Юридико-лінгвістичне тлумачення текстів нормативно-правових актів

Размещено на http://allbest.ru

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ

Спеціальність: 12.00.01 - Теорія та історія держави і права;

історія політичних і правових учень

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата юридичних наук

Юридико-лінгвістичне тлумачення текстів нормативно-правових актів

Чулінда Людмила Іванівна

Київ - 2003

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі теорії держави та права Національної академії внутрішніх справ України (м.Київ).

Науковий керівник:

кандидат юридичних наук, доцент

Тихомиров Олександр Деонисович,

професор Національної академії внутрішніх справ України (м. Київ).

Офіційні опоненти:

доктор юридичних наук, професор

Козюбра Микола Іванович,

завідувач кафедри Національного університету “Києво-Могилянська Академія” (м.Київ);

кандидат юридичних наук, старший науковий співробітник

Усенко Ігор Борисович,

завідувач відділу Інституту держави і права ім. В. М. Корецького НАН України (м. Київ).

Провідна установа:

Львівський національний університет імені Івана Франка, кафедра теорії держави та права (м. Львів).

Захист відбудеться “_15_” _січня____ 2004 р. о_15_годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.009.01 в Національній академії внутрішніх справ України (03035, м. Київ, пл. Солом`янська, 1).

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Національної академії внутрішніх справ України (03035, м. Київ, пл. Солом`янська, 1).

Автореферат розіслано “_10__”__грудня_____ 2003 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради О. Б. Горова

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Тлумачення нормативно-правових актів є однією з актуальних і складних проблем правознавства та юридичної практики, від вирішення яких залежить ефективність як правового регулювання, так і адаптації вітчизняного законодавства до законодавства Європейського Союзу, інтеграції правової системи України у світовий правовий простір.

Активний розвиток кодифікаційного процесу в Україні зумовлює необхідність дослідження юридико-лінгвістичних особливостей текстів нормативно-правових актів, пошуку шляхів удосконалення їх інтерпретації, напрацювання практичних рекомендацій.

Доцільність наукової розробки проблем саме юридико-лінгвістичного тлумачення текстів нормативно-правових актів визначається тим, що правові норми формулюються, виражаються за допомогою загальних, абстрактних понять, а також багатозначних слів, спеціальних юридичних термінів, технічних термінів, які за різних умов суб`єктами права можуть сприйматися неоднозначно. Повноцінна інтерпретація текстів нормативно-правових актів передбачає залучення знань інших наук, зокрема, лінгвістики.

Важливість поглибленого дослідження цієї теми пояснюється перш за все динамічним розвитком нашого суспільства, суттєвими змінами в суспільному та державному житті України, що потребує нових акцентів у підході до визначення змісту юридико-лінгвістичного тлумачення текстів нормативно-правових актів.

Посідаючи важливе місце у теоретико-правових дослідженнях ефективності правових норм, проблема тлумачення нормативно-правових актів разом з тим належить до недостатньо вивчених питань юридичної науки. Це потребує проведення окремого і грунтовного дослідження юридико-лінгвістичного тлумачення, особливо зважаючи на те, що врахування правил цього способу тлумачення має пріоритетне значення для всіх інших способів з`ясування змісту норми права та видів тлумачення.

Юридико-лінгвістичне тлумачення раніше не було предметом окремого наукового дослідження, при розгляді проблем тлумачення оглядово висвітлювалися лише деякі його аспекти. Поза увагою дослідників залишилися питання особливостей текстів нормативно-правових актів, систематизація уявлень про специфіку його використання в різних сферах правової діяльності, розробка та обгрунтування застосування конкретних правил тощо.

Теоретичною основою дисертаційного дослідження є загальні принципи гносеології та результати наукових пошуків представників вітчизняної та зарубіжної наукової правової думки. Чільне місце займають положення, які розробили в своїх працях видатні мислителі й науковці минулого, зокрема, вагомий внесок у вивчення проблеми тлумачення зробили Є. Васьковський, М.Гредескул, Б. Кістяківський, М. Коркунов, П. Люблінський, Ф.Тарановський, Г. Шершеневич. Їх дослідження висвітлювали окремі аспекти проблеми: загальну характеристику тлумачення, його призначення, види, обсяг, можливості тощо. Важливими є праці В. Бабкіна, І. Усенка щодо дослідження класичних правових теорій попередньої доби, аналіз яких дозволяє глибше виявити проблеми тлумачення законів, які зароджувалися в минулому, а вирішувалися наступними поколіннями юристів-науковців.

Загальні питання тлумачення правових норм розроблялися у 50-70 роках. Серед основоположників цього напряму були М. Вопленко, Т. Насирова, П.Недбайло, А. Піголкін, Ю. Ткаченко, О. Черданцев, які присвятили монографічні дослідження даній проблемі. У наукових працях цього періоду визначалися й окремі аспекти інтерпретаційної діяльності: особливості актів тлумачення, їх правова природа, юридична сила.

Питання граматичного тлумачення досліджувалися такими вченими, як Я.Брайнін, П. Елькінд, М. Шаргородський, О. Шляпочников, Л. Явич, в працях яких розкриваються поняття тлумачення, призначення окремих способів тлумачення при застосуванні норм кримінально-процесуального права.

До окремих питань юридико-лінгвістичного тлумачення зверталися науковці міжнародного права В. Євінтов, І. Лукашук, І. Перетерський, аналізуючи доречність застосування правил і прийомів тлумачення в міжнародній практиці.

