Підвищення ефективності державного механізму валютного регулювання і контролю в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Підвищення ефективності державного механізму валютного регулювання і контролю в Україні

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата наук з державного управління

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Після прийняття Україною незалежності помітно підвищився інтерес національних підприємств до операцій у сфері зовнішньоекономічної діяльності, що обумовлено рядом обставин. По-перше, розпад Радянського Союзу і розрив традиційних економічних зв'язків надалі привели до розуміння необхідності їхнього відновлення в умовах установлення ринкових відносин при різкому зниженні обсягів виробництва і погіршенні фінансового стану підприємств. По-друге, українські підприємства одержали свободу вибору своєї стратегії при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності (далі ЗЕД), що підвищило їхню ділову активність у даній сфері. По-третє, у нинішній час відбувається інтеграція й інтернаціоналізація господарської діяльності України на міжнародній арені. Цими факторами обумовлена необхідність визначення державної політики в сфері валютного регулювання і контролю.

Діюча державна система валютного регулювання і контролю в Україні має ряд недоліків, головними серед яких є: прогалини у законодавстві та відсутність єдиної організаційної структури, заснованої на одночасній взаємодії і координації спільних заходів щодо забезпечення валютного регулювання і контролю всіма уповноваженими інститутами. Така система формувалася і продовжує формуватися в складних, суперечливих соціально-економічних умовах, у зв'язку з чим виникає необхідність її удосконалення.

Існуючі дослідження вітчизняних та зарубіжних учених у сфері державного управління охоплюють лише окремі сторони державного механізму валютного регулювання та контролю, чим порушується об'єктивність і системність таких досліджень в даному напрямку. У сучасних умовах економічного розвитку України набувають актуальності нові методи впливу на суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, спрямовані на упередження порушень.

Теоретична і практична важливість проблеми, а також її недостатня вивченість в Україні обумовили актуальність теми дисертації.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано відповідно до плану науково-дослідних робіт Донецького державного університету управління за темою «Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності підприємств в умовах переходу до ринкових відносин» (державний реєстраційний номер теми: 0199U001807, 1999-2004 рр.). У рамках цієї теми автором визначено та надано оцінку критеріям оптимізації державного механізму валютного регулювання та контролю з метою підвищення ефективності державного управління у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Мета і задачі дослідження. Метою дослідження є розробка ефективного державного механізму валютного регулювання і контролю в Україні, заснованого на складній формі організаційної структури державних органів, взаємодія між якими ґрунтується на прогресивних методах впливу на суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, спрямованих на упередження самих порушень, а не на ліквідацію їхніх наслідків.

Для досягнення мети необхідно було вирішити такі задачі:

визначити теоретико-методологічну базу валютного регулювання і контролю;

виявити передумови створення і розвитку державного механізму валютного регулювання і контролю;

провести аналіз основних складових державного механізму валютного регулювання і контролю й оцінити його ефективність в Україні;

оцінити роль і проаналізувати компетенцію органів державного управління в сфері валютних відносин;

проаналізувати нормативну базу валютних операцій, в яких валютні цінності виступають у міжнародному обігу як засіб платежу, для аргументації внесення змін з метою її удосконалення;

розробити модель раціональної організаційної структури державних органів валютного регулювання і контролю.

Об'єктом дослідження є процеси державного управління в сфері валютних відносин в Україні.

Предмет дослідження - державний механізм валютного регулювання і контролю в Україні.

Методи дослідження. Досягнення поставленої мети базувалося на використанні широкої комбінації методів дослідження. Загальна методика дисертаційної роботи побудована на системному підході. За допомогою методу теоретичного узагальнення й описового методу вивчені теоретичні основи державного механізму валютного регулювання і контролю в Україні. Методи аналізу і синтезу дозволили виявити і систематизувати нормативні положення, особливості і проблеми, пов'язані зі здійсненням державного контролю над різними видами операцій у сфері зовнішньоекономічної діяльності. На основі аналітичних методів дослідження нормативних положень, що регламентують функціональні обов'язки інститутів у сфері валютного контролю, а також за допомогою експертного методу і методу практичного спостереження була виявлена тенденція до дублювання різними органами деяких функцій валютного контролю. Завдяки статистичним, графічним і факторним методам була визначена динаміка і тенденція результатів впливу державних органів на ділову активність суб'єктів валютних операцій. Визначення оцінки діючої системи валютного регулювання і контролю було проведено з використанням таких методів: табличних, економіко-математичного, аналогій, експертного. Для побудови і дослідження моделей складної організаційної структури органів валютного регулювання і контролю застосовувалися методи структурного синтезу і сценарію. З метою конкретизації і деталізації результатів дослідження була зроблена декомпозиція загальної моделі на підмоделі на основі методу індукції.

