Комунальна власність на об’єкти тваринного світу

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний університет «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого»

кафедра екологічного права

Комунальна власність на об'єкти тваринного світу

Виконала:

студентка 1групи, 4 курсу, ІПКОПу

Наконечна Світлана

Перевірила:

Ас., Савчук О.О.

Харків 2013

Тваринний світ за своїми біологічними та екологічними ознаками є складовою навколишнього природного середовища, зокрема біологічного різноманіття. 3 ним пов'язане функціонування екологічних систем, оскільки тваринний світ є необхідним компонентом у процесі круговороту речовин і енергії природи, який активно впливає на функціонування природних угруповань, структуру і природну родючість ґрунтів, формування рослинного покрову, біологічні властивості води і якість навколишнього природного середовища в цілому.

Тваринний світ є національним багатством України, джерелом духовного та естетичного збагачення і виховання людей, об'єктом наукових досліджень, а також важливою базою для одержання промислової і лікарської сировини, харчових продуктів та інших матеріальних цінностей. Такі ознаки вказують на велике економічне значення тваринного світу як природного ресурсу для мисливства, рибальства та інших видів господарювання.

Тваринний світ - це:

1) один з компонентів навколишнього природного середовища. Представниками тваринного світу, що підлягають правовій охороні, є лише дикі тварини та інші об'єкти тваринного світу, які знаходяться в навколишньому природному середовищі переважно у стані природної волі, а також у напіввільних умовах чи в неволі;

2) уся сукупність видових і популяційних різноманіть живих організмів на всіх стадіях розвитку, частини диких тварин та продукти їх життєдіяльності; тваринний промисловий комунальний багатство

3) тваринний світ знаходиться у стані природної волі постійно чи тимчасово у просторових межах юрисдикції держави, тобто на території України - на суші, у повітрі і воді, включаючи її внутрішні і територіальні моря, континентальний шельф та виключну (морську) економічну зону.

Не є об'єктами тваринного світу сільськогосподарські, свійські тварини, залишки викопних тварин. Вони є майном, яке належить на праві власності державним, кооперативним, громадським організаціям, громадянам, а тому їх використання та охорона не регулюються Законом України «Про тваринний світ». Тваринний світ є об'єктом права власності.

Під об'єктом правовідносин у теорії права розуміють матеріальні та нематеріальні блага, при одержанні, передачі або використанні яких виникають права та обов'язки учасників правовідносин. Природні об'єкти - складова частина навколишнього природного середовища або все довкілля в цілому, що охороняється нормами екологічного права. Вони наділені ознаками природного походження та знаходяться в єдиному екологічному зв'язку, можуть виконувати різноманітні екологічні функції та забезпечувати якість середовища мешкання людини. Природний об'єкт являє собою складову навколишнього природного середовища і пов'язаний більш з екологічною його характеристикою. У свою чергу, природний ресурс є складовою природного об'єкта і використовується для задоволення потреб людини та суспільства. Природні об'єкти є компонентами навколишнього природного середовища. А природні ресурси утворюють частини природних об'єктів, які використовуються як джерела задоволення різних інтересів людини. При цьому в обох випадках йдеться про один природний об'єкт.

Можливість перебувати в комунальній власності відповідних об'єктів з посиланням на положення чинного законодавства, можна класифікувати як природні ресурси:

1) які можуть перебувати у комунальній власності поряд з державною та приватною (земля, ліси, тваринний світ);

2) які можуть перебувати у комунальній власності, але така можливість прямо не вказується в законодавстві (природно-заповідний фонд і рослинний світ);

3) щодо яких право комунальної власності не закріплено на рівні чинного законодавства (атмосферне повітря, надра та води).

Відповідно до ч. 1 ст. 142 Конституції України матеріальною та фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме й нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, які є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти їх спільної власності, що знаходяться в управлінні районних і обласних рад.

Згідно з ч. 1 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме й нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, на інші кошти, на землю і т.д.

