Правове регулювання земельного податку в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ

АКАДЕМІЯ ДЕРЖАВНОЇ ПОДАТКОВОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ

Спеціальність 12.00.07 - Теорія управління;

адміністративне право і процес; фінансове право

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата юридичних наук

Правове регулювання земельного податку в Україні

Хохуляк В'ячеслав Віссаріонович

Ірпінь - 2003

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі конституційного, адміністративного і фінансового права Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник: - доктор юридичних наук, професор

Пацурківський Петро Станіславович, зав. кафедрою конституційного, адміністративного і фінансового права Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича (м. Чернівці).

Офіційні опоненти:

- доктор юридичних наук, доцент

Савченко Леся Анатоліївна, зав. кафедрою фінансового права Академії державної податкової служби України (м. Ірпінь);

кандидат юридичних наук, доцент

Пришва Надія Юріївна, доцент кафедри конституційного та адміністративного права Київського національного університету імені Тараса Шевченка (м. Київ).

Провідна установа - Інститут держави і права імені В.М.Корецького НАН України.

Захист відбудеться „2” липня 2003 р. о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 27.855.02 в Академії державної податкової служби України за адресою: 08201, Київська обл., м. Ірпінь, вул. Садова, 53.

З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Академії державної податкової служби України за адресою: 08201, Київська обл., м. Ірпінь, вул. Садова, 53.

Автореферат розісланий “27” травня 2003 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Забарний Г.Г.

Размещено на http://www.allbest.ru

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дисертаційного дослідження. В умовах формування в Україні соціально орієнтованої економіки, становлення відповідної їй системи оподаткування проблеми розвитку податкового законодавства набули істотного значення. Особливо значущою на даний період часу є проблема нормативно-правового регулювання земельного податку. Його законодавче закріплення тісно пов'язане як зі збільшенням державних потреб у фінансових ресурсах, реформуванням податкової системи в цілому, так і з демонополізацією державної форми власності на землю, становленням та постійним зростанням числа приватних земельних власників. Відсутність єдиної, чітко виробленої державної політики оподаткування землі, нестабільність податкового законодавства, докорінні зміни у відносинах земельної власності - всі ці фактори визначають необхідність створення адекватного вимогам часу, науково обґрунтованого механізму правового регулювання земельного податку.

В актуальності теми кандидатської дисертації переконує також ступінь наукової розробки проблеми дослідження. Як фінансово-правова категорія земельний податок системно досліджувався у дореволюційний період М.М.Алєксєєнком, Г.О.Вацуро, В.К.Горб-Ромашкевичем, М.П.Дружиніним, С.І.Іловайським, О.О.Ісаєвим, О.Кавеліним, С.В.Калашніковим, В.О.Лебедєвим, Т.В.Локотьом, Д.Львовим, М.М.Сперанським, М.І.Тургенєвим, І.Х.Озеровим, І.Т.Тарасовим, І.І.Янжулом та ін. Проблемі сплати земельного податку на українських територіях, що перебували під Австро-Угорським пануванням, приділяв увагу В.Будзиновський.

У післяжовтневий період розвитку законодавства й правової науки земельний податок розглядався як місцевий податковий платіж за користування державними землями лише в контексті аналізу нормативно-правової бази його регулювання. Подібний підхід зустрічається у роботах Г.Л.Мар'яхіна, Н.Г.Соколова, А.Е.Сагайдака та інших. Представники радянської фінансово-правової науки також торкались деяких аспектів оподаткування землі при аналізі сільськогосподарського податку (такі дослідження проводили М.Я.Залеський, М.І.Піскотін, Б.М.Іванов). Водночас комплексних досліджень земельного податку, присвячених аналізу його правової природи, властивостей, характерних лише для нього ознак у той період не було.

У постсоціалістичний період вивчення проблеми правового регулювання земельного податку набуло особливої ваги. Проте вагомих наукових розробок поки що немає. У навчально-методичній літературі він практикується в єдності з іншими елементами податкової системи. Такий підхід зустрічається в роботах Д.А.Бе-керської, Н.Д.Бондаренка, М.П.Кучерявенка, Н.Ю.Пришви, Б.С.Портянка та інших. Проблемам земельного податку присвятив окремий розділ кандидатської дисертації І.Є.Криницький, який охарактеризував його обов'язкові елементи, визначені податковим законом. Питання сутності, ознак та властивостей даного податкового платежу обговорювались також і на науково-практичних конференціях. Різні аспекти цієї проблеми досліджувались у кандидатських дисертаціях В.В.Безуглої, Н.В.Воротіної, О.В.Бакун, М.М.Весельського, Т.Є.Кушнарьової, О.Г.Свєчнікової, М.О.Пере-пелиці, Р.О.Гаврилюк.

Усі зазначені вище та багато інших робіт вчених минулого та сучасних науковців з проблем правової та економічної природи земельного податку стали водночас науково-теоретичною основою даного дисертаційного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана в межах науково-дослідної проблематики кафедри конституційного, адміністративного і фінансового права Чернівецького національного університету ім. Ю.Федьковича “Конституційне, адміністративне і фінансове право України в умовах переходу до ринкової економіки: проблеми теорії і практики”, № 0102U005305. Крім того, цей напрямок досліджень включений до планових тем Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, визначений серед основних напрямків досліджень юридичної науки, затверджених загальними зборами Академії правових наук України.