Наукова новизна результатів дослідження полягає в розробці науково-методичних положень, що визначають шляхи підвищення ефективності державного механізму валютного регулювання і контролю в Україні. У ході проведених досліджень автором самостійно отримано такі результати, що мають наукову новизну, зокрема:

вперше:

розроблено оптимальну модель складної організаційної структури державних органів валютного регулювання і контролю, що складається з двох підмоделей - вертикальної та горизонтальної, спрямовану на захист інтересів держави та вітчизняних підприємств при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності;

висунуто нову складову горизонтальної підмоделі нижнього рівня складної організаційної структури органів валютного контролю - центр обробки даних, стрижнем якого є комп'ютерна експертна система, одним із значущих елементів якої є електронний аудит баз даних, що дозволяє виявляти порушення валютного законодавства;

у запропонованій організаційній структурі аргументовано необхідність створення кредитно-страхової асоціації учасників ЗЕД, призначеної підвищувати ділову активність її учасників за рахунок взаємокредитування і випереджати порушення валютного законодавства завдяки страхуванню від зовнішньоекономічних ризиків та інформаційному забезпеченню на міжреспубліканському рівні;

удосконалено:

ефективний алгоритм проведення зустрічних перевірок контрагентів суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності з метою запобігання втрат державного бюджету в результаті здійснення контрабандних і псевдоекспортних операцій;

методи оцінки ефективності державного механізму валютного регулювання і контролю як для діючого, так і для моделі механізму, засновані на побудові шкали переваги або бажаності Харрінгтона;

нормативні положення діючих законодавчих актів шляхом обґрунтування доцільності внесення відповідних змін;

дістало подальшого розвитку:

основні передумови еволюційного розвитку державного механізму валютного регулювання і контролю в Україні (історичні особливості, детермінанти внутрішнього та зовнішнього впливу) у частині їхнього комплексного викладу за допомогою факторного аналізу;

нормативні положення і взаємозв'язки трьох основних напрямків державного регулювання і контролю в сфері ЗЕД: податкового, митного і банківського.

Практичне значення одержаних результатів. Матеріали проведених досліджень у частині аналізу правової бази валютних операцій, функцій і компетенції державних органів валютного регулювання і контролю, пропозицій щодо упередження ризиків у сфері зовнішньоекономічної діяльності були використані при розробці робочих і навчальних програм у Донецькому державному університеті управління з дисциплін «Основи зовнішньоекономічної діяльності», «Основи менеджменту зовнішньоекономічної діяльності» (довідка №54а від 20.01.2006).

Крім того, матеріали дисертаційного дослідження повинні бути покладені в основу практичного посібника для державних органів, що здійснюють валютний контроль, для вивчення на курсах підвищення кваліфікації фахівців.

Пропозиції зі створення центру обробки даних, перебудови організаційної структури державних органів валютного регулювання та контролю, введення департаменту валютного контролю в м. Донецьку отримали позитивну оцінку фахівців Донецької митниці та мають практичне значення (довідка №11/508 від 23.08.2005).

Окремі елементи розробленої системи електронного аудиту зовнішньоекономічної діяльності підприємства, пропозиції зі створення центру обробки даних і проект створення ефективного алгоритму проведення зустрічних перевірок запроваджено в діяльності органів державної податкової служби (довідка Державної податкової адміністрації у Донецькій області

№18559/10/22-113 від 14.11.2005).

Введення кредитно-страхової асоціації учасників зовнішньоекономічної діяльності в державний механізм валютного регулювання і контролю в Україні одержало схвалення страховою компанією УАСК «АСКА», ВАТ «АКБ «Укргазбанк», а також підприємствами, що регулярно здійснюють експортно-імпортні операції, - ЗАТ «Мініметалургійний завод «Істіл» (Україна)», ТОВ «Димет» (довідки №663 від 14.06.2005, №164/2 від 23.08.2005, №597 від 11.10.2005, №17/08 від 22.08.2005).

Особистий внесок здобувача. Теоретичні обґрунтування, практичні розробки і пропозиції, що стали результатом досліджень, проведених у дисертаційній роботі, отримані самостійно на основі глибокого вивчення теоретико-методологічної бази валютного регулювання, контролю і семирічного досвіду роботи в системі податкової служби України за напрямом валютного контролю. Внесок автора в опубліковані колективні роботи конкретизований у списку публікацій.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації доповідалися й обговорювалися:

на 2-й міжнародній науково-практичній конференції «Регіон, місто, підприємство в умовах перехідної економіки» (2000 р., м. Донецьк);

на міжнародних науково-практичних семінарах «Проблеми розвитку ЗЕС і залучення іноземних інвестицій в економіку України: регіональний аспект» (2000 р., 2001 р., 2002 р., м. Донецьк);

на ІІІ міжрегіональній науково-практичній конференції «Оподатковування в промисловому регіоні: теорія, практика і перспективи розвитку» (2004 р., м. Донецьк).

