Правовий захист від антиконкурентних дій в економічній конкуренції

Формування дефініції антиконкурентних дій в економіці, характеристика місцевого самоврядування, адміністративно-господарського управління та контролю. Класифікація антиконкурентних узгоджених дій суб’єктів господарювання, удосконалення правового захисту.

Рубрика Государство и право
Вид автореферат
Язык украинский
Дата добавления 30.07.2014
Размер файла 37,9 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ЕКОНОМІКО-ПРАВОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

АВТОРЕФЕРАТ

Правовий захист від антиконкурентних дій в економічній конкуренції

Каштанов Олександр Сергійович

Донецьк - 2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі підприємницького та комерційного права Одеської національної юридичної академії МОН України (м. Одеса).

Науковий керівник -

доктор юридичних наук, професор

Саніахметова Ніна Олексіївна,

Одеська національна юридична академія МОН України,

завідуюча кафедрою підприємницького та комерційного права (м. Одеса)

Офіційні опоненти:

доктор юридичних наук, старший науковий співробітник

Замойський Ігор Євгенович,

Донецький університет економіки та права,

професор кафедри державно-правових дисциплін (м. Донецьк)

кандидат юридичних наук, доцент

Янкова Олена Степанівна,

Донецький національний університет МОН України,

завідуюча кафедрою цивільного права та процесу (м. Донецьк)

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Становлення в Україні ринкових економічних відносин зумовлює необхідність реформування як господарського законодавства в цілому, так і окремих його складових, зокрема законодавства про захист економічної конкуренції, яке в сучасних умовах має бути одним з найголовніших механізмів забезпечення успіху ринкової трансформації в економіці держави та реалізації цілей і завдань сучасної конкурентної політики.

Внаслідок поглиблення економічних перетворень і активізації інтеграційних процесів усе актуальнішими стають питання правового забезпечення розвитку конкурентних відносин, удосконалення правового захисту суб'єктів господарювання і споживачів від недобросовісної конкуренції, зловживання монопольним становищем на ринку, антиконкурентних узгоджених дій суб'єктів господарювання та антиконкурентних дій органів державної влади і органів місцевого самоврядування ( див. ст. 5, 6, 10, 18, 25 та інші статті Господарського кодексу України). дефініція антиконкуренція захист контроль

Оскільки антиконкурентні дії у сфері економічної конкуренції є поширеними, захист від цих дій, що мають значні негативні наслідки для конкурентного середовища, є одним з найважливіших напрямів захисту конкуренції як функції держави, яку воно здійснює за допомогою різноманітних заходів впливу.

У зв'язку з розвитком господарської діяльності та посиленням конкуренції важливість захисту від антиконкурентних дій у сфері економічної конкуренції значно зростає. Законодавство про захист економічної конкуренції, спрямоване на підтримку та охорону конкурентних відносин на ринку, має пріоритетне значення у захисті від антиконкурентних дій.

Зараз, коли конкурентне законодавство в Україні сформувалося, особливо важливим є його розвиток і удосконалення у напрямку забезпечення ефективного правового захисту від дій у конкуренції, що порушують встановлені правила конкурентної поведінки.

Це й обумовлює актуальність дослідження правового захисту від антиконкурентних дій в економічній конкуренції.

Актуальність обраної теми дисертаційного дослідження також обумовлюється відсутністю монографічних досліджень з проблем правового захисту від антиконкурентних дій.

У літературі проблеми правового захисту від антиконкурентних дій в економічній конкуренції є мало дослідженими. Проблеми антиконкурентних узгоджених дій суб'єктів господарювання, антиконкурентних дій органів влади і управління та правових засобів захисту від них аналізувались окремими вченими-юристами лише як один із аспектів захисту економічної конкуренції. До окремих проблем звертались вчені І.І. Дахно, В.І. Єрьоменко, С.Е. Жилінський, Ю.В. Журик, С.А. Паращук, Л.Н. Семенова, І.А. Шуміло та ін.

Разом з тим у практиці застосування антимонопольно-конкурентного законодавства виникають труднощі щодо кваліфікації дій в якості антиконкурентних та застосування заходів юридичної відповідальності за їх вчинення. Це й обумовлює актуальність дослідження правового захисту від антиконкурентних дій в економічній конкуренції. В юридичній літературі багато правових аспектів захисту від антиконкурентних дій у сфері економічної конкуренції не знайшли належної уваги.

Аналіз правового захисту від антиконкурентних дій в економічній конкуренції є актуальним із врахуванням можливості використання його результатів для вдосконалення господарського законодавства України.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до плану науково-дослідних робіт кафедри підприємницького та комерційного права Одеської національної юридичної академії МОН України на 2001-2005 рр. Тема дослідження є складовою частиною комплексної теми “Правові проблеми розвитку сучасної української держави”, що розробляється науковцями Одеської національної юридичної академії та зареєстрована в Державному реєстрі за № 01010001195, в якій дисертант брав участь як співвиконавець.

У межах даної теми автором проведено аналіз правового захисту від антиконкурентних дій в економічній конкуренції, на підставі якого виявлені основні проблемні питання застосування правових засобів захисту від порушень правил конкурентної поведінки та обгрунтовано шляхи їх вирішення.

Мета і завдання дослідження. Метою роботи є розробка теоретичних і практичних аспектів правового захисту від антиконкурентних дій в економічній конкуренції та підготовка пропозицій з удосконалення господарського законодавства України.