Мета і завдання дослідження. Основною метою дисертаційного дослідження є те, щоб на основі врахування досягнень фінансово-правової науки, узагальнення правотворчої та правозастосовчої практики, вітчизняного і зарубіжного досвіду правового регулювання земельного податку з'ясувати еволюцію земельного податку, визначити його поняття, правову природу, основні елементи податково-правового механізму, збагатити даними знаннями науку податкового права з метою використання її в якості теоретичної основи при підготовці нових та уточненні чинних положень податкового законодавства про земельний податок.

Відповідно до поставленої мети дисертаційного дослідження автором зроблена спроба вирішити наступні завдання:

- охарактеризувати основні наукові теорії оподаткування землі;

- дослідити генезис нормативно-правового регулювання земельного податку на українських землях;

- визначити поняття земельного податку, дослідити його правову природу;

- визначити місце земельного податку в чинній системі податків України;

- охарактеризувати елементи його правового механізму;

- розкрити правову сутність, умови та підстави виникнення, зміни та припинення земельних податкових правовідносин;

- визначити поняття, момент настання і припинення податкової правосуб'єктності юридичних і фізичних осіб - платників земельного податку; земельний податок правосуб'єктність

- виробити та запропонувати правотворчим та правозастосовчим органам рекомендації щодо вдосконалення правового регулювання земельного податку та механізму справляння податкових сум, уточнити методологічні орієнтири та критерії цієї діяльності.

Об'єктом дослідження в дисертаційній роботі є суспільні відносини, що виникають з приводу оподаткування фізичних та юридичних осіб - власників земельних ділянок - земельним податком та відрахування відповідних податкових сум у централізовані фонди коштів, а також умови та підстави виникнення, зміни та припинення даних правовідносин.

Предметом дисертаційного дослідження стали норми чинного законодавства України в сфері правового регулювання земельного податку, що містяться в Конституції України, Земельному кодексі України, законах України та виданих на їх виконання підзаконних актах. Зазначені документи стали також основним нормативно-інформативним джерелом дисертаційної роботи.

Методи дослідження. Методологічною основою дослідження є класичні наукові принципи об'єктивності та історизму і дослідницькі методи пізнання, що ґрунтуються на них, а також конкретно-наукові методи. Основним серед сукупності даних методів при написанні дисертації був формально-догматичний, з допомогою якого досліджувалась правова природа земельного податку, здійснювалась зовнішня наукова обробка емпіричного матеріалу. За допомогою даного методу стало можливим розглядати земельно-податкові правовідносини в їх діалектичному взаємозв'язку та взаємодії, як органічне ціле, адекватне об'єкту дослідження. Найбільш повно в дисертації застосовувались такі прийоми формально-догматичного методу, як опис та аналіз правовідносин з приводу сплати земельного податку, їх ознак, особливостей та принципів правового регулювання. Широко використовувався в ході написання дисертації метод порівняльно-правового дослідження. При його допомозі розмежовувалось закономірне і випадкове, загальне та специфічне у змісті податково-правових норм. Позитивну роль відіграли інструментальний, інституційний, генетичний підходи до проблеми дослідження, методи звернення до інших юридичних наук, статистичної обробки емпіричного матеріалу, реального пізнання, особистого спостереження. Кожен із використаних методів, підходів у конкретному випадку брався не ізольовано, а в поєднанні з іншими. Дисертантом була здійснена спроба системного, інтегративного підходу до дослідження правового регулювання земельного податку в постсоціалістичний період, який базується на комплексному застосуванні всіх інших методологічних підходів, що у своїй єдності відображають різноаспектне бачення податкових правовідносин.

Наукова новизна дисертації полягає в тому, що вона є першим спеціальним науковим дослідженням законодавчих основ та особливостей правового регулювання земельного податку в сучасних умовах, в якому визначаються його сутність та правова природа, місце в системі податків України, елементи його правового механізму, умови та підстави виникнення, зміни та припинення земельних податкових правовідносин.

У результаті проведеного дослідження, сформульовано нові положення, запропоновані дисертантом особисто. Основні з них такі:

- уперше запропоновано визначення земельного податку як встановленого законодавчим органом та забезпеченого державним примусом грошового платежу у бюджет, що сплачується власниками землі - фізичними і юридичними особами на засадах обов'язковості, односторонності та індивідуальної безвідплатності з метою задоволення загальносуспільних потреб;

- обґрунтовано, що за своєю суттю земельний податок є легітимною формою обмеження конституційного права приватної (колективної) власності на землю шляхом відчуження у грошовому еквіваленті частини цієї власності, яка належить приватним особам, на користь держави;

- доведено, що плата за землю є обов'язковим платежем, що сплачується у формі грошового відшкодування землекористувача за право використання земельної ділянки державної власності, внаслідок якого не здійснюється перехід права власності на землю у грошовому еквіваленті. В цьому докорінна відмінність правової природи земельного податку і плати за землю;

- обґрунтовано необхідність внесення змін до чинного правового регулювання земельного податку щодо відповідності назви даного податкового платежу його юридичній сутності. Ототожнення двох абсолютно несумісних за своєю правовою природою категорій - „земельний податок” і „плата за землю”, - що має місце в сучасній правотворчій та правозастосовчій практиці, є неприпустимим як у науково-теоретичному, так і в практичному плані;

- встановлено місце земельного податку в системі податків України як прямого, загальнодержавного, закріпленого і пропорційного платежу, що сплачується на всій території держави власниками землі - фізичними та юридичними особами;

- дістали подальшого розвитку питання поняття та структури правового механізму земельного податку;