Публікації. Матеріали дисертаційних досліджень знайшли відображення в 8 наукових працях (4 у фахових виданнях), з них 7 - у збірниках наукових праць і 1 публікація в матеріалах наукової конференції. Загальний обсяг публікацій становить 2,9 д.а., з яких особисто автору належить 2,4 д.а.

Структура й обсяг роботи. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, додатків. Загальний обсяг дисертації 246 сторінок, у тому числі 22 таблиці (24 сторінки), 23 рисунки (20 сторінок), список використаних джерел 102 найменування (11 сторінок), 8 додатків (15 сторінок).

Основний зміст дисертаційної роботи

валютний організаційний державний контроль

Розділ 1. Валютне регулювання і контроль у системі державного управління в Україні. У розділі розглянуто проблеми теорії й організації системи валютного регулювання і контролю в Україні з позиції державного управління. У ньому, спираючись на класичну теорію міжнародної торгівлі, ярким представником якої є А. Сміт, визначено природу виникнення проблем валютного регулювання і контролю. Проаналізовано теоретичні основи валютного регулювання і контролю, визначено фундаментальні поняття: валютне регулювання, валютний контроль, механізм валютного регулювання та проведено критичний аналіз тлумачень даних термінів різними вченими. Визначено мету, сформульовано сукупність задач, форм, методів та напрямів здійснення валютного регулювання і контролю державними органами. Доведено недостатню вивченість аналізованої проблеми та визначено шляхи удосконалення.

Обґрунтовано, що вибір методів і напрямків реформування державного механізму валютного регулювання та контролю повинен визначатися виходячи з аналізу трьох взаємопов'язаних аспектів, що беруть участь у побудові валютної політики держави: історичних передумов, факторів зовнішнього та внутрішнього впливу.

Аргументовано і розкрито етапи формування системи валютного регулювання та контролю в Україні в рамках загальнодержавного управління, здійснено аналіз її законодавчої бази на кожному етапі, визначено роль і значення валютного регулювання та контролю в системі державного управління зовнішньоекономічною діяльністю.

Проведений у розділі аналіз формування системи державного управління зовнішньоекономічною діяльністю та його складової - державного механізму валютного регулювання та контролю в Україні дозволив виділити три глобальні етапи його розвитку: від жорсткої державної монополії на здійснення зовнішньої торгівлі у період існування СРСР до сучасної державної системи валютного регулювання та контролю в Україні.

Так, на першому етапі (до 1991 року) до моменту розпаду СРСР така державна система характеризувалась як суворо обмежувальна, директивна та монопольно-біржова.

Усі питання, пов'язані з експортом та імпортом, вирішувалися на рівні союзних міністерств і відомств через їх всесоюзні господарські розрахункові зовнішньоторговельні організації (об'єднання). Усі валютні розрахунки здійснювалися виключно через установи Зовнішторгбанку та Зовнішекономбанку СРСР, чим забезпечувався постійний банківський контроль над результатами діяльності цих фірм, підтримувався необхідний баланс між обсягами експорту й імпорту. Крім того, певні контрольні функції за діяльністю як підприємств і об'єднань, так і їхніх зовнішньоторговельних фірм, виконували відповідні органи Держплану СРСР, Держпостачання і Міністерства фінансів СРСР. Безпосередній і постійний контроль над станом експортно-імпортних операцій підприємств і організацій здійснювали міністерства і відомства, у систему яких вони входили.

На другому етапі (1991-1994) після прийняття ряду законодавчих і нормативних актів, спрямованих на реформування та лібералізацію зовнішньоекономічних відносин, фактично була повністю зруйнована стара державна система контролю. Тобто початок нового етапу було покладено одночасно з прийняттям Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», що наділив усіх суб'єктів підприємницької діяльності рівними правами в цій сфері. Але в умовах відсутності нових державних інститутів управління валютними відносинами та невизначеності чіткої правової бази розпочалися негативні процеси при здійсненні зовнішньоекономічних операцій, що призвели до відтоку з України валютних цінностей у великих розмірах.

