Правове регулювання створення і функціонування вільних економічних зон в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

Ільков Василь Васильович

УДК 341.95:346.543:339.727.22 (477)

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук

ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СТВОРЕННЯ ТА ФУНКЦІОНУВАННЯ ВІЛЬНИХ ЕКОНОМІЧНИХ ЗОН В УКРАЇНІ

Спеціальність 12.00.03 - цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право

Київ - 2007

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано на кафедрі міжнародного приватного та митного права Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Науковий керівник - кандидат юридичних наук, доцент Кучер Борис Іванович, Інститут міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка, доцент кафедри міжнародного приватного та митного права.

Офіційні опоненти:

доктор юридичних наук, професор Шишка Роман Богданович, Харківський національний університет внутрішніх справ (м. Харків), професор кафедри цивільного права і процесу;

кандидат юридичних наук, професор Мусіяка Віктор Лаврентійович Національний університет “Києво-Могилянська академія” (м. Київ), професор кафедри галузевих правових наук.

Провідна установа - Одеська національна юридична академія МОН України, кафедра цивільного права (м. Одеса).

Захист відбудеться 26 лютого 2007 року о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.10 в Інституті міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 04119, м. Київ, вул. Мельникова, 36/1.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Київського національного університету імені Тараса Шевченка (01033, м. Київ, вул. Володимирська, 58, к. 10).

Автореферат розіслано 23 січня 2007 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради М.М. Гнатовський.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Здійснення соціально-економічних перетворень та утвердження України як держави з ринковою економікою залежать від реалізації ефективної інвестиційної політики у сферах особистих майнових та немайнових правовідносин.

Вирішення проблемних питань такої політики можливе через залучення іноземних інвестицій на умовах взаємовигідної співпраці у вільних економічних зонах (далі - ВЕЗ). У цьому контексті Україна уклала та має на меті укласти низку двосторонніх та багатосторонніх угод щодо заохочення і взаємного захисту іноземних інвестицій, активізує процеси вступу до СОТ, інтеграції до ЄС, розгляду питання щодо подальшої ратифікації угод про ЄЕП.

Ефективність провадження інвестиційної діяльності у ВЕЗ залежить від стабільності законодавства про створення та функціонування ВЕЗ в Україні, забезпечення принципу неприпустимості позбавлення інвестора його майнових і немайнових прав, а також гарантій їх судового захисту.

Інститут вільних економічних зон вже ставав предметом для дискусій в українській правовій науці стосовно його сутності, змісту, галузевої належності. Деякі автори у своїх дисертаційних дослідженнях, присвячених правовому регулюванню цивільних відносин у ВЕЗ, порушують питання, пов'язані із здійсненням підприємницької діяльності у ВЕЗ (Л.В. Крупа), застосуванням понять та видів договорів, укладених у межах ВЕЗ (Ю.Б. Бек, С.В. Мостовенко). Разом з тим, у вітчизняній науці цивільного права достатньої уваги не приділялося комплексному дослідженню реалізації цивільних відносин, пов'язаних з інвестиційною діяльністю у ВЕЗ, судового захисту цивільних прав та інтересів інвесторів, правових наслідків недодержання правочинів, зобов'язань держави, передбачених актами цивільного законодавства та іншими нормативно-правовими актами, що регулюють цивільні відносини. Отже, таке дослідження є актуальним у зв'язку з необхідністю відновлення та подальшого вдосконалення механізму захисту прав, інтересів і майна суб'єктів інвестиційної діяльності у ВЕЗ в Україні, а проблематику правового регулювання ВЕЗ не слід вважати вичерпаною.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Напрям дослідження пов'язаний з розробкою законодавчих та інших нормативно-правових актів, навчальних планів і програм, що стосуються правового регулювання провадження інвестиційної діяльності у ВЕЗ.

Дисертаційну роботу виконано в рамках комплексної програми Київського національного університету імені Тараса Шевченка “Наукові проблеми державотворення України” (номер держреєстрації 019U015201) і планової теми дослідження Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка “Міжнародні правові, політичні та економічні засади розвитку України” (ТЗ НДР №01БФ048-01), а також науково-дослідної роботи кафедри міжнародного приватного та митного права Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є комплексний науковий аналіз правового регулювання майнових відносин інвесторів у ВЕЗ в Україні з урахуванням світового досвіду створення і функціонування ВЕЗ, практики забезпечення судового захисту прав, інтересів і майна суб'єктів інвестиційної діяльності у ВЕЗ, а також внесення до чинного законодавства України науково обґрунтованих пропозицій щодо подальшого відновлення та вдосконалення особливого інвестиційного режиму та відносин власності у ВЕЗ.

Для досягнення мети дослідження були поставлені такі завдання:

провести комплексне дослідження понятійного апарату та юридичної природи ВЕЗ;

обґрунтувати критерії та особливості класифікації ВЕЗ з урахуванням наявної світової практики функціонування ВЕЗ;

проаналізувати історико-правові та економічні аспекти, обумовленість та підстави виникнення інституту ВЕЗ;

провести порівняльний аналіз та дослідити характерні ознаки цивільно-правового режиму залучення інвестицій у ВЕЗ інших держав;

проаналізувати національні нормативно-правові акти та міжнародні договори України, що врегульовують порядок залучення іноземних інвестицій, а також режим майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об'єкти підприємницької та інших видів діяльності у ВЕЗ;

здійснити аналіз судової практики захисту цивільних прав та інтересів суб'єктів інвестиційної діяльності у ВЕЗ внаслідок їх порушення та відновлення правовідносин;

виробити конкретні пропозиції, спрямовані на вдосконалення чинного законодавства України у сфері правового регулювання немайнових та майнових відносин у ході провадження інвестиційної діяльності у ВЕЗ.

Об'єктом дослідження виступають цивільні правовідносини, пов'язані з правовим регулюванням іноземних інвестицій у ВЕЗ в Україні.

