Досягнення цієї мети реалізовувалось через постановку і вирішення наступних завдань:

- розглянути економіко-правову природу власних надходжень установ та організацій бюджетної сфери, в тому числі органів внутрішніх справ;

- на основі вивчення теоретичних та практичних напрацювань з урахуванням передового досвіду, дослідити види, методи та особливості здійснення позабюджетної діяльності органів внутрішніх справ, динаміку їх розвитку за останні роки;

- дослідити сучасний економічний вплив позабюджетної діяльності на стабілізацію фінансово-економічного стану органів внутрішніх справ;

- проаналізувати поняття «фінансових правовідносин з позабюджетної діяльності» бюджетних установ;

- визначити основні прогалини та протиріччя чинного законодавства щодо правового регулювання позабюджетної діяльності органів внутрішніх справ та розробити шляхи їх усунення;

- встановити особливості організаційно-правового механізму порядку планування і затвердження обсягів надходження коштів спеціального фонду та їх використання;

- розкрити сутність та здійснити дослідження правового режиму регулювання повноважень органів внутрішніх справ по залученню та розпорядженню додатковими джерелами фінансування, отриманими в результаті позабюджетної діяльності;

- сформулювати основні напрями вдосконалення правової бази, що регламентує позабюджетну діяльність органів внутрішніх справ, та визначити критерії правозастосовчої діяльності органів внутрішніх справ у цій сфері.

Об'єктом дослідження є суспільні відносини, що виникають при здійсненні позабюджетної діяльності органів внутрішніх справ, та їх вдосконалення.

Предметом дослідження є організаційно-правові засади позабюджетної діяльності органів внутрішніх справ та механізм правового регулювання цієї діяльності.

Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційного дослідження є наукові принципи та дослідницькі методи, які ґрунтуються на вимогах об'єктивного та всебічного аналізу процесів та явищ, що виникають при практичному використанні режиму позабюджетної діяльності органів внутрішніх справ. З урахуванням специфіки теми, мети і завдань дослідження, дисертант застосовував сукупність різних методів. Основним був діалектичний метод пізнання соціально-правових явищ. Метод аналізу та синтезу використовувався при аналізі базових понять, зокрема, визначень «власні надходження», «програмно-цільовий метод планування». Для визначення та поглиблення понять (термінів) використовувався також логіко-гносеологічний метод. Соціологічний метод застосовувався в процесі накопичення наукової інформації про предмет дослідження, зокрема, при вивченні практики позабюджетної діяльності органів внутрішніх справ, офіційних, наукових та бібліографічних джерел тощо. Історико-правовий метод використано при розгляді становлення та розвитку відносин з позабюджетної діяльності бюджетних установ в Україні. За допомогою статистичного методу була розглянута динаміка надходжень коштів спеціального фонду у кошторисі МВС України та їх питома вага у загальній сумі кошторису МВС України та ін. Завдяки порівняльно-правовому методу визначено рівень розвиненості національного законодавства у сфері регулювання відносин з позабюджетної діяльності на предмет якості, системності, узгодженості. У роботі використані методи системного аналізу, прогнозування, структурний та ін.

Автор також дотримувалась принципу єдності конкретно-історичного та концептуального підходів при дослідженні об'єкта і предмета дисертаційної роботи, застосовувала спеціальні юридичні методи аналізу і тлумачення правових норм.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що в дисертації вперше досліджується правове регулювання позабюджетної діяльності органів внутрішніх справ, проводиться вивчення та обґрунтування основних напрямів вдосконалення нормативно-правової бази з метою усунення недоліків позабюджетної діяльності та визначення важелів і стимулів її поліпшення.

Новизна дисертаційного дослідження конкретизується в наступних наукових положеннях:

- визначені економіко-правова природа власних коштів і особливості фінансових правовідносин, суб'єктами яких є органи внутрішніх справ, з приводу мобілізації і використання власних надходжень, дана їх структура та класифікація;

- проведено системне дослідження розвитку та стану правового регулювання позабюджетної діяльності бюджетних установ, в тому числі органів внутрішніх справ, за період становлення української державності, в результаті чого виявлені закономірності змін бюджетної класифікації, складових частин бюджету та бюджетного процесу;

- сформульовано авторське поняття «фінансових правовідносин з позабюджетної діяльності бюджетних установ», а саме: «фінансові правовідносини з позабюджетної діяльності бюджетних установ - сукупність суспільних відносин, які у відповідності з правовими нормами виникають, змінюються та припиняються з приводу мобілізації та розпорядження бюджетними установами власними надходженнями, учасники яких наділяються відповідними взаємними правами і обов'язками та реалізуються шляхом державного примусу»;

