Організація та функціональні засади діяльності касаційної інстанції (на прикладі судової палати Вищого господарського суду України)

Размещено на http://www.allbest.ru

АКАДЕМІЯ АДВОКАТУРИ УКРАЇНИ

ОСЕТИНСЬКИЙ АНАТОЛІЙ ЙОСИПОВИЧ

УДК 347.97:346.9](477)(043.3)

ОРГАНІЗАЦІЯ ТА ФУНКЦІОНАЛЬНІ ЗАСАДИ ДІЯЛЬНОСТІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ (НА ПРИКЛАДІ СУДОВОЇ ПАЛАТИ ВИЩОГО ГОСПОДАРСЬКОГО СУДУ УКРАЇНИ)

Спеціальність 12.00.10 - судоустрій; прокуратура та адвокатура

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата юридичних наук

Київ - 2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у відділі проблем кримінального права, кримінології та судоустрою Інституту держави і права ім. В.М. Корецького Національної академії наук України.

Науковий керівник:

кандидат юридичних наук, старший науковий співробітник СІРИЙ Микола Іванович, старший науковий співробітник відділу проблем кримінального права, кримінології та судоустрою Інституту держави і права ім. В.М. Корецького Національної академії наук України.

Офіційні опоненти:

- доктор юридичних наук, професор, академік Національної академії наук України, Академії правових наук України МАМУТОВ Валентин Карлович, директор Інституту економіко-правових досліджень НАН України;

- доктор юридичних наук, професор ДОЛЕЖАН Валентин Володимирович, професор кафедри організації судових та правоохоронних органів Одеської національної юридичної академії.

Провідна установа:

Національна юридична академія України ім. Ярослава Мудрого Міністерства освіти і науки України, кафедра організації судових і правоохоронних органів, м. Харків

З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Академії адвокатури України (01032, м. Київ, бул. Шевченка, 27).

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради

кандидат юридичних наук О.П. Кучинська

Размещено на http://www.allbest.ru

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

касація інстанція господарський суд

Актуальність теми дослідження. З прийняттям пакету законів малої судової реформи (2001 р.) та Закону України “Про судоустрій України” (2002 р.) відповідно до Конституції в Україні запроваджено нову систему перегляду судових рішень. Цей, безперечно, прогресивний та необхідний для подальшого демократичного розвитку країни крок обумовив системні зміни як в межах процесуальної форми, так і в площині організаційно-правових зв'язків між судами різних рівнів і юрисдикцій та інституціями системи правосуддя. Зазначені зміни відбулись в умовах динамічного оновлення всіх видів судочинства, значного розширення судової юрисдикції та бурхливого розвитку законодавства при наявних інерційних впливах з боку старих організаційних і функціональних основ, що не могло не спричинити цілу низку ускладнень в сфері правозастосування. Насамперед, в центрі всебічної уваги опинилась касаційна складова системи перегляду, при цьому головним чином її організаційний елемент.

З огляду на вищезазначене, проблематика упорядкування системи касаційного перегляду судових рішень в Україні є нині однією із найбільш актуальних на шляху реалізації завдань судово-правової реформи.

Інститут касації судових рішень є принципово новим для системи господарських судів України, нині він проходить свою практичну апробацію. Як для науки, так і для практики його проблематика є конче важливою. Рівень розробки проблеми залишається поки що недостатньо глибоким, комплексні наукові дослідження у цьому напрямі в Україні майже відсутні, хоча в останні роки і опубліковано цілий ряд робіт, присвячених проблемам перегляду рішень судів цивільної та господарської юрисдикції, серед яких слід відмітити сучасні роботи К.М. Біди, Л.Є. Гузя, В.В. Долежана, І.І. Ємельянової, І.Б.Коліушка, В.В. Кривенка, Р.О. Куйбіди, В.Т. Маляренка, В.М. Палій, Д.М.Притики, І.В. Сажинєва, В.В. Сердюка, Н.В. Сибільової, В.С.Смородинського, П.М. Тимченка, О.В. Фатхутдинової, П.І. Шевчука, В.І.Шишкіна, О.І. Ющика. Окремі аспекти проблеми висвітлені у загальних працях з судоустрою, господарського права та процесу вітчизняних вчених В.С.Балуха, В.Е. Беляневича, В.Д. Бринцева, С.В. Васильєва, Ю.М.Грошевого, Л.М.Давиденка, В.М. Коваля, В.К. Мамутова, І.Є. Марочкіна, М.М. Міхеєнка, B.B.Молдована, В.Т. Нора, Г.М. Омельяненко, М.В. Оніщука, В.В. Онопенка, І.Г.Побірченка, В.Ф. Погорілка, Г.В. Пронської, В.Г. Ротаня, М.В. Руденка, А.О.Селіванова, В.І. Семчика, M.I. Сірого, В.С. Стефанюка, В.М. Тертишника, М.І.Хандуріна, Г.І. Чангулі, А.В. Чернушенка, І.Б. Шицького, В.С. Щербини, М.Й.Штефана та ін., а також зарубіжних авторів І.Г. Арсьонова, Є.А.Борисової, А.М. Гребенцова, К.Ф. Гуценка, А.С. Кожемяки, Е.Н.Нагорної, М.О.Рожкової.

Вивчення теоретичних основ інституту касації має глибокі історичні коріння, значний внесок у розвиток цього наукового напрямку зробили такі відомі правознавці дореволюційної Росії як Є.В. Васьковський, К.І. Малишев, І.Я.Фойницький, Г.Ф. Шершеневич та інші.

