Вдосконалення моніторингу в системі державного управління

9) моніторингу повинна бути притаманна здатність визначення циклічності появи нестандартних ситуацій з метою класифікації на перспективу;

10) моніторинг повинен мати властивості забезпечення оперативності, зміст якої полягає у визначенні на будь-який момент часу зв'язку поставлених цілей для рішення різнобічного кола задач з ресурсами, необхідними для їхнього досягнення.

Підкреслимо, що основними постулатами процесу впровадження моніторингу є : оволодіння алгоритмами впровадження моніторингу в державному управлінні; усвідомлення, що система або програма моніторингу - це цілісний науковий комплекс аналітичних методів дослідження, результатом якого стають науково обгрунтовані методичні рекомендації щодо вдосконалення певної ланки в системі державного управління; потреба в глибшому дослідженні та постійному удосконаленні методики проведення моніторингу, що сприятиме підвищенню його ефективності.

Наводимо алгоритм проведення моніторингу в державному управління, який складається з таких кроків: 1. Визначення мети і завдання моніторингу - для чого досліджується. 2. Окреслення тематики - що спостерігати та аналізувати. 3. Виявлення об'єкта вивчення - де спостерігати і які об'єкти. 4. Збір фактичного матеріалу - факти, що характеризують об'єкт. 5. Оцінка, аналіз, узагальнення, висновки, прогноз.

У контексті цього зазначимо:

- у наведеному алгоритмі структура і зміст спрямовані на детальне обгрунтовання вибору об'єкта дослідження під кутом зору поставленої мети;

- така послідовність вивчення дає змогу усвідомити умови за яких можна досягти оптимальних результатів;

- наведений алгоритм може бути використаний для впровадження моніторингу у будь-якому процесі державного управління, оскільки за рахунок системної логіки забезпечує розгляд проблеми, закладеної в самому алгоритмі.

Поданий в роботі, схематично, алгоритм проведення моніторингу в державному управлінні побудований за принципом циклічності. Тобто, завершальний етап алгоритму не означає завершення моніторингу. Для кожного наступного кроку запропонованої задачі чи цілі державного управління моніторинг буде проводитись за одним і тим самим алгоритмом змінюючи лише вимоги з якими будуть співставлятись результати за блоками алгоритму та напрями за якими проводиться моніторинг. В різних моментах застосування моніторингу чи в різних галузях державного управління напрями можуть виступати і конкретними показниками з якими будуть співставлятись одержані від моніторингу дані.

Алгоритм проведення моніторингу розпочинається з спостереження за певними діями, явищами чи управлінськими процедурами. Наступним кроком алгоритму є збір та аналіз інформації за результатами якої формується база даних.

Сформувавши базу даних та завершуючи перший блок проведення моніторингу проводимо перевірку - чи достатньо інформації для того, щоб перейти до проведення розрахунків? Якщо отримуємо відповідь „Ні” то повертаємось на два кроки назад до поновлення збору та аналізу інформації, якщо ж визначаємо, що достатньо інформації то переходимо до наступного кроку - „Проведення розрахунків”.

Після проведення відповідних розрахунків, які будуть різними в залежності від галузі державного управління в якій застосовується моніторинг, проводимо перевірку - „Чи всі напрями визначені для проведення моніторингу охоплені ?”, якщо „Ні” - ми повертаємось до перевірки проведених розрахунків, тобто проводимо їх ще раз, якщо так - формуємо перелік опрацьованих напрямів з результатами обчислень. Наступним кроком буде перевірка - „Чи відповідають критичні обмеження напряму забезпечення вимог?”. Якщо відповідь „Ні” ми повертаємось на два кроки назад до проведення повторних розрахунків, якщо ж відповідь „Так”, то формуємо вимоги і переходимо до розробки програми реалізації поставленого завдання. Після розробки програми наступним кроком буде розробка плану-графіка реалізації даної програми, а після її реалізації моніторинг виконання програми. Під блоком „Моніторинг виконання програми” ми розуміємо дії які виходять безпосередньо з визначення терміна моніторинг, а саме - спостереження, узагальнення, аналіз, оцінка, прогноз. Далі проводимо перевірку - „Чи відповідають результати цілям та задачам?”як розробленої програми так і завданням моніторингу вцілому. Якщо відповідь „Ні” ми повертаємось на два кроки назад до моменту розробки програми, якщо відповідь „Так” то виходимо на завершення. Завершення в різних випадках та за різними визначеними завданнями моніторингу на початку його проведення будуть іншими. Тобто завершення буде логічно відповідати поставленим на початку алгоритму цілям чи задачам.

