Реєстрація актів цивільного стану в сучасних соціально-економічних і політичних умовах України

Якщо в результаті перевірки виявлено актовий запис про народження, який зберігається на тимчасово окупованій території України, відділ державної реєстрації актів цивільного стану поновлює його в установленому законодавством порядку.

Державна реєстрація народження дитини проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану за за місцем народження дитини або за місцем проживання її батьків чи одного з них.

Якщо батьки дитини не перебувають у шлюбі, то народження дитини може бути зареєстроване за місцем проживання особи, яка визнає себе батьком дитини, якщо із заявою про державну реєстрацію народження ця особа одночасно подає заяву про визнання батьківства.

Якщо державна реєстрація народження дитини проводиться за місцем проживання батьків чи одного з них, то за їх бажанням місцем народження дитини в актовому записі про народження може бути визначене фактичне місце її народження, підтверджене одним із документів, який підтверджує факт народження дитини, або місце проживання батьків чи одного з них.

Якщо місцем народження дитини зазначається фактичне місце її народження, а не місце проживання її батьків, про це робиться відповідна відмітка у графі "Для відміток" актового запису про народження, яка під час державної реєстрації скріплюється підписами батьків чи одного з них.

Під час державної реєстрації народження дитини за місцем її народження в актовому записі вказується фактичне місце народження.

Зазначений порядок повинен бути роз'яснений особам, які звернулися з питання державної реєстрації народження дитини.

Орган державної реєстрації актів цивільного стану не вправі відмовити в державній реєстрації народження, мотивуючи відмову доцільністю провести її в іншому органі державної реєстрації актів цивільного стану.

Державна реєстрація народження дітей, які народилися в експедиції або в іншій віддаленій місцевості, де немає органів державної реєстрації актів цивільного стану, проводиться за місцем проживання батьків чи одного з них не пізніше одного місяця з дня їх повернення. У цих випадках за бажанням батьків місцем народження дитини в актовому записі про народження зазначається місце проживання батьків або фактичне місце народження, якщо воно підтверджене одним із документів, що є підставою для проведення державної реєстрації народження дитини, про що робиться відповідна відмітка в графі "Для відміток" актового запису про народження.

Якщо дитина народилася під час перебування матері на морському, річковому, повітряному судні, у потязі або в іншому транспортному засобі, то державна реєстрація народження проводиться за місцем проживання батьків чи одного з них. Місцем народження зазначається місце проживання батьків.

У разі народження дитини жінкою, яка тримається в установі виконання покарань чи слідчому ізоляторі, державна реєстрація народження проводиться в органі державної реєстрації актів цивільного стану за місцезнаходженням цієї установи за заявою матері уповноваженим представником адміністрації відповідної установи чи слідчого ізолятора, який після державної реєстрації отримує документ про народження, що надалі зберігається в особовій справі жінки, про що робиться відповідна відмітка в графі "Для відміток" актового запису про народження. У цьому разі паспорт або паспортний документ матері подається тільки в тому разі, якщо він зберігається в її особовій справі.

Державна реєстрація народження дитини проводиться не пізніше одного місяця від дня народження дитини.

У разі несвоєчасної державної реєстрації народження в графі "Для відміток" актового запису про народження зазначаються поважні причини пропуску місячного строку або реквізити протоколу про адміністративне правопорушення.

Для відома, відділом державної реєстації актів цивільного стану Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві протягом 2013 року було складено 138 протоколів про адміністративне правопорушення, що порівняно менше з 2012 роком - 161 протокол.

Державна реєстрація мертвонароджених дітей і дітей, які померли на першому тижні життя, проводиться закладом охорони здоров'я, що надавав медичну допомогу матері під час пологів або в якому помер новонароджений, та судово-медичною установою (якщо факт смерті встановлено поза закладом охорони здоров'я).

Заклад охорони здоров'я при мертвонародженні, народженні та смерті дитини, померлої на першому тижні життя, судово-медична установа зобов'язані звернутися до органу державної реєстрації актів цивільного стану із заявою про державну реєстрацію не пізніше трьох днів.

Повідомлення в органи державної реєстрації актів цивільного стану про мертвонародження, про народження та смерть дитини, яка померла на першому тижні життя, покладається на головного лікаря (керівника) закладу охорони здоров'я, де перебувала мати під час пологів або помер новонароджений; на заклад охорони здоров'я, лікарі якого надавали медичну допомогу при пологах удома або установили смерть новонародженого вдома; на керівника бюро судово-медичної експертизи - у разі встановлення факту смерті дитини поза закладом охорони здоров'я (на вулиці, удома, коли медичного нагляду не було, та в іншому місці).

Так, вказаним відділом протягом

Державна реєстрація народження дитини, яку не забрали з пологового будинку, іншого закладу охорони здоров'я, проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану за письмовою заявою представника органу опіки та піклування та при наданні рішення органу опіки та піклування про державну реєстрацію народження дитини.

У разі коли батьки дитини відомі, походження дитини від батьків визначається відповідно до Сімейного кодексу України.

У рішенні органу опіки та піклування зазначаються прізвище, ім'я, по батькові, які присвоюються дитині, прізвище, ім'я, по батькові її батьків.

Прізвище, ім'я, по батькові дитини, батьки якої невідомі, та відомості про батьків зазначаються на підставі рішення органу опіки та піклування.

Представнику органу опіки та піклування видається свідоцтво про народження та витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до статей 126, 133, 135 Сімейного кодексу України.

Про державну реєстрацію народження такої дитини орган державної реєстрації актів цивільного стану письмово повідомляє орган опіки і піклування, про що зазначається в графі "Для відміток" актового запису про народження.