Сучасні теоретичні дослідження проблем тлумачення висвітлюються в наукових статтях (М. Антонович, Б. Ебзєєв, А. Ерделевський, В. Єршов, Ю.Зайцев, А. Лизогуб, В. Лузін, В. Матвієнко, О. Підопригора, В.Селіванов, А.Соболєва, А. Смітюх, А. Ушаков, Т. Хабрієва, Р. Халфіна, І. Шуміло та ін.), курсах лекцій або навчальних посібниках з теорії держави та права (А.Венгеров, М. Кельман, В. Копєйчиков, В. Лазарєв, Г. Манов, М. Марченко, О. Скакун, В. Сирих, М. Цвік, О. Черданцев, А. Шабуров та ін.). Проблемам тлумачення правових норм присвячено дисертаційне дослідження Ю. Власова. У науковій праці Ю. Тодики розглядаються теоретичні і практичні питання тлумачення Конституції і законів України.

Зв`язки тлумачення нормативно-правових актів з такими правовими явищами, як правотворчість, правосвідомість, правова система, правозастосування, правореалізація тощо, аналізувалися у працях С. Алексєєва, О. Бандури, І. Грязіна, Л. Зайцева, А. Колодія, В. Копєйчикова, Н. Оніщенко, П. Рабіновича, В. Тація, Ю.Тодики, М. Цвіка, Ю. Шемшученка та ін.

Нові погляди на проблеми офіційного тлумачення викладені у виступах на конференціях і статтях суддів Конституційного Суду України (П. Євграфов, М.Козюбра, П. Мартиненко, В. Скомороха, В. Тихий, В. Шаповал та ін.).

Сутність проблеми юридико-лінгвістичного тлумачення потребує уваги не тільки правознавців, професійних юристів, а й лінгвістів. Тому поряд з юридичними працями до аналізу даної наукової проблеми залучено роботи лінгвістів, вихідні положення яких сприяли обгрунтуванню особливостей мовного вираження правових норм. Це, зокрема, праці таких мовознавців, як Н.Артикуца, І. Гальперин, Н. Ботвина, Л. Боярова, Т. Кияк, Л. Іванова, М.Кочерган, Л. Мацько, Д. Милославська, Т. Панько, М. Пентилюк, О.Пономарів, Ю. Прадід, К. Серажим та ін.

Аналіз доробку науковців, який зумовлений послідовністю наукових розробок тлумачення і є відправним пунктом наукових пошуків вирішення проблем тлумачення нормативно-правових актів, надав можливість переглянути існуючі погляди, врахувати нові напрями розвитку вітчизняної юридичної науки, визначити послідовність наукового дослідження юридико-лінгвістичного тлумачення текстів нормативно-правових актів.

Зв`язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Дисертаційне дослідження виконано відповідно до Тематики пріоритетних напрямків фундаментальних та прикладних досліджень навчальних закладів та науково-дослідних установ МВС України на 2002-2005 роки, Тематики пріоритетних напрямків фундаментальних та прикладних дисертаційних досліджень на період 2002-2005 рр. (наказ МВС України №635 від 30 червня 2002р.) та Планів науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт Національної академії внутрішніх справ України на 2001р. (п. 25), 2002 р. (п.23), 2003р. (п. 27).

Мета і завдання дослідження. Метою даної роботи є вирішення теоретичних та практичних проблем тлумачення як правового явища, науковий аналіз змісту юридико-лінгвістичного тлумачення текстів нормативно-правових актів.

Визначена мета дослідження зумовила постановку та розв`язання таких завдань:

- проаналізувати й систематизувати основні загальнотеоретичні підходи до розуміння сутності та змісту поняття тлумачення, його об`єкта і предмета;

з`ясувати вплив доктринального тлумачення на практику застосування правових норм;

систематизувати та обгрунтувати методологію теоретико-правового дослідження юридико-лінгвістичного тлумачення та її складових, зокрема герменевтичного та лінгвістичних методів;

розкрити поняття і зміст юридико-лінгвістичного тлумачення;

окреслити співвідношення юридико-лінгвістичного тлумачення з іншими способами тлумачення;

здійснити теоретичний аналіз тексту нормативно-правового акта як об`єкта юридико-лінгвістичного тлумачення;

проаналізувати й обгрунтувати правила юридико-лінгвістичного тлумачення із залученням знань лінгвістичної науки, спрямованих на потреби юриспруденції, розробити практичні рекомендації їх застосування;

визначити особливості використання правил юридико-лінгвістичного тлумачення у правотворчості, правозастосуванні та правореалізації.

Об`єктом дослідження є тлумачення нормативно-правових актів як явище правової дійсності. доктринальний тлумачення правовий акт

Предмет дослідження - теоретико-правові характеристики юридико-лінгвістичного тлумачення текстів нормативно-правових актів в Україні.

Методи дослідження. З метою одержання найбільш достовірних наукових результатів у дослідженні застосовувалася система принципів, прийомів та підходів, яка грунтується на філософських, загальнонаукових та спеціальних методах, що дало змогу забезпечити єдність соціально-правового й гносеологічного аналізу тлумачення текстів нормативно-правових актів, об`єктивність, конкретність істини тощо.

Для всебічного вивчення предмета дослідження використані як традиційні для теорії держави та права наукові методи (логічний, історичний, системний, функціональний, формально-юридичний тощо), так і методи, застосування яких є доречним через особливості природи юридико-лінгвістичного тлумачення текстів нормативно-правових актів. Важливим компонентом методології дослідження був герменевтичний метод, застосування якого надало можливість обгрунтувати низку специфічних прийомів, здатних забезпечити ефективність і однозначність юридико-лінгвістичного тлумачення текстів нормативно-правових актів. У роботі також використовувалися лінгвістичні методи (описовий, психолінгвістичний, зіставний).

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертаційна робота є одним із перших в Україні монографічних досліджень, в межах якого здійснена спроба комплексної характеристики юридико-лінгвістичного тлумачення текстів нормативно-правових актів.