Вищезазначене підтверджує актуальність здійсненого в роботі комплексного дослідження проблем касації в системі господарських судів та безпосередньо пов'язаних з ними питань здійснення правосуддя в умовах докорінних змін політико-правової та соціально-економічної складових українського суспільства.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження є складовою частиною тематики науково-дослідної роботи Інституту держави і права ім. В.М.Корецького НАН України з напрямку „Теоретичні і прикладні проблеми розвитку правової системи України” та, зокрема, поточної теми відділу проблем кримінального права, кримінології та судоустрою “Кримінально-правові та кримінально-процесуальні аспекти здійснення правосуддя в Україні” (РК 0104U007591).

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є системний аналіз інституту касації в системі судів господарської юрисдикції у судоустрої України, теоретична розробка сучасних проблем його застосування і формування на цій основі пропозицій, спрямованих на удосконалення законодавства та судової практики.

Відповідно до мети визначені наступні основні завдання дослідження:

- провести історико-правове дослідження та проаналізувати особливості розвитку вітчизняного інституту касації;

уточнити поняття, зміст та значення інституту касації в системі судів господарської юрисдикції;

дослідити весь комплекс організаційних аспектів побудови касаційної інстанції в системі господарських судів;

визначити роль касаційної інстанції в системі господарських судів;

- проаналізувати ознаки та основу діяльності касаційної інстанції господарського судочинства;

визначити характер узгодженості касації з порядком апеляційного перегляду та повторної касації, дослідити правові форми ефективної взаємодії вищих судових інстанцій в системі перегляду справ;

визначити на прикладі справ, пов'язаних з податками, конструктивні особливості судового тлумачення, що реалізується в межах касації;

розробити рекомендації щодо вдосконалення вітчизняного законодавства.

Об'єктом дослідження є правові основи інституту касації у судоустрої України, його зовнішні зв'язки з окремими процесуальними інститутами та принципами організації системи правосуддя.

Предметом дослідження є правові норми, що регулюють порядок організації та функціонування касаційної інстанції господарської юрисдикції та судова практика з реалізації касаційної функції.

Методологічна та теоретична основа дослідження. Методи дослідження складають загальнонаукові та спеціальні методи. Підґрунтям дослідження виступає діалектичний метод наукового пізнання явищ дійсності в їх розвитку та взаємозв'язку. Використання історико-правового методу дало змогу окреслити динаміку розвитку інституту касації як за окремими елементами, так і щодо організаційного формування касаційної інстанції в різні історичні періоди з врахуванням політико-правових та соціально-економічних умов тогодення. Широке застосування отримав порівняльно-правовий метод при співставленні положень чинного законодавства України, законопроектних норм з відповідними положеннями законодавства зарубіжних країн. Використання методу системного аналізу дозволило розглянути інститут касації як єдине ціле і виявити його взаємозв'язки з іншими елементами національної судової та правової систем. У процесі дослідження застосовувались також формально-логічний, структурно-функціональний, комплексний, юридичного аналізу, моделювання, логічний та інші методи, які надали змогу комплексно та всебічно дослідити проблемні питання інституту касації.

Теоретичною базою дослідження стали роботи вітчизняних та зарубіжних вчених в галузі судоустрою, господарського права та процесу, цивільного процесу, а також роботи з історії держави і права, конституційного права та інших правових дисциплін.

Нормативну базу дослідження склали Конституція України, міжнародно-правові документи, законодавство про судоустрій, господарське та цивільне процесуальне законодавство, відомчі нормативно-правові акти.

Емпіричну основу дисертації становлять результати узагальнень судової практики з розгляду господарських спорів, статистичні дані Вищого господарського суду України та Верховного Суду України за період 2000-2005 років, документи Президії та Пленуму Вищого господарського суду України, опублікована судова практика. Автором вивчено біля 900 господарських справ та використано значний особистий досвід як суддівської діяльності, так і адміністративної роботи у вищому спеціалізованому суді.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що в Україні вперше на основі Конституції України та законодавства про судоустрій виконане комплексне монографічне дослідження з проблем організації та функціонування касаційної інстанції в системі судів господарської юрисдикції.

На основі проведеного дослідження на захист виносяться наступні наукові положення, висновки і рекомендації, які мають важливе значення для оптимізації організації і діяльності касаційної інстанції в господарському судочинстві.

1. Обґрунтовано висновок про те, що історія розвитку касації в системі господарських судів України відображає історію становлення національного господарського суду від його початків у форматі тісного зв'язку вітчизняної правової традиції з європейською, насамперед, її романо-германською складовою, а також логіку сучасної багатовекторної державної політики, яка з моменту проголошення державної незалежності поєднує європейські орієнтири у підходах до формування судової системи з орієнтирами, що нині домінують у правових системах країн співдружності.

2. Обґрунтовується, що касація як комплексний правовий інститут є важливим елементом системи судоустрою та судочинства, який обумовлює статус касаційного суду, його роль в судовій та правовій системі, завдання та повноваження; касація виступає додатковою гарантією захисту суб'єктивних прав та законних інтересів громадян, юридичних осіб і держави, способом виправлення судових помилок, фактично є певною формою судового контролю, інструментом формування єдиної судової практики та однакового тлумачення і застосування законодавства, надання методичної допомоги судам нижчого рівня. Касація виконує роль правового інституту, що забезпечує організаційну та функціональну єдність судової влади, її самостійність у реалізації функції правосуддя та незалежність в системі взаємодії з іншими гілками влади і широким колом інституцій суспільства.

3. Наведено додаткові аргументи на користь того, що юридичні конструкції, які забезпечують здійснення касаційного та ревізійного перегляду в країнах романо-германської системи права, можуть бути використані при реформуванні механізму касаційного перегляду судових рішень в Україні, особливо в господарському судочинстві, зокрема, в частині проведення чіткого розмежування між касацією та апеляцією, а також запровадження ревізійного перегляду у найвищій судовій інстанції.

