Сім’я за ісламським законодавством

Размещено на http://www.allbest.ru

Міністерство освіти і науки України

Чернігівський Національний технологічний університет

Факультет господарського права та соціального забезпечення

Кафедра правового регулювання економіки

РЕФЕРАТ

З дисципліни: «Сімейне право України»

На тему:

«Сім'я за ісламським законодавством»

Виконав:

Студент 4-го курсу Мишко Д.К

Перевірила:

Конончук Н.М

Чернігів, 2014р.

Зміст

Вступ

1. Загальна характеристика сімейного права мусульман

2. Жінка в ісламській сім'ї

Висновок

Список використаних джерел

Вступ

Актуальність теми дослідження. Іслам нині належить до найбільш динамічних релігій, кількість прихильників якої постійно збільшується. Це зростання спостерігається не лише в традиційних районах поширення ісламу, зокрема в ряді країн Азії та Африки, а й в Америці та Австралії. Ісламський фактор все більше дає про себе знати в Європі, яка й досі традиційно вважається християнською. Дедалі активнішою стає мусульманська спільнота в Україні, відбувається її швидка інтеграція в українське суспільство.

При розгляді європейцями “мусульманської проблеми” виникає питання про становище жінки в ісламському суспільстві, про традиційне для мусульман ставлення чоловіків до жінок. При цьому акцент більшістю авторів робиться на нерівноправності статей в країнах ісламу, на уявній “нецивілізованості”, “неетичності” норм, за якими існують мусульманські сім'ї, на інших негативних, з погляду усталених стереотипів, моментах.

Такий дискурс дедалі більше виявляє свою тенденційність. Він має підґрунтям нерозуміння цивілізаційних відмінностей і часто базується не стільки на науковому аналізі, скільки на культурних стереотипах. Треба враховувати, що європейсько-християнська цивілізація й цивілізація мусульманська орієнтуються на цінності, які не завжди збігаються. Якщо перша з часів Ренесансу відкинула традиціоналізм, стала на шлях інноваційного розвитку, то друга в своїй основі продовжує залишатися традиціоналістською. У європейському суспільстві особливо важливим вважається нагромадження матеріальних благ, збільшення комфортності існування людини. Мусульманське ж суспільство традиційно зорієнтоване на відтворення людського потенціалу. Для мусульман матеріальні цінності за всієї їх привабливості - переважно лише засіб, який має сприяти продовженню роду. Іслам витворив своєрідну модель взаємин чоловіка та жінки, яка в умовах нинішнього світу демонструє ефективність у плані демографічному; і це на фоні скорочення народжуваності та старіння населення, що спостерігається в країнах європейсько-християнської цивілізації. Тому ця модель потребує серйозного вивчення.

Звісно, сучасні світські європейські та мусульманські уявлення про сім'ю явно не збігаються. Однак це не свідчить про істинність одних і хибність інших. Ця ситуація потребує їх глибокого аналізу й конкретного порівняння.

Перед європейськими народами і країнами у XXI столітті постало завдання налагодження співжиття з мусульманами. Це стосується й нового, сучасного осмислення європейським суспільством сімейно-шлюбних взаємин в ісламі, які мають безпосередній стосунок до України. В Україні мешкає близько одного мільйона прихильників ісламу, які за роки незалежності нашої держави активізували своє релігійне життя.

Як зростання ролі “ісламського фактора” в світових процесах, так і “межовість” України між європейським, здебільшого християнським, і мусульманським світами визначає актуальність вивчення соціальних проблем ісламу, викликає гостру потребу в об'єктивній інформації про нього, про його духовні цінності, релігійну практику, спосіб життя. Особливо актуальним у даному контексті є вивчення проблеми взаємин чоловіка та жінки, передусім сімейно-шлюбних.

1. Загальна характеристика сімейного права мусульман

У кожної людини існує сім'я. З дитинства кожен із нас оточений турботливими та добрими батьками, а виростаючи, шукає собі люблячу і вірну другу половинку, з'являються діти! Ми розглянемо яку роль грає сім'я в ісламі, що вона з себе представляє, які риси їй притаманні, якими правилами вона регулюється.