Зокрема наукова новизна дослідження характеризується такими найважливішими висновками та положеннями:

уточнено поняття тлумачення нормативно-правових актів, яке визначається як інтелектуально-вольова діяльність суб`єктів права, що спрямована на з`ясування і роз`яснення змісту та обсягу норм права, волі правотворця, сформульованих у текстах нормативно-правових актів, з метою їх правильного й однозначного розуміння та реалізації;

з`ясовано, що об`єктом тлумачення є тексти нормативно-правових актів, оскільки в них, як правило, відображаються норми права, а предметом тлумачення є зміст норм права, у формулюванні якого відбивається воля правотворця;

на основі аналізу впливу доктринального тлумачення на практику застосування правових приписів у зв`язку зі зростанням значення наукових досліджень, правових концепцій в умовах сучасного розвитку правової системи України доведено ефективність їх використання в юридичній практиці;

в результаті дослідження методів тлумачення нормативно-правових актів уточнено доцільність їх використання при юридико-лінгвістичному тлумаченні з урахуванням розвитку законодавства України, з`ясовано положення герменевтичного методу, доведено доречність застосування лінгвістичних методів;

розкрито зміст юридико-лінгвістичного тлумачення як сукупності розумових операцій, які дозволяють шляхом лінгвістичного аналізу тексту документа, що містить норми права зі сформульованою волею правотворця, усунути можливі протиріччя у розумінні норми або між нормами, з`ясувати значення окремих слів і тексту загалом;

- виокремлено та обгрунтовано етапи юридико-лінгвістичного тлумачення: 1) дослідження кожного конкретного слова і словосполучення тексту нормативно-правового акта; 2) дослідження загальної граматичної та змістової структури речень тексту нормативно-правового акта, а також вивчення взаємозалежності усіх речень;

уточнено співвідношення способів тлумачення текстів нормативно-правових актів, зокрема визначено можливості кожного способу тлумачення, пов`язані з використанням результатів юридико-лінгвістичного тлумачення;

- визначено особливості текстів нормативно-правових актів, зокрема на лексичному, морфологічному, синтаксичному рівнях, знакову природу мови, контекст, інформативність, які мають значення при юридико-лінгвістичному тлумаченні;

- розкрито особливості правил юридико-лінгвістичного тлумачення відповідно до сучасного розвитку юридичної термінології української мови, розроблено рекомендації щодо їх застосування у зв`язку з реформуванням законодавства України, а також його адаптації до законодавства ЄС та імплементації норм міжнародного права (с. 11-12 автореферату);

доведено, що застосування правил юридико-лінгвістичного тлумачення текстів нормативно-правових актів має місце в різних видах юридичної діяльності, зокрема у правотворчості - для узгодження термінологічно-мовного оформлення існуючих і нових нормативно-правових актів, а також українських перекладів міжнародно-правових документів; у правозастосуванні й правореалізації - для забезпечення вираження змісту норми права висловлюваннями, наближеними до конкретних ситуацій.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що висновки та пропозиції, що містяться в дисертаційному дослідженні, можуть бути використані у нормотворчій діяльності органів державної влади, правотлумачній та правозастосувальній практиці, сприятимуть подальшому розвитку теоретико-правових та галузевих досліджень засад тлумачення текстів нормативно-правових актів.

Здійснення дослідження питань юридико-лінгвістичного тлумачення дозволяє висунути обгрунтовані теоретичні та практичні пропозиції щодо вдосконалення інтерпретаційного процесу. Крім того, сформульовані висновки можуть бути використані у науково-дослідній роботі: для визначення сучасних методологічних підходів до дослідження способів тлумачення, зокрема юридико-лінгвістичного; у нормотворчій діяльності: для вирішення проблем удосконалення текстів нормативно-правових актів, адаптації законодавства України до законодавства ЄС та імплементації норм міжнародого права; в освітянській діяльності: при розробці стандартів підготовки юристів, формуванні навчальних планів і програм фахової підготовки спеціалістів у галузі права, при підготовці та викладанні нормативних та спеціальних навчальних курсів “Теорія держави і права”, “Конституційне право”, “Кримінально-процесуальне право”, “Цивільно-процесуальне право”, “Мова в юриспруденції” та інших. З цією метою підготовлено програму й розроблено пропозиції щодо запровадження нового спеціального навчального курсу “Юридико-лінгвістичне тлумачення текстів нормативно-правових актів”. Матеріали дисертації використовувалися у навчальному процесі Національної академії внутрішніх справ України.

Апробація результатів дисертації проводилася на засіданнях кафедри теорії держави та права Національної академії внутрішніх справ України. Основні здобутки були викладені у доповідях на республіканській конференції “Загальна декларація прав людини як міжнародний стандарт правового становища особистості в Україні” (квітень, 1999 р., м. Луганськ), міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми удосконалення законодавства та практика його застосування з урахуванням прогнозу злочинності” (травень 1999 р., м. Луганськ), науково-практичній конференції “Актуальні проблеми захисту прав і свобод людини в Україні”, (червень, 2000 р., м. Київ, тези доповіді опубліковані), міжвузівській науково-методичній конференції “Формування культури професійної мови фахівця: теорія і практика” (січень, 2003 р., м. Донецьк, тези доповіді опубліковані); міжнародній науково-практичній конференції “Право і лінгвістика” (вересень, 2003, м. Сімферополь, тези доповіді опубліковані).

Публікації. За темою дисертації автором опубліковано 6 наукових статей у фахових виданнях.

Структура роботи. Мета і завдання дослідження визначили структуру роботи і послідовність викладу матеріалу. Дисертація складається зі вступу, двох розділів, що в цілому охоплюють 7 підрозділів, і висновків. Загальний обсяг дисертації - 191 сторінка, список використаних джерел на 18 сторінках (215 найменувань), додаток - 20 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У вступі обгрунтовано актуальність дисертаційного дослідження, визначено мету та завдання дослідження, його об`єкт і предмет, методологічні й науково-теоретичні основи. Розкрито наукову новизну одержаних результатів, сформульовано основні висновки і положення дослідження. Обгрунтовано практичне значення одержаних результатів та зазначено дані щодо апробації результатів дослідження, його структури та обсягу.