4. Доводиться, що роль та місце касаційної інстанції господарської юрисдикції обумовлюється принципом спеціалізації судів, інстанційною моделлю побудови судової системи та характером взаємозв'язків на рівні системи спеціалізованих господарських судів, судової системи України в цілому та у форматі національної правової системи.

5. Зроблено висновок про недоцільність повного дублювання повноважень вищих інстанцій та надмірної широти підстав для перегляду у інстанції повторної касації. За умов посилення засад єдності судової системи перегляд рішень Вищого господарського суду України Верховним Судом України повинен мати виключний характер з чітко визначеними в законі винятковими підставами.

6. Запропоновано нормативно закріпити повноваження вищих спеціалізованих судів щодо внесення пропозицій на адресу суб'єктів законодавчої ініціативи стосовно необхідності вдосконалення чинного законодавства України.

7. Доведено доцільність розширення повноважень вищого спеціалізованого суду як касаційної інстанції щодо права спрямовувати справу на новий розгляд в разі виявлення при касаційному провадженні неповноти встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи.

8. Запропоновано уточнити статус вищого спеціалізованого господарського суду як касаційної інстанції шляхом наділення ревізійними повноваженнями Президії Вищого господарського суду України, реформувавши її із організацїйно-дорадчого органу у процесуальну інстанцію з правом перевірки рішень місцевих та апеляційних господарських судів у повному обсязі.

9. Обґрунтовано необхідність прямого законодавчого закріплення в окремій статті Закону України “Про судоустрій України” статусу судової палати вищого спеціалізованого суду з детальною регламентацією організаційно-правових засад її утворення і діяльності, визначенням компетенції, функцій, повноважень палати та її голови і заступника.

10. Зроблено висновок про те, що в широкому розумінні функціональну основу організації касаційної судової інстанції господарської юрисдикції складає функція касації як прояв функції правосуддя в її процесуальній складовій щодо перегляду судових рішень в конкретних справах і в складовій з забезпечення узагальнення практики та надання рекомендацій нижчим судам щодо застосування законодавства.

11. Доведено необхідність розробки та систематизації форм та видів впливу касаційної інстанції господарського судочинства на забезпечення законності та запобігання (упередження) правопорушень у сфері господарської діяльності, сформульовано пропозиції щодо підвищення ефективності протидії економічній злочинності як на касаційній, так і на інших стадіях господарського судочинства.

12. Внесені конкретні пропозиції щодо зміни деяких норм Закону України “Про судоустрій України” (ч.І ст. 39; ч.2 ст. 47), ч.З ст.7 Закону України “Про статус суддів”, положень чинного ГПК України та удосконалення тексту проекту ГПК України.

Практичне значення одержаних дисертаційних результатів підтверджено їх використанням в парламентській роботі над проектом закону про судоустрій (реєстр. №4541) та проектом нового ГПК України (реєстр. №4752-2). Окремі результати дослідження доповідались автором на засіданнях Президії і Пленумах Вищого господарського суду України, їх було покладено в основу підготовки матеріалів восьми розширених президій апеляційних господарських судів, науково-консультативних нарад, відомчих практичних семінарів. Основні висновки доповідались на засіданнях Комітету з питань правової політики Верховної Ради України, „круглого столу” Ради національної безпеки і оборони України. Ряд положень дисертації було використано в практичній діяльності автора на посаді заступника Голови Вищого господарського суду України - голови судової палати з розгляду справ, що виникають з податкових та інших відносин, пов'язаних з державним регулюванням діяльності господарюючих суб'єктів, а також в роботі Комісії з питань реформування судової системи України (розпорядження Президента України від 23 травня 2005 року №1066/2005-рп).

Результати даного дослідження, окрім того, мають практичне значення для підготовки навчально-методичних матеріалів, можуть застосовуватись у навчальному процесі з дисциплін судоустрою та господарського процесу у вищих юридичних навчальних закладах та у системі підвищення кваліфікації працівників судових і правоохоронних органів, можуть бути використані при проведенні подальших наукових досліджень з цієї проблеми.

Апробація результатів дослідження. Матеріали дисертації обговорено на засіданнях відділу проблем кримінального права, кримінології та судоустрою Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України.

Основні положення дисертаційного дослідження доповідались на науково-практичних конференціях „Правосуддя - гарант законності у сфері економічних правовідносин”(листопад 2000 р., м. Донецьк); „Актуальні проблеми застосування податкового законодавства в діяльності правоохоронних органів та судовій практиці при перегляді судових рішень у порядку касації” (11-12 листопада 2003 р., м. Київ); „Правові аспекти практики вирішення спорів та перегляд у касаційному порядку судових рішень щодо сплати податків та обов'язкових платежів суб'єктами господарювання” (22-23 грудня 2003 р., м. Ірпінь); „Податкове законодавство: проблемні питання теорії і практики його застосування господарськими судами” (20-21 квітня 2004 р., м. Донецьк); „Господарське судочинство: подальше його вдосконалення та проблемні питання розгляду спорів, пов'язаних з державним регулюванням економічних відносин” (20-21 жовтня 2004 р., м. Харків); „Вдосконалення судочинства при здійсненні касаційної перевірки ухвал, рішень та постанов місцевих та апеляційних господарських судів щодо застосування податкового законодавства та державного регулювання господарських правовідносин” (20-21 квітня 2005 р., м. Хмельницький); а також на міжнародній науково-практичній конференції „Реформування правової системи України: проблеми і перспективи розвитку в контексті європейських інтеграційних процесів” (28-29 квітня 2004 р., м. Київ) та на II Українському форумі юридичних фірм (8 жовтня 2004 р., м. Київ).