Мусульманське право оточене забобонами, в ісламі дозволена полігамія, жінка носить одяг, повністю приховує найпривабливіші місця її тіла, деякі ліміти у її поведінці викликають хвилю нерозуміння і навіть осуду з боку немусульман, Щоб осягнути ці особливості мусульманського шлюбно - сімейного права, мусульманської сім'ї, і можна буде побачити, що вона з себе представляє насправді.

Шлюб в ісламі розглядається, як природні узи ... між чоловіком та жінкою.

Аллах в Корані каже:

“ооо, люди! Будьте відповідальні перед Богом вашим,

Який справив вас від однієї людини,

І від нього Він викликав дружину його,

Бійтеся Аллаха і ще, з ким Він пов'язав вас взаємними правами;

Не переривайте родинних стосунків”

У Корані сказано, що Аллах створив любов, і взаємну прихильність у середовищі подружжя.

З витоків Іслама мусульманам пророчилося, що шлюбні відносини - це - джерело любові, співчуття й розуміння. Зокрема, чоловіки заохочуються уважно, добре ставитись до дружин, що у висловлюваннях Пророка Мухаммада.

У його стислому огляді мусульманського права не можу не звернути увагу певні його основні заборони й особливо.

Моральні і етичних норм шаріату забороняють стороннім чоловікам, і жінкам дивитись одна на одного. Чоловікам заборонено дивитися навіть у волосся сторонньої жінки, , куди не можна ані просто глянути, ні, звісно помилуватися. Причому мусульманинові дозволяється оцінювати обличчя і руки “жінки священного писання” (християнки чи иудейки), але з порушуючи закони шаріату, він може бачити інші частини тіла християнки чи иудейки. А від мусульманок шаріат вимагає закрити тіло і русяве волосся від сторонніх чоловіків, бажано і від неповнолітніх хлопчиків, які “відрізняють хороше від поганого”. ( У шаріаті часто вживається цей вислів щодо неповнолітніх хлопчиків. У цьому маються на увазі хлопчики, вже що- знають про інтимні стосунки ).

Бачити сороміцькі частини тіла сторонніх заборонено ( через скло та його відбиток у воді). Тіло одне одного ( усі його частини ) бачать подружжя й ті чоловіків і жінок, які вважають махрамами ( матір та син, дочка і її батько ).

Шаріат забороняє чоловікові оцінювати портрет знайомої жінки, і навіть дивитися пильно і з почуттєвим насолодою на отой портрет сторонньої жінки. Шаріат передбачає думки щодо естетичну насолоду красою людських постатей, зображених на фото, портретах, в скульптурі, тому дивитись одна на одного стороннім чоловікам, і жінкам з погляду шаріату вважається аморальним.

Приміром лікар - чоловік, якому необхідно оглянути хвору жінку, може руками чіпати її тіло, але, якщо обійтися лише оглядом, вона повинна стосуватися його. Якщо ж треба обмацати руками її тіло, вона повинна оцінювати нього. Те ж саме щодо сороміцьких частин тіла: лікар не може оглянути їх, але бажано все-таки ( по шаріату ) - через дзеркало.

При одруженні, коли чоловік ставить умову, що одружується з дівчинною, і якщо з'ясовується, що тут інше, вона має право розірвати шлюб. Якщо чоловік через брак дружини порушив заборону ісламу, тобто. мав інтимні стосунки з жінкою, шаріат вимагає, що він одружився з нею. З огляду на легкість мусульманського розлучення, ця потреба шаріату не чинить жодних клопоту у житті чоловіка. Проте якщо з пог ляду мусульманської етики такий вчинок може мати неприємні наслідки як чоловіки, так жінки, особливо коли стане відомим стороннім, саме громадський осуд, що може спричинити відмови від шлюбу з такою людиною.

Перебувати у безлюдному місці вдвом стороннім чоловікові й жінці заборонено, навіть якщо вони знаходяться там для молитви. Якщо мусульманин чи мусульманка свідомо заперечує Бога чи посланничество Мухаммеда і ісламські обряди, шаріат вважає таку людину муртадом - відступником. Віровідступність дружини чи чоловіка може бути причиною для розірвання шлюбу. Якщо, уклавши шлюбний договір, до зближення Росії з чоловіком стала віровідступницею, шлюб вважається недійсним. Якщо ж віровідступником стане чоловік, його мусульманка - дружина стає йому забороненою, тобто. шлюб вважається автоматично розірваним з тієї причини, що мусульманка немає права бути дружиною немусульманина.