- з нових позицій дано характеристику основних елементів правового механізму земельного податку, якими визначено: суб'єкт податку; об'єкт податку; податкову ставку; предмет, базу та одиницю оподаткування; строки сплати податку та пільги щодо його сплати;

- подальшого розвитку дістали теоретичні положення щодо визначення додаткових елементів правового механізму земельного податку, якими є: джерело сплати, методи та способи сплати податку, особливості правового режиму, фонд надходження податкових сум, особливості звітності за земельним податком;

- уточнено характеристику та запропонований комплексний аналіз умов та підстав виникнення, зміни та припинення земельно-податкових правовідносин;

- визначено поняття податкової правосуб'єктності платників земельного податку, як визнаної державою можливості фізичних і юридичних осіб вступати в податкові правовідносини з приводу земельного податку, мати і своїми діями набувати відповідні права та обов'язки при його сплаті;

- запропоновано новий підхід до класифікації підстав виникнення, зміни та припинення земельно-податкових правовідносин - юридичних фактів - конкретних життєвих обставин, встановлених податковим законом, що спричиняють настання правових наслідків.

Практичне значення отриманих результатів полягає у можливості використання їх у практичній діяльності правотворчих та правозастосовчих органів, а саме: а) для уточнення податкової політики, стратегії й тактики України в сучасних умовах; б) вдосконалення правотворчого і правозастосовчого процесу в сфері земельних податкових правовідносин; в) завершення роботи над Податковим кодексом України, прийняття Закону України „Про земельний податок”; г) коректування змісту, форм і методів діяльності правозастосовчих органів, що безпосередньо чи опосередковано здійснюють податкову політику держави, а також у подальших наукових розробках досліджень проблем правового регулювання земельного податку в Україні, навчально-методичних цілей у процесі підготовки студентів у галузі фінансового права.

Особистий внесок здобувача. Сформульовані в дисертації положення, узагальнення, оцінки та висновки, рекомендації та пропозиції обґрунтовані дисертантом на підставі особистих досліджень у результаті опрацювання та аналізу більше 600 наукових та нормативно-правових джерел і юридичної практики з питань земельного податку.

Апробація результатів дисертаційного дослідження. Дисертація виконана і обговорена на кафедрі конституційного, адміністративного і фінансового права Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича. Окремі положення дисертації доповідались на наукових конференціях викладачів, аспірантів та студентів юридичного факультету Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича 27-29 квітня 1999 р.; 25-27 квітня 2000 р.; 24-26 квітня 2001 р.; 26-28 серпня 2002 р.; неодноразово на засіданнях кафедри конституційного, адміністративного і фінансового права Чернівецького національного університету; на теоретичному семінарі юридичного факультету Чернівецького національного університету. Положення дисертації доповідались також на міжнародній науково-практичній конференції „Правове регулювання державних доходів та видатків” у м. Полтава 24-26 вересня 1999 р.; на секції з проблем реформування фінансового і банківського права під час роботи другої національної науково-теоретичної конференції „Українське адміністративне право: актуальні проблеми реформування” у м. Суми 26-27 травня 2000 р.; на науково-практичній конференції „Бюджетно-податкова політика в Україні (проблеми та перспективи реформування)” у м. Ірпінь 19-20 грудня 2001 р.; на регіональній міжвузівській науковій конференції молодих вчених та аспірантів „Проблеми вдосконалення правового регулювання щодо забезпечення прав та основних свобод людини і громадянина в Україні” у м. Івано-Франківськ 19 квітня 2002 р.; на міжнародному науково-теоретичному семінарі „Проблеми нормативно-правового забезпечення бюджетно-податкової політики держави” у м. Ірпінь 22 листопада 2002 р.

Публікації. За темою дисертації автором опубліковано 8 одноосібних наукових статей у виданнях, визнаних ВАК України фаховими для спеціальності „Правознавство”. Загальний обсяг публікацій складає понад 5 друкованих аркушів.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, чотирьох розділів, п'ятнадцяти підрозділів, висновків, списку використаних джерел та літератури - 622 найменування. Загальний обсяг дослідження - 234 сторінки, з яких 179 - основний текст.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовується актуальність теми дисертації, вказується ступінь її наукової розробки, науково-теоретична основа, зв'язок дисертаційної роботи з науковими програмами, планами, темами, визначені об'єкт, предмет, основна мета та конкретні завдання дослідження, його нормативно-інформативна та фактологічна база, методологічна основа, особистий внесок здобувача; наукова новизна і положення, що виносяться на захист, теоретичне і практичне значення отриманих в ході дослідження результатів; вказано на апробацію, публікації та практичне застосування.

У першому розділі “Еволюція земельного податку: доктринальні та нормативно-правові аспекти” аналізуються основні наукові теорії оподаткування землі в цілому та земельного податку зокрема, характеризується розвиток його нормативно-правового регулювання.

У підрозділі 1.1 “Теорії оподаткування землі” з'ясовано, що земельний податок є історично одним з перших елементів податкової системи держави. Його запровадження тісно пов'язане зі становленням державності та виникненням і розвитком на її теренах інституту земельної власності. Місце земельного податку в податковій системі держави, вплив на виробничі, майнові, політичні процеси, що в ній відбувались, були прямо залежними від місця і ролі, яке займала земля в системі суспільних відносин.

