Размещено на http://www.allbest.ru/

ДОНЕЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УПРАВЛІННЯ

ДЕЙЧ МАРИНА ЄВГЕНІВНА

УДК 332.012.324

Розділ 1. "Особливості регіону як об'єкта соціального управління". На основі вивчення наукової літератури, вітчизняної і закордонної практики розглянутий зміст діяльності держави як суб'єкта соціального управління, і особливості регіону як об'єкта такого управління. Установлено, що незалежно від зміни історичних умов сутністю державного управління є одержання максимального соціального ефекту при наявних економічних можливостях. Трансформація суспільних відносин впливає лише на форми реалізації державою своїх управлінських функцій.

Утвердження ринкових основ у всіх сферах життя українського суспільства вимагає переходу від успадкованого за соціалістичного періоду державного патерналізму до якісно інших форм управління суспільними процесами, що забезпечує одночасне і взаємозалежне рішення задач економічного і соціального розвитку. Прихильність споживання соціальних благ до місця проживання громадян, викликаючи територіальні розходження в умовах виробництва і реалізації цих благ, визначає необхідність децентралізації соціального управління і провідну роль у цьому процесі територіальних органів державної влади.

Регіоналізація державного соціально-економічного управління повинна здійснюватися з урахуванням особливостей, властивих регіону як об'єкту управління. Дослідження показало, що ці особливості полягають у тому, що, з одного боку, регіон являє собою складноорганізовану суспільну систему, з іншого - деяку соціально-економічну цілісність, що складається з різнорідних, але взаємодоповнюючих структурних елементів. Структурування територіальної системи виявило корпоративний характер взаємин між системоутворюючими елементами. Незважаючи на об'єктивну різнонаправленість їхніх інтересів, визначена загальна умова реалізації внутрішньосистемних групових інтересів - стабільний соціально-економічний розвиток регіону. Об'єднуючий характер цієї умови дозволяє вважати його метаінтересом для учасників територіального утворення, а саме утворення - своєрідною регіональною корпорацією (рис. 1).

Реалізація в регіоні корпоративного метаінтересу не тільки необхідна, але й можлива через те, що учасники територіальної системи не просто об'єктивно зацікавлені в досягненні суспільного консенсусу, але в силу своєї твердої територіальної локалізації змушені до нього прагнути в межах даної території.

Виявлення корпоративної сутності регіону дозволяє вважати наявні тут соціально-економічні проблеми наслідком неузгодженості внутрішньо-регіональних інтересів, а основою підвищення ефективності функціонування регіональної корпорації - формування адекватного сприйняття її учасниками як своїх групових інтересів, так і об'єднуючого метаінтересу. Зміст державного управління в регіоні повинен визначатися необхідністю створення умов для конструктивного узгодження внутрішньокорпоративних інтересів. Форми реалізації державних управлінських функцій доцільно розробляти з урахуванням багаторічної господарської практики функціонування корпоративних підприємств, що забезпечують досягнення істотного соціально-економічного ефекту, ріст внутрішньокорпоративної довіри і зниження на цій основі управлінських витрат.

Таким чином, у теоретичній частині дослідження розкриті особливості об'єкта державного регіонального управління, необхідні для визначення підходів до підвищення його ефективності: виявлено корпоративну сутність соціально-економічної системи регіону, яка базується на існуванні метаінтересу, як інтегрованого результату інтересів громадян, бізнесу та влади; визначено, що підвищення ефективності державного регіонального управління є необхідним і можливим за створення умов для реалізації позитивного потенціалу, закладеного в корпоративній природі регіону.

