Розслідування легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом

Размещено на http://www.allbest.ru/

1. Тактика проведення окремих слідчих дій при розслідуванні легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом

Розслідування легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, передбачає необхідність проведення відповідних слідчих дій чи тактичних операцій, як засобів впливу на ситуації, що виникають. Йдеться в першу чергу про такі слідчі дії, як обшук, виїмка, огляд документів, допит підозрюваних (обвинувачених) та свідків, призначення судових експертиз.

При цьому своєрідність тактики проведення зазначених слідчих дій полягає в тому, що у переважній більшості випадків процес розслідування легалізації відбувається паралельно з розслідуванням предикатного злочину.

Такий стан речей вимагає від слідчого застосування комплексного підходу як до організації розслідування в цілому, так і до тактики проведення окремих слідчих дій.

Обшук і виїмка віднесені до розряду першочергових слідчих дій даної категорії злочинів, і це невипадково, оскільки своєчасно проведені обшук і виїмка, а також якісна робота з документами є найважливішою особливістю розслідування легалізації (відмивання) злочинних доходів.

Об'єктами обшуку в справах про легалізацію виступають:

-- місця роботи і проживання підозрюваних (обвинувачених) осіб та їх співучасників;

-- інші належні цим особам приміщення, транспортні засоби.

Під час обшуків підлягають виявленню і вилученню:

-- грошові кошти та інше майно, здобуті злочинним шляхом;

-- документи, що підтверджують право власності на майно;

-- предмети і документи, що можуть містити сліди легалізації або

мають інше значення для справи (наприклад, банківські пластикові картки, платіжні квитанції тощо);

-- комп'ютери, периферійні пристрої до них, електронні носії інформації.

Майже по кожній кримінальній справі даної категорії злочинів вилучаються електронні носії інформації. Вилучення таких доказів для виявлення інформації і запобігання її автоматичному знищенню необхідно здійснювати за обов'язкової участі спеціаліста. Так, інформація, що зберігається на жорсткому диску ЕОМ, може бути знищена автоматично при розкритті кожуха комп'ютера, відкритті кімнати, в якій знаходиться комп'ютер, та й при інших обставинах.

Після вилучення комп'ютерної техніки, огляду інформації на електронних носіях доцільно доручити спеціалісту обстежити стан файлів або призначити судову комп'ютерно-технічну експертизу.

Виїмка по даній категорії злочинів проводиться у відповідних установах, організаціях, підприємствах з метою вилучення в першу чергу документів -- носіїв слідів легалізації. Об'єктами проведення виїмки виступають:

-- банківські установи, в яких відкриті рахунки юридичних та фізичних осіб, які залучались до легалізаційних схем і через які «проходили» грошові кошти, що відмивалися. Йдеться про особисті справи клієнтів, квитанції на внесення готівки, документи, що відображають рух коштів по рахунку (списання -- платіжні доручення; надходження -- електронно-платіжні документи), наприклад, документи щодо перерахування з відділення Державного казначейства грошових коштів на рахунок суб'єкта підприємницької діяльності у разі відшкодування із бюджету податку на додану вартість або документи, які свідчать про перерахування грошових коштів на адресу фіктивного суб'єкта підприємницької діяльності в механізмі легалізації майна злочинного походження тощо;

-- державні органи, які здійснювали реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, видавали відповідні ліцензії, дозволи, в тому числі на участь у приватизаційних аукціонах, тендерах. Це копії паспортів для засновників фізичних осіб та свідоцтв про державну реєстрацію для засновників юридичних осіб, заявки з необхідними додатками до них;

-- органи та особи, які провели реєстрацію відповідних операцій з майном, що легалізується (нотаріуси, бюро технічної інвентаризації, підрозділи державної автомобільної інспекції тощо);

-- податкові органи відповідного регіону з метою вилучення звітних документів та документів на одержання певних пільг, відшкодувань, наприклад, документів, які надані суб'єктом підприємницької діяльності у ході відшкодування із бюджету податку на додану вартість або які свідчать про проведення перевірки обґрунтованості подання заяви щодо відшкодування із бюджету зазначеного податку та ін.;

-- регіональні митниці з метою вилучення документів, що підтверджують факт ввезення конкретного товару (продукції) суб'єктом під приємницької діяльності;

-- біржі, інвестиційні компанії, благодійні фонди, інші комерційні структури, що були задіяні у легалізації злочинних доходів з метою вилучення документів, які відображають характер та зміст здійснених фінансово-господарських операцій.

