Парадигма формування освітньої політики держави щодо розвитку обдарованості

Размещено на http://www.allbest.ru/

Парадигма формування освітньої політики держави щодо розвитку обдарованості

Кусень О.В., головний спеціаліст відділу

«Якщо твої плани розраховані на рік - сій хліб, якщо твої плани розраховані на десятиріччя - посади дерева, якщо твої плани розраховані на віки - виховуй дітей!», - говорить народна мудрість.

Актуальність дослідження механізмів державного управління у сфері розвитку обдарованості зумовлена інтеграцією України до європейського і світового освітнього простору, розвитком взаємовигідного співробітництва у вирішенні актуальних питань освіти зумовлює необхідність вивчення і використання іноземного досвіду.

Дитяча обдарованість в усі часи викликала великий інтерес і виступала цінністю суспільства, оскільки є об'єктивним гарантом його подальшого соціально-економічного й культурно-політичного розвитку. Відповідно актуалізується гуманітарна корекція сфери освіти, переглядаються її концептуальні та методологічні засади, уможливлюється її реформування і дотичні до нього зміни у вихованні особистості в напрямі орієнтування на її різносторонній потенціал, розвиток обдарованості й таланту.

Предметом спеціального наукового пошуку освіта обдарованих виступила з першої третини ХХ століття, коли вчені різних країн світу розглядали її як особливий і невід'ємний компонент розвитку загальної освіти й освітнього простору загалом. В освітніх системах країн Європи, Америки й Азії її не декларували, а забезпечували перманентний поступ як реального фактора прогресу суспільства з метою досягнення благополуччя громадян. Відповідно сутність навчання й виховання обдарованих дітей полягала в доведенні рівня впливу традиційних освітніх інститутів до мінімального. Стимулювались самоосвіта, неформальна освіта, впровадження інформаційних технологій, цікавих проектів та ініціатив. На підставі зазначеного вибудовувалась і система розвитку освіти загалом, визначалась її національна мета зі спрямуванням у ХХІ століття, здійснювалась розробка освітніх стандартів на світовому рівні, проектувались її фінансові ресурси, соціальний та законодавчий захист, чіткість форм звітності й контролю.

Зацікавленість урядовців фахівців, батьків зрозуміла - йдеться не лише про долі окремих особистостей, а й про майбутнє країни, всього світу. Адже саме талановиті, обдаровані, здатні до творчості люди створюють нові теорії та нові технології, пропонують нові шляхи розвитку, рятують нас у кризових ситуаціях. обдарованість освітній політика дерджавний

Але що ж таке обдарованість?

Одним із перших у вітчизняній науці визначення дав у 1940 році

Теплов Б.М., який говорив про те, що обдарованість слід розуміти як те якісно своєрідне сполучення здібностей, від яких залежить можливість досягнення більшого або меншого успіху у виконанні тієї чи іншої діяльності. На сьогодні психологічний аналіз сутності обдарованості дає можливість стверджувати, що обдарованість - комплексне явище психіки людини, яке включає єдність інтелекту, творчості та мотивації.

Згідно з національними інтересами України, яка торує свій непростий шлях стратегічного самовизначення, завдання розробки методологічних засад виявлення, розвитку та підтримки обдарованих дітей також постає як найбільш пріоритетне. Це, зокрема, підтверджується Державною цільовою програмою роботи з обдарованими дітьми, яка спрямована на забезпечення формування інтелектуального потенціалу нації шляхом створення оптимальних умов для виявлення обдарованої молоді і надання їй підтримки в розвитку творчого потенціалу, самореалізації такої молоді та її постійного духовного самовдосконалення.

Серед іноземних держав важливу увагу у розвитку обдарованих дітей заслуговує досвід Республіки Польща, що є європейською державою і має подібну українській структуру освіти, спільні історичні та культурні риси, значні досягнення.

Національна доктрина розвитку освіти України у XXI ст. визначила, що головною метою української системи освіти є створення умов для розвитку і самореалізації кожної особистості. Кожна особистість має творчий потенціал. Водночас творча особистість - це не тільки особистість, що потенційно володіє здібностями до творчості, але й проявляє себе в систематичній творчій діяльності.

В забезпеченні функціонування комплексного механізму державного управління у сфері розвитку обдарованості, який в Україні формується починаючи з 1991 року, вирішальну роль відіграють економічний, організаційний, правовий та інформаційний механізми. У літературі з державного управління існують різні підходи щодо видів і класифікації механізмів державного управління. Як зазначає Н. Брюховецька, «залежно від того, які саме проблеми і як вирішуються із застосуванням конкретного механізму управління може бути складним (комплексним) і включати в себе декілька самостійних механізмів» [1, с. 25]: економічний, організаційний, правовий, мотиваційний інформаційний тощо. Кожен із механізмів є сукупністю певних елементів, завдяки яким і здійснюється дане управління.

Загалом, можна стверджувати, що механізми державного управління у досліджуваній сфері «теоретично» відповідають вимогам часу: прийнято ряд нормативно-правових актів, створено відповідні органи державної влади, на які покладено певні функції (організаційно-правовий механізм), реалізуються цільові програми та проекти (економічний), здійснено певні кроки щодо залучення інформаційного ресурсу для вирішення проблем дітей (інформаційний механізм). Натомість, кожен з них має певні недоліки у практичних вимірах й потребує вдосконалення.

У кожній державі суттєвий вплив на розвиток суспільства та окремих його сфер, зокрема обдарованості, справляють вищі органи державної влади: парламент, президент та уряд.

