Правове регулювання адміністрування податків і митних платежів

Чітке розмежування етапів контролю, встановлення суб'єктів контролю дасть можливість у межах кожного з них визначити недоліки відповідних документів, вжити відповідних заходів з метою коригування потенційних і фактичних відхилень.

Зважаючи на фінансово-економічну ситуацію, що склалася в Українській державі, основні зусилля податкової служби спрямовано на поповнення бюджетів усіх рівнів і державних цільових фондів. Тобто у діяльності податкових органів поки що переважають фіскальні методи роботи, всі зусилля спрямовуються на виконання фіскально-перевірочної функції.

Зазначене вимагає посиленого контролю за законністю в діяльності фіскальних органів, а також роз'яснення податкового законодавства широким верствам населення, профілактичної роботи, спрямованої на недопущення платниками податків неусвідомлених і випадкових помилок при його застосуванні.

Крім підприємців, на яких покладено юридичний обов'язок сплачувати податки і збори за рахунок власних коштів, тобто платників або суб'єктів оподаткування, учасниками податкових правовідносин виступають й інші особи, зокрема податкові агенти.

Податковий агент, реалізовуючи власну податкову правоздатність, виконує покладені на нього обов'язки за наявності відповідного джерела у вигляді коштів, які призначено для виплати і належать платнику податків, незалежно від волевиявлення останнього.

Запровадження інституту податкових агентів і пов'язаного з ним оподаткування коштів безпосередньо з джерела їх виплати пояснюється рядом чинників, основними з яких вважаються економічна доцільність і спрощення контролю за адмініструванням податків та зборів.

Та обставина, що у законодавчому порядку між поняттями “платник податків” і “податковий агент” фактично поставлено знак рівності, підтверджується нормативним регулюванням питань, пов'язаних із бюджетним фондом і накладенням штрафних санкцій.

При вдосконаленні КК України конкретизована система норм про відповідальність за злочини проти системи оподаткування повинна включати окрему статтю, присвячену зловживанням податкових агентів. Запропонований варіант розв'язання розглядуваної кримінально-правової проблеми виходить із того, що, по-перше, в законі з огляду на вимогу формальної визначеності права має міститися чітке визначення кримінально караної поведінки таких учасників податкових правовідносин і, по-друге, кваліфікація злочинних діянь податкових агентів та інших службових осіб не повинна залежати від внутрішньогалузевої неузгодженості та суперечливих тенденцій розвитку вітчизняного податкового законодавства.

Потреба у включенні до КК України спеціальної норми, що передбачатиме відповідальність за невиконання податковим агентом обов'язків щодо утримання та перерахування до бюджетів податків і зборів, підтверджується і тим, що у ст. 1003 проекту Податкового кодексу України, розробленого Кабінетом Міністрів України, всіх суб'єктів оподаткування пропонується поділити на два види. По-перше, це платники податків, тобто особи, доходи, прибуток, майно та інші об'єкти яких є об'єктом оподаткування. По-друге, це податкові агенти, тобто відмінні від платників особи, на яких покладено обов'язки щодо нарахування податків, утримання їх з платників та перерахування до бюджетів. З огляду на те, що у проекті Податкового кодексу планується чітко закріпити статус податкових агентів як самостійних учасників податкових правовідносин, запропонована норма КК України забезпечуватиме більш повний і адекватний кримінально-правовий захист системи оподаткування України.

У демократичних країнах забезпеченню реалізації прав платників податків надається важливого значення. Від якості виконання цієї функції податковими службами безпосередньо залежить стан дотримання громадянами податкової дисципліни та повноти надходжень до бюджету. Для забезпечення прав платників податків у податкових службах створюються відповідні підрозділи, які організовують і здійснюють цю функцію на державному рівні. Аналізуючи матеріали, опубліковані Організацією економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР), можна зробити висновок, що в країнах, які входять до неї, робота з платниками податків нині дійсно стала пріоритетною.

Дослідження цієї проблеми, починаючи з 70-х років, свідчить про те, що послаблення роботи з платниками податків призводило до конфліктних ситуацій між урядами та платниками. На початку 80-х років Канадське податкове управління, посилюючи примусові заходи щодо податкової політики, намагалося здійснювати соціальні й економічні програми, скоротивши витрати на консультаційно-роз'яснювальну роботу з платниками податків.

Податкове управління США також зменшило рівень обслуговування платників з метою зменшення витрат і спрямування коштів на задоволення зростаючих потреб для здійснення програм посилення контролю і примусових заходів стягнення податків. Ці рішення виявилися досить не популярними та викликали критику з боку громадськості. Ситуація ускладнилася з уведенням ненадійних систем автоматизованої обробки інформації, що, у свою чергу, загострило стосунки держави з платниками податків. Для вирішення проблеми було значно посилено консультаційно-роз'яснювальну роботу серед платників, включаючи суттєві капіталовкладення в комп'ютерне та математичне забезпечення систем обробки податкових декларацій.

Податковим адміністраціям США і Канади надано широкі повноваження щодо визначення податкової бази, перевірки інформації, яка надходить від платників податків, а також стягнення податків. При застосуванні цих повноважень з метою протидії ухиленням від сплати податків дійсно складно забезпечити такі права платників, як захист приватного життя, доступу до конфіденційної інформації, апеляції на рішення податкової адміністрації. Необхідно виділити також Резолюцію Ради Європи „Про захист приватних осіб, пов'язаний з діяльністю адміністративної влади” 1977 р., де висунуто принципи, якими повинні керуватися уряди при визначенні своїх адміністративних процедур.

Повноваження податкових служб щодо здійснення контролю так само, як і права платників податків у різних країнах порівнювати важко, оскільки їх роль залежить від регламентації функцій податкових органів, структури податкової системи. Такі повноваження відрізняються також від процесуальної процедури цивільних і кримінальних податкових розслідувань.