Виходячи з цього є різні схеми побудови структури моніторингу. Структура моніторингу залежить від: політичного циклу: частоти оновлення інформації; об'єкту спостереження респондента: особа, установа, муніципалітет, мікрорайон або регіон; рівня репрезентативності: розмір вибіркової сукупності, рівень точності; можливої необхідності “фотографувати” ситуацію, для чого буде достатньо проводити перехресні обстеження, або необхідне є отримання лонгітюдних даних, для чого потрібна структура когорт.Для ефективного використання різних систем та структур побудови моніторингу доцільним є формування та накопичення інформаційної бази даних, а також створення, розробка та впровадження програмної версії моніторингу.

ВИСНОВКИ

Аналіз літературних джерел дає підставу виробити власний підхід до проблеми впровадження та використання моніторингу в державному управлінні та методику, яка передбачає складання програми та плану, де відображається мета, завдання основних етапів роботи, визначає оптимальні методи та форми його впровадження.

1. Встановлено, що поняття моніторингу саме в сфері державного управління, принципи його проведення та алгоритм ще не були предметом спеціального вивчення. Теоретико-методологічною основою дослідження питання теорії і методики впровадження та використання моніторингу в різних сферах діяльності висвітлювали у своїх працях такі вчені, як: І.Бестужев-Лада, А. Толстих, В.Шинкаренко, Т.Смовженко, Л. Ноздріна, В.Артеменко, В.Крупіна, І. Плікус, М. Гладій, М. Долішній, С. Писаренко, Ю. Бакаєв, С. Кравченко, З. Варналій, А. Лукашенок , М. Губина, М. Козоріз, М. Паладій та інші.

2.Проаналізувавши визначення поняття „моніторинг”, зроблених різними науковцями, ми сформували таблицю і дійшли висновку, що формулюючи, термін самого поняття „моніторинг” 6 науковців із 10 вказували приблизно однакові елементи моніторингу, тільки не в повному обсязі.На нашу думку моніторинг можна визначити як постійне спостереження за будь - яким процесом з метою виявлення його відповідності бажаному результату чи первинним пропозиціям - спостереження, аналіз, оцінка і прогноз стану оточення, певних дій та явищ.

3. Як свідчать дослідження моніторинг в багатьох літературних джерелах описується як вид аналізу або ототожнюється з оцінюванням. Поняття моніторинг ми порівнювали з такими понятями: аналіз, оцінювання, аудит, фінансовий аудит, адміністративний аудит, контроль, контролинг.На нашу думку моніторинг є окремим інструментом управлінської технології, а відмінності від тотожних чи суміжних понять, полягають в наступному: моніторинг відрізняється активним та цільовим характером, будується за заздалегідь обдуманим алгоритмом, ведеться систематично і має точно визначене завдання.

4. Узагальнюючи викладене в різних літературних джерелах ми систематизували та згрупували принципи проведення моніторингу, незалежно від сфери державного управління в якій він може бути використаний. Що ж до принципів проведення моніторингу в системі державного управління, то окрім систематизованих, ми додали ще п'ять принципів, а саме: інформаційна доступність, оперативність, моделювання, відповідність та прогностичність.

5.Вітчизняний та світовий досвід свідчить, що ефективне використання моніторингу в державному управлінні на законодавчо затвердженій основі є ефективним інструментом забезпечення якості, точності та повноти контролю у сфері державного управління, здійснення публічної влади та місцевого самоврядування.

7. Доведено, що моніторинг відіграє важливу роль у державно-управлінському процесі. Це засвідчує практика експериментального створення та діяльності Центру моніторингу та основні показники його роботи. Інформація отримана від моніторингу дає можливість виявити проблемні ділянки як регіональної політики вцілому так і діяльності окремих галузей економіки регіону.

6. Врезультаті анкетування, з загальної генеральної сукупності - 28530 державних службовців, шляхом проведення розрахунків з використанням безповторної випадкової вибірки, визначено вибірку - 500 осіб, які взяли участь в опитуванні. В сегмент опитаних респондентів входять лише державні службовці різних рангів та категорій і задіяних в різних галузях державного управління. Результат дослідження показав, що серед спеціалістів які безпосередньо займаються проведенням моніторингу певних напрямів, лише 17 чоловік знає, що таке моніторинг. Це свідчить про низький рівень розробленості даного питання та ще про нижчий рівень ознайомлення спеціалістів з тим, що вони безпосередньо виконують. Більшість з опитаних, а саме 64% - виконують роботу, яка за всіма ознаками є власне проведенням моніторингу, але незнають, що вони займаються моніторингом. Проте, 36% - виконують роботу з механічного узагальнення певних цифрових даних за напрямами діяльності, а вважають, що займаються моніторингом, сприймаючи його як аналітичну, узагальнюючу роботу.

7. Правове забезпечення системи моніторингу в державному управлінні є нагальною потребою сучасного і майбутнього розвитку країни. Аналіз практики свідчить про необхідність розроблення самостійного правового забезпечення моніторингу в сфері державного управління. За нашими переконаннями законодавство у сфері державного управління має становити єдину систему як за взаємною узгодженістю норм, так і за цілісністю самого нормативно-правового регулювання моніторингу.

