Поняття та структура органів внутрішніх справ

Размещено на http://allbest.ru

План

Вступ

1. Історія органів внутрішніх справ

2. Поняття, завдання і функції органів внутрішніх справ

3. Система і структура органів внутрішніх справ

4. Міністерство внутрішніх справ України, його основні завдання та структура.

5. Права та повноваження Міністерства внутрішніх справ

Висновок

Список використаної літератури



Вступ

Утворення органів внутрішніх справ тісно пов'язане з процесом виникнення держави, поява якої обумовлена відповідними потребами суспільства.

Фактично всі внутрішні та зовнішні функції держави безпосередньо або опосередковано спрямовані на зміцнення і вдосконалення загальносоціальних гарантій прав людини та громадянина. Згідно з цим певні державні органи й інші владні суб'єкти на виконання норм Конституції більш конкретно і предметно в своїй діяльності мають реалізовувати дані положення Основного Закону.

Особливе місце в цій системі займають органи внутрішніх справ, які має складну систему сфери діяльності. Вона включає в себе певні групи суспільних відносин, що пов'язані з захистом особи та держави від злочинів й інших посягань, і містить забезпечення громадського порядку та громадської безпеки, захист об'єктів незалежно від форм власності; розкриття і розслідування злочинів; забезпечення дотримання правил перебування в Україні іноземців і осіб без громадянства; виправлення і перевиховання засуджених та ін.

Метою даної роботи є комплексне опрацювання завдань, функцій, системи і структури органів внутрішніх справ, як складової частини центральних органів виконавчої влади з питань формування і реалізації державної політики в сфері захисту прав і свобод громадян, інтересів суспільства і держави, забезпечення громадської безпеки.



1. Історія органів внутрішніх справ

Утворення органів внутрішніх справ тісно пов'язане з процесом виникнення держави, поява якої обумовлена відповідними потребами суспільства.

Згідно з науковою класифікацією історичних типів державно-правових систем органи внутрішніх справ можна поділити за наступними типами: рабовласницькі, феодальні, буржуазні та сучасні.

В умовах існування стародавнього типу державності (рабовласницької держави) органи внутрішніх справ ще не набули достатнього розвитку, як правило були відсутні спеціально побудовані на професійній основі підрозділи охорони громадського порядку і безпеки, боротьби зі злочинністю.

Для феодального періоду характерною є концентрація влади, розвинений державний механізм, виділення бюрократії, формування правових систем (джерелом права стають переважно “писані” закони), а в період абсолютної монархії відбувається і остаточне становлення системи органів внутрішніх справ[4,с.86].

На зміну феодальній державі з її поліційним апаратом приходить держава буржуазна, характерною особливістю якої є поділ влади та утворення розгалуженої поліційної системи, побудованої на засадах дискретності.

Міністерство внутрішніх справ як провідний орган в системі захисту прав громадян було утворено в Росії 8 вересня 1802 року (по старому стилі).

До 1860 року розслідування всіх загальнокарних злочинів здійснювала міська і земська поліція. У повітах його проводили становий пристав, земський справник і повітовий стряпчий, а також відділення земського суду, що складалося з цих посадових осіб. У містах злочини розслідувалися приватними чи слідчими приставами[5,с.123].

За Статутом карного судочинства, прийнятому 20 листопада 1864 року, слідчі призначалися імператором по представленню міністра юстиції. За посадою судовий слідчий прирівнювався до 6 класу по “Табелю про ранги” . На посаду він призначався безстроково[7,с.34].

У 1870 році були засновані посади судових слідчих по найважливіших справах, а 1875 року - слідчих з особливо важливих справ окружних судів.

Жовтнева революція скасувала колишній інститут слідчих.

У цей час при Петроградській Раді робочих і солдатських депутатів для боротьби з контрреволюцією, саботажем і загальнокарною злочинністю був створений Військово-революційний комітет, до складу якого входила слідча комісія. На місцях попереднім розслідуванням займалися слідчі комісії відповідних військово-революційних комітетів. Розслідуванням злочинів займалися також штаби Червоної гвардії[6,с.65].

Кримінально-процесуальний кодекс РСФСР 1922 року й Основи карного судочинства Союзу РСР і союзних республік 1924 року поклали розслідування злочинів на народних слідчих і старших слідчих, що складаються при губернських судах, слідчих по найважливіших справах при наркоматі юстиції і Верховному Суді РСФСР, а також слідчих військових трибуналів. Посади слідчих у карному розшуку скасовувалися.

Відповідно до Положення про судоустрій РСФСР, прийнятим 19 листопада 1926 року, попередній наслідок робили народні слідчі, що складалися при слідчих ділянках і підкорялися губернському суді, а також складаються при губернських судах старші слідчі і слідчі по найважливіших справах при Прокурорі РСФСР і Верховному Суді РСФСР. У вересні 1928 року слідчі були виведені з підпорядкування судів і передані у ведення прокурорів[9,с.12].

10 липня 1934 року був утворений Наркомат внутрішніх справ СРСР, а ОГПУ перетворено в Головне керування державної безпеки і включено до складу НКВД СРСР. Слідчий апарат органів внутрішніх справ існував тоді лише в ГУГБ і підлеглих йому підрозділах.

Указом Президії Верховної Ради СРСР “Про воєнний стан” і Положенням “Про військові трибунали” від 22 червня 1941 року розслідування кримінальних справ у місцевостях, оголошених на воєнному стані, а також справ про злочини проти оборони, суспільного порядку і державної безпеки передавалося органам військової юстиції[2,3]. Відповідно до наказу Прокурора СРСР, виданим у той же день, розслідування по таких справах проводилося в термін від 5 до 15 доби.

