Аналіз впливу і значення соціальних факторів на причини злочинів в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

Вступ

Розділ 1. Теоретичне обгрунтування причин і соціальних чинників злочинності

1.1 Поняття злочинності, її ознаки, класифікація соціальних факторів, що впливають на злочинність

1.2 Кількісно-якісне вимірювання злочинності

1.3 Соціальні фактори, що впливають на зростання злочинності в Україні

1.4 Соціальні фактори причин формування протиправної поведінки у підлітків в Україні

Розділ 2. Економетричний аналіз впливу соціальних факторів на рівень злочинності в Україні

2.1 Економетричний аналіз впливу соціального фактору «наркоманія» на зростання злочинності

Висновки

Список використаної літератури

Вступ

Актуальність дослідження зумовлена наявністю ряду взаємопов'язаних факторів, що характеризують сучасний розвиток кримінологічної науки і проведених досліджень у вивченні причин злочинності.

По-перше - відзначимо, що кримінологія у своєму розвитку пройшла непростий і складний шлях. Особливо важкий він був у нашій країні: від повного невизнання, відкидання, оголошення лженаукою до визнання в якості теоретичної основи як для законотворчості, так і для практики боротьби зі злочинністю. Після розгрому кримінології в кінці 20-х - початку 30-х років, в 60-ті роки з'явилася нагальна потреба у вивченні злочинності.

По-друге - злочинність як неординарне явище завжди цікавила не тільки фахівців. Людство живе в страху перед злочинністю і стільки, скільки воно існує, шукає методи і засоби боротьби з нею. І в цьому зв'язку важливим є усвідомлення того, що для того щоб вести боротьбу зі злочинністю, необхідно її пізнати, вивчити процеси, що відбуваються в злочинному середовищі, вказати та обгрунтувати основні методи боротьби і профілактики правопорушень.

По-третє, є проблема зростання злочинності. Сучасна злочинність змінилася не тільки кількісно, вона змінилася і якісно, взявши на озброєння новітні засоби техніки, зв'язку і сполучення. У боротьбі проти цієї кількісно і якісно змінилася злочинності виявилися безсилими державні каральні органи. На даний момент потрібні абсолютно нові підходи в боротьбі зі злочинністю і рішення цих питань на нашу думку повинно бути засновано на вивченні факторів, що впливають на динаміку злочинності, тільки «озброївшись» знаннями основ формування злочинності, можна говорити про ефективну профілактику та скорочення рівня кількості злочинів. Майбутнє дослідження в даному випадку направлено саме на дослідження соціальних факторів лежать в основі формування злочинної поведінки, аналіз і виявлення існуючих взаємозв'язків у злочинному поведінці та соціальному середовищі злочинця.

В ході аналізу і структури майбутнього дослідження визначено мету і завдання дослідження:

Метою роботи - є узагальнення та аналіз впливу і значення соціальних факторів на причини злочинів в Україні, економетричний аналіз одного з соціальних факторів на рівень злочинності.

Зазначена мета досягається шляхом вирішення наступних завдань:

- Розглянути теорії причин злочинності;

- Визначити кількісно-якісне вимірювання злочинності

- Розглянути і узагальнити різні точки зору на поняття злочину, охарактеризувати комплекс причин злочинності в Україні;

- Розглянути і узагальнити умови взаємозв'язку злочинності з соціально-економічними, політичними та іншими правовідносинами в суспільстві;

- Охарактеризувати особливості злочинності неповнолітніх;

- Охарактеризувати загальний аналіз злочинності в Україні по рокам і видів злочинів;

- На основі статистичного матеріалу провести економетричний аналіз впливу одного з соціальних чинників на злочинність;

- Зробити висновки по суті роботи.

Об'єктом дослідження є - вчення про роль і значення соціальних факторів у формуванні злочинності в Україні.

