Особливості правового режиму оподаткування суб’єктів спеціальних економічних зон в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Вступ

Актуальність теми. В умовах реформування економічної системи України та побудови ефективно працюючої соціальної держави необхідно в дуже короткі терміни знайти рішення, що можуть принципово вплинути на стабілізацію ситуації та стимулювати економічний розвиток. Важливе місце в подібній ситуації належить державному регулюванню.

Ефективне реформування економіки будь-якої держави, її структурна перебудова, якісне оновлення виробництва, ринкової та соціальної інфраструктури неможливо без відповідних капіталовкладень, тобто без належного інвестування. Чим активніше інвестування, тим скоріше здійснюються ринкові зміни, забезпечуючи конкурентоспроможність національного виробника, що за собою тягне успішну інтеграцію відповідної держави у світову економіку та суспільство.

Іноземні інвестиції визначають стан світового ринку капіталів, і є важливим джерелом фінансових ресурсів для різних держав світу. В конкурентній боротьбі за ці ресурси хоче приймати участь і Україна, якій явно не вистачає внутрішніх джерел фінансування.

Як свідчить світовий досвід, стимулювати надходження іноземних інвестицій у дуже короткі терміни можливо шляхом створення особливих територіальних формувань у вигляді спеціальних (вільних) економічних зон (далі - ВЕЗ). ВЕЗ увійшли у світову господарчу практику і діють у різних державах. Зараз у світі є від 600 до 2000 зон, але ж до цього переліку не можна віднести ні одну українську, бо території, що в Україні зараз, називають “спеціальними (вільними) економічними зонами” не відповідають вимогам, що постають перед такими територіями.

Однією із суттєвих умов створення ефективно діючої ВЕЗ є створення сприятливих податкових умов для суб'єктів, що здійснюють тут господарську діяльність. Тобто для таких суб'єктів фактично встановлюється спеціальний правовий режим оподаткування, який має суттєві відмінності від національного режиму оподаткування. Зазначений режим повинен відповідати специфічним умовам, що існують у відповідних регіонах і для відповідних суб'єктів.

Теоретичні розробки та аналіз існуючої в Україні практики встановлення правових режимів оподаткування на вищезазначених територіях фактично відсутні. При встановленні такого режиму в Україні розробники керувалися лише техніко-економічним обґрунтуванням, не приймаючи до уваги територіальні особливості, вже існуючий досвід формування та ліквідування подібних режимів. При цьому іноді виникають проблеми із розбіжностями в проектах законодавчих актів (економічно обґрунтованих) і прийнятих законах, де депутатами були внесені деякі зміни або доповнення в процесі розгляду проекту. В Україні спеціальний правовий режим оподаткування, як правило, встановлювався за типовим зразком, при цьому змінювалися, як правило, лише ставки податків.

Важливе наукове та практичне значення з удосконалення спеціального правового режиму оподаткування мають праці відомих вчених-юристів: Бутова В., Василенко В., Зельдина О., Ігнатов В., Крупа Л., Кучерявенко М., Лебедева М., Ляшенко В., Макогона Ю., Мамутова В., Пила В., Сюй Линь Ши, Франчука І. та інших. Разом з тим, системний аналіз наявних вітчизняних джерел свідчить про те, що їх роботи мають переважно загальний або вузькопрофесійний характер.

Наявність неузгодженостей у законодавстві, недостатня розробленість теоретичних положень щодо встановлення, зміни та припинення спеціального правового режиму оподаткування, відсутність комплексного дослідження правових проблем з даного приводу свідчать про актуальність теми дисертаційного дослідження.

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є системна розробка теоретико-методологічних засад та емпірико-методичних засобів комплексного підходу до проблеми створення та функціонування спеціального правового режиму оподаткування суб'єктів спеціальних економічних зон в Україні.

Досягнення цієї мети реалізовувалось через постановку і вирішення наступних завдань:

- на основі вивчення теоретичних та методологічних напрацювань з питань створення, функціонування спеціальних (вільних) економічних зон сформулювати ознаки, поняття, методологічні засади існування спеціальних економічних зон, їх видів та вплив цих чинників на формування спеціальних правових режимів на таких територіях.