Державна реєстрація народження підкинутої, знайденої дитини проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану за письмовою заявою представника органу опіки та піклування та при наданні рішення органу опіки та піклування про державну реєстрацію народження дитини, а також довідки закладу охорони здоров'я про вік підкинутої, знайденої дитини.

У випадку, коли батьки підкинутої, знайденої дитини невідомі, прізвище, ім'я, по батькові такої дитини та відомості про батьків зазначаються на підставі рішення органу опіки та піклування.

У графі "Місце народження" актового запису про народження зазначається місце державної реєстрації народження підкинутої, знайденої дитини. У графі "Для відміток" зазначається: "Дитина підкинута (знайдена), батьки невідомі, відомості про них унесені згідно з рішенням органу опіки та піклування (найменування районної, районної у містах Києві та Севастополі державної адміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті ради, дата та номер рішення)".

У разі коли батьки підкинутої, знайденої дитини відомі, визначення походження дитини від матері та батька здійснюється з дотриманням норм Сімейного кодексу України.

У графі "Підстава запису відомостей про батька" вказується одна з підстав: місце та дата державної реєстрації шлюбу, номер актового запису; дата подачі спільної заяви батьків про визнання батьківства та проставляються підписи батьків; заява матері дитини та проставляється її підпис.

У графі "Для відміток" зазначається: "Рішення органу опіки та піклування (найменування районної, районної у містах Києві та Севастополі державної адміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті ради, дата та номер рішення)".

Якщо закладом охорони здоров'я встановлено, що вік підкинутої, знайденої дитини становить рік і більше, складений актовий запис про народження включається до книги поновлених актових записів про народження. Після порядкового номера актового запису зазначається: "Державна реєстрація з пропуском строку".

Представнику органу опіки та піклування видаються свідоцтво про народження та витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до статей 126, 133, 135 Сімейного кодексу України.

На жаль, сьогодні дуже гострою проблемою є проблема безплідних шлюбів. В Україні спостерігається катастрофічне зниження народжуваності. Істотний вплив на її рівень має безпліддя подружніх пар, кількість яких постійно зростає. Ця тенденція обумовлюється екологічним станом довкілля, наслідками аварії на ЧАЕС, зниженням рівня життя, тощо. У лікуванні безпліддя з 1987 року почали застосовувати нові лікувальні програми допоміжних репродуктивних технологій. Відповідно до частини 7 статті 281 ЦКУ, право за медичними показаннями на проведення щодо них лікувальних програм допоміжних репродуктивних технологій мають повнолітні жінка та чоловік.

У разі народження дитини жінкою, якій в організм було перенесено ембріон людини, зачатий подружжям у результаті застосування допоміжних репродуктивних технологій, державна реєстрація народження проводиться за заявою подружжя, яке дало згоду на таке перенесення. У цьому разі одночасно з документом, що підтверджує факт народження дитини цією жінкою, подається заява про її згоду на запис подружжя батьками дитини, справжність підпису на якій має бути нотаріально засвідченою, а також довідка про генетичну спорідненість батьків /матері чи батька/ з плодом. При цьому в графі "Для відміток" актового запису про народження робиться такий запис: "Матір'ю дитини згідно з медичним свідоцтвом про народження є громадянка (прізвище, власне ім'я, по батькові)", а також зазначаються найменування закладу (установи), що видав(ла) довідку, дата її видачі та номер, дані нотаріуса (прізвище та ініціали, нотаріальний округ чи державна нотаріальна контора), дата та за яким реєстровим номером засвідчено справжність підпису жінки на заяві про її згоду на запис подружжя батьками дитини.

Жінка (чоловік), усвідомлюючи відсутність кровного споріднення з дитиною, добровільно визнають своє материнство (батьківство) ще до народження дитини. Саме тому, визначення походження дитини, народженої в результаті застосування допоміжних репродуктивних технологій, регулюється спеціальною нормою статті 123 СК України.

Одночасно із заявою про державну реєстрацію народження подаються та в актовому записі про народження зазначаються:

а) паспорти або паспортні документи, що посвідчують особи батьків (одного з них). Якщо документ, що посвідчує особу одного з батьків, з поважних причин не може бути пред'явлений, то орган державної реєстрації актів цивільного стану не вправі відмовити в державній реєстрації народження дитини. Відомості про другого з батьків у цьому разі зазначаються на підставі свідоцтва про шлюб. Дані про громадянство в актовому записі про народження та свідоцтві не заповнюються, про що робиться відповідний запис у графі "Для відміток" актового запису про народження. Надалі ці дані можуть бути доповнені відповідно до законодавства, яке регулює порядок внесення змін до актових записів цивільного стану;

б) паспорт або паспортний документ, що посвідчує особу заявника, у разі якщо державна реєстрація народження проводиться не батьками, а іншою особою;

в) документ, який є підставою для внесення відомостей про батька дитини (свідоцтво про шлюб, спільна заява матері та батька дитини, заява матері). За відсутності свідоцтва про шлюб підтвердженням зареєстрованого шлюбу може бути відмітка про його державну реєстрацію в паспортах або паспортних документах матері та батька дитини.

У графі "Підстава запису відомостей про батька" вказується одна з підстав: місце та дата державної реєстрації шлюбу, номер актового запису про шлюб; дата подачі спільної заяви батьків про визнання батьківства та проставляються підписи батьків; заява матері дитини та проставляється її підпис.

Якщо в медичному свідоцтві про народження указане дошлюбне прізвище матері, а паспорт або паспортний документ на момент державної реєстрації народження одержаний нею вже на прізвище, яке було присвоєне їй при державній реєстрації шлюбу, то заявником в обов'язковому порядку повинно бути подано свідоцтво про шлюб, яке підтверджує, що дана медична довідка видана жінці, паспорт або паспортний документ якої пред'явлений до органу державної реєстрації актів цивільного стану.

