Причинний зв’язок у злочинах, що вчиняються через необережність

Зроблений висновок - у досліджуваних злочинах порушення правил безпеки завдає шкоди додатковому безпосередньому об'єкту (здоров'ю і життю людини) через ураження основного безпосереднього об'єкта кримінально-правової охорони (безпеки виробництва або безпеки руху чи експлуатації транспорту). В узагальненому вигляді механізм заподіяння шкоди суспільним відносинам є таким: порушення правил безпеки призводить до змін в основному безпосередньому об'єкті (заподіяння соціальної шкоди) і через останній - до шкідливих наслідків у додатковому безпосередньому об'єкті (заподіяння фактичної шкоди).

На підставі викладеного дисертант удосконалив критерії встановлення причинного зв'язку, орієнтовані на юристів: 1) чи було діяння особи у вигляді порушення правила безпеки необхідною умовою створення аварійної ситуації? 2) чи належать шкідливі наслідки, що настали в об'єктах кримінально-правової охорони, до тієї категорії наслідків, на запобігання яких розраховане відповідне правило безпеки, порушене суб'єктом? 3) чи відповідає об'єктивний механізм заподіяння шкоди тій послідовності настання наслідків, на запобігання якій розраховане відповідне правило безпеки, порушене суб'єктом? (останній критерій запропонований автором).

Для відмежування безпосереднього заподіяння шкоди від створення умов її заподіяння у злочинах, що вчиняються через необережність, дисертантом розроблена класифікація порушень правил безпеки залежно від ступеня глибини ураження об'єкта кримінально-правової охорони, а саме: 1) порушення правил, що є формальним (небезпека для об'єкта не створюється): кримінальна відповідальність виключається через відсутність будь-якого зв'язку зі шкідливим наслідком; 2) порушення правил, що сприяє настанню наслідку (необхідна, але не достатня умова; небезпека для об'єкта створюється, але реалізується за рахунок приєднання інших факторів, що сприяють заподіянню шкоди): зумовлюючий зв'язок. Кримінальна відповідальність має бути встановлена у вигляді привілейованого складу злочину; 3) порушення правил, що породжує наслідок (умова і необхідна, і достатня; небезпека для об'єкта створюється і реалізується поведінкою одного суб'єкта без приєднання інших факторів, що сприяють заподіянню шкоди): причинний зв'язок. Кримінальна відповідальність настає на загальних підставах і встановлюється у вигляді основного (або кваліфікованого) складу злочину.

У підрозділі 3.3. “Диференціація кримінальної відповідальності за необережні діяння з урахуванням видів детермінаційних зв'язків” досліджені проблеми встановлення кримінальної відповідальності за спільне заподіяння тяжких наслідків - результат порушень правил безпеки, що вчиняються кількома особами.

Зроблений висновок про те, що у багатьох ситуаціях об'єктивного перебігу необережного злочину, вчиненого у співзаподіянні, кримінально-правову оцінку отримують дії лише однієї особи з числа тих, які завдали шкоди. За даними автора, 25,3% необережних злочинів у сфері взаємодії людини і техніки вчиняються групою осіб, а несе відповідальність за це лише останній із співзаподіювачів. Інші особи, які припустилися порушення правил безпеки і сприяли настанню спільного злочинного наслідку, не притягуються до кримінальної відповідальності за відсутністю причинного зв'язку.

Аналіз поведінки осіб, визнаних винними, доводить, що їхні діяння не завжди є безпосередньою причиною заподіяння шкоди, нерідко вони можуть являти собою створення умов такого заподіяння. Отже, стосовно суспільно небезпечних діянь, що вчиняються через необережність, спостерігається ситуація їх “неповної криміналізації” - законодавець не зміг виявити всі діяння, характер і ступінь суспільної небезпеки яких дозволяє визнати останні злочинами. Оскільки нерідко порушення правил безпеки з боку кількох осіб постають необхідними умовами настання шкідливих наслідків, які іноді є особливо тяжкими (загибель багатьох потерпілих тощо), то характер і ступінь небезпеки такого діяння видається достатнім для визнання його злочином. Відповідно до цього зроблений висновок про наявність певної прогалини у кримінально-правовому регулюванні і запропоновано встановити у кримінальному законі злочинність зумовлювання шкоди. Це дасть змогу водночас диференціювати кримінальну відповідальність за необережні діяння з урахуванням видів детермінаційних зв'язків. Сформульовані автором склади злочинів (п. 2 висновків) належать до привілейованих.

