Вибори до парламентів країн СНД (порівняльно-правовий аспект)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національна юридична академія України

імені Ярослава Мудрого

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата юридичних наук

Спеціальність: 12.00.02. - конституційне право

ВИБОРИ В ПАРЛАМЕНТИ КРАЇН СНД

(ПОРІВНЯЛЬНО-ПРАВОВИЙ АСПЕКТ)

ТОДИКА ОКСАНА ЮРІЇВНА

Харків-2002

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі міжнародного права і державного права зарубіжних країн Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого, Міністерство освіти і науки України

Науковий керівник - кандидат юридичних наук, доцент Ріяка В`ячеслав Олександрович, Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого, завідувач кафедри міжнародного права і державного права зарубіжних країн

Офіційні опоненти:

-доктор юридичних наук, професор Погорілко Віктор Федорович, Інститут держави і права імені В.М.Корецького НАН України, заступник директора, завідувач відділу конституційного права і місцевого самоврядування;

-доктор юридичних наук, професор Георгіца Аурел Зіновійович, Чернівецький національний університет імені Ю.Федьковича, завідувач кафедри міжнародого права і порівняльного правознавства.

Провідна установа - Національна академія внутрішніх справ України, кафедра конституційного права, Міністерство внутрішніх справ України, м.Київ.

Захист відбудеться “30” жовтня 2002 р. о 10.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.086.03 у Національній юридичній академії України імені Ярослава Мудрого за адресою: 61024, м. Харків, вул Пушкінська, 77.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого за адресою: 61024, м. Харків, вул Пушкінська, 77.

Автореферат розісланий “28” вересня 2002 року

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Спасибо-Фатєєва І.В.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність і ступінь дослідження тематики дисертації

Демократизація суспільних процесів у пострадянських державах - визначальна ознака становлення в країнах СНД демократичного політичного режиму, правової державності і дієздатного громадянського суспільства. Поступово йде процес формування правової системи, зорієнтованої на забезпечення політичних та інших прав громадян. У країнах СНД відбуваються суттєві зміни в правовому регулюванні виборів, йде пошук оптимальної виборчої системи, шляхів забезпечення законності проведення виборів. За допомогою виборів у країнах СНД на основі конституційного принципу народовладдя забезпечується формування парламентів на демократичних засадах. Ставши суверенною, кожна з цих країн самостійно визначає своє виборче законодавство, принципи і процедури участі громадян у виборах.

Тема парламентських виборів у країнах СНД ще не була предметом наукового дослідження, в тому числі в порівняльно-правовому аспекті. Її актуальність зумовлюється: 1) місцем і роллю парламентів у державному механізмі цих країн; 2) необхідністю врахування в законодавстві про вибори народних депутатів України позитивного досвіду правового регулювання парламентських виборів в інших країнах СНД; 3) важливістю реалізації виборчих правовідносин у межах конституції і законів; 4) завданням втілення у виборчий процес міжнародних виборчих стандартів; 5) необхідністю пошуку шляхів оптимізації виборчої системи по формуванню парламентів; 6) завданням вдосконалення практики проведення парламентських виборів; 7) необхідністю забезпечення належних гарантій реалізації громадянами країн СНД права обирати і бути обраним у парламенти; 8) завданням підвищення політичної і правової культури суб`єктів виборчого процесу; 9) необхідністю подальшого вдосконалення законодавства про вибори до парламентів країн СНД.

Підставою й основою наукового аналізу цієї теми є: а) наявність у країнах Співдружності загальних для них проблем, вирішення яких насамперед залежить від парламентів; б) існування у цих країнах багато спільного в менталітеті народів цих країн, рівні політико-правової культури населення, організаторів виборів, історичному минулому, в формі правління, типі правової системи, на базі якої реалізуються вибори; в) знаходження країн СНД на перехідному етапі свого розвитку, становлення правової державності; г) наявність схожих проблем у нормативному регулюванні парламентських виборів, реалізації виборчого законодавства та забезпеченні законності виборчого процесу.

Зв`язок роботи з науковими програмами. Дисертаційне дослідження виконане в межах і відповідно до цільової комплексної програми “Проблеми історії, теорії та практики державного права іноземних країн і міжнародного права. Основне. Пріоритетне.” № 018600070868.

Мета і основні завдання дослідження. Основна мета дисертаційного дослідження полягає у здійсненні комплексної розробки теорії правового регулювання і практики виборів до парламентів країн СНД та формулювання рекомендацій щодо вдосконалення законодавства про вибори у Верховну Раду України, практики реалізації виборчих правовідносин.

Відповідно до поставленої мети в дисертації передбачено вирішити наступні наукові завдання:

визначити місце досліджуваної проблеми в науці конституційного права;

дати поняття виборів, виборчого права, виборчого законодавства, виборчих правовідносин по виборах до парламентів країн СНД, розкрити роль парламентських виборів для становлення в цих країнах правової державності;

визначити і проаналізувати етапи і тенденції становлення та розвитку парламентського виборчого законодавства;

визначитися в питанні, якою має бути оптимальна виборча система по виборах до парламентів;

оцінити відповідність законодавства про вибори до парламентів країн СНД міжнародним виборчим стандартам;

виявити специфіку виборчих правовідносин по виборах до парламентів країн СНД, проблеми їхньої реалізації і шляхи подальшого вдосконалення;

проаналізувати чинне законодавство про вибори у парламенти країн СНД і визначитися зі шляхами подальшого розвитку та вдосконалення законодавства по виборах до Верховної Ради України;

визначити фактори, що впливають на забезпечення законності виборів до парламентів країн СНД і дати пропозиції по забезпеченню законності виборчого процесу.