Третій етап (1995 - по теперішній час) характеризується становленням сучасної державної системи управління зовнішньоекономічною діяльністю. За цей час нормативна база удосконалювалась, але корінних змін не відчула. Існуюча державна система представлена рядом регулюючих і контролюючих інститутів, інфраструктурних організацій зі сприяння в розвитку зовнішньоекономічних зв'язків суб'єктам господарювання, а також державних інститутів, що вирішують суперечки між ними.

Розділ завершується аналізом позитивного досвіду з організації державними органами влади валютного контролю в Японії, зроблено висновки про необхідність застосування деяких його аспектів до вітчизняних умов з урахуванням національних особливостей.

Так, доцільно зміцнити інституціональні основи державного регулювання ЗЕД. Варто уважніше придивитися і до японського досвіду функціонування координаційних органів. Зокрема, було б виправданим створити замість численних і нерідко дублюючих одна одну урядових і міжвідомчих комісій з різних питань ЗЕД один урядовий орган. Задачею цього органу повинно бути забезпечення валютного регулювання і координація діяльності всіх українських міністерств і відомств, що займаються окремими галузями ЗЕД, а також координація дій державних контролюючих органів зі здійснення валютного контролю.

Крім того, в Україні назріла потреба у формуванні єдиної загальнодержавної системи інформаційного забезпечення зовнішньоторговельної діяльності, що повинна фінансуватися за рахунок коштів державного бюджету (можливо, із залученням ресурсів підприємницьких структур). Необхідна умова ефективного функціонування такої системи - погоджена взаємодія всіх інфраструктурних організацій, що обслуговують зовнішньоекономічну діяльність.

Розділ 2. Державний механізм валютного регулювання і контролю в Україні. У розділі проведено системний аналіз діючого державного механізму валютного регулювання і контролю за допомогою методу сценарію, що розкриває науковий підхід структурного синтезу існуючого стану державного механізму валютного регулювання і контролю в його удосконалену модель. Визначено основну мету дослідження головного елемента механізму - побудова організаційної моделі державних інститутів валютного регулювання і контролю, здатної забезпечити підвищення ефективності їх роботи.

Запропоновано методику проведення аналізу існуючого державного механізму валютного регулювання і контролю за 15 певними кількісними і якісними параметрами оптимізації (шкала переваги Харрінгтона).

Для діючого державного механізму валютного регулювання і контролю, який необхідно оптимізувати, визначено 15 різних параметрів, які складно узагальнити в єдиний кількісний показник. До того ж розглянутий механізм являє собою організаційно-функціональну систему, а не виробничу. Кожен параметр має конкретне смислове навантаження і свою розмірність. Тому для визначення узагальненого параметра оптимізації механізму необхідно ввести деяку безрозмірну шкалу. Шкала повинна бути однотипною для всіх поєднуваних параметрів і забезпечувати їх порівнянність.

Як правило комбінування вихідних параметрів в узагальнений показник було використано засіб, заснований на побудові шкали переваги або бажаності Харрінгтона. Дана шкала бажаності будується за принципом номограми.

Абстрактна функція бажаності для кодування значень параметрів Ф (певний параметр оптимізації) для однобічного обмеження (у нашому випадку) буде виглядати таким чином (рис. 3). Функція бажаності відображає можливість формалізації уявлень про важливість тих або інших значень параметрів оптимізації, показує переваги, що закладаються в модель ефективного механізму.

У розділі проведено розрахунки та оцінено кожний параметр оптимізації державного механізму валютного регулювання і контролю, що дало змогу в цілому його проаналізувати, а також виявити і усунути недоліки.

За визначеною методикою було побудовано шкали переваги діючого державного механізму валютного регулювання і контролю та його моделі. Проведено також аналіз правової бази валютних операцій як складової державного механізму валютного регулювання і контролю з метою виявлення недоліків і запропонування шляхів її удосконалення, а також підвищення ефективності самого механізму.

Із трьох видів валютних операцій найпоширенішими є операції, пов'язані з використанням валютних цінностей у міжнародному обігу як засобу платежу. Найбільш питому вагу в загальному обсязі операцій даного виду займають експортні, імпортні, бартерні операції й операції з давальницькою сировиною.

У розділі проаналізовано основні законодавчі обмеження та правила, що складають валютний контроль за експортно-імпортними операціями, визначено їх позитивний та негативний вплив на зовнішньоекономічну діяльність підприємств та економічне становище держави. Це дозволяє зробити висновок, що нормативна база для здійснення експортно-імпортних операцій чітко визначена. Однак вона має ряд недоліків: велика кількість нормативних аспектів, обмежень і складний документообіг ускладнюють і затягують бюрократичну процедуру для проведення таких операцій. Крім того, суб'єктам валютних відносин складно враховувати часті зміни в законодавстві щодо валютних операцій, що призводить до частих порушень у даній сфері. При цьому слід зазначити, що прогалини в нормативних документах, що регламентують порядок здійснення валютних операцій, усе ще існують. Тому нормативна база вимагає доопрацювання.

