових виданнях, а також у тезах доповіді на науково-практичній конференції і лекції “Здійснення дозвільної системи в Україні”(у співавторстві з А.Т. Комзюком).

Структура роботи. Дисертація складається із вступу, двох розділів, поділених на дев'ять підрозділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Загальний обсяг роботи складає 209 сторінок. Список використаних джерел складається із 245 найменувань і займає 25 сторінок, додатки містяться на 2 сторінках.

У вступі обґрунтовується актуальність теми дисертації, визначається її зв'язок із науковими планами та програмами, об'єкт і предмет, мета і завдання, методи дослідження, наукова новизна та практичне значення одержаних результатів, особистий внесок здобувача в їх одержання, апробація результатів дисертації та публікації.

Розділ 1. Загальні засади діяльності дільничних інспекторів міліції містить чотири підрозділи. На основі аналізу історичного досвіду існування інституту дільничних інспекторів міліції, теоретичних здобутків вчених-адміністративістів визначені поняття, принципи та функції адміністративної діяльності дільничних інспекторів міліції, особливості її правового регулювання.

Перший підрозділ “Сутність та особливості адміністративної діяльності дільничних інспекторів міліції” присвячено з'ясуванню поняття служби дільничних інспекторів міліції та їх адміністративної діяльності.

Зазначається, що служба дільничних інспекторів міліції має свою специфіку, зумовлену завданнями, покладеними на неї, що дозволяє розглядати її з позиції окремого органу (підрозділу) міліції. Вона має особливу функціональну природу: з одного боку, як адміністративна служба, а з іншого - як служба, спеціально призначена для здійснення загальної і індивідуально-профілактичної, виховної роботи з особами, схильними до вчинення злочинів і адміністративних проступків.

Поняття “служба дільничних інспекторів міліції” досліджено з точки зору виду державної діяльності, з позицій організаційно-управ-лінських, крім цього, зроблено висновок про регулювання правового статусу цієї служби різними галузями права, що дозволяє норми, які здійснюють таке регулювання, об'єднати в особливий комплексний правовий інститут. З огляду на державний характер діяльності служби дільничних інспекторів її можна уявити як складову частину служби в органах внутрішніх справ, тобто вона є елементом виконавчо-розпорядчої системи і має забезпечити вирішення комплексу завдань щодо охорони правопорядку на адміністративних дільницях. З позиції організаційно-управлінської поняття “служба дільничних інспекторів міліції” розкривається як сукупність підрозділів у структурі МВС України.

У дисертації здійснено історичний аналіз проблем створення і розвитку інституту дільничних інспекторів міліції. Результатом цього дослідження став ряд висновків, осмислення яких дозволяє сформулювати пропозиції щодо напрямків діяльності цієї служби в сучасних умовах. Головним з них є той, що діяльність дільничних інспекторів була і залишилась багатофункціональною. Сутність адміністративної діяльності дільничних інспекторів міліції випливає з історії її становлення, а також тих завдань, які поставлені перед цією службою в наш час. Зазначена діяльність спрямована на охорону громадського порядку, забезпечення громадської безпеки, здійснення дозвільної системи, адміністративного нагляду, попередження та припинення правопорушень, виявлення причин та умов, які сприяють вчиненню правопорушень, виховання громадян у дусі додержання законів тощо.

Визначено зміст адміністративної діяльності дільничних інспекторів міліції, який складають такі адміністративно-правові відносини: по-перше, відносини всередині підрозділу дільничних інспекторів, що складаються в процесі організації і практичного вирішення завдань щодо забезпечення громадського порядку і безпеки (відносини, які виникають у процесі визначення штатів, підбору, навчання та розміщення кадрів, планування, організації та практичного забезпечення охорони громадського порядку, здійснення функції контролю з боку старших дільничних інспекторів та ін.); по-друге, відносини, які виникають під час повсякденної безпосередньої охорони громадського порядку і забезпечення громадської безпеки силами і засобами дільничних інспекторів міліції і громадськості, тобто зовнішні відносини, зовнішня адміністративна діяльність. Всі ці відносини регулюються нормами адміністративного права і тому є адміністративно-правовими.