Рис. 1. Схема корпоративної структуризації регіону

Размещено на http://www.allbest.ru/

Розділ 2. "Соціально-економічні інтереси в регіональній керованій системі". Перехід від теоретичних обґрунтувань до розробки практичних механізмів, що підвищують ефективність державного регіонального управління, потребує аналізу реальної соціально-економічної ситуації в регіоні (на прикладі Донецької області). Вивчення діючих тут групових інтересів показало, що, незважаючи на природну їх різнонаправленість, об'єктивно вони багато в чому збігаються. Однак в учасників регіональної корпорації відсутнє належне розуміння такого збігу, що не дозволяє досягати внутрішньорегіонального консенсусу на більш високому кількісному і якісному рівні. Це виявляється, зокрема, у недалекоглядній політиці в сфері оплати праці і недостатньої "прозорості" бізнесу, а в остаточному підсумку призведе до збільшення розриву між рівнем розвитку окремих бізнесів-структур і ринкових відносин, з одного боку, і низьким матеріальним добробутом значної частини населення, з іншого.

Дослідження показало, що як критерій оцінки ефективності функціонування регіональної соціально-економічної системи варто визнати досягнутий ступінь погодженості внутрішньокорпоративних інтересів і відповідності рівня соціального розвитку території її економічному потенціалу. Вивчення статистичних даних, що характеризують стан економіки і соціальної сфери регіону, привело до висновку, згідно з яким узгодження інтересів у тріаді "населення-бізнес-держава" ускладнюється масштабами діяльності великих підприємницьких структур, що переросли межі регіону. За відсутністю дієвих важелів впливу на великий бізнес органи державного регіонального управління змушені досягати згоди з ним без врахування інтересів населення підвідомчих територій. Це перешкоджає зміцненню внутрішньокорпоративної довіри і формуванню регіонального корпоративного духу.

Аналіз структури і динаміки соціально-економічних процесів у регіоні зробив очевидним, що ігнорування учасниками регіональної корпорації об'єктивного об'єднуючого інтересу веде не тільки до зниження ефективності регіонального управління, але й до прямого наростання соціальної напруженості. Збільшення соціально-економічної диференціації в межах адміністративно-територіального утворення може спричинити втрату партнерських відносин між учасниками регіональної корпорації, утвердженням деструктивного нігілізму щодо ринкових перетворень і тих, хто їх здійснює.

Вивчення соціально-економічних відносин регіону в загальнонаціональному контексті показало, що поряд з міжгруповими внутрішньокорпоративними протиріччями підвищенню ефективності регіонального управління перешкоджає відсутність зовнішніх стимулів до консолідації внутрішньорегіональних інтересів. Це пов'язано з порушенням найважливішої умови ефективного функціонування регіонів - взаємозв'язку між економічними витратами територій і отриманим тут соціальним ефектом (табл. 1).

Таблиця 1. Ранжирування регіонів України за рівнем економічного і соціального розвитку

Таким чином, формування моделі ефективного функціонування регіонів пов'язано не тільки з усвідомленням і реалізацією ними своєї корпоративної природи, усуненням міжгрупових протиріч, але й з трансформацією зовнішнього соціально-економічного і правового середовища навколо регіону.

Розділ 3. "Корпоратизація державного соціально-економічного управління в регіоні". З огляду на виявлену й обґрунтовану в попередніх розділах роботи корпоративну сутність регіональної соціально-економічної системи, пошук шляхів підвищення ефективності управління нею доцільно здійснювати, використовуючи аналогію з ефективно діючими комерційними корпораціями. Залишаючись комерційними за суттю, корпоративні підприємства в умовах глобалізації здобувають все більшу соціальну орієнтованість. Це робить їх ближче до регіональних систем і створює можливість рівнобіжного вивчення умов ефективного функціонування комерційних і регіональних корпорацій.

Підсумком такого вивчення стало виявлення умов, за дотримання яких корпорація може бути ефективною: наявність об'єднуючої загалькорпоративної мети; побудова дійових механізмів її досягнення; формування зовнішнього середовища, що стимулює досягнення мети; забезпечення адекватної мотивації учасників корпорації.

Причиною загального поширення в Україні моделі неефективного регіонального управління стало те, що дотепер вищевказані умови наявні поки тільки в потенціалі і на практиці не сформовані.

