Проблеми захисту неповнолітніх у кримінальному судочинстві

До аналогічних висновків приводить узагальнення думок експертів - адвокатів, суддів та прокурорів і слідчих. При цьому представники всіх груп експертів у своїй більшості уточнили, що активність захисників прямо залежить від форми участі у справі - за угодою чи за призначенням.

На підставі проведеного дослідження автор наводить перелік умов, що негативно впливають на здійснення захисту неповнолітніх у кримінальному судочинстві. Сюди належать:

- недоліки та порушення під час проведення досудового слідства - основна маса слідчих дій часто проводиться до пред'явлення обвинувачення, відповідно адвокат немає можливості реально вплинути на хід досудового слідства;

- недоліки законодавства - відсутність передбаченого в законі обов'язку слідчого повідомляти захисника про час і місце проведення слідчих дій щодо його підзахисного;

- специфічний підхід до оцінювання роботи органів, що ведуть досудове слідство - окремі обґрунтовані клопотання захисників щодо закриття справ, виключення окремих епізодів з обвинувачення, перекваліфікацію вчиненого відхиляються, так як закриття справи або зміна обвинувачення в бік зменшення на досудовому слідстві трактуються як недоліки в їх роботі, і в окремих випадках можуть бути підставою для застосування дисциплінарних стягнень до “винних”;

- незацікавленість захисників у роботі за призначенням - низький рівень оплати за проведену роботу в цій категорії справ з боку держави;

- відносна нескладність (шаблонність) справ щодо неповнолітніх - по багатьох справах (особливо при вчиненні злочину вперше) захисник заздалегідь передбачає ймовірний результат розгляду справи - звільнення від кримінальної відповідальності або від покарання, і не „викладається”. Підвищена на загальному фоні активність захисників спостерігається, як правило, у справах про злочини, де є реальна перспектива засудження неповнолітнього до реального позбавлення волі.

До умов ефективності можна віднести і деякі інші фактори, які проте не настільки впливають на ефективність захисту - втручання у діяльність захисників законних представників, недоліки в роботі захисників, вибір підзахисним неадекватної позиції у справі.

Для підвищення ефективності захисту в справах неповнолітніх необхідно вжити заходів до усунення, нейтралізації, послаблення перелічених умов, що впливають на ефективність.

У висновках стисло сформульовані основні положення та пропозиції, досягнуті за результатами дисертаційного дослідження. У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання, що виражається у комплексному аналізі теоретичних і практичних проблем захисту в справах неповнолітніх у кримінальному судочинстві, а також розробці та обґрунтуванні пропозицій щодо вдосконалення правових норм і практики захисної діяльності у справах неповнолітніх.

ВИСНОВКИ

1. Здійснення захисту неповнолітніх у кримінальному судочинстві має свої особливості, які випливають з специфіки соціального і правового статусу неповнолітнього, в основі якого лежать вікові особливості психофізіологічного розвитку неповнолітніх.

2. До неповнолітніх суб'єктів кримінального судочинства, які володіють правом на захист, належать неповнолітні підозрювані, обвинувачені, підсудні та неповнолітні, які не досягли віку кримінальної відповідальності у справах про застосування примусових заходів виховного характеру;

3. Процесуальний статус захисника у справах неповнолітніх має певні особливості порівняно з провадженням у справах дорослих;

4. Існує потреба у вдосконаленні чинного законодавства, зокрема:

- момент допуску захисника до участі в справі перенести на більш ранні етапи досудового слідства, зокрема, за рахунок визнання особи, щодо якої порушено кримінальну справу, підозрюваним, а також надання права на захисника особі, щодо якої застосовуються дії, що свідчать про здійснення щодо неї кримінального переслідування;

- передбачити у законі обов'язок осіб, які здійснюють досудове слідство, повідомляти захисника про час і місце слідчих дій, що виконуються за участю його підзахисного, за клопотанням підзахисного чи самого захисника;

- виключити правову норму, яка надає захиснику право відмовитись від прийнятого на себе захисту;

- доповнити перелік слідчих дій у справах неповнолітніх, в яких участь захисника є обов'язковою, очною ставкою, пред'явленням для впізнання, відтворення обстановки та обставин події та призначення експертизи щодо неповнолітнього;

- вдосконалити порядок призначення адвокатів у справах осіб, які неспроможні в силу малозабезпеченості запросити захисника.

5. Ефективність захисту в справах неповнолітніх на сучасному етапі є невисокою.

6. Існує ряд об'єктивних і суб'єктивних умов, які негативно впливають на ефективність захисту в справах неповнолітніх, які вимагають вжиття відповідних заходів для їх нейтралізації, послаблення чи усунення.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ВІДОБРАЖЕНІ У ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ АВТОРА

1. Романюк А.Б. Деякі проблеми правового регулювання участі захисника у справах неповнолітніх//Часопис Київського університету права. - 2003. -№3. - С.62-67.

2. Романюк А.Б. Організація захисту неповнолітніх в кримінальному судочинстві США. // Вісник Львівського Національного університету. Серія юридична. - 2003. - № 38. - С. 493--501.

3. Романюк А.Б. Процесуальний статус неповнолітніх, які не досягли віку кримінальної відповідальності, у кримінальному судочинстві України та проблеми забезпечення їм права на захист // Актуальні проблеми вдосконалення чинного законодавства України. - Івано-Франківськ: “Плай” Прикарпатський університет ім. В. Стефаника. - 2001. - Випуск 5. - С. 139-144.

4. Романюк А.Б. Проблемні питання законодавчого регулювання участі захисника у справах про застосування примусових заходів виховного характеру // Актуальні проблеми вдосконалення чинного законодавства України. - Івано-Франківськ: “Плай” Прикарпатський університет ім. В. Стефаника. - 2002. - Випуск 9. - С. 146-151.

5. Романюк А.Б. Здійснення адвокатом захисту за призначенням у кримінальних справах // Актуальні проблеми вдосконалення чинного законодавства України. - Івано-Франківськ: “Плай” Прикарпатський університет ім. В. Стефаника. - 2000. - Випуск 4. - С. 158-162.

6. Романюк А.Б. Поняття та суть справ про застосування примусових заходів виховного характеру // Наукові записки. Серія „Право”. - Острог: Національний університет „Острозька академія”, 2002. - Випуск 3. - С. 297-303.

7. Романюк А.Б. Сравнительная характеристика законодательного обеспечения права на защиту в уголовном судопроизводстве Украины и России // Актуальные проблемы реформирования правовой системы Российской Федерации. Часть ІІІ. Материалы научно-практической конференции. - Белгород: Белгородский государственный университет, 2002. - С. 104-110.

8. Романюк А.Б. Обов'язковість участі захисника - одна з найважливіших гарантій законності та об'єктивності провадження у справах неповнолітніх // Нові Цивільний і Кримінальний кодекси - важливий етап кодифікації законодавства України. Матеріали науково-практичної конференції. - Івано-Франківськ, 2002. - С.250-254.

Размещено на Allbest.ru