Проаналізовано характерні риси та особливості адміністративної діяльності дільничних інспекторів міліції. Головне, що її характеризує, - це управлінський характер цієї діяльності. Разом з тим, у багатьох випадках специфіка зовнішньої адміністративної діяльності дільничного інспектора міліції зумовлює необхідність, з метою досягнення найбільшого результату профілактичного, вступати у відносини, які характеризуються рівністю сторін, співробітництвом. Такими є відносини дільничного інспектора міліції з громадськими формуваннями з охорони громадського порядку, громадськими пунктами охорони правопорядку, адміністрацією підприємств, установ, організацій та іншими представниками громадськості щодо здійснення різноманітних заходів профілактики правопорушень.

У другому підрозділі “Принципи та функції адміністративної діяльності дільничних інспекторів міліції” зазначено, що принципи адміністративної діяльності дільничних інспекторів міліції - це основні теоретичні положення, провідні ідеї, на засадах яких здійснюється адміністративна діяльність. За ознакою закріплення в нормах чинного законодавства принципи поділено на правові та загальногуманітарні. До останніх належать: демократизм, гуманізм, соціальна справедливість, пріоритет прав і свобод людини і громадянина та ін.

У системі принципів адміністративної діяльності дільничних інспекторів міліції виділено також соціально-правові і організаційні. До соціально-правових принципів віднесено взаємопорозуміння з населенням, законність, рівність громадян перед законом, науковість, поєднання гласності і професійної таємниці. Серед організаційних принципів названо принципи побудови апаратів і служби дільничних інспекторів міліції і принципи їх діяльності. До першої групи організаційних принципів належать галузевий, територіальний принципи; другу їх групу складають відповідальність суб'єктів цієї діяльності за результати своєї роботи, поєднання єдиноначальності і колегіальності.

Принципи адміністративної діяльності дільничних інспекторів міліції реалізуються через її функції. Серед основних функцій адміністративної діяльності дільничних інспекторів міліції, враховуючи її спрямованість та зміст, у дисертації названо загальні, спеціальні та забезпечувальні. Загальні функції спрямовані на прогнозування, планування, організацію, регулювання, облік, контроль, інформаційне забезпечення. Спеціальні функції спрямовані на забезпечення реалізації прав і свобод громадян, виконання обов'язків щодо охорони громадського порядку, забезпечення громадської безпеки: здійснення охорони громадського порядку і безпеки, забезпечення контролю за дотриманням правил перебування на території України іноземних громадян і осіб без громадянства, попередження правопорушень та злочинів, забезпечення особистої безпеки громадян, забезпечення контролю за дотриманням паспортного режиму та правил дозвільної системи, контроль за безпекою дорожнього руху на адміністративній дільниці. Забезпечуючі функції полягають у створені умов і належній організації роботи дільничних інспекторів, їхніх помічників старшими дільничними інспекторами міліції.

Третій підрозділ “Правовий статус дільничних інспекторів міліції” присвячено дослідженню структури та особливостей правового статусу дільничних як окремої ланки органів внутрішніх справ.

У дисертації проаналізовано існуючі погляди на зміст правового статусу, зроблено висновок про те, що правовий статус дільничного інспектора складається з ряду елементів, до яких віднесено: порядок призначення на посаду дільничного інспектора міліції, права та обов'язки відповідно до посади, правовий та соціальний захист дільничного інспектора міліції, вимоги до професійних якостей дільничного інспектора, заходи заохочення та відповідальність дільничного інспектора міліції. Дільничний інспектор міліції виконує широке коло обов'язків, що надає підстави для їх класифікації. Це обов'язки щодо: забезпечення особистої безпеки (захист життя, здоров'я і майна громадян від злочинних посягань); охорони громадського порядку і забезпеченню громадської безпеки; попередження і припинення злочинів; надання допомоги громадянам, посадовим особам, підприємств, установ і громадських об'єднань у здійсненні їх прав і законних інтересів; проведення індивідуальної профілактичної роботи. Серед елементів правового статусу в дисертації особлива увага надана тим, правове регулювання яких має бути удосконалено.

Проведений аналіз обов'язків дільничного інспектора міліції показав, що чинним законодавством передбачений такий їх обсяг, на виконання якого дільничний інспектор має витратити 2383 години на рік, тоді як фонд річного робочого часу становить 1844 години. Це означає, що правове регулювання цього статусу потребує суттєвого удосконалення. Права дільничного інспектора міліції досліджені на трьох рівнях: на загальногромадянському, на рівні працівника міліції, на спеціальному рівні (відповідно до посади). Зроблено висновок, що права дільничного інспектора можуть і мають бути розширені за допомогою регулювання як законом, так і відомчими нормативними актами.