Опрацьовані за результатами досліджень законодавчі пропозиції були направлені до Комітету з питань правової політики Верховної Ради України, який зазначив на їх практичній значимості, необхідному теоретичному і методологічному рівні й вказав на можливість врахування цих пропозицій при доопрацюванні проектів Закону України про судоустрій України та Господарського процесуального кодексу України, про що було складено акт впровадження.

Публікації. Основні положення дисертаційного дослідження опубліковані у 10 наукових статтях у фахових виданнях та у 6 тезах доповідей і повідомлень, проголошених на конференціях.

Структура дисертації обумовлена поставленими метою та завданнями дослідження, на підставі чого розглянуті питання об'єднані в декілька принципових блоків відповідно до внутрішньої логіки викладення теми та її предмету.

Робота складається із вступу, трьох розділів (з поділом на підрозділи), висновків, списку використаних джерел (339 найменувань), списку скорочень, а також додатків. Загальний обсяг дисертації становить 233 сторінки, в тому числі, основного тексту - 181 сторінка, список використаних джерел - 33 сторінки і додатки - 19 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовується актуальність теми, визначаються мета і завдання, формулюються основні положення, які виносяться на захист, розкривається теоретична і практична значущість здобутих результатів, їх апробація і впровадження, а також характеризується структурна побудова дисертації.

Розділ 1 „Загальна характеристика інституту касації в системі господарських судів”, що складається з трьох підрозділів, присвячений розкриттю поняття, змісту та значення касації, історії розвитку її загальних та організаційних засад в системі господарських судів України, а також інституціональному забезпеченню касації в праві сучасних зарубіжних країн.

У підрозділі 1.1 „Історія розвитку загальних та організаційних засад касації в системі господарських судів України” проведено історичну розвідку витоків та загальних засад формування касації в цілому у судовій системі України і, зокрема, у її складовій - господарській юстиції.

Дисертант звернув увагу на необхідність враховувати значний історичний пласт формування української державності, вплив таких факторів, як розвиток господарських (комерційних) судів протягом XIX - XX століть з урахуванням особливостей трансформування системи розв'язання економічних спорів при переході від однієї суспільної формації до іншої, як формування протягом сімдесяти років інституту радянської касації, як сучасна трансформація економічної та правової системи України до міжнародного економічного і правового простору.

Окремі незначні елементи касаційних засад закладались в період Київської Русі, коли верховна судова влада не була відділена від влади князівської, й, здійснюючи правосуддя, верховний суддя надавав приклад праворозуміння і правозастосування всім іншим суддям. Особливо активно формувалась інстанційна побудова судової системи у польсько-литовську добу. Судове тлумачення, яке здійснювалось на вищих щаблях козацької судової ієрархії, мало важливе значення для утвердження правопорядку та однакового правозастосування в Запорізькій Січі. У період визвольної війни 1648-1654рр. на території України активно відбувалось формування спеціалізованої юстиції. Якісно нові зміни XIX ст. були покладені в основу сучасного розвитку системи спеціалізованих судів господарської юрисдикції.

В радянську добу касаційні інструменти були розміщені в інституті перегляду судових рішень в порядку нагляду та в інституті роз'яснень вищої судової інстанції. Особливості побудови правової системи радянського періоду не передбачали використання касаційного перегляду в системі державних арбітражів.

В дисертації охарактеризовано також етапи запровадження спеціалізації суддів в вищому суді господарської юрисдикції за категоріями спорів та формування судової палати Вищого господарського суду України.

У підрозділі 1.2 „Поняття, зміст та значення касації” автор детально проаналізував даний правовий інститут, частково погодившись з думкою П.М.Тимченка, підкреслив, що термін „касація” означає різновид скарги, звернення до суду вищої інстанції, а також один із способів перегляду судових рішень. Використання терміну „касація” в розумінні касаційної інстанції є дещо некоректним, бо термін „касація” не є тотожним терміну „касаційна інстанція”, „касаційний суд”.

Інститут касації у тому вигляді, в якому його у червні 2001 року було запроваджено у господарській юстиції, має свої характеристики, ознаки та особливості, відрізняючись від класичної моделі, насамперед, наявністю повноважень касаційної інстанції щодо зміни оскарженого рішення та прийняття нового рішення. Касація в системі господарських судів України в роботі характеризується наступними суттєвими ознаками. По-перше, перегляду у касаційній інстанції підлягають оскаржені рішення нижчих судів, що вступили в законну силу. По-друге, перегляд здійснюється виключно на вимогу сторін і, відповідно, суд не має повноважень ініціювати касаційне провадження. По-третє, перегляд обмежується перевіркою застосування судами норм матеріального та процесуального права. По-четверте, інститут касації в сфері господарської юрисдикції діє в одній єдиній судовій інстанції, у Вищому господарському суді України, який і повертає справи на розгляд нижчих судів, і виносить власні рішення. Нарешті, касаційне провадження „вінчає" систему спеціалізованих господарських судів, але не є остаточним для господарської справи, рішення по якій може бути переглянуто в порядку повторної касації у Верховному Суді України.

Касація є інститутом судоустрою в аспекті її ролі в судовій та правовій системі, комплексної оцінки всього спектру повноважень касаційного суду. Касація є інститутом процесуального права, якщо оцінювати її як сукупність процесуальних норм, регулюючих одну із форм перегляду судових рішень. Касація в розумінні касаційного провадження є стадією процесу, що має окреслене коло суб'єктів, порядок її ініціювання, правила „руху" та результуючі форми.