Якщо жінці під час державної реєстрації шлюбу було присвоєно прізвище чоловіка, однак паспорт або паспортний документ на нове прізвище вона не обміняла, а в медичному свідоцтві про народження також зазначене дошлюбне прізвище матері, заявник в обов'язковому порядку повинен подати свідоцтво про шлюб.

За наявності в даному відділі державної реєстрації актів цивільного стану актового запису про шлюб батьків подавати свідоцтво про шлюб не обов'язково. У цьому разі прізвище матері в актовому записі про народження наводиться за даними актового запису або свідоцтва про шлюб, а в графі "Для відміток" актового запису про народження робиться запис: "У поданому медичному свідоцтві про народження зазначене дошлюбне прізвище матері" або: "У пред'явленому медичному свідоцтві про народження та в паспорті (паспортному документі) матері вказано її дошлюбне прізвище" та записується дошлюбне прізвище матері.

Походження дитини від певних чоловіка та жінки, засвідчене державним органом реєстрації актів цивільного стану, є підставою виникнення між ними взаємних прав та обов'язків, але й правового зв'язку між дитиною та родичами батька й матері. Споріднення, як зазначають В. І. Данилін та С. І. Реутов, є підставою виникнення більшої частини сімейно- правових відносин.

Так, відповідно до статті 133 СКУ , якщо дитина народилась у подружжя, дружина записується матір'ю, а чоловік - батьком дитини за заявою будь-кого з них.

У разі встановлення у порядку, передбаченому чинним законодавством, режиму окремого проживання подружжя дитина, народжена дружиною після спливу десяти місяців, не вважається такою, що походить від її чоловіка. У цьому випадку при пред'явленні дружиною копії рішення суду про встановлення для подружжя режиму окремого проживання державна реєстрація народження дитини проводиться за заявою матері . У графі "Для відміток" актового запису про народження зазначаються назва суду, дата та номер даного рішення.

Жінка та чоловік, які не перебувають у шлюбі між собою, можуть подати до органу державної реєстрації актів цивільного стану заяву про визнання батьківства до народження дитини У такому випадку походження дитини визначається відповідно до статті 126 СКУ.

Якщо батьки не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від матері визначається на підставі документу, що підтверджує факт народження дитини, а походження дитини від батька визначається за заявою матері та батька дитини про визнання батьківства

Так, згідно зі статтею 52 Конституції України, діти рівні у свої правах незалежно від походження, а також від того, народжені вони у шлюбі чи поза ним. Шлюбно- сімейне закаонодавство України не передбачає різниці між дітьми, батьки якої перебувають у шлюбі між собою, та дітьми, народженими матір'ю, яка не перебуває у шлюбі. Законом лише встановлений різний порядок визначення походження дитини.

Визначення пходження дитини , батьки якої не перербувають у шлюбі між собою, може відбуватися:

- за спільною заявою матері та батька дитини;

- у судовому порядку ( стаття 128 СКУ);

Отже, законодавець закріплює два порядки визначення походження дитини, батьки якої не перебувають у шлюбі між собою:

- добровільний

- судовий

У добровільному порядку, визначення походження дитини відбувається за умови визнання свого батьківства чоловіком, який не перебуває у шлюбі з матірю дитини. Визнання батьківства має подвійну природу. З одного боку - це одностороннє волевиявлення чоловіка, з іншого - це констатація факту біологічного батьківства цього чоловіка. У заяві, чоловік, по перше, зазначає, що він є батьком дитини, і по друге, бажає бути записаний як батько дитини.

Визнаня батьківства- це засвідчене органом державної реєстрації актів цивільного стану волевиявлення чоловіка про встановлення між ним та дитиною батьківського правовідношення.

За правовою природою, факт визнання особою батьківства :

- є одностороннім волевиявленням;

- має безвідкличний характер;

- має зворотну силу.

У чинному сімейному законодавстві, не встановлено випадків, коли згода матері на визнання певного чоловіка батьком свої дитини не потрібна. За раніше діючим законодавством, батько дитини, який не перебував у шлюбі з її матір'ю, мав право у передбачених законом випадках одноособово подати заяву про визнання себе батьком дитини. Форма заяви матері та батька дитини про визнання батьківства, затверджена Міністерством юстиції України.

Спільна заява жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою, свідчить про добровільність їх рішення. Саме тому реєстрація походження дитини провадиться в органах державної реєстрації актів цивільного стану без будь- яких попередніх процедур, зокрема судового розгляду. Така заява може бкти подана вказанами особами до органу державної реєстрації актів цивільного стану як до (під час вагітності жінки), так і після народження дитини. За раніше діючим КпШС УРСР, право на подання спільної заяви батьків виникало тільки після народження дитини. Норма чинного СК України є більш демократичною , оскільки спрямована перш за все на охорону інтересів дитини.

У житті можуть трапитися ситуації, які ускладнюють можливість реалізації права на визнання батьківства шляхом подачі спільної заяви до органу державної реєстрації актів цивільного стану.

Якщо заява про визнання батьківства не може бути подана особисто, вона може бути подана через представника або надіслана поштою за умови нотаріального засвідчення справжності підпису заявника на цій заяві. Повноваження представника мають ґрунтуватись на нотаріально посвідченій довіреності.

В актовому записі про народження у графі "Для відміток" робиться відмітка про подачу батьком (матір'ю) дитини заяви про визнання батьківства через представника або надіслання її поштою та зазначаються дані нотаріуса (прізвище та ініціали, нотаріальний округ чи державна нотаріальна контора), дата та за яким реєстровим номером засвідчено справжність підпису батька (матері) дитини на заяві та посвідчено довіреність, дані представника (прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання).