Предметом дослідження є матеріально-правові норми, що врегульовують інвестування у ВЕЗ в Україні, міжнародні двосторонні та багатосторонні договори, що регулюють питання у відносинах, ускладнених іноземним елементом у ВЕЗ, теоретичні джерела з питань провадження інвестиційної діяльності у ВЕЗ, судова практика з інвестиційних спорів.

Методи дослідження обрано з огляду на поставлені у роботі мету та завдання, з урахуванням об'єкта та предмета дослідження.

Методологічною основою дослідження є сукупність методів і прийомів наукового пізнання, провідне місце серед яких посідають діалектичний метод пізнання та системно-функціональний метод дослідження матеріалів. Застосування історико-правового та формально-логічного методів дозволило проаналізувати науково-теоретичні напрацювання, пов'язані з провадженням інвестиційної діяльності у ВЕЗ, та сформулювати підходи до визначення правової природи таких зон взагалі та майнових і немайнових правовідносин у ВЕЗ зокрема, а також дозволило не виокремлювати дослідження цивільно-правових відносин від контексту тематики ВЕЗ, в якому вони застосовуються у роботі. Порівняльно-правовий метод використовувався при дослідженні змісту положень чинного законодавства України та їх співставленні з відповідними положеннями нормативно-правових актів інших держав.

Теоретичною основою дисертаційного дослідження стали праці вітчизняних і зарубіжних учених, пов'язані з провадженням інвестиційної діяльності у ВЕЗ. Істотне значення для підготовки дисертації мали дослідження таких учених, як О.М. Бандурка, Ю.Б. Бек, І.Г. Білас, М.В. Буроменський, В.Н. Денисов, А.С. Довгерт, В.І. Кисіль, В.М. Коссак, Б.І. Кучер, Р.А. Майданик, Г.К. Матвєєв, О.О. Мережко, С.В. Мостовенко, В.І. Муравйов, В.Л. Мусіяка, Л.А. Лунц, Л.В. Крупа, К.К. Сандровський, О.С. Семерак, С.Я. Фурса, Я.М. Шевченко, Р.Б. Шишка. У галузі економіки питання інвестиційної діяльності у ВЕЗ досліджували: В. Бабінцев, Т.П. Данько, Г.С. Ємець, В.Є. Задорожній, Р. Зименков, А. Ковальов, Л.І. Кузнєцова, Н.А. Кухарська, Ю.В. Макогон, З.М. Окрут, А.П. Румянцев, О. Соїна, Г.В. Семенов, В.І. Терон, О.С. Чмир. До обігу залучались праці таких закордонних дослідників, як К. Багвел, М.М. Богуславський, В. Бутов, Ф. Вікуна, Ч. Гілл, В. Ігнатов, Д. Куліар, К. Нелсон, В. Стаджер, В.М. Шумілов та ін.

Нормативно-правову базу роботи становить чинне законодавство України, міжнародні договори у сфері залучення та захисту інвестицій, сучасне законодавство інших держав, які надають змогу проаналізувати цивільно-правове регулювання іноземних інвестицій, створення і функціонування ВЕЗ.

Інформаційною базою дисертації стали опубліковані вітчизняні та закордонні статистичні дані, в тому числі матеріали Державного комітету статистики України, Міністерства економіки України, матеріали діяльності СЕЗ “Закарпаття”.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що ця робота є одним із перших в Україні дослідженням практики захисту цивільних прав та інтересів інвесторів ВЕЗ у національних судах України та у міжнародних арбітражах - внаслідок скасування та звуження державних гарантій інвесторам; у ній комплексно розглянуто теоретичні та практичні проблеми правового регулювання провадження інвестиційної діяльності у ВЕЗ України, а також внесено пропозиції щодо відновлення особливостей регулювання майнових відносин у сфері господарювання ВЕЗ та вдосконалення правового режиму інвестицій у ВЕЗ України.

У рамках дослідження сформульовано нові положення або такі, що містять елементи наукової новизни:

1. Досліджено цивільно-правову складову юридичної природи поняття “вільна економічна зона” як елементу правосуб'єктності учасників цивільних відносин; запропоновано її дефініцію, в якій виокремлено як ознаку ВЕЗ набуття інвестором права провадити діяльність у ВЕЗ як у межах національної території, так і на території кількох держав; наведено класифікацію ВЕЗ.

2. У результаті аналізу цивільно-правового змісту діяльності суб'єктів ВЕЗ обґрунтовано висновок про належність офшорних зон та зон вільної торгівлі до класифікації ВЕЗ як способу оптимізації підприємницької діяльності, цивільно-правового статусу ВЕЗ у сфері інвестиційної діяльності. Юридична природа запровадження особливого режиму в офшорних і класичних ВЕЗ є спільною, відмінність же полягає не лише у процедурі реєстрації та провадженні діяльності, а й в особливостях організаційно-правових форм цих зон. Такий підхід до класифікації ВЕЗ підкреслює як комплексність, так і цивільно-правову специфіку поняття ВЕЗ.

3. Здійснено порівняльний аналіз законодавства ряду країн Центральної та Східної Європи у сфері інвестиційної діяльності у ВЕЗ, на основі чого зроблено висновок про необхідність запозичення позитивного досвіду судового захисту цивільних прав та інтересів інвесторів у ВЕЗ та потребу включення у спеціальному уніфікованому законі про ВЕЗ окремого розділу, предметом регулювання якого виступатиме реалізація гарантій, наданих інвесторам у ВЕЗ, та захист їх цивільних прав та інтересів.

4. Доведено, що створення ВЕЗ як підстава залучення інвестицій є узгодженим процесом передбаченої Законом координації спільних дій органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, а також інших суб'єктів ВЕЗ шляхом ведення їхніх спільних справ, визначення правового статусу виділеного для спільної діяльності майна, покриття витрат та збитків учасників, їх участі у результатах спільних дій з подальшим створенням юридичних осіб приватного права.

5. Досліджено характерні особливості захисту цивільних прав та законних інтересів інвесторів, організаційних, технічних і правових заходів, спрямованих на створення умов, які сприяють збереженню інвестицій, вирішення спорів з цих питань у національних судах України, дотримання принципу чинності договорів, укладених між суб'єктами інвестиційної діяльності, у випадках, коли після їх укладення законодавством встановлено умови, що погіршують становище цих суб'єктів або обмежують їх права.