Касація виступає додатковою процесуальною гарантією захисту суб'єктивних прав та інтересів громадян, юридичних осіб і держави, що охороняються законом, та способом виправлення судових помилок.

Касація обумовлює відповідні підходи до організаційно-правової побудови всієї судової системи. Інститут касації є інструментом забезпечення послідовного додержання в судах волі законодавця, утвердження стабільного правопорядку та основ державності. Для законодавця касаційні рішення виступають виразною формою визначення якості та ефективності прийнятих законів. Автором проаналізовано підхід, який розглядає касацію як форму судового контролю (Л.Є.Гузь, А.С.Кожемяко), разом з тим підкреслено, що даний термін в контексті перегляду може застосовуватись лише в широкому розумінні способу реалізації судової влади (В.Д.Бринцев, В.Г.Чернухін).

Касація також є інструментом об'єднання різних підсистем судової системи в єдине ціле, саме про це свідчить досвід багатьох країн світу, а також власний історичний досвід. Механізм взаємодії касації та „повторної" касації став тим регулятором, за допомогою якого було реалізовано вимогу перехідних положень Конституції України щодо об'єднання загальних та арбітражних судів в цілісну судову систему країни.

В дисертації проілюстровано формальну близькість між касацією і ревізією та наголошено на тенденції зближення змісту касаційного і ревізійного способів перегляду в умовах сучасного державотворення та правотворення, з урахуванням їх спрямованості на забезпечення правильності застосування судом закону у конкретній справі.

У підрозділі 1.3 „Інституціональне забезпечення касації в праві сучасних зарубіжних країн” дисертант зазначає, що інститут касації є поширеним у демократичних країнах інструментом упорядкування судової системи і розв'язання найбільш складних суперечностей у правозастосуванні. Відтак надзвичайно важливим для нових європейських демократій, до числа яких входить і Україна, є детальне вивчення як основ касаційного механізму, так і окремих національних особливостей його втілення.

Інститут касації є тим правовим інститутом, який підкреслює суттєві відмінності між основними правовими системами країн світу. Так, у західноєвропейських державах романо-германської правової сім'ї (Франція, Бельгія, Італія, Нідерланди, ФРН та інш.) інститут касації діє в повному обсязі та набув свого класичного втілення і має завершені організаційні та процедурні конструкції.

В країнах СНД (європейської, азійської груп та Росії) після соціально-політичних перетворень касація здобула нове втілення, але в інтегрованих формах з частково збереженими елементами правової регламентації попередньої епохи.

Елементи касації прослідковуються і в Ізраїлі - країні іудейського права зі змішаними рисами романо-германського та англосаксонського права, і в країнах мусульманського права. Окремі складові касаційного регулювання, безперечно, притаманні і країнам англосаксонської правової сім'ї.

Розділ 2 „Організаційно-правові засади побудови касаційної інстанції з перегляду судових рішень у господарських справах” складається із трьох підрозділів та присвячений визначенню ролі і місця касаційної інстанції господарської юрисдикції, обсягу повноважень та проблематиці кадрового та організаційного забезпечення її діяльності.

У підрозділі 2.1 „Роль та місце касаційної інстанції господарської юрисдикції" зазначено, що касаційна інстанція як елемент інстанційної моделі побудови судової системи виступає в якості останньої ланки, метою та змістом існування якої є забезпечення стабільності судової практики на основі принципу законності, однакового застосування норм права.

Інстанційна модель судової системи обумовлює цілі і значення третьої інстанції, з яких випливає, що вона має бути єдиною задля встановлення однакової судової практики.

Автор погоджується з позицією окремих фахівців (П.І.Шевчук, В.В. Кривенко) про те, що завдання суду касаційної інстанції не обмежується лише перевіркою законності судових рішень, що набрали чинності та виправленням судових помилок. Особливе значення у даному контексті має пов'язана з розглядом конкретних справ діяльність суду касаційної інстанції із спрямування судової практики, забезпечення однакового та правильного застосування законодавства.

В роботі наведено аргументацію щодо недосконалості запровадження в Україні механізму повторної касації (Д.М.Притика, М.І.Сірий, В.Е.Беляневич та ін.), яку дисертант цілковито поділяє, відстоюючи позицію про те, що в межах окремої судової юрисдикції повинна бути лише одна касаційна інстанція. Характеризуючи роль та місце касаційної інстанції господарської юрисдикції, автор вказує на прямий зв'язок її завдань з реалізацією принципу верховенства права (А.П.Заєць).

У підрозділі 2.2 „Повноваження вищого спеціалізованого господарського суду як касаційної інстанції" на посилення висловленої в юридичній літературі позиції (Д.М.Притика, В.С.Москаленко та ін.) повноваження касаційного господарського суду розглядаються, насамперед, з точки зору нещодавнього запровадження нової моделі перегляду судових рішень в апеляційному і касаційному порядку та здобуття сучасного власного практичного досвіду в даній сфері.

Запровадження апеляції та касації в господарському процесі спричинило чисельні ускладнення на практиці, зумовлені недостатньою чіткістю визначення науково обґрунтованого і одночасно раціонального співвідношення між цими процесуальними формами. Поширення проявів „стрибкової касації”, тобто оскарження судових актів безпосередньо до касаційної інстанції, минаючи апеляційну інстанцію, суттєво послабило дієвість інституту відновлення пропущеного строку апеляційного оскарження та призвело до надмірного перевантаження суддів касаційної інстанції.

На практичному рівні відчувається помітний дефіцит повноважень касаційної інстанції щодо можливості комплексної та всебічної перевірки повноти встановлення судами першої та апеляційної інстанцій обставин справи та законності і обґрунтованості їх рішень. Існує необхідність розширення повноважень касаційної інстанції у цій сфері, насамперед, обумовлена практичними потребами.