Предметом дослідження є соціальні чинники злочинів, їх значення і вплив на статистичні дані за видами злочинів зареєстрованих на території ряду областей України, наявність існуючих взаємозв'язків соціальних факторів і злочинності в контексті існуючих наукових методичних розробок в області аналізу і досліджень особливостей злочинності.

Практичне значення дослідження полягає в узагальненні теоретичних, наукових поглядів на чинники формування злочинності на основі аналізу за окремими видами злочинів.

Теоретичне значення роботи полягає в узагальненні наявних наукових підходів у вивченні соціальних факторів, що впливають на злочинність, виділення «вузлових» чинників формують злочинну поведінку для подальших наукових досліджень.

Новизна роботи полягає в виокремлення і систематизації соціальних факторів, що впливають на злочинність по окремих категоріях злочинів.

Розділ 1. Теоретичне обгрунтування причин і соціальних чинників злочинності

1.1 Поняття злочинності, її ознаки, класифікація соціальних факторів, що впливають на злочинність

Злочинність - це відносно масове, історично мінливе соціальне явище, яке має певну територіальну і часову поширеність, являє собою цілісну, засновану на статистичних закономірностях систему одиничних суспільно небезпечних діянь, заборонених кримінальним законом.[1] Беручи визначення злочинності за основу, необхідно розглянути ознаки злочинності з метою більш детального розкриття змісту поняття "злочинність".

1. Злочинність - явище негативне, що завдає шкоди суспільству загалом, так і конкретним його членам зокрема. Одночасно деякими мислителями ставилося під сумнів таке потрактування. Проте біди, що їх злочинність несе людям, навряд чи дозволяють говорити про неї інакше, ніж як про негативне явище.

2. Злочинність є соціальним явищем, наслідком причин й умов, що мають соціальний характер. Злочинність - це дзеркальне відбиття тих негативних суперечностей, що існують в нашому суспільстві. Вона соціальна тому, що складається з дій, скоєних людьми в суспільстві проти інтересів всього суспільства чи певної його частини.

Неможливо намагатися вплинути на злочинність, не змінивши соціальних умов, які її породжують. Якщо в основі злочинності лежать об'єктивні фактори, то ні жорстокі покарання, ні найдосконаліше кримінальне законодавство не зможуть радикально вплинути на стан злочинності.

3. Злочинність є історично мінливим явищем. Це означає, що вона з'явилася на визначеному етапі розвитку людства та разом із суспільними відносинами змінювались поняття злочинного та незлочинного. Стан злочинності неоднаковий у різних соціально-економічних формаціях. її рівень і структура змінюються й на певних етапах розвитку визначеної формації залежно від змісту й тенденцій, причин та умов злочинів, а також від визначення державами кола діянь, які є злочинними. Мінливість злочинності чітко відображена в історії кримінального законодавства всіх держав.

4. Злочинність є перехідним явищем. Необхідно пам'ятати, що злочинність - це система, яка має свою внутрішню логіку розвитку, а тому революційна зміна одного суспільного ладу на інший не знищує її. Змінити психологію та поведінку людини раптово неможливо, для цього необхідний певний час. У такому аспекті злочинність завжди є перехідним явищем.

5. Злочинність має кримінально-правову характеристику. Поняття злочину - базового елемента поняття "злочинність" - дає кримінальне право. Коло злочинів, що її складають, визначає кримінальне законодавство. Тож декриміналізація чи криміналізація тих або тих діянь впливає на всі її показники.

Кримінологія, вивчаючи злочинність та її причини, керується поняттям протиправності, трактуючи його як юридичний вияв суспільної небезпеки. Якщо в діях людини немає складу злочину, передбаченого кримінальним правом, то вона не може бути об'єктом кримінального переслідування.