Ось чому норми чинного законодавства, що мають загальний характер, передбачають право комунальної власності на різні об'єкти, в тому числі й на природні ресурси. Серед них визначаються такі, як земля, надра, ліси, тваринний, рослинний світ, атмосферне повітря, об'єкти природно-заповідного фонду та інші, що виступають основою місцевого самоврядування.

Об'єктами тваринного світу, на які поширюється дія Закону України «Про тваринний світ»:

- дикі тварини - хордові, в тому числі хребетні (ссавці, птахи, плазуни, земноводні, риби та інші) і безхребетні (членистоногі, молюски, голкошкірі та інші) в усьому їх видовому і популяційному різноманітті та на всіх стадіях розвитку (ембріони, яйця, лялечки тощо), які перебувають у стані природної волі, утримуються у напіввільних умовах чи в неволі;

- частини диких тварин (роги, шкіра тощо);

- продукти життєдіяльності диких тварин (мед, віск тощо).

У ч. 5 ст. 5 даного Закону зазначається, що об'єкти тваринного світу в Україні можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності.

Право комунальної власності є похідним від права державної власності на об'єкти тваринного світу. Суб'єктами цього права є місцеві органи державної влади та місцевого самоврядування.

У даний час в Україні інститут комунальної власності, його визнання на конституційному рівні та введення у цивільний обіг, питання управління об'єктами комунальної власності у законодавстві вирішенні достатньо суперечливо та непослідовно. Досі у профільному Законі «Про власність» комунальна власність розглядається як вид державної власності. У той же час, Конституція та Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» розглядають її як самостійний вид публічної власності. Причому під правом комунальної власності законодавець розуміє право територіальної громади володіти, доцільно, економно, ефективно користуватися і розпоряджатися на свій розсуд і в своїх інтересах майном, що належить їй, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування.

У ч. 1 ст. 6 Закону України «Про тваринний світ» зазначено: об'єкти тваринного світу, які утримуються (зберігаються) підприємствами, установами та організаціями державної або комунальної форми власності, є об'єктом права державної або комунальної власності.

Тобто, об'єктами права комунальної власності на зазначені об'єкти є, по-перше, дикі тварини, які перебувають у стані природної волі, утримуються у напіввільних умовах чи в неволі; частини диких тварин та продукти їх життєдіяльності. По-друге, ті, що перебувають на утриманні (зберіганні) підприємств, установ та організацій комунальної власності.

Отже, право комунальної власності на природні ресурси виникає щодо об'єктів, які мають природне походження і знаходяться в нерозривному зв'язку з навколишнім природним середовищем. По-друге, право комунальної власності на природні ресурси існує у цілому на відповідні об'єкти, але у відносинах між конкретними суб'єктами воно трансформується у право комунальної власності на чітко визначений природний ресурс.

Використані джерела

1. А. П. Гетьман. Екологічне право України в запитаннях та відповідях: навч. посіб. / А. П. Гетьман, М.В. Шульга, Г.В. Анісімова, А.К. Соколова - Х. : ТОВ ,,Одіссей”, 2008. - 480 с.

2. Відомості Верховної Ради України.

3. Ю.С. Шемшученко, Екологічне право України. Академічний курс: Підручник / За заг. ред. Ю. С. Шемшученка. - К.: ТОВ «Видавництво «Юридична думка», 2008. - 720 с.

4. М.В. Троцька, «Природні ресурси як об'єкти права комунальної власності». Електронний ресурс.

5. М.В. Троцька, «Класифікація природних ресурсів права комунальної власності». Електронний ресурс. Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/pz/2010_109/109_14.pdf

6. О.І. Настіна, «Право власності на природні ресурси: співвідношення земельного, екологічного та природоресурсового права». Електронний ресурс. Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/nvnau_pravo/2012_173_1/12noi.pdf

7. В.К. Антошкіна, Ю.М. Фролов, «Право користування об'єктами публічної (суспільної) власності: конституційно-правовий аспект». Електронний ресурс. Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/VDU_ekon/2008_1/VDU1-2008/350.pdf

Размещено на Allbest.ru