Після здобуття Україною незалежності 1991 року було перевизначено завдання і пріоритети внутрішніх військ. Згідно з указом Президії Верховної Ради України від 30.09.91 р. №1465-ХII внутрішні війська, що дислоковані на території України, в повному складі передані до складу МВС України, одночасно у військах скасовані партійні контрольні комісії та партійні комітети. Проведена реорганізація військово-політичних органів в органи виховання та соціально-правової роботи.

Нині МВС України виконує важливу роль в контролі та нагляді за забезпеченням прав і свобод громадян України.

2. Поняття, завдання і функції органів внутрішніх справ

У правовій державі захист прав і свобод особи, а також боротьба з правопорушеннями повинна вестися законними засобами. Всі владно-виконавчі структури держави повинні здійснювати функцію забезпечення реалізації громадянами своїх прав, свобод і законних інтересів. Проте захист цих прав цілком лягає на правоохоронні органи, серед яких чільне місце посідають органи внутрішніх справ.

Центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику в сфері захисту прав і свобод громадян, інтересів суспільства і держави від противоправних посягань є Міністерство внутрішніх справ України, яке діє у відповідності до Конституції України, законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, інших нормативних актів, а також "Положення про Міністерство внутрішніх справ України", затвердженого указом Президента України від 06.04.2011 № 383/2011.Відповідно до даного Указу Президента МВС України входить до системи органів виконавчої влади і є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади у формуванні та реалізації державної політики у сфері захисту прав і свобод людини та громадянина, власності, інтересів суспільства і держави від злочинних посягань, боротьби зі злочинністю, розкриття та розслідування злочинів, охорони громадського порядку, забезпечення громадської безпеки, безпеки дорожнього руху, а також з питань формування державної політики у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів. [1, с. 304]

Міністерство внутрішніх справ України в межах своїх повноважень видає на основі та на виконання актів законодавства накази, організовує і контролює їх виконання. Нормативно-правові акти МВС України підлягають реєстрації в порядку, встановленому законом. У разі потреби МВС України видає разом з іншими центральними та місцевими органами виконавчої влади спільні акти. [9, с. 36]

Основними завданнями органів внутрішніх справ є:

1. Забезпечення особистої безпеки громадян, захист їх прав, свобод та законних інтересів.

2. Реалізація державної політики боротьби із злочинністю. З цією метою здійснюються профілактичні та оперативно - розшукові заходи щодо запобігання, виявлення, припинення та розкриття злочинів.

3. Профілактика правопорушень. МВС та його підрозділи на місцях вносять до центральних та місцевих органів державної виконавчої влади, підприємств, установ та організацій подання про необхідність усунення причин та умов, що сприяють вчиненню правопорушень, організовують серед населення роз'яснювальну роботу з питань охорони громадського порядку й боротьби із злочинністю.

4. Охорона та забезпечення громадського порядку. Органи внутрішніх справ мають відповідні повноваження у сфері забезпечення охорони правопорядку на вулицях, майданах, у парках, скверах та інших громадських місцях; у сфері здійснення контролю за виконання правил перебування в Україні іноземців та осіб без громадянства.

5. Виявлення та розслідування злочинів.

6. Охорона прав та законних інтересів громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності. Дуже часто органи внутрішніх справ взаємодіють з іншими органами державної влади (прокуратурою, судами, органами Міністерства оборони України, СБУ) і надають їм сприяння у здійсненні їх завдань.

Усі ці завдання обумовлені такими напрямами правоохоронної діяльності ОВС , по-перше, загальнодержавною концепцією боротьби зі злочинністю, у зв'язку з якою на ОВС покладено завдання реалізації державної політики у боротьбі зі злочинністю та охороні широкого кола суспільних відносин від протиправних посягань. По - друге, у цій правоохоронній діяльності акцент робиться на запобіжні заходи, а саме профілактичні та оперативно-розшукові заходи, щодо запобігання, виявлення, припинення та розкриття злочинів. ОВС є органами, які проводять дізнання та досудове слідство у справах про злочини, розслідування яких на них покладено законом. Ще одним напрямком діяльності ОВС є забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, а також безпеки працівників суду та правоохоронних органів.

Функції органів внутрішніх справ визначаються завданнями, які вони повинні виконувати. До основних функцій органів внутрішніх справ належать: організація та забезпечення охорони громадського порядку та боротьби зі злочинністю; захист прав і свобод громадян, держави від протиправних посягань; організація та забезпечення безпеки дорожнього руху в містах та інших населених пунктах, а також на автомагістральних шляхах; здійснення державного пожежного нагляду та організація роботи органів пожежної охорони; здійснення оперативно-розшукової діяльності; проведення дізнання та попереднього слідства у кримінальних справах, що належать до їх компетенції[10,с.546].

Поряд з зазначеними функціями слід наголосити, що профілактика також є однією з функцій органів внутрішніх справ усіх рівнів, їх галузевих служб, підрозділів та працівників, що здійснюють у межах свої компетенції загальну та індивідуальну профілактику, запобігання злочинам на стадії готування, а також припинення вже розпочатих. Компетенція суб'єктів попередження злочинів визначається законодавчими та іншими нормативними актами, а також загальними та індивідуальними положеннями про той чи інший орган внутрішніх справ[11,с. 28].

Виходячи з наведеного, органи внутрішніх справ можна визначити як правоохоронні органи виконавчої влади, які складаються з галузевих служб: міліції, слідчого апарату, внутрішніх військ, кримінально-виконавчих установ. їм відведена відповідальна роль у механізмі правової держави. Вони беруть участь у реалізації внутрішніх і зовнішніх функцій держави - здійснюють діяльність у сфері захисту економіки й довкілля від злочинних посягань (податкова міліція, екологічна міліція), стоять на сторожі законності та правопорядку (державна автомобільна інспекція, патрульно-постова служба тощо); співпрацюють на міжнародному рівні щодо забезпечення світового порядку (ІНТЕРПОЛ); мають за мету захист та охорону прав і свобод людини.