У підрозділі 1.2 “Розвиток нормативно-правового регулювання земельного податку” встановлено, що земельний податок є одним із перших у вітчизняній історії податкових платежів. Він сплачувався ще за часів Київської Русі і носив цільовий, адресний характер. Своє нормативне оформлення земельний податок на українських територіях, які входили до складу Російської та Австро-Угорської імперій, отримав у ХVIII-ХІХ ст.ст., що було пов'язано з утвердженням капіталістичних основ економіки, розвитком правової системи, законодавчим закріпленням приватної земельної власності. Зміна державного ладу на українських територіях, пов'язана зі становленням радянської системи влади, призвела до повної націоналізації земель і до скасування на державному рівні земельного податку. Радянським законодавством він визначався як місцевий податковий платіж, що сплачувався в основному із земель населених пунктів. У сучасних умовах відбувається відновлення відповідного до ринкових умов комплексного нормативно-правового регулювання земельного податку.

В підрозділі 1.3 “Висновки до розділу” викладено основні висновки, до яких прийшов дисертант у першому розділі.

У другому розділі - “Поняття та правова природа земельного податку” - дисертант досліджує поняття земельного податку, його характерні ознаки та властивості, функції, співвідношення з іншими обов'язковими платежами за землю та місце в чинній системі податків України.

У підрозділі 2.1 “Поняття земельного податку” визначено, що земельний податок - це встановлений законодавчим органом і забезпечений державним примусом грошовий платіж до бюджету, що сплачується власниками землі - фізичними та юридичними особами на засадах обов'язковості, односторонності та індивідуальної безвідплатності з метою задоволення загальносуспільних потреб. Як податковому платежу йому характерні наступні властивості: а) він встановлюється на законодавчому рівні; б) суми від його справляння зараховуються до бюджету держави або до бюджетів органів місцевого самоврядування; в) земельний податок є безвідплатним, безеквівалентним грошовим платежем, при сплаті якого обов'язково відбувається перехід права власності від земельних власників до централізованих фондів коштів.

У підрозділі 2.2 “Правова природа земельного податку” встановлено, що правова природа земельного податку проявляється у його функціях. Даному податковому платежу властиві фіскальна та контрольна функції. Тобто, він є різновидом перерозподільних відносин у сфері приватної власності на землю. Юридичними передумовами земельного податку є: законодавче встановлення податкового обов'язку його сплати; визначення елементів його податково-правового механізму; закріплення переліку прав і обов'язків суб'єктів земельно-податкових правовідносин із встановленням санкцій за порушення цих прав та невиконання обов'язків.

У підрозділі 2.3 “Місце земельного податку в системі податків України” з'ясовано, що його місце в системі податків України визначають такі критерії: компетентний орган, що його встановлює; канали надходжень; платники податку; форма оподаткування; спосіб оподаткування; періодичність стягнення. На основі даних критеріїв встановлено, що він є прямим, загальнодержавним, закріпленим і пропорційним податковим платежем. Земельний податок сплачується на всій території України власниками землі - фізичними і юридичними особами в процесі набуття та акумуляції ними матеріальних благ, які визначаються розміром об'єкта оподаткування. Загальна податкова сума його сплати формується як сума платежів окремих платників, виходячи з кількісних і якісних показників земельної ділянки.

У підрозділі 2.4 “Висновки до розділу” викладено основні висновки, до яких прийшов дисертант у другому розділі.

У третьому розділі „Правовий механізм земельного податку” автор досліджує поняття, особливості та структурні елементи правового механізму земельного податку.

Підрозділ 3.1 “Основні елементи правового механізму земельного податку” складається з шести пунктів.

У пункті 3.1.1 “Суб'єкт земельного податку” досліджено, що чинне законодавче визначення суб'єкта земельного податку хибує декількома недоліками: а) воно є неконкретним і не дає можливості чітко співставити податковий обов'язок до відповідного платника; б) суб'єкт визначається шляхом вказівки на об'єкт оподаткування, внаслідок чого залишаються не врахованими суб'єктні характеристики фізичних і юридичних осіб - платників земельного податку, які властиві їм як реальним учасникам податкових правовідносин; в) суб'єктами земельного податку визначаються юридичні особи всіх форм власності. Дисертантом доведено, що державні підприємства не можуть виступати суб'єктами земельного податку. У цьому пункті зроблено спробу сформулювати наукові критерії визначення суб'єкта земельного податку з врахуванням притаманних лише йому суб'єктних характеристик, основними з яких є: встановлений державою обов'язок сплатити податок; його здатність до сплати податкових сум та наявність виключно на праві приватної або колективної власності земельної ділянки.

У пункті 3.1.2. “Об'єкт земельного податку” показано, що чинне законодавство визначає об'єкт земельного податку, як: 1) земельну ділянку, що перебуває у приватній (колективній) власності; 2) земельну ділянку, що перебуває у користуванні; 3) земельну частку (пай). Таке розуміння законодавцем об'єкта земельного податку є методологічно помилковим і несумісним із його правовою природою. Податкові правовідносини з приводу його сплати виникають лише внаслідок певного відношення суб'єкта податку до об'єкта оподаткування, яким є право власності на земельну ділянку.

У пункті 3.1.3 “Ставка земельного податку” обґрунтовано необхідність існування диференційованих ставок земельного податку: 1) формальні (мінімально можливі) ставки не дають бажаного результату в силу своєї неефективності; 2) високі ставки, особливо в ситуації економічного спаду, підривають стимули до праці, позбавляють можливості додаткового інвестування діяльності, результатом чого може стати вихід земель із цивільного та господарського обороту. Ставки земельного податку повинні визначатись, виходячи із кількісних та якісних характеристик предмета оподаткування. Для визначення якісних характеристик землі доцільним є її розподіл на категорії, види, підвиди тощо, який проводиться з урахуванням цільового призначення землі, природних, ландшафтних та інших характеристик.