Для досягнення вказаної мети у процесі дослідження було поставлено та вирішено такі завдання:

сформулювати дефініцію антиконкурентних дій в економічній конкуренції;

визначити поняття антиконкурентних узгоджених дій суб'єктів господарювання та виявити їх особливості;

здійснити класифікацію антиконкурентних узгоджених дій суб'єктів господарювання;

встановити специфіку і виявити види антиконкурентних дій органів влади, місцевого самоврядування, адміністративно-господарського управління та контролю;

виявити особливості доказування при розгляді справ про антиконкурентні дії;

дослідити процедуру контролю за узгодженими діями суб'єктів господарювання, проаналізувати заборону антиконкурентних узгоджених дій та винятки з неї і заходи юридичної відповідальності за вчинення антиконкурентних дій;

обгрунтувати пропозиції з удосконалення правового захисту від антиконкурентних дій у сфері економічної конкуренції в Україні.

Об'єктом дослідження є антиконкурентні дії в економічній конкуренції та засоби правового захисту від них.

Предметом дослідження є правовий захист від антиконкурентних дій в економічній конкуренції.

Методи дослідження. Дослідження базується на діалектичному методі пізнання правового захисту від антиконкурентних дій в економічній конкуренції. У дисертації використовувалися загальнонаукові та спеціальні методи дослідження, зокрема: порівняльно-правовий, формально-логічний, системно-структурний.

За допомогою порівняльно-правового методу в дисертації з метою врахування світового досвіду правового захисту від антиконкурентних дій проаналізоване, зокрема, законодавство про захист економічної конкуренції країн з розвинутою ринковою економікою (Великобританії, Німеччини, Сполучених Штатів Америки) та ЄС.

Формально-логічний метод використовувався для здійснення аналізу сучасного стану законодавства про захист економічної конкуренції, зокрема про захист від антиконкурентних дій. Шляхом системно-структурного аналізу досліджено основні аспекти правового захисту від антиконкурентних дій в економічній конкуренції.

Теоретичну базу дослідження склали роботи таких вітчизняних і зарубіжних вчених-правознавців, як: А.Г. Бобкова, О.М. Вінник, В.М. Гайворонський, Е. Гелхорн, І.В. Єршова, Д.В. Задихайло, І.Є. Замойський, Г.Л. Знаменський, В. Кернз, В. Ковачич, Н.М. Корчак, В.В. Лаптєв, В.К. Мамутов, Г.В. Пронська, Н.О. Саніахметова, К.Ю. Тотьєв, О.О. Чувпило, В.С. Щербина, О.С. Янкова та ін.

Емпіричну базу дослідження склали Конституція та закони України, інші нормативно-правові акти, практика органів Антимонопольного комітету України, а також спеціальна наукова література, в якій досліджуються проблеми правового захисту економічної конкуренції.

Наукова новизна одержаних результатів. Дисертація є першим у вітчизняній юридичній науці системним дослідженням правового захисту від антиконкурентних дій в економічній конкуренції, на основі якого обгрунтовано доцільність удосконалення правового захисту від антиконкурентних дій у сфері економічної конкуренції, опрацьовано і сформульовано низку нових концептуальних положень, спрямованих на вдосконалення законодавства про захист економічної конкуренції.

Наукова новизна результатів дослідження полягає у наступному.

Уперше:

сформульовано дефініцію антиконкурентних дій в економічній конкуренції як дій, що вчиняються суб'єктами господарювання або органами влади, місцевого самоврядування, адміністративно-господарського управління та контролю, суперечать законодавству про захист економічної конкуренції та завдають шкоди відносинам конкуренції у вигляді недопущення, обмеження, усунення або спотворення конкуренції;

доктринально обгрунтовано, що антиконкурентні узгоджені дії суб'єктів господарювання - це узгоджені дії, що призвели або можуть призвести до недопущення, обмеження або усунення вільної конкуренції на ринку і викликають негативні наслідки як для конкурентів (дійсних і потенційних), так і для споживачів;

здійснено класифікацію антиконкурентних узгоджених дій суб'єктів господарювання на такі види: дії щодо фіксації цін та інших умов; обмежувальні або контролюючі дії; дії щодо розподілу ринків; спотворювальні дії; бар'єрні дії; дискримінаційні дії, інші узгоджені дії, які призводять або можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції;

визначено, що антиконкурентні діяння органів влади, місцевого самоврядування, адміністративно-господарського управління та контролю - це діяння, вчинені у зв'язку з неправомірним здійсненням цими органами діяльності в процесі реалізації нормативно закріплених за ними владних повноважень, що негативно впливають чи можуть вплинути на діяльність суб'єктів господарювання та конкуренцію у вигляді її недопущення, усунення, обмеження чи спотворення;

обгрунтовано, що контроль за узгодженими діями суб'єктів господарювання - це державний контроль, що здійснюється органами Антимонопольного комітету України у вигляді попереднього надання дозволу на узгоджені дії, які призвели або можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, надання попередніх висновків стосовно таких дій, а також надання висновків щодо відповідності узгоджених дій суб'єктів господарювання вимогам Закону України „Про захист економічної конкуренції”, у порядку, встановленому законодавством;

аргументовано, що за вчинення антиконкурентних узгоджених дій суб'єктів господарювання передбачена така система заходів відповідальності (санкцій): адміністративно-господарські - накладення органами Антимонопольного комітету штрафів на суб'єктів господарювання, вилучення незаконно одержаного прибутку в судовому порядку; господарські - відшкодування завданої шкоди у судовому порядку; адміністративні - накладення штрафу на керівників підприємств (об'єднань, господарських товариств тощо).