Реалізація мети господарського судочинства вимагає посилення функції судового контролю за дотриманням законності у відносинах між суб'єктами господарювання. Окрім уточнення повноважень касаційної інстанції, іншим шляхом для досягнення цієї мети може бути створення в системі господарських судів ревізійної інстанції, яка буде наділена більш широкими процесуальними повноваженнями.

Вказуючи на необхідність нормативної деталізації організаційно-правових та функціональних засад діяльності судових палат вищого спеціалізованого суду, автор погоджується з підходом, згідно якого подальше удосконалення має торкнутись і реалізації принципу колегіальності в діяльності судової палати, на що справедливо звертається увага фахівцями (М.І.Хандурін).

Обсяг компетенції вищого спеціалізованого суду окреслюється підвідомчістю справ, що віднесені до розгляду судів відповідної юрисдикції. Публічно-правові спори, що виникають з відносин, пов'язаних із здійсненням державними органами адміністрування та контролю за підприємницькою діяльністю, передбачають врегулювання, насамперед, на основі норм господарського законодавства, стосуються захисту прав і законних інтересів осіб у сфері господарської діяльності, а тому мають відноситись до юрисдикції саме господарських, а не адміністративних судів, що потребує закріплення у новому Господарському процесуальному кодексі.

У підрозділі 2.3 „Кадрові та організаційні форми забезпечення діяльності касаційної інстанції господарської юрисдикції" розглянуто проблеми підвищення ефективності кадрового забезпечення та організації діяльності вищого спеціалізованого суду.

Актуальні питання у цій сфері хоча і в деякій мірі перекликаються з загальними проблемами судової системи, але, в той же час, мають специфічне підґрунтя, зумовлене, насамперед, особливою правовою природою цього судового органу.

Автором обгрунтовується доцільність розширення кола осіб, які можуть бути призначені на посади суддів вищого спеціалізованого господарського суду за рахунок визнаних професіоналів в галузі юриспруденції, зокрема, кваліфікованих юристів, представників адвокатури (В.К.Мамутов). На основі аналізу сучасних аспектів організаційного та кадрового забезпечення функціонування касаційної інстанції господарського судочинства визначаються перспективні підходи до вдосконалення кадрової, інформаційно-технічної та організаційно-методичної складових функціонування касаційного господарського суду.

Розділ 3 „Функціональна основа діяльності касаційної інстанції з перегляду судових рішень у господарських справах” складається з трьох підрозділів.

У підрозділі 3.1 „Касаційний перегляд судових рішень - основна
функція вищої спеціалізованої судової інстанції” відмічено, що касація є центральною „статутною” функцією Вищого господарського суду України як касаційної інстанції в системі господарських судів. У функціональній основі вищого спеціалізованого господарського суду касація відіграє роль основного системоутворюючого елемента. Саме навколо даної функції формуються інші функціональні завдання. Касація визначає спрямованість діяльності Вищого господарського суду України, вона підпорядковує собі всі інші функціональні складові даної судової інстанції. В роботі комплексно співставлено підходи щодо поділу функцій господарських судів на головні та другорядні (Д.М.Притика), поділу за рівневим критерієм (В.М.Коваль) та змістовним, а саме, на функції охоронюваної спрямованості і функції правосуддя, судового контролю (В.С.Смородинський).

Розуміння виконання Вищим господарським судом України касаційної функції як окремою цілісною інституцією слід пов'язувати з реалізацією загальнодержавної функції здійснення судової влади в суспільстві. Вищий господарський суд України як цілісна інституція не виступає в якості органу правосуддя у конкретних справах. Конкретні судові справи розглядаються визначеними законом складами суду, які організаційно діють в межах відповідних судових палат. Процесуальна функція здійснення перегляду справ у касаційному порядку об'єктивно обумовлює формування саме судової палати, її організаційно-правові зв'язки. В свою чергу, процесуальна функція касаційного перегляду, що реалізується при провадженні у конкретних справах, трансформується через узгоджену діяльність судових палат Вищого господарського суду України у функцію реалізації судової влади (господарської юрисдикції) на загальнодержавному рівні.

Реалізація процесуальної функції касації пов'язана з тлумаченням матеріальних та процесуальних норм через оцінку конкретних обставин справи, а касації як функції загальнодержавного рівня - з абстрагованим від фактичної конкретики тлумаченням правової норми на широкій узагальненій основі прикладів правозастосування.

У підрозділі 3.2 „Судове тлумачення як змістовна основа касаційного перегляду господарських справ” зазначається, що функція касаційного перегляду тісно пов'язана із завданням щодо формування єдиної судової практики, і тільки розглядаючи її у цій зв'язці можна повно, всебічно і комплексно окреслити її сутність. В своїх логічних посилках автор неухильно дотримувався думки про те, що не надати суду право тлумачити означало б відібрати у нього можливість застосовувати закон (І.Я.Фойницький).

Систематичний спосіб тлумачення правових норм, що застосовується в межах реалізації касаційної функції передбачає визначення місця норми права у нормативному акті, у зв'язку з принципами права, у відповідних підгалузях та галузях, у правовій системі в цілому, комплексну, системну оцінку як її внутрішніх, так і зовнішніх зв'язків на різних рівнях (О.С.Піголкін, П.О.Недбайло, Ю.Л.Власов та ін.), що особливо важливо для сфери господарської юрисдикції.

Розкриття через судове тлумачення змістовної основи функції касації дозволило зробити висновки про те, що касаційне тлумачення характеризується суттєвими особливостями. Його адресатами є не тільки учасники конкретної судової справи, але також і невизначене широке коло інших суб'єктів господарювання, вся система господарських судів та правозастосування в сфері господарського обороту. Воно в принциповому вимірі визначає наступний розвиток судової практики.