У цих випадках при складанні актового запису про народження дитини прізвище дитини вказується за прізвищем матері, а по батькові і відомості про батька - відповідно до заяви про визнання батьківства. Якщо батьки бажають присвоїти дитині прізвище батька, то воно виправляється в актовому записі про народження на підставі вищезазначених документів.

Таким чином, загальними умовами визначення батьківства дитини , мати якої не перебуває у шлюбі з батьком дитини , органом державної реєстрації актів цивільного стану є :

- відсутність шлюбу між батьками на момент її зачаття а народження;

- волевиявлення чоловіка бути записаним батьком дитини;

- згода матері на реєстрацію батьківства чоловіка.

Якщо мати дитини не перебуває у шлюбі та немає спільної заяви батьків, прізвище та громадянство батька дитини зазначається за прізвищем та громадянством матері, а власне ім'я та по батькові - за вказівкою матері у заяві про державну реєстрацію народження відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України .Графи актового запису про народження "Дата народження", "Місце проживання" в розділі "Відомості про батька" у цьому випадку не заповнюються.

У тих випадках, коли мати, яка не перебуває у шлюбі з батьком дитини, померла або місце її проживання чи перебування невідоме, а батьківство не встановлено, державна реєстрація народження дитини проводиться за письмовою заявою уповноваженого представника закладу охорони здоров'я, в якому народилась дитина, родичів, уповноваженого представника адміністрації дитячого закладу, в якому перебуває дитина, інших осіб.

Відомості про матір наводяться на підставі одного з документів, який підтверджує факт народження дитини, прізвище дитини і прізвище батька - за прізвищем матері, власне ім'я і по батькові дитини та батька - за вказівкою заявника.

При цьому по батькові дитини повинно відповідати власному імені батька (решта даних про батьків дитини не записується).

Одночасно в графі "Для відміток" актового запису про народження учиняється запис: "Відомості про батька внесені за вказівкою заявника", і заявник розписується в цій графі. У подальшому при незгоді матері дитини з унесеними до актового запису про народження відомостями зміни проводяться згідно із законодавством, яке регулює порядок внесення змін до актових записів цивільного стану.

Про державну реєстрацію народження дитини, мати якої померла, та у випадках, коли місце проживання чи перебування матері невідоме, орган державної реєстрації актів цивільного стану письмово повідомляє орган опіки і піклування, про що зазначається в графі "Для відміток" актового запису про народження.

Якщо після народження дитини та на момент проведення державної реєстрації народження мати дитини змінила прізвище при державній реєстрації шлюбу, то в актовому записі про народження в графі "Прізвище" розділу "Відомості про матір" записується дошлюбне прізвище матері, яке виправляється на прізвище, обране після шлюбу, та в графі "Для відміток" зазначається: "Внесені виправлення до графи 11 у зв'язку зі зміною матір'ю дитини прізвища при державній реєстрації шлюбу (дата державної реєстрації шлюбу, номер актового запису про шлюб та найменування органу державної реєстрації актів цивільного стану).

Якщо мати дитини, яка перебуває у зареєстрованому шлюбі, під час державної реєстрації народження заявляє, що її чоловік не є батьком цієї дитини, і у зв'язку з цим просить не вказувати його батьком в актовому записі про народження, її прохання може бути задоволене лише за наявності спільної заяви чоловіка та дружини (колишнього подружжя) про невизнання чоловіка (колишнього чоловіка) батьком дитини , а також заяви матері та батька дитини про визнання батьківства. У цьому разі державна реєстрація народження проводиться у порядку державної реєстрації визнання батьківства.

Про подану заяву робиться такий запис у графі "Для відміток" актового запису про народження: "Мати дитини перебуває у шлюбі з ... (прізвище, власне ім'я, по батькові), який згідно із спільною заявою подружжя не є батьком цієї дитини", і обоє з подружжя розписуються в цій графі.

Якщо чоловік, який перебуває у зареєстрованому шлюбі з матір'ю дитини, не може особисто з'явитись до органу державної реєстрації актів цивільного стану для подання такої заяви, то його заява, яка підтверджує, що він не є батьком дитини, справжність підпису на якій має бути нотаріально засвідченою, може бути подана через представника або надіслана поштою. Повноваження представника мають ґрунтуватись на нотаріально посвідченій довіреності.

У такому випадку в актовому записі про народження у графі "Для відміток" робиться відмітка про подачу чоловіком заяви про невизнання його батьком дитини через представника або надіслання її поштою та зазначаються дані нотаріуса (прізвище та ініціали, нотаріальний округ чи державна нотаріальна контора), дата та за яким реєстровим номером засвідчено справжність підпису чоловіка на заяві та посвідчено довіреність, дані представника (прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання) або реєстраційний індекс, що був наданий під час реєстрації заяви, та дата її надходження у разі надіслання поштою.

Якщо дитина народилася до спливу десяти місяців від дня припинення шлюбу (смерті, розірвання шлюбу) або визнання його недійсним, державна реєстрація народження дитини проводиться у такому самому порядку, як і державна реєстрація народження дитини, батьки якої перебувають між собою у шлюбі,

Якщо мати дитини під час державної реєстрації народження заявляє, що її колишній чоловік не є батьком дитини, і у зв'язку з цим просить не вказувати його батьком в актовому записі про народження дитини, її прохання може бути задоволене лише за наявності спільної заяви чоловіка та дружини (колишнього подружжя) про невизнання чоловіка (колишнього чоловіка) батьком дитини, а також заяви матері та батька дитини про визнання батьківства. Про подану заяву колишнього подружжя робиться відповідний запис у графі "Для відміток" актового запису про народження, який скріплюється підписами колишньої дружини та чоловіка.