6. Аналіз положень ратифікованих Україною міжнародних договорів про захист прав інвестора показав, що правова позиція України у міжнародних інвестиційних спорах щодо приватноправових відносин з іноземним елементом, за участі держави та юридичних осіб публічного права у ВЕЗ може бути вразливою, а спори вирішеними не на користь держави. У міжнародних договорах передбачено принцип, відповідно до якого державні гарантії захисту інвестицій не можуть бути скасовані або звужені стосовно інвестицій, здійснених у період дії цих гарантій.

7. Розроблено пропозиції щодо усунення прогалин у чинному законодавстві України про ВЕЗ та вдосконалення існуючих цивільних правовідносин, пов'язаних з регулюванням майнових відносин у сфері провадження інвестиційної діяльності у ВЕЗ, - перш за все, необхідно: розглянути питання щодо виключення положень щодо статусу ВЕЗ із Господарського кодексу України, удосконалити положення Закону України “Про загальні засади створення і функціонування спеціальних (вільних) економічних зон” щодо правового забезпечення відновлення особливих умов інвестиційної діяльності у ВЕЗ і державного гарантування захисту майнових прав та інтересів інвестора.

Практичне значення дисертаційного дослідження полягає у можливості використання висновків і пропозицій з метою встановлення правового механізму провадження інвестиційної діяльності у ВЕЗ та внесення змін до нього, залучення інвестора в Україну. Положення дисертаційної роботи, які базуються на світовому досвіді, можуть бути використані в наукових дослідженнях щодо перспектив правового регулювання режиму інвестицій, створення і функціонування ВЕЗ в Україні.

Пропозиції до чинного законодавства, які містяться у роботі, можуть бути використані у нормотворчій діяльності шляхом внесення змін до таких законодавчих актів: Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Кримінального кодексу України, законів України “Про загальні засади створення та функціонування спеціальних (вільних) економічних зон”, Закону України “Про міжнародне приватне право”.

Такі пропозиції було впроваджено у роботі Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності та Міністерства економіки України (лист Комітету від 06.02.2006 року за № 06-10/10-85, довідка Міністерства про використання результатів наукових досліджень від 27.04.2006 року за № 95-24/190).

Положення дисертаційного дослідження також можуть бути використані у навчальному процесі - у вищих навчальних закладах під час вивчення курсу цивільного права, міжнародного приватного права, інвестиційного права, права зовнішньоекономічної діяльності тощо, а також у підготовці навчальних посібників.

Апробація результатів дослідження. Основні положення і висновки дисертації знайшли відображення у доповідях і повідомленнях на таких міжнародних науково-теоретичних і науково-практичних конференціях: міжнародній науково-теоретичній конференції аспірантів і студентів Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка (18 жовтня 2001 року), науково-практичній конференції студентів та молодих вчених “Міжнародний бізнес: адаптація до зовнішнього середовища” (10-11 жовтня 2002 року), міжнародній конференції “Пошук моделі взаємовідносин України і Російської Федерації в європейському вимірі” (24-25 лютого 2003 року, Верховна Рада України), науково-теоретичній конференції молодих вчених Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка (24-25 квітня 2003 р.).

Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження відображено у семи публікаціях автора у наукових виданнях, журналах, які включено до переліку провідних фахових видань, затвердженого ВАК України: чотири статті і тези трьох доповідей на науково-практичних конференціях.

Структура дисертації визначена метою та завданням дослідження, логікою викладення її об'єкта і предмета. Дисертація складається зі вступу, переліку умовних скорочень, трьох розділів, що містять дев'ять підрозділів, висновків, списку використаних джерел (231 найменування) і додатків. Загальний обсяг дисертації становить - 194 сторінки друкованого тексту, з них основного тексту - 171 сторінка.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовується актуальність теми дослідження, визначається її зв'язок з науковими програмами та планами, зазначаються об'єкт і предмет, мета та завдання дисертаційного дослідження, характеризуються його методологічна основа та теоретична база, виокремлюються наукова новизна, теоретичне і практичне значення одержаних результатів, апробація результатів дослідження та особистий внесок автора у наукову розробку цієї теми, наводиться структура роботи та її обсяг.

Розділ перший “Поняття і правова природа вільних економічних зон” складається з трьох підрозділів. У цьому розділі на основі аналізу наукових поглядів, у рамках яких формувалася методологія інвестиційних відносин у ВЕЗ, а також нормативно-правових джерел регулювання останніх досліджено генезис основних дефініцій інституту вільних економічних зон, їх юридичну природу та місце в сучасній системі цивільних правовідносин. Розглянуто особливості класифікації ВЕЗ та надано характеристику процесу провадження інвестиційної діяльності, створення та функціонування ВЕЗ.

Підрозділ 1.1 “Поняття вільних економічних зон і правова доктрина” присвячено вивченню та аналізу сутності ВЕЗ, поглядів вітчизняних і зарубіжних дослідників, які дозволили автору сформулювати визначення ВЕЗ як національної території однієї чи кількох держав, на якій (яких) встановлюється особливе цивільно-правове регулювання провадження інвестиційної діяльності з використанням особливих митного, валютно-фінансового, бюджетно-податкового та організаційно-правового режимів, і здійснюється дотримання особливого порядку внесення змін до законодавства, припинення дії окремих його положень. Окрім того, з'ясовано, що у дефініціях ВЕЗ вітчизняних та закордонних вчених як невід'ємна ознака ВЕЗ виступають державні гарантії неприпустимості скасування особливих умов інвестиційної діяльності у ВЕЗ і конфіскації власності інвесторів. Поряд із залученням іноземних інвесторів у ВЕЗ вагомим є залучення у економіку України національних інвестицій; усім інвесторам на основі державних гарантій повинні забезпечуватись рівноправний режим, що виключає застосування заходів дискримінаційного характеру, які могли б перешкодити управлінню інвестиціями, їх використанню та ліквідації, а також передбачатися умови і порядок вивозу вкладених цінностей і результатів інвестицій.