У четвертому підрозділі “Правове регулювання адміністративної діяльності дільничних інспекторів міліції” проблема правового регулювання досліджена через механізм правового регулювання, правові засоби, правовий режим. При цьому зазначено, що центральне місце в механізмі правового регулювання діяльності дільничних інспекторів міліції займають норми законів та підзаконних актів. Значення законів у процесі становлення правової держави має постійно зростати, оскільки верховенство закону є її невід'ємною ознакою. Незважаючи на те, що становлення правової держави вимагає розширення сфери регулювання суспільних відносин законом, законодавче регулювання не може охопити всі ці відносини. В необхідності конкретизації норм законів і полягає значення відомчих нормативних актів. Правову основу діяльності органів внутрішніх справ загалом і дільничних інспекторів міліції зокрема становлять також чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Проте в реальному житті норми міжнародно-правових актів у діяльності дільничних інспекторів практично не використовуються.

Правові засоби в роботі розглядаються як інструменти для вирішення конкретних життєвих ситуацій, оптимальні адекватні умови, способи вирішення завдань, які стоять перед суспільством. Іншими словами, це, насамперед, юридичні норми, договори, санкції, заходи заохочення й впливу та ін. Правові засоби забезпечуються регулятивними юридичними нормами, які поділяються на три основні групи: зобов'язуючі, заборонні, уповноважуючі (юридичні дозволи). Проаналізувавши кількісний і якісний склад норм, якими врегульована діяльність дільничних інспекторів міліції, здобувач робить висновок про перевагу зобов'язуючих і забороняючих норм над дозволами. Така ситуація зумовлена імперативним характером адміністративної діяльності дільничних інспекторів міліції і знаходить відображення у правовому режимі.

Правовим режимом в дисертації визнається порядок регулювання, відображений у комплексі правових засобів, які характеризують особливу взаємодію між собою дозволів, заборон, позитивних зобов'язань і створюють особливу спрямованість регулювання. Проведений аналіз показав, що для забезпечення охорони правопорядку недостатньо удосконалити систему, організаційну структуру служби дільничних інспекторів міліції, необхідно також поліпшити саму практичну їх діяльність та нормативне забезпечення останньої. Основних напрямків удосконалення нормативного забезпечення виділено два: перший - це розробка і прийняття нових нормативних актів, в яких більш детально і чітко було б закріплено повноваження дільничних інспекторів міліції щодо застосування тих чи інших адміністративно-попереджувальних заходів та виконання постанов про накладення адміністративних стягнень; другий напрямок полягає у внесенні змін та доповнень до чинних нормативних актів з метою удосконалення їх норм.

Розділ ІІ “Організація діяльності дільничних інспекторів міліції” складається з п'яти підрозділів, присвячених дослідженню особливостей адміністративної діяльності дільничних інспекторів міліції як окремого структурного підрозділу органів внутрішніх справ.

У першому підрозділі “Форми адміністративної діяльності дільничних інспекторів міліції” здійснено аналіз поняття та видів форм адміністративної діяльності дільничних інспекторів міліції.

Під формами управлінської (адміністративної) діяльності дільничних інспекторів міліції розуміється адміністративно-наглядова, юрисдикційна, профілактична діяльність, і, в зв'язку з цим, прийняття індивідуальних актів, а також здійснення інших юридично значущих дій, з метою забезпечення охорони громадського порядку, безпеки та здійснення боротьби із злочинами та іншими правопорушеннями. Здійснена класифікація форм адміністративної діяльності дільничних інспекторів міліції за такими ознаками: характеру, змісту, правових наслідків, цілеспрямованістю, способу вираження. За змістом форми підрозділяються на: нормотворчу, правозастосовчу (регулятивну, управлінсько-розпорядчу), правоохоронну. За правовими наслідками - правові та не правові. За цілеспрямованістю (цілями використання) правозастосовчі (регулятивна й правоохоронна) форми адміністративної діяльності дільничного інспектора міліції підрозділяються на: внутрішні, зовнішні. За способом вираження правозастосовчі форми адміністративної діяльності (регулятивні і правоохоронні, внутрішні й зовнішні) підрозділяються на: письмові, усні, конклюдентні.