Якщо колишній чоловік матері дитини не може особисто з'явитись до органу державної реєстрації актів цивільного стану для подання такої заяви, то його заява, справжність підпису на якій має бути нотаріально засвідченою і яка підтверджує, що він не є батьком дитини, може бути подана через представника або надіслана поштою. Повноваження представника мають ґрунтуватися на нотаріально посвідченій довіреності.

У цьому випадку в актовому записі про народження у графі "Для відміток" робиться відмітка про подачу колишнім чоловіком заяви про невизнання його батьком дитини через представника або надіслання її поштою та зазначаються дані нотаріуса (прізвище та ініціали, нотаріальний округ чи державна нотаріальна контора), дата та за яким реєстровим номером засвідчено справжність підпису колишнього чоловіка на заяві та посвідчено довіреність, дані представника (прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання) або реєстраційний індекс, що був наданий під час реєстрації заяви, та дата її надходження у разі надіслання поштою.

Якщо дитина народилася до спливу десяти місяців від дня припинення шлюбу внаслідок смерті чоловіка, походження дитини від батька може бути визначене за заявою матері та батька дитини про визнання батьківства.

У графі "Для відміток" актового запису про народження зазначаються дані про пред'явлені документи, за якими визначено момент припинення шлюбу або визнання його недійсним (рішення суду про розірвання шлюбу; свідоцтво про розірвання шлюбу; свідоцтво про смерть батька дитини; рішення суду про визнання шлюбу недійсним або висновок відділу державної реєстрації актів цивільного стану про анулювання актового запису про шлюб, який є недійсним.

Якщо дитина народилася до спливу десяти місяців від дня припинення шлюбу або визнання шлюбу недійсним, але після державної реєстрації повторного шлюбу її матері з іншою особою, батьком дитини в актовому записі про народження зазначається чоловік матері в повторному шлюбі. У цих випадках батьківство попереднього чоловіка може бути визначене на підставіспільної заяви попереднього чоловіка матері дитини та чоловіка у повторному шлюбі про визнання батьківства та заяви матері та батька дитини про визнання батьківства або за рішенням суду.

При вирішенні судом спорів про визнання батьківства, материнства, оспорювання батьківства чи материнства, встановлення фактів батьківства та материнства зміни до актових записів про народження вносяться відповідно до законодавства, яке регулює порядок внесення змін до актових записів цивільного стану.

Прізвище дитині визначається за прізвищем їїх батьків. На відміну від власного імені прізвище, по батькові не визначаються довільно. Якщо батьки мають спільне прізвище, то це прізвище присвоюється і дітям.

При різних прізвищах за письмовою згодою батьків дитині присвоюється прізвище батька чи матері або подвійне прізвище, утворене шляхом з'єднання їхніх прізвищ, про що робиться відповідний запис у графі "Для відміток" актового запису про народження, який засвідчується підписами обох батьків.

У разі якщо мати чи батько дитини не може особисто з'явитись до органу державної реєстрації актів цивільного стану, то її (його) заява, справжність підпису на якій має бути нотаріально засвідченою, може бути подана через представника. Повноваження представника мають ґрунтуватися на нотаріально посвідченій довіреності.

У заяві про присвоєння дитині подвійного прізвища батьки зазначають, з якого прізвища - батька чи матері - повинно починатися прізвище дитини.

За відсутності згоди дитині присвоюється прізвище на підставі рішення органу опіки та піклування або суду.

Право на ім'я- це непорушне і невідчужуване особисте немайнове право, що забезпечує соціальне буття фізичної особи.

Власне ім'я дитини визначається за згодою батьків. Власне ім'я дитини, народженої жінкою, яка не перебуває у шлюбі, у разі відсутності добровільного визнання батьківства визначається матір'ю дитини.

При державній реєстрації народження іншою особою власне ім'я дитини присвоюється за її вказівкою.

При державній реєстрації народження дитині може бути присвоєно не більше двох власних імен, якщо інше не випливає із звичаю національної меншини, до якої належать мати і (або) батько, про що в графі "Для відміток" актового запису про народження робиться відповідна відмітка, яка засвідчується підписами одного або обох батьків.

У разі відсутності при державній реєстрації народження згоди батьків щодо присвоєння власного імені спір вирішується органами опіки й піклування або судом.

. По батькові дитині присвоюється за власним іменем батька. Якщо батько має подвійне власне ім'я, то по батькові дитині присвоюється за одним із них на вибір батьків, про що робиться відмітка в графі "Для відміток" актового запису про народження, яка засвідчується підписами одного або обох батьків. На прохання батьків по батькові може також утворюватись згідно з національними традиціями або не присвоюватись взагалі. Про бажання батьків робиться відповідна відмітка в актовому записі про народження в графі "Для відміток", яка скріплюється підписами обох батьків цієї дитини.

По батькові дитини, народженої жінкою, яка не перебуває у шлюбі, за умови, що батьківство щодо дитини не визнано, визначається за власним іменем особи, яку мати дитини назвала її батьком.

Якщо заява про державну реєстрацію народження дитини, яка досягла одного року і більше надійшла після закінчення одного року з дня народження дитини і до досягнення нею 16 років, то державна реєстрація народження проводиться відділом державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання дитини на загальних підставах, але після перевірки наявності державної реєстрації народження за місцем народження дитини, за місцем проживання батьків дитини на момент її народження або за даними Державного реєстру актів цивільного стану громадян). У цих випадках одночасно подаються один із документів, яеі посвідчцєть народження дитини, медична довідка про перебування дитини під наглядом лікувального закладу, а також довідка з місця проживання дитини. За відсутності такої довідки дані про місце проживання дитини можуть бути підтверджені паспортом або паспортним документом одного з батьків чи законних представників дитини. Водночас подаються документи, що підтверджують походження дитини. Складений актовий запис про народження із зазначенням після порядкового номера: "Державна реєстрація з пропуском строку" включається до книги поновлених актових записів про народження.