Основні наукові здобутки дисертанта, окрім тих, що висвітлені вище, відображені, зокрема, у таких положеннях:

I. Вивчення проблеми встановлення причинного зв'язку у злочинах, що вчиняються через необережність, переконливо засвідчує: жодна з теорій причинного зв'язку у кримінальному праві, якою б логічною і стрункою вона не здавалась, не може пройти випробування реальними життєвими ситуаціями. Вони є доволі різноманітними, оскільки суспільство безперервно розвивається і виникають нові форми небезпечної поведінки. З огляду на те, що доктрина наразі не здатна запропонувати для потреб юридичної практики якусь одну прийнятну теорію причинного зв'язку, автор вважає законодавчий шлях вирішення цієї проблеми найоптимальнішим.

II. Пропонується внести певні корективи до Кримінального кодексу України.

1. Доповнити розділ X “Злочини проти безпеки виробництва” статтею такого змісту:

“Стаття 2751. Порушення правил безпеки виробництва, що створило умови для настання тяжких наслідків

Порушення правил охорони праці або безпеки ведення робіт, а також інше порушення правил безпеки виробництва, що створило умови для заподіяння тяжких тілесних ушкоджень або смерті потерпілому та призвело до настання цих наслідків, -- карається...”.

2. Доповнити розділ XI “Злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту” статтею такого змісту:

“ Стаття 2861. Порушення правил безпеки на транспорті, що створило умови для настання тяжких наслідків

Порушення правил безпеки руху або експлуатації транспорту, а також інше порушення чинних на транспорті правил безпеки, що створило умови для заподіяння тяжких тілесних ушкоджень або смерті потерпілому та призвело до настання цих наслідків, -- карається...”.

Запропоновані новели передбачатимуть відповідальність лише за ті порушення правил безпеки, які є необхідними умовами створення інтегративної причини настання злочинних наслідків. За межами дослідження залишились проблеми відповідальності за порушення правил безпеки, що створили умови для спричинення тяжких наслідків іншою особою; діяння останньої перебувають у безпосередньому причинному зв'язку із заподіяною шкодою.

Список опублікованих автором праць за темою дисертації

1. Багіров С.Р. Причинний зв'язок у кримінальному праві: огляд стану проблеми // Проблеми пенітенціарної теорії і практики. - К.: КІВС, 2002. - № 7. - С. 166-171.

2. Багіров С.Р. Вчення про причинний зв'язок у вітчизняній науці кримінального права дорадянського періоду (XIX - поч. XX ст.ст.) // Держава та регіони. - Серія: Право. - 2002. - № 5. С. 8085.

3. Багіров С.Р. Причинний зв'язок у “транспортних” злочинах // Теорія і практика застосування чинного кримінального і кримінально-процесуального законодавства в сучасних умовах. - Ч. 1. - К.: НАВС України, 2002. - С. 51-52.

4. Багіров С.Р. Специфіка причинного зв'язку у злочинах, вчинених з необережності // Кримінальний кодекс України 2001 р. (проблеми, перспективи та шляхи вдосконалення кримінального законодавства). - Львів: ЛІВС, 2003. - С. 60-62.

5. Багіров С.Р. Загальна характеристика необережних злочинів за Кримінальним кодексом України // Проблеми пенітенціарної теорії і практики. - К.: КІВС, 2003. - № 8. - С. 115-120.

6. Багіров С.Р. Злочини проти безпеки руху або експлуатації транспорту: проблеми встановлення причинного зв'язку // Адвокат. - 2004. - № 5. - С. 14-17.

7. Музика А., Багіров С. Диференціація відповідальності за необережні злочини з урахуванням різновидів детермінаційних зв'язків // Право України. - 2004. - № 7. - С. 114-118.

8. Багіров С.Р. Зміст і значення порушення правил безпеки при встановленні причинного зв'язку в необережному злочині // Держава і право. - Вип. 25. - К.: Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2004. - С. 481-486.

9. Багіров С.Р. Причинний зв'язок, ускладнений втручанням привхідних сил (на прикладі транспортних злочинів) // Проблеми пенітенціарної теорії і практики. - К.: КІВС, 2004. - № 9. - С. 155-163.

10. Багіров С.Р. Кримінально-правовий аспект соціального захисту у сфері боротьби зі злочинною необережністю // Захист соціальних та економічних прав людини: міжнародні стандарти і законодавство України. - К.: КЮІ МВС України, 2004. - С. 143-145.

11. Музыка А.А., Багиров С.Р. Привилегированные составы преступлений с неосторожной формой вины // Уголовное право: стратегия развития в XXI веке. - М.: МГЮА, 2005. - С. 131-134.

Анотація

Багіров С.Р. Причинний зв'язок у злочинах, що вчиняються через необережність. Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.08 - кримінальне право і кримінологія; кримінально-виконавче право. Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, Київ, 2005.