Об`єктом дослідження є парламентські вибори в країнах СНД.

Предметом дослідження є теорія і практика становлення і розвитку законодавства про вибори до парламентів країн СНД, питання його реалізації та вдосконалення.

Методологічними засадами дисертації є наукові принципи, методи і засоби наукового дослідження, застосування яких забезпечує достовірність знання та вирішення поставлених перед дослідником цілей та завдань. Методологічну основу дисертації складає загальнонауковий діалектичний метод, який дає можливість проаналізувати інститут парламентських виборів у динаміці його становлення і розвитку. Із застосуванням системного методу, розглядається роль та місце виборів у формуванні в країнах СНД дієздатних органів законодавчої влади, системно-структурного і формально-логічного виділяються та досліджуються чинники, що впливають на становлення і розвиток парламентського виборчого законодавства та його реалізацію, порівняльно-правового - порівнюється нормативно-правове регулювання виборів до парламентів країн СНД і тенденції його розвитку, історичного - аналізуються етапи розвитку парламентського виборчого законодавства та дається їх загальна характеристика, соціологічного - тенденції усвідомлення громадською думкою можливостей перемоги відповідних партій і їхніх блоків у черговій виборчій кампанії, статистичного - рівень політико-правової активності громадян у виборах, методу тлумачення норм виборчого права з`ясовується та роз`яснюється зміст правових норм, регулюючих вибори до парламентів країн СНД.

Теоретична і практична основа дисертаційного дослідження ґрунтується на працях і висновках юристів-теоретиків у галузі конституційного права, загальної теорії держави та права, конституційного (державного) права зарубіжних країн, міжнародного права, історії держави і права України та зарубіжних країн. Автором ураховані положення і висновки, які сформульовані в сучасних політологічних, соціологіних та філософських дослідженнях щодо питань безпосередньої демократїі, організації і проведення виборчих кампаній.

Дисертаційне дослідження ґрунтується насамперед на працях спеціалістів по теорії держави та права, конституційного і міжнародного права: С. Алєксєєва, С. Авак`яна, М. Баглая, Ю. Бисаги, М. Буроменського, Б. Габрічідзе, А. Георгіци, В. Денисова, П. Євграфова, А. Зайця, Л. Кривенко, А. Колодій, А. Малько, М. Матузова, В. Нерсесянца, М. Орзіха П. Рабіновича, В. Ріяки, В. Семенова, В. Сіренка, М. Савенка, В. Скоморохи, Б. Страшуна, В. Тація, Ю. Тихомирова, В. Тихого, Є. Тихонової, В. Чиркіна, М. Цвіка, В. Шаповала, Ю. Шемшученка, О. Фрицького, Н. Щукліної, Л. Явича, на працях українських учених, які розглядали проблеми безпосередньої демократії і виборчого права - М. Баймуратова, Р.Давидова, М. Кампо, О.Лавріновича, О. Мурашина, В. Погорілка, М. Ставнійчук, Т. Стешенко, Ю. Тодики, В. Федоренка, В. Яворського, російських учених - Ю. Веденєєва, А. Вишнякова, А. Іванченка, А. Кіма, О. Кутафіна, А. Постнікова, білоруських учених - Г. Васілєвича, А. Головка, Д. Демічева, молдавських учених - Г. Костакі, С. Кобиняну, В. Мокряка.

Джерельну базу дослідження становлять конституції країн СНД, виборчі кодекси, закони про вибори, підзаконні нормативно-правові акти про вибори до парламентів країн СНД, виборче законодавство інших країн, а також міжнародно-правові акти.

Наукова новизна одержаних результатів. Дисертація є першим в Україні і в країнах СНД науковим дослідженням, в якому комплексно, системно в порівняльно-правовому аспекті розглядаються теоретичні і практичні проблеми виборчого права, виборчого законодавства і виборчих правовідносин по виборах до парламентів країн СНД.

Новими найсуттєвішими результатами дисертаційного дослідження є такі основні положення та висновки:

1.Вперше наводяться аргументи, що парламентські вибори в кожній із країн СНД, як форма безпосереднього волевиявлення народами цих країн своєї волі при формуванні законодавчого органу, мають основоположне значення для становлення в цих країнах правової державності і громадянського суспільства, забезпечення стабільності конституційного ладу, наступності влади, її легітимності, реалізації громадянами політичних прав, втіленням установчої волі народу;

2.Уперше аргументується, що в країнах СНД у сфері виборчих правовідносин йде становлення державної правової політики, спрямованої на вдосконалення виборчого законодавства, забезпечення законності виборів, підвищення рівня правової культури учасників виборчого процесу, а також те, що ця політика не відповідає вимогам сьогодення;

3.Отримало подальший розвиток положення, що законодавство про вибори до парламентів країн СНД пройшло кілька етапів, кожен з яких мав свою специфіку, зумовлену історичними, політичними та іншими чинниками;