Щоб провадження виїмки було найбільш ефективним і цілеспрямованим і не було пов'язане із суцільним вилученням усіх документів, наприклад, за якийсь період, що значно ускладнює подальше призначення і проведення судово-бухгалтерської експертизи, слідчому необхідно вивчити документообіг підприємства, тобто визначитись стосовно характеру і місцезнаходження документів, що фіксують сумнівну фінансову операцію. Для цього, готуючись до виїмки, він може запросити фахівців і скласти з їх допомогою схему руху фінансових документів, що відображають конкретну операцію, або призначити документальну ревізію для перевірки правильності ведення бухгалтерського обліку даним суб'єктом підприємницької діяльності в цілому.

Крім того, треба враховувати, що документи (фінансові, цивільно-правові), які підлягають вилученню, ззовні можуть складати враження цілком законних. Проте вчинення одних правочинів (дарування, позики, позички, схову, купівлі-продажу та ін.) може маскувати інші, а їх зміст свідчить про приховування справжнього наміру сторін, наприклад, коли у договорах містяться відкладені або скасовані умови. Ось чому необхідно вилучати повний пакет документів, що стосуються правочину, і окремо допитувати не тільки його учасників, а й усіх осіб, що брали участь в його оформленні.

Допит як найбільш інформативна слідча дія початкового етапу розслідування легалізації проводиться з метою одержання свідчень від підозрюваних, тобто осіб, які безпосередньо здійснили легалізацію, а також широкого кола свідків -- осіб, які брали участь у вчиненні предикатного злочину, але не є співучасниками легалізації злочинних доходів; осіб, які хоча і виконували операції з легалізації, але не усвідомлювали злочинної природи походження майна чи коштів, з якими здійснювались фінансові операції або укладались цивільно-правові правочини; осіб, яким відома будь-яка інформація щодо обставин легалізації та суб'єкта легалізації.

Тактика допиту підозрюваного і насамперед його предмет видозмінюються залежно від того, до якої категорії належить допитуваний.

Як уже відзначалося, до першої категорії входять особи, що здійснюють легалізацію «своїх» злочинно здобутих доходів. Другу категорію утворюють особи, які здійснюють легалізацію «чужих» злочинних доходів, тобто надають «допомогу» власникам цих злочинних доходів у перериванні безпосереднього зв'язку між цими доходами і злочином, у результаті вчинення якого вони утворились, маскуванні (заплутуванні) слідів цього злочину та подальшому введенні злочинних доходів у легальний цивільно-правовий обіг з метою остаточного надання їм видимості законно одержаних.

У підозрюваних другої категорії на додаток до встановлення обставин безпосереднього здійснення легалізації з'ясовуються питання стосовно каналів надходження злочинних капіталів, характеру стосунків з власником цих капіталів, умов, за яких здійснюються операції з легалізації (час, місце, юридичні та фізичні особи, що задіяні в легалізації, сума винагороди за проведені операції), наявності корумпованих зв'язків з працівниками правоохоронних органів, органів державної влади та управління, депутатським корпусом та ін.

Як свідки у справах про легалізацію злочинних доходів можуть бути допитані такі особи.

1. Особи, які брали участь у вчиненні предикатних злочинів, але не є співучасниками легалізації «брудних» коштів. Йдеться про ситуацію, коли легалізуються «чужі» злочинно здобуті кошти або майно і коли справу про предикатний злочин уже розслідувано чи вона розслідується окремо від справи про легалізацію (відмивання). У цієї категорії свідків з'ясовують обставини одержання злочинних доходів і порядок їх передачі безпосередньому суб'єкту легалізації, умови, за яких обіцяно здійснити легалізацію, характер стосунків із легалізатором (як давно знайомі, хто познайомив, наявність корупційних зв'язків), а також ступінь його обізнаності відносно злочинного походження предмета легалізації, характер фінансових операцій чи укладених правочинів.