Перший розділ “Загальнотеоретичні питання юридико-лінгвістичного тлумачення текстів нормативно-правових актів” складається з чотирьох підрозділів, у яких визначається позиція стосовно певних дискусійних проблем тлумачення в юридичній науці, які мають значення для дослідження юридико-лінгвістичного тлумачення текстів нормативно-правових актів та потребують уточнення й розвитку з урахуванням специфіки даного способу тлумачення, його місця в юридичній практиці.

У підрозділі 1.1. “Тлумачення текстів нормативно-правових актів як об`єкт правового дослідження” аналізуються погляди правознавців із загальнотеоретичних питань тлумачення текстів нормативно-правових актів, що дало змогу визначити тлумачення нормативно-правових актів як інтелектуально-вольову діяльність суб`єктів права, спрямовану на з`ясування і роз`яснення змісту та обсягу норм права, волі правотворця, сформульованих у текстах нормативно-правових актів, з метою їх правильного й однозначного розуміння та реалізації. Тлумачення-з`ясування являє собою внутрішній розумовий процес, який не виходить за межі свідомості інтерпретатора і спрямований на встановлення змісту та обсягу норми права, волі правотворця. У процесі з`ясування він розкриває їх “для себе”, застосовуючи при цьому такі способи тлумачення, як юридико-лінгвістичний, логічний, системний, історичний, телеологічний та ін.

Звернення до філософських та теоретико-правових праць, у яких розглядаються питання розуміння тексту як складної і комплексної проблеми, дозволило уточнити поняття об`єкта і предмета тлумачення нормативно-правових актів. Оскільки норми права, як правило, відображаються у текстах нормативно-правових актів, то саме останні є об`єктом тлумачення, а його предметом - зміст норм права, у формулюванні якого відбивається воля правотворця.

Далі в дисертаційному дослідженні виокремлено підстави й причини актуальності вирішення питань тлумачення текстів нормативно-правових актів в українському праві: обгрунтування сучасної концепції тлумачення в Україні, незадовільний стан мовного вираження правових норм через невирішення внутрішніх мовних проблем, труднощі на рівні української юридичної терміносистеми, які впливають на юридико-технічний рівень нормативно-правових актів. Особливу увагу приділено призначенню тлумачення у зв`язку з гармонізацією національного законодавства України з міжнародним правом, оскільки однією з вимог більшості міжнародних організацій, членство в яких Україна має або прагне набути, є приведення її законодавства у відповідність до правових норм і стандартів цих організацій.

Досліджено роль доктринального тлумачення у різних правових системах, де пропозиції науковців здійснюють вплив на правозастосування, правотлумачення, правотворчість, загалом на розвиток права. Практичне вирішення правових питань передбачає використання загальнометодичних, загальнотеоретичних та інших спеціальних знань, отриманих науковцями. У зв`язку з цим у роботі пропонуються шляхи використання наукових досліджень у юридичній практиці.

У підрозділі 1.2. “Методологія теоретико-правового дослідження властивостей юридико-лінгвістичного тлумачення” доводиться, що дослідження тексту нормативно-правового акта може бути ефективним, якщо воно здійснюється у відповідності з вимогами методології, яка враховує його специфіку. Особливу увагу здобувач приділяє аналізу таких методів: структурно-функціонального, порівняльно-правового, конкретно-соціологічного, методу формальної логіки, - які складають методологічну основу юридико-лінгвістичного тлумачення текстів нормативно-правових актів. Системний підхід до розробки сучасної концепції тлумачення із залученням пізнавальних методів юридико-лінгвістичного тлумачення текстів нормативно-правових актів сприяє удосконаленню інтерпретаційної діяльності.

Дисертант пропонує використовувати при тлумаченні текстів нормативно-правових актів лінгвістичні методи. Описовий метод детально аналізується і застосовується тому, що він є підгрунтям для юридико-лінгвістичного тлумачення, складає основу його змісту. Психолінгвістичний метод є важливим для з`ясування змісту, аналізу текстів нормативно-правових актів, а також при офіційному роз`ясненні з метою уніфікації праворозуміння. Зіставний метод є доречним при застосуванні правил юридико-лінгвістичного тлумачення, аналізу текстів нормативно-правовоих актів.

Вагомим компонентом сучасних методологічних засад тлумачення текстів нормативно-правових актів є герменевтичний метод, на який дисертант звертає особливу увагу. Виокремлено й обгрунтовано низку специфічних прийомів, положень, застосування яких здатне забезпечити ефективність та однозначність юридико-лінгвістичного тлумачення текстів нормативно-правових актів (об`єктивний і суб`єктивний характер тлумачення, герменевтичне коло, врахування потреб практики тлумачення та ін.).

Підрозділ 1.3. “Загальна характеристика юридико-лінгвістичного тлумачення”. У дисертації визначається зміст юридико-лінгвістичного тлумачення як сукупність розумових операцій, які дозволяють шляхом лінгвістичного аналізу тексту документа, що містить норми права зі сформульованою волею правотворця, усунути можливі протиріччя у розумінні норми або між нормами, з`ясувати значення окремих слів і всього тексту. Із застосуванням описового методу автор дослідив цей спосіб тлумачення, що дозволило виявити особливості мовних засобів складання тексту нормативно-правового акта, виділити ті частини тексту, в яких виражено правовий зміст окремих елементів норми і норми в цілому.

Оскільки призначення юридико-лінгвістичного тлумачення полягає у тому, щоб з`ясувати зміст правової норми шляхом аналізу тексту нормативно-правового акта, здобувач пропонує звернутися до прийнятої у мовознавстві методики аналізу тексту відповідно до рівнів мови, що дає змогу обгрунтувати підходи до аналізу тексту нормативно-правового акта: лексико-семантичний (значення слова, співвіднесеність з відповідним юридичним поняттям), морфологічний (граматичне значення, граматична форма слова, частини мови), синтаксичний (поєднання слів у словосполучення й речення, а також простих речень у складні, надфразну єдність), які охоплюють особливості термінологічно-мовного оформлення тексту нормативно-правового акта. З урахуванням методики аналізу таких текстів визначається два етапи їх юридико-лінгвістичного тлумачення: 1. Дослідження кожного конкретного слова і висловлювання, які містяться в тексті нормативно-правового акта, що тлумачиться. 2. Дослідження загальної граматичної та змістової структури речень, з яких складається текст нормативно-правового акта, а також вивчення взаємозалежності усіх речень.