Для уніфікації цих питань рядом країн було прийнято рішення об'єднати заходи захисту платників податків через „декларації”, або „хартію платника податків”. За невиконання або неналежне виконання посадовими особами органів державної податкової служби своїх обов'язків вони притягуються до дисциплінарної, адміністративної, кримінальної та матеріальної відповідальності згідно з чинним законодавством.

Законодавець передбачив чітку регламентацію порядку захисту прав платника податків щодо неприпустимості порушень Конституції, законів та інших нормативних актів України. Крім того, визначено вимоги до кваліфікації та доброчесності кадрів податкової служби. Службові особи ДПС повинні професійно вирішувати завдання контролю за дотриманням платниками податків законодавства і не допускати помилок при ухваленні рішень. Робота з платниками податків має спрямовуватися на поглиблення правових знань підприємців, підвищення професійної кваліфікації фінансових працівників і на цій основі - на більш ефективне залучення належних коштів до бюджетів усіх рівнів.

Податковим і митним органам доцільно будувати свою роботу з платниками податків на таких засадах, як:

- обов'язковість сплати належних податків і митних зборів;

- прозорість діяльності;

- рівність, неприпустимість будь-яких проявів податкової дискримінації;

- соціальна справедливість;

- забезпечення сприйнятливості норм податкового та митного законодавства;

- інформативна та консультаційна забезпеченість.

Діяльність податкової та митної служби на таких засадах сприятиме вихованню у громадян свідомого ставлення до сплати податків і митних платежів, упровадженню принципів добровільності і довіри у відносини між податківцями, митниками та платниками податків.

Для забезпечення відкритості доцільно налагодити співробітництво із засобами масової інформації в галузі розробки і впровадження в дію мас-медійних проектів з метою широкого та кваліфікованого поінформування населення про найважливіші питання діяльності державної податкової та митної служби, податкового та митного законодавства.

Окремі нормативні акти регулятивного характеру, що видаються ДПС та Митною службою України, не узгоджуються з Держкомпідприємництвом України.

Асоціація платників податків України є статутним всеукраїнським громадським об'єднанням, відкритим для вступу до нього членів громадянського суспільства.

Асоціація платників податків України, являючись учасником соціально-економічних перетворень у державі, повинна сприяти створенню надійних і виважених механізмів взаємодії платників податків та держави.

Прогрес демократії і забезпечення прав і свобод людини неможливі без поглиблення діалогу між державою і платниками податків у площині соціального партнерства з дотриманням високого рівня культури спілкування, а не антагонізму. Платники податків повинні стати пріоритетом для розвитку держави, найбільш важливим чинником її прогресу.

Створення в суспільній свідомості образу платника податку як активу держави, людини, яка своїми свідомими діями забезпечує життєдіяльність держави, зміцнює її потенціал, створює умови для організації нових робочих місць, забезпечення охорони здоров'я громадян, розвитку науки, культури, освіти, обороноздатності держави, є першочерговим та основним завданням як органів державної влади, так і Асоціації платників податків України.

У розділі п'ятому „Світовий досвід правового регулювання адміністрування податків і митних платежів” досліджено позитивний досвід правового регулювання та організації системи податкового і митного контролю, використання податків і митних платежів як інструменту правового регулювання у сфері міжнародних економічних відносин, удосконалення міжнародних процедур обміну інформацією та податкового аудиту.

Найбільш вдалим прикладом визнано удосконалення правового забезпечення діяльності податкової служби США, де звітність приймається від платників податків в електронному вигляді, а завдання чітко конкретизовані, а саме: технічні консультаційні послуги; внутрішній аудит і безпека; управління персоналом; підвищення кваліфікації персоналу; розподіл ресурсів; фінансова політика; планування та проведення досліджень; надання інформації громадськості. Таким чином, створено основу для подальшої автоматизації процесів обробки даних, крім того удосконалено структуру на всіх рівнях і розширено надання послуг клієнтам. Так, у Федеральному офісі зменшено кількість персоналу та завдань, введено більш рівномірну організаційну структуру з меншою кількістю щаблів управління, а виконавчу діяльність передано до повноважень інших організацій. Кількість регіональних відділень зменшилася з семи до чотирьох, їм надано більше виконавчих повноважень з більшим ступенем відповідальності. Кількість територіальних відділень зменшилася з 63 до 33, але їх робота спрямована на допомогу платникам податків. Крім того, зросла вдвічі кількість центрів обслуговування клієнтів.

Зазначена система перетворилася на структуру, орієнтовану на потреби різних груп платників податків. Структуру федерального офісу змінено, а в Міністерстві фінансів створено відділ контролю за діяльністю ПС щодо: адміністрування; управління; виконання положень законів про оподаткування, також постанов та податкових угод, пов'язаних з цими законами; слідкування за дотриманням положень законів про оподаткування, постанов та податкових угод. Спеціальні повноваження зазначеного відділу містяться не у сфері податкового законодавства, проведення контролю, перевірок, аудиту, збирання податків чи кримінальних розслідувань, а у сфері стратегічного планування, операційного планування, бюджету та захисту прав платників податків. Під час стратегічного планування передбачається визначення довгострокових напрямів діяльності ПС, які зводяться до досягнення поставлених цілей. Підрозділ стратегічного планування займається операційним плануванням, яке визначає прогрес модернізації системи оподаткування, набирає штат працівників, проводить з ними тренінги та вдосконалює їх знання і вміння. Сфери стратегічного планування та операційного планування повинні відповідати довгостроковому бюджету, що також контролюються відділом контролю.