2. Особи, які хоча і виконували операції з легалізації, але не усвідомлювали злочинної природи походження майна чи коштів, з якими здійснювались фінансові операції або вчинювались цивільно правові правочини:

а) працівники банківських та інших фінансових установ, через які здійснювались операції з легалізації «брудних» коштів -- про обставини відкриття рахунків юридичним чи фізичним особам, що причетні до легалізації; характер здійснених фінансових операцій за їх рахунками; особам, що звертались до банку в ході здійснення цих операцій; наявність певних відхилень від установленого порядку здійснення банківських операцій при обслуговуванні цих клієнтів, причини таких відхилень та винних осіб; додержання вимог проведення внутрішнього або обов'язкового моніторингу щодо сумнівних фінансових операційта ін;

б) нотаріуси, працівники бюро технічної інвентаризації, ріелтери, адвокати, суб'єкти підприємницької діяльності, що надають юридичні послуги або послуги з бухгалтерського обліку, аудитори, які брали участь у підготовці, укладенні та реєстрації правочинів з майном злочинного походження або надавали особам (клієнтам) допомогу в плануванні чи проведенні операцій з цим майном (з купівлі-продажу не рухомості; управління грошима, цінними паперами; управління банківським, ощадним рахунком; організації здійснення внесків для створення, діяльності або управління юридичними особами; з купівлі-продажу об'єктів підприємницької діяльності, в тому числі приватизаційних) -- про обставини здійснення зазначених операцій та осіб, що брали в них участь;

в) працівники державних органів -- про порядок реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності; додержання вимог чинного законодавства щодо порядку такої реєстрації;

г) працівники митних органів -- про обставини оформлення митних декларацій щодо виконання зовнішньоекономічних операцій;

r) працівники територіальної податкової інспекції -- про обставини оформлення звітних документів та документів на одержання певних пільг, відшкодувань, наприклад, відшкодування із бюджету податку на додану вартість;

д) працівники територіального відділення Державного казначейства -- про обставини відшкодування податку на додану вартість;

е) керівники благодійних установ -- про обставини надходження грошових коштів чи іншого майна до цих фондів та напрямки їх витрачання;

є) працівники контролюючих органів -- про обставини виявлення сумнівних фінансових операцій чи укладених правочинів; поведінку осіб, що мали відношення до цих операцій чи правочинів.

3. Особи, яким відома будь яка інформація щодо обставин легалізації та суб'єкта легалізації,Ї родичі, близькі знайомі, друзі підозрюваного.

4. Особи, які мають фахові знання, що можуть бути використані при виявленні та розслідуванні легалізації, наприклад, економісти, юристи, працівники регіональних відділень Держфінмоніторингу України, які можуть надати роз'яснення щодо характеру сумнівних фінансових операцій, специфіки легалізаційних схем, правильності оформлення зовнішньоекономічних контрактів тощо.

Призначення судових експертиз. Одним з першочергових завдань при розслідуванні злочинів даної категорії є визначення необхідності проведення різнобічних експертиз, до яких в першу чергу належать судово-економічні та криміналістичні (технічна експертиза документів, почеркознавча, комп'ютерно-технічна та ін.). Враховуючи, що для проведення зазначених експертних досліджень потрібний певний час, їх доцільно призначати на початку розслідування. Найбільш поширеною слід вважати судово-економічну експертизу, яка на сьогодні формується в самостійний клас експертиз, що зумовлено потребами слідчої і судової практики та структурою економічної злочинності.

Основними різновидами судово-економічної експертизи та експертних спеціальностей є:

-- дослідження документів бухгалтерського, податкового обліку і звітності;

-- дослідження документів фінансово-кредитних операцій;

-- дослідження документів про економічну діяльність підприємств, організацій, установ.