3. Система і структура органів внутрішніх справ

До системи органів внутрішніх справ входять міліція та внутрішні війська. Структурно система органів внутрішніх справ будується відповідно до державного та адміністративно-територіального устрою України і за функціональними ознаками. Згідно з державним та адміністративно-територіальним поділом органи внутрішніх справ поділяються на центральні та місцеві, або територіальні[20,розділ 5.4].

Органи внутрішніх справ являють собою систему, що характеризується суворим дотриманням принципу централізованого управління відповідними елементами (підсистемами) та встановлення між ними субординаційних зв'язків. Місцеві органи внутрішніх справ безпосередньо підпорядковуються вищестоящим органам внутрішніх справ. Правові акти, що приймаються останніми, є обов'язковими для місцевих органів внутрішніх справ.

Всю систему внутрішніх справ очолює Міністерство внутрішніх справ України - централізований орган державної виконавчої влади.

Для розгляду наукових рекомендацій та пропозицій щодо основних напрямків діяльності органів внутрішніх справ, обговорення найважливіших програм та вирішення інших питань при МВС України можуть утворюватися відповідні ради і колегії з включенням до їх складу провідних вчених і висококваліфікованих фахівців-практиків.

В управлінському аспекті систему органів внутрішніх справ складають:

- Міністерство внутрішніх справ (МВС) України з його головним управлінням і відділами;

- Управління МВС (УМВС) областей, міст Києва та Севастополя;

- Управління внутрішніх справ на транспортні (залізничний, водний, повітряний);

- відділи МВС України в містах і районах;

- відділи (відділення) МВС України на особливо важливих і режимних об'єктах.

Система органів внутрішніх справ має такі групи структурних підрозділів:

- галузеві служби (підрозділи), які реалізують основні функції зазначених органів: міліція, слідчі апарати, виправно-трудові установи, внутрішні війська:

- функціональні служби (підрозділи), які виконують забезпечувальні функції цих органів:кадрові фінансово-економічні, господарчі, медичні служби.

Формами діяльності органів системи МВС України є: профілактична, оперативно-розшукова, кримінально-процесуальна, виконавча, охоронна (на договірних засадах) та організаційно - правова діяльність.

Система органів внутрішніх справ на транспорті побудована відповідно до організації транспортної системи країни на основі суворої централізації. Цю систему можна визначити у вигляді трьох рівнів:

- Управління організації роботи органів внутрішніх справ натранспорті МВС України (УОРОВСТ);

- Управління (відділи) МВС України на транспорті (УМВСТ, ВМВСТ);

- лінійні відділи (відділення) УМВС на залізничному, повітряному, водному транспорті та лінійні пункти міліції, що входять до їх складу.

Кожен із цих рівнів має певні відмінності у змісті й обсязі покладених на них завдань та функцій[14,с.45].

У великих аеропортах, морських і річкових портах функціонують відділи внутрішніх справ, підпорядковані територіальним УМВС областей, міст.

Співробітники органів внутрішніх справ є державними службовцями, мають статус осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ. Порядок проходження служби співробітниками служби МВС регулюється Законом України «Про міліцію» і відповідними положеннями. [16, с. 559]

Найважливішою складовою частиною органів внутрішніх справ є міліція України.

Міліція України складається з підрозділів: кримінальної міліції; міліції громадської безпеки, транспортної міліції, державної автомобільної інспекції; міліції охорони, спеціальної міліції [19, с. 480]. Організаційна структура і штатна чисельність міліції визначаються в порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України. В своїй діяльності міліція підпорядкована МВС і підзвітна відповідним органам місцевого самоврядування з питань, віднесених до їх компетенції. Міністр внутрішніх справ України керує всією міліцією України. В областях, містах, районах міліцією керують начальники управлінь (відділів) внутрішніх справ.

Основними завданнями міліції є:

1) забезпечення особистої безпеки громадян, захист їхправ і свобод, законних інтересів;

2) попередження правопорушень та їх запобігання;

3) охорона і забезпечення громадського порядку;

4) виявлення і розкриття злочинів, розшук злочинців;

5) забезпечення безпеки дорожнього руху;

6) захист власності від злочинних посягань;

7) виконання кримінальних покарань та адміністративних стягнень;

8) участь у здійсненні соціальної і правової допомоги громадянам, сприяння в межах своїх повноважень державним органам, підприємствам, установам і організаціям у виконанні покладених на них законом обов'язків[17, с. 35-36].

Відповідно до поставлених перед міліцією завдань вона виконує різноманітні за своїм характером і змістом обов'язки, які можуть бути поділені на чотири основні групи [18, с. 11-12]:

1) охорона громадського порядку;

2) боротьба із злочинністю;

3) охорона власності і фізичних осіб;

4) попередження правопорушень.

Для вирішення завдань і виконання міліцією своїх функцій Закон України «Про міліцію» наділяє її відповідними повноваженнями (ст. 11).

Згідно з чинним законодавством України для забезпечення громадського порядку на об'єктах і територіях, які мають особливе народногосподарське значення або постраждали від стихійного лиха, екологічного забруднення, катастрофи, Міністерство внутрішніх справ України з дозволу Кабінету Міністрів України може створювати спеціальні підрозділи міліції[22,§ 7].