У пункті 3.1.4 “Предмет, база, одиниця оподаткування земельним податком” встановлено, що предметом земельного податку є визначена в натурі (на місцевості) земельна ділянка, що використовується суб'єктом оподаткування на основі права приватної чи колективної власності. Предмет земельного податку визначає ознаки фактичного, а не юридичного характеру. Як явище матеріального світу він ще не спричиняє появи податкових наслідків, а лише уможливлює правовий механізм сплати податкових сум. Нарахування та справляння земельного податку здійснюється на підставі нормативного закріплення податкової бази, розмір якої встановлюється на основі кількісних та якісних характеристик земельної ділянки. Розрахунок податкової бази здійснюється на основі визначення одиниці оподаткування - фізичного чи грошового виміру предмета податку.

У пункті 3.1.5 “Строки сплати земельного податку” обґрунтовано, що строком сплати земельного податку є період часу, який розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку його суб'єкта і закінчується моментом сплати податкових сум. На основі аналізу норм чинного податкового законодавства дисертантом виявлені суперечності у нормативно-правовій регламентації строків сплати земельного податку: встановлені спеціальним податковим законом податкові строки коригуються та змінюються законами України про бюджет на наступний рік. Така ситуація є порушенням законодавчої вимоги щодо неможливості встановлення податкових строків іншими законодавчими актами, крім спеціального податкового закону.

У пункті 3.1.6 “Пільги щодо сплати земельного податку” доведено, що пільги зі сплати земельного податку поділяються на звільнення і відстрочку. Звільнення спрямоване на виведення з-під оподаткування певних категорій земель або окремих платників земельного податку. Платники звільняються від сплати земельного податку безумовно або обмежено. Обмежено звільненими вважаються ті, стосовно яких законодавство формулює певні умови та пов'язує відповідальність щодо них із наданням податкової пільги. Інший вид пільг щодо сплати земельного податку - відстрочка - передбачає зменшення податкової ставки або повне звільнення від його сплати на певний період.

Підрозділ 3.2 “Додаткові елементи правового механізму земельного податку” складається з п'яти пунктів.

У пункті 3.2.1 “Джерело сплати земельного податку” визначено, що джерелом сплати земельного податку є дохід платника - фізичної особи або прибуток юридичної особи, отриманий як від використання земельної ділянки, так і в будь-який інший легальний спосіб. Законодавче положення про те, що розмір земельного податку не залежить від результатів господарської діяльності власників землі і є похідним лише від розміру даних земельних ділянок та їх вартості, потребує уточнення, а саме: 1) земельний податок не може сплачуватись за рахунок вартості земельної ділянки; 2) його сплата не може здійснюватись за рахунок власних оборотних коштів суб'єкта оподаткування.

У пункті 3.2.2 “Методи та способи сплати земельного податку” встановлено, що в сучасному податковому законодавстві закріплено пропорційний метод оподаткування земельним податком. Такий метод є найбільш оптимальним: 1) шляхом його закріплення держава створює рівні умови сплати земельного податку для всіх суб'єктів оподаткування; 2) ставка податку формується не на основі розміру земельної ділянки, а на основі проведеної її грошової оцінки; 3) держава, встановлюючи пропорційний метод сплати земельного податку, тим самим вказує на пріоритетність економічних важелів впливу на формування ринку землі в Україні. Спосіб сплати земельного податку - це шляхи реалізації суб'єктом оподаткування власного податкового обов'язку щодо перерахунку нарахованих податкових сум до бюджету. При сплаті земельного податку застосовується кадастровий спосіб оподаткування.

У пункті 3.2.3 “Особливості правового режиму земельного податку” визначено, що податково-правовий режим земельного податку - це виняткова юрисдикція щодо його встановлення, справляння та стягнення, що поширюється на певний податковий простір. Аналізуючи норми чинного законодавства про земельний податок, дисертант доводить, що в Україні діють такі його правові режими, як: загальний правовий режим та податково-правовий режим органів місцевого самоврядування. Загальний правовий режим земельного податку - це юрисдикція державної влади щодо його встановлення, зміни, скасування, визначення обов'язкових елементів правового механізму, встановлення юридичної відповідальності за порушення законодавства у сфері нарахування і сплати податкових сум. Компетенція органів місцевого самоврядування щодо земельного податку є обмеженою, регламентованою з боку державної влади. На практиці вона фактично проявляється у можливості встановлення податкових ставок та пільг щодо його сплати.

У пункті 3.2.4 “Фонд надходження земельного податку” з'ясовано, що фонд надходження земельного податку є сукупністю бюджетів різних рівнів, до яких зараховуються грошові надходження від його сплати. Суми надходжень від сплати податкових сум розподіляються між державним і місцевими бюджетами, або між місцевими бюджетами в сталій пропорції, затвердженій постійним законодавчим актом. Згідно з чинним законодавством усі надходження від сплати земельного податку в повному обсязі потрапляють до місцевих бюджетів різних рівнів.