Зв'язок проблем відшкодування податку на додану вартість (далі ПДВ), ухилення від сплати імпортного ПДВ із проблемами валютного регулювання і контролю полягає у схованому відтоку валютних цінностей за кордон за допомогою завищення цін на експортовані товари і заниження на імпортовані.

Для ефективного вирішення проблеми з відшкодуванням ПДВ необхідно створити умови, при яких до відшкодування в принципі може пред'являтися тільки обсяг ПДВ, що вже був або буде сплачений у бюджет на всіх стадіях формування доданої вартості експортованого продукту. Такі умови можуть бути створені шляхом внесення відповідних змін у нормативні документи і розробки ефективних заходів для контролюючих органів.

Заходи державного регулювання і контролю над бартерними операціями в сфері зовнішньоекономічної діяльності повні єднання норм твердого і лояльного впливу на суб'єктів підприємницької діяльності. Причому деякі заходи аналогічні тим, що застосовуються при експортних і імпортних операціях, а саме: нарахування пені за несвоєчасність розрахунків, видача індивідуальних ліцензій на продовження термінів розрахунків, застосування або скасування антимонопольних заходів, спеціальних санкцій. Інші заходи впливу є специфічними, властивими саме даному виду валютних операцій. Однак і в тому і в іншому випадку ці норми спрямовані на попередження незаконного відтоку валютних цінностей за кордон і зниження частки бартерних операцій у зовнішньоторговельному обороті України.

У розділі також розглянуто нормативно-правову базу для операцій з давальницькою сировиною в зовнішньоекономічній діяльності, наведено статистичний аналіз таких операцій, позитивні та негативні аспекти валютного контролю з боку державних органів за операціями з переробки давальницької сировини в трьох різних митних режимах.

Так, при реалізації готової продукції, виробленої з імпортованої давальницької сировини, існує можливість забезпечення належного валютного, податкового і митного контролю. А у випадках, коли давальницька сировина закуплена нерезидентом на території України, а українським переробником письмові зобов'язання не оформлені, то і контролювати правомірність здійснення таких операцій неможливо. Тому з метою попередження порушень валютного і податкового законодавства необхідно внести відповідні зміни в правову базу, що регламентує порядок здійснення такого роду операцій.

Розділ 3. Розробка моделі ефективного механізму валютного регулювання і контролю в Україні. У розділі досягнуто виконання основної мети дослідження - розроблено ефективний державний механізм валютного регулювання і контролю в Україні завдяки організаційній моделі державних інститутів валютного регулювання і контролю (рис. 6), здатної забезпечити підвищення ефективності їх роботи; дано оцінку нової моделі за обраними параметрами оптимізації і порівняно її з оцінкою існуючої структури.

Оптимізація параметрів існуючої державної системи валютного регулювання і контролю досягнута за рахунок перетворення організаційної структури державних органів валютного регулювання і контролю з лінійно-штабної на складну; якісного перерозподілу функціональних обов'язків між державними контролюючими службами; введення нових елементів: центрального департаменту валютного регулювання і координації валютного контролю, департаментів валютного контролю в містах Донецьку та Маріуполі, центрів обробки даних, кредитно-страхової асоціації учасників ЗЕД; впровадження електронного аудиту суб'єктів зовнішньоекономічних правовідносин.

Доведено, що введення нових елементів може бути здійснено без істотного збільшення штату державних контролюючих органів і додаткових витрат бюджетних коштів шляхом перерозподілу функцій та наявних ресурсів.

У розділі виокремлено недоліки і переваги складної структури органів валютного регулювання і контролю.

Запропоновано структуру, чисельність, та функціональні обов'язки Центрального департаменту валютного регулювання і координації валютного контролю. Введення цього компонента дозволить запобігти неузгодженості дій державних контролюючих органів, протиріччя та прогалини в нормативних документах і, як наслідок, упередити значні втрати Державного бюджету України.

Аргументовано необхідність створення департаментів валютного контролю в містах Донецьку і Маріуполі, а також центрів обробки даних, завдяки яким буде досягнуто рівномірний розподіл спеціалістів валютного контролю на територіях з великою кількістю суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності; мінімізацію листування і спрощення процедури спільного контролю, що забезпечить скорочення матеріальних і часових витрат; підвищення оперативності рішень; скорочення кількості перевірок за рахунок запровадження електронного аудиту з використанням повного масиву інформації про об'єкт, що перевіряється.