Національне законодавство України передбачає дію особливих умов інвестиційної діяльності у ВЕЗ винятково на території України, виключаючи можливість створення ВЕЗ на території кількох держав.

Практика використання територіальних утворень з особливим статусом і преференціями потребує відпрацювання чітко сформульованого і розмежованого належним чином понятійного апарату та запровадження науково обґрунтованих, доопрацьованих і узгоджених змін до чинного законодавства.

У підрозділі 1.2 “Правова природа та особливості вільних економічних зон” встановлюється, що залежно від виду правовідносин, які виникають в умовах ВЕЗ, видається за можливе виділити такі особливі правові режими, як податковий, митний, валютно-фінансовий тощо, з яких у сукупності з цивільно-правовим регулюванням здійснення підприємницької діяльності у ВЕЗ складається особливий правовий режим ВЕЗ.

Окрім того, особливий правовий режим ВЕЗ обов'язково має окремий механізм, який реалізується через систему особливих умов діяльності, гарантій, форм державної підтримки, обмежень, заборон і додаткових підстав юридичної відповідальності, а також передбачає систему управління таким режимом. Адже однією з основних цілей створення ВЕЗ виступає залучення іноземних інвестицій, сприяння їм і активізація підприємницької та інших видів діяльності спільно з іноземними інвесторами, в результаті якої створюється прибуток (дохід) або досягається соціальний ефект.

Існують два основні концептуальні підходи щодо залучення інвестицій та створення ВЕЗ: територіальний підхід - ВЕЗ функціонує як визначена територія, на яку поширюється особливий правовий режим, та функціонально-правовий підхід - запровадження правового режиму, який надає певні переваги визначеним суб'єктам цивільних правовідносин, що розташовані в різних регіонах держави (держав), якщо вони відповідають певним встановленим вимогам.

У підрозділі 1.3 “Класифікація вільних економічних зон” обґрунтовуються критерії та особливості класифікації ВЕЗ з урахуванням наявної світової практики. Враховуючи те, що попередніми дослідниками робилися численні спроби розробки самої типології зон, то визначаються основні підходи щодо класифікації ВЕЗ.

Зокрема запропоновано відносити офшорні зони до окремого виду ВЕЗ. Ознака офшорних зон щодо можливості їх утворення як на окремо визначеній території, так і на території кількох держав не повинна ставати на заваді впровадженню положення щодо належності офшорів до ВЕЗ. Такий висновок має за мету підкреслити комплексність поняття ВЕЗ.

Важливим є висновок про належність зон вільної торгівлі до ВЕЗ. Постає окремий вид ВЕЗ - міжнародні ВЕЗ, адже до класифікації належать не тільки національні утворення, а й утворення, які виникли внаслідок співпраці кількох держав, що привело до формування особливого інвестиційного режиму на їх території.

Вільні економічні зони, утворені в межах однієї чи кількох держав, доцільно поділяти за територіальним та суб'єктним критерієм (мононаціональні та міжнародні ВЕЗ). Окрім того, виділяються зовнішньоторговельні ВЕЗ (вільні митні зони і порти, зони експортного виробництва, транзитні зони); функціональні або галузеві ВЕЗ (технологічні парки, технополіси, туристичні, страхові, банківські зони тощо) і комплексні ВЕЗ, які поєднують ознаки як перших, так і останніх. У ході здійснення класифікації ВЕЗ надається визначення кожного виду ВЕЗ.

Ступінь відокремлення ВЕЗ від території держав визначається чинним правовим механізмом, який встановлюється у спеціальному законодавчому акті. Вільні економічні зони, будучи невід'ємною частиною території держави (держав), залишаються під впливом їх суверенітету, створюються і функціонують під впливом їхніх національних законодавств, якщо інше не передбачено положеннями цього законодавства чи угодами держави (держав). Крім того, відносини держав у рамках міжнародної спільноти, їхня економічна взаємозалежність стимулюють до активної участі у процесах економічної співпраці - від міжобласного рівня всередині держави до міжнародного.

У Розділі другому “Світовий досвід правового регулювання створення і функціонування вільних економічних зон”, який складається з трьох підрозділів, розглядаються питання історії та розвитку правового режиму ВЕЗ, аналізуються особливості цивільно-правового регулювання провадження інвестиційної діяльності у ВЕЗ інших країн світу та їх співпраця у сфері інвестицій, розгляду інвестиційних спорів.

У підрозділі 2.1 “Історія та генезис створення і функціонування ВЕЗ” здійснюється історико-правовий аналіз еволюції виникнення, становлення і розвитку ВЕЗ у світі та в Україні, досліджується їх генезис. Аналіз світової практики формування ВЕЗ свідчить про те, що історія виникнення перших, документально відомих зон, сягає в далеке минуле, а на території України вже за часів Богдана Хмельницького працювали цілком сформовані інститути вільних портів і вільних митних складів, механізм створення та особливі режими функціонування, яких встановлювалися відповідними нормативно-правовими актами.

Попри жорстку політику вирівнювання у сфері правового регулювання преференцій на початку ХІХ ст. на землях України у складі Російської імперії виник торговельний порт з особливим торговельним статусом - м. Одеса. Особливою ознакою “вільного порту” було те, що товари на його території складувалися без сплати мита. З розвитком ринкових відносин “вільні порти” почали переростати у ВЕЗ, де товари не тільки складувалися безоплатно, а й могли перероблятися без фіскальних і митних зборів з метою подальшої реалізації.

Історично склалося так, що успішний досвід провадження інвестиційної діяльності у ВЕЗ Європи викликав зацікавленість у США. Втім, економічний розвиток ВЕЗ США відбувався повільно, а прибутки виявилися доволі скромними. Проте, до початку 1970 років ВЕЗ США переросли у надефективні технополіси і технопарки.

З метою поліпшення системи організації спеціального режиму інвестиційної діяльності у науково-технологічній сфері України, за прикладом США, можливо використати механізм стимулювання високотехнологічних галузей та інноваційного розвитку промисловості.