6. Злочинність - не статистична сукупність злочинів, а власне явище. Як будь-яке явище, воно закономірне за причиново-наслідковою залежністю та зв'язком, за взаємодією з іншими соціальними явищами - економікою, політикою, ідеологією, психологією суспільства та соціальних спільнот, управлінням, правом тощо. Інтенсивність і характер злочинності визначаються суперечностями взаємодії соціальних процесів і явищ криміногенного, антикриміногенного та мішаного характеру.

Це означає, що між усіма ознаками злочинності існує діалектична єдність. Це кількісно-якісна єдність її стану, структури, динаміки, характеру, географії, це взаємозв'язок соціального та правового явища, історично-мінливого і перехідного характеру. Тому зміна одного аспекту злочинності завжди веде до зміни іншого.

7. Злочинність - це не механічна сукупність, а цілісна сукупність, система злочинів. Вона має визначені системні властивості, тобто стійкі взаємозалежності злочинів усередині цілісності та з іншими зовнішніми соціальними явищами. Крім цього, її елементи - окремі злочини та їх групи (підсистеми) - перебувають у визначених статистично вимірюваних взаємозалежностях і взаємодіях.

8. Злочинності притаманна ознака самодетермінувального явища, тобто самовідтворення, що характерне для злочинності неповнолітніх, рецидивістів та ін.

9. Злочинність складається з конкретних злочинів, вчинених на певній території у відповідний період часу.

10. Злочинності притаманна іррегулярність. Іррегулярність стосовно злочинів проявляється в тому, що індивідуальні акти поведінки (крім співучасті), належні до масової сукупності, здійснюються незалежно один від одного. Неможливо сказати заздалегідь, ким безпосередньо, коли та як буде вчинено злочин. Ця незалежність окремих актів поведінки, їх іррегулярність і надає правопорушенням загалом статистичного характеру.

11. Злочинність має масовий характер. Стосовно злочинності це означає, що вона проявляється не в окремих злочинах, а в постійно наявній (тій, що зростає чи зменшується) сукупності дій.

12. Злочинність характеризується стійкістю. Стійкість злочинності означає, що не можна чекати різких змін у її структурі за рівні короткі проміжки часу (місяць, квартал, рік). Такі порівняно масові явища не можуть змінюватися дуже швидко. Різкі коливання деяких показників швидше свідчать про недоліки обліку, ніж про реальні зміни в стані певного явища.[2]

Отже, вивчаючи рівень і динаміку злочинності, можна спостерігати різні стійкі розподіли її видів, закономірностей місця та часу вчинення злочинів, характерні особливості особи злочинця тощо. Розглянемо саме соціальні фактори, які впливають на розвиток злочинності(Таблиця 1).

Таблиця 1.(Соціальні фактори, що впливають на розвиток злочинності.)

Суспільно соціальні сфери життєдіяльності людини	Соціальні фактори
У сфері економіки	- невідповідність між виробництвом і споживанням; - протиріччя у видах і формах праці; - відмінності у вигляді матеріального забезпечення.
У політичній сфері	- протиріччя в організації влади і управління; - протиріччя пов'язані з рівнем демократії; - протиріччя в забезпеченні законності.
В ідеологічній сфері	- суперечності суспільної свідомості, моралі, моральності; - протиріччя в умовах освіти; - релігійні протиріччя.
У сфері соціальних відносин	- проблеми сімейно побутового характеру; - протиріччя в положенні молоді; - національно-етнічні протиріччя; - протиріччя в рівні життя в різних населених пунктах.

Підстави, за якими ті чи інші фактори можуть бути віднесені до тієї сфери суспільного середовища можна розглянути, на наведеній нижче класифікації складеної професором В.Д. Малкова [3].

До економічних чинників злочинності відносяться такі явища, як: - загальна економічна криза; - об'єктивне протиріччя між економічними потребами населення і можливостями суспільства в їх задоволенні; існуючі в країні безробіття, інфляція; поляризація населення за рівнем доходів; - невідповідність рівня життя значної частини населення рівнем забезпечення фізіологічної виживання; - наявність і поширення "тіньової економіки"; більш високий рівень прибутковості злочинної економічної діяльності порівняно з рівнем прибутковості легальної економічної діяльності; недостатня інтегрованість національної економіки в світову і т.п.