На базі зміненої організаційної структури модернізовано різноманітні системи нарахування та стягнення податків, із введенням автоматизованого процесу обробки даних зменшився рівень корпоративності та протистоянь між урядовими структурами. ПС переходить від стадії „замкненого кола” до „організації, орієнтованої на потреби клієнтів”. Завдяки реорганізації, за даними, що надійшли від платників податків або які мають до них будь-яке відношення, можна проконсультуватися у податкових інспекторів безпосередньо в центрах обслуговування клієнтів у багатьох відділеннях ПС. Ці відділення мають на меті розв'язання найбільшої кількості проблем уже під час першого візиту клієнта, використовуючи так званий метод „єдиного вікна”.

Перевірки проводяться посадовими особами податкової служби філій з питань: територіальних перевірок; офісних перевірок; координованих перевірок. Ці посадові особи є податковими службовцями, що спеціалізуються на виконанні податкових перевірок.

Особлива увага приділяється функції добору платників податків для аудиту. Відомо, що федеральний закон вимагає від кожної особи виконання фіскальних зобов'язань, але виявляється, що це робить не кожен. Тому податкова служба проводить перевірки з метою досягнення бажаної податкової поведінки платників податків. Вважається за важливе, щоб платник податків відчув, що декларації, які він подає, ретельно перевіряються (хоча перевірити всі декларації неможливо і в цьому немає необхідності). Для їх відбору є три важливі показники: тип податку; тип справи чи компанії; фіскальна та фінансова важливість окремих елементів декларації.

Як показує практика, завдяки зазначеній системі в США відбирається лише 1,52 % поданих декларацій, що значно звужує кількість суб'єктів підприємництва, які необхідно перевірити. Зазначене, у свою чергу, підвищує результативність роботи податкової служби та значно зменшує кількість перевірок. Більша частина декларацій відбирається автоматично, і лише їх чверть відбирається вручну.

Аналіз зазначених правових та організаційних заходів щодо удосконалення системи податкового контролю в США свідчить про позитивність і доцільність використання останнього під час модернізації діяльності податкової служби в Україні. Перш за все це стосується удосконалення структурної побудови та функцій податкової служби. Очевидно, що основні зусилля мають зосереджуватися на автоматизації процесів звітності платників податків, спрощенні процедури відбору платників податків для аудиту, значному поліпшенні роз'яснювальної роботи та поглибленні співпраці з платниками податків, на удосконаленні правового забезпечення організації діяльності податкової служби.

При податковому плануванні і розробці механізму податкового регулювання визнано доцільним використовувати два підходи. Перший засновано на концепції територіальної прив'язки, відповідно до якої кожна країна оподатковує лише ті доходи (об'єкти обкладання), що пов'язані з діяльністю на її території. Доходи, які отримують громадяни і фірми країни за межами її території, у своїй країні не оподатковуються і до складу оподатковуваних доходів громадян і фірм не включаються. В основі другого підходу резидентство („національність”) платника податків.

Фактично більшість країн у своїй податковій політиці поєднують обидва підходи: обкладають „своїх” (національних) фізичних і юридичних осіб по всій сукупності їх доходів (на основі необмеженої податкової відповідальності) й обкладають будь-які доходи і діяльність іноземних фізичних і юридичних осіб, якщо ці доходи та діяльність реалізуються на їх території (на основі обмеженої податкової відповідальності).

Без податкового регулювання система оподатковування міжнародної діяльності не мала б успіху. Безумовно, за всіма перерахованими напрямами кожна країна прагне максимально розширити свої права для того, щоб захистити свої фінансові інтереси і забезпечити міцну вихідну базу при регулюванні спірних ситуацій з податковою владою інших країн. Спірні ситуації, що виникають через розбіжності податкових законів різних держав, доводиться розв'язувати шляхом тимчасових чи постійних, двосторонніх або багатосторонніх податкових угод.

На шляху нашої держави до європейських і світових організацій великого значення набуває використання світового правового регулювання адміністрування податків та збору митних платежів в Україні.

Система оподаткування має стати складовою державного механізму регулювання розвитку окремих галузей економіки. Необхідно посилити податкові методи регулювання темпів і пропорцій розвитку економіки. Держава повинна впливати на всі складові процесу виробництва: оплату праці; виробничі, основні й оборотні фонди; рівень прибутковості.

Організаційна основа податкової системи будь-якої держави (тобто правильне нарахування податків, їх своєчасна сплата, неможливість ухилення від оподаткування) забезпечується добре продуманою системою обліку та звітності. Тому існує нагальна необхідність прийняти Закон України „Про систему бухгалтерського обліку та звітності в Україні”.

Найбільший інтерес викликає досвід адміністрування податків в Європейському Союзі, де особливо інтенсивно здійснюється інтеграція країн у податковій сфері. У вузькому значенні інтеграція сприяє узгодженню правил регулювання та зменшенню прикордонних бар'єрів. Зближення („гармонізація”, за термінологією ЄС) податкової системи та податкової політики передбачає узгодження основних показників і механізмів податкової системи, податкового права, вирішення проблем подвійного міжнародного оподаткування, а також оподаткування інвестиційної діяльності.

З метою забезпечення уніфікованого ефективного застосування законодавства Співтовариства у сфері непрямого оподатковування в усіх країнах-членах Рада ЄС прийняла Регламент про співробітництво національних податкових органів і Комісії. Регламент передбачає процедуру обміну електронними базами даних і визначає обсяг інформації, яку компетентні національні органи зобов'язані автоматично або на запит надавати партнерам по ЄС і Комісії (включаючи ідентифікаційний номер фізичних і юридичних осіб, які сплачують ПДВ). Для проведення консультацій з цих питань створено постійний комітет, ухвалено програму заходів для підвищення кваліфікації працівників національних податкових служб.