У разі досягнення дитиною 16 років державна реєстрація її народження може проводитися за її особистою заявою з пред'явленням паспорта та відповідно до законодавства, яке регулює порядок поновлення актових записів цивільного стану.

Якщо батьки чи один із них не досягли 18-річного віку, то народження дитини реєструється на загальних підставах. Згода батьків (опікунів, піклувальників) неповнолітніх батька або матері на державну реєстрацію народження дитини при цьому не потрібна.

При державній реєстрації народження дітей, народжених при багатоплідних пологах, про кожного з них складається окремий актовий запис про народження і видається окреме свідоцтво про народження.

Державна реєстрація мертвонародженої дитини проводиться на підставі лікарського свідоцтва про перинатальну смерть без видачі свідоцтва про народження. Для підтвердження такої реєстрації орган державної реєстрації актів цивільного стану видає витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до статей 126, 133, 135 Сімейного кодексу України із зазначенням факту мертвонародження. Державна реєстрація смерті у такому разі не проводиться.

У тих випадках, коли смерть дитини настала на першому тижні життя (навіть якщо вона прожила хоч декілька хвилин), складаються два актові записи цивільного стану: про народження і смерть та видається свідоцтво про смерть і витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до статей 126, 133, 135 Сімейного кодексу України із зазначенням, що дитина померла. У цьому разі підставою для державної реєстрації народження є медичне свідоцтво про народження, а для державної реєстрації смерті - лікарське свідоцтво про перинатальну смерть.

Відділом державної реєстрації актів цивільного стану видається витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян для призначення допомоги при народженні дитини.

У разі державної реєстрації народження виконавчим органом сільської, селищної, міської (крім міст обласного значення) ради видається довідка для призначення допомоги при народженні дитини, у якій зазначаються: прізвище, власне ім'я, по батькові дитини; яка за рахунком дитина; число, місяць, рік народження дитини; номер актового запису про народження; дата складання актового запису про народження; найменування органу, що здійснив державну реєстрацію акту цивільного стану; прізвища, власні імена, по батькові батька та матері дитини.

Про видачу витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян для призначення допомоги при народженні дитини та довідки для призначення допомоги при народженні дитини у графі "Для відміток" обох примірників актового запису про народження робиться відповідна відмітка і проставляється підпис заявника.

У разі мертвонародження витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян для призначення допомоги при народженні дитини або довідка для призначення допомоги при народженні дитини не видається.

У тих випадках, коли батьки або один із них відмовились від дитини і передали її на повне державне утримання, витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян для призначення допомоги при народженні дитини або довідка для призначення допомоги при народженні дитини не видається, про що в графі "Для відміток" актового запису про народження робиться відповідна відмітка, яка засвідчується підписом заявника.

Якщо при державній реєстрації народження дитини відомості про батька внесені відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України., то разом із свідоцтвом про народження дитини відділом державної реєстрації актів цивільного стану видається витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України.

Про видачу витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян, у графі "Для відміток" обох примірників актового запису про народження робиться відповідна відмітка і проставляється підпис заявника.

На прохання батьків - громадян України до їх паспортів або паспортних документів органи державної реєстрації актів цивільного стану уносять відомості про дітей: прізвище, власне ім'я, по батькові, число, місяць і рік народження.

Відомості про дітей, батьками яких є громадянин України та іноземець або особа без громадянства, уносяться на прохання одного з батьків лише до паспорта або паспортного документа громадянина України.

На підставі рішення суду про позбавлення батьківських прав, що набрало чинності, в день надходження копії такого рішення до відділу державної реєстрації актів цивільного стану або в день його пред'явлення особою, зазначеною в рішенні суду, у графі "Для відміток" актового запису про народження зазначається: "Батьки (батько, мати) позбавлені батьківських прав на підставі рішення (назва суду), № справи ___ від ____________". Учинений запис засвідчується підписом посадової особи і печаткою відділу державної реєстрації актів цивільного стану. У таких випадках відомості про батьків з актового запису не виключаються. Одночасно відповідні відомості вносяться до Державного реєстру актів цивільного стану громадян. Тому з батьків, якого позбавлено батьківських прав, свідоцтво про народження дитини повторно не видається.

При поновленні в батьківських правах на підставі рішення суду, що набрало чинності, в день надходження копії такого рішення до відділу державної реєстрації актів цивільного стану або в день його пред'явлення особою, зазначеною в рішенні суду, у графі "Для відміток" актового запису про народження робиться відмітка: "Батьки (батько, мати) поновлені в батьківських правах на підставі рішення (назва суду), № справи ___ від ____________". Учинений запис засвідчується підписом посадової особи і печаткою відділу державної реєстрації актів цивільного стану. Одночасно відповідні відомості вносяться до Державного реєстру актів цивільного стану громадян.

2.2.1 Державна реєстрація смерті

Підставою для державної реєстрації смерті є:

а) лікарське свідоцтво про смерть (форма № 106/о), форма якого затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08.08.2006 № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за № 1150/13024 (далі - лікарське свідоцтво про смерть);

б) фельдшерська довідка про смерть (форма № 106-1/о), форма якої затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08.08.2006 № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за № 1150/13024 (далі - фельдшерська довідка про смерть);

в) лікарське свідоцтво про перинатальну смерть;

г) рішення суду про оголошення особи померлою;

ґ) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час;

д) повідомлення державного архіву або органів Служби безпеки України у разі реєстрації смерті осіб, репресованих за рішенням несудових та судових органів;

е) повідомлення установи виконання покарань або слідчого ізолятора, надіслане разом з лікарським свідоцтвом про смерть.