Для розробки методичного й інформаційного забезпечення експертної системи аналізу зовнішньоекономічної діяльності підприємств центру обробки даних, призначеної для виявлення потенційних порушників валютного і податкового законодавства, запроваджено ряд заходів:

1. Здійснено аналіз інформаційної складової розроблюваної експертної системи.

2. Проаналізовано джерела інформації, необхідної для підтримки бази даних і бази суджень в актуальному стані. При цьому виділені джерела, що є «найбільш концентрованими» носіями інформації про різні види господарських зв'язків.

3. Розглянуто основні принципи методичного забезпечення експертної системи, що базуються на методах аналізу зовнішньоекономічної діяльності підприємства.

4. Розроблено метод діагностики характеру дебіторської і кредиторської заборгованості, використовуваний для здійснення експертної оцінки зовнішньоекономічної діяльності підприємства.

5. Виділено основні судження, оброблювані при електронному аудиті показників бази даних звітності і детальної інформації про здійснені операції, що дозволяють виявити розбіжності в звітних даних і конкретні порушення валютного і податкового законодавства, а також дати попередню оцінку необхідності проведення документальної перевірки і попередню оцінку об'єктів оподатковування.

Обґрунтовано введення кредитно-страхової асоціації учасників зовнішньоекономічної діяльності в державний механізм валютного регулювання і контролю, проведено функціонально-структурний і витратний аналіз асоціації, визначено правові підстави та порядок її створення і діяльності. Це дозволить:

змінити напрямок валютного регулювання і контролю з наслідків порушень на їхню профілактику і запобігання за рахунок страхування від зовнішньоекономічних ризиків валютних операцій;

активізувати ділову активність у сфері зовнішньоекономічної діяльності резидентів, що входять до складу даного об'єднання, а також зміцнити їхню платіжну дисципліну, підвищити довіру нерезидентів до вітчизняних експортерів і імпортерів за рахунок взаємного кредитування його членів і залучення їхніх вільних коштів на депозит.

Важливе місце в розділі займає викладення пропозицій щодо вдосконалення нормативно-правової бази з питань державного управління в частині валютного регулювання, які дозволять усунути існуючі недоліки та прогалини в законодавстві, запобігти незаконному відтоку валютних цінностей, забезпечити їх своєчасне повернення, підвищення платіжної дисципліни, довіри нерезидентів до вітчизняних контрагентів. Вони узагальнені за основними напрямами:

одинадцять пропозицій для зміцнення правового поля по експортно-імпортних і бартерних операціях;

три пропозиції, що містять зміни в законодавчі акти по операціях з давальницькою сировиною в сфері ЗЕД;

організаційні пропозиції, пов'язані з нормативною базою, необхідною для втілення в дійсність вертикальної моделі складної організаційної структури органів валютного контролю і горизонтальної моделі нижнього рівня такої структури.

Крім того, з метою запобігання незаконного відшкодування суб'єктам зовнішньоекономічної діяльності податку на додану вартість з державного бюджету за рахунок експортних операцій запропоновано два альтернативних шляхи:

перший - внесення конкретних змін у Закон України «Про податок на додану вартість» у частині надання бюджетного відшкодування тільки виробникам продукції та суб'єктам підприємницької діяльності, що фактично здійснюють експорт товарів (робіт, послуг), власниками яких вони є.

другий - розробка ефективного алгоритму проведення зустрічних перевірок контрагентів суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності.

У розділі наведено певні покрокові етапи впровадження в дію алгоритму та здійснено його фінансово-витратний аналіз на прикладі однієї з податкових інспекцій м. Донецька. Обґрунтовано доцільність алгоритму, оскільки економія витрат на здійснення зустрічних перевірок після його втілення значно більша за дійсні витрати на виконання даного фронту робіт, крім того, забезпечується оперативність дій контролюючих органів.

Висновки

У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення та вирішено актуальну науково-прикладну задачу обґрунтування нових шляхів підвищення ефективності державного механізму валютного регулювання і контролю в Україні з використанням найбільш дійових методів впливу на суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності.

Проведені дослідження дозволяють зробити такі висновки:

1. У нинішній час вибір методів і напрямків реформування державного механізму валютного регулювання повинний визначатися виходячи з аналізу трьох взаємозалежних аспектів, що впливають на валютну політику держави: історичних передумов, факторів зовнішнього та внутрішнього впливу.