- розробити понятійний апарат, необхідний для комплексного відображення правового забезпечення встановлення та реалізації спеціального режиму оподаткування, принципів, функцій, методів, форм його побудови та застосування;

- розкрити сутність проблемних ситуацій з питань правового механізму створення ефективного спеціального правового режиму оподаткування, системи правових заходів щодо захисту економічних інтересів, права власності суб'єктів господарської діяльності, що здійснюють діяльність на території спеціальних економічних зон та держави, органів місцевого самоврядування в частині встановлення, зміни та припинення податкових пільг для суб'єктів господарювання як складової частини спеціального правового режиму в ВЕЗ;

- визначити зміст механізму встановлення та застосування спеціального правового режиму оподаткування та чинників що впливають на стан такого режиму, дослідити правовий статус і показати значення ефективного діючого спеціального режиму оподаткування;

- на основі аналізу існуючого в Україні досвіду встановлення та реалізації спеціального правового режиму оподаткування суб'єктів ВЕЗ визначити позитивні та негативні аспекти існування такого режиму, порівняти їх із недоліками в міжнародній практиці та запровадити шляхи їх подолання згідно чинного українського законодавства;

- на основі аналізу міжнародного та іноземного досвіду правового регулювання спеціальних режимів оподаткування запропонувати нові шляхи формування механізму встановлення спеціального правового режиму оподаткування на визначених територіях та визначити шляхи реформування існуючих не ефективних спеціальних режимів оподаткування для суб'єктів спеціальних економічних зон;

- здійснити апробацію запропонованих елементів механізму встановлення, зміни та припинення спеціального правового режиму оподаткування.

1. Правова сутність та значення спеціального правового режиму оподаткування у вільних економічних зонах

Присвячений питанням вивчення стану дослідження теми, повноти визначення поняття, ознак і сутності спеціальних (вільних) економічних зон, поняття, ознак, сутності, змісту та видів спеціальних правових режимів оподаткування, що застосовуються до суб'єктів спеціальних (вільних) економічних зон та залежності спеціального правового режиму оподаткування від типу та цілей створення ВЕЗ.

На основі вивчення історичних етапів розвитку ВЕЗ у світі і в Україні доведено, що при створенні будь-якої ВЕЗ державою, у якій вона створювалася, завжди встановлювався певний спеціальний правовий режим оподаткування (особливо митний), який і був важливим елементом існування такої території.

Визначення поняття, ознак та сутності спеціального правового режиму оподаткування в системі спеціального режиму господарської діяльності суб'єктів ВЕЗ фактично не здійснювалося науковцями. А на законодавчому рівні також не має визначення цього терміну. У чинному українському законодавстві елементи цього режиму розглядаються окремо один від одного не узагальнюючись.

Аналізуючи ознаки спеціального правового режиму оподаткування визначено та обґрунтовано право на існування та доведено фактичне існування такого явища при створенні ВЕЗ, який в цілому є елементом спеціального режиму господарської діяльності, що функціонує в ВЕЗ і характеризується як особливий порядок регулювання відносин по сплаті податків, які складаються в рамках визначеної території ВЕЗ.

Аналізуючи та розглядаючи існуючі спеціальні правові режими оподаткування, можна виділити такі його основні елементи: спеціальне митне оподаткування (тобто особливе оподаткування будь-яких операцій, пов'язаних із перетином митного кордону держави та ВЕЗ); спеціальне оподаткування загальнодержавними (центральними) податками та зборами, що застосовується до суб'єктів ВЕЗ; спеціальне оподаткування місцевими (регіональними) податками та зборами в межах функціонування ВЕЗ; інші збори, що стягуються із суб'єктів ВЕЗ і не належать до податків, зборів (інших обов'язкових платежів) в загальному національному режимі оподаткування, але існують на території ВЕЗ як обов'язкові при відповідних умовах згідно чинного законодавства; особливі правила податкового обліку доходів, витрат та прибутку (або інвестиційних проектів) суб'єктів ВЕЗ.

Аналіз кожного з елементів змісту спеціального правового режиму оподаткування в дисертації показав їх важливість та можливі шляхи і напрями впливу на кожний з них, з метою удосконалення спеціального правового режиму оподаткування відповідних суб'єктів ВЕЗ та спеціального режиму господарської діяльності на таких територіях в цілому.

Аналізуючи види спеціальних правових режимів оподаткування, цілі створення та типи ВЕЗ можна зробити висновок про залежність зазначених режимів від типу ВЕЗ, в якому вони встановлюються та реалізуються. Не менш важливою є залежність таких режимів від рівня оподаткування і державного контролю за комерційної діяльності в конкретній державі. Фактично у світовій практиці існують відносно альтернативні спеціальні правові режими оподатковування суб'єктів вільних економічних зон.