Майже всі двосторонні податкові договори, які уклали США (загальні договори, що визначають податкові стягнення), містять розділ про обмін інформацією, згідно з яким компетентним органам дозволяється обмін певними фіскальними даними, більшість з яких базується на ст. 26 моделі Договору організації економічного співробітництва та розвитку. Починаючи з 1977 р. США уклали такі двосторонні угоди з понад 40 країнами.

Податкова служба має п'ять різних процедур для обміну інформацією згідно з різними договорами. До них віднесено: особливі запити, які не підпадають під Одночасну програму контролю; особливі запити, які підпадають під Одночасну програму контролю; обмін даними щодо промисловості; обмін знаннями як між країнами - членами договору, так і між країнами, які не входять до угоди; спонтанний обмін інформацією, яка з'ясовується під час іншого контролю чи дослідження стосовно даного платника податків.

Необхідно зазначити, що податкова служба також проводить розслідування для збору інформації за межами США.

Для ведення міжнародних податкових справ податкова служба залучає осіб зі спеціальною освітою, так званих міжнародних перевіряючих, яких призначають в основні регіони держави. Їх робота полягає у регіональному вивченні податкових декларацій міжнародного характеру. До їх компетенції входить здійснення запитів про іноземні материнські та дочірні підприємства, вивчення складних міжнародних трансакцій щодо податкових кредитів і діяльності міжнародних торговельних компаній (зареєстрованих у США), розв'язання питань стосовно міжнародного бойкотування.

Податкова служба має право надавати інформацію, на яку поширюються закони про секретність, уповноваженим органам у країнах, з якими США уклали договір про обмін даними. Торгова інформація та „інформація про власність” захищається законами.

Коли податкова служба надає інформацію податковим органам країни-партнера за угодою, ця інформація залишається таємною. Для запобігання непередбаченому розголосу інформації відділ міжнародного комісара-асистента додає до інформації, що надається в межах угоди, таке застереження: „Ця інформація охороняється умовами податкового договору. Її використання та розголошення відбувається лише за умов цього Договору”.

Метою обміну всесвітньою промисловою інформацією між податковою службою та податковими органами інших країн є збір загальної інформації про ті компанії, які працюють у багатьох країнах, та розробка і застосування „моделей дій”. Для цього податкова служба використовує дані експертиз регіональних спеціалістів.

Детальна регламентація процедур виконання угод про міжнародне співробітництво у сфері податкового аудиту дозволяє працівникам податкових служб розвинених країн чітко і своєчасно збирати необхідні докази для прийняття рішень про відповідальність суб'єктів підприємництва за ухилення від сплати податків. Зазначений досвід міжнародного співробітництва податкових органів удосконалювався десятками років і апробований на значній кількості справ фінансових розслідувань, а тому заслуговує на увагу та використання в Україні.



Висновки

У висновках підведено підсумки виконаного дослідження та сформульовано пропозиції щодо удосконалення правового регулювання адміністрування податків і митних платежів, структури та організації роботи податкової і митної служби України.

Зокрема зроблено такі висновки:

1. Позитивний світовий досвід правового регулювання та організації податкового і митного контролю полягає в науково обґрунтований структурі податків, їх розмірах та стимулюванні виробництва. Партнерські відносини працівників фіскальних органів і платників податків виключають масові ухилення від оподаткування та поширення контрабанди. Світова спільнота намагається створювати економічні союзи, об'єднується з метою співпраці в галузі економіки, створюючи єдиний економічний простір. Однак ці процеси в Україні гальмуються перш за все з політичних причин. Водночас у системах економічних спільнот податки та митні платежі стали надійним інструментом регулювання міжнародних економічних відносин.

2. Україна прагне стати повноправним учасником міжнародної економічної організації, тому вже тепер потрібні форми обміну податковою інформацією, здійснення податкового аудиту, постає необхідність адаптування вітчизняного податкового і митного законодавства до міжнародних норм права у зазначених галузях.

3. Проблема побудови ефективної податкової системи найбільш актуальна в процесі становлення в Україні ринкових відносин і закладенні фундаменту для майбутнього економічного становища.

До основних недоліків, які зумовлюють недостатню ефективність міжбюджетних відносин, а звідси і податкової політики в цілому, необхідно віднести:

відсутність необхідної узгодженості процесів формування та реалізації податкової політики із соціально-економічним станом регіонів;

відсутність чіткого і достатньо стабільного закріплення податків за окремими бюджетами та відповідальності за їх виконання;

недостатній рівень децентралізації компетенції виконавчої влади різних рівнів;

відсутність критеріїв і відпрацьованого механізму, згідно з яким території можуть порушувати клопотання щодо надання їм дотацій, субсидій і субвенцій;

недосконалу правову базу фінансово-господарської діяльності місцевого самоврядування та комунальних підприємств.

4. Урегулювання податкових пільг потребує термінової зміни. Скасування пільг має не тільки комплексувати зменшення податкових ставок, але й створити однакові умови оподаткування для всіх платників, оскільки суттєво зменшить можливості ухилення від оподаткування та спростить порядок адміністрування податків, зборів і обов'язкових платежів. Однак це не повинно поширитися на пільги, що мають соціальний характер.

5. Суттєвим кроком до вдосконалення системи оподаткування має бути введення податку на майно, складовими якого стануть податок на земельні ділянки та на нерухомість. Майнове оподаткування є однією з найдавніших форм. Його успішно практикують приблизно 130 держав світу. Податок на майно має належно доповнити систему майнового оподаткування та стати стабільним і прогнозуючим джерелом поповнення бюджету.