Удосконалено:

класифікацію антиконкурентних узгоджених дій суб'єктів господарювання шляхом поділу на чотири типи (горизонтальні, вертикальні, конгломератні та змішані), що доцільно вказати в Законі „Про захист економічної конкуренції”;

формулювання групових винятків із заборони антиконкурентних дій щодо узгоджених дій стосовно постачання та використання товарів шляхом їх деталізації щодо договорів комерційної концесії;

визначення антиконкурентних дій органів влади, місцевого самоврядування, адміністративно-господарського управління та контролю, що міститься у ч. 1 ст. 15 Закону, шляхом усунення внутрішнього протиріччя, що міститься в цій нормі, та позначення їх як антиконкурентних діянь;

захист від антиконкурентних дій з боку органів влади та місцевого самоврядування, зокрема, шляхом встановлення конкурентних вимог до проведення конкурсу на розміщення замовлень на поставки товарів, виконання робіт, надання послуг для державних потреб.

Дістали подальший розвиток питання, пов'язані з проблематикою контролю за угодженими діями та юридичної відповідальності за антиконкурентні дії, а саме:

обґрунтовано доцільність у розділі VI Закону „Про захист економічної конкуренції” надати визначення поняття контролю за угодженими діями суб'єктів господарювання;

аргументовано необхідність усунення неузгодженостей, зокрема, щодо положень про адміністративну відповідальність за антиконкурентні дії, що містяться в Господарському кодексі України, Законі “Про захист економічної конкуренції” та Кодексі України про адміністративні правопорушення;

запропоновано внесення змін в ст. 54 Закону „Про захист економічної конкуренції” та передбачення антиконкурентних дій серед правопорушень, за які посадові особи та інші працівники суб'єктів господарювання, працівники органів влади, місцевого самоврядування, адміністративно-господарського управління і контролю несуть адміністративну відповідальність відповідно до закону.

Практичне значення одержаних результатів. Висновки і пропозиції, які містяться в роботі, можуть бути основою при визначенні шляхів вдосконалення законодавства України про захист від антиконкурентних дій в економічній конкуренції. Положення дисертації можуть бути використані в навчальному процесі при читанні лекцій та проведенні практичних занять за курсом “Господарське право”.

Прикладний характер дослідження дозволяє використовувати його результати в практиці, зокрема органів Антимонопольного комітету України.

Результати дисертаційного дослідження використовуються в Одеській національній юридичній академії при викладанні навчальної дисципліни „Підприємницьке право” (довідка № 3-376 від 04.03.2005 р.). Окремі положення дисертаційної роботи використовувались при розробці заходів правового захисту діяльності ТОВ „Журавлівське ХПП” від антиконкурентних дій інших підприємств - конкурентів (довідка № 17 від 04.03.2005 р.), при впровадженні системи юридичного забезпечення господарської діяльності ЗАТ „Селена”, зокрема, захисту у відносинах з конкурентами (довідка № 280 від 01.03.2005 р.).

Деякі положення і висновки дисертації, які мають дискусійний характер, можуть скласти підгрунтя для наступних наукових досліджень.

Особистий внесок здобувача. Наукові результати проведеного дослідження отримані особисто автором на основі аналізу наукових здобутків, чинного законодавства України та зарубіжних країн, а також практики його застосування.

Апробація результатів дисертації. Результати дисертації висвітлювались на науково-практичному семінарі “Проблеми правового регулювання корпоративних відносин в Україні” (Львів, 2003), міжнародній науково-практичній конференції „Господарське законодавство України: практика застосування та перспективи розвитку у контексті європейського вибору” (Донецьк, 2004), а також на 6 (58) та 7 (59) звітних наукових конференціях професорсько-викладацького і аспірантського складу Одеської національної юридичної академії (2003, 2004).

Публікації. За результатами проведеного дослідження опубліковано 8 наукових праць загальним обсягом 3,0 д.а., у тому числі 6 наукових статей у фахових виданнях, перелік яких затверджений ВАК України. Усі праці виконані особисто автором.

Структура дисертації обумовлена метою і завданнями дослідження. Дисертація складається із вступу, чотирьох розділів, поділених на вісім підрозділів, і висновків. Загальний обсяг роботи - 194 сторінки комп'ютерного тексту. Робота містить також список використаних джерел із 180 найменувань та 3 додатки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

Розділ 1. Загальна характеристика антиконкурентних дій в економічній конкуренції присвячений дослідженню поняття антиконкурентних дій на основі аналізу конкуренції та конкурентних дій.

Аргументовано, що антиконкурентними діями в економічній конкуренції згідно із Законом “Про захист економічної конкуренції” є два види дій: антиконкурентні узгоджені дії суб'єктів господарювання та антиконкурентні дії органів влади, місцевого самоврядування, адміністративно-господарського управління та контролю.

Конкурентні правила, що містяться в законодавстві про захист економічної конкуренції, забезпечують, зокрема, інструменти, необхідні для боротьби проти антиконкурентних дій, підтримки конкуренції, що при неконтрольованій дії ринкових сил може бути обмежена або усунена.

Зазначено, що антиконкурентні дії спрямовані на отримання неправомірних переваг у конкуренції шляхом порушення встановленого та гарантованого державою правового господарського порядку на шкоду конкурентам та споживачам з впливом на загальні важелі ринку. Суб'єкт господарювання, який здійснює антиконкурентні дії, прагне домогтися успіху в конкуренції, спираючись не на свої досягнення в підвищенні якості товарів (або послуг) та зниженні його ціни, а неправомірно використовуючи недозволені методи, засоби та заходи на шкоду його конкурентам, споживачам та публічним інтересам у цілому.