4.Вперше аргументується положення, що характерними рисами і тенденціями сучасного законодавства про вибори до парламентів країн СНД на сучасному етапі є детальніша регламентація всіх стадій виборчого процесу матеріальними та процесуальними нормами, орієнтація на міжнародні виборчі стандарти; на оптимальне врахування вітчизняного і зарубіжного досвіду правового регулювання виборів; зазначається, що чинному виборчому законодавству притаманні нестабільність, часті зміни навіть напередодні виборів, значна залежність від політичної кон`юнктури та розстановки в країні політичних сил;

5.Вперше аргументується положення, що новелізація законодавства про вибори до парламентів країн СНД значною мірою зумовлюється завданням оптимізації виборчої системи;

6.Вперше аргументується, що вибори в кожний із парламентів країн СНД є конституційно-правовим інститутом у межах генерального інституту виборів, котрий має складну структуру і в основі якого є норми конституції і законів про вибори;

7.Наводяться додаткові аргументи, що процес становлення і розвитку законодавства про вибори до парламентів країн СНД зумовлюються низкою факторів, де головними є внутрішньополітичні чинники, котрі в основному й визначають спрямованість і зміст законодавства про вибори до парламентів цих країн;

8.На відміну від наведеної в літературі системи функцій законодавства про вибори до парламентів подається їх більш широка система і до них автор відносить : інструментальну; легітимації влади парламенту; представництва в парламенті інтересів різних соціальних угрупувань; контрольну; консолідуючу; мобілізуючу; комунікативну; політичної соціалізації громадян; соціального компромісу;

9.Наводяться додаткові аргументи, що правовідносинам по виборах до парламентів країн СНД, як виду конституційно-правових відносин, притаманні як загальні риси, так і специфіка, яка зумовлюється складом суб`єктів виборчих правовідносин, підставою виникнення, розвитку та припинення цих правовідносин, їх змістом і роллю у становленні народовладдя, формуванні парламентів на демократичних засадах;

10.Дістало подальшого розвитку положення, що виборчому процесу до парламентів країн СНД притаманні не тільки такі позитивні риси, як демократизм, гласність, відкритість, змагальність, а й застосування “брудних” виборчих технологій, у тому числі так званого “адміністративного ресурсу”, порушення норм виборчого законодавства, жорстка конфронтація різних політичних сил, неприведення виборчого законодавства у відповідність із рішеннями органів конституційної юрисдикції, що досить гостро ставить проблему забезпечення законності проведення парламентських виборчих кампаній;

11.Вперше визначається, що пріоритетними напрямками розвитку законодавства про вибори до парламентів країн СНД і його реалізації є вибір оптимальної виборчої системи, посилення гарантій реалізації виборчих прав громадян, забезпечення законності та легітимності виборів, удосконалення правового регулювання всіх стадій виборчого процесу, забезпечення ефективного судового захисту виборчих прав громадян та оскарження порушень виборчого законодавства суб'єктами виборчого процесу.

Практичне значення дисертації полягає в тому, що вона

спрямована на подальший розвиток науки конституційного права, дослідження теорії і практики виборчих правовідносин, вдосконалення законодавства про вибори до Верховної Ради України, оптимізації виборчої системи.

Сформульовані в дисертації пропозиції і висновки можуть бути використані:

у науково-дослідницьких цілях - для подальшої розробки теорії виборчого права, виборчих правовідносин, забезпечення виборчих прав громадян;

у правотворчій роботі - як теоретичний матеріал для вдосконалення виборчої системи і виборчого законодавства про вибори до парламенту України;

у навчальному процесі - при підготовці відповідних розділів підручників та навчальних посібників з конституційного права України, конституційного (державного) права зарубіжних країн, у викладанні курсу конституційного права, в науково-дослідній роботі студентів;

у правовиховній роботі серед населення дисертація може слугувати підвищенню правової культури громадян України, формування у них демократичного світогляду в політико-правовій сфері відносин.

Апробація роботи. Основні положення і висновки дисертаційного дослідження доповідалися на міжнародній науково-практичній конференції “Україна. Вибори - 98: Досвід. Проблеми. Перспективи.” (м. Київ, 18-20 листопада 1998 р.); на міжнародній науково-практичній конференції “Вибори Президента України - 99: Проблеми теорії і практики” (м. Київ, 16-17 березня 2000 р.); на другій національній науково-теоретичній конференції “Українське адміністративне право: актуальні проблеми реформування” (м. Суми, 25 травня 2000 р.); на VП регіональній науково-практичній конференції “Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні” (м. Львів 13-14 лютого 2001 р.); на республіканській науковій конференції “Проблеми вищої юридичної освіти в Україні” (м. Харків, 18-19 грудня 2001 р.); на науковій конференції молодих вчених та аспірантів “Актуальні проблеми юридичної науки” (м. Харків, 2000 р.); на науковому семінарі молодих учених “Право власності: проблеми забезпечення, реалізації і захисту” (м. Харків, 14-15 вересня 2001 р.); на ІХ Харківських політологічних читаннях “Соціально-політичний механізм правотворчості” (м. Харків, 25 грудня 1999 р.); на Х Харківських політологічних читаннях “Формування суспільної політики: теоретичний, практичний та правовий аспекти” (м. Харків, 15 жовтня 2000 р.); на ХІ Харківських політологічних читаннях “Конфлікти в суспільствах, що трансформуються” (м. Харків, 17 травня 2001 р.); на ХП Харківських політологічних читаннях “Українська державність: становлення, досвід, проблеми” (м. Харків, 28 грудня 2001 р.). Положення дисертації неодноразово докладалися на засіданнях кафедри міжнародного права і державного права зарубіжних країн Національної юридичної академії України ім. Ярослава Мудрого. Результати роботи автором використовувалися у процесі викладання курсу “Конституційне право зарубіжних країн”, проведенні семінарських занять з цього курсу.