Ці документи додаються до другого примірника актового запису про смерть.

Заява про державну реєстрацію смерті подається не пізніше трьох днів з дня настання смерті чи виявлення трупа, а в разі неможливості одержання лікарського свідоцтва про смерть, фельдшерської довідки про смерть - не пізніше п'яти днів.

Державна реєстрація смерті за заявою, поданою не пізніше трьох днів з дня настання смерті , та до закінчення одного року з дня настання смерті, проводиться за останнім місцем проживання померлого, за місцем настання смерті чи виявлення трупа або за місцем поховання.

У разі настання смерті в дорозі (у поїзді, на судні, в літаку тощо) державна реєстрація смерті може бути проведена в найближчому органі державної реєстрації актів цивільного стану.

Державна реєстрація смерті осіб, що померли в слідчих ізоляторах або установах виконання покарань, у яких ці особи трималися або відбували покарання, проводиться відділами державної реєстрації актів цивільного стану за останнім місцем проживання до взяття під варту або засудження осіб чи за місцезнаходженням установи, про що робиться відмітка в графі "Для відміток". В актовому записі про смерть записується причина смерті, зазначена в лікарському свідоцтві про смерть.

Державна реєстрація смерті проводиться за місцем проживання заявника у разі: якщо заява надійшла після закінчення одного року з дня настання смерті; встановлення у судовому порядку факту смерті; звернення для реєстрації смерті особи, оголошеної судом померлою.

Державна реєстрація смерті проводиться за заявою родичів померлого, представників органу опіки та піклування, працівників житлово-експлуатаційних організацій, адміністрації закладу охорони здоров'я, де настала смерть, та інших осіб.

Особа, яка звернулася щодо державної реєстрації смерті, повинна пред'явити паспорт або паспортний документ. Відсутність зазначеного документа не є підставою для відмови в державній реєстрації смерті, але про це робиться відповідна відмітка в графі "Для відміток" актового запису про смерть.

Якщо заява про державну реєстрацію смерті надійшла після закінчення одного року з дня настання смерті, то державна реєстрація проводиться за наявності лікарського свідоцтва або фельдшерської довідки про смерть установленої форми на загальних підставах за заявою будь-якої особи, без складання висновку, але після перевірки наявності державної реєстрації смерті за місцем настання смерті, за місцем останнього проживання померлого, за місцем поховання чи виявлення трупа або за даними Державного реєстру актів цивільного стану громадян.

Складений актовий запис включається до книги поновлених актових записів цивільного стану за поточний рік.

Державна реєстрація смерті особи, оголошеної судом померлою, проводиться за рішенням суду, надісланим судом відділу державної реєстрації актів цивільного стану, після набрання ним законної сили або за заявою осіб, що були позивачами при розгляді судом справи, а також спадкоємців померлого при поданні рішення суду.

Складений актовий запис про смерть включається до книги поновлених актових записів цивільного стану за поточний рік. У цих випадках датою смерті вважається день набрання рішенням суду законної сили, якщо інше не зазначено в рішенні суду.

Державна реєстрація факту смерті, встановленого у судовому порядку, проводиться за заявою осіб, що були позивачами при розгляді судом справи, а також спадкоємців померлого при поданні рішення суду.

Складений актовий запис про смерть включається до книги державної реєстрації смерті за поточний рік, якщо з часу настання смерті не минуло одного року, або до книги поновлених актових записів цивільного стану за поточний рік, якщо минуло більше року.

Державна реєстрація смерті осіб, репресованих за рішенням несудових та судових органів, незалежно від часу її настання проводиться відділами державної реєстрації актів цивільного стану шляхом складання актового запису про смерть, який включається до книги поновлених актових записів про смерть за поточний рік. В актовому записі графи "Причина смерті" та "Місце смерті" заповнюються відповідно до повідомлення державного архіву або органів Служби безпеки України. Якщо причина та місце смерті невідомі, у відповідних графах записується "Не встановлено".

Державна реєстрація смерті осіб, які загинули в період проходження військової або альтернативної служби в мирний час, проводиться відділами державної реєстрації актів цивільного стану із зазначенням в актовому записі про те, що смерть настала в період проходження військової служби, якщо відповідний запис є у графі "Причина смерті" лікарського свідоцтва про смерть.

При державній реєстрації смерті невпізнаних осіб до актового запису про смерть уносяться тільки ті відомості, які містяться у лікарському свідоцтві про смерть.

При встановленні надалі відомостей про померлого, яких бракувало, зміни і доповнення до актового запису про смерть уносяться згідно із законодавством, яке регулює порядок внесення змін, поновлення та анулювання актових записів цивільного стану, на підставі висновку відділу державної реєстрації актів цивільного стану за наявності протоколу впізнання трупа.

Запис у графі актового запису про смерть "Причина смерті" повинен відповідати підпункту I-г пункту 11 лікарського свідоцтва про смерть, якщо заповнені всі чотири підпункти, підпункту I-в, якщо заповнені три підпункти, або підпункту I-б, якщо заповнені два підпункти, та підпункту I-а, якщо заповнений один підпункт.

Паспорт громадянина України померлого, а також військово-облікові та пільгові документи орган державної реєстрації актів цивільного стану, який реєструє смерть, вилучає і на першій сторінці цих документів робить відмітку: "Власник помер ___ ____________ ____. Актовий запис про смерть № ___ від ___ ____________ ____".