Важливе криміногенної значення мають і політичні чинники сучасного суспільства. До їх числа можна віднести: - нестабільність політичного режиму та кримінальної політики; - корумпованість представників державної влади; - неправомірне лобіювання інтересів окремих соціальних груп в структурі державної влади; - відчуження більшої частини населення від управління державними справами і від контролю за системою боротьби зі злочинністю; геополітичну нестійкість держави і т.п.

В ідеологічній, духовній сфері життя суспільства: - втрата значною частиною населення загальновизнаних людських ідеалів у сфері соціального гуртожитку; - низький рівень солідарності населення з кримінальним законодавством, його правовий нігілізм; втрата довіри до правоохоронних органів; етнічна, релігійна нетерпимість; пияцтво, наркотизм, проституція;

Суперечності розвитку суспільства, поряд з вищевказаними основними сферами своєї життєдіяльності, проявляються і в організації боротьби зі злочинністю, в правовому, технічному її забезпеченні, породжуючи відповідні кримінологічні фактори.

Так, недоліками організаційної діяльності є: - перевантаження системи кримінальної юстиції; неповнота реєстрації та низький рівень розкриття злочинів; - невідповідність системи заходів боротьби зі злочинністю її цілям; протиріччя в компетенції правоохоронних органів; - відсутність системи кримінологічної експертизи законодавства; - низький професійний рівень багатьох співробітників правоохоронних органів; - низький рівень їх матеріально-технічної забезпеченості транспортними засобами, засобами захисту, електронного спостереження за злочинцями і т.п.

До числа правових чинників, що мають криміногенної значення, можна віднести: - аномію (бездіяльність) закону; - нестабільність і невизначеність законодавства; проблеми кримінально-правової оцінки суспільно небезпечних діянь, а також кримінально-процесуального законодавства; дефіцитність офіційного тлумачення цього законодавства; поширеність сфери дії "тіньової юстиції".

Вихідними серед виділених соціальних факторів впливають на злочинність виступають економічні і тісно пов'язані з ними розподільні відносини.

1.2 Кількісно-якісне вимірювання злочинності

Всебічне вивчення та аналіз злочинності передбачають її постійне вимірювання в масштабах усієї країни і в межах окремих регіонів. Така робота має поточний і перспективний характер, що дає можливість міркувати не тільки про існуючу злочинність, її минулий стан, а й є передумовою для її прогнозування.

Первинна, початкова інформація про обсяг і внутрішній зміст злочинності черпається із даних офіційної кримінально-правової статистики і в деяких випадках - із результатів вибіркових досліджень, заснованих на загальних положеннях згаданої науки.

Кількісно-якісне вимірювання злочинності проводиться шляхом виявлення таких основних статистичних показників, як: рівень злочинності, коефіцієнти злочинності, структура злочинності, динаміка злочинності, відомості про латентність злочинності. Розглянемо кожний із названих показників окремо.

Рівень злочинності - це загальна кількість злочинів і осіб, які їх вчинили, за певний проміжок часу в країні або в її окремому регіоні. Цей показник характеризує злочинність із кількісного боку. Він виражається в абсолютних цифрах.

При визначенні рівня злочинності беруться два об'єкти обліку: а саме кількість злочинів і кількість осіб, які вчинили ці злочини. Будь-який з названих об'єктів, узятий окремо, відображає рівень злочинності однобічно, а звідси і неповно, тому що один злочин може бути вчинений і однією людиною, і декількома особами.

Рівень злочинності не можна ототожнювати з рівнем судимості, оскільки до даних про судимості не включаються відомості про осіб, які вчинили злочин, але кримінальні справи про яких припинені на законних підставах до суду або щодо них ухвалено виправдувальний вирок. За межами судимості за звітний період залишаються, природно, нерозкриті кримінальні справи.

