Управління процесом реституції церковної власності в умовах сучасного українського суспільства

З урахуванням складності й багатогранності теми наукового дослідження перспективними напрямами її подальшого вивчення мають стати: напрацювання правової бази для повернення релігійним організаціям не лише культових споруд і майна, але й інших об`єктів церковної власності не культового призначення; державна політика у сфері оподаткування релігійних організацій, їхньої зовнішньоекономічної діяльності, сфері праці й землекористування; питання оподаткування, державного контролю й нагляду за господарською діяльністю релігійних об`єднань; розвиток теоретико-методологічної бази управління процесом реституції церковної власності.

ВИСНОВКИ

Необхідність розв'язання зазначених проблем зумовлена складним розвитком державно-церковних відносин, глибоким негативним впливом державної атеїстичної політики на формування суспільної атмосфери цілої епохи, що стало наперед визначеними причинами соціальних, національних і релігійних конфліктів. Нерозв'язаність майнових проблем церков залишається одним із джерел суспільно-політичної нестабільності, що гальмує процес утвердження державності, суперечить інтересам України й заважає її цивілізованому входженню у світове співтовариство. Реституція церковної власності стала справою не лише релігійних організацій, а й однією із стратегічних цілей нашої держави і є безальтернативною складовою нормалізації державно-церковних відносин у сучасній Україні.

Проаналізувавши головні етапи розвитку державно-церковних відносин, особливості вилучення церковно-монастирського майна в Україні та основні тенденції процесу реституції церковної власності, доходимо загальних висновків.

1. Ставлення до Церкви з боку політичних режимів, які поперемінно утверджували свою владу в Україні, визначалося їх соціально-політичною орієнтацією і було різним. Національно-патріотичні сили сприяли розвитку Церкви, пов`язуючи його з перспективою утвердження державної незалежності й розглядаючи її як системний елемент тогочасного українського суспільства. Більшовицька влада намагалася знищити Церкву як опозицію світській владі, для чого й завдала нищівних ударів саме церковному господарству з метою руйнації економічного фундаменту впливовості Церкви на різні сторони суспільного буття.

2. Конфлікт між більшовицькою владою і Церквою бере свій початок від самого утвердження нового режиму. Прагнучи повністю оволодіти механізмами ідейно-політичного впливу на суспільство й виходячи з оцінки релігії і Церкви, як ворожих новому ладу сил, більшовики не могли налагодити безконфліктне співіснування із Церквою. Враховуючи масштаби й характер її впливу на всі сфери суспільного життя, з одного боку, та намагання повністю перебрати ці можливості новим режимом, з другого можемо констатувати, що в особі тодішньої РПЦ і більшовицького режиму зіткнулися дві сили схожої якісної визначеності, з яскравими ознаками тоталітарного впливу на людську свідомість і визначальні сфери суспільного буття. Відтак конфлікт між ними носив наперед визначений характер. При цьому фінансово-економічний бік конфлікту був вирішальним у подальшому перебігу протиборства.

3. Секуляризація церковної власності в Україні була складовою загального процесу націоналізації приватної власності в Росії після жовтневого перевороту. Необхідність секуляризації церковної власності, як основного засобу перебудови господарського й політичного життя була обґрунтована в програмних документах більшовиків. Юридичний і політичний акт переходу церковних земель, підприємств, банківських активів, культових будівель і майна у власність держави було здійснено шляхом націоналізації, у формі конфіскації, реквізиції чи секвестру. За своєю господарською і правовою природою це були акти примусового переведення церковної власності в державну власність без будь-якої компенсації чи відшкодування. Результатом соціально-економічних змін стало пограбування Церкви, позбавлення її політичних і майнових прав.

4. Тотальне одержавлення всіх сфер життя суспільства, стало причиною встановлення різних ступенів контролю над Церквою з боку держави: від фізичного знищення церковного організму сталінським режимом до дріб`язкового контролю за Церквою у 80-ті рр. У сфері церковної власності панував всебічний контроль держави над Церквою. У радянський період Церква на всіх рівнях своєї організації зазнала величезних економічних збитків. Однак ціною повного підпорядкування режимові вона змогла зберегти спочатку мінімальні економічні можливості, а згодом і розширити їх для задоволення віруючими своїх духовних потреб.

