Методики розслідування хуліганства

При допитах обвинувачуваних по багатоепізодній справі, коли процес хуліганських дій можна розчленувати на окремі стадії, показання варто фіксувати в суворій хронологічній послідовності. Доцільно, щоб допитуваний склав план місця події, указавши на ньому розташування учасників події, їхні переміщення. Подібні схеми можна зіставити, виявлючи неправдиві показання.

2.4 Робота слідчого по запобіганню хуліганства

Обставини, які сприяють скоєнню хуліганських дій, досить різноманітні і повністю стають відомими після закінчення розслідування. Виявивши обставини, які потребують негайного реагування, слідчий вносить письмове подання в відповідну організацію, установу з пропозицією усунути умови, які сприяли скоєнню даного правопорушення.

Обставини, які сприяли скоєнню хуліганства, породжуються різними факторами, джерелами яких можуть бути:

а) особа злочинця (низький рівень освіти, антигромадські погляди);

б) недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій, інтереси яких порушуються хуліганством;

в) недоліки в роботі правоохоронних органів (відсутність маршрутів рухомих міліцейських груп і дружинників на околицях населеного пункту.

Робота слідчого по виявленню обставин, які сприяли скоєнню хуліганства включає:

а) безпосереднє розслідування;

б) узагальнення та вивчення розглянутих судом кримінальних справ про хуліганство за визначений період. На підставі зробленої роботи слідчий приймає заходи по усуненню причин і умов, які сприяли скоєнню хуліганства.

Форми реагування слідчого діляться на:

а) процесуальні (внесення подання);

б) організаційно-профілактичні (виступи з докладами, бесідами в колективах, де скоєно хуліганство або працюють правопорушники); замітки в печаті про найбільш важливі в виховному плані розслідувані справи; виступи по радіо, телебаченню; робота в колективах громадськості, які приймають участь в охороні громадського порідку; ознайомлення з правилами несення служби, використання технічних засобів охорони місця події, припинення протиправних дій і т.д.

Висновок

Працюючи над написанням цієї роботи, розслідуючи кримінальні справи, серед яких є справи про хуліганство та узагальнюючи практику розслідування таких справ слідчими с Мінского РУ ГУ МВС України в місті Києві, я дійшла до наступних висновків.

Особливістю хуліганства, є те, що вони більше ніж на 90 відсотків скоюються особами у стані сп'яніння. Тобто в момент затримання хуліганів, вони перебувають під впливом алкоголю і тому їх допитують, як правило, на наступний день, після протверезіння. На мою думку, слід було б, негайно після затримання хуліганів відібрати у них пояснення, щоб на наступний день слідчому було простіше з ними працювати, тобто допитувати. В зв'язку з цим в окремих випадках, я вважаю, слід призначити cудову наркологічну - психіатричну експертизу, щоб визначити, чи не потребує підозрюваний лікування від алкоголізму ч и наркоманії, бо інколи утрапляють хулігана і в стані наркотичного сп'яніння, та чи не страждає підозрюваний якимось психічним захворюванням, тому що безпричинне чіпляння до громадян, оголення статевих органів в громадських місцях і т.д. викликає сумніви в здоровому глузді осіб які це вчиняють.

Далі слід відзначити, що слідчі в районних відділах внутрішіх справ зовсім не використовують при проведенні таких слідчих дій як допити, відтворення обстановки і обставин події, очні ставки - відеозапис, фотографування та складання схем та креслень. Чому не використовується відеозапис, фотографування зрозуміло, бо на це не має коштів та засобів. Але чому б слідчим не використовувати схеми і креслення, вони ж потребують лише часу та мінімальних навичок креслення, які набуваються ще в школі ? За допомогою схем та креслень слідчий може встановити детальну картину події хуліганства, де і хто знаходився, як рухався, хто кому які наніс ушкодження і т.д. Це дасть змогу слідчому об'єктивно встановити істину по справі і направити її своєчасно до суду.

Список використаної літератури

1. Берекашвили Л.Ш. Расследование хулиганства.-М.: 1968.-40с.

2. Бурчак Ф.Г. Учение о соучастии по советскому уголовному праву.-К.:19б9.-213с.

3. Гаухман Л.Д. Расследование по делам о телесньїх повреждениях й хулиганстве. -М.: 1975.-Юс.

4. Гришаев П.И. Преступления против порядка управлення, общественной безопасности й общественного порядка.-М.: 1957.-108с.

5. Доля З.А. Использование в доказьівании результатов оперативно-розькжной деятельности.-М.:1966.-112с.

6. Конституція України.

7. Кримінальний Кодекс України.

8. Кримінально-процесуальний Кодекс України.

9. Криминалистика ./Под ред. А-В.Дулова. - М.:НКФ «зкоперспектива», 1996.-415с.

10. Криминалистика. /Под ред. Р.С.Белкина.-М.:Юрид. Лит.,1986.-544с.

11. Кононенко В.И. Пьянство й преступность.-К.: 1988.-126с.

12. Куп Н.Т. Преступления против общественного порядка й общественной безопасности. -К.: 1974. -66с.

13. Конкретно-социалогическое исследование правовой науки. Материалі научной конференции, К.: 1998. -150с.

14. Конкретно-соціалогічне дослідження хуліганських проявів серед неповнолітніх. К.: 1999. -156с.

15. Лопушанский Ф. А. Криминально-правова боротьба з хуліганством. К.: 1971. -141с.

16. Наклович М.Л. Кримінально-правова боротьба з хуліганством.-Львів.:1974.-110с.

17. Постанова Пленуму Верховного Суду України від 28 червня 1991 року №3 із змінами, внесеними постановою Пленуму від 4 червня 1993 року №3 «Про судову практику в справах про хуліганство» //Бюлетень.... - с. 171 //.

18. Предупреждение й раскрьітие хулиганства. /Под ред. В.И.Жиліна.-М.:1962.-75с.

19. Радянська криміналістика./Під ред. В.П.Колмакова.-К.:1973.-296с.

20. П.Расследование уголовнмх дел./ГІод ред. П.П.Михайленко.-К.:196б.-814с.

21. Расследование преступлений протав личности, порядкауправления, общественного порядка й общественной безопасности. ЯІодред. А-М.Сербулова.-К.: 1975. -207с.

22. Советская криминалистика: Методика расследования отдельннх видов преступлений.ЯІод ред. В.К.Лисиченко.-К.: 1988.-405с.. Ухвала судової колегії Верховного Суду України у справі К. //Рад. право.- 1990.-№10.-с.85-86//

23. Соловьев А.Б. Использование доказательств при допросе.-М.:1981.-104с

24. Советская криминология М.: 1966г. -183с.

25. Соціологічне дослідження діяльності слідчих і судових органів по запобіганню хуліганства. «Наукова думка» Д., 1977.-147с.

26. . Ухвала судової колегії Верховного Суду України у справі К. //Рад. право -1990.-№10.-с. 85-86//

Размещено на Allbest.ru