У підрозділі 2.2 “Використання й застосування досвіду правового регулювання створення й функціонування ВЕЗ у країнах Центральної та Східної Європи” проводиться порівняльний аналіз та досліджуються характерні ознаки цивільно-правового режиму залучення інвестицій у ВЕЗ країн близького зарубіжжя.

Основною метою країн Центральної та Східної Європи при створенні ВЕЗ було посилення відкритості централізованих систем економіки на основі активізації процесу залучення іноземних інвестицій.

У постсоціалістичних країнах правове регулювання ВЕЗ провадиться через їх формування переважно як зон вільного підприємництва (ЗВП) чи експортно-виробничих зон. Їхньою особливою ознакою виступає те, що це - окремі підприємства, особливість цивільно-правового регулювання діяльності яких зумовлена експортом послуг і забезпеченням виробництва. Вони можуть бути державними (Болгарія), акціонерними (Польща) і змішаними (Угорщина). У порядку цивільного правового регулювання ВЕЗ на визначеній території створюються певна база та інфраструктура, яку орендують відповідні суб'єкти провадження інвестиційної діяльності. Особливості функціонування цих зон визначають їхні розміри та економічні функції.

Польська концепція ВЕЗ полягає в пошуку і створенні сприятливих умов для досягнення економічного прогресу в певному регіоні та швидкому отриманні прибутку країною-партнером. Підприємствам, які провадять діяльність у межах ВЕЗ, надається повна самостійність від чинної у країні митної системи.

В укладенні договорів провадження інвестиційної діяльності на території ВЕЗ Болгарії сторонами виступають іноземні фізичні та юридичні особи - інвестори і, відповідно, юридичні особи, які діють на території ВЕЗ та організовують їх діяльність. У ВЕЗ знято обмеження щодо максимального розміру частки іноземного інвестора в новостворених або існуючих спільних підприємствах. На іноземних інвесторів поширюється режим найбільшого сприяння. Окрім того, законом чітко обумовлюється, що “інвестиції іноземних осіб не підлягають вилученню на користь держави в адміністративному порядку”.

Російська Федерація сформувала окремий цивільно-правовий режим іноземного інвестування, оподаткування і митного регулювання завдяки впровадженню в життя ряду проектів ВЕЗ, починаючи від Калінінградської області й закінчуючи о. Находка. Додатково залучаються іноземні інвестиції у ВЕЗ, прийнято єдиний узгоджений федеральний законодавчий акт, який сприяє зростанню ефективності розвитку ВЕЗ та забезпечує належний контроль з боку держави за провадженням інвестиційної діяльності у ВЕЗ.

У ВЕЗ Казахстану як гарантія захисту прав та інтересів інвесторів виступає право продовження здійснення інвестиційної діяльності на умовах, які було встановлено на момент залучення інвестицій у ВЕЗ. Держава зобов'язується гарантувати захист прямих інвестицій, прибутку (доходу), дивідендів і прав інвесторів у ВЕЗ.

Метою створення ВЕЗ на території Республіки Білорусь є: отримання іноземних інвестицій, поліпшення інвестиційного клімату і сприятливих умов для прискореного економічного розвитку; залучення новітніх технологій та закордонного досвіду; сприяння міжнародній співпраці; стимулювання експорту та імпортозамінного виробництва; розвиток інфраструктури; отримання практичних результатів функціонування ВЕЗ з метою їх подальшого використання для проведення економічних реформ у державі.

У переважній більшості держав Центральної та Східної Європи на іноземних інвесторів поширюється національний цивільно-правовий режим із запровадженням елементів найбільшого сприяння, інвестиції іноземних осіб не підлягають експропріації чи вилученню на користь держави в адміністративному порядку чи в інший спосіб, а умови діяльності інвесторів, які були встановлені на момент залучення інвестицій, залишаються сталими.

У підпункті 2.3 “Міжнародна практика правового регулювання створення й функціонування вільних економічних зон” проводиться правовий аналіз позитивного досвіду створення та функціонування ВЕЗ, включаючи міжнародні, а також дослідження матеріальних норм Конвенцій щодо захисту іноземних інвестицій та положень національних законодавств інших держав у сфері здійснення іноземного інвестування у ВЕЗ, аналізуються їх положення щодо вдосконалення нормативно-правової бази у встановленні особливостей правового режиму створення і функціонування ВЕЗ та умов захисту інвестицій в Україні.

Найбільш успішний досвід організації, функціонування ВЕЗ та запровадження у них особливого інвестиційного режиму, з-поміж соціалістичних і постсоціалістичних країн, країн із перехідною економікою має Китай.

ВЕЗ Китаю характеризуються послідовним вдосконаленням та реформуванням законодавства, співпрацею з іноземними інвесторами та реалізацією державної політики у напрямі лібералізації особливих умов іноземного інвестування. Доволі гнучкими є форми організації спільних підприємств, їх статутний фонд може містити до 100 % іноземних інвестицій. Часто засновуються статутні й кооперативні спільні підприємства (СП). У першому випадку внесок китайської сторони робиться у грошовій формі, у другому - в натуральній (будівлі, земля тощо). Також впроваджуються договори про переробку та складування товарів, відповідно до яких внесок іноземного партнера виражається в постачанні сировини, напівфабрикатів і гарантуванні збуту готової продукції. Багато проектів реалізується на компенсаційній основі, з оплатою внеску іноземного партнера, поставками готової продукції спільного підприємства. Зафіксувавши у статуті спільного підприємства ту чи ту його організаційну форму, засновники мають право змінити її будь-коли, виходячи з необхідності.

Формування інвестиційної політики в будь-якій країні здійснюється через прийняття спеціального інвестиційного законодавства. Юридичні гарантії захисту іноземних інвестицій та прав іноземних інвесторів передбачено також у міжнародних угодах про заохочення і взаємний захист інвестицій. Вони не тільки суттєво доповнюють національне інвестиційне законодавство, а й передбачають особливий порядок розгляду спорів та вибір засобів щодо захисту прав інвестора.