Окремо необхідно розглядати спеціальні режими оподаткування на офшорних територіях. Пояснюється це тим, що самі по собі офшорні зони відіграють особливу роль у сфері оподатковування, які за змістом можна розглядати фактично окремо від інших і при цьому відбирати з них позитивні елементи спеціального режиму оподаткування для ВЕЗ.

2. Аналіз правового режиму оподаткування у вільних економічних зонах в Україні

Присвячений дослідженню правового забезпечення встановлення та реалізації спеціальних правових режимів оподаткування суб'єктів ВЕЗ в Україні, вивченню залежності таких режимів від типів спеціальних економічних зон в чинному українському законодавстві. Аналіз реалізації спеціальних режимів оподаткування свідчить про необхідність удосконалення механізму встановлення таких режимів як основного елементу спеціального режиму, що діє в ВЕЗ.

Комплексно аналізуються нормативно-правові акти України якими встановлювалися та за допомогою яких реалізувалися спеціальні правові режими оподаткування в ВЕЗ. Аналіз таких актів розкриває зміст таких режимів, залежність їх змісту від типу ВЕЗ інших факторів і показників.

По суті, кожний з існуючих типів ВЕЗ в Україні, мав різний зміст податково-правового режиму, хоча й всередині груп існували різні податково-правові режими, що змінювалися в залежності від безпосередньої ситуації, у якій створювалася зона (регіон, населення тощо). При цьому обов'язковою умовою при встановленні спеціального режиму повинно бути розмежування по межах території зон кожного типу і не допустимість їх збігу.

У кожнім з регіонів існували проблеми, пов'язані з реалізацією спеціального режиму оподатковування. Так у ВЕЗ “Миколаїв”, у зв'язку з сформованими умовами необхідно було внести ряд змін у режим митного оподатковування операцій, здійснюваних суб'єктами цієї зони.

Практично у всіх вільних економічних зонах в Україні обов'язковою умовою було ведення окремого бухгалтерського і податкового обліку прибутку, отриманого від реалізації інвестиційних проектів на території зон, що дуже не зручно інвестору, якого намагаються сюди залучити. Звільнення від такої умови можливо лише шляхом спрощення порядку визначення об'єкту та бази оподаткування таких суб'єктів.

Особливий спеціальний правовий режим оподаткування існував та відновлено в технопарках в Україні. Він принципово відрізняється від режимів оподаткування на території інших зон. По-перше, не існує митної зони, митної інфраструктури. По-друге, пільги надаються тільки відносно ввозу на митну територію України - на територію технопарків - в межах проектів окремих категорій товарів, які визначаються при їх реєстрації і не виробляються в Україні. По-третє, пільги надаються зі сплати внутрішнього податку на додану вартість та податку на прибуток, згідно яких суми цих податків накопичуються на спеціальних рахунках і використовуються для реалізації відповідного проекту та розвитку бази технопарків.

Режим оподатковування, встановлений на територіях приоритетного розвитку (надалі - ТПР), що створюється на загальнодержавному рівні характеризувався тим, що митне оподатковування обмежувалося наданням пільг на ввіз устаткування, оснащення і комплектуючих до них, і лише в деяких випадках сировини і матеріалів, необхідних суб'єкту для реалізації інвестиційного проекту. При цьому товар, який вироблявся на ТПР вважався таким, що вже знаходився на митній території України. Крім того, була встановлена пільга по податку на прибуток. Інші пільги по оподатковуванню на ТПР, встановлювалися в залежності від пріоритетів розвитку і здійснення видів діяльності, спрямованих на збільшення зайнятості у відповідних регіонах.

На законодавчому рівні встановлена можливість для місцевої влади створювати на визначених територіях, що знаходяться під їх юрисдикцією території приоритетного розвитку, встановлюючи на них особливий правовий режим оподатковування. Хоча прямої вказівки на це в законі не має і робитися це повинно тільки після того, як Кабінет Міністрів України визнає територію такою, де державою заохочується розвиток робочих місць.

Зміст спеціального правового режиму оподаткування, що можуть встановлювати органи місцевого самоврядування (саме до їх виключної компетенції це віднесено) значно обмежений в порівнянні із територіями приоритетного розвитку, що створювалися Верховною Радою України. Особливість цих територій полягає в тому, що для резидентів зон встановлюються особливі умови по окремим елементам оподаткування, які регулюються в рамках компетенції місцевих рад і тільки в межах сум, що відраховуються у встановленому порядку у визначений місцевий бюджет. При цьому може передбачатися як обов'язкова зворотність усіх пільгових коштів так і безповоротне надання пільг, але ж з обов'язковою консолідованою відповідальністю резидентів зони.