Об'єктами дослідження всіх різновидів судово-економічної експертизи можуть бути ті ж самі документи. Водночас кожний з них досліджує дані, що містяться в цих документів, під своїм кутом зору. Так, Г. А. Матусовський зазначав, що предметом судово-економічної експертизи є стан і результати економічної діяльності суб'єктів економічних відносин, а об'єктом Ї показники, що характеризують цю діяльність, тоді як судово-бухгалтерська експертиза визначає правильність відображення фактів фінансово-господарської діяльності підприємства (фірми), організації, установи в документах бухгалтерського обліку і звітності.

Ефективними формами протидії відмиванню «брудних» коштів слід вважати такі різновиди досліджень, як планово-економічна та фінансово-економічна експертизи. Предметом першої є фактичні дані, що характеризують обґрунтованість виконання і достовірність відображення у фінансовій звітності показників виробничо-господарської діяльності підприємства чи організації. Судова фінансово-економічна експертиза безпосередньо вивчає фінансові потоки.

Отже, судово-економічна експертиза надає можливість визначити:

а) факт того, що «сумнівна фінансова операція» являє собою легалізацію доходів, одержаних злочинним шляхом;

б) суб'єкта господарювання, де проводились операції з легалізації цих доходів;

в) джерела створення «тіньових» доходів;

г) методи і способи їх легалізації;

r) документи, на підставі яких здійснювалась легалізація.

До першочергових дій на досудовому слідстві також необхідно віднести направлення клопотання про надання правової допомоги до правоохоронних органів зарубіжних країн. У справах даної категорії доцільним є накладення слідчим арешту на кореспонденцію та зняття інформації з каналів зв'язку згідно з ст. 187 КПК. Відповідні рішення щодо цього також потрібно приймати на початковому етапі розслідування.

2. Обставини, що підлягають з'ясуванню при розслідуванні шахрайства з фінансовими ресурсами

Стаття 4 КПК України зобов'язує у разі виявлення ознак злочину вжити всіх передбачених законом заходів до встановлення події злочину, осіб, винних у вчиненні злочину, і до їх покарання. У разі виявлення ознак шахрайства з фінансовими ресурсами необхідно встановити: 1) обставини створення фірми-позичальника (законність заснування, справжність установчо-реєстраційних документів); 2) дійсність фінансово-господарських документів; 3) достовірність наданих гарантійних документів; 4) обґрунтованість кредитного проекту (техніко-економічного обґрунтування); 5) законність одержання кредиту або надання пільг з оподаткування; 6) відсутність чи наявність пільг у позичальника; 7) цілі витрат одержаних коштів, обставини обернення їх на готівку та фактичні витрати, долю одержаних на кредитні кошти матеріальних цінностей; 8) спосіб незаконного одержання кредиту чи пільг щодо оподаткування; 9) осіб, причетних до вчинення злочину, і ступінь їхньої вини; 10) наявність причинного зв'язку між діями винних осіб та їхніми наслідками; 11) наявність чи відсутність змови між позичальником і співробітниками кредитної установи; 12) наявність чи відсутність змови між позичальником і службовими особами державних органів влади, що розпоряджаються розподіленням кредитних коштів; 13) характер і розмір збитків, заподіяних кредиторові; 14) майно (нерухоме і рухоме), грошові кошти, необхідні для відшкодування заподіяних збитків, заходи для їх збереження.

розслідування шахрайство фінансовий допит

Список використаної літератури

1. Кримінальний процесуальний кодекс України:Верховна Рада України; \\ Кодекс України, \\ Закон, Кодекс від 13.04.2012 № 4651-VI.

2. Кубарєв І. Можливості слідчо-оперативних груп у розкритті та розслідуванні злочинів / І. Кубарєв // Правничий часопис Донецького університету. - 2002. - № 1. - С. 62-64.

3. Курман О. В. Особливості криміналістичної характеристики шахрайства з фінансовими ресурсами // Вісник Запорізького юридичного інституту. - 2002. - № 1. - С. 195-201.

4. Бахін В. П., Гора І. В., Цимбал П. В. Криміналістика : курс лекцій (ч.1) / В. П. Бахін, І. В. Гора, П. В. Цимбал. - Ірпінь: Академія ДПС України, 2002. - 356с.

Размещено на Allbest.ru