Список паспортів громадян України, зданих у зв'язку з державною реєстрацією смерті, до якого додаються зазначені документи, передається щомісяця, але не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, до територіального підрозділу Державної міграційної служби України за останнім місцем проживання померлих.

Список пільгових посвідчень та військово-облікових документів, зданих у зв'язку з державною реєстрацією смерті, до якого додаються зазначені документи, передається в семиденний строк після її проведення до військових комісаріатів за останнім місцем проживання померлих .

Непередача зазначених документів не є перешкодою для державної реєстрації смерті. Орган державної реєстрації актів цивільного стану зобов'язаний повідомити про непередачу документів не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, територіальні підрозділи Державної міграційної служби України та в семиденний строк військові комісаріати за останнім місцем проживання померлих, про що робиться відмітка у графі "Для відміток" актового запису про смерть.

Державна реєстрація смерті іноземців та осіб без громадянства проводиться на загальних підставах з дотриманням вимог чинного законодавства України. У цих випадках паспортні документи померлого невідкладно надсилаються до відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі для подальшого направлення їх до Міністерства закордонних справ України або повертаються особі, яка супроводжує тіло померлої особи, про що в графі "Для відміток" актового запису про смерть робиться відповідна відмітка, яка засвідчується підписом цієї особи.

Про державну реєстрацію смерті іноземця відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі на підставі повідомлення відділу державної реєстрації актів цивільного стану, яким зареєстровано смерть, невідкладно інформує Міністерство закордонних справ України.

Після державної реєстрації смерті відділ державної реєстрації актів цивільного стану видає витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть для отримання допомоги на поховання.

У разі державної реєстрації смерті виконавчим органом сільської, селищної, міської (крім міст обласного значення) ради видається довідка для отримання допомоги на поховання, у якій зазначаються: прізвище, власне ім'я, по батькові померлої особи; дата смерті; місце смерті; номер та дата складання актового запису про смерть; найменування органу, що здійснив державну реєстрацію акту цивільного стану.

Про видачу витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть для отримання допомоги на поховання та відповідної довідки в графі "Для відміток" обох примірників актового запису про смерть робиться відповідна відмітка і проставляється підпис заявника.

У разі якщо витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть для отримання допомоги на поховання та відповідна довідка не видані, в графі "Для відміток" актового запису про смерть про це робиться відмітка, яка засвідчується підписом заявника.

Щомісяця, але не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, відділи державної реєстрації актів цивільного стану направляють: державним податковим інспекціям -повідомлення про громадян, які померли, для зняття з обліку в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів рганам праці та соціального захисту населення - повідомлення про громадян, які померли, для зняття з обліку в Єдиному державному автоматизованому реєстрі осіб, які мають право на пільги .

Огани державної реєстрації актів цивільного стану протягом десяти робочих днів з дня державної реєстрації смерті особи подають відповідні відомості територіальним органам Пенсійного фонду України.

У разі смерті дитини орган державної реєстрації актів цивільного стану протягом 10 днів після державної реєстрації смерті дитини направляє органу праці та соціального захисту населення за місцем державної реєстрації повідомлення про померлих дітей

Якщо при державній реєстрації смерті стане відомо про дітей, які позбавлені батьківського піклування, то орган державної реєстрації актів цивільного стану зобов'язаний у той самий день письмово повідомити про це орган опіки та піклування за місцезнаходженням дітей.

2.2.2 Державна реєстрація шлюбу

Шлюб та сім'я є предметом дослідження соціології, психології, етики, демографії, правознавства та інших наук, що пояснюється тим, що відносини, пов'язані зі шлюбом, є складним соціальним явищем.

Відомо, що шлюб- один з найдавніших правових інститутів, чим і пояснюється існування сьогодні різних теорій визначення його правової природи.

СК уперше дає поняття шлюбу як сімейного союзу жінки та чоловіка, зареєстрованого в органі державної реєстрації акті цивільного стану. ( стаття 21 Кодексу.

Існує декілька правових теорій, які пояснюють правову природу шлюбу, в загальному вигляді їх можна звести до розуміння шлюбу як договору, як таїнства договору, як інституту особливого роду. В науковій юридичній літературі в сфері дослідження права зарубіжних країн поширені три погляди на шлюб: шлюб-договір, шлюб-статус, шлюб-партнерство. Виникнення різних правових теорій щодо правової природи шлюбу залежало і залежить від історичного розвитку людства, трансформації причин створення сім'ї та ролі жінки у цьому процесі, тому для того щоб відповісти на питання щодо правової природи шлюбу слід звернутися до історичних витоків цього інституту.

В сучасній науковій літературі також не склалося єдиної думки щодо визначення поняття „шлюб”, не сформульовано чітких і вичерпних ознак, притаманних цьому поняттю.

О.М. Нечаєва вважає, що “шлюбом є союз жінки і чоловіка, який укладається в принципі довічно з метою створення сім'ї”. Таке лаконічне визначення поняття шлюбу вона пропонує розширити шляхом визначення його різних особливостей (союз добровільний, рівноправний, з метою виховання дітей тощо).

В.С. Гопанчук і С.П. Індиченко зазначали, що шлюб - це вільний, рівноправний і, в принципі, довільний союз жінки і чоловіка, який укладається у встановленому законом порядку, має метою створення сім'ї. При цьому це не договір, не угода, а союз.

За розуміння шлюбу як союзу виступає також Р.М. Мінченко, пояснюючи це тим, що союз означає те, що шлюб укладається на паритетних началах при чому тільки між особами різної статі, що знаходить пояснення в законах людської природи, а його метою є створення сім'ї.

...