- теоретично доведено, що адекватне нормативно-правове забезпечення позабюджетної діяльності органів внутрішніх справ є невід'ємною та важливою умовою гармонійного розвитку системи МВС України в умовах фінансово-економічного і адміністративного реформування;

- розкрито правовий режим доходів бюджетних установ від позабюджетної діяльності на підставі дослідження організаційно-правового механізму формування та спрямування коштів спеціального фонду кошторису; визначений перелік рис, які встановлюють статус цих коштів при розповсюдженні на них принципів бюджетного фінансування;

- здійснено аналіз розвитку правового регулювання відносин з позабюджетної діяльності органів внутрішніх справ за двома галузями права: цивільним та бюджетним, в результаті якого виявлені прогалини чинного законодавства у сфері визначення особливостей статусу установ, які фінансуються з бюджету, при здійсненні ними господарської діяльності, що ускладнюють залучення та використання бюджетними установами власних надходжень; розроблена модель та визначені основні напрями встановлення легальності повноважень органів внутрішніх справ у наданні платних державних послуг;

- розроблені пропозиції щодо обґрунтування практичного впровадження програмно-цільового методу використання коштів спеціального фонду бюджету;

- теоретично обґрунтовані напрями вдосконалення нормативної бази, які забезпечували б нові взаємозв'язки у бюджетному процесі з приводу позабюджетної діяльності органів внутрішніх справ шляхом правового закріплення ключових матеріальних та процесуальних відносин.

Практичне значення одержаних результатів зумовлюється актуальністю і новизною висвітлених у дисертації проблем, а також пропозицій щодо їх розв'язання. Сформульовані у дисертації наукові положення, висновки та пропозиції спрямовані на вдосконалення правового регулювання позабюджетної діяльності органів внутрішніх справ. Крім того, результати дослідження можуть бути використані для вдосконалення та юридичного нормативного закріплення додаткових видів і методів позабюджетної діяльності органів внутрішніх справ, вивчення економічних результатів її впливу на забезпечення правоохоронної діяльності, визначення організаційно-правових форм та вольової природи взаємовідносин з фізичними та юридичними особами при здійсненні позабюджетної діяльності.

Теоретичні дослідження дисертаційної роботи можуть використовуватися при підготовці лекційного курсу «Фінансове право», особливо таких тем, як: «Правове регулювання державних доходів», «Правове регулювання державних видатків», «Правові основи кошторисно-бюджетного фінансування».

Прикладне значення результатів дисертаційного дослідження полягає в тому, що вони можуть бути використані в подальшій законотворчій діяльності, зокрема при розробці та затвердженні законів України «Про Державний бюджет України», удосконаленні Бюджетного кодексу України.

Викладені в роботі практичні висновки та рекомендації були враховані Департаментом фінансових ресурсів та економіки МВС України, а також при підготовці та доопрацюванні проекту Закону України «Про Державний бюджет України на 2004 рік».

Апробація результатів дисертації. Дисертацію виконано і обговорено на кафедрі економічної безпеки Національної академії внутрішніх справ України. Основні положення дисертаційного дослідження викладено у доповідях на таких наукових конференціях: муніципальній науково-практичній конференції студентів, аспірантів та молодих вчених за підтримки Київської міської державної адміністрації «Крок у майбутнє» (Київ, 2001 р.); міжвідомчій науковій конференції «Економічні злочини: попередження і боротьба з ними» (Київ, 2001 р.); науково-практичній конференції «Захист соціальних прав людини і громадянина в Україні: проблеми юридичного забезпечення» (Київ, 2003 р.).

Результати дисертаційного дослідження використовувались в навчальному процесі при проведенні занять зі студентами з курсу «Фінансове право».

Публікації. Основні наукові положення дисертаційного дослідження знайшли відображення у чотирьох публікаціях у наукових фахових виданнях ВАК України та у тезах доповідей на науково-практичних конференціях.

Структура та обсяг дисертації визначена предметом, обумовлюється поставленою метою та сформульованими завданнями. Робота складається зі вступу, двох розділів, шести підрозділів, висновків, списку використаних джерел (203 найменувань). Повний обсяг дисертації становить 207 сторінок, з яких 183 - основний зміст.

Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовується актуальність теми дисертаційного дослідження, вказується на зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами, визначаються мета і завдання, об'єкт та предмет дослідження, розкриваються методологічні основи, а також інформаційна та теоретична бази дослідження, характеризується наукова і практична значущість одержаних результатів.

Розділ 1 «Теоретичні основи позабюджетної діяльності органів внутрішніх справ» складається з трьох підрозділів і присвячений питанням дослідження теоретичних аспектів позабюджетної діяльності органів внутрішніх справ, обґрунтуванню необхідності удосконалення цього процесу.

У першому підрозділі «Сутність та класифікація власних надходжень органів внутрішніх справ» за результатами опрацювання літератури запропонована характеристика діяльності з приводу залучення та використання власних надходжень бюджетних установ. Аналіз проблем та ситуації, що склалася в Україні в ході державних реформ та побудови соціально-орієнтованої економіки з питань фінансового забезпечення функціонування органів внутрішніх справ, дозволяє зробити висновок про необхідність покращення стану обмеженості бюджетного фінансування життєво важливих видатків на утримання органів внутрішніх справ та соціальної захищеності їх працівників шляхом залучення додаткових фінансових ресурсів.

Обґрунтовано, що під час формування позабюджетної діяльності органів внутрішніх справ, без визначення зміни правового режиму «позабюджетних коштів», неможливо визначити її сутність та прогнозувати розвиток. Доведено, що розповсюдження принципів формування, розподілу та використання бюджетних коштів на кошти, отримані в результаті позабюджетної діяльності, - це неоднозначний і об'єктивно зумовлений процес, спрямований на посилення контролю з боку держави за рухом фінансових коштів шляхом введення порядку їх прогнозування, планування, аналізу та звітності. Акцентовано увагу на важливості цього питання та запропонована характеристика розповсюдження принципів бюджетного фінансування на власні надходження бюджетних установ, а саме:

- принципу ефективності, що виявляється у раціональному використанні матеріальних, людських ресурсів при здійсненні позабюджетної діяльності;

- принципу цільового використання бюджетних коштів: бюджетні кошти використовуються тільки на цілі, визначені бюджетними призначеннями;

- принципу обґрунтованості бюджетного фінансування, який полягає в формуванні кошторисів доходів та витрат окремих бюджетних установ і здійснюється відповідно до науково визначеної та економічно обґрунтованої структури та нормативів;

- принципу публічності та прозорості бюджетного фінансування, що реалізується через затвердження основних показників бюджетних витрат на утримання бюджетних установ у такій правовій формі, як прийняття Верховною Радою України щорічних законів України про Державний бюджет України, а також контроль за напрямами витрачання бюджетних коштів через прийняття Верховною Радою України рішення щодо звіту Кабінету Міністрів України про їх виконання кожним головним розпорядником.

Однією з невирішених проблем є встановлення критеріїв розмежування видів коштів спеціального фонду органів внутрішніх справ у складі державних та місцевих бюджетів. Для створення механізму такого розмежування дисертантом пропонується уточнення перерозподілу повноважень між центральними органами влади та органами місцевого самоврядування на основі принципу субсидіарності. Результативність застосування принципу субсидіарності досягається при поєднанні таких умов, як передача відповідальності та функцій влади вищого рівня до нижчих, обмеження щодо централізованого втручання у їх фінансові справи, з умовами допомоги.

У другому підрозділі «Фінансові правовідносини з позабюджетної діяльності органів внутрішніх справ» - автором запропоноване тлумачення фінансових правовідносин з позабюджетної діяльності бюджетних установ як сукупність суспільних відносин, які у відповідності з правовими нормами виникають, змінюються та припиняються з приводу мобілізації та розпорядження бюджетними установами власними надходженнями, учасники яких наділяються відповідними взаємними правами і обов'язками та реалізуються шляхом державного примусу. Необхідність введення цього поняття обумовлена потребою окреслення меж нормативного регулювання в цій сфері.

Відповідно до сутності фінансових правовідносин з позабюджетної діяльності органів внутрішніх справ, спираючись на наукові дослідження Воронової Л.К., Карасьової М.В., Пацурківського П.С., а також світовий та вітчизняний практичний досвід здійснення позабюджетної діяльності, детально проаналізовано втілення у відносинах, що вивчаються, загальних рис фінансових правовідносин, серед яких зазначаються:

- визначені відносини фінансово-економічною діяльністю держави, тобто не тільки пов'язані, але й виникають та розвиваються виключно у сфері фінансової, економічної діяльності держави;