6. Доцільно запровадити новий підхід до подолання тіньової економіки. У „тіні” осідають значні грошові суми. Дня того, щоб їх вилучити, необхідні зважені, послідовні, комплексні заходи. Конкретними кроками в розв'язанні цієї проблеми стануть: загальне зменшення податкового навантаження і „податкові канікули” для дрібного бізнесу; пенсійна реформа, перехід до накопичувальних рахунків громадян, що звільнить підприємців від необхідності приховувати реальні розміри зарплати; здійснення процесу легалізації тіньових капіталів у вигляді „амністій”, підміненої подальшим контролем за значними витратами.

7. У сучасних умовах основним напрямом державної макроекономічної політики щодо системи оподаткування є впровадження заходів, спрямованих на розширення бази оподаткування за рахунок наступу на неформальні сектори тіньової економіки.

Також варто посилити стимулюючу функцію системи оподаткування в Україні, яка дозволить підвищити ділову активність населення, значно збільшити кількість і якість платників податків, сформувати в короткий термін середній клас власників, створити умови для формування цивілізованих відносин між законослухняними платниками податків і податковою та митною службою.

8. Доцільно розробити ефективну організаційно-правову модель системи оподаткування, яка б виключала принципи: „податки на податки” та „податки на витрати” і стимулювала процеси розширеного економічного відтворення та детінізації економіки. Вирішення стратегічного завдання сприяння стійкому економічному зростанню регіонів можливе за умови одночасного дотримання вимог ефективності податкової політики держави та принципів міжрегіональної справедливості у розподілі податкової бази.

9. Із метою створення належних умов для підвищення потенціалу економічного зростання регіонів і підтримки цих процесів шляхом реформування міжбюджетних відносин доцільно Верховній Раді та Кабінету Міністрів України скерувати зусилля науковців та практиків на правове розв'язання таких завдань:

підготовка та прийняття Верховною Радою України Концепції реформування міжбюджетних відносин, в якій слід передбачити створення позабюджетного Фонду економічного вирівнювання та розвитку регіонів, джерелами фінансування якого могли б стати: дивідендні доходи від державного корпоративного капіталу, частина централізованого амортизаційного фонду державних підприємств, частка приватизаційних коштів, іноземні джерела фінансування, кошти від продажу державних цінних паперів тощо;

законодавче закріплення у Бюджетному кодексі України повноважень щодо формування доходів органів місцевого самоврядування;

практична реалізація положень адміністративної реформи та формування фінансово самодостатньої базової адміністративно-територіальної одиниці територіальної громади;

ліквідація зустрічних необґрунтованих потоків коштів, сприяння значно більшій прозорості механізму взаємозв'язку між обсягом акумульованих доходів до Державного бюджету та обсягом виділених трансфертів регіонам.

10. Доцільно удосконалити та кодифікувати податкове законодавство за напрямами:

реалізація принципів, проголошених у Концепції проекту Податкового кодексу України;

усунення колізій норм і суперечностей у податковому законодавстві, законодавчих і підзаконних актах, що регулюють фінансово-господарську, в тому числі зовнішньоекономічну, діяльність та інші види підприємництва;

конструювання норм матеріального і процесуального права, спрямованих на створення організаційно-правової інфраструктури детінізації економіки;

удосконалення системи оподаткування, здатної до попередження злочинів і зловживань економічного характеру шляхом встановлення й усунення причин та умов, що сприяють вчиненню економічних, зокрема податкових злочинів, тінізації економіки, підриву економічної безпеки держави;

уніфікація на законодавчому рівні термінології податкового та іншого галузевого законодавства;

- у процесі доопрацювання проекту Податкового кодексу України слід вилучити з його Особливої частини загальні положення, визначення термінів тощо, сконцентрувавши їх у Загальній частині;

- система оподаткування повинна стати важливим елементом визначеної інтеграційної стратегії України, засобом входження в міжнародні економічні та управлінські економічні інституції на засадах максимальної конкурентоспроможності національної економіки.

11. Оподаткування експортних операцій доцільно проводити шляхом встановлення податкових ставок таким чином, щоб максимально зменшити частку сировинної продукції у структурі експорту. Необхідним засобом цього є моніторинг цінової політики на зовнішніх ринках як основа для обґрунтування підвищення експортних податків без зменшення обсягу експортованої продукції та уникнення антидемпінгових санкцій до українських товарів.

Для збільшення обсягу експортованої готової продукції важливо передбачити її обов'язковий вивіз за межі України у встановлених пропорціях до загального обсягу виробленої продукції підприємствами-інвесторами при наданні їм податкових пільг і знижок. Такі знижки доцільно пов'язати у відсотковому співвідношенні до обсягу експорту. З метою уникнення великих обсягів бартерних операцій податкові та митні пільги повинні надаватися винятково при грошовій оплаті експортованої продукції. У сучасних умовах необхідна збалансована політика державного протекціонізму, яка б враховувала не тільки короткострокові, але й довгострокові макроекономічні наслідки захисних дій щодо імпорту. Контроль над імпортом варто поєднувати з подоланням монополізму і забезпеченням дієвої підтримки перспективних вітчизняних виробників. Автономні заходи з підвищення ввізного мита призведуть до збільшення цін на внутрішньому ринку на основі посилення монопольних тенденцій.

12. Затримки в митному оформленні експортно-імпортних вантажів підвищують (у деяких випадках суттєво) вартість продукції. Тому доцільним є спрощення відповідних процедур. Зростання надходжень митних платежів до бюджету може відбутися внаслідок послідовної роботи за такими напрямами:

- ініціювання змін у чинному законодавстві з питань оподаткування зовнішньоекономічної діяльності суб'єктів господарювання;

- удосконалення окремих порядків митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України;

- скасування нормативних актів Держмитслужби, які стримували активність зовнішньоекономічної діяльності підприємств та організацій;

- реалізація державної програми „Контрабанді - стоп”;

- посилення контролю за визначенням бази оподаткування, класифікацією та визначенням країни походження товарів;

- оптимізація структури Держмитслужби та митних органів, перерозподілу зон діяльності митниць; ротація керівного складу митних органів;

- посилення відповідальності керівників митниць за результати роботи.