Антиконкурентні дії мають двояку спрямованість: з одного боку, вони впливають на споживача шляхом залучення його попиту; з іншого - вони мають цілеспрямований вплив на конкурентів, їх діяльність на конкретному ринку та її результати.

Обгрунтовано, що конкурентні дії та антиконкурентні дії в економічній конкуренції мають спільну мету - одержання суб'єктом, що функціонує на ринку, найбільшого прибутку за допомогою залучення до своїх товарів (робіт, послуг) споживачів. Різниця між ними полягає в тому, що досягається ця мета різними засобами: у конкурентних діях правомірно, а в антиконкурентних діях - протиправно. На відміну від конкурентних дій, що корисні для суспільства внаслідок стимулювання економії матеріальних, фінансових і трудових ресурсів, спонукання постійно обновляти асортимент продукції, використовувати досягнення науково-технічного прогресу, антиконкурентні дії, навпаки, завдають шкоди державним і суспільним інтересам.

На основі дослідження робиться висновок, що антиконкурентні дії є правопорушеннями, тобто протиправними і винними діяннями суб'єктів господарювання, органів влади, місцевого самоврядування, адміністративно-господарського управління та контролю, що завдають або можуть завдати шкоди економічній конкуренції. Це правопорушення, що вчиняються вказаними суб'єктами і посягають на відносини у сфері реалізації свободи господарської діяльності та економічної конкуренції.

Розділ 2. Антиконкурентні узгоджені дії суб'єктів господарювання, який складається з трьох підрозділів, присвячений дослідженню поняття антиконкурентних узгоджених дій суб'єктів господарювання, їх типів і видів, а також заборони цих дій та винятків з неї.

З'ясовується, що антиконкурентна узгоджена дія суб'єктів господарювання вчиняється організованою сукупністю суб'єктів господарювання, які не поєднуються юридично в єдине правосуб'єктне утворення. Це означає створення квазісуб'єктної системи, що внаслідок існуючих між учасниками антиконкурентної узгодженої дії зв'язків характеризується впливом кожного з учасників системи на поведінку інших учасників на ринку. Незважаючи на таку взаємозалежність, учасники такої системи пов'язані певним тимчасовим інтересом, що не призводить до юридичного відокремлення групи як єдиного суб'єкта права.

Внаслідок антиконкурентних узгоджених дій сукупна ринкова влада їх учасників стає квазімонопольною. Така ринкова влада означає можливість для учасників антиконкурентних дій функціонувати на ринку незалежно від інших суб'єктів господарювання, керуючись лише власними цілями й інтересами.

Учасниками антиконкурентних узгоджених дій можуть бути як реальні, так і потенціальні конкуренти.

Відзначено, що формами прояву антиконкурентних узгоджених дій суб'єктів господарювання, що призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, є:

укладення суб'єктами господарювання угод у будь-якій формі;

прийняття об'єднаннями рішень у будь-якій формі;

будь-яка інша погоджена конкурентна поведінка (діяльність, бездіяльність) суб'єктів господарювання;

створення суб'єкта господарювання, метою чи наслідком створення якого є координація конкурентної поведінки між суб'єктами господарювання.

Аргументується, що антиконкурентні узгоджені дії суб'єктів господарювання поділяються на чотири типи - горизонтальні, вертикальні, конгломератні та змішані. Антиконкурентні горизонтальні, вертикальні, конгломератні та змішані узгоджені дії - це узгоджені дії, що є антиконкурентною поведінкою, яка призвела або може призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції.

За видами виокремлено антиконкурентні узгоджені дії суб'єктів господарювання, які стосуються:

встановлення цін чи інших умов придбання або реалізації товарів - дії щодо фіксації цін або інших умов;

обмеження виробництва, ринків товарів, техніко-технологічного розвитку, інвестицій або встановлення контролю над ними - обмежувальні або контролюючі дії;

розподілу ринків чи джерел постачання за певними ознаками - дії щодо розподілу ринків;

спотворення результатів торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів - спотворювальні дії;

усунення з ринку або обмеження доступу на ринок (вихід з ринку) інших суб'єктів господарювання, покупців, продавців; суттєвого обмеження конкурентоспроможності інших суб'єктів господарювання на ринку без об'єктивно виправданих на те причин - бар'єрні дії;

застосування різних умов до рівнозначних угод з іншими суб'єктами господарювання, що ставить останніх у невигідне становище в конкуренції; укладення угод за умови прийняття іншими суб'єктами господарювання додаткових зобов'язань, які за своїм змістом або згідно з торговими та іншими чесними звичаями в підприємницькій діяльності не стосуються предмета цих угод - дискримінаційні дії;

інші, які призводять або можуть призвести до недопущення, усунення або обмеження конкуренції.

Виходячи з того, що майже в усіх конкурентних законодавчих актах світу реалізовано принцип, за яким узгоджені дії є забороненими та можуть бути дозволеними лише як виняток, такий підхід застосовано й у Законі „Про захист економічної конкуренції”, а саме ст. 6 Закону антиконкурентні узгоджені дії забороняються, а в ст.ст. 7-10 Закону передбачено винятки з цього правила. Винятки із загального правила, установленого ст. 6 Закону, допускаються для досягнення суспільно корисних цілей у порядку і при наявності умов, що містяться в ст.ст. 7-10 Закону.