Публікації. Основні теоретичні положення і висновки, сформульовані в дисертаційному дослідженні, знайшли відображення в 25 наукових публікаціях, з яких 8 - у фахових виданнях.

Структура дисертації визначається предметом і логікою дослідження. Робота складається зі вступу, двох розділів, що об'єднують вісім підрозділів, висновків, списку використаної автором літератури - усього 337 джерел ( з них 80 - нормативних актів). Обсяг рукопису - 183 сторінки друкованого тексту. Повний обсяг - 210 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі дисертації обґрунтовується актуальність обраної теми, суть дослідження, його об`єкт і предмет, мета та завдання, характеризуються його методологічна основа та теоретична база, наукове і практичне значення одержаних результатів, визначається структура дисертації, формулюються основні положення, які виносяться на захист.

Розділ 1. “Теоретико-методологічні питання виборів до парламентів країн СНД” складається із чотирьох підрозділів.

У підрозділі 1.1. “Методологічні засади і політико-правові аспекти парламентських виборів” зазначається, що методологічною базою наукового дослідження виборів до парламентів країн СНД є діалектичний підхід, при якому інститут виборів розглядається як такий, котрий постійно змінюється, розвивається під впливом різних чинників, що тільки комплексне застосування системного, історичного, порівняльно-правового, статистичного, соціологічного, формально-логічного й інших методів дослідження дає змогу на належному науковому рівні проаналізувати інститут парламентських виборів. Робиться висновок, що наукова методологія - це застосування зумовленої діалектичним методом сукупності відповідних теоретичних принципів, логічних прийомів і конкретних способів аналізу інституту парламентських виборів, яка створює можливість розглянути цей інститут не тільки в статиці, а й у динаміці розвитку.

Зазначається, що порівняльно-правовий метод забезпечує виявлення загальних тенденцій становлення та розвитку інституту парламентських виборів, проблем і труднощів, котрі виникають у виборчому процесі, дає змогу враховувати як позитивний, так і негативний досвід правового регулювання виборів, практики реалізації виборчого законодавства, системний метод - розглянути виборчий процес як сукупність взаємопов`язаних його стадій, історичний - проаналізувати становлення й розвиток інституту виборів, соціологічний - спрогнозувати можливість перемоги тих чи інших партій, виборчих блоків як у регіонах, так і в країні в цілому, виявити громадську думку щодо практики виборів, статистичний - визначити тенденції виборчого процесу, підтримку чи навпаки - не сприйняття населенням програм і дій відповідних політичних партій, рівень політичної активності громадян.

Виходячи із місця і ролі парламентів в державному механізмі країн СНД, робиться висновок, що парламентські вибори мають особливе значення як у державно-правовому, так і в політичному аспекті для формування правової державності і громадянського суспільства цих країн. Ці вибори - яскравий прояв народовладдя, установчої влади народу, реалізації виборчих прав громадян. Демократичний потенціал законодавства про вибори у парламенти визначається конституційним положенням про особливу соціальну цінність людини і громадянина, їхніх прав і свобод, у тому числі у політико-правовій галузі. Зазначається, що норми конституцій країн СНД насамперед визначають демократичну спрямованість законодавства про вибори до парламентів.

У країнах СНД у сфері парламентських виборчих правовідносин відбувається процес становлення державної правової політики, зорієнтованої на забезпечення виборчих прав громадян, їх активну участь у політико-правових процесах, на формування дієздатних парламентів. Актуальними в цій політиці є: а) визначення оптимальної виборчої системи; б) подальше вдосконалення виборчого законодавства; в) підвищення рівня правової культури суб`єктів виборчого процесу; г) забезпечення законності парламентських виборів. Державній правовій політиці в цій сфері відносин не вистачає стабільності, системності, наукової обґрунтованості, спрогнозованості, що зумовлюється цілою низкою негативних чинників.

У підрозділі 1.2 “Поняття виборів, виборчого права і виборчого законодавства” досліджено та проаналізовано погляди вітчизняних та зарубіжних учених щодо понятійного апарату в аспекті парламентських виборів. Зазначається, що однією з позитивних тенденцій правової регламентації парламентських виборів в останні роки є те, що законодавець безпосередньо у виборчих законах намагається визначити відповідні поняття. У дисертації поняття виборів до парламентів країн СНД подається як безпосереднє волевиявлення громадян цих країн із метою формування вищих органів законодавчої влади шляхом голосування. Вибори забезпечують відтворення й оновлення парламентів у країнах СНД на демократичних засадах. Виборче право в об`єктивному змісті розглядається як система правових норм, регулюючих порядок формування парламентів у країнах СНД, а суб'єктивному - як право громадян цих країн обирати і бути обраними до їхніх парламентів. парламент вибір правовідносини

Робиться висновок, що виборче право в об`єктивному змісті - це генеральний правовий інститут, складовими елементами якого є інститут виборів до парламенту. У кожній країні СНД інститут парламентських виборів - це сукупність норм конституції, виборчих законів (кодексів), підзаконних нормативно-правових актів, регулюючих різні стадії виборчого процесу. В основі цього інституту є норми конституцій і законів (кодексів) про вибори. Вони - базові в регламентації виборчих правовідносин. Цей інститут має свою специфіку, яка проявляється насамперед у тому, що він зазнає суттєвого впливу норм міжнародного права, і переважна більшість його норм - це процесуальні норми. Це має суттєве значення для забезпечення законності виборчого процесу і реалізації виборчих прав громадян.