У пункті 3.2.5 “Особливості звітності за земельним податком” показано, що податкова звітність за земельним податком реалізується шляхом подання його платниками документів, які містять відомості про нарахування і сплату податкових сум. Процедура звітності за земельним податком умовно розподіляється на дві стадії: 1) процес обліку платників земельного податку; 2) організація нарахування податкових сум. Оскільки платниками земельного податку є фізичні та юридичні особи, чинне податкове законодавство встановлює диференційовану процедуру звітності щодо його нарахування та сплати.

У підрозділі 3.3 “Висновки до розділу” викладено основні висновки, до яких прийшов дисертант у третьому розділі.

У четвертому розділі “Умови та підстави правовідносин з приводу земельного податку” досліджуються поняття, загальні характеристики та особливості умов і підстав виникнення, зміни та припинення правовідносин щодо сплати земельного податку.

У підрозділі 4.1 “Поняття умов виникнення, зміни та припинення правовідносин з приводу земельного податку” доведено, що умовами земельно-податкових правовідносин, як підвиду податкових правових відносин, є податкова правосуб'єктність його платників та податково-правова норма, яка їх регламентує. Дані правові явища ще не породжують їх, а тільки уможливлюють, свідчать про повну готовність потенційних суб'єктів правовідношення перейти за певних обставин у якісно інший стан - стан учасників податкового правовідношення.

У підрозділі 4.2 “Умови виникнення, зміни та припинення правовідносин з приводу земельного податку” встановлено, що для правосуб'єктності платників земельного податку характерні особливості, пов'язані з тим, що він сплачується фізичними і юридичними особами. Зміст податкової правосуб'єктності платників земельного податку розкривається через розкриття змісту їх цивільної правосуб'єктності. Податково-правова норма є категоричним імперативом держави, яким створюються юридичні можливості для виникнення земельно-податкових правовідносин, встановлюються правові рамки їх існування. Вона містить вказівку на право держави одностороннього встановлення земельного податку, гарантує забезпечення приписів щодо його справляння.

У підрозділі 4.3 “Поняття підстав виникнення, зміни та припинення правовідносин з приводу земельного податку” доведено, що виникнення, зміна та припинення земельних податкових правовідносин пов'язується з юридичними фактами - конкретними життєвими обставинами, визначеними податковим законодавством, що спричиняють настання правових наслідків.

У підрозділі 4.4 “Підстави виникнення, зміни та припинення правовідносин з приводу земельного податку” встановлено, що юридичним фактам - підставам існування правовідносин з приводу земельного податку властиві особливості, пов'язані з владною правовою природою правовідносин його сплати: 1) вони забезпечують перехід від загальної моделі правил поведінки, закріплених у податково-правовій нормі, до конкретної, втіленої в податкових правовідносинах; 2) встановлений законодавством їх повний перелік відображає наявні на даний момент суспільні відносини.

У підрозділі 4.5 “Висновки до розділу” викладено основні висновки, до яких прийшов дисертант у четвертому розділі.

У “ВИСНОВКАХ” підведені загальні підсумки дослідження, сформульовані рекомендації щодо вдосконалення чинного правового регулювання земельного податку в Україні. Найважливішими серед них є наступні:

Перші системні наукові погляди на земельний податок та оподаткування в цілому виникають на межі XVII-XVIII ст. У науці фінансового права основними науковими теоріями оподаткування землі та земельного податку є наступні: 1) фізіократична теорія оподаткування; 2) класична теорія (теорія податкового нейтралітету); 3) теорія оподаткування земельної ренти; 4) теорія посиленого оподаткування земельного доходу. Дані теорії відображали ті суспільні процеси та явища, що були властивими для держав на певних етапах їхнього становлення, проте на сучасному рівні існуючих соціально-економічних, правових відносин вони себе вичерпали. Натомість набула поширення теорія пропорційного оподаткування землі.

Земельний податок - це встановлений законодавчим органом та забезпечений державним примусом грошовий платіж у бюджет, що сплачується власниками землі - фізичними і юридичними особами на засадах обов'язковості, односторонності та індивідуальної безвідплатності з метою задоволення загальносуспільних потреб. Він є легітимною формою обмеження конституційного права приватної (колективної) власності на землю шляхом відчуження у грошовому еквіваленті частини цієї власності, що належить приватним особам, на користь публічної влади.

Функція земельного податку - це зовнішній вираз його внутрішньої сутності як форми перерозподільчих відносин між державою та фізичними і юридичними особами - власниками землі. Основною функцією земельного податку, яка відображає його сутність та соціально-економічне призначення є фіскальна. Вона проявляється в перерозподілі сукупного суспільного продукту на користь держави шляхом примусового вилучення фінансових ресурсів у фізичних і юридичних осіб - власників земельних ділянок. Даному податковому платежу властива також контрольна функція.

Аналіз основних та додаткових елементів правового механізму земельного податку свідчить про необхідність їх нормативного удосконалення, яке запропоноване як у вигляді змін та доповнень до чинних Законів України та підзаконних актів, так і у вигляді проекту Закону України „Про земельний податок”.