13. Доцільно розробити Державну програму розвитку зовнішньоторговельної діяльності, яка повинна враховувати: прогноз торговельного та платіжного балансу країни, план експортних кредитів, план зовнішніх позик та обслуговування боргу, перелік заходів державного регулювання зовнішньоторговельної діяльності, митні ставки та можливі межі їх змін, кількісні обмеження експорту й імпорту, варіанти захисту торгових інтересів України в разі дискримінації національних суб'єктів зовнішньоторговельної діяльності на ринках окремих держав.

14. Потрібно розробити норми щодо можливості зарахування в зменшення податкових зобов'язань з податку на прибуток тих сум, які сплачено підприємствами - власниками корпоративних прав в інших країнах суми податків із пасивних прибутків (дивідендів, процентів, страхування, роялті). Це сприятиме не тільки зменшенню податкового навантаження на суб'єктів підприємницької діяльності, а й зупиненню нелегального відпливу капіталу за межі України.

15. Варто запровадити застосування спрощеного порядку митного оформлення до товарів, належних сумлінним підприємствам - резидентам України, щодо яких Держмитслужбою не застосовувалися заходи нетарифного регулювання та інші обмеження, встановлені постановами Кабінету Міністрів України, а також положеннями нормативно-правових актів Державної митної служби.

16. Доцільно розробити проект Закону України, який передбачав би виключення посередницької діяльності митних брокерів, пов'язаної з відкриттям і експлуатацією митних ліцензійних складів із видів господарської діяльності, які підлягають ліцензуванню, та покладення функцій державного контролю за суб'єктами цих видів діяльності на Державну митну службу України. Такий механізм контролю за діяльністю зазначених суб'єктів відповідає міжнародній практиці.

17. Варто внести зміни до ст. 101 КПК України щодо розширення обсягу повноважень митних органів як органів дізнання: доповнити п. 4 цієї статті переліком злочинів, які передбачено ст. 199, 207, 208. 333 КК України, що обумовить зміни у статусі митної служби та дасть змогу посилити боротьбу з контрабандою.

18. Доцільним є підпорядкування податкової та митної служби Міністерству фінансів України, що підвищить рівень координації їх зусиль щодо адміністрування податків і митних платежів.



Список опублікованих автором праць за темою дисертації

1. Проценко Т.О. Правове забезпечення адміністрування податків та митних платежів: Монографія. - Ірпінь: Нац. акад. ДПС України, 2006. - 586 с.

2. Економічні та організаційно-правові аспекти іноземних інвестицій в Україні: Монографія / В.Г. Федоренко, Т.О. Проценко, В.В. Солдатенков, Д.В. Степанов. - Ірпінь: Нац. акад. ДПС України, 2004. - 398 с.

3. Проценко Т.О. Органи виконавчої влади в регіонах України: шляхи вдосконалення: Монографія. - Ірпінь: Академія ДПС України, 2002. - 241 с.

4. Проценко Т.О., Данілов О.Д., Гриценко В.В., Шевчук В.П. Податкова служба та вдосконалення її діяльності: Монографія. - Ірпінь: Нац. акад. ДПС України, 2005. - 150 с.

5. Проценко Т.О. Про стан законодавчого забезпечення адміністрування податків в Україні та шляхи його поліпшення // Науковий вісник Чернівецького університету. - Вип. 227: Правознавство. - Чернівці: Рута, 2003. - С. 87-90.

6. Проценко Т.О. Удосконалення правового регулювання відносин податкової служби та платників податків // Науковий вісник Чернівецького університету: 3б. наук. праць. - Вип. 253: Правознавство. - Чернівці: Рута, 2004. - С. 88-92.

7. Проценко Т.О. Вплив соціально-економічних факторів на ефективність адміністрування податків і митних платежів // Науковий вісник Чернівецького університету. - Вип. 236: Правознавство. - Чернівці: Рута, 2004. - С. 73-75.

8. Проценко Т.О. Ретроспективний аналіз системи адміністрування податків у розвинених країнах // Науковий вісник Національної академії ДПС України. Ірпінь, 2004. - № 4 (26). - С. 165-174.

9. Гутник А., Проценко Т. Правове забезпечення митного оформлення міжнародної технічної та гуманітарної допомоги // Науковий вісник Національної академії ДПС України. - 2004. - № 5 (27). - С. 158-164.

10. Проценко Т.О. Реформування та удосконалення законодавства у сфері адміністрування податків в Україні // Держава і право: Зб. наук. праць: Юридичні і політичні науки. - Вип. 27. - К.: Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2005. - С. 260-268.

11. Білоус В.Т., Проценко Т.О. Світовий досвід застосування міжнародних процедур обміну інформацією та здійснення податкового аудиту // Держава і право: Зб. наук. праць: Юридичні і політичні науки. - Вип. 28. - К.: Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2005. - С. 303-309.

12. Попович В.М., Проценко Т.О. Протиправний менталітет українця чи організаційно-правова модель девіантної поведінки громадян України // Держава і право: Зб. наук. праць: Юридичні і політичні науки. - Вип. 29. - К.: Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2005. - С. 258-264.

13. Проценко Т.О. Фінансово-правовий статус митних органів // Держава і право: Зб. наук. праць: Юридичні і політичні науки. - Вип. 30. - К.: Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2005. - С. 296-301.

14. Проценко Т.О. Організаційно-правові засади реалізації прав платників податків як чинник дотримання податкового законодавства // Держава і право: Зб. наук. праць: Юридичні і політичні науки. - Вип. 31. - К.: Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2005. - С. 199-206.