Особливу увагу дисертантом приділено висвітленню правил юридико-лінгвістичного тлумачення, які застосовуються на кожному етапі тлумачення, і грунтуються на врахуванні здобутків юридичної та лінгвістичної наук. По-перше, загальноприйняті правила сучасної української мови, які використовує правотворчий орган у процесі вираження своєї волі в нормативно-правовому акті. По-друге, спеціальні правила юридико-лінгвістичного тлумачення, сформульовані з урахуванням специфіки тексту нормативно-правового акта, які напрацьовано юридичною наукою.

Підрозділ 1.4. “ Співвідношення юридико-лінгвістичного тлумачення з іншими способами тлумачення”. За допомогою способів тлумачення відбувається поглиблення розуміння змісту правової норми, перевірка результів, отриманих внаслідок застосування юридико-лінгвістичного тлумачення. У процесі тлумачення норми права спочатку має місце юридико-лінгвістичний аналіз тексту нормативно-правового акта, потім аналіз, який грунтується на логіці мислення, в подальшому досліджується місце норми права в системі інших норм права нормативно-правового акта, а також місце даного нормативно-правового акта у системі законодавства, аналіз тих умов економічного, політичного життя, які зумовили видання й дію даного нормативно-правового акта, встановлюється мета видання нормативно-правового акта і т.д.

Співвідношення юридико-лінгвістичного тлумачення з логічним, системним, історичним, телеологічним способами тлумачення текстів нормативно-правових актів проаналізовано дисертантом з огляду на різноманітні погляди вчених та практику тлумачення, що дало змогу уточнити місце юридико-лінгвістичного тлумачення в системі способів тлумачення, визначити, що усі способи тлумачення спираються на знання мови і використовують її засоби, а правила і прийоми кожного способу грунтуються на текстуальному вираженні норми права.

Одним із завдань здійснення правової реформи в Україні є вирішення питань раціонального використання способів тлумачення текстів нормативно-правових актів. Автор обстоює думку про те, що закріплення в нормативно-правовому акті правил застосування способів тлумачення, особливо правил юридико-лінгвістичного тлумачення, результати якого беруться до уваги при використанні усіх інших способів тлумачення, на законодавчому рівні є необхідним з метою дотримання законності, забезпечення практики правореалізації, а також можливе з огляду на сучасні досягнення загальної теорії права.

У другому розділі “Прикладні проблеми юридико-лінгвістичного тлумачення”, який складається з трьох підрозділів, розкривається поняття тексту нормативно-правового акта як об`єкта юридико-лінгвістичного тлумачення з урахуванням знань лінгвістичної науки, спрямованих на потреби юриспруденції, уточнюються умови ефективного застосування правил юридико-лінгвістичного тлумачення, обгрунтовується їх суть, а також аналізуються особливості застосування правил юридико-лінгвістичного тлумачення у правотворчості, правозастосуванні, правореалізації.

Підрозділ 2.1. “Текст нормативно-правового акта як об`єкт юридико-лінгвістичного тлумачення”. Досліджено основні питання тексту нормативно-правового акта, які привертають увагу юристів при юридико-лінгвістичному тлумаченні: 1) знакова природа мови; 2) значення контексту; 3) риси тексту нормативно-правового акта (стан спокою - стан руху, інформативність, структурна організація, співвіднесеність норм права і текстів нормативно-правових актів); 4) особливості тексту нормативно-правового акта на лексичному, морфологічному, синтаксичному рівнях.

Особливу увагу здобувач приділяє аналізу особливостей тексту нормативно-правового акта, на основі узагальнення яких пропонується визначити текст нормативно-правового акта як словесно виражене, завершене, цілісне, інформаційно насичене владне веління, об`єктивоване у документі, який містить норму права зі сформульованою волею правотворця, може перебувати як у стані спокою, так і в стані руху, має структурну організацію складових частин, об`єднаних різними типами зв`язку на лексичному, морфологічному, синтаксичному рівнях.

Правове регулювання як рух інформації (передача, сприйняття), опосередковується мовою і системою документування. Автор пропонує розрізняти три види інформації в тексті нормативно-правового акта: фактуальну (повідомлення про факти; завжди виражена знаками, вербально), концептуальну (бачення правотворцем відносин між явищами, розуміння їх причинно-наслідкових зв`язків), підтекстову (прихована інформація, яку адресат отримує внаслідок здатності одиниць мови породжувати асоціативні та додаткові семантичні або стилістичні відтінки, що накладаються на основне значення слова, тобто залежить від контексту оточуючих слів, словосполучень, речень). Врахування таких видів інформації є важливим у процесі тлумачення, який завершується вираженням змісту норми права більш конкретними висловлюваннями, розгортанням змісту норми права більш детальними положеннями, наближеними до певних ситуацій.

Дисертант доводить тезу про те, що самого тексту нормативно-правового акта недостатньо для його правильного сприйняття через врахування принципу законодавчої економії, тому роз`яснення до статті за своїм обсягом у декілька разів перевищує текст самої статті. Відтак необхідність тлумачення тексту закладається з моменту його створення і передбачає додаткову інформацію в інших носіях (рішення Конституційного Суду, коментарі до законів і кодексів тощо).

Підрозділ 2.2. “Правила юридико-лінгвістичного тлумачення текстів нормативно-правових актів”. При розгляді правил тлумачення як рекомендацій, дотримання яких сприяє однозначному розумінню, застосуванню норм права, дисертантом визначається, що вони є критерієм істинності результатів тлумачення, опосередкованою формою людської практики, а також вичерпно охоплюють усі спірні випадки, які можуть статися внаслідок двозначності мовного вираження норми права.