Якщо під час одруження жінка поставить умову, щоб чоловік не відвозив в інше місце проживання і чоловік погодилося з цим, він має дотримуватися умова дружини.

Чоловік має право женити свого сина з дочкою його дружини від неї першого шлюбу, а батько із сином можуть одночасно брати шлюб із матерью і донькою. Якщо, зробивши перелюбство, стала вагітною, шаріат передбачає аборт, Якщо ця жінка мусульманка або ж мусульманином є батько дитини. Якщо чоловік зробив перелюбство з незаміжньою жінкою, то має одружитися з нею й народиться дитина, незалежно від цього, чия це дитина, його вважають закононародженим. І на будь-якому разі до семирічного віку батько немає права забирати дитини від жінки

Шаріат вимагає, щоб повнолітню жінку наскільки можна швидше видавали заміж. На мусульманському Сході презирливо ставляться, і закони шаріату спрямовані те що, щоб це не повторювалося в роду. Дитина незаконнонародженого, коли він народжений в законному шлюбі, вважається вже закононародженим.

Що стосується, що жінка, будучи впевненою, що її чоловік померл під час відлучки з хати, після закінчення жалобного терміну виходить заміж за іншого, та був з'ясовується, що колишній чоловік живий, то його поверненні вона повинна переважно розлучитися з іншим чоловіком.

Іслам забороняє чоловікам розпочинати шлюбу з деякими категоріями жінок. Одружуватися на матері, рідною сестрою, тещі - заборонено.

Слід зазначити, що у повсякденного життя на мусульманському Сході нерідко трапляється, коли безплідні жінки самі женять своїх чоловіків у своїх двоюрідних, троюрідних сестер, щоб сім'я мала продовжувачів роду. У цьому перша дружина чи зберігає свою чільне положення серед інших дружин, чи домагається, щоб чоловік дав розлучення інший дружині після появи дітей, а може і втратити своє ситуацію і дістати розлучення чоловіка. Мусульманка по шаріату немає права виходити заміж за кяфира1 ( “неправильного” ), і поза людини “Священного писання” ( християнина чи іудея ). Мусульманин проти неї брати шлюб із християнці чи иудейке, сподіваючись, що жінки прий... муть мусульманство, але тут треба сказати, що шаріат не змушує християнок і юдейок зректися своїх релігій, якщо вони стають дружинами мусульманина.

Укладати шлюбний договір з заміжньої жінкою забороняється. І якщо все - таки такий союз укладено, шаріат вимагає її розірвання. Якщо зрадила чоловіка, вона стає йому “забороненою”, але вона продовжує зв'язок і після покаяння, чоловіку необхідно дат їй розлучення.

Шаріат вимагає, щоб за можливості новонародженого годували грудним молоком протягом повних два роки. У цій справі шаріат підтверджує лише древні приказки арабів, тюркських, перських та інших народів у тому, що “смачніше молока матері для немовляти нічого немає”.

Заборони шаріату в сімейно - шлюбних питаннях відрізняються особливою строгістю щодо жінки. Ці правила ставлять за мету захисту устоїв ісламу і забезпечення панування чоловіка на сім'ї.

2. Жінка в ісламській сім'ї

Сімейне життя - одна з найбільш важливих областей, якій в ісламській системі життя надається величезне значення, що однозначно усвідомлюється переважною більшістю мусульман у всьому світі.

Вибір супутника життя в мусульманському світі різко відрізняється від прийнятого на Заході. Оскільки Іслам надає таке велике значення цнотливості і скромності, в більшій частині мусульманського світу юнак і дівчина спілкуються один з одним дуже мало. Середні школи в переважній більшості роздільні, і, за винятком тих, які особливо перейнялися духом західних впливів. Хлопчики і дівчатка не спілкуються один з одним, не влаштовують побачень і ні в якому разі не допускають ніякої дошлюбної близькості. І хоча любов, безсумнівно, вважається в мусульманському шлюбі досить важливою, до мусульманських парам вона, як правило, приходить після укладення шлюбу, а не до того.