У підрозділі 1.3 “Функціональна характеристика інституту парламентських виборів” зазначається, що вибори до парламентів країн СНД реалізують такі загальносоціальні функції: інструментальну; легітимації влади парламенту; представництва інтересів різних соціальних угрупувань; контрольну; консолідуючу; мобілізуючу; комунікативну; політичної соціалізації громадян; соціального компромісу. Виборче право і виборче законодавство виконують спеціальні (юридичні) функції, до яких належать регулятивна (статична та динамічна) й охоронна. Формами прояву цієї функції є інформаційна, орієнтаційна і правового регулювання. Акцентується, на тому, що на реалізацію функцій виборів до парламентів країн СНД впливають: якість нормативно-правового регулювання виборчого процесу; рівень правової культури суб`єктів виборчих правовідносин; наявність або відсутність сталих демократичних традицій проведення виборів. Нормативне забезпечення реалізації функцій парламентських виборів базується на нормах конституцій, виборчих законів (кодексів), підзаконних нормативно-правових актів.

У підрозділі 1.4 “Проблеми становлення сучасної системи парламентських виборів у країнах СНД” зазначається, що в законодавстві і в юридичній літературі відсутнє єдине визначення поняття виборчої системи, що пошук оптимальної виборчої системи по виборах до парламентів має суттєве значення для забезпечення легітимності парламентів у країнах СНД, реалізації народовладдя. У дисертації виборча система по виборам до парламентів країн СНД в широкому розумінні визначається як сукупність відносин як врегульованих, так і не врегульованих нормами права, за допомогою яких формується їхній склад, а у вузькому - як сукупність встановлених законодавством правил, принципів, критеріїв, за допомогою яких визначаються результати парламентських виборів. Пропонується встановити виборчу систему по виборам до Верховної Ради України і Державної Думи Російської Федерації, при якій мажоритарну систему відносної більшості замінити на мажоритарну систему абсолютної більшості, а списочний принцип формування і розподілу місць усередині партійного списку замінити на голосування із використанням преференційного вотуму. Оптимізація виборчої системи по виборах до парламентів країн СНД має бути також спрямована на гідне представництво жінок у парламентах.

Другий розділ “Становлення і розвиток законодавства про вибори до парламентів країн СНД і проблеми його реалізації” складається із 4 підрозділів.

У підрозділі 2.1 “Етапи і тенденції становлення і розвитку законодавства про вибори до парламентів” зазначається, що виборче законодавство про вибори до Верховних Рад союзних республік колишнього СРСР пройшло кілька етапів. При цьому перший етап - етап диктатури пролетаріату - характеризувався: а) не загальним, не рівним, не прямим виборчим правом; б) регламентацією виборів не законами, а підзаконними нормативно-правовими актами; в) відсутністю системи виборчих комісій; г) несформованістю системи судового захисту виборчих прав громадян; д) наявністю специфічних форм контролю за виборчим процесом з боку партійних і репресивних державних органів. Другий етап характеризувався: а) введенням демократичних принципів виборів; б) впровадженням відповідності виборчого законодавства республік загальнофедеральному законодавству; г) зняттям багатьох виборчих цензів, котрі існували раніше; д) введенням системи виборчих комісій; є) врегулюванням виборчих правовідносин підзаконними актами; ж) наявністю у Президій Верховних Рад союзних республік і у виконкомів місцевих рад значних повноважень із організації і проведення виборів. Третій етап становлення і розвитку парламентських виборів характеризується: а) суттєвою демократизацією виборчого процесу; б) впровадженням реальної змагальності виборів; в) збільшенням кола суб`єктів, що отримали право висунення кандидатів у народні депутати; г) введенням системи судового захисту виборчих прав громадян; д) впровадженням чіткіших процедур проведення виборів; є) ґрунтовнішим закріпленням на конституційному рівні інституту виборів до парламентів.

Основними тенденціями розвитку законодавства про вибори до вищих органів державної влади союзних республік у радянський період були: а) поступова демократизація виборів; б) перехід від підзаконного нормативно-правового регулювання виборчого процесу до його внормування актами законодавчого рівня; в) ґрунтовніша регламентація від етапу до етапу виборчих процедур; г) забезпечення відповідності норм республіканського виборчого законодавства загальнофедеральному законодавству; д) поступове введення системи виборчих комісій на чолі з центральними виборчими комісіями; є) впровадження системи судового захисту виборчих прав громадян.