Обгрунтовано, що у Законі передбачені групові та індивідуальні винятки для узгоджених дій. Винятки із заборони, що передбачені в ст.ст. 7-9 Закону, можна вважати груповими винятками, оскільки вони стосуються не однієї узгодженої дії, а деяких категорій узгоджених дій суб'єктів господарювання, визначених у Законі. Індивідуальні винятки, можливість яких передбачена в ст. 10 Закону, установлюються щодо кожної конкретної узгодженої дії.

Розділ 3. Антиконкурентні дії органів влади, місцевого самоврядування, адміністративно-господарського управління та контролю, який складається з двох підрозділів, присвячується дослідженню поняття вказаних дій та їх видів.

На підставі цього аналізу робиться висновок, що антиконкурентні дії зазначених органів, на відміну від антиконкурентних узгоджених дій суб'єктів господарювання, не можуть бути у будь-яких виняткових випадках (наприклад, при доведенні перевищення їхнього позитивного ефекту над негативними наслідками) дозволені органами Антимонопольного комітету України чи іншими органами державної влади.

Обгрунтовано, що антиконкурентні дії охоплюють угоди органів влади, місцевого самоврядування, адміністративно-господарського управління і контролю, що обмежують конкуренцію. Через відсутність яких-небудь спеціальних указівок Закону слід вважати, що зазначені угоди можуть мати місце як між органами влади, місцевого самоврядування, адміністративно-господарського управління і контролю з обох сторін, так і між зазначеними органами, з одного боку, і суб'єктами господарювання, з іншого боку. Оскільки пряма вказівка в Законі на це відсутня, щоб уникнути обмежувального тлумачення поняття антиконкурентних дій слід в Законі поряд з узагальненим їх поняттям передбачити класифікацію антиконкурентних дій на індивідуальні і колективні.

Зазначається, що антиконкурентні дії органів влади, місцевого самоврядування, адміністративно-господарського управління і контролю поділяються на такі види:

заборонні (заборона або перешкоджання створенню нових підприємств чи здійснення підприємництва в інших організаційних формах у будь-якій сфері діяльності, а також встановлення обмежень на здійснення окремих видів діяльності, на виробництво, придбання чи реалізацію певних видів товарів; встановлення заборони на реалізацію певних товарів з одного регіону країни в іншому або надання дозволу на реалізацію товарів з одного регіону в іншому в певному обсязі чи за виконання певних умов);

примушувальні (пряме або опосередковане примушення суб'єктів господарювання до вступу в асоціації, концерни, міжгалузеві, регіональні чи інші форми об'єднань або здійснення концентрації суб'єктів господарювання в інших формах; пряме або опосередковане примушення суб'єктів господарювання до пріоритетного укладення договорів, першочергової поставки товарів певному колу споживачів чи першочергового їх придбання у певних продавців);

розподільні (будь-яка дія, спрямована на централізований розподіл товарів, а також розподіл ринків між суб'єктами господарювання за територіальним принципом, асортиментом товарів, обсягом їх реалізації чи закупівель або за колом споживачів чи продавців);

пільгові (надання окремим суб'єктам господарювання або групам суб'єктів господарювання пільг чи інших переваг, які ставлять їх у привілейоване становище стосовно конкурентів, що призводить або може призвести до недопущення, усунення, обмеження чи спотворення конкуренції);

дискримінаційні (дія, внаслідок якої окремим суб'єктам господарювання або групам суб'єктів господарювання створюються несприятливі чи дискримінаційні умови діяльності порівняно з конкурентами);

обмежувальні (дія, якою встановлюється не передбачені законами України заборони та обмеження самостійності підприємств, у тому числі щодо придбання чи реалізації товарів, ціноутворення, формування програм діяльності та розвитку, розпорядження прибутком);

інші дії, які призвели або можуть призвести до недопущення усунення, обмеження чи спотворення конкуренції.

Розділ 4. Контроль за узгодженими діями та юридична відповідальність за антиконкурентні дії, який складається з трьох підрозділів, присвячений дослідженню контролю за угодженими діями суб'єктів господарювання, особливостей доказування при розгляді справ про антиконкурентні дії та заходів юридичної відповідальності за вчинення антиконкурентних дій.

На підставі дослідження робиться висновок, що контроль за узгодженими діями суб'єктів господарювання - це державний контроль, що здійснюється органами Антимонопольного комітету України у вигляді попереднього надання дозволу на узгоджені дії, які призвели або можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, надання попередніх висновків стосовно таких дій, а також надання висновків щодо відповідності узгоджених дій суб'єктів господарювання вимогам Закону „Про захист економічної конкуренції”, у порядку, встановленому законодавством.

Зазначається, що загальні процедурні правила розгляду заяв та справ про надання дозволу на узгоджені дії суб'єктів господарювання передбачені у розділі VI Закону. Оскільки йдеться про здійснення державного контролю, необхідно іменувати цей розділ „Державний контроль за узгодженими діями суб'єктів господарювання”, де надати визначення поняття цього контролю.

Обгрунтовується, що особливості розгляду справ про антиконкурентні узгоджені дії суб'єктів господарювання, і зокрема, доказування у таких справах, залежать від того, чи є вони явними або таємними. Якщо має місце явна угода, то прямими доказами її існування є обмін учасниками взаємними зобов'язаннями (документи і показання свідків, що свідчать про те, що суб'єкти господарювання діяли спільно).