Так в 1992 році з метою охорони громадського порядку в надзвичайних ситуаціях і оперативного реагування на вчинення тяжких злочинів, групових порушень громадського порядку, збройних нападів, посилення боротьби з організованою злочинністю, було створено підрозділи міліції швидкого реагування "Беркут". Штати підрозділу затверджує Міністр внутрішніх справ України. Особовий склад комплектується на конкурсній основі з найбільш професійно підготовлених працівників міліції, які мають стаж роботи в органах внутрішніх справ не менше двох років та необхідну фізичну підготовку.

У 1993 році для забезпечення захисту цінних вантажів, грошових коштів, як перевозять, громадян у місцях їх тимчасового перебування, у структурі Державної служби охорони при МВС України було створено спеціальні підрозділи міліції “Титан”. Це елітні підрозділи, в яких служать професіонали. Вони забезпечені сучасною зброєю, засобами індивідуального захисту, активної оборони та радіозв`язку.

Підрозділи швидкого реагування “Сокіл” - це спеціальні оперативні відділи, які входять в структуру головного управління по боротьбі з організованою злочинністю. Основні напрямки їх діяльності - виконання завдань з проведення антитерористичних операцій, ліквідації організованих злочинних угруповань, визволення заручників, участь у заходах щодо припинення тяжких злочинів, вилучення зброї[24,678].

Спеціальний підрозділ судової міліції "Грифон" належить до структури міліції громадської безпеки та створюється в головних управліннях МВС України в Автономній Республіці Крим, місті Києві та Київській області, управліннях МВС України в областях та місті Севастополі відповідно до типових штатів, затверджених МВС України з метою забезпечення згідно з чинним законодавством виконання Правил пропуску осіб до приміщень судів та на їх територію транспортних засобів, затверджених спільним наказом Державної судової адміністрації України та МВС України від 12.09.2005 N 102/765, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 02.11.2005 за N 1322/11602, підтримання порядку в суді, припинення проявів неповаги до суду, охорони приміщень суду, виконання функцій щодо державного захисту суддів, працівників суду, забезпечення безпеки учасників судового процесу, а також працівників Антимонопольного комітету України та уповноважених осіб Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку України при виконанні ними службових повноважень[23].

На службу в міліцію приймаються на добровільній договірній основі громадяни, які здатні за своїми особистими, діловими і моральними якостями, освітнім рівнем,фізичною підготовкою та станом здоров'я виконувати покладені на міліцію завдання. При прийнятті на службу може бути встановлено випробувальний строк до одного року. Працівники міліції складають присягу. Заборонено приймати на службу в міліцію осіб, що мають судимість.Порядок і умови проходження служби в міліції регулюються Положенням про проходження служби особовим складом органів внутрішніх справ, яке затверджується Кабінетом Міністрів України, а також Дисциплінарним статутом Міністерства внутрішніх справ України, який затверджується Верховною Радою України[13,с.193].



4. Міністерство внутрішніх справ України, його основні завдання та структура

Як вже наголошувалось Міністерство внутрішніх справ є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.

До складу центрального апарату МВС України входять:

-- Головне управління по боротьбі з організованою злочинністю;

-- Головний штаб МВС України;

-- Головне управління міліції громадської безпеки;

-- Головне слідче управління [15, N 422];

-- Головне управління карного розшуку;

-- Головне управління по боротьбі з економічними злочинами;

-- Головне управління державної автомобільної інспекції;

-- Головне управління державної служби охорони та ін.

-- Головне управління кримінальної міліції;

Відповідно до пункту 1.1 «Положення про штаб головного управління, управління МВС України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, на транспорті» Штаб є самостійним структурним підрозділом головного управління, управління МВС України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, на транспорті, який забезпечує координацію, аналіз, планування, контроль та узгодження дій структурних підрозділів головного управління, управління МВС України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, на транспорті (далі - структурні підрозділи), міських, районних, лінійних органів внутрішніх справ (далі - територіальні органи внутрішніх справ) з питань захисту прав і свобод громадян, інтересів суспільства і держави від протиправних посягань, охорони громадського порядку і забезпечення громадської безпеки (на території обслуговування)[21].

Структура УМВС області є схожою з наведеною вище за деякими винятками. Так, замість головних управлінь УМВС області мають відповідні управління і відділи. Провідна роль в охороні громадського порядку належить місцевим органам внутрішніх справ -- міськрайвідділам (МВВС, РВВС). Їх структура визначається Міністерством внутрішніх справ України з урахуванням чисельності населення, що проживає на певній території, наявності на ній також важливих об'єктів загальнодержавного значення. Як правило, структура міськрайвідділу виглядає таким чином: начальник відділу, заступник начальника, штаб, чергова частина, що працює цілодобово, відділення карного розшуку, служба по боротьбі з економічними злочинами, слідче відділення, державна автомобільна інспекція, служба дільничних уповноважених інспекторів.

Міністерство внутрішніх справ України відповідно до покладених на нього завдань здійснює такі функції:розробляє та подає в установленому порядку на розгляд Президентові України та Кабінетові Міністрів України проекти законів України, актів Президента України та Кабінету Міністрів України; погоджує проекти законів, інших актів законодавства, які надходять для погодження від інших міністерств та центральних органів виконавчої влади;узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до його компетенції, розробляє пропозиції щодо його удосконалення та в установленому порядку подає їх на розгляд Президентові України та Кабінету Міністрів України;розробляє проекти державних програм з охорони громадського порядку, боротьби зі злочинністю, безпеки дорожнього руху та міграції;організовує діяльність головних управлінь, управлінь МВС України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, на транспорті, районних, районних в містах, міських управлінь (відділів), лінійних управлінь (відділів) (далі - органи внутрішніх справ) і внутрішніх військ МВС України та здійснює управління ними, зокрема під час забезпечення охорони громадського порядку; у межах компетенції, визначеної законодавством, надає соціальну та правову допомогу громадянам, сприяє державним органам, підприємствам, установам і організаціям у виконанні покладених на них законом обов'язків;приймає заяви, повідомлення про правопорушення, що скоєні або готуються, а також про інші події від фізичних осіб, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, органів державної влади та органів місцевого самоврядування;організовує здійснення органами внутрішніх справ заходів із виявлення, розкриття та припинення злочинів.

