Размещено на http://allbest.ru

Конституційна реформа в Україні

Тимчасова влада повільно просувається у напрямку хоча б визначення конституційних змін, залишаючи українських виборців необізнаними у питанні щодо повноважень нового Президента, якого Україна обиратиме 25 травня. У квітні в НАН України відбувся круглий стіл на тему: «Конституційна реформа: шляхи проведення та напрямки змін», де провідні науковці-конституціоналісти, судді Конституційного Суду України, представники аналітичних центрів розмірковували над тим, яким має бути оновлений суспільний договір між владою і суспільством.

На данному столі прозвучали дуже профісіональні та актуальні думки.

Наприклад: Ігор Коліушко, Голова Правління Центру політико-правових реформ.

Запропоновано також розглянути варіанти змін до Конституції, на які ми постійно наштовхувались у попередні роки, коли намагались провести більш глибоку, вдумливу адміністративну реформу.

В Україні маса проблем виникала через так звані “інші органи виконавчої влади”. Коли приймалась Конституція, то, очевидно, мались на увазі виключно державні комітети, які тоді існували як центральний орган виконавчої влади. Але після того з'явились колегіальні органи, національні комісії як регулятори. (Національна комісія, що здійснює державне ругулювання у сфері звязку та інформатизації, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, національна комісія з цінних паперів та фондового ринку). Виникла дискусія щодо тих органів, які згадані в Конституції (Фонд державного майна, Монопольний комітет і т. д.).

Аби зняти дискусії, пропонується чітко у відповідній статті, VI розділу дати перелік видів органів виконавчої влади і в тому числі визначити всі ті серед них види, які на сьогодні існують, щоб не було подібних проблем на майбутнє.

Також були сказані слова щодо органів прокуратури. Прокуратура має діяти у сфері кримінального процесу. А нагляд за законністю має бути прерогативою місцевих державних адміністрацій і державних інспекцій.

Також цікава думка щодо реформування Конституції висловлює Юрій Ключковський, керівник Інститутувиборчого права

Я хотів би, щоб ми подумали, а для чого ми хочемо сьогодні змінювати Конституцію. Я ще раз підкреслюю - змінювати, а не реформувати.

Мені здається, що ми всі розуміємо, внаслідок тих авторитарних тенденцій, які здійснювались останнім часом, окремі розділи Конституції просто покрились дрібними латками, які є дуже часто різного кольору і різного походження. І для того, щоб легітимізувати текст Конституції, потрібно ці місця покрити цілісними великими латками, а вже після того думати, як переходити до системних, спокійних, поступових чи добре продуманих глибоких змін до Конституції.

Тому фактично сьогодні ми говоримо про латання Конституції, але серйозне і системне узгоджене латання Конституції. Є розділи, які є дійсно розхитані. В першу чергу - це головний трикутник влади. Так само розхитана сфера судочинства. Є розділи, які потребують рішучого , просто нагального реформування - це місцевий трикутник - адмінустрій, місцеві адміністрації і самоврядування і це питання прокуратури.

У питанні Верховного трикутника влади я абсолютно підтримую одноканальне формування уряду, парламентське формування уряду. Однак ми повинні пам'ятати, що в системі парламентського формування уряду не дуже працює принцип поділу законодавчої і виконавчої влади. І тому потрібні інші стримування і противаги, які не дозволяють запровадити замість президентського авторитаризму парламентський парламентаризм, парламентаризм більшості, який контролює уряд. Тому мені здається, що тут треба продумати, які саме повноваження мають залишитись за главою держави, оскільки він - єдиний, хто дійсно здатний стримувати і створювати противаги при поєднані парламенту і уряду, що є неминучим при одноканальному формуванні Кабінету Міністрів.

Я також хотів би звернути увагу на проблему імпічменту чи точніше сказати спеціальної процедури усунення Президента з посади.

Пропонується залишити підставами для цієї процедури вчинення злочину, однак вилучаємо кваліфікацію факту злочину. Залишаємо виключно політичні органи, а за Конституційним Судом - дотримання процедури. Але скажіть, будь ласка, якщо ми говоримо про злочин, то де факт злочину?

Мені здається, або треба залишити ту процедуру, яка є сьогодні, можливо, помінявши кількісні параметри, щоб залишити органи, які уповноважені констатувати факт злочину, але тоді перебачити теж, що імпічмент не є кримінальною відповідальністю і не виключає притягнення до кримінальної відповідальності після цього, або розглядати спеціальну процедуру усунення Президента з поста з політичних підстав. І тоді немає потреби говорити про злочин і про те, хто встановлює факт злочину. Мені здається, що ця усічена процедура є внутрішньо суперечливою.

Олександр Петришин, віце-президент Національної академії правових наук України, завідувач кафедри теорії держави і права Національної юридичної академії імені Ярослава Мудрого, доктор юридичних наук, професор

Ми сьогодні чомусь говоримо про змішану форму правління, а для чого? Це питання вже вирішено на рівні Конституційної Асамблеї. Була дуже велика і така тривала дискусія, й інколи у мене особисто виникало таке непорозуміння, чому постійно випливає ось ця президентська форма правління. Вже ми ніби узгодили, обгрунтували, що краще змішана форма для всіх, але все одно виникала ідея президентської форми правління. Зрештою, від неї відмовились. Я вважаю це правильним, і тут треба поставити крапку.

Я, наприклад, на наукових конференціях завжди запитую, яка президентська республіка може бути в Європі? Ну, немає в Європі жодної системи президентської форми правління! Ми хочемо насмішити світ?

Це питання вирішено. Це придумали французи приблизно в такій ситуацій, в якій перебуваємо ми, - в ситуації перманентної революції, коли конче треба було знайти вихід, аби оминути громадянську війну.

І тут власне кажучи вже нема, про що сперечатись, як на мене. В ході цих розмов, дискусій звучала така тема, що треба владу об'єднувати. Пропонувалось записати цю ідею в Конституцію, що, мовляв, влада єдина, і всі проблеми вирішаться. Ну, не вирішаться вони від цього.

І знову ж таки постійно виникала така думка: “Якщо французи цю модель сконструювали, чому б нам не подивитись, як у них це робиться, як вони розподілили владу між Президентом і урядом, і чому не зробити так само у нас? Президент залишився, якщо так можна сказати, з серйозиними повноваженнями. У нього арбітражні повноваження. Але урядом керує прем'єр-міністр, не зважаючи на те, що Президент має можливість брати участь, керувати.

Тому думки та пропозиції щодо реформування Конституції, є і багато, Але всеж таки після тих подій що відбулися в Україні і ці події які наявні зараз не дають чітокої (залізної) версії щодо ефективного реформування.

реформування конституція президентський

Размещено на Allbest.ru