Таким чином, в принципі податково-правовий режим кожної ВЕЗ мав свої особливості, а значить був унікальним.

Не вивченими залишилися проблеми правового механізму встановлення зазначеного режиму на територіях ВЕЗ, що створюються на загальнодержавному рівні, встановлення та реалізації такого режиму на територіях приоритетного розвитку, що створюються на місцевому рівні, змісту та порядку реалізації спеціального правового режиму оподаткування у ВЕЗ типу технопарк та офшорних зонах, які потребують наукового дослідження, детального висвітлення та обґрунтування. Огляд різних думок щодо сутності призначення механізмів встановлення, реалізації та розвитку спеціальних правових режимів оподаткування в ВЕЗ, питань процедури встановлення такого режиму дозволило автору викласти свою позицію з цих питань, які розкриваються в дисертаційній роботі.

Позитивний світовий досвід розвинених країн свідчить, що в таких умовах виходом із ситуації може бути удосконалення механізму встановлення спеціальних правових режимів оподаткування, виділення його як важливого елементу в системі спеціального режиму господарської діяльності на території ВЕЗ. У дисертації зазначається, що удосконалена система встановлення, реалізації та контролю за реалізацією спеціального правового режиму оподаткування повинна стати органічною єдністю механізму встановлення та реалізації спеціального режиму господарської діяльності, що реалізується в ВЕЗ.

3. Особливі шляхи розвитку спеціального правового режиму оподаткування у ВЕЗ

На підставі проаналізованого у попередніх розділах роботи досвіду існування законодавства щодо спеціального правового режиму оподаткування в Україні та в світі визначено декілька шляхів реформування та удосконалення українського законодавства з питань встановлення, реалізації та припинення спеціального правового режиму оподаткування як на загальнодержавному так і на місцевому рівні.

На місцевому рівні в межах чинного в Україні законодавства можливо встановлення спеціального правового режиму оподаткування суб'єктів на територіях приоритетного розвитку, що створюються місцевими органами влади. Але в процесі практичного встановлення та реалізації органом місцевого самоврядування на відповідній території такого режиму, як правило, виникає ключова проблема: відсутній об'єктивний та зрозумілий громадянам правовий механізм встановлення, зміни та припинення оподаткування місцевими податками та зборами.

Можливим шляхом подолання зазначеної проблеми є розробка єдиної прозорої правової процедури прийняття обґрунтованих рішень в сфері місцевого оподаткування і відстеження ефективності їх дії за участю різних зацікавлених сторін та створення групи або органу, що коригуватиме увесь цикл провадження такої податкової політики на відповідній території.

Вирішенню цього завдання повинні сприяти правові норми, що встановлюються у нормативних актах місцевих рад щодо оподаткування в межах їх компетенції. Позитивним прикладом, можуть бути норми, викладенні у рішенні Миколаївської міської ради “Деякі питання координації дій щодо здійснення в місті податкової політики”, яке визначило Концепцію реформування міської політики в сфері місцевого оподаткування та Регламент прийняття рішень щодо встановлення та змін правового режиму оподаткування у місті. На базі якого і буде формуватися спеціальний правовий режим оподаткування для визначених категорій суб'єктів підприємницької діяльності або для окремих видів підприємницької діяльності на рівні міста Миколаєва.

Наступним елементом наукового дослідження та потребуючим реформування є існуючий спеціальний правовий режим оподаткування у вільних економічних зонах типу технопарк.

Фактично можна виділити два шляхи реформування такого режиму. Першим може бути реорганізація концепції оподаткування суб'єктів таких ВЕЗ шляхом перегляду діючих об'єкта, бази та ставок податків в межах існуючої системи оподаткування без зміни її основних принципів та положень. Тобто зміни будуть стосуватися лише економічних показників, визначених у встановленому порядку.

Іншим шляхом реформування концепції спеціального правового режиму оподаткування у вільних економічних зонах такого типу може бути внесення суттєвих змін до системи оподаткування суб'єктів технопарків шляхом зміни принципів оподаткування, спрощення порядку розрахунку, сплати та стягнення окремих видів податків, спрощення бухгалтерського (в тому числі податкового) обліку доходів та витрат суб'єктів зони.