Тому вибір шлюбного партнера здійснюється найчастіше (але не обов'язково) батьками, особливо якщо мова йде про дівчину. Молодим людям дозволено висловити свою перевагу, вони можуть сказати, чого б їм більш за все хотілося, вони можуть брати активну участь у самому виборі, але зазвичай вони не відправляються на самостійні пошуки майбутнього чоловіка. Згідно Ісламу пропозиція може виходити як від сім'ї юнаки, так і від родини дівчини, але зазвичай пропозицію робить юнак. Це відбувається завдяки контактам його батьків, інших родичів або близьких друзів з батьками дівчини; шлюб не може відбутися без згоди та схвалення її батька чи опікуна, що видає дівчину заміж. Залежно від традицій суспільства, в якому живуть майбутні подружжя, вони можуть або не можуть бачити один одного до шлюбу, хоча Іслам дає їм це право. Однак, якщо вони зустрічаються до шлюбу, це повинно відбуватися в присутності інших людей, оскільки Іслам забороняє мусульманинові і мусульманці, що не перебувають у шлюбі або в махраме 1 знаходитися один з одним наодинці.

Шлюб в Ісламі є як священним, так і правовим договором між чоловіком і жінкою, що встановлює законність, непорушність і взаємну відповідальність їхніх родинних відносин, прийняття одне одного як подружжя але спільним рішенням для спільного життя згідно ученням Ісламу. Обидва повинні усвідомлювати свій обов'язок перед Богом і відповідальність один перед одним у всіх аспектах їх взаємин.

Іслам відводить керівну роль у сім'ї чоловіка, оскільки він у більшості випадків має дещо більшою фізичної та емоційної силою і стійкістю, ніж жінка. З цієї причини на чоловіка покладено відповідальність за підтримку і утримання жінок - не тільки дружин і дочок, але також усіх родичок, які потребують допомоги та підтримки.

Дружина є другом і помічником свого чоловіка, будучи разом з ним відповідальною за справи сім'ї, фізичне й емоційне добробут її членів і виховання дітей. Вона повинна підкорятися чоловікові, якщо тільки він не вимагає від неї непокори Богу, в цьому випадку вона не повинна йому підкорятися, він же зі свого боку повинен бути уважним і піклуватися про її благополуччя. Вона також відповідає за належний стан справ у господарстві свого чоловіка, за дотримання своєї честі, гідності і порядності, вона зобов'язана зберігати свою красу тільки для того чоловіка, з яким перебуває у шлюбі.

В Ісламі жінка, заміжня чи ні, вважається людиною зі своїми власними правами, а не просто додатком до чоловіка. Так, наприклад, вона має повне право володіти і розпоряджатися своїми майном і заробітком навіть після вступу в шлюб, а, вступивши в нього, вона має право зберегти своє прізвище, не приймаючи прізвище чоловіка. Але якщо вона сама забажає взяти прізвище чоловіка - це її право. Західний стереотип щодо мусульманської жінки як про всього лише домашньої рабині, з ранку до ночі зайнятої приготуванням їжі, пранням і наглядом за дітьми, позбавленої духовності, інтересів, не має право на власне життя, а також можливості конструктивно брати участь в житті суспільства, в ісламських навчаннях , не має під собою підстав. Бо Іслам вважає чоловіка і жінку рівними в сенсі їх відповідальності перед Богом і власної індивідуальності.

В Ісламі відповідальність за утримання жінки лягає на чоловіка. Заробіток, майно або спадок жінки повністю належать їй, і вона може використовувати їх на власний розсуд; навіть якщо у неї є гроші, вона не зобов'язана витрачати їх на утримання себе, своїх дітей і чоловіка. Звідси випливає, що, оскільки чоловік повністю несе тягар з утримання жінки, він має право отримати більшу частку спадщини, ніж жінка, яка вільна витрачати свої кошти як забажає.

У той же час Іслам визнає, що жінки мають більш тонкої, чутливої ??та емоційної натурою, ніж чоловіки, і чоловіки повинні обходитися з ними відповідно. Існує безліч прекрасних хадисів Пророка, розпорядчих доброту і дбайливість по відношенню до жінок, що радять чоловікам ставитися до своїх дружин з повагою, шануванням і з усіма почуттями, відповідними їх тонкої жіночій природі.