2. У результаті проведеного аналізу літературних джерел за обраною темою встановлено, що глибокому дослідженню і подальшому удосконаленню підлягають такі складові державного механізму валютного регулювання і контролю в Україні:

організаційна структура державних інститутів валютного регулювання і контролю, а також форми і методи їхньої роботи;

правове поле, що регламентує порядок здійснення валютних операцій;

заходи впливу на суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності.

3. Проведений функціональний аналіз діяльності державних органів валютного регулювання і контролю свідчить про розосередження контрольних функцій у сфері регулювання валютних відносин між різними державними органами влади, що дестабілізує національну валюту; встановлено дублювання різними державними органами валютного контролю 8 функцій. Запропоновано методику оцінки існуючого державного механізму валютного регулювання і контролю (шкала переваги Харрінгтона) за 15 певними кількісними і якісними параметрами оптимізації. Аналіз переваг і недоліків державного механізму дозволяє побачити «вузькі місця» і нейтралізувати їх при побудові оптимальної моделі.

4. Існуюча нормативна база для здійснення експортно-імпортних, бартерних операцій і операцій з давальницькою сировиною чітко визначена. Однак вона має ряд недоліків: велика кількість нормативних аспектів, обмежень і складний документообіг ускладнюють і затягують бюрократичну процедуру для проведення таких операцій. Крім того, суб'єктам валютних відносин складно враховувати часті зміни в законодавстві щодо валютних операцій, що призводить до частих порушень у даній сфері. При цьому слід зазначити, що прогалини в нормативних документах, що регламентують порядок здійснення валютних операцій, усе ще існують. Тому нормативна база вимагає доопрацювання.

5. Для ефективного вирішення проблеми з відшкодуванням ПДВ необхідно створити умови, при яких до відшкодування в принципі може пред'являтися тільки обсяг ПДВ, що вже був або буде сплачений у бюджет на всіх стадіях формування доданої вартості експортованого продукту. Такі умови можуть бути створені шляхом внесення відповідних змін у нормативні документи в частині надання бюджетного відшкодування переважно виробникам і розробки ефективних заходів для контролюючих органів.

6. Підвищення ефективності державного механізму валютного регулювання і контролю досягнуто за рахунок:

перетворення організаційної структури державних органів валютного регулювання і контролю з лінійно-штабної на складну;

якісного перерозподілу функціональних обов'язків між державними контролюючими службами, що дозволяє зекономити 652,5 тис. грн. у рік (по Донецькій області);

введення нових елементів: центрального департаменту валютного регулювання і координації валютного контролю, департаментів валютного контролю в містах Донецьку та Маріуполі, центрів обробки даних, кредитно-страхової асоціації учасників ЗЕД, впровадження електронного аудиту суб'єктів зовнішньоекономічних правовідносин.

Вказані аспекти складають основу вертикальної моделі складної організаційної структури державних органів валютного регулювання і контролю та горизонтальної моделі нижнього рівня складної організаційної структури органів валютного контролю.

Завдяки запропонованим нововведенням значення ефективності у відносному вираженні підвищиться з 6,1 до 6,7, а в абсолютному вираженні - з 10,5 до 11,8 млн. грн. у рік (по Донецькій області). Іншими словами, результати роботи органів валютного регулювання і контролю на регіональному рівні (тільки лише по Донецькій області) забезпечать додатковий приріст надходжень у Державний бюджет у розмірі 1,3 млн. грн. за рік.

7. Розроблено і запропоновано дійові методики (з досить гнучким і нескладним математичним апаратом), що є методичною основою експертної системи аналізу зовнішньоекономічної діяльності підприємств, а саме: аналіз експортно-імпортних потоків, аналіз рівня цін за операціями у сфері ЗЕД, аналіз легітимності контрагентів-нерезидентів та інші.

З метою максимального поліпшення діючих методик аналізу запропоновано власні варіанти фінансового аналізу, побудови експертних суджень і здійснення експертних висновків.

8. Введення кредитно-страхової асоціації учасників зовнішньоекономічної діяльності в державний механізм валютного регулювання і контролю дозволить:

змінити напрямок валютного регулювання і контролю з наслідків порушень на їхню профілактику і запобігання за рахунок страхування від зовнішньоекономічних ризиків валютних операцій;

активізувати ділову активність у сфері зовнішньоекономічної діяльності резидентів, що входять до складу даного об'єднання, а також зміцнити їхню платіжну дисципліну, підвищити довіру нерезидентів до вітчизняних експортерів і імпортерів за рахунок взаємного кредитування його членів і залучення їхніх вільних коштів на депозит.

