Правове регулювання діяльності органів міліції Української Республіки у 1956-1985 роках

Важливою формою правового регулювання діяльності міліції були відомчі підзаконні акти, що визначали організаційну і кадрову структуру, права й обов'язки органів, підрозділів, служб та окремих співробітників, їх субординацію, закріплювали найбільш раціональний процес управлінської та інформаційно-аналітичної роботи, регламентували процедуру підготовки і прийняття рішень, які мали управлінський і організаційний характер. Вони позитивно вплинули на удосконалення структури, професійну підготовку і матеріально-технічне забезпечення особового складу й у підсумку - на виконання органами міліції своїх функціональних завдань. Натомість аналіз відомчих актів свідчить, що останні недостатньо повно та конкретно визначали компетенцію відповідних структур і працівників міліції, регулювали організаційно-правове забезпечення конституційних прав і свобод громадян, регламентували процедурні відносини в процесі виконання ними службових обов'язків, що призводило до порушення законності та службової дисципліни з боку особового складу. МВС СРСР і УРСР з власної ініціативи видавали значну кількість актів, не передбачених чинними законами, простежувалося їх дублювання, а суперечливі за змістом формулювання положень нерідко спонукали до порушення прав громадян. Вони закріпили свої юридичні права в різноманітних наказах, директивах, положеннях, інструкціях, статутах, настановах, указівках, правилах, тобто “малому законодавстві”, яке часто ставало для них чи не єдиним керівництвом до дії, а не Конституція, закони, кримінальні та кримінально-процесуальні кодекси.

Правове життя УРСР, діяльність її правоохоронних органів, у тому числі міліції, у 70-х - першій половині 80-х рр. проходили в умовах наростання гострої кризи неототалітарного режиму в СРСР. Головна роль у правовому забезпеченні діяльності правоохоронних органів, стверджує здобувач, мала належати Конституції УРСР 1978 р. Вона визначила орієнтири єдиного підходу до організації функціонування міліції, її посадових осіб у сфері реалізації прав і свобод громадян. Конституція та прийняті на її основі закони й інші нормативні акти сприяли розвиткові правотворчої діяльності МВС УРСР. Водночас за відсутності дії верховенства права в радянській державі немало її декларативних положень розходилися з реальним життям. Основний Закон пронизували ідеї, спрямовані на зміцнення командно-адміністративної системи і влади, її ядра - “керівної і спрямовуючої сили суспільства” - КПРС, а основні правові засади організації та діяльності органів внутрішніх справ у ньому визначено не було. Історико-правовий аналіз рішень КПРС та її структурного підрозділу - Компартії УРСР свідчить про неоднозначний і суперечливий характер їх впливу на правове регулювання діяльності міліції. Окремі з них, наприклад рішення ХХ з'їзду партії, сприяли реформуванню та подальшому розвиткові нормативно-правового забезпечення правопорядку, зміцненню організаційних і кадрових структур, матеріально-технічного забезпечення органів міліції.

Партійні та виконавчі органи радянської влади для зміцнення правлячого режиму посилюють керівництво органами міліції і вживають заходи для зміцнення її правового статусу, поліпшення фінансування і матеріального забезпечення. Було прийнято низку нормативно-правових актів, спрямованих на організаційне зміцнення міліції і професійну підготовку її особового складу. В УРСР створили мережу міжобласних і обласних учбових пунктів і курсів, а також республіканський центр з початкової підготовки й перепідготовки працівників міліції, здійснили спеціалізацію учбових підрозділів, зміцнили і розширили базу вищих і середніх спеціальних навчальних закладів, вечірньої і заочної форми навчання органів внутрішніх справ, які готували кадри вищої кваліфікації. Поліпшився якісний склад командно-викладацьких кадрів. Кількість працівників міліції, які здобули освіту без відриву від служби, збільшилася в декілька разів. У системі вищої освіти МВС створили фундаментальну науково-дослідну й експериментальну базу, що сприяла підготовці науковців вищої кваліфікації.