Оскільки природа чоловіка і жінки неоднакова, кожному довірена особлива роль у суспільстві. Ці ролі доповнюють один одного, і кожна з них є рівно основоположною і необхідної для функціонування суспільства. Всередині цієї структури як чоловік, так і жінка вільні у прагненні до того, що для них важливо, вони вільні вносити свій внесок в суспільство відповідно до власних навичок та інтересам, але за умови, що вони не нехтують своїми домашніми обов'язками і їх діяльність не таїть загрози їх гідності та скромності. Жінки можуть займати в суспільстві багато посад, з якими вони впораються краще або, принаймні, не гірше за чоловіків, наприклад, в деяких областях медицини, догляду за хворими тощо, освіти, громадської роботи та інших.

Дух шлюбу в Ісламі - це дух взаємної поваги, доброти, любові, співпраці і гармонійних взаємин. В особі свого чоловіка дружина має друга і партнера, що розділяє з нею її життя і турботи, плекати, і оберігає її, допомагає їй виконувати обов'язки, які їй було б важко, а то й неможливо виконувати однією, а чоловік має в особі своєї дружини товариша і помічника, що забезпечує йому спокій, комфорт та відпочинок від боротьби з мінливістю життя цього світу.

Хоча жінки найчастіше виконують роботу по будинку, оскільки для них така турбота більш природна, Іслам не примушує їх до цього. Чоловік повинен допомагати дружині в роботі по дому, лагодити свій одяг і приймати участь в домашньому праці. І хоча мати, перш за все, займається вихованням своїх дітей, Іслам не вимагає від неї займатися цим дуже важливою справою однієї. Належне виховання дітей - обопільна обов'язок чоловіка і дружини, і, незважаючи на те, що більша частина щоденних занять з дітьми найчастіше випадає на долю дружини, чоловік - це людина, наділена в сім'ї вищою владою, що відповідає не тільки за добробут, але і за поведінку всіх членів сім'ї. Чоловік і дружина повинні разом створювати в будинку ісламську атмосферу і знаходити потрібний підхід до виховання дітей, підтримуючи в цьому один одного.

Розглядаючи ісламську родину, жінка, в першу чергу, це праведна дружина свого чоловіка і хранителька домашнього вогнища. Чоловік має право застосовувати фізичне насильство щодо дружини, дружина такого права не має.

шаріат мусульман право

Висновок

Мусульманська релігія - одна з найпоширеніших у світі. При цьому не лише християни, іудеї або індуїсти, але й самі жителі мусульманських країн, мало знають про те, у чому полягають основні положення Корану. Це породжує безліч стереотипів і забобонів стосовно того, як будуються сімейні стосунки в мусульманстві.

Мусульманство не так суворо забороняє розлучення, як, наприклад, християнство, проте в ньому досить чітко розписано те, що дозволено чоловікові та що йому заборонено відносно дружини. Розлучення в цій релігії вкрай не вітається, проте є ситуації, при яких чоловікові по ісламу заборонено створювати сім'ю, а якщо він її створив, то зобов'язаний розлучитися за першої вимоги дружини, наприклад, через жорстокість відносно жінки.

Люди, далекі від ісламу, вважають, що ставлення чоловіка до дружини в цій релігії суворе, навіть жорстоке. Все це далеко не так. Обов'язки мусульманського чоловіка відносно дружини дуже великі. Наведемо лише деякі вимоги ісламу до чоловіків. Чоловік-мусульманин зобов'язаний демонструвати хороший характер в стосунках з дружиною. Він повинен приборкувати свій норов, не чіплятися і не проявляти жорстокість. Якщо чоловік приходить з роботи, він повинен запитати про самопочуття дружини, і, залежно від її відповіді, діяти. Якщо вона почуває себе добре, йому дозволено наодинці приголубити її, обійняти, поцілувати. А якщо раптом вона виглядає розгубленою або засмученою, чоловік зобов'язаний розпитати її про причини і допомогти у вирішенні проблем.

В ісламі вважається, що для того, щоб заспокоїти жінку, чоловікові можна пообіцяти золоті гори для жінки. Чоловік з чистою совістю і без гріха може пообіцяти їй усе, що вона захоче, навіть якщо точно знає, що виконати це не в силах. Вважається, що так як чоловік - єдиний годувальник сім'ї, а дружина сидить вдома і виховує дітей, то чоловік зобов'язаний плекати в ній віру у краще.