У межах компетенції, визначеної законодавством, організовує та здійснює оперативно-розшукову діяльність;у межах компетенції, визначеної законодавством, бере участь у боротьбі з тероризмом, організованою злочинністю, корупцією та у запобіганні легалізації (відмиванню) доходів,одержаних злочинним шляхом;у межах повноважень бере участь у заходах із протидії злочинності на транспорті; забезпечує в межах компетенції, визначеної законодавством, протидію поширенню наркоманії, боротьбу з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів; організовує і проводить розшук громадян у випадках, передбачених законодавством України та міжнародними договорами; здійснює провадження досудового слідства і дізнання в кримінальних справах та провадження за протокольною формою досудової підготовки матеріалів у межах визначеної підслідності;уживає заходів з організації конвоювання, а також у випадках, визначених законодавством, утримання затриманих, узятих під варту осіб під час досудового слідства, підсудних (засуджених) осіб на вимогу судових органів;забезпечує безпеку осіб, що беруть участь у кримінальному судочинстві; організовує проведення судової експертизи в кримінальних, адміністративних, цивільних та господарських справах, а також досліджень у позасудовому провадженні за матеріалами оперативно-розшукової діяльності та інших процесуальних дій; здійснює відповідно до законодавства оцінку майна,майнових прав та професійну оціночну діяльність;забезпечує в установленому порядку участь спеціалістів Експертної служби МВС України в оперативно-розшукових заходах, слідчих та інших процесуальних діях;веде базу даних реєстру атестованих судових експертів Експертної служби МВС України, у встановленому порядку передає інформацію до державного Реєстру атестованих судових експертів; організовує роботу Експертно-кваліфікаційної комісії МВС України із присвоєння, позбавлення та підтвердження особам кваліфікації судового експерта з правом проведення певного виду судової експертизи, присвоєння чи позбавлення кваліфікаційних класів судового експерта, а також роботу з надання та позбавлення права участі як спеціаліста у проведенні слідчих дій і оперативно-розшукових заходів, надання, позбавлення та підтвердження права самостійного проведення спеціальних вибухотехнічних робіт та видає відповідні свідоцтва; забезпечує підготовку, перепідготовку, спеціалізацію та підвищення кваліфікації судових експертів, спеціалістів-криміналістів і спеціалістів-вибухотехніків за напрямками діяльності; організовує інформаційно-аналітичну діяльність органів внутрішніх справ, формує довідково-інформаційні фонди, веде оперативно-пошукові та криміналістичні обліки, здійснює обробку персональних даних, у межах своїх повноважень складає статистичну інформацію, забезпечує режим доступу до інформації, надає інформаційні послуги; здійснює профілактичні заходи з дітьми, які перебувають на обліку в органах внутрішніх справ, а також щодо запобігання злочинам та іншим правопорушенням, уносить відповідному державному органу.

Громадській організації або посадовій особі подання про вжиття заходів для усунення причин та умов, що сприяють учиненню правопорушень; вживає заходів щодо виявлення та припинення адміністративних правопорушень, забезпечує здійснення провадження у справах про адміністративні правопорушення, розгляд яких законом покладено на органи внутрішніх справ; у випадках, передбачених законодавством, приймає рішення про накладення адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання;у межах компетенції бере участь у здійсненні державної охорони органів державної влади України та посадових осіб; у межах компетенції вживає заходів щодо запобігання та припинення насильства в сім'ї;у межах компетенції вживає заходів щодо запобігання дитячій бездоглядності, правопорушенням серед дітей, а також здійснення розшуку дітей, які зникли безвісти;здійснює в межах, визначених законодавством, контроль за дотриманням вимог законодавства щодо опіки, піклування над дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування, здійснює в межах компетенції заходи соціального патронажу щодо дітей, які відбували покарання у вигляді позбавлення волі; у межах компетенції бере участь у здійсненні заходів, спрямованих на соціальну адаптацію осіб, які звільнилися з місць позбавлення волі; забезпечує в передбачених законодавством випадках виконання постанов прокурорів, суддів, слідчих, органів дізнання;забезпечує відповідно до законодавства функціонування дозвільної системи; затверджує порядок придбання, видачі громадським формуванням з охорони громадського порядку і державного кордону спеціальних засобів індивідуального захисту і самооборони, заряджених речовинами сльозоточивої і подразнюючої дії, та їх зберігання; у межах повноважень, визначених законодавством, здійснює державне регулювання у сфері поводження з вибуховими матеріалами;у межах наданих повноважень забезпечує безпеку дорожнього руху; здійснює державну реєстрацію та облік транспортних засобів і видає відповідні реєстраційні документи.