Разом із тим мали місце суттєві недоліки в організації і методичному забезпеченні навчального процесу вищих і середніх навчальних закладів. З числа викладацького складу немало осіб не мали вищої наукової кваліфікації, педагогічного та практичного досвіду роботи. Низькою залишалася професійна підготовка і правова культура рядового, молодшого і середнього начальницького складу міліції. Викликав занепокоєння стан службової дисципліни, законності й у цілому якісний склад кадрів.

Міліція, і в першу чергу слідчі органи, піддавалися безсоромному зовнішньому впливові партійних і радянських органів. Їх тотальне втручання в діяльність правоохоронних органів сковувало ініціативу й активність у виконанні покладених на них функцій. Умовність прокурорського нагляду, повне відлучення адвокатури від слідчого процесу і недостатній процесуальний захист обвинуваченого дозволяли фабрикувати наклепницькі судові вироки проти тих, хто наважувався боротися з організованою злочинністю.

Правова база регулювання діяльності міліції не мала всього комплексу норм, що визначали б її місце в системі державного управління (функції, організаційну та кадрову структуру, права і обов'язки, форми та методи роботи, науково-технічне і матеріальне забезпечення). Чимало нормативно-правових актів мали декларативний характер, низький науковий рівень форм, змісту і обґрунтування окремих положень, не завжди були узгоджені між собою, а також не мали належного механізму реалізації. Спроби реформування державно-правового життя наштовхнулися на монолітну єдність партійного та радянського номенклатурного апарату. КПРС посилила жорстку централізацію державного механізму, втручалася в законотворчу діяльність і роботу правоохоронних органів. Головною тенденцією в розвитку кримінального права залишалося посилення репресивних заходів примусу. У нормативно-правових актах, які регулювали діяльність міліції, підкреслювалася її каральна, а не захисна функція. Вони базувалися на спотвореному розумінні права як засобу запобігання злочинності і містили масу юридичних вигадок, які слугували прикриттям адміністративно-командних методів управління.

На початку 80-х років назріла нагальна необхідність розробки і прийняття єдиного нормативно-правового акту, що визначав би місце, роль, функції міліції у системі державного управління, організаційну і кадрову структуру, форми і методи, чітку компетенцію по відповідних напрямах діяльності, права й обов'язки, підстави, порядок і умови застосування працівниками заходів фізичного впливу, спеціальних засобів і вогнепальної зброї тощо. Досвід радянської міліції показав, що правові засади функціонування міліції мають визначатися Конституцією України, а принцип верховенства права слід закріпити в усіх законах та інших нормативно-правових актах, які регулюють роботу правоохоронних органів. Діяльність міліції повинна будуватися на принципах законності, гуманізму, соціальної справедливості, гласності, а її працівники мають володіти високою правовою культурою, професійною підготовкою і моральними якостями. Необхідно більш детально регламентувати діяльність міліції, кожного її органу, підрозділу і працівника, що сприятиме ефективності їх роботи, стане на заваді втручання державних структур у виконання ними функціональних обов'язків, сприятиме захисту прав і свобод громадян. Плідну роботу органів міліції мають забезпечувати не лише чіткі та раціональні управлінські рішення, а й цілеспрямована політика держави щодо зміцнення їх соціального статусу й авторитету.

Ефективність і законність діяльності міліції зростатиме за цілеспрямованого проведення державними органами та громадськими об'єднаннями правового виховання населення, підвищення його рівня правової свідомості і культури, налагодження належної системи правової інформації, що забезпечить доступ громадян до законодавства і судочинства в Україні. Суспільно-політичні та правові реалії сучасності вимагають інших підходів до оцінки соціальної ролі органів міліції, переосмислення принципів їх організації та діяльності, формування нової моделі взаємовідносин з особою й суспільством.