У підрозділі 3.3 „Реалізація інших функцій касаційної інстанції господарської юрисдикції” висвітлено інші функції касаційної інстанції.

Вищий господарський суд України, здійснюючи як касаційна інстанція перегляд судових рішень, одночасно функціонально виконує значний обсяг організаційної діяльності.

Здійснення ведення та аналізу судової статистики, вивчення й узагальнення судової практики, надання методичної допомоги судам нижчого рівня з метою однакового застосування норм Конституції України та законів у судовій практиці на основі її узагальнення та аналізу судової статистики, надання спеціалізованим судам нижчого рівня рекомендаційних роз'яснень з питань застосування законодавства щодо вирішення господарських справ є невід'ємними складовими діяльності касаційного господарського суду. Їх виконання реалізується в межах організаційної функції Вищого господарського суду України як вищого спеціалізованого суду господарської юрисдикції, але їх основна мета полягає в забезпеченні на належному рівні саме касаційної функції.

В наслідок загострення проблеми криміналізації економіки, особливої актуальності нині набула реалізація касаційною інстанцією господарського судочинства завдання зміцнення законності та протидії проявам злочинності в економічній сфері. Ефективне використання повноважень касаційного господарського суду у цьому напрямі потребує законодавчого закріплення обов'язкового характеру реагування правоохоронних органів на повідомлення господарського суду.

ВИСНОВКИ

У висновках узагальнено теоретичні результати дослідження, сформульовано основні положення і практичні рекомендації, що відображають зміст дисертаційного дослідження і заслуговують на пріоритетну увагу.

Зазначено, що глибокі історичні коріння тісно пов'язують вітчизняну правову систему з європейською правовою традицією, насамперед, в її романо-германській складовій, з історією виникнення та еволюцією інституту касації. Обґрунтовано, що інститут касації є загальним правовим інститутом сучасного права, який успішно діє в різних правових системах, здобуваючи в них ті чи інші форми свого втілення та інституційного забезпечення. Касація як найвища форма судового тлумачення та механізм забезпечення єдності судової практики універсально проявляється в усіх правових системах, де реалізуються ідеї розподілу влад, де судова влада займає високе місце в системі правозастосування.

Закцентовано увагу на тому, що касація у різних правових системах характеризується наступними ознаками. Перш за все, касація складає основний зміст повноважень найвищих судових інстанцій; по-друге, касація слугує забезпеченню єдності практики правозастосування в судах; по-третє, касаційні суди зосереджені на розгляді питань права і, відповідно, до їх компетенції не відноситься обов'язок по судовому встановленню фактів; по-четверте, інститут касації передбачає виключно колегіальний розгляд справ.

Основною метою спеціалізованої системи господарського судочинства є здійснення на засадах законності захисту порушених чи оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів підприємств, установ, організацій та інших суб'єктів господарювання. Ця мета, згідно із сучасною теорією процесуального права, повинна визначати і обсяг повноважень суду касаційної інстанції у господарських спорах.

Роль та місце касаційної інстанції господарської юрисдикції обумовлюється принципом спеціалізації судів, який передбачає необхідність визначення касаційного статусу за вищим спеціалізованим судом, вимог щодо спеціалізації суддів, що, в свою чергу, стимулює розподіл вищого спеціалізованого суду на палати, в яких здійснюється касація.

Касаційне тлумачення як змістовна основа касаційного перегляду одночасно складає основу для формування елементів самостійності та самодостатності судової влади. Одним з важливих аспектів реалізації функцій касаційної інстанції господарського судочинства є діяльність в галузі зміцнення законності в сфері економічних відносин. Виконання цього завдання поєднує використання як процесуальних, так і організаційних заходів.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ:

Осетинський А.Й. Додержання законності при вирішенні господарських спорів // Право України. - 1999. -№4.- С.11-15.

Осетинський А.Й. Касаційний перегляд судових рішень у господарських справах: проблеми та перспективи розвитку // Держава і право: Збірник наукових праць. Юридичні і політичні науки. Випуск 21. - К.: Ін-т держави і права ім. В.М.Корецького НАН України. - 2003. - С.423-427.

Осетинський А.Й. Касаційний перегляд як спосіб забезпечення правильного застосування процесуального та матеріального законів у практиці господарських судів // Бюлетень Міністерства юстиції України. - 2003. - №11. - С.42-48.

Осетинський А.Й. Організаційно-правові засади діяльності та перспективи розвитку судової палати Вищого господарського суду України з розгляду справ, що виникають з податкових та інших відносин, пов'язаних з державним регулюванням діяльності господарюючих суб'єктів // Вісник господарського судочинства. - 2004.-№ 1.- С.311-316.

Осетинський А.Й. Визначення ролі касаційної інстанції в системі господарських судів України // Часопис Київського університету права. - 2004. -№3.- С.54-61.

Осетинський А.Й. Порівняльно-правовий аналіз функцій касаційної інстанції в судових системах країн романо-германської системи права та перспективи розвитку касації в господарському судочинстві України // Право України. - 2004. - № 5. - С. 23-28.

Осетинський А.Й. Функціональна основа організації касаційної судової інстанції господарської юрисдикції // Вісник Академії правових наук України. - 2004. - № З.- С.153-161.

Осетинський А.Й. Організаційно-правові проблеми кадрового забезпечення касаційної інстанції в господарському судочинстві // Право України. - 2005. - № 3. - С.13-18.

Осетинський А.Й. Реформування системи судів господарської юрисдикції в аспекті реалізації конституційного статусу касаційної інстанції // Право України. - 2005. - № 6. - С.3-9.

