Методологія правознавства в науковій спадщині Б.О. Кістяківського

2. У науково-правовій творчості Б.О. Кістяківського методологія посідала центральне місце, охоплювала складну і різноманітну проблематику. В центрі його наукових пошуків як методолога права знаходилися такі важливі проблеми, як: а) стан і проблеми пізнання права, завдання правової науки; б) методологічна природа правової науки: співвідношення і взаємодія у пізнанні права філософії, соціальних наук і правознавства; в) методологічні особливості загальної теорії права, співвідношення загальної теорії права з догматичною юриспруденцією та філософією права; г) необхідність методологічного плюралізму і синтетичний підхід до пізнання права; д) деякі методологічні аспекти вивчення держави як правового явища, методологічні труднощі в науці про державу; е) методологічні проблеми історико-правових досліджень.

3. Основними положеннями концепції Б.О. Кістяківського про методологічну природу правової науки є такі: 1) різноманіття явища права є фактом емпіричної дійсності, інакше кажучи, предмет науки про право має емпіричний характер; 2) основне завдання методології полягає у забезпеченні самостійності правової науки; 3) для того, щоб наука про право була побудована методологічно обґрунтовано, вона повинна орієнтуватися на філософію культури і тільки через неї на всі гуманітарні науки, які об'єднані філософією в цілісну систему наукового знання; 4) для розвитку правової науки надзвичайно важливе значення мають напрямок, темп та інтенсивність філософського мислення; з огляду на те, що вона і в майбутньому буде змушена шукати підтримки у філософії, вчений застерігає від нової небезпеки - не потрапити правознавству в цілком залежне становище від філософії.

4.?Основними аспектами концепції загальної теорії права Б.О. Кістяківського є: а) пояснення процесу виникнення і розвитку загальної теорії права; б) з'ясування завдань і методів загальної теорії права; в) уточнення співвідношення загальної теорії права з філософією права і догматичною юриспруденцією.

Виникнення загальної теорії права Кістяківський пояснює двояко. З одного боку, становлення загальної теорії права він пов'язує, у першу чергу, із загальними частинами галузевих правових наук, а потім із філософією права й енциклопедією права; а з іншого боку - із принципом єдності права як явища. При цьому він вважав, що, по-перше, перетворення загальної теорії права на самостійну наукову дисципліну не зробить зайвими загальні частини окремих галузевих правових дисциплін; а по-друге, вона не скасує і не замінить філософії права, оскільки зміст загальної теорії права є вужчим, ніж зміст філософії права (на жаль, при цьому вчений не вказував, у чому саме полягає ця „вузькість”), і вони відрізняються також за методами.

Б.О. Кістяківський визначає співвідношення загальної теорії права з догматикою права як за предметною підставою, так і за методологічною лінією. На думку вченого, наука, яка має своїм завданням розкриття реальної суті права, тобто того, „що праву завжди і необхідно властиве”, що робить право правом, є загальна теорія права. Завданням же догми права є встановлення - задля класифікації - родових і видових відмінностей різних правових інститутів, що дозволяють їх безпомилково розпізнавати. Предмет догматики права складає тільки право, що діє де-небудь (проте аж ніяк не право взагалі, яке є предметом загальної теорії права). Методи юридичної догматики - це методи формально-логічних узагальнень і класифікацій. Вони не застосовні у всіх тих випадках, коли виникають питання щодо сутності явищ. Для пізнання реальної суті права недостатньо лише описових методів догматичної юриспруденції, необхідні ще й методи пояснювальні. Реальне явище можна науково пізнати, пояснивши його як причиновою, так і телеологічною залежністю.

5.?Б.О. Кістяківський не схилявся до окремого конкретного дослідницького підходу, як це прийнято вважати, а був прихильником синтетичної (інтегральної) теорії права, здійснивши при цьому значний внесок у соціологічне вивчення права, а також у розробку багатьох загальнотеоретичних і методологічних проблем права та держави.

6. Плюралістична (синтетична) концепція права Кістяківського є одним із перших подібних проектів у світовій правовій думці і першим - в українській правовій науці.