До не правових форм адміністративної діяльності міліції належать: форми вираження організаційних дій (вивчення, узагальнення позитивного досвіду роботи, навчання виконавців, інструктаж, нарада, надання практичної допомоги й ін.); форми вираження матеріально-технічних дій (підготовка довідок і звітів, діловодство і ін.).

У другому підрозділі “Методи адміністративної діяльності дільничних інспекторів міліції” визначаються сутність та види методів адміністративної діяльності, які застосовуються дільничними інспекторами міліції з метою забезпечення виконання покладених на них завдань та функцій.

В результаті аналізу характерних рис методів адміністративної діяльності дільничних інспекторів міліції зроблено ряд висновків: перш за все, зазначені методи виражають зв'язок суб'єкта адміністративної діяльності з її об'єктом; методи - це засоби здійснення керуючого впливу суб'єкта на об'єкт управління, вони є засобами впорядкування, організації процесів, що відбуваються у сфері адміністративної діяльності дільничного, прийомами, за допомогою яких досягається мета такої діяльності; методи становлять найбільш активний елемент в адміністративній діяльності міліції; мають альтернативний характер. Незалежно від змісту й спрямованості методам адміністративної діяльності властиві організаційна форма, під якою розуміється вид впливу, тобто управлінсько-розпорядчі приписи (наказ, вимога, дозвіл та ін.); характер впливу (безпосередній вплив, непрямий вплив за допомогою створення стимулюючих умов або обмежувальних умов); засіб впливу (одноособовий, колегіальний, колективний); термін впливу (короткострокові і довгострокові); наявність тактичного й стратегічного характеру.

Основними методами адміністративної діяльності міліції в дисертації визнаються переконання й примус, при цьому підкреслюється пріоритетність переконання. Таке співвідношення методів випливає із суспільної природи нашої держави, із відповідності її меті і завданням, інтересам людини і громадянина.

Значну увагу в роботі приділено аналізу сутності, властивостей та видів адміністративного примусу, зроблено висновок, що його складають три види заходів - попереджувальні, заходи припинення і адміністративні стягнення. Здійснено класифікацію примусу як методу адміністративної діяльності дільничного інспектора міліції залежно від характеру заходів: психічний, матеріальний або фізичний вплив на свідомість і поведінку особи. Досліджено особливості застосування методів переконання і примусу в адміністративній діяльності дільничного інспектора міліції.

У третьому підрозділі “Адміністративно-юрисдикційна діяльність дільничних інспекторів міліції” аналізуються зміст та особливості цієї діяльності, зазначається, що адміністративно-юрисдикційна діяльність дільничних інспекторів міліції є однією з найважливіших складових частин їх адміністративної діяльності в цілому.

Характерними ознаками адміністративно-юрисдикційної діяльності в дисертації названо її державно-владний, підзаконний, правозастосовчий та правоохоронний характер. Фактичною підставою, яка обумовлює весь процес здійснення адміністративно-юрисдикційної діяльності, є факт вчинення особою адміністративного правопорушення.

Адміністративно-юрисдикційну діяльність дільничних інспекторів визначено як врегульовану нормами адміністративного права специфічну форму їх адміністративної діяльності, пов'язану з підготовкою, розглядом і вирішенням по суті підвідомчих їм справ про адміністративні правопорушення, а також із здійсненням адміністративно-юрисдикційних дій забезпечувального характеру. Узагальнення закріплених в КпАП України завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення свідчить про те, що в цьому провадженні вирішуються два пов'язаних між собою завдання: справедливе вирішення справ про проступки і попередження нових проступків.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення, яке здійснюється дільничними інспекторами міліції, визначено як сукупність процесуальних дій дільничних, що полягають у виявленні правопорушення, застосуванні передбачених законом заходів забезпечення, розгляді справ про адміністративні правопорушення, винесенні щодо них постанов, вжиття заходів щодо виявлення і усунення причин та умов, які сприяють вчиненню правопорушень, а також їх попередження.

Принципи провадження у справах про адміністративні правопорушення закріплені в численних правових нормах і безпосередньо випливають із завдань юрисдикційної діяльності дільничного інспектора міліції. Найважливішими з них названо: забезпечення законності; досягнення об'єктивної істини; право на захист; презумпцію невинуватості; рівність громадян перед законом; двохступеневість; гласність провадження; участь громадськості та ін.