На основі сформульованих умов ефективного функціонування регіональної корпорації видається можливим визначити зміст управлінських дій державних органів територіального управління. Вони зводяться до створення передумов, що сприяють реалізації позитивного потенціалу, закладеного в корпоративній природі територій.

Маючи об'єктивно різні інтереси, учасники регіональної корпорації також розрізняються й уявленнями про те, що є ефективним управлінням регіоном. Розходження ці пов'язані з тим, що за загальним для всіх розумінням ефективності як співвідношення отриманого ефекту і зроблених витрат приховане суто індивідуальне змістовне наповнення понять "ефект" і "витрати" стосовно кожного учасника.

Для адекватного відображення зазначених розходжень побудовані закриті контури ефективності управління, конфігурація яких описує перетворення витрат кожного учасника регіональної корпорації в необхідний для нього ефект (приклад контуру для населення наведений на рис. 3).

Узгоджене задоволення в межах даної території всіх основних внутрішньокорпоративних інтересів припускає поєднання контурів ефективності в часі й у просторі. Таке сполучення можна вважати загальною умовою ефективного управління регіоном у цілому.

Рис. 2. Контур ефективного (для населення) регіонального управління

Результат поєднання контурів ефективності може розглядатися як інтегрована модель ефективного управління регіональною корпорацією (рис. 4), що ілюструє ідеологію процесу здійснення регіонального управління і загальну основу для гармонізації внутрішньорегіональних інтересів у вигляді спільного виробництва регіонального суспільного продукту.

Для реалізації побудованої моделі запропоновано формалізувати загальнокорпоративну мету в спеціальний нормативний документ - Програму регіональної корпорації. Ця Програма повинна передбачати виразне формулювання загалькорпоративної мети (метаінтересу), структуровану стосовно інтересів усіх учасників корпорації.

Новому змісту Програми, покликаному забезпечити поєднання та збалансованість прав і відповідальність учасників регіональної корпорації, повинна відповідати і нова форма. Такою формою є регіональний корпоративний контракт, що полягає у сукупності попарних контрактів між учасниками корпорації.

Застосування контрактної форми відносин до реалій сучасної регіональної суспільної системи показало, що неодмінною умовою виконання регіонального контракту є зрівняння в правах основних договірних сторін: населення, державної влади і бізнесу. Це означає, насамперед, уживання заходів по регіоналізації великого бізнесу, що дозволяє поєднати на одній території одержання підприємцями економічної вигоди та їхню соціальну відповідальність за розвиток регіону.

Приведення у відповідність економічного потенціалу регіонів і їхніх можливостей використовувати цей потенціал для підвищення благополуччя учасників регіональної корпорації створює необхідну мотивацію для органів регіонального управління і наповнює реальним змістом корпоративний метаінтерес. Одержуючи можливість на ділі здійснювати принцип "краще працювати, щоб краще жити", регіони здатні перетворитися на повноправних суб'єктів суспільства ринкових відносин.

Зіставлення реальних умов регіонального розвитку в Україні з необхідними умовами ефективного функціонування корпорації показало, що створити механізми, які реалізують модель ефективного державного регіонального управління можна лише за зміни зовнішніх умов, визначених характером взаємин регіону з центром і з іншими регіонами. Така зміна повинна зводитися до наділення керівництва регіональної корпорації збалансованою сукупністю прав і відповідальності.

У вітчизняних умовах, що відрізняються усталеними традиціями централізації державної влади, пропоновані зміни вимагає реалізації принципу асиметричного регіоналізму, що передбачає випереджальне розширення повноважень регіонів, у більшій мірі здатних до ефективного економічного розвитку і до успішного рішення на цій основі своїх соціальних проблем.