Такий режим повинен відповідати наступним умовам: суб'єктами, що можуть застосовувати такий режим можуть бути безпосередньо технопарки та їх учасники; при цьому перехід на застосування такого спеціального правового режиму оподаткування не повинен бути обов'язковим; всі існуючі податки згідно Закону України “Про систему оподаткування” платником, яких є суб'єкт зони, повинні бути замінені єдиною ставкою обов'язкового платежу, визначену економічним шляхом у відсотковому відношенні до грошових надходжень суб'єкта зони, крім оподаткування доходів громадян та нарахувань і утримань до фондів обов'язкового державного соціального та пенсійного страхування. При цьому обов'язково повинен залишатися податок на додану вартість; вивіз продукції, що була вироблена суб'єктами технопарку за межі митного кордону України (експорт) повинен проходити без сплати вивізного мита та інших платежів; ввіз устаткування та матеріалів без сплати будь-яких митних платежів також повинен бути дозволений, але тільки в тому випадку, якщо таких в Україні або немає, або вони не відповідають міжнародним стандартам якості; суб'єкти звільняються від плати за землю на територіях, де здійснюються наукові дослідження або знаходяться дочірні підприємства; повинен існувати спрощений бухгалтерський облік; податкові стимули для інвестування не повинні відноситися до технопарків в цілому, а стосуватися конкретних проектів, які реалізуються на протязі визначеного законом терміну; контролем за учасниками повинна займатися адміністрація технопарку і відповідати за повний і об'єктивний контроль таких учасників перед державою. Крім того, режим може включати надання податкових кредитів зі сплати окремих податків і зборів до Державного бюджету і повинен встановлювати заборону займатися діяльністю, що не пов'язана з розробкою і продажем об'єктів інноваційної діяльності. Зазначені умови повинні відображатися в єдиному нормативному документу (концепції формування спеціального правового режиму оподаткування на території вільних економічних зон науково-технологічного типу).

Висновки

податковий правовий економічний

У висновках викладені підсумки дослідження, сформульовані положення, що становлять суть дисертаційної роботи та стосуються обґрунтування необхідності розгляду спеціальних правових режимів оподаткування як елементу спеціального режиму господарської діяльності суб'єктів ВЕЗ в правовому аспекті, перегляду існуючого погляду на механізми встановлення та реалізації спеціальних правових режимів оподаткування суб'єктів ВЕЗ в Україні як ефективних заходів активізації діяльності щодо реформування таких режимів у вже існуючих зонах та встановлення ефективного режиму у створюваних зонах для досягнення позитивного результату в сфері оподаткування суб'єктів ВЕЗ.

Зокрема зроблено наступні висновки та визначенні поняття:

1. Спеціальний правовий режим оподатковування - це особливий порядок регулювання відносин по сплаті податків, зборів і інших обов'язкових платежів, які складаються в рамках визначеної території вільної економічної зони. Зміст спеціального правового режиму оподаткування характеризується наданням визначених пільг і привілеїв по сплаті державних, місцевих податків, а також митному оподатковуванню, встановленню особливих правил обліку доходів та витрат. У світовій практиці, існують відносно альтернативні спеціальні правові режими оподатковування суб'єктів вільних економічних зон. Різними державами обираються різні правові методи обчислення і стягнення загальнообов'язкових платежів із суб'єктів ВЕЗ. Особливу роль у сфері оподатковування при цьому відводять офшорним зонам.

2. Особливий спеціальний правовий режим оподаткування в технопарках України зараз принципово відрізняється від режимів оподаткування на території інших вільних зон. В процесі застосування такого режиму виникає декілька проблем, які потребують вирішення на законодавчому рівні. У дисертаційному дослідженні викладено два концептуально різні шляхи реформування спеціального правового режиму оподаткування суб'єктів технопарків та їх обґрунтування. Зміни такого режиму в більшості стосуються спрощення порядку обчислення та сплати податків суб'єктами технопарку, а також створення прозорої процедури взаємовідносин платників податків із контролюючими органами.

3. На законодавчому рівні в Україні встановлена можливість для органів місцевого самоврядування створювати на визначених територіях, що знаходяться під їх юрисдикцією території пріоритетного розвитку, встановлюючи на них особливий правовий режим оподатковування. В процесі практичного встановлення та реалізації зазначеними органами на відповідній території спеціального правового режиму оподаткування, як правило, виникає ключова проблема: відсутній об'єктивний та зрозумілий громадянам правовий механізм встановлення, зміни та припинення оподаткування місцевими податками та зборами. Саме тому в Україні практично відсутня практика реалізації органами місцевого самоврядування таких повноважень.