5. Однією з найбільш складних проблем, що залишилися від панування комуністичного режиму, є визначення оптимального порядку розподілу між церковними організаціями культового майна, особливо культових будівель, необхідність розробки господарчо-правових норм і механізмів використання церковної власності релігійними організаціями. Після проголошення незалежності Україна визначила курс на реальне подолання негативних наслідків політики попереднього режиму щодо Церкви. Держава взяла на себе зобов`язання морально-політичної реабілітації Церкви як суспільного інституту, що постраждав від тоталітарного режиму, підтримки практичних дій щодо відшкодування збитків, завданих релігійним об`єднанням за попередні десятиліття. Одним з вагомих і переконливих виявів цієї політики є усунення наслідків пограбування Церкви, відновлення її майнових і політичних прав. Основним способом вирішення проблеми реституції церковної власності є відновлення майнової і соціально-політичної справедливості щодо Церкви, засудження насильницьких секуляризаційних дій влади, визнання права релігійних організацій на конфесійне господарювання й культове майно, та розроблення нових господарчо-правових норм використання повернутої релігійним організаціям церковної власності.

6. Процес реституції церковної власності є об'єктом державного управління. На відновлення справедливості щодо Церкви спрямовані законодавчі ініціативи, покликані вдосконалити й зміцнити правові засади діяльності релігійних організацій, поліпшити умови для реалізації ними своєї суспільної і духовної місії, остаточно демонтувати наслідки попередньої політики в релігійній сфері, сформувати соціально-політичні механізми подальшого розвитку релігійних інституцій. Необхідність виконання цього завдання активізує напрацювання більш досконалого правового механізму повернення (передачі) релігійним організаціям культових споруд, а також поступового повернення віруючим інших об`єктів їхньої колишньої церковної власності - церковно-адміністративних будівель, будинків священнослужителів, церковних навчальних закладів, парафіяльних шкіл, монастирських житлових і господарських приміщень.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІІ:

Тесля Т.М. Церковні цінності: історія нищення //Вісн. УАДУ. 2000. № 4. С. 288-299.

Тесля Т.М. Реституція майнових прав релігійних організацій в умовах сучасного українського суспільства //Вісн. УАДУ. 2001. № 1. С. 312-322.

Тесля Т.М. Партійно-державна політика щодо релігії та церкви в умовах радянського тоталітаризму //Вісн. УАДУ. 2001. № 4. С. 341-353.

Тесля Т.М. Релігійна політика періоду незалежного існування української держави (19171920 рр.) //Зб. наук. праць УАДУ. К.: Вид-во УАДУ, 2001. Вип. 1. С. 401-413.

Тесля Т. Пріоритети державної політика в галузі церковного життя як структурний елемент громадянського суспільства в України: Матеріали щоріч. наук.-практ. конф. пед. персоналу, слухачів, аспірантів, докторантів Української Академії державного управління при Президентові України "Суспільні реформи та становлення громадянського суспільства в Україні". К.: Вид-во УАДУ, 2001. С. 102-112.

Тесля Т.М. Методичні рекомендації до висвітлення питань релігії в курсі новітньої історії України: Матеріали звітної наук.-практ. конф. "Зміст і технології шкільної освіти". - К.: Вид-во "Педагогічна думка", 2000. С. 75-76.

Тесля Т.М. Свобода совісті в Українській державі: Матеріали звітної наук.-практ. конф. "Зміст і технології шкільної освіти". К.: Вид-во "Педагогічна думка", 2001. С. 77-78.

АНОТАЦІЇ

Тесля Т.М. Управління процесом реституції церковної власності в умовах сучасного українського суспільства. Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук з державного управління за спеціальністю 25.00.01 теорія та історія державного управління. Українська Академія державного управління при Президентові України. Київ, 2002.

У дисертації вперше у вітчизняній історіографії здійснено комплексний аналіз еволюції державно-церковних відносин, об'єктивно досліджено процес реквізиції церковної власності в політичному, економічному й історичному аспектах, визначено принципи й механізми соціально-політичної реабілітації Церкви. Узагальнена характеристика процесу реституції церковної власності в умовах сучасного українського суспільства дає можливість виявити особливості існуючої моделі управління й розподілу культових будівель і церковного майна, окреслити пріоритетні напрями модернізації державної реституційної політики, виробити пропозиції щодо необхідності подальшої розробки господарчо-правових норм використання власності релігійними організаціями. Дістали подальший розвиток формулювання концепції відновлення політичних і майнових прав релігійних об'єднань і необхідності удосконалення управлінських механізмів передачі усього культового майна.