Залучення знань лінгвістичної науки дозволило обгрунтувати особливості кожного правила, проаналізувати їх застосування у практиці тлумачення. Результатом дослідження правил тлумачення стали сформульовані автором рекомендації щодо їх використання з урахуванням сучасного стану законодавства України (термінологічно-мовне оформлення якого певною мірою залежить від вирішення внутрішніх мовних проблем), а також адаптації законодавства України до законодавства ЄС та імплементації норм міжнародного права:

надавати словам найбільш поширеного, буденного значення, враховувати наявність у слів об`єктивного і суб`єктивного значень, брати до уваги ті значення слів і словосполучень, які вони мають в літературній мові й закріплені у словниках, а також розглядати підстави, якщо вони є, для іншої інтерпретації;

легальна дефініція є обов`язковою при тлумаченні правової норми; при неповних переліках поширення правового правила на випадки, які прямо не вказані в переліку, потребує з`ясування загальних ознак усіх чинників, указаних у переліку, а потім підведення під ці ознаки тих випадків, які малися на увазі словосполученням з “інші”; врахування контексту нормативно-правового акта є обов`язковою умовою правильного тлумачення неповних переліків;

при наявності понять в текстах нормативно-правових актів, які мають неоднозначне розуміння і застосування в різних галузях права, використовувати положення Конституції України та чинних нормативно-правових актів різних галузей права, в яких вживаються терміни, що підлягають тлумаченню; користуватися довідковою літературою;

звертатися до юридичної практики і науки у випадках, якщо у нормативно-правових актах не визначено зміст юридичного поняття або воно має неоднозначне розуміння; суб`єкт права повинен звертатися до роз`яснення, яке міститься в акті тлумачення і має загальне значення або значення для певної галузі права;

при тлумаченні спеціальних технічних термінів дотримуватися такого їх розуміння, яке закріплено за ними у відповідній галузі знань, звертатися до відповідних спеціалістів, а також до можливої довідкової літератури; розуміння і правильне застосування правової норми полегшується, якщо технічний термін має роз`яснення в акті тлумачення або в спеціальному коментарі;

брати до уваги таку обов`язкову рису термінів, як однозначність, тобто один і той же термін позначає одне юридичне поняття протягом тексту одного нормативно-правового акта, разом з тим припускати випадки недотримання однозначності вжитих термінів через недосконалість мовного вираження;

враховувати усі слова норми, не вважати зайвим жодне з них, оскільки правотворець вимогливо ставиться до формулювання норм права, а також брати до уваги можливий недостатній рівень мовного оформлення правових приписів;

для вираження однієї думки використовується один і той же ряд слів чи словосполучень, проте у зв`язку з можливою недосконалістю термінологічно-мовного оформлення припускається наявність контекстуальних синонімів і паронімів, які імпліцитно завжди спричиняють труднощі неоднозначного тлумачення правових приписів;

уточнювати те значення слів, якого їм надавав правотворець на момент створення норми права, а також припускати можливість зміни значення термінів, наприклад, оціночних;

при з`ясуванні значення словосполучень і речень норми права аналізувати їх будову, залежність між словами й реченнями у надфразній єдності, виявляти значення розділових знаків, сполучників, прийменників, їх смислову роль у реченні;

звертатися до тексту-першоджерела, оскільки порівняння тексту, звірення його з перекладеним може виявити помилки перекладу і сприяти адекватному тлумаченню текстів нормативно-правових актів.

Дисертант пропонує закріпити правила юридико-лінгвістичного тлумачення текстів нормативно-правових актів у законі про нормативно-правові акти, а також у цивільному і кримінальному законодавстві, що сприятиме їх запровадженню в юридичну практику.

Підрозділ 2.3. “Особливості застосування правил юридико-лінгвістичного тлумачення текстів нормативно-правових актів у правотворчості, правозастосуванні та правореалізації”. Пронизуючи весь механізм правового регулювання, забезпечуючи дію його нормативної основи, юридико-лінгвістичне тлумачення має місце у правотворчості, правозастосуванні, правореалізації.

Докладно розглянуто юридико-лінгвістичне тлумачення текстів нормативно-правових актів як один із засобів наукового забезпечення правотворчості. Автор доводить, що у процесі підготовки проектів нормативно-правових актів спірні питання можуть бути позитивно вирішені з урахуванням думки широкого кола вчених, практиків, одним із засобів формування і вираження якої є юридико-лінгвістичне тлумачення. Оскільки суб`єкти правотворчості повинні володіти методами, технікою, навичками адекватного розуміння правотворчих пропозицій, є доцільним публічне пояснення, мотивування, чому саме певна пропозиція, на думку правотворчого органу, не може бути прийнята.

Суттєвим питанням при розгляді особливостей юридико-лінгвістичного тлумачення у правотворчості, на яке звертає особливу увагу здобувач, є узгодження термінологічно-мовного вираження існуючих і нових нормативно-правових актів. Залучення юридико-лінгвістичного тлумачення текстів нормативно-правових актів до механізму експертизи проектів нормативно-правових актів з метою забезпечення єдності термінологічно-мовного оформлення й однозначного розуміння тексту проекту, що розглядається, та проектів інших актів законодавства, а також українських перекладів міжнародно-правових документів, здатне звести до мінімуму юридико-технічні неточності, причинами яких є неврахування різниці між тим значенням, яке вкладається в норми права правотворцем, і тим значенням, якого їм надають судді, юристи-практики та інші суб`єкти права.