Рис. 3. Інтегрована модель ефективного управління регіональною корпорацією

Перетворення регіональної системи з об'єкта на суб'єкт державного управління запускає механізм творчої конкуренції між територіями, що веде до підвищення ефективності управління в кожному окремо взятому регіоні та росту соціально-економічної стійкості країни в цілому.

ВИСНОВКИ

11. Створення зовнішніх умов для підвищення ефективності функціонування регіональних корпорацій припускає реалізацію принципу асиметричного регіоналізму, що передбачає випереджальне розширення державних повноважень регіонів у більшій мірі здатних до ефективного економічного і соціального розвитку. З цим пов'язаний і запуск механізму творчої конкуренції між територіями, що забезпечує підвищення ефективності державного управління в окремих регіонах і країні в цілому.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ автором ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті в наукових фахових виданнях:

Дейч М.Е. Региональные возможности управления корпоративными преимуществами // Менеджер. - 2002. - №6. - С. 35-39.

Дейч М.Є. Про соціальну доцільність економічних перетворень: регіональний аспект // Управління сучасним містом. - 2003. - № 4-6 (10). - С. 28-32.

Дейч М.Е. Роль рынка в социальной оценке производства и реализации товаров // Зб. наук. праць ДонДАУ “Соціальний менеджмент управління інформаційними процесами”, т. ІІІ, вип. 17, серія “Державне управління”. - Донецьк: ТОВ “Юго-Восток ЛТД”. - 2002. - С. 313-320.

Дейч М.Е. Регион как объект корпоративного управления // Менеджер. - 2004. - №4. - С. 69-72.

Дейч М.Є. Оцінка ефективності територіального управління: міжнародний аспект // Менеджер. - 2004. - №3. - С. 166-172.

Друковані праці в інших виданнях:

Дейч М.Е. Опыт США в решении социальных проблем методами благотворительности // Зб. наук. праць “Економіка. Менеджмент. Підприємництво”. - Луганськ: Видавництво Східноукраїнського національного університету ім. В. Даля. - 2002. - №11. - С. 40-45.

Анотація

Дейч М.Є. Розвиток корпоративних форм державного управління в регіоні. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук з державного управління за спеціальністю 25.00.02 - Механізми державного управління - Донецький державний університет управління Міністерства освіти і науки України, Донецьк, 2005.

У дисертації викладено результати досліджень проблем зростання державного управління регіонами на основі забезпечення корпоративності інтересів та апробації їх результатів. Аналізом доведено, що структурування регіону у процесі утвердження в суспільстві ринкових відносин перетворює його в аналог корпорації й потребує відповідних відносин змін у державному регіональному управлінні - таких, які б ураховували особливості регіональних корпоративних відносин. У зв'язку з необхідністю регіоналізації державного соціально-економічного механізму управління та з метою підвищення його адекватності та ефективності. Введено поняття мета інтересу як об'єктивного існуючого відображення консолідації внутрішньо регіональних інтересів як основи вибору спрямованості державного управління регіонами. Виявлена регіональна та міжрегіональна асиметрія соціального та економічного розвитку, мінімізація якої є однією з най важливих спрямованостей державної соціально-економічної політики. Саме така ціль покладена в основу пропозицій щодо розвитку корпоративних форм державного управління в регіоні. Для цього пропонується застосування методів “закритих контурів” для відображення інтересів учасників регіональної корпорації, “співставлення контурів” для забезпечення ефективності державного управління регіоном на засадах поєднання інтересів та реалізації принципу асиметричного регіоналізму.

Ключові слова: державне управління, регіоналізм, асиметричний регіоналізм, корпорація, “контур управління”, інтереси.

Аннотация

Дейч М.Е. Развитие корпоративных форм государственного управления в регионе. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата наук по государственному управлению по специальности 25.00.02 - Механизмы государственного управления. - Донецкий государственный университет управления Министерства образования и науки Украины, Донецк, 2005.