В будинку мусульманська жінка зовсім не зобов'язана ходити в чадрі і паранджі. Більш того, чоловік зобов'язаний купувати їй кращий одяг, красиву білизну та прикраси за першим запитом. Ховати свою красу і сексуальність дружина повинна тільки на людях. Удома ж мусульманському чоловікові дозволено бачити її у всій красі. При цьому йому не рекомендується економити ні на одязі, ні на харчуванні дружини. Тобто він може купити на останні гроші розкішні страви і максимально дорогі прикраси, аби порадувати улюблену дружину. А ось скупість і скаредність чоловіка в ісламі вважається гріхом.

Багато хто впевнений, що за ісламу чоловікові дозволено застосовувати до дружини легкерукоприкладство. Насправді, чоловік в ісламі хоч і повинен виховувати її, але бити - практично не має права. Жінки, які не зберігають честь сім'ї і не бережуть її майно, можуть бути покарані чоловіком. Він зобов'язаний оберігати молоду сім'ю від пліток, а дружину - від наклепів. З іншого боку, якщо сама дружина відрізняється поганою вдачею, любить склоки і плітки, він повинен виховувати в ній повагу до старших. Особливо це стосується ситуацій, в яких молода дружина конфліктує з його сестрою чи матір'ю. Для того, щоб мир між сім'єю і старшими родичами був більш можливим, чоловік зобов'язаний зберігати в таємниці всю інформацію про недоліки в характері й вихованні дружини.

Під час сімейних конфліктів, чоловікові за ісламу наказано замовкнути. Щоб не роздмухувати конфлікт, йому дозволено зберігати мовчання протягом доби. Дружина за цей час має прийти в себе, охолонути і вибачитися. Мусульмани вірять, що жінка не в змозі витримувати мовчання чоловіка довго, і це є для неї найгіршим покаранням. Навіть сама горда і норовлива жінка здатна за добу взяти себе в руки і знайти мирні вирішення виниклих непорозумінь.

Велика увага в ісламі приділяється молитвам чоловіка за дружину. Так що чоловік повинен молитися Аллаху за будь-які поліпшення в поведінці дружини, просити його про них, або дякувати, якщо вони вже відбулися. Вважається, що жінка більш порочна і слабка, а чоловік, як глава родини і більш сильна людина, зобов'язаний протистояти грішним думкам дружини. При цьому чоловік не повинен бути занудою, і зобов'язаний дозволяти жінці проявляти дрібні вади і недоліки, які не ведуть до гріха. Ігри з дружиною, навіть азартні, вдома, не вважаються гріхом, так як сприяють зміцненню сім'ї, а ось вихід у розважальні заклади дружині зазвичай заборонений, і чоловік повинен стежити за цим дуже суворо.

Список використаної літератури

1.А.И.Антонов, В.М.Медков, О.Н.Новоселова, І.В.Проневская, Г.Б. Синельников,Г.В. Соколова Соціологія сім'ї. Університетський підручник. - М., 2007.

2. Під. ред. О.К.Байбурина, І.С. Кон Етнічні стереотипи чоловічого й основою жіночого поведінки. -Спб., 1991 р.

3. НорманПензерГарем.История.Традиции. Таємниці. - М., 2006 р.

4.Сюкияйнен Р. Мусульманське право й родинне законодавство країн Арабського Сходу. - М., 1984 р.

5. Панова В.Ф.,ВактинЮ.Б. Життя Мухаммеда. М.: Просвітництво, 1990.

6.Харчев О.Г. Шлюб й сім'я не. М., 1997.

7. Мухамед ДжалалАббаси -Шавази Падіння народжуваності в Ірані: ще одне революція. //Демоскоп Weekly №49-50 2002 р.

8.Харчев, Анатолію Георгійовичу. Шлюб й сім'я не вСССР/А.Г.Харчев.-2.изд., перераб. ідоп.-М.:Мисль,1979.

9. Л. Н. Боголюбова, О.Ю.Лазебникова «Людина й суспільство»

10.islam/vera/family/4/

11.ru.wikipedia.org/wiki/

Размещено на Allbest.ru