У межах, визначених законодавством, здійснює державний контроль за дотриманням вимог нормативно-правових актів, які регламентують питання перевезення пасажирів чи вантажів, технічного стану транспортних засобів, будівництва, реконструкції і ремонту автомобільних доріг, вулиць і об'єктів дорожнього сервісу, торгівлі транспортними засобами та підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації водіїв транспортних засобів;у порядку, визначеному законодавством, створює та веде реєстр закладів, які здійснюють підготовку, перепідготовку і підвищення кваліфікації водіїв транспортних засобів, а також здійснює державний контроль за додержанням ними вимог законодавства у цій сфері;приймає іспити на право керування транспортними засобами і видає посвідчення водія;дає дозволи на дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів з надгабаритними, великоваговими вантажами, а також інші документи у сфері безпеки дорожнього руху; веде облік торговельних організацій, підприємств - виробників та суб'єктів підприємницької діяльності всіх форм власності, що реалізують транспортні засоби або номерні складові частини до них; взаємодіє з органами державної влади з питань соціального захисту та пенсійного забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, військовослужбовців внутрішніх військ МВС України та членів їх сімей; організовує систему психологічного забезпечення працівників органів внутрішніх справ та внутрішніх військ МВС України і забезпечує її функціонування, здійснює психологічний відбір кандидатів на службу в органах внутрішніх справ і навчання у вищих навчальних закладах системи МВС України;веде військовий реєстр працівників, пенсіонерів органів внутрішніх справ та військовослужбовців внутрішніх військ МВС України, членів їх сімей, що брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Забезпечує в системі МВС України внутрішню безпеку; визначає основні напрями розвитку науки і освіти з питань діяльності МВС України, бере участь у проведенні відповідних наукових, науково-дослідних, кримінологічних і соціологічних досліджень, а також у розробленні за їх результатами науково-практичних пропозицій, методичних рекомендацій;у межах компетенції здійснює управління навчальними закладами, що перебувають у сфері управління МВС України; організовує і координує роботу з упровадження в практику досягнень науки і передового досвіду, забезпечує розроблення нових видів озброєння, спеціальних, технічних і криміналістичних засобів для органів внутрішніх справ та внутрішніх військ МВС України; організовує в межах компетенції науково-методичне забезпечення судово-експертної діяльності; забезпечує у випадках, передбачених законодавством,ліцензування окремих видів господарської діяльності;організовує на договірних засадах охорону власності, фізичних осіб, а також забезпечує охорону громадського порядку під час проведення масових заходів комерційного характеру за кошти осіб, які їх проводять; забезпечує охорону особливо важливих і режимних об'єктів, важливих державних об'єктів і спеціальних вантажів, об'єктів на комунікаціях, об'єктів, які підлягають обов'язковій охороні органами внутрішніх справ, забезпечує відповідно до наданої компетенції охорону дипломатичних представництв і консульських установ на території України; бере участь у формуванні науково-технічної політики держави у сфері діяльності органів внутрішніх справ;забезпечує міжнародне співробітництво, бере участь у розробленні проектів та укладенні міжнародних договорів України з питань боротьби зі злочинністю та інших питань, що належать до його компетенції, забезпечує в межах своїх повноважень виконання укладених міжнародних договорів України; здійснює представництво України в Міжнародній організації кримінальної поліції - Інтерполі, забезпечує виконання зобов'язань, що випливають із членства України в зазначеній міжнародній організації;організовує взаємодію правоохоронних та інших державних органів України з органами Інтерполу, Європейським поліцейським офісом (Європол), а також компетентними органами інших держав з питань, що належать до сфери діяльності Інтерполу та Європолу; ініціює проведення в інших державах за запитами правоохоронних органів України та організовує на території України за запитами правоохоронних органів держав - членів Інтерполу розшук осіб, які переховуються від органів слідства, суду, ухиляються від відбування кримінального покарання.

А також безвісно відсутніх осіб;здійснює прийом-передачу осіб, щодо яких у встановленому порядку прийнято рішення про видачу (екстрадицію), тимчасову видачу, транзитне перевезення, тимчасову передачу або передачу для подальшого відбування призначеного покарання;використовує та надає іншим правоохоронним органам України доступ до автоматизованих інформаційно-телекомунікаційних систем і банків даних Генерального секретаріату Інтерполу, а також вносить до них відповідну інформацію правоохоронних органів України;забезпечує участь миротворчого персоналу з числа працівників органів внутрішніх справ у міжнародних миротворчих операціях, здійснює оперативне управління та контроль за його діяльністю; організовує та здійснює відбір, підготовку і навчання кандидатів для направлення до складу миротворчого персоналу з числа працівників органів внутрішніх справ; надає практичну допомогу державним органам ветеринарної медицини в організації та здійсненні контролю і нагляду за виконанням вимог ветеринарно-санітарних заходів щодо профілактики, локалізації та ліквідації карантинних хвороб тварин; забезпечує у випадках, передбачених законодавством, захист державних і власних інтересів в органах державної влади та органах місцевого самоврядування; у порядку та у способи, передбачені законодавством, інформує щодо здійснення державної політики у сфері захисту прав і свобод людини і громадянина, охорони громадського порядку, забезпечення громадської безпеки, боротьби зі злочинністю, захисту економіки та об'єктів права власності, інтересів суспільства і держави від протиправних посягань, безпеки дорожнього руху; здійснює контроль у межах компетенції за дотриманням вимог режиму радіаційної безпеки в спеціально визначеній зоні радіаційного забруднення;бере участь в межах компетенції, визначеної законодавством, у стандартизації, метрологічному забезпеченні, підтвердженні відповідності встановленим вимогам продукції спеціального призначення (робіт, послуг), яка надходить до органів внутрішніх справ; організовує та забезпечує високу бойову і мобілізаційну готовність та мобілізацію органів внутрішніх справ та внутрішніх військ МВС України; організовує спеціальні та військові перевезення в межах України в інтересах органів внутрішніх справ або внутрішніх військ МВС України, а також на підставі рішень Кабінету Міністрів України та міжвідомчих угод - в інтересах відповідних органів державної влади; у межах своїх повноважень організовує та здійснює заходи щодо рятування людей, забезпечення їх безпеки, охорони майна в разі стихійного лиха, аварій, пожеж, катастроф, а також щодо ліквідації їх наслідків; уживає відповідно до законодавства заходів щодо забезпечення правового і соціального захисту осіб рядового і начальницького складу та працівників органів внутрішніх справ, військовослужбовців та працівників внутрішніх військ МВС України, пенсіонерів із числа військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, членів їхніх сімей, розробляє пропозиції з цих питань і вносить їх на розгляд відповідних органів; здійснює в межах компетенції державний нагляд за охороною праці в органах внутрішніх справ; забезпечує експлуатацію та функціонування системи зв'язку МВС України;забезпечує в межах компетенції криптографічний захист інформації, яка є власністю держави, або інформації з обмеженим доступом, вимога щодо захисту якої встановлена законом; розробляє та закріплює у відповідних відомчих нормативно-правових актах та технічній документації (конструкторській, технологічній, програмній документації, технічних умовах, документах зі стандартизації, інструкціях) обов'язкові умови в галузі технічного регулювання щодо продукції.