У зв'язку з цим, необхідно виокремити такі універсальні конвенції покликані захистити права іноземного інвестора: Конвенція про заснування Багатостороннього агентства з гарантій інвестицій (Сеульська конвенція 1985 року) та Конвенція про порядок вирішення інвестиційних спорів між державою та особою іншої держави (Вашингтонська конвенція 1965 року). Завдяки цим Конвенціям інвесторам надається можливість реалізувати свої права в іншій країні й отримати відповідні гарантії у разі будь-яких змін правового режиму в майбутньому на територіях Договірних Сторін та більш гарантований захист їх власності, прав та інтересів.

Практика розгляду інвестиційних спорів показує, що в переважній більшості випадків міжнародні арбітражі, керуючись положеннями зазначених Конвенцій, виносять рішення на користь інвестора або такі спори закінчуються укладенням мирової угоди між сторонами.

Основний ризик судових спорів України з іноземними інвесторами полягає у можливому арешті майна українських державних підприємств чи підприємств із часткою державної власності за кордоном.

Світовий досвід створення та функціонування ВЕЗ вказує на те, що їх цивільно-правове регулювання має забезпечувати залучення іноземних інвестицій, покращення інвестиційного клімату й установлення сприятливих умов для прискореного економічного розвитку; впровадження новітніх технологій та досвіду в Україні.

Розділ третій “Вільні економічні зони в Україні” складається з трьох підрозділів і присвячений дослідженню правового режиму провадження інвестиційної діяльності у ВЕЗ України.

У підрозділі 3.1 “Передумови створення вільних економічних зон в Україні” досліджуються особливості передумов провадження інвестиційної діяльності через створення і функціонування вільних економічних зон в Україні.

Основними передумовами залучення інвестицій через створення та ефективне функціонування ВЕЗ в Україні є вигідне географічне розташування нашої держави, її зовнішньоекономічні зв'язки, природно-кліматичні умови, наявність значних природних ресурсів, відповідного науково-технічного потенціалу і транспортної інфраструктури.

Принципове значення для провадження інвестиційної діяльності має той факт, що Україна є індустріально розвинутою державою, яка забезпечена об'єктами виробничої та соціальної інфраструктури, розгалуженою системою комунікацій, зокрема транспортною мережею і засобами зв'язку.

У підрозділі 3.2 “Правове регулювання інвестицій у ВЕЗ України” здійснюється аналіз нормативно-правової бази (включаючи міжнародні договори і угоди), що врегульовує залучення іноземних інвестицій у ВЕЗ України.

Закон України “Про загальні засади створення і функціонування спеціальних (вільних) економічних зон” є спеціальним щодо визначення основних засад створення та ліквідації вільних економічних зон на території України. Він передбачає загальні та, разом із Цивільним кодексом України, - цивільно-правові основи їхнього статусу, встановлює загальні правила врегулювання відносин суб'єктів діяльності цих зон з органами місцевого самоврядування, органами державної виконавчої влади та іншими органами.

У Господарському кодексі України (прийнятому 16 січня 2003 року) правовому режимові створення й функціонування ВЕЗ присвячено Главу 39. Попередній правовий аналіз цих положень Господарського кодексу України свідчить про перенесення положень Закону України “Про загальні засади створення і функціонування спеціальних (вільних) економічних зон” до цього Кодексу. Викладене вище призводить до думки, що видається за доцільне розглянути питання щодо можливості вилучення цієї редакції положень щодо правового регулювання інституту ВЕЗ з Господарського кодексу України.

Закон України “Про загальні засади створення і функціонування спеціальних (вільних) економічних зон” безпосередньо не встановлював особливі умови провадження інвестиційної діяльності у ВЕЗ, а лише передбачав можливість встановлення особливого режиму оподаткування, спеціальних валютно-фінансових умов та особливих митних умов.

Статус міжнародних ВЕЗ передбачає розрізнення ступенів лібералізації частин правової системи держав-учасниць у ході економічної співпраці та припиняє дію окремих статей національного законодавства для членів цього утворення, зони вільної торгівлі; реалізація механізму правового регулювання зони вільної торгівлі є для кожної держави шансом стати економічно незалежним, потужним і розвиненим сувереном.

У підрозділі 3.3 “Удосконалення механізму правового регулювання інвестиційної діяльності у створенні та функціонуванні ВЕЗ в Україні” здійснюється аналіз судової практики щодо можливого інвестиційного оскарження внаслідок правового регулювання інвестиційної діяльності у ВЕЗ України; досліджено причини скасування особливих умов провадження діяльності у ВЕЗ України, розроблено законодавчі пропозиції з удосконалення чинного законодавства України у сфері правового регулювання здійснення інвестиційної діяльності у ВЕЗ у вигляді проекту Закону.

Особливості правового регулювання провадження інвестиційної діяльності у створенні й функціонуванні ВЕЗ в Україні зводяться до такого:

законодавство у сфері ВЕЗ не встановлює режиму заборони нецільового використання особливих умов діяльності у ВЕЗ, а формулювання мети створення ВЕЗ вимагає доопрацювання;

не врегульовано правовий статус особливого (спеціального) правового режиму економічної діяльності на територіях пріоритетного розвитку (ТПР);

прийняття Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2005 рік” та деяких інших законодавчих актів України” від 25 березня 2005 року № 2505-IV порушило права інвесторів, які працювали у рамках ВЕЗ і ТПР України, та негативно відобразилося на інвестиційному іміджі України загалом;

іноземні інвестори мають право звернутися з інвестиційними спорами до міжнародного арбітражу з метою захисту їхніх порушених прав і повернення втраченої вигоди, що може призвести до збитків України.

З метою відновлення механізму правового регулювання інвестиційної діяльності у ВЕЗ у межах вимог Закону необхідно також розробити та прийняти ряд підзаконних нормативно-правових актів, зокрема, наприклад, Концепцію створення й функціонування ВЕЗ в Україні.