Найбільшу складність у практиці органів Антимонопольного комітету України складає розслідування таємних антиконкурентних узгоджених дій. Якщо відсутні докази узгодженої дії (наприклад, письмові матеріали, якими обмінювалися її учасники, або показання свідків, що були учасниками змови), її наявність може бути доведено як прямими, так і побічними доказами.

Зазначається, що доказами, що підтверджують наявність антиконкурентної узгодженої дії, зокрема, є: неможливість здійснення єдиної цінової політики її учасниками без наявності угоди; колективне порушення суб'єктами господарювання законодавства про захист економічної конкуренції; вступ суб'єктами господарювання в прямі взаємовідносини з конкурентами, в результаті яких вони спільно здійснюють одночасні й однакові зміни у своїй поведінці на ринку. Для спростування цих доказів суб'єкти господарювання повинні довести, що їх поведінка обумовлювалась не узгодженою дією, а незалежним вибором, і сприяла розвитку конкуренції або не призводила до негативних для конкуренції наслідків.

Аргументується, що за вчинення антиконкурентних узгоджених дій суб'єктів господарювання передбачена така система заходів юридичної відповідальності (санкцій):

адміністративно-господарські - накладення органами Антимонопольного комітету штрафів на суб'єктів господарювання (ч. 1 ст. 251 ГК України, ст. 52 Закону „Про захист економічної конкуренції”); вилучення незаконно одержаного прибутку в судовому порядку (ст. 253 ГК України);

господарські - відшкодування завданої шкоди у судовому порядку (ст. 255 ГК України, ч. 2 ст. 55 Закону „Про захист економічної конкуренції”);

адміністративні - накладення штрафу на керівників (розпорядників кредитів) підприємств (ст. 166-2 КУпАП).

За вчинення деяких антиконкурентних дій органів влади і управління (дискримінацію підприємців) передбачена адміністративна відповідальність у вигляді штрафу (ст. 166-3 КУпАП).

Іншими правоохоронними засобами (санкціями) є: примусове (на підставі рішення органу Антимонопольного комітету) припинення антиконкурентної дії, зобов'язування органів влади, місцевого самоврядування, адміністративно-господарського управління та контролю скасувати або змінити прийняті ними рішення чи розірвати угоди, визнані антиконкурентними діями цих органів (ст. 8 Закону „Про Антимонопольний комітет”, ст. 48 Закону „Про захист економічної конкуренції”).

ВИСНОВКИ

Проведене дослідження правового захисту від антиконкурентних дій в економічній конкуренції та отримані на його основі результати спрямовані на вирішення наукової задачі, що полягає в науковому обгрунтуванні напрямків удосконалення правових засобів захисту від антиконкурентних дій для більш ефективного здійснення господарської діяльності. Запропоноване вирішення наукової задачі має істотне значення для підвищення ефективності господарського законодавства і розвитку науки господарського права.

На основі проведеного дослідження сформульовано такі висновки:

1. Антиконкурентні дії в економічній конкуренції - це дії, що вчиняються суб'єктами господарювання або органами влади, місцевого самоврядування, адміністративно-господарського управління та контролю, суперечать законодавству про захист економічної конкуренції та завдають шкоди відносинам конкуренції у вигляді недопущення, обмеження, усунення або спотворення конкуренції.

2. Антиконкурентні узгоджені дії суб'єктів господарювання - це узгоджені дії, що призвели або можуть призвести до недопущення, обмеження або усунення вільної конкуренції на ринку і викликають негативні наслідки як для конкурентів (дійсних і потенційних), так і для споживачів.

Учасники антиконкурентної узгодженої дії, зберігаючи повну господарську відокремленість і самостійність як суб'єкти господарювання, фактично стають залежними один від одного у проведенні єдиної антиконкурентної політики, наслідком чого є їхня загальна незалежність від кон'юнктури ринку і боротьба не один з одним, а з іншими конкурентами, які не є учасниками антиконкурентної узгодженої дії.

3. Антиконкурентні узгоджені дії суб'єктів господарювання поділяються на чотири типи: горизонтальні, вертикальні, конгломератні та змішані.

Слід вказати в Законі „Про захист економічної конкуренції” типи антиконкурентних узгоджених дій, що буде сприяти єдиному їх тлумаченню при застосуванні законодавства про захист економічної конкуренції:

4. Групові винятки щодо узгоджених дій стосовно постачання та використання товарів, що містяться в ст. 8 Закону, викладені занадто абстрактно, тому їхнє застосування викликає складнощі на практиці. У зв'язку з цим пропонується деталізувати ці групові винятки, зокрема, щодо договорів комерційної концесії.

5. Антиконкурентні діяння органів влади, місцевого самоврядування, адміністративно-господарського управління та контролю - це діяння, вчинені у зв'язку з неправомірним здійсненням цими органами діяльності в процесі реалізації нормативно закріплених за ними владних повноважень, що негативно впливають чи можуть вплинути на діяльність суб'єктів господарювання та конкуренцію у вигляді її недопущення, усунення, обмеження чи спотворення.

Згідно з ч. 1 ст. 15 Закону антиконкурентні дії органів влади, місцевого самоврядування, адміністративно-господарського управління та контролю можуть бути як у формі дій, так і бездіяльності, тому для усунення внутрішнього протиріччя, що міститься в цій нормі, слід внести зміни у зазначену статтю, позначивши порушення як “антиконкурентні діяння”.