Основні положення дисертації викладено в таких публікаціях здобувача

1. Суперечливий характер демократизації органів міліції в постановах і директивах КПРС і Компартії України (1956-1985 рр.) // Підприємництво, господарство і право. - 2002. - № 9. - С. 104-108.

2. Правове регулювання співпраці органів міліції і добровільних народних дружин Української РСР (1959-1985 рр.) // Вісник Академії праці і соціальних відносин Федерації профспілок України. - 2003. - № 1. - С. 41-47.

3. Реформування слідчого апарату міліції Української РСР (1956-1974 рр.) та проблеми сьогодення // Основні напрями реформування ОВС в умовах розбудови демократичної держави (14-15 жовтня 2004 р.). - Одеса: ОЮІ, 2004. - С. 21-26.

4. Положення конституційних і законодавчих актів щодо утвердження законності в діяльності міліції (1956-1985 рр.) // Науковий вісник НАВСУ. - 2004. - № 5. - С. 228-236.

5. Основні принципи діяльності міліції Української РСР у період 1956-1985 рр. // Науковий вісник НАВСУ. - 2005. - № 6. - С. 73-85.

6. Радянська правова система в роки другої світової війни // Історія слов'янських народів: актуальні проблеми дослідження. // Слов'янські народи в другій світовій війні: Зб. наук. праць. - К.: НПУ ім. М.П. Драгоманова, 2000. - Випуск 6. - С. 205-209.

7. Участь трудящих в охороні громадського порядку в Україні (1956-1985 рр.) // Україна і Польща в ХХ ст.: проблеми і перспективи взаємовідносин: Зб. наук. праць. - Київ - Краків, НПУ ім. М.П. Драгоманова, 2002. - С. 202-206.

8. Реформування слідчого апарату міліції Української РСР (1956-1974 рр.) // Організаційно-правові питання реформування досудового слідства в Україні: Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції (Донецьк, 13 грудня 2002 р.) - Донецьк: ДІВС, 2003. - С. 40-47.

9. Суперечливий характер правового забезпечення підготовки кадрів органів міліції Української РСР у 1956-1985 рр. // Треті юридичні читання: Матеріали міжнародної наукової конференції 25-26 квітня 2007 р. - К.: НПУ ім. М.П. Драгоманова, 2007. - Т.1. - С. 144-152

АНОТАЦІЇ

Чернега А.П. Правове регулювання діяльності органів міліції Української РСР у 1956-1985 рр. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.01 - теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень / Інститут законодавства Верховної Ради України. - Київ, 2007.

У дисертації комплексно досліджено правове регулювання діяльності органів міліції УРСР у 1956-1985 рр. На основі аналітично-критичного вивчення широкого кола джерел, наукових праць вітчизняних і зарубіжних вчених, узагальнення практики, нових методологічних підходів здійснено аналіз положень Конституцій СРСР та УРСР, законодавчих актів щодо визначення правового статусу й утвердження законності в роботі міліції; розкрито сутність, зміст і форми підзаконних актів вищих органів управління щодо регулювання її правоохоронної діяльності; проведено правовий аналіз і дано оцінку рішень з'їздів КПРС і Компартії УРСР, постанов їх центральних комітетів, спрямованих на удосконалення роботи правоохоронних органів; охарактеризовано нормативно-правове забезпечення процесу розвитку й утвердження принципів діяльності органів міліції; досліджено реорганізацію системи, її центральних і місцевих органів, розкрито правові засади забезпечення напрямів, форм і методів підготовки кадрів; визначено основні етапи, зміст і характерні особливості процесу удосконалення правового статусу міліції та узагальнено результати правового регулювання її діяльності в 1956-1985 рр. у контексті наукового та практичного значення дисертації.

На основі проведеного дослідження автором сформульовано пропозиції щодо вдосконалення правових засад функціонування та правового регулювання діяльності міліції України.

Ключові слова: нормативно-правові та відомчі акти; правове регулювання; правоохоронні органи; органи внутрішніх справ; забезпечення прав і свобод людини і громадянина; тоталітарна держава; структура, функції, принципи, форми і методи діяльності міліції.