В диссертации изложены результаты теоретических исследований и анализа практики изменений социально-экономического организма региона в условиях рыночных изменений в экономике и необходимости обусловленных этим новых форм государственного управления регионом. Выявлена необходимость перехода в государственном управлении от патернализма к учету отдельных групп интересов и их региональных взаимосвязей и стимулированию регионального развития. Структурирование региона как территориально-определенного социально-экономического объекта управления и анализ взаимодействия и взаимосвязей его структурных составляющих - государственной власти, населения и бизнеса - позволило выявить корпоративный характер взаимоотношений между ними, как по факторам стабильности и развития, так и по объединению различных интересов в единый мета-интерес. Обоснована природа новых форм государственного управления регионом, коренящаяся в корпоративном характере взаимодействия интересов государства, населения и бизнеса и формировании общерегионального (мета-) интереса. Выявлено, что игнорирование в процессе государственного управления регионом необходимости интеграции интересов ведет, с одной стороны, к нарастанию социального напряжения, а с другой, - к утрате партнерства и нарастанию деструктивного отношения к рыночным преобразованиям. Корпоративный подход к региону как социально-экономическому объекту управления позволил сформулировать основные условия эффективного регионального управления - такие, как наличие общекорпоративной цели развития региона, формирования механизмов ее достижения и внешнего стимулирования, обеспечение мотивации к взаимодействию у основных региональных сил, рассматриваемых как участников корпорации.

Статистический анализ внутри- и межрегионального соотношений между экономическим развитием и его социальным отражением позволил представить социально-экономические асимметрии, требующие соответствующих изменений в государственной политике управления регионами, связанных с учетом объединяющей общекорпоративной региональной цели, необходимости формирования государственных механизмов стимулирования ее достижения и обеспечения мотивации участников региональной корпорации.

Для отражения в процессе управления согласования внутрирегиональных интересов предложено построение контуров управления, соответствующих каждой группе участников региональной корпорации, и их совмещения в интегрированной модели эффективного государственного управления регионом - региональной корпорацией. Показаны возможности реализации предложенной модели в формализации общекорпоративной цели в виде регионального корпоративного контракта, структурированного по группам интересов.

Создание внешних условий для ускорения регионального развития и повышения его социальной эффективности связано с реализацией принципа асимметричного регионализма в государственной региональной политике, стимулирующей созидательную конкуренцию между территориями и обеспечивающей повышение эффективности государственного управления в отдельных регионах и стране в целом.

Ключевые слова: государственное управление, региональное управление, регионализм, асимметричный регионализм, корпорация, “контур управления”, интересы.

Summary

Deich M.E. The development of corporate forms of state management in a region. - Manuscript.

Thesis for a Candidate Degree in state management in specialty 25.00.02 - Mechanisms of state management - Donetsk state university of management of Ministry of education and science of Ukraine, Donetsk, 2005.

On thesis the results of investigation of problem of increasing the role of state management of regions on the basis of providing corporate interests and implementation of the results have been stated. The analysis has proved that structuring of a region in the process of providing market relations into society transforms it into analogue of corporation and needs corresponding relations and changes in state regional management - those including the peculiarities of regional corporate relations. In connection with the necessity of regionalization of socio-economic mechanisms of management and with the aim of increasing its adequacy and efficiency the category of “meta-interst” as an objective existed reflection of consolidation of internal regional interest on the basis of choice of direction of state management of regions has been introduced. The regional and interregional asymmetry of social and economic development minimization of which is one of the important directions of state social and economic policy has been revealed. This particular purpose was put on the ground as for the proposals in development of corporate forms of state management in a region. For these purpose it is recommended to use the methods of “closed contour” of management for the reflection of interests of participants of regional corporation, “comparison of contours” for providing the efficiency of state management of a region on the basis of interests unification and realization of a principle of assymetric regionalizm.

Key words: regional corporatization, state management, regional management, assymetric regionalizm, corporation, “contour of management”, interests, mega-interest.

Размещено на Allbest.ur