6. Оскільки спеціальні конкурентні правила стосовно проведення конкурсу на розміщення замовлень на поставки товарів для державних потреб не передбачені Законом, що викликає труднощі при кваліфікації відповідних антиконкурентних діянь органів влади, місцевого самоврядування, адміністративно-господарського управління та контролю, необхідно у розділі III Закону „Про захист економічної конкуренції” закріпити конкурентні вимоги до проведення конкурсу на розміщення замовлень на поставки товарів, виконання робіт, надання послуг для державних потреб.

7. У розділі VI Закону „Про захист економічної конкуренції” йдеться про здійснення державного контролю за узгодженими діями суб'єктів господарювання, тому доцільно іменувати цей розділ „Державний контроль за узгодженими діями суб'єктів господарювання”, де необхідно надати визначення поняття цього контролю.

8. Слід привести у відповідність положення про адміністративну відповідальність за антиконкурентні дії, що містяться в Господарському кодексі України, Законі “Про захист економічної конкуренції” і Кодексі України про адміністративні правопорушення.

Для цього вважаємо доцільним внести зміни в ст. 54 Закону „Про захист економічної конкуренції” та передбачити антиконкурентні дії серед правопорушень, за які посадові особи та інші працівники суб'єктів господарювання, працівники органів влади, місцевого самоврядування, адміністративно-господарського управління і контролю несуть адміністративну відповідальність відповідно до закону.

Також слід узгодити термінологію щодо позначення правопорушень у ст. 30, 252 ГК України, Законі „Про захист економічної конкуренції” та ст. 166-2, 166-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Каштанов О.С. Поняття антиконкурентних дій органів влади, місцевого самоврядування та адміністративно-господарського управління та контролю // Актуальні проблеми держави і права. - Одеса: Юрид. літ. - 2003. - Вип. 18. - С.633-636.

2. Каштанов О.С. Загальна характеристика антиконкурентних узгоджених дій суб'єктів господарювання // Актуальні проблеми держави і права. - Одеса: Юрид. літ. - 2003. - Вип. 21. - C.317-321.

3. Каштанов О.С. Поняття антиконкурентних дій суб'єктів господарювання // Науковий вісник Буковинського державного фінансово-економічного інституту. Сер. : Економічні науки. - Чернівці: НДФІ. - 2003.- Вип. 4. - С.80-82.

4. Каштанов О.С. Види антиконкурентних дій органів влади, місцевого самоврядування та адміністративно-господарського управління і контролю // Актуальні проблеми держави і права. - Одеса: Юрид. літ. - 2004. - Вип. 22. - C.683-688.

5. Каштанов О.С. Антиконкурентні узгоджені дії суб'єктів господарювання: сутність, форми та суб'єкти // Підприємництво, господарство і право. - 2004. - № 7. - С. 56-59.

6. Каштанов О.С. Види антиконкурентних узгоджених дій суб'єктів господарювання // Підприємництво, господарство і право. - 2004. - № 8.- С.47-50.

7. Каштанов О.С. Юридична відповідальність за антиконкурентні дії // Хозяйственное законодательство Украины: практика применения и перспективы развития в контексте европейского выбора. - Донецк: ИЭПИ НАН Украины. - 2005. - С.384 -388.

8. Каштанов О.С. Деякі аспекти правового захисту від антиконкурентних дій суб'єктів господарювання // Матеріали наук.-практ. семінару „Правове регулювання корпоративних відносин в Україні”. - Львів: Львівський інститут внутрішніх справ при Національній академії внутрішніх справ України. - 2003.- С. 91-94.

АНОТАЦІЯ

Каштанов О.С. Правовий захист від антиконкурентних дій в економічній конкуренції. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.04 „Господарське право; господарсько-процесуальне право”. - Інститут економіко-правових досліджень НАН України, Донецьк, 2005.

Робота присвячена дослідженню правового захисту від антиконкурентних дій в економічній конкуренції. У дисертації сформульовано дефініцію антиконкурентних дій в економічній конкуренції як дій, що вчиняються суб'єктами господарювання або органами влади, місцевого самоврядування, адміністративно-господарського управління та контролю, суперечать законодавству про захист економічної конкуренції та завдають шкоди відносинам конкуренції у вигляді недопущення, обмеження, усунення або спотворення конкуренції. Визначено антиконкурентні узгоджені дії суб'єктів господарювання та виявлено їх особливості. Здійснено класифікацію антиконкурентних узгоджених дій суб'єктів господарювання. Досліджено заборону антиконкурентних узгоджених дій та винятки з неї. Встановлено специфіку антиконкурентних дій органів влади, місцевого самоврядування, адміністративно-господарського управління та контролю, а також виявлено їх види. Досліджено процедуру контролю за узгодженими діями суб'єктів господарювання. Виявлено особливості доказування при розгляді справ про антиконкурентні дії. Систематизовано заходи юридичної відповідальності за вчинення антиконкурентних дій. Обгрунтовано пропозиції з удосконалення правового захисту від антиконкурентних дій в економічній конкуренції в Україні.

Ключові слова: економічна конкуренція, узгоджені дії, антиконкурентні дії, суб'єкти господарювання, правовий захист, контроль, юридична відповідальність.

Каштанов А.С. Правовая защита от антиконкурентных действий в экономической конкуренции. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.04 “Хозяйственное право; хозяйственно-процессуальное право”. - Институт экономико-правовых исследований НАН Украины, Донецк, 2005.