Проведений аналіз особливостей адміністративно-юрисдикційної діяльності дільничних інспекторів міліції дозволив сформулювати пропозиції, реалізація яких дозволить значно підвищити дієвість правозастосовчої практики, розширити повноваження дільничних інспекторів міліції щодо попередження та припинення правопорушень, забезпечити адекватне ступеню небезпеки реагування на проступки, підвищити оперативність притягнення до відповідальності та забезпечити реалізацію принципу невідворотності відповідальності.

Четвертий підрозділ “Інформаційно-аналітичне забезпечення та планування діяльності дільничного інспектора міліції” присвячено дослідженню проблем, які виникають в процесі планування діяльності дільничних інспекторів, та визначенню шляхів їх розв'язання.

В дисертації зазначається, що наукове положення про характер інформації як основи управлінської діяльності повною мірою стосується і організації роботи дільничних інспекторів міліції, в тому числі їх діяльності щодо попередження правопорушень. Незважаючи на важливість інформаційного забезпечення для будь-якої управлінської діяльності, щодо діяльності дільничних інспекторів міліції ці питання до нашого часу спеціально не досліджувались. Аналіз стану інформаційного забезпечення діяльності дільничних інспекторів міліції показав, що цей процес потребує значного удосконалення, оскільки в ньому в одних випадках спостерігається надлишок інформації, в інших - навпаки, її не вистачає. Відсутність же необхідної інформації часто є серйозною перешкодою в діяльності дільничних інспекторів міліції, тому що вони одночасно є і організаторами, і безпосередніми виконавцями такої діяльності на адміністративній дільниці.

У роботі аналізуються характер і види інформації, якою має бути забезпечено дільничних інспекторів для належного виконання ними своїх завдань та функцій. Зокрема, інформацію профілактичної спрямованості умовно поділено на два блоки: а) про причини злочинів і адміністративних правопорушень і умови, що сприяють їх вчиненню на адміністративній дільниці; б) про осіб, схильних до вчинення злочинів або адміністративних правопорушень, що проживають на адміністративній дільниці (які перебувають на обліку в паспорті на дільницю або облікових картках). Для збору інформації використовуються різноманітні методи: повідомлення різних суб'єктів, спостереження, опитування та ін. У результаті проведеної систематизації джерел одержання інформації дільничними інспекторами міліції визначено, що найважливішими з них (залежно від обсягу одержаної інформації) є: повідомлення громадян і посадових осіб - приблизно 20 % інформації; повідомлення галузевих служб органів внутрішніх справ (карного розшуку, ВДСБЕЗ, ППС) - 20%; повідомлення під час обходів, рейдів і оперативного відпрацьовування адміністративної дільниці - 15 %; повідомлення і результати роботи позаштатних співробітників міліції - 10 %; інші джерела - 15 %. З метою певного впорядкування інформаційного забезпечення діяльності дільничних інспекторів міліції дисертантом сформульовано пропозицію щодо запровадження інформаційної системи обліку осіб, які потребують профілактичного впливу.

Підкреслюючи безпосередній зв'язок проблеми удосконалення інформаційного обміну та планування, здобувач визначає останнє як діяльність суб'єкта управління щодо визначення мети і завдань функціонування системи на певний період, сил та засобів їх досягнення, послідовності їх досягнення, термінів виконання. Характерними (особливими) рисами планування названо доцільність, реальність, внутрішня відповідність, оперативність, безпосередність та чіткість, гнучкість, детальність, тривалість, терміновість, комплексність, раціональність.

Дослідження управлінських аспектів діяльності дільничних інспекторів міліції передбачає висвітлення питання взаємодії дільничних інспекторів міліції з іншими учасниками процесу забезпечення громадського порядку, чому присвячено п'ятий підрозділ "Взаємодія дільничних інспекторів з іншими службами міліції, іншими державними органами та громадськістю".

Взаємодію дільничних інспекторів міліції з іншими учасниками процесу забезпечення громадського порядку щодо попередження правопорушень в дисертації визначено як засновану на законах і підзаконних актах, узгоджену за цілями, часом і місцем діяльність, спрямовану на узгоджене вирішення спільних завдань щодо запобігання правопорушенням дільничними інспекторами та іншими учасниками цього процесу.