Базою для дослідження розвитку, розміщення і результатів функціонування вільних економічних зон в Україні, оцінювання ефективності їхньої діяльності й визначення напрямів підвищення ролі таких зон у забезпеченні сталого соціально-економічного розвитку країни мають стати розроблені в цьому розділі теоретико-методологічні засади і виявлені особливості нормативно-правового механізму ВЕЗ з урахуванням світового досвіду їх створення та функціонування.

Важливим є питання ведення інвестиційної політики із забезпечення державних гарантій провадження особливих умов інвестиційної діяльності у ВЕЗ і стабільності правового регулювання інвестицій у ВЕЗ.

ВИСНОВКИ

У висновках дисертації наведено теоретичне узагальнення та вирішення наукового завдання, що виявляється в дослідженні питань правового регулювання відновлення механізму провадження інвестиційної діяльності у ВЕЗ України.

1. На основі дослідження національних і міжнародних нормативно-правових актів можна зазначити, що сучасним ВЕЗ притаманні такі ознаки: вони розташовані на території держави (кількох держав); у їх межах діє особливий цивільно-правовий, інвестиційний та інші режими; особливості правового режиму у ВЕЗ встановлюються шляхом внесення змін до законодавства, припинення дії його окремих положень; заохочуються спільна діяльність фізичних та юридичних осіб - як резидентів, так і нерезидентів, представництв держав; провадиться активізація правовідносин у сферах торгівлі, експортного виробництва.

2. З урахуванням тенденцій розвитку ВЕЗ видається необхідним установити взаємозв'язок понять ВЕЗ через проведення чітких критеріїв класифікації по суб'єктах на національні та міжнародні ВЕЗ. Особливостями такого класифікаційного підходу є правовий порядок залучення іноземних інвестицій з урахуванням суб'єктного та територіального критерію, а також урегулювання процесу повернення національних інвестицій через ВЕЗ і механізм особливих умов для інвестиційної діяльності. Найбільш цікавою й такою, що виноситься на обговорення, є теза про належність офшорів, зон вільної торгівлі до ВЕЗ. До ВЕЗ належать не тільки національні утворення, а й утворення, які виникли внаслідок співпраці кількох держав. Постає окремий вид ВЕЗ - міжнародні ВЕЗ.

3. Структура і порядок формування ВЕЗ на території України у різні періоди історії мають спільні риси; так, уже за часів Богдана Хмельницького ефективно функціонували ВЕЗ та був започаткований прототип сучасних економічних зон. Як особливу складову ВЕЗ протягом століть виділяли мету їх створення - це пошук нових способів і прискорення розвитку зовнішньої торгівлі та збагачення держави через надання підтримки промисловості. Виходячи з цієї мети, на території України започатковувалися вільні економічні зони з особливими цивільно-правовим та інвестиційним режимами, правовий статус яких визначався відповідними нормативно-правовими актами.

4. Основною ознакою інвестиційної діяльності у ВЕЗ, що відрізняє її від інших режимів, є особливий (преференційний) правовий режим, на основі якого виникає сукупність правових відносин (податкових, митних, валютно-фінансових та ін.), які врегульовуються законами та спеціальними нормативно-правовими актами. Створення ВЕЗ являє собою узгоджений процес у вигляді встановленого законодавством порядку координації спільних дій органів державної влади, органів місцевого самоврядування та інших суб'єктів ВЕЗ шляхом ведення їхніх спільних справ. Реалізація особливого (преференційного) правового режиму ВЕЗ здійснюється на основі системи особливих умов, гарантій, форм державної підтримки, обмежень, заборон.

5. Досвід правового регулювання інституту ВЕЗ у Китаї, Польщі, Росії, Білорусі, Казахстані вказує на практику прийняття єдиних уніфікованих законодавчих актів, які врегульовують правовий режим інвестиційної діяльності у ВЕЗ, в яких встановлюється механізм захисту цивільних прав та інтересів інвесторів, що дало на практиці позитивні результати у провадженні інвестиційної діяльності у ВЕЗ цих держав.

6. У переважній більшості держав Центральної і Східної Європи на іноземних інвесторів поширюється національний режим із запровадженням елементів найбільшого сприяння, а іноземні інвестиції не підлягають експропріації чи вилученню на користь держави в адміністративному порядку чи в інший спосіб, умови їх діяльності залишаються сталими. У разі прийняття державним органом актів, що порушують права інвесторів і учасників інвестиційної діяльності, застосовуються державні гарантії захисту інвестицій - збитки, завдані суб'єктам інвестиційної діяльності, підлягають відшкодуванню у повному обсязі.

7. У розвитку Української держави важливе місце посідає правовий режим провадження інвестиційної діяльності у рамках зони вільної торгівлі (наприклад, переговори щодо укладення угоди про зону вільної торгівлі з ЄС), вони безпосередньо впливають на структурні та якісні процеси у царині залучення інвестицій в економіку, а також у науково-технічній сфері.

8. Матеріальні норми Конвенцій щодо захисту іноземних інвестицій та національних законодавств інших країн у сфері цивільно-правового регулювання здійснення іноземного інвестування у ВЕЗ містять положення щодо покращення нормативно-правової бази у встановленні особливостей правого режиму провадження інвестиційної діяльності, створення і функціонування ВЕЗ та гарантій захисту цивільних прав та інтересів інвесторів в Україні.

9. Зобов'язання держави в особі її уповноважених органів щодо забезпечення гарантій та стабільності правового регулювання інвестиційної діяльності у ВЕЗ України на даний час порушено, захист порушених цивільних прав та інтересів інвесторів можливий як у судах України, так і в міжнародних арбітражах.

10. Позиція України у міжнародних інвестиційних спорах щодо діяльності у ВЕЗ є вразливою внаслідок внесення змін до національного законодавства про ВЕЗ та відсутності законодавчого вирішення питання скасування або звуження особливих умов інвестиційної діяльності у ВЕЗ. Необхідно узгодити питання компенсації збитків і поновлення попереднього статусу прав інвесторів у межах відповідних інвестиційних проектів у ВЕЗ України.

11. Кожна держава формує особливий цивільно-правовий механізм регулювання іноземних інвестицій у створенні та функціонуванні ВЕЗ, визначає на законодавчому рівні особливий порядок і режим, формування, ліквідацію, встановлює особливості діяльності ВЕЗ, але його реалізація відбувається у різний спосіб та потребує постійного доопрацювання.