Далі у дисертаційному дослідженні звертається увага на те, що у правозастосуванні й правореалізації є необхідним з`ясування стану інформації, при якому вона виявляється достатньою для вирішення справи, тобто юридико-лінгвістичне тлумачення є загальною умовою і способом, за допомогою чого можна вирішити певну юридичну справу. З`ясовуючи зміст норми права, яка реалізується, правозастосовувач намагається встановити, що саме мав на увазі правотворець, виражаючи норму права саме в певній мовній формі. Дисертант доводить тезу про те, що наявність помилок у правозастосуванні свідчить про недостатню правотлумачну практику, а також про невміння застосовувати правила юридико-лінгвістичного тлумачення. Публікація матеріалів про застосування правил тлумачення, які використовувалися при певному легальному тлумаченні, мала б суттєве значення для тих випадків, тлумачення і застосування яких на практиці викликає ускладнення. Відтак детальне висвітлення процесу з`ясування змісту норми права сприятиме уніфікації праворозуміння в інтересах дотримання законності.

У висновках сформульовано загальні підсумки дисертаційного дослідження, основні теоретико-правові та практичні положення розв`язання проблем юридико-лінгвістичного тлумачення текстів нормативно-правових актів. Серед них:

1. Тлумачення текстів нормативно-правових актів - це інтелектуально-вольова діяльність суб`єктів права, яка спрямована на з`ясування і роз`яснення змісту та обсягу норм права, волі правотворця, сформульованих у текстах нормативно-правових актів з метою правильного й однозначного розуміння та реалізації.

2. Для з`ясування змісту норми права здійснюється тлумачення тексту нормативно-правового акта, що є об`єктом тлумачення, а в формулюванні текстуальної форми відбиваються необхідність, умови, обставини тощо, з яких виходив творець тексту, тобто предметом тлумачення є зміст норми права, в якому сформульована воля правотворця.

3. У різних правових системах наукові розробки впливають на правотворчість, правотлумачення, правозастосування, загалом на розвиток права. Використання наукових праць у юридичній практиці призведе до зменшення випадків неправильного тлумачення, надасть наукової обгрунтованості кожному процесуальному акту, що в свою чергу сприятиме підвищенню рівня правосуддя.

4. У процесі юридико-лінгвістичного тлумачення текстів нормативно-правових актів застосування таких методів, як системний, структурно-функціональний, порівняльно-правовий, конкретно-соціологічний, герменевтичний, має істотне значення в умовах сучасного стану законодавства в Україні, а також адаптації національного законодавства до законодавства ЄС. Крім того, доречним є використання лінгвістичних методів (описового, психолінгвістичного, зіставного), які є важливим підгрунтям для юридико-лінгвістичного тлумачення текстів нормативно-правових актів.

5. Юридико-лінгвістичне тлумачення текстів нормативно-правових актів як процес складається із сукупності розумових операцій, які дозволяють шляхом лінгвістичного аналізу змісту письмової форми документа, що містить норми права зі сформульованою волею правотворця, усунути можливі протиріччя у розумінні норми або між нормами, з`ясувати значення окремих слів і тексту загалом. Окреслено два етапи юридико-лінгвістичного тлумачення: 1.Дослідження кожного конкретного слова і словосполучення, які містяться в тексті нормативно-правового акта, що тлумачиться. 2. Дослідження загальної граматичної та змістової структури речень, взаємозалежності усіх речень тексту нормативно-правового акта.

6. Раціональне використання способів тлумачення текстів нормативно-правових актів передбачає врахування результатів юридико-лінгвістичного тлумачення. Закріплення правил застосування способів тлумачення в кримінальному і цивільному законодавстві сприятиме уніфікації інтерпретаційної діяльності.

7. Урахування знакової природи мови, контексту, особливостей тексту нормативно-правового акта на лексичному, морфологічному, синтаксичному рівнях допомагає уникнути помилок при юридико-лінгвістичному тлумаченні, які пов`язані з термінологічно-мовним оформленням правових приписів. Врахування різних видів інформації (фактуальної, концептуальної, підтекстової) в текстах нормативно-правових актів сприяє правильному розумінню змісту норм права, його вираженню більш конкретними висловлюваннями, наближеними до певних ситуацій.

8. Правила юридико-лінгвістичного тлумачення є важливими рекомендаціями, дотримання яких сприяє однозначному розумінню, тлумаченню, застосуванню норм права. Вони враховують, що здійснений правотворцем відбір мовних засобів зумовлений існуючими мовними правилами, а також можливостями мови. Закріплення цих правил у законі про тлумачення нормативно-правових актів, а також у цивільному і кримінальному законодавстві сприятиме їх запровадженню в юридичну практику.

9. Застосування правил юридико-лінгвістичного тлумачення має місце у правотворчості, правозастосуванні, правореалізації. Вони залучаються до механізму експертизи проектів нормативно-правових актів з метою врахування різниці між тим значенням, яке вкладається в мовне вираження норми права правотворцем, і тим значенням, якого їм надають судді та інші суб`єкти права. Публікація матеріалів про застосування правил тлумачення, які використовувалися при певному легальному тлумаченні, сприятиме уніфікації праворозуміння в інтересах дотримання законності.

10. Розв`язання проблем сучасної правової теорії тлумачення, раціональне використання правил юридико-лінгвістичного тлумачення вимагає, як один із шляхів, запровадження нового спеціального навчального курсу “Юридико-лінгвістичне тлумачення текстів нормативно-правових актів” для студентів вищих навчальних закладів юридичного профілю.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЙНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ ВИКЛАДЕНО У ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ ЗДОБУВАЧА

1. Чулінда Л.І. Шлях вдосконалення законодавства через юридико-лінгвістичні особливості побудови законодавчих текстів // Українське право. - 1999. - №2. - С.101-104.

2. Чулінда Л.І. Залежність тлумачення правових приписів від оформлення переліків у текстах нормативно-правових актів // Українське право. - 2000. - №1. - С.216-219.

3. Чулінда Л.І. Лінгвістичні моделі оформлення правових приписів // Науковий вісник НАВСУ. - 2000. - №4. - С.164-170.