Зазначеними учасниками процесу забезпечення громадського порядку, з якими взаємодіють дільничні інспектори міліції і форми взаємодії останніх з якими проаналізовано в роботі, є: інші органи (підрозділи) внутрішніх справ (карний розшук, ДСБЕЗ, патрульно-постова служба тощо), інші державні органи (Служба безпеки України, Державний комітет у справах охорони державного кордону України, Державна митна служба України, Міністерство юстиції України, органи охорони здоров'я), приватні підприємства, громадськість (дружини сприяння міліції тощо).

Підкреслено першочергове значення взаємодії дільничних інспекторів міліції з іншими органами (підрозділами) внутрішніх справ, основними формами якої названо: спільне прогнозування тенденцій розвитку, динаміки і структури правопорушень, ефективності запобігання правопорушенням; спільне планування окремих напрямків діяльності щодо попередження правопорушень; спільне здійснення заходів щодо виявлення і усунення причин та умов, які сприяють вчиненню правопорушень; обмін інформацією; спільна підготовка і проведення нарад з питань підвищення ефективності роботи щодо попередження правопорушень та ін. В дисертації детально аналізуються згадані та інші форми взаємодії дільничних інспекторів міліції з іншими учасниками процесу забезпечення громадського порядку та боротьби з правопорушеннями.

ВИСНОВКИ

У результаті дисертаційного дослідження, виконаного на основі аналізу чинного законодавства України та практики його застосування, теоретичного осмислення ряду наукових праць в різних галузях знань, автором сформульовані висновки, пропозиції та рекомендації, спрямовані на удосконалення правового регулювання та практичної реалізації повноважень дільничними інспекторами міліції щодо захисту прав і свобод громадян. Основні з них такі:

1. Адміністративна діяльність дільничних інспекторів міліції визначена як врегульована нормами адміністративного права цілеспрямована, організуюча виконавча і розпорядча діяльність, яка полягає в безпосередньому, повсякденному практичному здійсненні завдань і функцій держави щодо забезпечення громадської безпеки, охорони громадського порядку, боротьби з правопорушеннями на адміністративній дільниці.

2. Серед основних напрямків діяльності дільничних інспекторів міліції щодо забезпечення правопорядку на закріпленій адміністративній дільниці виділені: адміністративна діяльність; участь у розкритті злочинів; профілактична робота серед осіб, схильних до вчинення злочинів та інших правопорушень; надання в межах своєї компетенції допомоги громадянам, посадовим особам, підприємствам, установам, організаціям і об'єднанням громадян у здійсненні їх законних прав і інтересів.

3. Форми адміністративної діяльності можна класифікувати залежно від характеру, змісту (нормотворча; правозастосовча; правоохоронна) і правових наслідків (правові і не правові), цілеспрямованістю (внутрішні і зовнішні), способу вираження (письмові; усні; конклюдентні).

4. Обґрунтовано необхідність перегляду проекту Закону України “Про профілактику злочинів”, прийнятого Верховною Радою України у першому читанні, в якому передбачити, що офіційне застереження має виноситись у письмовій формі начальником або заступником начальника міськрайвідділу внутрішніх справ у присутності представників громадськості та дільничного інспектора і діяти протягом певного часу. Цей документ має бути наділений преюдиційними властивостями і тягнути, у разі повторного вчинення протиправних дій, щодо яких особа застерігається, адміністративну відповідальність. КпАП України доцільно доповнити новою статтею такого змісту: “Протиправна поведінка особи протягом шести місяців з дня винесення офіційного застереження про неприпустимість такої поведінки тягне за собою накладення штрафу…”.

5. Слід скасувати передбачені в Законі України “Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі” такі обмеження: заборона виходу з жилого приміщення у визначений час; заборона перебувати піднаглядному у визначених місцях; заборона виїзду в особистих справах за межі району чи міста без спеціального дозволу. Ці обмеження суперечать Конституції і Загальній декларації прав людини. Вважаємо за доцільне замінити захід щодо обмеження виїзду в особистих справах за межі району чи міста без спеціального дозволу на обов'язковість сповіщення органу внутрішніх справ, в якому піднаглядний перебуває на обліку, про виїзд в інші райони, міста в особистих справах.