правоохоронний міліція злочинність

5. Права та повноваження Міністерства внутрішніх справ

Міністерство внутрішніх справ України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку головні управління, управління МВС України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, на транспорті, районні, районні в містах, міські управління (відділи), лінійні управління (відділи).

У своїй діяльності МВС України керується Конституцією України, законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, Положенням про Міністерство внутрішніх справ України (затвердженим Указом Президента України від 06.04.2011 № 383/2011).

Враховуючи обсяг завдань органи внутрішніх справ володіють колом прав для здійснення покладених на них функцій. Вони закріплені у Положенні про Міністерство внутрішніх справ. Відповідно до статті 6 зазначеного положення Міністерство внутрішніх справ має право:

- залучати спеціалістів центральних і місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій (за погодженням з їх керівниками), вчених, представників інститутів громадянського суспільства (за згодою) для розгляду питань, що належать до компетенції МВС України;

- одержувати безоплатно від міністерств, інших центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування інформацію, документи і матеріали, зокрема від органів статистики - статистичні дані, необхідні для виконання покладених завдань;

- скликати наради з питань, що належать до його компетенції;

- перевіряти дотримання державними органами та органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями всіх форм власності, їх посадовими особами, а також громадянами правил безпеки дорожнього руху, дозвільної системи та інших норм і правил, контроль за виконанням та додержанням яких покладено на МВС України;

- засновувати відповідно до законодавства відомчі нагороди, нагрудні знаки та почесні грамоти МВС України.

Міліція є єдиною системою органів, яка входить до структури МВС України. Очолює міліцію Міністр внутрішніх справ.

Для виконання покладених на міліцію завдань чинне законодавство наділяє її певними повноваженнями, серед яких найбільш суттєвими є правомочність застосування заходів фізичного впливу, спеціальних засобів захисту, вогнепальної зброї. Спеціальні засоби застосовуються у випадках, коли були використані і не дали бажаних наслідків усі інші форми попереднього впливу на правопорушників:

а) для захисту громадян і самозахисту працівника міліції від нападу й інших дій, що створюють загрозу їх життю або здоров'ю;

б) для припинення масових заворушень;

в) для затримання і доставляння в міліцію правопорушників;

г) для звільнення заручників тощо.

Використання спеціальних засобів, за винятком необхідності відбиття раптового нападу на працівника міліції і звільнення заручників, має передувати попередження про намір їх застосування.

Забороняється застосування спеціальних засобів:

а) до вагітних жінок, осіб похилого віку, інвалідів та малолітніх, крім випадків вчинення ними групового нападу, що реально загрожує життю і здоров'ю людей, працівника міліції, або озброєного нападу;

б) приміщеннях дипломатичних установ і там, де виготовляються вибухові речовини, та в дитячих і лікувальних установах.

Відповідальність за організацію роботи по забезпеченню законності застосування спеціальних засобів при охороні громадського порядку покладається на Міністра внутрішніх справ.

Згідно зі ст. 10 Закону України «Про міліцію» міліція при виконанні своїх завдань зобов'язана: [2, с. 25]

- забезпечувати безпеку громадян і громадський порядок;

- здійснювати профілактичні, оперативно-розшукові заходи;

- приймати і реєструвати заяви і повідомлення про злочини та оперативно на них реагувати;

- допомагати органам досудового слідства;

- забезпечувати безпеку дорожнього руху і здійснювати технічний огляд транспорту;

- контролювати додержання реєстраційно-міграційних правил;

- брати участь у проведенні карантинних заходів;

- здійснювати привід (доставляння) до відповідних державних органів громадян у встановленому законом порядку;

- забезпечувати виконання загальнообов'язкових рішень місцевих рад та ін.

Міністерство внутрішніх справ України очолює міністр, якого призначає на посаду за поданням Прем'єр-міністра України і звільняє з посади Президент України.

Міністр здійснює керівництво МВС України і несе персональну відповідальність перед Президентом України та Кабінетом Міністрів України за розробку і реалізацію державної політики у сфері захисту прав і свобод громадян, інтересів суспільства і держави від протиправних посягань, охорони громадського порядку, забезпечення громадської безпеки, боротьби зі злочинністю, виконання МВС України своїх завдань і функцій[20,§ 5.3].

На міністра покладаються наступні обов'язки:

- очолює МВС України, здійснює керівництво його діяльністю;

- спрямовує і координує здійснення іншими центральними органами виконавчої влади заходів з питань, що належать до компетенції МВС України;

- спрямовує та координує діяльність Державної міграційної служби України.