4. Чулінда Л.І. Текст нормативно-правового акта: загальні підходи до аналізу // Науковий вісник НАВСУ. - 2002. - №3. - С.120-126.

5. Чулінда Л.І. Герменевтичний метод дослідження юридико-лінгвістичних властивостей текстів нормативно-правових актів // Українське право. - 2002. - №1. - С. 229-234.

6. Чулінда Л.І. Особливості тексту нормативно-правового акта // Науковий вісник НАВСУ. - 2003. - №2. - С. 82-89.

АНОТАЦІЇ

Чулінда Л.І. Юридико-лінгвістичне тлумачення текстів нормативно-правових актів. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.01 - теорія та історія держави і права, історія політичних і правових вчень. - Київ: Національна академія внутрішніх справ України, 2003.

Дисертація присвячена методологічним та теоретико-правовим проблемам юридико-лінгвістичного тлумачення текстів нормативно-правових актів. У роботі визначено такі поняття, як тлумачення текстів нормативно-правових актів, методологія юридико-лінгвістичного тлумачення, зміст юридико-лінгвістичного тлумачення, його співвідношення з іншими способами тлумачення, текст нормативно-правового акта. Обгрунтовано правила юридико-лінгвістичного тлумачення текстів нормативно-правових актів із залученням здобутків юридичної й лінгвістичної наук. Розроблено рекомендації щодо їх застосування з урахуванням сучасного стану законодавства України, а також адаптації законодавства України до законодавства ЄС та імплементації норм міжнародного права. Охарактеризовано використання правил юридико-лінгвістичного тлумачення в правотворчості, правозастосуванні, правореалізації.

Ключові слова: тлумачення текстів нормативно-правових актів, юридико-лінгвістичне тлумачення, методи тлумачення, способи тлумачення, текст нормативно-правового акта, зміст юридико-лінгвістичного тлумачення, правила тлумачення, правотворчість, правозастосування, правореалізація.

Чулинда Л.И. Юридико-лингвистическое толкование текстов нормативно-правовых актов. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.01 - теория и история государства и права, история политических и правовых учений. - Киев: Национальная академия внутренних дел Украины, 2003.

Диссертация посвящена методологическим и теоретико-правовым проблемам юридико-лингвистического толкования текстов нормативно-правовых актов. В работе определяются такие понятия, как толкование текстов нормативно-правовых актов, методология юридико-лингвистического толкования, содержание юридико-лингвистического толкования, его соотношение с другими способами толкования, текст нормативно-правового акта. С учетом развития правовой системы Украины обосновано причины актуальности проблем толкования текстов нормативно-правовых актов в украинском праве, особенное внимание уделяется назначению толкования в связи с гармонизацией национального законодательства Украины с международным правом.

Анализируются методы, которые являются методологической основой юридико-лингвистического толкования текстов нормативно-правовых актов: системный, функционально-структурный, сравнительно-правовой, конкретно-социологический. Предлагается использовать лингвистические методы: описательный, психолингвистический, сопоставительный. Отдельно рассматривается герменевтический метод.

Исследуются два этапа юридико-лингвистического толкования текстов нормативно-правовых актов, а также правила, которые применяются на каждом этапе: правила современного украинского языка, которые использует правотворческий орган при выражении своей воли в нормативно-правовом акте, и специальные правила юридико-лингвистического толкования, которые выработаны юридической наукой.

Анализируется соотношение юридико-лингвистического толкования с логическим, системным, историческим, телеологическим способами толкования текстов нормативно-правовых актов, уточняется, что все способы толкования основываются на знаниях языка и используют средства языка, правила и приемы каждого способа базируются на текстуальном выражении норм права.

Раскрывается понятие текста нормативно-правового акта как объекта юридико-лингвистического толкования.

Обосновываются правила юридико-лингвистического толкования с привлечением данных юридической и лингвистической науки, анализируется их применение в практике толкования. Разработаны рекомендации по их применению с учетом современного состояния законодательства Украины, а также адаптации законодательства Украины к законодательству ЕС и имплементации норм международного права.

Охарактеризовано использование правил юридико-лингвистического толкования в правотворчестве, правоприменении, правореализации. Публикация материалов о применении правил толкования, которые использовались при легальном толковании, имеет особенное значение для тех случаев, толкование и применение на практике которых вызывает сложности, и может способствовать однозначному толкованию и применению правовых норм разными субъектами права. Наличие ошибок на любом этапе правореализации свидетельствует о недостаточной практике толкования, а также об отсутствии умения применять правила юридико-лингвистического толкования.

Ключевые слова: толкование текстов нормативно-правовых актов, юридико-лингвистическое толкование, методы толкования, способы толкования, текст нормативно-правового акта, содержание юридико-лингвистического толкования, правила толкования, правотворчество, правоприменение, правореализация.

Chulinda l. I. Legal and linguistic interpretation of statutes texts. - Manuscript.

Dissertation for the degree of Candidate of Science in Law, speciality 12.00.01 - theory and history of the state and law; history of political and law sciences. - Kyiv: National Academy of Internal Affairs of Ukraine, 2003.

The dissertation is dedicated to the methodological, theoretical and legal problems of legal and linguistic interpretation of statutes texts. Such categories as interpretation of statutes texts, methodology of legal and linguistic interpretation, the contents of legal and linguistic interpretation and its correlation with other means of interpretation, statutes text have been defined. Legal and linguistic interpretation of statutes texts has been proved by results of linguistic and law sciences. Recomendations have been developed as to their implementation regarding the modern status of Ukrainian legislature and adaptation of ukrainian legislature in accordance with EU legislature and implementation of the international law standards.

The usage of rules of legal and linguistic interpretation in law creation, law application and law implemetation has been characterized.

Key words: interpretation of statutes, legal and linguistic interpretation, methods of interpretation, means of interpretation, statutes texts, contents of legal and linguistic interpretation, rules of interpretation, law creation, law implementation, law application.

Размещено на Allbest.ru

...