Таким чином в Україні існують проблеми в процесі встановлення, реалізації та припинення спеціального правового режиму оподаткування суб'єктів спеціальних (вільних) економічних зон. Виникаючі проблеми потребують негайного вирішення для створення нормальних умов для залучення інвестицій, розвитку підприємництва та підвищення зайнятості населення на таких територіях в Україні.

Враховуючи основні результати дослідження, вітчизняний і світовий досвід, потреби сучасного розвитку спеціальних правових режимів оподаткування суб'єктів ВЕЗ, в дисертації пропонуються наступні рекомендації для запровадження на державному та місцевому рівні:

1. Визнати першочерговими заходи щодо удосконалення спеціального правового режиму оподаткування суб'єктів ВЕЗ: законодавчого закріплення пріоритетності створення сприятливих умов в сфері оподаткування для інвесторів; приведення національного законодавства у відповідність до міжнародно-правових норм з зазначених питань; забезпечення точного, повного, всебічного й безперешкодного застосування національно-правових норм, які відповідають світовим стандартам, як у власній практиці органу керівництва ВЕЗ, так і суб'єктів зони та взаємодії їх з контролюючими органами та принципах паритетності.

2. На територіях, де створюються вільні економічні зони різних типів, зі слаборозвинутою виробничою та іншою інфраструктурою, у тому числі транспортом, зв'язком, комунікаціями встановити спеціальний правовий режим оподатковування, що сприяв би створенню і розвитку такої інфраструктури.

3. На місцевому рівні в межах чинного законодавства у разі можливості та необхідності створювати території приоритетного розвитку із спеціальних правовим режимом оподаткування їх суб'єктів. Виключна компетенція на місцевому рівні з цього приводу повинна належати органу місцевого самоврядування.

4. Забезпечити умови, при яких буде здійснено ефективне подолання проблем існуючого спеціального правового режиму оподаткування у вільних економічних зонах типу технопарк. При цьому існує декілька напрямків.

У зв'язку з тим, що формування наукового потенціалу є одним із приоритетних напрямків розвитку української держави для вирішення зазначеного складного завдання виникає необхідність створення нової концепції формування, встановлення та реалізації спеціальних правових режимів оподаткування на території вільних економічних зон науково-технологічного типу у вигляді єдиного нормативного документу, який буде визначати обов'язкові умови спеціального правового режиму оподаткування, що буде застосовуватися у конкретних зонах, які будуть визначатися науковцями.

Література

1. Коссе Д.Д. Співвідношення спеціальних правових режимів оподаткування у спеціальних економічних зонах і на територіях пріоритетного розвитку в Україні // Держава і право: Зб. наук. пр.: Юридичні і політичні науки. - Випуск 19. - К.: Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2003. - С. 404 - 411.

2. Коссе Д.Д. Теоретичні аспекти застосування спеціального правового режиму оподаткування суб'єктів спеціальних економічних зон в Україні // Вісник Одеського інституту внутрішніх справ - № 3 (частина 1). - Одеса: Одеський юридичний інститут НУВС, 2004. - С. 117 - 122.

3. Коссе Д.Д. Встановлення спеціального правового режиму оподаткування місцевою владою на територіях пріоритетного розвитку в Україні // Держава і право: Зб. наук. пр.: Юридичні і політичні науки. - Випуск 26. - К.: Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2004. С. 271 - 279.

4. Коссе Д.Д. Аналіз проблем застосування спеціального правового режиму оподаткування у спеціальних економічних зонах типу - технопарк в Україні // Часопис Київського університету права - № 1. - К.: Київський університет права, 2005. С. 62 - 68.

5. Коссе Д.Д. Проблеми спрощення спеціального правового режиму оподаткування суб'єктів вільних економічних зон в Україні // Держава і право: Зб. наук. пр.: Юридичні і політичні науки. - Випуск 28. - К.: Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2004. С. 479 - 483.

6. Коссе Д.Д. “ВЕЗ “Миколаїв”: проблеми оподаткування” // Юридичний журнал. - № 9. - К.: ВО ТОВ “ЮСТІНІАН”, 2003. - С.85-89.

Размещено на Allbest.ru