Диссертация посвящена исследованию правовой защиты от антиконкурентных действий в экономической конкуренции. В работе: сформулирована дефиниция антиконкурентных действий в экономической конкуренции; определено понятие антиконкурентных согласованных действий субъектов хозяйствования и выявлены их особенности; осуществлена классификация антиконкурентных согласованных действий; проанализирован запрет антиконкурентных действий и исключения из него; установлена специфика антиконкурентных действий органов власти, местного самоуправления, административно-хозяйственного управления и контроля, а также выявлены их виды; исследована процедура контроля за согласованными действиями субъектов хозяйствования; выявлены особенности доказывания при рассмотрении дел об антиконкурентных действиях; определены виды мер юридической ответственности (санкций) за совершение антиконкурентных действий; обоснованы предложения по совершенствованию правовой защиты от антиконкурентных действий в экономической конкуренции в Украине.

Обоснована дефиниция антиконкурентных действий в экономической конкуренции как действий, совершаемых субъектами хозяйствования или органами власти, местного самоуправления, административно-хозяйственного управления и контроля, которые противоречат законодательству о защите экономической конкуренции и причиняют вред отношениям конкуренции в виде недопущения, ограничения, устранения или искажения конкуренции.

Антиконкурентные согласованные действия субъектов хозяйствования определены как согласованные действия, которые привели или могут привести к недопущению, ограничению или устранению свободной конкуренции на рынке и вызывают негативные последствия как для конкурентов (действительных и потенциальных), так и для потребителей.

Участники антиконкурентного согласованного действия, сохраняя полную хозяйственную обособленность и самостоятельность как субъекты хозяйствования, становятся зависимыми друг от друга в проведении единой антиконкурентной политики, следствием чего является их общая независимость от конъюнктуры рынка и борьба не друг с другом, а с другими конкурентами, не являющимися участниками антиконкурентного согласованного действия.

Антиконкурентные согласованные действия субъектов хозяйствования подразделяются на четыре типа: горизонтальные, вертикальные, конгломератные и смешанные. Аргументируется необходимость указать в Законе “О защите экономической конкуренции” типы антиконкурентных согласованных действий.

Установлено, что групповые исключения для согласованных действий по поставке и использованию товаров, содержащиеся в ст. 8 Закона, изложены слишком абстрактно, поэтому их применение вызывает трудности в практике. В связи с этим предлагается детализировать эти групповые исключения, в частности, относительно договоров коммерческой концессии.

Обосновано, что антиконкурентные действия органов власти, местного самоуправления, административно-хозяйственного управления и контроля - это деяния, совершенные в связи с неправомерным осуществлением этими органами деятельности в процессе реализации нормативно закрепленных за ними властных полномочий, которые негативно воздействуют или могут воздействовать на деятельность субъектов хозяйствования и конкуренцию в виде ее недопущения, устранения, ограничения или искажения.

Поскольку согласно ч. 1 ст. 15 Закона антиконкурентные действия органов власти, местного самоуправления, административно-хозяйственного управления и контроля могут быть как в форме действий, так и бездеятельности, для устранения внутреннего противоречия, содержащегося в этой норме, следует внести изменения в указанную статью, указав нарушения как “антиконкурентные деяния”.

Поскольку в разделе VI Закона “О защите экономической конкуренции” речь идет об осуществлении государственного контроля за согласованными действиями субъектов хозяйствования, целесообразно именовать этот раздел “Государственный контроль за согласованными действиями субъектов хозяйствования”, где дать определение понятия этого контроля.

Следует привести в соответствие положения об административной ответственности за антиконкурентные действия, содержащиеся в Хозяйственном кодексе Украины, Законе “О защите экономической конкуренции” и Кодексе Украины об административных правонарушениях.

Для этого представляется целесообразным внести изменения в ст. 54 Закона “О защите экономической конкуренции” и предусмотреть антиконкурентные действия среди правонарушений, за которые должностные лица и иные работники субъектов хозяйствования, работники органов власти, местного самоуправления, административно-хозяйственного управления и контроля несут административную ответственность согласно закону. Также следует согласовать терминологию в обозначении правонарушений в ст.ст. 30, 252 ХК Украины, Законе “О защите экономической конкуренции” и ст.cт. 166-2, 166-3 Кодекса Украины об административных правонарушениях.

Ключевые слова: экономическая конкуренция, согласованные действия, антиконкурентные действия, субъекты хозяйствования, правовая защита, контроль, юридическая ответственность.

Kashtanov O.S. Legal protection from anticompetitive actions in economic competition. - Manuscript.

Dissertation for the obtaining of the Degree of the Candidate of Legal Sciences in the specialty 12.00.04 - Economic Law, Law of Commercial procedure. - Institute of Economic and Legal Research, National Academy of Sciences of Ukraine, Donetsk, 2005.

The actual thesis is devoted to the analysis of legal protection from anticompetitive actions in economic competition. The definition of anticompetitive actions in economic competition as actions which are realized by economic subjects or the governmental, regional and administrative-economic authorities, violate the legislation of the protection of economic competition and damage the competitive relations in the form of limitation, removal or distortion of the competition, is given. Anticompetitive coordinative actions of economic subjects and their specifics are defined. The classification of anticompetitive coordinative actions of economic subjects is conducted. The prohibition of anticompetitive actions and exemptions of it are analyzed. The specifics of anticompetitive actions of governmental, regional and administrative-economic authorities and their types are defined. The procedure of the control of coordinative actions of economic subjects is determined. The specifics of proving in investigation of anticompetitive actions is analyzed. The means of legal responsibility for anticompetitive actions are determined. The proposals of the improvement of legal protection from anticompetitive actions in economic competition in Ukraine are given.

Key words: economic competition, coordinative actions, anticompetitive actions, economic subjects, legal protection, control, legal responsibility.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.