15. Проценко Т.О. Організаційно-правові засади взаємодії митної та податкової служби в Україні // Держава і право: Зб. наук. праць: Юридичні і політичні науки. - Вип. 32. - К.: Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2005. - С. 198-205.

16. Проценко Т.О. Адміністративно-правове забезпечення діяльності митної служби та його удосконалення // Держава і право: Підприємництво, господарство і право. - К.: Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України. - № 6. - 2005. - С. 113-118.

17. Проценко Т.О. Організаційно-правові проблеми забезпечення адміністрування податків в Україні та шляхи їх розв'язування // Проблеми правознавства та правоохоронної діяльності: Зб. наук. праць / Донец. юрид. ін-т МВС при Донец. нац. ун-ті. - Донецьк, 2005.- № 1. - С. 145-155.

18. Білоус В.Т., Проценко Т.О. Застосування принципів побудови системи досконалого законодавства у формуванні міжнародного податкового права // Зб. наук. праць Донец. юрид. ін-ту МВС при Донец. нац. ун-ті. - Донецьк, 2005. - № 2. - С. 132-141.

19. Проценко Т.О. Проблемні питання діяльності податкової та митної служби щодо адміністрування податку на додану вартість // Університетські наукові записки / Хмельниц. ун-т управл. та права. - 2005. - № 1-2. - С. 177-186.

20. Проценко Т.О. Історичні аспекти правового забезпечення та організації системи податкового контролю в США // Науковий вісник Юридичної академії МВС. - Дніпропетровськ, 2005. - № 1 (20). - С. 252-259.

21. Проценко Т.О. Правові засади митного контролю в Україні // Науковий вісник Ужгородського університету: Право. - 2005. - № 4. - С. 133-138.

22. Проценко Т.О. Організація та правове регулювання міжнародного співробітництва митних служб // Вісник Національного університету внутрішніх справ. - Х., 2005. - № 30. - С. 111-116.

23. Білоус В.Т., Проценко Т.О. Значення своєчасного отримання інформації для оперативно-розшукової діяльності спецслужб зарубіжних країн // Вісник Нац. акад. внутр. справ України. - 2005. - С. 137-144.

24. Проценко Т.О. Правове регулювання здійснення митного контролю в Україні // Науковий вісник Національної академії ДПС України. - Ірпінь, 2005. -№ 4 (31). - С. 243-257.

25. Проценко Т.О. Адміністрування податків та митних платежів // Науковий вісник Чернівецького університету: Зб. наук. праць. - Вип. 286: Правознавство. - Чернівці: Рута, 2005. - С. 89-92.

26. Проценко Т.О. Ефективність удосконалення правового забезпечення та організації діяльності митних органів // Зб. наук. праць Донец. юрид. ін.-ту МВС при Донец. нац. ун-ті. - Донецьк, 2006. - С. 108-124.

27. Проценко Т.О. Удосконалення організації адміністрування митних платежів залишається пріоритетним у діяльності митних органів // Держава і право: Зб. наук. праць: Юридичні і політичні науки. - Вип. 34. - К.: Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2006. - С. 218-222.

28. Проценко Т.О. Застосування поняття „податок, збір та мито” в законодавстві // Тези доповідей Наук.-практ. конф. „Проблеми правового забезпечення партнерських відносин у системі Єдиного Економічного Простору” (м. Київ, 2004 р.). - К., 2004. - С. 73-75.

29. Проценко Т.О. Функції та форми діяльності митних органів по забезпеченню митного режиму // Запорізькі правові читання: Тези доповідей Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Запоріжжя, 30 черв. - 1 лип. 2005 р.) / Запоріз. нац. ун-т. - Запоріжжя, 2005. - С. 57-59.

30. Білоус В.Т., Проценко Т.О. Розвиток правових основ інтеграційного та європейського податкового права // Проблеми європейського податкового права: Тези доповідей Міжнар. наук. конф. (м. Київ, 2005 р.). - К., 2005. - С. 61-63.

31. Білоус В.Т., Проценко Т.О. Удосконалення діяльності фіскальних органів України // Організаційно-правові аспекти формування та подальшого розвитку державного управління: Тези доповідей на Міжнар. наук.-практ. конф. „Актуальні проблеми державного управління на новому етапі державотворення” (м. Київ, 31 трав. 2005 р.). - К.: Акад. упр. при Президентові України. - 2005. - С. 52-55.

32. Проценко Т.О. Шляхи удосконалення розкриття порушення порядку зайняття підприємницькою діяльністю // Актуальні проблеми протидії економічній злочинності, тінізації та корупції в умовах формування ринкової економіки в Україні: Тези доповідей наук.-практ. конф. (м. Львів, 30 верес. 2005 р.) / Львів. юрид. ін-т МВС України. - Л., 2005. - С. 71-74.

33. Білоус В.Т., Проценко Т.О. Сучасні підходи до формування професійних і морально-етичних якостей курсанта податкової міліції // Професійна етика працівника державної податкової служби як складова етики державного службовця України: Тези доповідей наук.-практ. конф. (м. Ірпінь, 15 груд. 2005 р.). - Ірпінь: Нац. акад. ДПС України. - 2006. - С. 34-38.

34. Проценко Т.О. Податки як інструмент державного регулювання у сфері міжнародних економічних відносин // Тези доповідей на Міжнар. наук.-практ. конф. „Стан та перспективи розвитку юридичної науки та освіти”. - К.: Нац. аграрн. ун-т, 2006. - С. 34-37.

35. Проценко Т.О. Оперативно-розшукова профілактика злочинів, вчинених організованими злочинними групами // Актуальні проблеми управління та службово-оперативної діяльності органів внутрішніх справ у сучасний період розвитку державності України: Матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. (26 жовт. 2007 р.). - К.: Акад. управл. МВС, 2007. - С. 41-43.