Особливе місце в механізмі здійснення державного впливу, регулювання суспільних відносин в Україні займає Верховна Рада, яка, як єдиний законодавчий орган країни, відповідно до ст. 23 Конституції України визначає право кожної людини на вільний і всебічний розвиток своєї особистості, ст.ст. 38, 39 Закону України «Про освіту», ст. 9 Закону України «Про загальну середню освіту», Закону України «Про позашкільну освіту», визначає державну політику у сфері розвитку особистості дитини в навчальних закладах держави.

Повноваження Президента України у цій сфері визначені Конституцією України, відповідно до якої він є гарантом забезпечення «права на вільний розвиток своєї особистості» [4, ст.23]. Відповідно до Указу Президента України «Про національну доктрину розвитку освіти» від 17.04.2002р. № 347/2002 держава повинна забезпечувати створення умов для розвитку обдарованих дітей і молоді, а пріоритетним напрямком державної політики в цьому питанні є розвиток позашкільної освіти.

З метою збереження і підвищення інтелектуального потенціалу суспільства, заохочення обдарованих дітей та стимулюванню творчій праці вчителя, введено в дію ряд Указів Президента України, якими визначаються пріоритетні напрямки державної політики у сфері розвитку обдарованості: «Про призначення стипендії Президента України учасникам і призерам Міжнародних учнівських олімпіад з базових навчальних предметів» № 1419/98 від 30.12.1998р., «Про Всеукраїнський конкурс «Учитель року» № 489/95 від 29.06.1995р., «Про відзначення призерів і учасників Міжнародних учнівських олімпіад та їх учителів» № 169/2000 від 05.02.2000р., «Про додаткові заходи щодо державної підтримки обдарованої молоді» № 612/2000 від 24.04.2000р., «Про Програму роботи з обдарованою молоддю на 2001-2005 роки» № 78/2001 від 08.02.2001 року, «Про додаткові заходи щодо забезпечення розвитку освіти в Україні» № 118/2001 від 25.04.2001р., «Про заходи щодо розвитку системи виявлення та підтримки обдарованих дітей та молоді» №927/2010 від

30.09.2010 р., «Про призначення грантів Президента України для підтримки наукових досліджень молодих учених на 2011 рік» від 20.05.2011 р. № 592/2011

Кабінет Міністрів України відповідно до Державної цільової соціальної програми розвитку позашкільної освіти на період до 2014 року, Національної доктрини розвитку освіти, Концепції позашкільної освіти та виховання, Положення про позашкільний навчальний заклад тощо, забезпечує проведення державної політики щодо обдарованості, розробку і здійснення цільових загальнодержавних програм, координацію діяльності центральних та місцевих органів влади у даній сфері.

Функції організації виконання соціальних завдань держави здійснюються на національному рівні міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади.

Станом на 1 січня 2013 року в Україні успішно діяло 1554 позашкільних навчальних закладів та 627 дитячих юнацьких спортивних шкіл системи Міністерства освіти і науки України державної та комунальної форм власності, в яких займалося понад 1,6 млн. дітей, що становить 40% від загальної кількості учнів. Дещо нижчим є зайнятість дітей позашкільною освітою в Івано-Франківській області (37,6%) [6].

В Рожнятівському районі реалізації здібностей обдарованих дітей та молоді, розвитку інтелектуального і творчого потенціалу громадянина у сучасному суспільстві, рішенням сьомої сесії другого демократичного скликання Рожнятівської районної ради 2002 року затверджено Програму «Освіта Рожнятівщини 2002-2015», яка включає підпрограму «Обдаровані діти», що охоплює діяльність загальноосвітніх, дошкільних та позашкільних навчальних закладів та працює за напрямками з науково-методичного, системно-пошукового, навчально-розвивального, соціально-правового забезпечення.

Отже, запровадження інноваційного підходу щодо реформування освітнього простору, пошук, навчання і виховання обдарованих і талановитих дітей - складова всіх концептуальних підходів до модернізації системи національної освіти, а за умов піднесення ролі творчої особистості в суспільстві значної актуальності набуває завдання організації системної роботи з обдарованими учнями. Перспективним способом її розв'язання є розроблення і застосування методики пошуку і відбору обдарованих дітей, забезпечення умов для розвитку їхнього творчого потенціалу, здійснення моніторингового супроводу організації розглядуваного напряму роботи.

Однак системних досліджень щодо аналізу польського досвіду використання механізмів державного управління у сфері розвитку обдарованих дітей до потреб реформування системи управління в Україні науковцями не проводилося. Таким чином, виникає протиріччя між соціальною значущістю розвитку обдарованих дітей в Україні, необхідністю використання іноземного досвіду і відсутністю достатньо широкого кола компаративних досліджень у цій сфері.

Література

1. Брюховецька Н. Ю. Економічний механізм підприємства в ринковій економіці: методологія і практика. - Донецьк : ІЕП НАН України, 1999. - 276 с.

2. Загальна середня освіта: збірник нормативно-правових документів. Частина І. - К.: ЗАТ «НІЧЛАВА», 2003.- 436с.

3. Бочарова О. Стан підтримки та розвитку одарованих дітей у Польщі - [Електронний ресурс] / Бочарова О. // «Гуманізація навчально-виховного процесу»: Збірник наукових праць. Випуск LI. - Слов'янськ, 2010 - Режим доступу : http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Gnvp/2010_51/23.pdf.

4. Конституція України [Електорнний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80.- Заголовок з екрана

5. Стрижалковська В. В. Підтримка обдарованих дітей у неформальній освіті Чехії / В. В. Стрижалковська // Науковий часопис Національного педагогічного університету ім. М. П. Драгоманова. Серія 17. Теорія і практика навчання та виховання : зб. наук. пр. - К. : Вид-во НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2011. - Вип. 19. - С. 184-192.

Размещено на Allbest.ru