Конституційно-правова регламентація об'єктного складу місцевого самоврядування в Україні

Здійснений аналіз доктринальних розробок щодо підходів учених до трактування сутності МСП та МГ з визначенням їх границь на основі різноманітних критеріїв, що випливають з розуміння загальних потреб і інтересів людей. Наведена класифікація моделей побудови відносин між членами МСП і суб'єктами господарської діяльності по реалізації питань місцевого значення, дає можливість прийти до висновку, що найбільш вигідно мати відносини з муніципальними підприємствами, адже вони не тільки реалізують населенню товари і послуги, але і прибуток, одержуваний ними, також є власністю даного МСП.

Аналіз стану нормативно-правової регламентації МГ свідчить про його досить лаконічний і обмежений характер, та зусилля держави до реанімації його законодавчої регламентації.

У підрозділі 3.2 “Вплив місцевого господарства на формування об'єктного складу місцевого самоврядування” дисертант, виходячи з того, що МГ, як сукупність підприємств і установ (певної їхньої частини або усіх), що діють на території МСП і надають соціальні послуги його членам, зазначає, що останнє характеризується системостворюючими властивостями. Завдяки цьому категорії “місцеве господарство”, “муніципальне господарство” стають в один ряд з такими категоріями, як “місцеве співтовариство”, “комунальна власність”, “самоврядна влада”. По вертикалі ця категорія співвідноситься з такими поняттями, як “державне господарство”, “державна власність”, “державна влада”, а по горизонталі - “приватне господарство”, “приватна власність”. Звідси випливає висновок, що при цьому досягається таке співвідношення відповідальності і повноважень по вертикалі, що дозволяє ОМСУ ефективно вирішувати задачі, пов'язані з задоволенням потреб членів МСП, тому категорія “місцеве господарство” вписується не тільки в цей контекст, але й у систему координат “людина - житель - громада” і “комунально-побутові послуги - соціальні послуги - питання місцевого значення”.

У Висновках дисертації здійснено теоретичне узагальнення і нормативний аналіз проблеми формування та нормативно-правового регулювання ОС МСВ, запропоновано основні теоретико-правові та практичні положення її розв'язання. Серед них, зокрема, такі:

1. Важливість МСВ як одного з істотних елементів конституційного ладу демократичної держави обґрунтовується тим, що воно, функціонуючи як специфічний рівень публічної самоврядної (муніципальної) влади, виступає у подвійній якості, реалізуючи, з одного боку, завдання й функції держави на локальному рівні управління, а з іншого - систему особливих специфічних інтересів, що виникають у жителів певних територіальних одиниць, у результаті їхнього спільного проживання, що гармонізує багатобічні відносини між ними й державою, одночасно підсилюючи стабільність самої держави.

2. Становлення сучасної моделі МСВ в Україні прямо пов'язане з розвитком і посиленням процесів децентралізації й деконцентрації державної влади.

3. Важлива роль МСВ в сфері захисту прав і свобод людини й громадянина полягає в тому, що в його рамках на локальному рівні йдуть і активізуються процеси становлення й розвитку громадської й особистісної активності й самодіяльності жителів певних територій - членів територіальних громад, формується, структурується й функціонує їхній світогляд. У цих же рамках формується й діє локальна система безпеки людини, що має вихід на всі групи й рівні прав, свобод і обов'язків людини й громадянина, основною метою якої є забезпечення реалізації кожним жителем повсякденних потреб існування.

4. Дослідження динаміки МСВ в історичному й нормативно-правовому аспектах дає можливість прийти до системного розуміння й осмислення суб'єктно-об'єктного складу локальної демократії, виявити ініціюючу роль і значення територіальної громади й формованих нею органів у сприянні об'єктивному формуванню системи питань місцевого значення, що лежать в основі ОС МСВ. Крім того, це дозволяє виявити генетико-онтологічний зв'язок між основним суб'єктом МСВ і його об'єктом, що виступає в якості основної телеологічної домінанти локальної демократії.