36. Федоренко В.Г., Проценко Т.О., Мойсюк О.М. Інвестознавство: Підручник. - К., 2005. - 512 с.

37. Мулявка Д.Г., Супруненко А.М., Проценко Т.О. Негласний апарат органів податкової міліції: Навч. посіб. - Ірпінь: Нац. акад. ДПС України, 2005. - 132 с.

38. Мулявка Д.Г., Проценко Т.О., Супруненко А.М. Оформлення матеріалів оперативно-розшукової справи: Навч.-метод. посіб. - Ірпінь: Нац. акад. ДПС України, 2005. - 129 с.



Анотація

Проценко Т.О. Правове регулювання адміністрування податків і митних платежів. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук за спеціальністю 12.00.07 - адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право. - Національний університет Державної податкової служби України, Київ, 2007.

У дисертації здійснено комплексне дослідження адміністрування податків і митних платежів як фіскальної функції держави, стану її правового забезпечення, відповідності світовому досвіду захисту прав і свобод громадян. З'ясовано сутність зазначеної діяльності, розкрито її поняття, визначено недоліки в організаційно-правовій роботі податкової та митної служби щодо контролю за сплатою податків і митних платежів. Визначено також поняття адміністрування податків і митних платежів. Запропоновано шляхи об'єднання зусиль податкової та митної служби у виконанні єдиних завдань, подолання проблем у взаємовідносинах з платниками податків та митних платежів: юридичними та фізичними особами.

На основі позитивного досвіду стимулювання розвитку економіки підприємств і регіонів шляхом застосування раціонального адміністрування податків і митних платежів запропоновано заходи удосконалення законодавчого регулювання адміністративних процедур податкового та митного контролю, встановлення партнерських відносин з підприємцями. Сформульовано пропозиції щодо внесення змін і доповнень до нормативно-правових актів із зазначених питань.



Аннотация

Проценко Т.А. Правовое регулирование администрирования налогов и таможенных платежей. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора юридических наук по специальности 12.00.07 - административное право и процесс; финансовое право; информационное право. - Национальный университет Государственной налоговой службы Украины, Киев, 2007.

Диссертация представляет собой комплексное монографическое исследование развития административного и финансового законодательства на разных этапах истории Украины, сложного пути современного отечественного правового регулирования взимания налогов и таможенных платежей, даны предложения относительно поиска путей их дальнейшего усовершенствования. Авторский комплексный подход к изучению поднятых вопросов позволяет сориентировать юридическую науку на нужды практики и особенно административной деятельности налоговой и таможенной службы для усиления контроля над уплатой налогов и таможенных платежей.

Впервые исследованы пути развития национального налогового и таможенного права с учетом тенденций совершенствования европейских и мировых стандартов деятельности фискальных органов. Подчеркивается стремление налоговой и таможенной службы к усовершенствованию совместной работы в области налогообложения, в том числе разрешения проблем налога на добавленную стоимость, усовершенствования правовой основы своевременного обмена информацией и принятия решений в отношении правонарушителей.

Дается определение понятий и категорий, связанных с администрированием налогов и таможенных платежей, исследуется сущность и соотношение данного вида административной деятельности относительно выявления правонарушителей и привлечения их к ответственности. С учетом результата анализа нормативно-правового обеспечения функция администрирования характеризуется состоянием кадрового, научно-методического, информационного обеспечения работы налоговой и таможенной службы, их взаимодействия в решении поставленных задач с другими правоохранительными органами в рамках исполнения профилактических программ борьбы с экономическими правонарушениями. Изучение сущности администрирования платежей в бюджет, его социальной роли, многообразия связей в сфере деятельности фискальных органов дает возможность рассмотреть его как важнейшую функцию контроля над исполнением норм административного и финансового права налогоплательщиками.

Выявлены проблемы административного и финансового законодательства, в том числе регулирующего администрирование налогов и таможенных платежей, внесены предложения по их устранению, а также усовершенствованию конкретных процедур на основе новых норм права.

В работе обобщен опыт административной деятельности фискальных органов разных стран и обоснована необходимость существенных изменений в структуре налоговой и таможенной служб, создания мощных ведомственных служб по обмену информацией, обеспечению своевременной информацией налогоплательщиков, установлению с ними партнерских отношений. Особое внимание обращается на необходимость модернизации указанных служб при условии строгого соблюдения прав граждан и субъектов хозяйствования с учетом международных норм права.

Предлагается для объединения усилий таможенной и налоговой службы, значительного улучшения координации совместной деятельности подчинить их Министерству финансов Украины.



Annotation

Protsenko T.O. Legal Regulation of Administering Taxes and Customs Duties. - Manuscript.

The Thesis to obtain the Degree of Doctor of Law in speciality 12.00.07 - Administration Law and Process; Financial Law; Information Law. - The National University of the State Tax Service of Ukraine, Kyiv, 2007.

The dissertation is devoted to the complex research of administering taxes and customs duties as a fiscal function of the state, the condition of its legal provision, correspondence to the world experience of protection of human rights and freedom. The crux is specified; the concepts are defined; the disadvantages of control over tax and duties payments in organizational-legal activities of tax and customs services are identified. The definitions of the administering taxes and customs duties are specified. The ways of close collaboration between tax and customs services on solving common tasks, problems between tax and duties payers - legal entities and individuals are proposed in the work.

On the basis of the positive experience of stimulating development of economies of enterprises and regions by application of rational administering taxes and customs duties, the measures for improvement of legislation regulation of administrative procedures of tax and customs control, establishment of partners' relations with entrepreneurs are suggested. The proper propositions concerning alterations and additions to normative-legal acts are formulated.

Размещено на Allbest.ru

...