Чернега А. П. Правовое регулирование деятельности органов милиции Украинской ССР в 1956-1985 гг. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.01 - теория и история государства и права; история политических и правовых учений. - Институт законодательства Верховного Совета Украины. - Киев, 2007.

В диссертации комплексно исследовано правовое регулирование деятельности органов милиции Украинской ССР в 1956-1985 гг. На основе аналитически-критического изучения широкого круга источников, научных работ отечественных и зарубежных ученых, обобщения практики, новых методологических подходов осуществлены анализ положений Конституций СССР и УССР, законодательных актов относительно определения правового статуса и утверждения законности в работе милиции; раскрыта сущность, содержание и формы подзаконных актов вышестоящих органов управления, относительно регулирования ее правоохранительной деятельности; проведен правовой анализ и оценка решений съездов КПСС и Компартии Украинской ССР, постановлений их центральных комитетов, направленных на усовершенствование работы правоохранительных органов; дана характеристика нормативно-правового обеспечения развития и утверждения принципов деятельности милиции; исследовано содержание изменений в системе ее центральных и местных органов и охарактеризованы правовые основы направлений, форм и методов подготовки кадров; определены основные этапы, раскрыто содержание и характерные особенности процесса усовершенствования правового статуса милиции, обобщены результаты правового регулирования ее деятельности в 1956-1985 гг. в контексте научного и практического значения диссертации.

Обосновывается вывод, что правовая база регулирования деятельности милиции не имела всего комплекса норм, которые определили бы ее место в системе органов государственного управления. Немало нормативно-правовых актов были декларативного характера, имели низкий научный уровень форм, содержания и обоснования отдельных положений, не всегда были согласованы между собой и не имели надлежащего механизма реализации.

На основе проведенного исследования автором сформулированы предложения относительно усовершенствования правовых основ функционирования органов милиции в условиях современной Украины.

Ключевые слова: нормативно-правовые и ведомственные акты; правовое регулирование; правоохранительные органы; органы внутренних дел; обеспечение прав и свобод человека и гражданина; тоталитарное государство; структура, функции, принципы, формы и методы деятельности милиции.

Chernega A.P. Legal regulation of militia divisions' activity of Ukrainian SSR in 1956-1985. - Manuscript.

The dissertation for the getting degree candidate (doctor) in jurisprudents, the specialization 12.00.01 - theory and history of state and law; history of political and legal teachings. - The Institute of Legislation at the Verkhovna Rada of Ukraine. - Kyiv, 2007.

In this dissertation there were researched completely legal regulation of militia divisions' activity of Ukrainian SSR in 1956-1985. On the basis of analytical and critical study the broad quantity sources, the home and foreign scientists' works, the practice summarizing, the new methodic approaches there were done the analysis norms of Constitution USSR and Ukrainian SSR, legislation acts about the legal status definition and the legality confirmation in the militia activity; opened the essence, content and form the government authorities by-laws about the regulation its law enforcement activity; conducted the legal analyst and the appraisal of guidelines the congresses CPUSSR and Communist Party Ukraine, its central comities resolutions, which directed to the improvement the work of law bodies enforcement; characterized the normal and legal provision of development process and confirmation principles of militia divisions' activity; researched the modification process in the system its central and local divisions and characterized the legal reason for the providing of directions, forms and methods the personal training; defined the main stages, contents and characteristics specialties of process the improvement of militia legal status and generalized results of legal regulation its activity in 1956-1985 in the context of scientifically and practice importance this dissertation.

On the basis of conducted research there were formulated by the author suggestions about the improvement the legal basis function of militia divisions in the conditions building Ukrainian state.

Keywords: normal, legislation and by-law acts; legal regulation; law bodies enforcement; internal affaires divisions; ensuring the rights and freedoms of human and citizen; totalitarian state; structure, functions, principles, forms and methodic militia activity.

Размещено на Allbest.ru