У дисертації досліджується комплекс проблем теоретичного і практичного характеру, пов'язаних із встановленням причинного зв'язку у злочинах, що вчиняються через необережність. Проаналізовані концепції причинного зв'язку у необережних злочинах, що розроблені в доктрині кримінального права починаючи з XIX ст. Досліджені та встановлені закономірності розвитку причинного зв'язку в найбільш складних для теорії і практики ситуаціях. Особлива увага приділена вивченню проблем встановлення причинного зв'язку у злочинах проти безпеки виробництва й у злочинах проти безпеки руху та експлуатації транспорту. Запропоноване законодавче вирішення у межах Особливої частини Кримінального кодексу України одного з аспектів проблеми необережного співзаподіяння шкоди. Сформульовані кримінально-правові норми, що передбачають відповідальність за порушення правил безпеки, яке створило умови для заподіяння тяжких наслідків і потягло їх настання.

Ключові слова: причинний зв'язок, необережний злочин, порушення правил безпеки, злочинний наслідок, необережне співзаподіяння, заподіяння шкоди.

Аннотация

Багиров С.Р. Причинная связь в преступлениях, совершаемых по неосторожности. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.08 уголовное право и криминология; уголовно-исполнительное право. Институт государства и права им. В.М. Корецкого НАН Украины, Киев, 2005.

В диссертации исследуется комплекс проблем теоретического и практического характера, связанных с установлением причинной связи в преступлениях, совершаемых по неосторожности.

Проанализированы концепции причинной связи в неосторожных преступлениях, разработанные в науке уголовного права начиная с XIX в.

На новом концептуальном уровне обоснован тезис относительно причинной связи как вида детерминационной зависимости, применяемого в уголовном праве. Для объективного обоснования ответственности за определенные преступления законодатель использует такой вид детерминационной зависимости, при наличии которого соответствующее нарушение правил безопасности непосредственно не причиняет вреда, а по своим свойствам приближается к созданию условий для наступления последствий. Диссертант установил, что дискуссии среди исследователей по проблеме причинной связи вызываются неоправданной абсолютизацией значения каузальности в уголовном праве, а также стремлением установить признаки причинной связи там, где имеют место иные виды детерминационных зависимостей.

Исследованы закономерности развития причинной связи в наиболее сложных для теории и практики ситуациях. Особое внимание уделено изучению проблем установления причинной связи в преступлениях против безопасности производства и в преступлениях против безопасности движения и эксплуатации транспорта.

Выявлена непоследовательность отечественного законодателя в части установления уголовной ответственности за нарушения правил безопасности при осуществлении деятельности, являющейся источником повышенной опасности, если эти нарушения не причиняют вред непосредственно, а лишь обусловливают его наступление. Сформулированы составы преступлений, предусматривающие ответственность за неосторожное сопричинение вреда.

Для решения проблемы причинной связи в преступлениях, совершаемых по неосторожности, предложено дифференцировать уголовную ответственность путем установления смягченной уголовной наказуемости преступного обусловливания вреда.

Разработана доктринальная модель уголовно-правовых норм, предусматривающих ответственность за нарушения правил безопасности, создающие условия для наступления тяжких последствий и вызывающие их.

Ключевые слова: причинная связь, неосторожное преступление, нарушение правил безопасности, преступное последствие, неосторожное сопричинение, причинение вреда.

Annotation

Bagirov S.R. Causal relation in crimes committed by carelessness. Manuscript.

The Thesis for a Candidate`s Degree in Law Sciences in Speciality 12.00.08. - Criminal Law and Criminology; Criminal-Executive Law. The V.M. Koretsky Institute of the State and Law of the Ukrainian National Academy of Sciences, Kyiv, 2005.

The dissertation is devoted to the research of a number of theoretical and practical problems related with establishment of causal relation in crimes committed by carelessness. The historical review of conceptions of the causal relation in criminal law from XIX century till nowdays in crimes committed by carelessness has been carried out. Regularities of causal relation development in the most difficult situations of theory and practice have been established and researched. The special attention is paid to research of establishment of the causal relation in crimes against production, traffic safety and transport operating safety.

The legislative decision of the problem connected with co-causality in crimes committed by carelessness in Special Part of Criminal Code of Ukraine has been proposed. The criminal law regulations which foresee the responsibility for breach of safety rules that created conditions of causality of serious consequences and tend to their appearance.

Keywords: causal relation, crime committed by carelessness, breach of safety rules, criminal consequence, co-causality in crimes committed by carelessness, endamagement.

Размещено на Allbest.ru