У підрозділі 2.2. “Фактори становлення і розвитку сучасного законодавства про вибори до парламентів країн СНД” зазначається, що на виборче законодавство суттєво впливають економічні, політичні, духовні, організаційні чинники, рівень правової культури розробників законів, законодавця, політичний режим в країні. Характерними його рисами і тенденціями є: його нестабільність, високий динамізм; залежність від коливань політичного процесу і політичного режиму в країні; орієнтація на міжнародні виборчі стандарти; оптимальне врахування вітчизняного і зарубіжного досвіду регулювання виборчих правовідносин; збільшення у нормативному масиві парламентського виборчого законодавства процесуальних норм; орієнтація законодавства на гарантування виборчих прав громадян, у тому числі за допомогою судових органів. Суттєве значення в становленні цього законодавства має те, що цей процес здійснюється в країнах, які здобули свою незалежність, є суверенними, і, відповідно, самостійно визначають своє законодавство про вибори до парламентів. Його становлення і розвиток у кожній із країн СНД має як загальні риси, так і свою специфіку, яка зумовлюється історичними, політичними та іншими чинниками.

У підрозділі 2.3. “Законодавство про вибори до парламентів країн СНД в аспекті міжнародних виборчих стандартів” зазначається, що формування сучасного законодавства про вибори до парламентів країн СНД відбувається під впливом міжнародних виборчих стандартів. Національне виборче законодавство в країнах СНД в цілому відповідає цим стандартам. На думку автора, позитивними наслідками їх впровадження є: демократизація політико-правових процесів; намагання законодавця за нових умов реально втілити на практиці конституційний принцип народовладдя; забезпечення політичної та ідеологічної багатоманітності. Міжнародні виборчі стандарти не виключають і деяких обмежень при використанні громадянами виборчих прав. Робиться висновок, що ці стандарти ще не усталені, що вони, як і національне виборче законодавство, розвиваються і змінюються під впливом відповідних чинників. Підтримується пропозиція про необхідність прийняття Європейської Конвенції виборчих стандартів. Оптимальному застосуванню у національній виборчій системі міжнародних виборчих стандартів у країнах СНД, на думку автора, перешкоджають: низький рівень політико-правової культури суб`єктів виборчих правовідносин; хиби законодавства про вибори до парламентів; неякісне врегулювання в процесуально-процедурному аспекті певних стадій виборчого процесу; значні порушення виборчого законодавства, в тому числі через застосування “брудних” виборчих технологій і так званого “адміністративного ресурсу”.

У підрозділі 2.4 “Специфіка виборчих правовідносин і проблеми реалізації законодавства про вибори до парламентів країн СНД” дається характеристика правовідносин про виборах до парламентів, їх визначення, підкреслюються їхні особливості, роль і значення для державотворчого процесу, тенденції розвитку на сучасному етапі. Зазначається, що в механізмі правового регулювання виборів до парламентів країн СНД правовідносини займають центральне місце, оскільки через них виборче законодавство отримує конкретне соціальне наповнення і реалізується в поведінці учасників виборчого процесу. Автором дається стисла характеристика головним суб`єктам виборчих правовідносин, визначення об`єкту і змісту правовідносин, класифікація виборчих правовідносин за різними ознаками. Робиться висновок, що правовідносини про вибори до парламентів країн СНД є різновидом конституційно-правових відносин і мають свою специфіку, зумовлену характером виборів законодавчих органів. Зазначається, що парламентські виборчі правовідносини виникають на базі норм конституцій і виборчого законодавства цих країн, перебувають під охороною держави і за необхідності забезпечуються державним примусом, реалізуються на основі суб`єктивних прав та юридичних обов`язків суб`єктів виборчих правовідносин, носять вольовий характер, виникають, змінюються і припиняються на основі відповідних юридичних фактів. Зазначається, що правовідносини по виборах до парламентів країн СНД мають свою внутрішню структуру, яка зумовлюється їх природою як публічно-правових відносин, котрі складаються у зв`язку з ротацією і передачею влади в результаті парламентських виборів.

Підкреслюється, що виборчі комісії ще не зайняли свого гідного місця у виборчому процесі, і це зумовлене такими негативними чинниками: а) недостатньою врегульованістю у процесуально-процедурному аспекті форм і методів їхньої діяльності; б) низьким рівнем правової культури членів комісій, особливо дільничних; в) недостатнім фінансуванням виборчих комісій; г) тиском на роботу комісій різного рівня з боку державних інституцій, політичних партій, органів місцевого самоврядування, втручання в їхню діяльність.

У роботі акцентується увага на необхідності вдосконалення Закону України “Про вибори народних депутатів України”, робиться висновок про можливість та необхідність прийняття виборчих кодексів як в Україні, так і в Російській Федерації. Кодифікація виборчого законодавства розглядається як стратегічний напрямок його розвитку і вдосконалення в країнах СНД. Пропонується ввести реєстр виборців, що мало би суттєве значення для запобігання порушень результатів виборів. У роботі аналізуються основні порушення законодавства про вибори до парламентів в країнах СНД, даються пропозиції по забезпеченню законності проведення виборів.

ВИСНОВКИ

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що полягає у дослідженні поняття і розвитку законодавства про вибори до парламентів країн СНД, питання його реалізації і вдосконалення, забезпечення законності виборів. Головними науковими і практичними результатами роботи автору бачаться такі висновки:

1.Вибори до парламентів країн СНД є важливим показником народовладдя і мають суттєве значення для становлення в цих країнах правової державності на демократичних засадах, реалізації установчої влади народу.

2.У країнах СНД йде процес становлення державної правової політики у сфері виборчих правовідносин, зорієнтованої на забезпечення виборчих прав громадян. Але їй не вистачає стабільності, системності, наукової обґрунтованості, спрогнозованості, концептуальної визначеності.