12. Прийняття Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2005 рік” та деяких інших законодавчих актів України” (від 25 березня 2005 року № 2505-IV) стало прецедентом порушення цивільних прав та інтересів інвесторів, які працювали в рамках ВЕЗ України.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗДОБУВАЧА ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Ільков В.В. Методологічне тлумачення явища вільних економічних зон // Актуальні проблеми міжнародних відносин: збірник наукових праць. - Випуск 29 (у двох частинах). - Частина ІІ. - К.: Київський національний університет імені Тараса Шевченка Інститут міжнародних відносин, 2001. - С. 158-163.

2. Ільков В.В. Правове регулювання створення і функціонування вільних економічних зон: деякі особливості митної процедури // Актуальні проблеми міжнародних відносин: збірник наукових праць. - Випуск 34 (у двох частинах). - Частина І. - К.: Київський національний університет імені Тараса Шевченка Інститут міжнародних відносин, 2002. - С. 130-134.

3. Ільков В.В. Проблеми правового регулювання створення і функціонування вільних економічних зон в Україні: полінаціональний аспект // Актуальні проблеми міжнародних відносин: збірник наукових праць. - Випуск 35 (у двох частинах). - Частина ІІ. - К.: Київський національний університет імені Тараса Шевченка Інститут міжнародних відносин, 2002. - С. 34-35.

4. Ільков В.В. Правове регулювання створення і функціонування вільних економічних зон: перспективи та реалії // Актуальні проблеми міжнародних відносин: збірник наукових праць. - Випуск 40 (у двох частинах). - Частина ІІ. - К.: Київський національний університет імені Тараса Шевченка Інститут міжнародних відносин, 2003. - С. 112-117.

5. Ільков В.В. Правове регулювання створення і функціонування вільних економічних зон: перспективи та реалії // Актуальні проблеми міжнародних відносин: збірник наукових праць. - Випуск 43 (у двох частинах). - Частина ІІ. - К.: Київський національний університет імені Тараса Шевченка Інститут міжнародних відносин, 2003. - С. 113-114.

6. Ільков В.В. Правове регулювання створення та функціонування зон вільної торгівлі як виду вільних економічних зон: формування Єдиного економічного простору // Наше право. - 2004. - № 3. - С. 96-103.

7. Ільков В.В. Проблеми правового регулювання створення вільних економічних зон: Україна і Росія // Матеріали міжнародної наукової конференції “Пошук моделі взаємовідносин України і Російської Федерації в євро-інтеграційному вимірі”. 24-25 лютого 2003 р. - Київ, 2003. - С. 12-15.

АНОТАЦІЇ

Ільков В.В. Правове регулювання створення і функціонування вільних економічних зон в Україні. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.03 - цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право. - Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, 2007.

Дисертація присвячена дослідженню проблем правового регулювання здійснення інвестиційної діяльності у вільних економічних зонах (ВЕЗ) України після відміни особливих умов діяльності у ВЕЗ. У роботі проводиться комплексне дослідження поняття та юридичної природи ВЕЗ, історії та етапів виникнення ВЕЗ, обґрунтовуються критерії та особливості класифікації ВЕЗ. На основі аналізу нормативно-правових джерел регулювання інвестиційної діяльності у ВЕЗ України та законодавства деяких іноземних держав, а також основних положень теорії цивільних правочинів та похідних від них зобов'язань досліджуються: правовідносини у сфері правового регулювання інвестицій у ВЕЗ України, гарантії здійснення інвестиційної діяльності у ВЕЗ; судова практика, інвестиційні спори щодо ВЕЗ. Обґрунтовується низка теоретичних положень, а також практичних рекомендацій щодо вдосконалення чинного законодавства України, спрямованих на забезпечення більш раціонального правового регулювання провадження та забезпечення інвестиційної діяльності ВЕЗ України у вигляді проекту Закону.

Ключові слова: вільна економічна зона, механізм правового регулювання інвестиційної діяльності у ВЕЗ, інвестиційні гарантії, інвестиційні спори.

Ильков В.В. Правовое регулирование создания и функционирования свободных экономических зон в Украине. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.03 - гражданское право и гражданский процесс; семейное право; международное частное право. - Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко, Киев, 2007.

В диссертации проведено комплексное исследование правового режима использования иностранных инвестиций в свободных экономических зонах Украины в процессе их создания и функционирования.

В работе рассмотрено развитие института свободных экономических зон (СЭЗ) в Украине и за рубежом. Проанализировано юридическую природу СЭЗ, предложено авторское понимание СЭЗ, которое более полно и всесторонне раскрывает это явление.

При анализе классификаций СЭЗ по различным критериям, предложено выделить национальные и международные СЭЗ как самостоятельные виды, а также подтверждена оправданность включения оффшорных зон и зон свободной торговли в классификацию свободных экономических зон.

В диссертационной работе рассматривается опыт правового регулирования создания и функционирования СЭЗ в государствах ближнего и дальнего зарубежья. Доказано, что в их национальных законодательствах предусмотрены положения о гарантиях и защите прав иностранных инвесторов.

Специальные законы предусматривают отдельные системы, посвященные этому институту.

Особое внимание уделяется правовому анализу гарантий инвесторам в СЭЗ от изменения законодательства, а также других случаев нарушения обязательств государства перед инвестором.

Рассматривается возможность самозащиты прав иностранных инвесторов СЭЗ в судах национальной юрисдикции, а также в международных арбитражах. Определяется реальная возможность подачи жалоб в рамках Вашингтонской инвестиционной конвенции о взыскании материального вреда и упущенной выгоды. цивільний правовий судовий економічний

На основании проанализированных и установленных закономерностей института иностранного инвестирования в СЭЗ Украины, а также опыта СЕЗ зарубежных стран внесены предложения по изменению законодательства Украины, регулирующего инвестиционную деятельность в СЭЗ, разработаны рекомендации к их практическому применению.

...