Ключові слова: реституція, церква, державно-церковні відносини, релігійно-церковне життя, націоналізація, культові споруди, церковна власність.

Тесля Т.Н. Управление процессом реституции церковной собственности в условиях современного украинского общества. Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата наук государственного управления по специальности 25.00.01 теория и история государственного управления.

Украинская Академия государственного управления при Президенте Украины.  Киев, 2002.

В диссертации впервые в отечественной историографии проведено комплексное исследование системы государственно-церковных отношений в Украине на протяжении исторического развития ее государственности, объективно исследован процесс национализации церковной собственности в политическом, экономическом и историческом аспектах, установлены принципы и механизмы социально-политической реабилитации Церкви. В этом контексте предложено усовершенствование механизмов разработки и воплощения государственной политики Украины в области религии и церкви путем восстановления всех имущественных и политических прав религиозных объединений.

На основе сравнительного анализа архивных документов, отечественных и зарубежных научных источников выделены наиболее актуальные на современном этапе направления научного обеспечения государственно-церковной политики в ее реституционном аспекте.

В работе выявлены особенности, обусловившие поликонфессиональный характер религиозно-церковной жизни, детерминирующие специфику общественного состояния Церкви в современной Украине. Классифицировано церковное имущество, раскрыт правовой механизм управления и передачи культовых помещений, сформулированы принципы компенсации и наследования церковной собственности. Сделаны рекомендации по улучшению законодательства, регулирующего землепользование религиозных организаций, трудовые, социальные и внешнеэкономические отношения в религиозных объединениях, а также вопросы государственного контроля за хозяйственной деятельностью этих организаций.

Доказано что, самой сложной задачей является установление оптимального порядка распределения между религиозными организациями культового имущества и особенно культовых сооружений, процесс реституции церковной собственности серьезной социальной и экономической проблемой украинского общества, а решение материальных проблем церквей сложным и противоречивым. Возвращению церковной собственности препятствуют как неправовые действия тоталитарного режима, так и сложная ситуация, которая возникает во взаимоотношениях церкви с другими социальными институциями при столкновении их интересов в процессе реституции церковного имущества.

В диссертации пересмотрен антагонистический подход в толковании норм Конституции об отделении церкви от государства, выработаны рекомендации по улучшению налогово-финансовой политики в отношении религиозных организаций и их спонсоров. Разработаны новые механизмы и технологии принятия государственно-управленческих и административно-организационных решений в процессе реституции церковной собственности. В ходе научного исследования уточнено и адаптировано к управленческой науке содержание отдельных понятий категориального аппарата философской и правовой науки.

Общая характеристика процесса реституции церковной собственности в условиях современного украинского общества позволяет показать особенности существующей модели управления и распределения церковного имущества, внести рекомендации по улучшению государственной реституционной политики и обосновать необходимость дальнейшей разработки правовых норм по восстановлению имущественных и политических прав религиозных объединений, возможности их хозяйственной деятельности.

Теоретические материалы и выводы диссертации способствуют разработке приоритетных направлений, путей реализации и перспективы государственной политики Украины в области религиозно-церковной жизни, формированию объективного взгляда у субъектов государственно-церковних отношений на исторические предпосылки возникновения современных проблем, а также способствуют оптимизации межконфессиональных отношений.

Ключевые слова: реституция, церковь, государственно-церковные отношения, религиозно-церковная жизнь, национализация, церковная собственность, культовое имущество.

Teslia T.M. The Administration of the process of church property restitution in modern Ukrainian society. Teslia T.M. The Administration of the process of church property restitution in modern Ukrainian society. Manuscript.

Thesis on seeking of candidate of science scientific degree of state management on speciality 25.00.01 - a theory and history of state management. The Ukrainian academy of state management it the President of Ukraine. - Kiev, 2002.

My dissertation deals with the complex analyses of the state church relation's evolution, which is made for the first time in national historiography. Also it contains the process of church nationalisation and the main trends of modern transformational processes in church. The research of the process of nationalisation of the church property is of great importance for studying of religion history and history of church in Ukraine after the revolution and soviet religious policy. Principles and mechanisms concerning necessity of economic and legal elaboration's and religious organisations property usage are given here, and the process of church property restitution in Ukraine is characterised.

Key words: restitution, state, church property, state-church relations, religious-church life, religions organisations, Church, nationalisation, requisition.

Размещено на Allbest.ru