3.Інститут парламентських виборів у кожній з країн СНД є складовою частиною генерального інституту виборів у цілому. Переважну більшість норм цього інституту складають процесуальні норми, які діють у системній єдності з нормами матеріального виборчого права та забезпечують виборчі права громадян, інших суб'єктів виборів.

4.Вибори до парламентів країн СНД виконують загальносоціальні і спеціальні (юридичні) функції. Нормативне їх забезпечення включає в себе норми конституцій, виборчих законів (кодексів), підзаконних нормативно-правових актів.

5.Необхідний пошук оптимальної виборчої системи, оскільки діюча в Україні та Росії змішана система по виборах до парламентів є недосконалою, і, відповідно, мажоритарну виборчу систему (в межах змішаної системи) слід змінити на мажоритарну систему абсолютної більшості, а списочний принцип формування і розподілу місць усередині партійного списку замінити на голосування із застосуванням преференційного вотуму.

6.Парламентське виборче законодавство в радянський і сучасний періоди пройшло кілька етапів. Тенденціями його розвитку є поступова демократизація, розширення кола суб`єктів виборчих правовідносин, ґрунтовніша регламентація від етапу до етапу стадій виборчого процесу, збільшення кількості процесуальних норм у загальному масиві виборчого законодавства, орієнтація на всебічне гарантування виборчих прав громадян.

7.На сучасному етапі законодавство про вибори до парламентів країн СНД зорієнтоване на міжнародні виборчі стандарти і в цілому йому відповідає. Разом з цим є необхідність прийняття Європейської Хартії виборчих стандартів, що є важливим для визначення критеріїв демократичності виборів у різних країнах.

8.Законодавство про вибори до парламентів країн СНД реалізується через виборчі правовідносини, які є різновидом конституційно-правових відносин. Їх ефективне застосування передбачає необхідність вдосконалення виборчого законодавства, забезпечення законності і прозорості виборів, боротьбу з “брудними” виборчими технологіями, більш ґрунтовного забезпечення виборчих прав громадян.

9.Необхідні новелізація Закону України “Про вибори народних депутатів України” з урахуванням вітчизняного і міжнародного досвіду нормативного регулювання виборів до парламентів, введення реєстру виборців, кодифікація виборчого законодавства.

Основні положення дисертації знайшли відображення в таких публікаціях автора

Тодика О.Ю. Основы конституционного строя и формирования избирательного законодательства в некоторых странах СНГ // Проблеми законності: Респ. міжвід. наук. зб. (Відп. Ред. В.Я.Тацій). Х.:Нац.юрид.акад. України,2000.- Вип.37. - С.52-57.

Тодика О.Ю. Конституционные основы избирательного процесса: сравнительно-правовой анализ//Проблеми законності: Респ. міжвід. наук. зб. (Відп. Ред В.Я.Тацій). - Х.: Нац. юрид. акад. України, 2000. - Вип.41. - С.58 -62.

Тодика О.Ю. Виборчі комісії в механізмі проведення виборів до парламентів країн СНД // Проблеми законності: Респ. міжвід. наук. зб. (Відп. ред. В.Я.Тацій). - Х.: Нац. юрид. акад. України, 2000. - Вип.44. - С. 33 -39.

Тодика О.Ю. Особливості виборчих правовідносин на сучасному етапі // Проблеми законності: Респ. Міжвід. наук .зб. (Відп. ред.В.Я. Тацій). - Х.: Нац. юрид. акад. України, 2000. - Вип. 43. - С.28 - 32.

Тодика О.Ю. Правове регулювання передвиборчої агітації по виборах до парламентів країн СНД//Проблеми законності: Респ.міжвід.наук.зб. (Відпов.ред. В.Я. Тацій). - Х.: Нац. юрид .акад. України, 2000. - Вип.46.- С.55 -59.

Тодика О.Ю. Конституційно-правове закріплення принципів участі громадян країн СНД у виборах//Вісник Акад. правових наук України. - 2000.- №1 (20). - С. 190 - 197.

Тодыка О.Ю. Проблемы становления и развития избирательного законодательства по выборам в парламент Украины // Проблеми законності: Рес. міжвід. наук. зб. (Відпов. ред. В.Я. Тацій). - Х.: Нац. юрид. акад. України, 2002. - Вип. 55. - С. 174-181.

Тодика О. Демократичні засади виборчих правовідносин // Вісник Львівськ. Ун-ту. Сер. Юридична. - Львів, Видавничий центр ЛНУ ім. І. Франка. - 2001. - Вип. №36. - С.212 - 217.

Тодика О.Ю. Питання розвитку виборчих правовідносин, їх конституційно-правовий аспект//Вибори Президента України - 99: проблеми теорії і практики (Збірник матеріалів міжнародної наукової конференції - доповіді (виступи, рекомендації). - К.: Центральна виборча комісія, 2000. - С.152 - 157.

Тодика О.Ю. Тенденції розвитку виборчих правовідносин в країнах СНД // Тези доповідей міжнар. наук.-практ. конф. “Вибори Президента України - 99 : проблеми теорії і практики” 16 - 17 бер. 2000 р. - К. Центральна виборча комісія,2000. - С.65-67.

Тодыка О.Ю. Конституционно-правовые проблемы становления избирательного законодательства: сравнительно-правовой анализ // Проблеми активізації конституційно-правових досліджень і вдосконалення викладання конституційного права. Зб. наук. статей (Голова редколегії В.Я. Тацій). - Х.: Нац. юрид. акад. України. - 1999. - С.87- 100.