Умовами виникнення, зміни та припинення земельно-податкових правовідносин є податкова правосуб'єктність його платників та наявність податково-правової норми. Правосуб'єктність, яка включає в себе правоздатність і дієздатність, за своїм змістом є елементарним правовим відношенням і визначає особу як учасника податкових правовідносин. Правоздатність суб'єктів земельного податку - фізичних осіб - це визнана державою можливість вступати в податкові правовідносини з приводу земельного податку, мати відповідні права та обов'язки при його сплаті. Реалізація податкової правоздатності здійснюється за допомогою податкової дієздатності, яка є здатністю особи своїми діями набувати податкові права і обов'язки і є похідною від цивільної дієздатності. Податково-правова норма створює правові можливості для існування земельно-податкових правовідносин, юридично уможливлює їх існування

Юридичними фактами - підставами виникнення правовідносин із приводу його сплати є: 1) виникнення у фізичних або юридичних осіб права власності або права постійного користування земельними ділянками; 2) фактичне використання земельних ділянок; 3) отримання платником земельного податку податкового повідомлення. Юридичними фактами - підставами зміни даних правовідносин є: 1) внесення змін до чинного закону про земельний податок; 2) прийняття нових законів, якими змінюються окремі аспекти земельно-податкових правовідносин; 3) відчуження платниками земельного податку частини земельної ділянки шляхом укладання цивільно-правових угод; 4) надання земельної частки (паю) в оренду платнику фіксованого сільськогосподарського податку; 5) перехід платника земельного податку - суб'єкта підприємницької діяльності на спрощену систему оподаткування. Підставами припинення земельно-податкових правовідносин є: 1) сплата податкових сум за певний обліковий період; 2) момент припинення права власності на земельну ділянку (земельну частку) та момент припинення права постійного земельного користування; 3) припинення дії податкового закону (законів), яким регламен-тується земельний податок. Перелік даних підстав є обов'язково вичерпним на момент дії чинного законодавства про земельний податок. Однак вказані життєві обставини можуть змінюватись із розвитком суспільних відносин так само, як і змінюватиметься правове регулювання земельного податку в цілому.

Запропоновано внести зміни до чинного податкового законодавства і прийняти Закон України „Про земельний податок”. У даний Закон слід включити наступні положення:

1) “Поняття земельного податку”: „Земельний податок - це встановлений законодавчим органом та забезпечений державним примусом грошовий платіж, що сплачується власниками землі - фізичними і юридичними особами - на засадах обов'язковості, односторонності та індивідуальної безвідплатності з метою забезпечення загальносуспільних потреб.”

2) “Суб'єкти земельного податку”: „Суб'єкти земельного податку - фізичні та юридичні особи, які мають у приватній чи колективній власності земельну ділянку, здатні мати податкові права і обов'язки, що закріплені податковим законодавством.”

3) “Податкове представництво при сплаті земельного податку”: „У разі, якщо суб'єктом земельного податку виступає фізична особа, яка є податково недієздатною, юридичне зобов'язання сплати земельного податку реалізується особою, яка веде справи, виконує обов'язки і представляє інтереси платника податків у земельно-податкових правовідносинах.”

4) “Об'єкт земельного податку”: „Об'єкт земельного податку - право приватної або колективної власності фізичних та юридичних осіб на визначену на місцевості земельну ділянку.

Документами, що посвідчують право власності на земельну ділянку, є: Державний акт на право приватної власності на землю; Державний акт на право колективної власності на землю; матеріали Державного земельного кадастру”.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ ВИКЛАДЕНО В ПУБЛІКАЦІЯХ

Хохуляк В.В. Конституційно-правові основи плати за землю в Україні // Науковий вісник Чернівецького університету: Збірник наук. праць. Вип. 62: Правознавство. - Чернівці: Рута, 1999. - С. 93-95.

Хохуляк В.В. Плата за землю в структурі податкової системи України // Збірник наукових праць з фінансового права. / Відп. ред. Л.К.Воронова. - Харків: Академія правових наук України, Національна юридична академія України ім. Я. Мудрого, 1999. - С. 267-273.

Хохуляк В.В. Місце земельного податку в структурі земельних платежів // Науковий вісник Чернівецького університету: Збірник наук. праць. Вип. 103: Правознавство. - Чернівці: Рута, 2001. - С. 71-75.

Хохуляк В.В. Особливості правового механізму справляння земельного податку // Науковий вісник Чернівецького університету: Збірник наук. праць. Вип. 121: Правознавство. - Чернівці: Рута, 2001. - С. 87-91.

Хохуляк В. Правосуб'єктність юридичних осіб як умова правовідносин сплати земельного податку // Підприємництво, господарство і право. - 2002. - № 9. - С. 82-84.

Хохуляк В.В. Поняття суб'єкта земельного податку // Науковий вісник Чернівецького університету: Збірник наук. праць. Вип. 147: Правознавство. - Чернівці: Рута, 2002. - С. 93-96.

Хохуляк В.В. Підстави виникнення, зміни та припинення правовідносин з приводу сплати земельного податку // Науковий вісник Чернівецького університету: Збірник наук. праць. Вип. 161: Правознавство. - Чернівці: Рута, 2002. - С. 85-88.

Хохуляк В. Об'єкт земельного податку // Підприємництво, господарство і право. - 2003. - № 1. - С. 100-102.

АНОТАЦІЯ

Хохуляк В.В. Правове регулювання земельного податку в Україні. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук зі спеціальності 12.00.07 - теорія управління; адміністративне право і процес; фінансове право. - Академія державної податкової служби України. - Ірпінь, 2003.

Дисертація присвячена аналізу правового регулювання земельного податку в Україні. У роботі розкрито основні наукові концепції оподаткування землі; становлення та розвиток нормативно-правового регулювання земельного податку; визначено його поняття та правову природу, місце і роль в системі податків України. Характеризуються основні та додаткові елементи податково-правового механізму земельного податку; умови та підстави виникнення, зміни та припинення земельних податкових правовідносин. У роботі вироблені і запропоновані практичні рекомендації щодо вдосконалення правового регулювання земельного податку та механізму справляння відповідних податкових сум. Дисертація містить комплексний аналіз норм податкового законодавства та підзаконних нормативно-правових актів, матеріалів судової практики.