7. На думку Б.О. Кістяківського, соціально-наукове вивчення права повинно визнати здійснення права основним моментом для його пізнання і розглянути право у його втіленні в правових відносинах. Іншими словами, слід вивчати насамперед те право, яке живе в народі і виражається у його поведінці, у його вчинках, у його угодах, а не те право, що встановлене в параграфах кодексів. Власне в такій зміні самого об'єкта пізнання і полягає розширення діапазону пізнання права і теоретичне значення соціально-наукового вивчення права. Крім того, соціально-наукове вивчення права дозволяє внести ясність також у питання про виникнення, зміну і припинення права. Результати соціально-наукового вивчення права свідчать, що виникнення, зміна і припинення права в законодавчому порядку не є єдиним варіантом існування права і що є багато шляхів виникнення нового права і зміни або відміни права старого. До того ж, процес правотворчості - принаймні на перших його стадіях - є суто соціальним процесом. На думку вченого, практичне значення соціально-наукового вивчення права полягає в тому, що воно дає можливість приймати закони, здатні здійснити бажаний вплив на життя, приймати рішення, що відповідають потребам життя, справедливо застосовувати чинне право.

8. Б.О. Кістяківський розрізняв „науку про право” і „науку про державу”. У трактуванні Б.О. Кістяківського, наука про право вивчає державу як суто правове явище. Вчений стверджує, що, досліджуючи одну сторону державно-суспільних явищ, не можна вивчати державу в цілому. Звідси випливає, що вивчення держави в цілому не може бути здійснене в межах юридичної науки. Інші сторони державних явищ (економічні та соціальні) повинні надаватися іншим наукам - політичній економії, соціології та соціальному вченню про державу. Сукупність цих знань і складає науку про державу.

9. Цінними є методологічні вимоги, запропоновані Б.О. Кістяківським і спрямовані на забезпечення плідності та соціальної результативності історико-юридичних досліджень політико-правових явищ. Серед цих вимог можна виділити такі: компетентність і спеціальна наукова підготовка дослідника; його об'єктивність і неупередженість; темпоральна віддаленість суб'єкта пізнання від об'єкта; заборона перекручення історичного зв'язку між фактами; врахування соціально-історичного контексту досліджуваних явищ.

10. Наукові ідеї Б.О. Кістяківського зберігають своє неабияке значення для розвитку сучасної вітчизняної правової науки в таких напрямках: а) осмислення проявів, причин та шляхів виходу з кризи наукового знання; б) подолання певного розриву між методологічним знанням і предметним знанням; в) розв'язання проблем праворозуміння і створення синтетичної (інтегральної) теорії права; г) вирішення деяких наукознавчих проблем правознавства і суміжних з ним наукових галузей, зокрема, проблеми статусу державознавства та його співвідношення з правознавством, співвідношення догми права і загальної теорії права; д) методологічне збагачення історико-правових досліджень.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1.Меленко О.В. Концепция общей теории права Б.А. Кистяковского // Актуальні проблеми політики: Зб. наук. пр. / Голов. ред. С.В. Ківалов; Відп. за вип. Л.І. Кормич. - О.: Фенікс, 2007. - Вип. 30. - С. 74-79.

2.Меленко О.В. Б.О. Кістяківський про методологічну природу правової науки: співвідношення і взаємодія в пізнанні права філософії, соціальних наук і правознавства // Актуальні проблеми держави та права: Зб. наук. пр. / Голов. ред. С.В. Ківалов. - О.: Юрид. л-ра, 2007. - Вип. 34. - С. 147-151.

3.Меленко О.В. Б.А. Кистяковский о сущности социально-научного изучения права // Митне право. - О., 2007. - № 2 (50). - С. 46-50.

4.Меленко О.В. Методологічна позиція Б. Кістяківського при дослідженні права: загальна характеристика // Актуальні проблеми політики: Зб. наук. пр. / Голов. ред. С.В. Ківалов; Відп. за вип. Л.І. Кормич. - О.: Фенікс, 2008. - Вип. 33. - С. 445-447.

5.Меленко О.В. Б.О. Кістяківський як методолог і теоретик права (до постановки проблеми) // Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні: Матер. XII регион. наук.-практ. конф. 9-10 лютого 2006 р.

- Львів: Юрид. ф-т Львів. націон. ун-ту ім. Івана Франка, 2006. - С. 36-37.

6.Меленко О.В. Б. Кістяківський про предмет та завдання вивчення держави // Актуальні проблеми теорії та історії прав людини, права і держави: Матер. IV Всеукр. наук. конф. правників-початківців, присвяч. пам'яті видатних учених-юристів П.О. Недбайла, О.В. Сурілова, В.В. Копєйчикова. Одеса, 10-11 листопада 2006 р. / Відп. ред. Ю.М. Оборотов. - О.: Юрид. л-ра, 2006. - С. 53-57.

Размещено на Allbest.ru