- визначає стратегічні напрями роботи МВС України та шляхи виконання покладених на нього завдань, затверджує плани роботи МВС України, звіти про їх виконання;

- організовує та контролює виконання Конституції та законів України, актів і доручень Президента України, актів Кабінету Міністрів України в органах внутрішніх справ, а також на підприємствах, в установах та організаціях, що належать до сфери управління МВС України;

- бере участь у розгляді питань на засіданнях Кабінету Міністрів України та вносить пропозиції щодо порядку денного таких засідань;

- подає на розгляд Кабінету Міністрів України проекти законів, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, розробником яких є МВС України;

- представляє в установленому порядку проекти законів України, розробником яких є МВС України та ДМС України, і доповідає з інших питань, що належать до компетенції МВС України, під час їх розгляду на пленарних засіданнях Верховної Ради України;

- веде переговори і підписує міжнародні договори України в межах наданих йому повноважень;

- представляє МВС України у відносинах з іншими органами, підприємствами, установами і організаціями в Україні та за її межами;

- вносить Кабінету Міністрів України подання про утворення в межах загальної чисельності Міністерства і коштів, передбачених на його утримання, ліквідацію і реорганізацію органів внутрішніх справ як юридичних осіб, затверджує положення про них, їх структуру та штатний розпис;

- утворює, ліквідує, реорганізовує за погодженням з Кабінетом Міністрів України органи внутрішніх справ як структурні підрозділи апарату Міністерства, що не мають статусу юридичної особи;

- призначає на посади та звільняє з посад начальників головних управлінь, управлінь МВС України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, на транспорті, їх перших заступників і заступників; призначає на посади та звільняє з посад начальників районних, районних в містах, міських управлінь (відділів), лінійних управлінь (відділів);

- призначає на посади та звільняє з посад ректорів, перших проректорів та проректорів вищих навчальних закладів МВС України;

- затверджує положення про самостійні структурні підрозділи апарату Міністерства, призначає на посади та звільняє з посад керівників та заступників керівників структурних підрозділів апарату Міністерства та працівників патронатної служби Міністра;

- відповідно до законодавства України присвоює ранги та спеціальні звання працівникам органів внутрішніх справ, установ та організацій, що належать до сфери управління МВС України; у випадках, передбачених законодавством, звертається з поданнями про присвоєння працівникам органів внутрішніх справ, установ та організацій, що належать до сфери управління МВС України, рангів та спеціальних звань;

- вносить подання щодо представлення в установленому порядку працівників органів внутрішніх справ, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери його управління, до відзначення державними нагородами України;

- застосовує відповідно до законодавства заходи дисциплінарного впливу до працівників органів внутрішніх справ, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління МВС України;

- скликає та проводить наради з питань, що належать до його компетенції;

- приймає рішення щодо розподілу бюджетних коштів, головним розпорядником яких є МВС України;

- підписує накази МВС України;

- скасовує повністю чи в окремій частині акти територіальних органів МВС України, що суперечать Конституції України, іншим актам законодавства України та актам Міністерства;

- організовує роботу колегії МВС України і головує на її засіданнях;

- дає обов'язкові для виконання працівниками апарату Міністерства доручення;

- здійснює інші передбачені законом повноваження[1].

Міністр внутрішніх справ України несе персональну відповідальність за виконання покладених на міністерство завдань і здійснення ним своїх функцій ,визначає ступінь відповідальності заступників міністра ,керівників підрозділів міністерства. Для погодженого вирішення питань ,що належать до повноважень МВС України ,обговорення найважливіших напрямків його діяльності у міністерстві утворюється колегія в складі міністра (голова колегії),заступників міністра за посадою ,а також керівників працівників органів внутрішніх справ.



Висновок

Проаналізувавши матеріал з даної теми можемо зробити висновок, що органи внутрішніх справ є одним із елементів системи правоохоронних органів України. Правоохоронна діяльність органів внутрішніх справ здійснюється на трьох рівнях - центральному, регіональному та місцевому.

Органи внутрішніх справ являються частиною державної виконавчої влади. Їх основними завданнями є захист прав і свобод громадян, охорона громадського порядку і забезпечення громадської безпеки; участь у розробці та реалізації державної політики щодо боротьби із злочинністю; запобігання злочинам, припинення, розкриття і розслідування їх, розшук осіб, які скоїли злочини, вжиття заходів щодо усунення причин і умов, які сприяють вчиненню правопорушень; забезпечення виконання кримінальних покарань; безпека дорожнього руху та пожежна безпека тощо.

Формами діяльності органів системи МВС України є: профілактична, оперативно-розшукова, кримінально-процесуальна, виконавча, охоронна та організаційно - правова діяльність. Певні особливості в управлінні й функціонуванні має система органів внутрішніх справ на транспорті побудована з урахуванням специфіки забезпечення охорони громадського порядку та боротьби зі злочинністю на залізничному, повітряному, морському й річковому транспорті. Та слід наголосити,що нормативно-правове регулювання діяльності системи органів внутрішніх справ потребує реформування. Багато аспектів залишаються до кінця не вирішеними. Слід привести українську нормативно-правову базу щодо діяльності органів внутрішніх справ до узагальнених європейських норм, зокрема, Рекомендацій Ради Європи. Оскільки сучасні українські органи внутрішніх справ ще не готові у належній мірі до переходу до бажаної континентально-європейської моделі поліцейської організації, наявні недоліки підлягають негайному організаційно-правовому виправленню.



Список використаної літератури

1. Про затвердження Положення про Міністерство внутрішніх справ України Президент України; Указ, Положення, Перелік від 06.04.2011 № 383/2011

2.Указ Президії Верховної Ради СРСР «Про воєнний стан» від 22 червня 1941 р.

3. Указ Президії Верховної Ради СРСР «Про затвердження Положення про військові трибунали в міцевостях, оголошених на воєнному стані, і в районах воєнних дій» від 22 червня 1941 р.

4. Ашрафян К.З. Город-средоточие военно-административной власти феодалов. Городское управление. Судебная администрация. // Ашрафян К.З. Средневековый город Индии XIII века.-М., 1983.-Гл.3.-С.9-106.

...