Осетинський А.Й. Касаційна інстанція в господарському судочинстві як чинник зміцнення законності в економічній сфері // Вісник господарського судочинства. - 2005. - №3. - С.164-174.

АНОТАЦІЇ

Осетинський А.Й. Організація та функціональні засади діяльності касаційної інстанції (на прикладі судової палати Вищого господарського суду України). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.10. -- судоустрій; прокуратура та адвокатура. -- Академія адвокатури України, Київ, 2005 рік.

У дисертації досліджено інститут касації в сфері господарської юрисдикції, проаналізовано його правову природу, зміст, значення, визначено шляхи законодавчого удосконалення та упорядкування практики застосування. Окремо висвітлено досвід інституціонального забезпечення касації в праві сучасних зарубіжних країн.

Центральну частину праці склала характеристика організаційно-правових засад побудови касаційної інстанції господарської юрисдикції з визначенням її ролі та місця у судовій системі України, обсягу повноважень, кадрових та організаційних форм забезпечення діяльності. Особливий наголос в роботі зроблено на визначенні функціональної основи діяльності касаційної інстанції з перегляду судових рішень у господарських справах, судовому тлумаченні як її змістовній складовій. Приділено увагу проблемам реалізація інших функцій касаційної інстанції. За результатами дослідження запропоновано рекомендації та пропозиції щодо удосконалення законодавства про судоустрій та положень господарсько-процесуального права України.

Ключові слова: касація, касаційна інстанція, касаційний перегляд господарських справ, господарський суд, касаційна функція господарського правосуддя.

Осетинский А.Й. Организация и функциональные основы деятельности кассационной инстанции (на примере судебной палаты Высшего хозяйственного суда Украины). - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.10 - судоустройство; прокуратура и адвокатура. - Академия адвокатуры Украины, Киев, 2005 год.

В диссертации исследуются актуальные проблемы формирования института кассации в системе судов хозяйственной юрисдикции, анализируется его правовая природа, содержание, значение, определяются способы законодательного урегулирования и упорядочивания практики применения. Отдельное внимание уделено исследованию историко-правового опыта развития отечественного института кассации и сравнительно-правовому анализу организации и функционирования кассационных судебных инстанций в зарубежных странах. В работе приводятся аргументы в пользу использования юридических конструкций, обеспечивающих осуществление кассационного и ревизионного пересмотра судебных решений в странах романо-германской системы права.

Центральное место в работе отведено характеристике организационно-правового фундамента деятельности кассационной инстанции хозяйственного судопроизводства в качестве интегрирующей основы системы рассмотрения хозяйственных дел, обоснованию статуса кассационного суда, роли в судебной и правовой системе, определению объема полномочий и задач. Анализируются аспекты кадрового и организационного обеспечения деятельности кассационной инстанции, их значение для надлежащего осуществления полномочий кассационным судом, перспективы и основные направления развития в этой сфере.

В качестве функциональной основы деятельности высшей специализированной судебной инстанции рассматривается функция кассационного пересмотра судебных решений, определяющая формирование остальных функциональных задач данной судебной инстанции. Функции кассации в качестве проявления функции правосудия, ее процессуальной составляющей, в широком смысле, подчинены все остальные функции кассационного хозяйственного суда.

В работе особо акцентируется внимание на содержательной составляющей кассационного пересмотра - судебном толковании, которое также составляет основу формирования элементов самостоятельности и самодостаточности судебной власти. Освещаются также проблемы реализации других функций кассационной инстанции. Рассматриваются аспекты реализации кассационным судом хозяйственной юрисдикции функций по ведению и анализу судебной статистики, изучению и обобщению судебной практики, предоставлению методической помощи местным и апелляционным хозяйственным судам с целью обеспечения единообразного применения норм Конституции Украины и законов в судебной практике на основе ее обобщения и анализа судебной статистики, предоставления специализированным хозяйственным судам рекомендационных разъяснений по вопросам применения законодательства при разрешении хозяйственных споров. Автор также отмечает насущную необходимость в повышении эффективности использования полномочий кассационного хозяйственного суда при реализации этим судебным органом задачи укрепления законности и противодействия преступности в сфере экономических правоотношений, что предусматривает использования мер как процессуального, так и организационного характера.

На основе результатов исследования предлагаются рекомендации и законодательные изменения нормативной базы регулирования судоустройства и хозяйственно-процессуального права Украины.

Ключевые слова: кассация, кассационная инстанция, кассационный пересмотр хозяйственных дел, хозяйственный суд, кассационная функция хозяйственного правосудия.

Osetynsky A.Y. Organization and Functional Basis of Court of Cassation (on the pattern of Court Chamber of The Higher Commercial Court of Ukraine). - A Manuscript.

Dissertation for Candidate of Legal Science Academic Degree. - Speciality 12.00.10 - сourt system; procuracy and advocacy. - The Academy of Advocacy of Ukraine, Kyiv, 2005.

The dissertation presents a research on the legal nature, the essence and the significance of cassation in the system of economic courts defining the legislative proposals and prospects of implementation practice improvement.

The characteristics of organizational basis for economic court of cassation forms the core part of the research leading to definition of its role and position in the Ukrainian court system, its competence, organizational forms and personnel resources. The functional basis for the court of cassation activity on revision of court decisions in commercial cases is most closely examined and the judicial interpretation is considered to be its conclusive part. The results of the research were submitted as recommendations and proposals on court system legal reform and amendments to the Ukrainian commercial procedural law.

The key words: cassation, the Court of Cassation, the revision of commercial cases on cassation appeal, commercial court, the cassation function of commercial court system.

Размещено на Allbest.ru

...