Ключові слова: податок, земельний податок, земельно-податкові правовідносини, податково-правовий механізм, умови земельних податкових правовідносин, земельно-податкова правосуб'єктність, підстави земельних податкових правовідносин.

АННОТАЦИЯ

Хохуляк В.В. Правовое регулирование земельного налога в Украине. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.07 - теория управления; административное право и процесс; финансовое право. - Академия государственной налоговой службы Украины. - Ирпень, 2003.

Диссертация посвящена анализу правового регулирования земельного налога в Украине. В работе раскрыты основные научные концепции налогообложения земли, исследовано становление и развитие нормативно-правового регулирования земельного налога, определено его понятие и правовую природу, место и роль в системе налогов Украины. Диссертантом определено, что земельный налог - это установленный законодательным органом и обеспеченный государственным принуждением обязательный, односторонний, индивидуально безвозмездный платеж в бюджет, который уплачивается собственниками земли - физическими и юридическими лицами, для удовлетворения публичных нужд. Ему, как налоговому платежу, свойственны такие черты, как: юридическая обоснованность, обязательность, индивидуальная безвозвратность, отсутствие адресного характера и другие. Вместе с тем, земельному налогу присущие свойственные только ему черты, среди которых: право собственности на землю как объект налогообложения, уплата налоговых сумм физическими и юридическими лицами. Место и значение земельного налога в системе налогов Украины на современном этапе определяется его соотношением со всеми элементами действующей налоговой системы. Земельный налог является общегосударственным, регулирующим, прямым и реальным, уплачивающимся физическими и юридическими лицами на регулярной базе. Это закрепленный пропорциональный, количественный и систематический налог, уплата которого производится, исходя из количественных и качественных характеристик земельного участка. Земельному налогу присуща фискальная функция, которая заключается в распределении и перераспределении валового национального продукта на пользу государства путем изъятия финансовых ресурсов у физических и юридических лиц - собственников земельных участков. Диссертантом отмечено, что особенности правового регулирования земельного налога определяются существующей социально-политической ситуацией, состоянием экономических и правовых отношений в государстве. Социально-экономическими предпосылками уплаты земельного налога есть: уровень развития товарно-денежных отношений; существование различных форм собственности на землю; уровень контроля всего общества за использованием земельных ресурсов как основного национального достояния. Юридическими предпосылками существования земельного налога выступают: установление законного обязательства его уплаты, определение элементов его правового механизма; законодательное обозначение перечня прав и обязанностей субъектов земельно-налоговых правоотношений с установлением санкций за нарушение этих прав и неисполнение обязанностей.

Особое внимание в работе уделено характеристике основных и дополнительных элементов налогово-правового механизма земельного налога. Главными из них есть: субъект, объект, налоговая ставка, предмет, база и единица налогообложения, налоговые строки и льготы. Дополнительными элементами выступают: источник, методы и способы уплаты налога, особенности правового режима и фонд поступлений налоговых сумм, налоговая отчетность. В диссертации исследуются правовая сущность, условия и основания возникновения, изменения и прекращения земельных налоговых правоотношений; определяется понятие, момент возникновения и прекращения налоговой правосубъектности физических и юридических лиц - субъектов земельного налога. Сформулированы определения налоговой правоспособности и дееспособности физических лиц - субъектов земельного налога. В работе определено, что возникновение, изменение и прекращение правоотношений по уплате земельного налога сопряжено с юридическими фактами - жизненными обстоятельствами, определенными законодательством, на основании которых возникают конкретные правовые результаты.

Диссертантом обоснованы практические рекомендации по усовершенствованию правового регулирования земельного налога и механизма уплаты соответствующих налоговых сумм. Работа содержит комплексный анализ норм налогового законодательства, методических и информационных материалов органов налоговой службы Украины, других государственных органов, материалов судебной практики.

Ключевые слова: налог, земельный налог, земельно-налого-вые правоотношения, налогово-правовой механизм, условия существования земельно-налоговых правоотношений, земельно-налоговая правосубъектность, основания земельно-налоговых правоотношений.

SUMMARY

Khokhuliak V.V. Lawful land taxes regulation in Ukraine. - Manuscript.

A dissertation on taking academic degree of candidate of law sciences by specialty 12.00.07 - theory of administration; administrative law and process; finance law. - The Academy of State Tax Service of Ukraine. - Irpin, 2003.

The dissertation is dedicated to the investigation of notion of land taxes, its place and part in the existing tax system of Ukraine. Special emphasis was conducted to the specific character of law regulation mechanism of land tax management in Ukraine. The law essence, conditions and reasons of development, changes and termination of lawful legal relationships are described in the dissertation; the conception of notion, the starting and the ending moment of tax legal personality of juridical and physical persons - those who pay land taxes are also described in this thesis. Practical recommendations touching upon improvement of land taxes lawful regulation and the mechanism of executing appropriate tax sums are worked out and offered to the legislator in the given investigation. The dissertation contains a complex analysis of tax legislation, the materials of judicial practice.

Keywords: tax, land tax, land-tax legal relationships, mechanism of land tax, conditions of land tax legal relationships, land tax legal personality, land tax law-objectivity, grounds of land tax legal relationships.

Размещено на Allbest.ru