8. У дисертації поставлене й розв'язане наукове завдання розробки концептуальних засад та динамічного організаційного та інституційного механізму проведення моніторингу в державному управлінні. Нами запропоновано інституційний механіз проведення моніторингу в державному управлінні не лише на регіональному, а й на національному рівнях, який полягає в наступному: формування основної мети, цілей та завдань моніторингу сконцентрувати в Кабінеті Міністрів України; сформовані цілі доводити до виконання галузевим міністерствам за напрямами діяльності; в свою чергу в структурі міністерств виокремити департамент моніторингу, який буде розробляти мету, цілі та задачі для передачі їх до виконання в регіони; в регіонах на місцях доведені завдання приймаються обласними державними адміністраціями та передаються до центрів моніторингу; в свою чергу Центри займаються розробкою, організацією та проведенням моніторингу в області з врахуванням специфіки регіону та сфери в якій використовується моніторинг; зворотній зв'язок полягає в тому, що результати отримані від впровадження моніторингу за аналогічним ланцюгом надходять до Кабінету Міністрів України і лише сформовані бази даних, за якими проводився моніторинг, передаються на пряму від Центру моніторингу до Кабінету Міністрів. Такий зворотній зв'язок забезпечує оперативність, повноту і своєчасність наповнення Центрального сховища баз даних Кабінету Міністрів на національному рівні.

9. Нерозв'язаною та відкритою для дослідження є проблема формування баз даних в зв'язку з невизначеністю індикаторів, за якими її потрібно формувати. Автором проводиться апробація в Центрі моніторингу по формуванні баз даних і розробки її індикаторів.

10. Розроблено алгоритм проведення моніторингу в державному управлінні та апробовано основні етапи його проведення. Загальна схема алгоритму проведеня моніторингу в державному управлінні була впроваджена на базі Центру моніторингу соціальних програм та контролю за призначенням і виплатою пенсій та допомог і на базі Територіальної державної інспекції праці у Львівській області.

Список опублікованих автором праць за темою дисертації

Статті у наукових фахових виданнях

1. Гбур З.В. Роль моніторингу в організаційно-управлінському забезпеченні державної політики / Ефективність державного управління: Збірник наукових праць. - Львів: ЛРІДУ НАДУ, 2007р. - Вип.12. - С. 295 - 300.

2. Гбур З.В. Теоретико-методичні засади моніторингу в державному управлінні / Збірник наукових праць. - Одеса, 2007р. - Вип. 2(30) - С. 281 - 287.

3. Гбур З.В. Роль моніторингу державної політики в міжнародній практиці вироблення політики // Управління сучасним містом. - 2006р. - № 2. - С. 68 - 71.

Тези конференцій

4. Гбур З.В. Зміст моніторингу в державному управлінні // Ефективність державного управління в контексті європейської інтеграції: Матеріали щорічної науково-практичної конференції, 23 січня 2004р. / За заг. ред. А. О. Чемериса. - Львів: ЛРІДУ НАДУ, 2004. - Ч.1. - 392 с.

5. Гбур З.В. Моніторинг - метод державного управління та його оцінки//Внутрішня політика держави: сутність, принципи, методологія: Матеріали щорічної науково-практичної конференції за міжнародною участю: У 2 ч. (27 січня 2005р.) / За заг. ред. А.О.Чемериса. - Львів: ЛРІДУ НАДУ, 2005. - Ч.1. - 284 с.

6. Гбур З.В. Моніторинг як метод забезпечення реалізації цілей і функцій державного управління // Державне та муніципальне управління в умовах політико-адміністративної реформи: Матеріали науково-практично конференції. (17- 18 травня 2007р.) / Відп. ред. В.Я.Малиновський. - Луцьк: Волинська обласна друкарня, 2007. - 192 с.

7. Гбур З.В. Соціальний моніторинг // Актуальні проблеми сучасного українського суспільства: Міжнародна наукова конференція Перший Львівський соціальний форум/ (19- 20 травня 2007р.) - Львів, 2007. - 190 с.

8. Гбур З.В. Моніторинг діяльності державних службовців // Стратегія реформування системи державного управління на засадах демократичного врядування: Матеріали науково-практичної конференції за міжнародною участю (31 травня 2007р.). - К.: НАДУ.

Інші публікації:

9. Гбур З.В. Соціальний моніторинг - один з методів прогнозу соціальної погоди на Львівщині // Соціальний захист. - 2006. - №10. - С.26-30.

10. Гбур З.В. Гаврилець О.Б. Основні принципи проведення моніторингу складових механізму державного управління економічною безпекою на регіональному рівні //Україна: аспекти праці. - 2007р. - №11.- С. 34-38. - (Особистий внесок, сформовано принципи проведення моніторингу, 0,5 д. а.)

Размещено на Allbest.ru