Тодыка О.Ю. Тенденции становления избирательного законодательства в странах СНГ // Конституционно-правовые проблемы формирования социального правового государства. Матер. междунар. науч.-практ. конф. (Минск, 30-31 марта 2000 г.). - Минск: Белорусский гос. ун-т. -2000. - С.135-137.

Тодика О.Ю. Втілення міжнародно-правових виборчих стандартів у виборчому законодавстві України // Тези доповідей та виступів учасників міжнар. наук.-практ. конф. - “Україна. Вибори - 98: Досвід. Проблеми. Перспективи”. - К.: Центральна виборча комісія, 1999. - С.11-12.

Тодыка О.Ю. Конституционное закрепление избирательных прав граждан СНГ //Актуальні проблеми юридичної науки: Тези доп. та наук. повідомлень наук. конф. молодих вчених та аспірантів /За ред. проф. М.І. Панова. - Х.: Нац .юрид. акад. України, - 2000. - С.14-16.

Тодика О.Ю. Виборчі правовідносини як вид конституційно-правових відносин пострадянських країн // Державна служба і громадянин: реалізація конституційних прав, свобод та обов`язків. Наук. зб. - Х.: Укр. Акад. держ. управління при Президентові України (Харківський філіал), 2000. - С.107-111.

Тодика О.Ю. Становлення виборчого законодавства України в аспекті народовладдя // Сучасні проблеми юридичної науки і правозастосовчої діяльності: тези доп. та наук. повідомл. учасників наук. конф. молодих учених (м. Харків, 20-21 грудня 2001 року) / за ред. М.І. Панова. - Х.: Нац. юрид. акад. України, 2002. - С. 200-203.

АНОТАЦІЇ

Тодика О.Ю. Вибори до парламентів країн СНД (порівняльно-правовий аспект). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.02 - конституційне право. Національна юридична академія України ім. Ярослава Мудрого. Харків. -2002.

У дисертації досліджуються методологічні засади і політико-правові аспекти виборів до парламентів країн СНД, функції цих виборів і виборчого законодавства, проблеми становлення і розвитку сучасної виборчої системи, виборчого законодавства, чинники, що на них впливають. Дається аналіз парламентського виборчого законодавства країн СНД в аспекті міжнародних виборчих стандартів. Розглядаються етапи і тенденції розвитку законодавства про вибори до парламентів країн СНД, аналізується специфіка виборчих правовідносин і проблеми їх реалізації, забезпечення законності виборчого процесу.

Ключові слова: виборче право, виборче законодавство, парламенти країн СНД, виборча система, виборчі правовідносини, міжнародні виборчі стандарти.

Тодыка О.Ю. Выборы в парламенты стран СНГ (сравнительно-правовой аспект). - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.02 - конституционное право. - Национальная юридическая академия Украины им. Ярослава Мудрого. -Харьков. -2002.

Диссертация посвящена правовому регулированию выборов в парламенты стран СНГ, рассмотрению методологических основ и политико-правовым аспектам парламентских выборов в Украине, Российской Федерации, Республике Беларусь и Республике Молдова. В сравнительно-правовом аспекте анализируется действующее законодательство по выборам в парламенты этих государств и практика его применения, проблемы и трудности, возникающие в процессе реализации норм конституций и законов по выборам в парламенты. Рассматриваются функции парламентских выборов и избирательного законодательства.

В диссертации большое внимание уделяется проблеме становления современной избирательной системы по выборам в парламенты стран СНГ, даются предложения по ее совершенствованию. Анализируются этапы и тенденции развития избирательного законодательства, раскрываются факторы, влияющие на него. Национальное избирательное законодательство стран СНГ оценивается в аспекте его соответствия международным избирательным стандартам.

Исследуется специфика правоотношений по выборам в парламенты, раскрываются тенденции их развития, содержание, субъекты данных правоотношений, факторы, влияющие на реализацию избирательных правоотношений. Даются предложения по дальнейшему совершенствованию законодательства по выборам в парламенты стран СНГ и практики его реализации, по укреплению законности проведения избирательных кампаний.

Ключевые слова: избирательное право, избирательное законодательство, парламенты стран СНГ, избирательная система, избирательные правоотношения, медународные избирательные стандарты.

Todyka O.Y. Elections to the Parliaments of the Commonwealth of Independent States. (Comparative law aspect) - Manuscript.

The thesis for a candidate`s of law degree in the field 12.00.02 - constitutional law. National Law Academy of Ukraine named after Yaroslav the Mudry. Kharkiv - 2002.

The author has researched the methodological foundations and political and legal aspects of the elections to the parliaments of the Commonwealth of Independent States, the functions of these elections and the legislation, regulating this process, the problems of establishment and development of modern election system and the legislation, which regulates the process of election and the factors, which make an influence on them, in this thesis. An analysis of the legislation, which regulates the elections to the parliaments of the Commonwealth of Independent States from the point of view of international standards is given in this work.

The author has examined the stages and the tendencies of the development of the legislation on the elections to these parliaments and has analysed the specific features of the legal relations in the process of election and their realization, and guaranteeing of the legality of the election process.

KEY WORDS: Election law, election legislation, parliaments of the Commonwealth of Independent States, election system, election legal relations, international election standards.

Размещено на Allbest.ru

...