9. З метою підвищення ефективності державного механізму валютного регулювання і контролю розроблено пропозиції з удосконалення законодавчої бази по експортно-імпортних і бартерних операціях, які викладено у такій редакції:

закріпити законодавчу норму щодо заборони переуступки права вимоги і переведення боргу при здійсненні зовнішньоекономічних операцій;

передбачити, що за наявності належним чином підтверджених форс-мажорних обставин, а також у випадку документально підтвердженої невідповідності кількісних або якісних характеристик експортованої продукції вимогам контрактів з вини резидентів переглянути можливість зниження оплати за такий товар;

при відвантаженні морським транспортом датою перетинання митного кордону вважати дату коносамента, а не вантажної митної декларації;

встановити здійснення часткової обов'язкової передоплати за експортовану продукцію, часткового попереднього постачання імпортної продукції або використання такої форми розрахунків, як документарний акредитив;

надати податковим органам права винесення адміністративного штрафу до керівників підприємств, що допустили порушення термінів розрахунків по експортно-імпортних операціях;

розробити компетентним органам механізм законності й еквівалентності визначення вартості послуг нематеріального (нетоварного) характеру типу «ноу-хау», програмного забезпечення, проектно-кошторисної і науково-дослідної документації і закріпити даний механізм законодавчо;

встановити обов'язковість проставлення спеціальної позначки митниці про фактичне перетинання вантажу митного кордону України на екземплярі договору, що знаходиться на підприємстві;

ввести обов'язкове проведення митними органами передекларування експортних вантажів у випадку зміни умов контрактів (експортного або імпортного на бартерний);

ввести спрощену процедуру обов'язкової реєстрації великих договорів (еквівалент по яких перевищує 100 тисяч доларів США);

встановити фінансові санкції за неповернення в Україну отриманих валютних цінностей вітчизняними суб'єктами господарювання у вигляді доходів з інших країн;

заборонити митним органам пропуск на експорт товарів по тих контрактах, а уповноваженим банкам - здійснювати оплату по імпортних контрактах, по яких є непогашена дебіторська заборгованість у великих розмірах і з давнім терміном.

Крім того, по операціях з давальницькою сировиною запропоновано:

ввести обов'язкове митне оформлення сировини при закупівлі її за іноземну валюту на території України (без фактичного ввозу);

передбачити фінансову відповідальність українських переробників за неоформлення письмових зобов'язань, порушення термінів вивозу готової продукції, що зроблена з давальницької сировини іноземного замовника, або її реалізації на території України;

передбачити у відповідних нормативних документах механізм стягнення заборгованості перед вітчизняними підприємствами з банківських рахунків нерезидентів на території України або за її межами.

10. З метою запобігання незаконного відшкодування з Державного бюджету податку на додану вартість суб'єктам зовнішньоекономічної діяльності запропоновано два альтернативних шляхи:

перший - внесення конкретних змін у Закон України «Про податок на додану вартість» у частині надання бюджетного відшкодування тільки виробникам продукції та суб'єктам підприємницької діяльності, що фактично здійснюють експорт товарів (робіт, послуг), власниками яких вони є.

другий - розробка ефективного алгоритму проведення зустрічних перевірок контрагентів суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності.

Список опублікованих автором праць за темою дисертації

1. Степанов А.В. Основные предпосылки оттока за рубеж и невозврата в Украину валютных ценностей // Сб. науч. трудов ДонГАУ «Менеджмент ВЭД предприятий в условиях рыночной экономики»: Серия «Государственное управление». - Т. ІІІ. - Вып. 13. - Донецк: ДонГАУ. - 2002. - С. 144-150.

2. Степанов А.В. Функционально-структурный анализ органов валютного регулирования и контроля в Украине // Зб. наук. праць ДонДУУ «Соціальний менеджмент і управління інформаційними процесами»: Серія «Державне управління». - Т. V. - Вип. 50. - Донецьк: ДонДУУ. - 2004. - С. 142-150.

3. Степанов А.В. Эвристический метод повышения эффективности механизма валютного регулирования и контроля // Зб. наук. праць ДонДУУ «Соціальний менеджмент і управління інформаційними процесами»: Серія «Державне управління». - Т. VІ. - Вип. 51. - Донецьк: ДонДУУ. - 2005. - С. 351-359.

4. Степанов А.В. Экспертная система - основа електронного аудита валютних правоотношений // Зб. наук. праць ДонДУУ «Державне регулювання економічного розвитку регіонів та підприємств»: Серія «Державне управління». - Т.V. - Вип.42. - Донецьк: ДонДУУ. - 2005. - С. 148-154.

Размещено на Allbest.ru

...