5. Дослідження МСП з позицій соціологічної науки дає розуміння того, що саме в територіальному колективі, що діє на локальному рівні соціуму відбувається зародження мотивації й об'єктивізація потреби в наявності й споживанні певних ресурсів (послуг), причому таке споживання для всіх членів співтовариства повинно бути рівним, або, принаймні, повинен бути рівним доступ до таких ресурсів (послуг).

6. Питання місцевого значення лежать в основі й становлять компетенцію МСВ, його суб'єктів і органів. Системний аналіз структурних елементів компетенції МСВ, зокрема, предметів ведення МСВ як сфери місцевого життя, у межах яких діє передбачений законом, а звідси й компетентний у них орган, дозволяє виявити їх глибокий екзистенціальний зв'язок з виникаючими в цих сферах питаннями місцевого значення, предметів ведення й ОС МСВ, компетенції й телеологічного призначення локальної демократії.

7. Стратегічним напрямком законопроектних робіт у сфері МСВ в Україні повинно стати розширення прав територіальних громад, як його первинних суб'єктів за допомогою більш детального підходу до регламентації їхньої правосуб'єктності шляхом розширення кола самоврядних повноважень.

8. Зростання ролі міжнародно-правових стандартів МСВ на процес становлення його компетенції, що формується й закріплюється у законодавстві України, обумовлено цілим рядом факторів об'єктивної й суб'єктивної властивості, що супроводжують міжнародні та національні процеси конституювання та інституціоналізації цього правового інституту.

9. Виникнення, розвиток і структуризація МГ генетично пов'язані із процесами конституювання, інституціоналізації й функціонування МСП, з формуванням і реалізацією його інтересів у сфері вирішення питань місцевого значення.

10. Сутність МГ розкривається через економічну складову МСП, в основі якої лежить економічна взаємодія його членів, кожний з яких з метою реалізації потреб і задоволення своїх інтересів виконує ряд рольових установок (житель села, селища або міста, пасажир у громадському транспорті або водій приватного або індивідуального транспорту, працівник на підприємстві, покупець товарів у магазині, споживач комунально-побутових і інших соціальних послуг і т.п.) об'єктивно вступаючи в певні взаємодії з іншими людьми й визначаючи тим самим границі такого спілкування, детерміновані потребами.

Запропоновані висновки і положення складають авторську концепцію конституційно-правового регулювання ОС МСВ в Україні. Формулюються основні напрямки розвитку й удосконалення діючого законодавства, науково-практичні рекомендації, спрямовані на вирішення цього політичного й організаційно-правового завдання.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЙНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ ВИКЛАДЕНІ У НАСТУПНИХ ПУБЛІКАЦІЯХ ЗДОБУВАЧА

1. Буряк Т.М. Питання місцевого значення як основний об'єкт місцевого самоврядування // Вісник Одеського інституту внутрішніх справ. - 2004. - № 2.- С. 19 - 24.

2. Буряк Т.М. Роль інтересу у формуванні об'єктного складу місцевого самоврядування // Актуальні проблеми політики: Збірник наукових праць. - Вип. 22. - Одеса: Одеська національна юридична академія; Південноукраїнський центр гендерних проблем, 2004. - С. 232 - 238.

3. Буряк Т.М. Гносеологические подходы к генезису объектного состава местного самоуправления // Держава і право: Збірник наукових праць. Юридичні і політичні науки. - Вип. 30. - К.: Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2005. - С. 255 - 263.

4. Буряк Т.М. Роль компетенції в ідентифікації об'єктного складу місцевого самоврядування в Україні: концептуально-теоретичні засади //Управління адміністративно-політичною діяльністю у сфері захисту прав і свобод громадян та забезпечення правопорядку: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції. - Одеса, 3 - 4 червня 2005: Одеський юридичний інститут НУВС, 2005. - Ч. 2. - С. 48 - 53.

Размещено на Allbest.ru