Коефіцієнти злочинності являють собою співвідношення кількості злочинів і осіб, які їх вчинили, до чисельності населення країни, або її відповідного регіону з розрахунку на заздалегідь обумовлену кількість населення - на 100 тис. - 1 тис. осіб. Оцінка злочинності у відносних величинах дозволяє порівнювати між собою її рівні в двох чи більше різних регіонах або в одному й тому ж регіоні, але за відносно тривалі відрізки часу.

Розрізняють два види коефіцієнтів злочинності: коефіцієнт інтенсивності злочинності і коефіцієнт злочинної активності населення. Перший дозволяє судити про те, як злочинність впливає на населення країни чи певного регіону. Другий свідчить про його злочинну активність.

Структура злочинності означає відношення окремого виду злочину або групи злочинів до всієї маси злочинності в тому чи іншому регіоні за конкретний період. Вона визначає частку (питому вагу) виділених за певними підставами різних категорій злочинності. Завдяки цьому показнику виявляється будова злочинності, її внутрішній склад. Структура злочинності виражається у відсотках і характеризує її з якісного боку.

Структура злочинності може бути побудована за соціально-демографічними, кримінально-правовими і кримінологічними підставами. Серед соціально-демографічних ознак, які становлять інтерес при вивченні структури злочинності, насамперед, необхідно назвати такі ознаки особи злочинця, як стать, вік, освіта, сімейний стан, рід занять, види населених пунктів, де вони постійно проживають, ступінь пристрасті до спиртного, наркотиків тощо. За їх допомогою видається за можливе встановити питому вагу чоловічої і жіночої злочинності; частку злочинів, учинених особами різних вікових груп (неповнолітніми, особами молодого віку, 30-40-літніми); відсоток злочинів, учинених неодруженими, сімейними; алкоголіками, наркоманами; жителями міст і сільської місцевості та ін.

Кримінально-правові груповані ознаки - це співвідношення злочинів за тяжкістю злочинів, тобто характером злочинності, за об'єктом злочинного посягання, ступенем їх суспільної небезпечності, формами вини і мотивами злочинної діяльності; питома вага групової і рецидивної злочинності; частка найбільш поширених злочинів та ін.

Особливо слід відзначити, що структура злочинності можлива і необхідна за такими кримінологічними груповими ознаками: різні галузі господарської діяльності, де вчинені злочини; характер міжособистісних стосунків між людьми (у сфері службових, сімейних, побутових відносин); домінуюча антисоціальна мотиваційна спрямованість особи злочинців (насильницькі, корисливі злочини); регіони країни, в яких вчинені злочини. За допомогою останньої ознаки визначається так звана «географія» злочинності, тобто її адміністративно-територіальне поширення.

Динаміка злочинності. Цей показник відображає рух злочинності у часі. Досягається це шляхом встановлення відношення рівня і структури злочинності теперішнього часу до її рівнів і структури за попередні періоди. Аналіз динамічних рядів злочинності слід провадити за тривалі проміжки часу. За такого підходу усувається вплив на стан злочинності випадкових обставин.[4]

На динаміку злочинності впливають деякі соціальні обставини, а саме: - зміна соціально-економічних умов життя суспільства; - стан і характер тих соціальних явищ і процесів, які детермінують злочинність; - демографічна ситуація, що склалася в країні (зростання рівня народжуваності або смертності населення, зміна його вікової структури, активізація міграції громадян із інших країн); - зміни кримінального законодавства (криміналізація - введення до КК нових складів злочинів або декриміналізація - скасування складів, що вже є, або часткова зміна їх конструкцій); - стан і заходи ефективності правоохоронної і правозастосовної діяльності (підвищення або зниження активності органів кримінальної юстиції, недосконалість реєстрації злочинів і т. ін.).

«Ціна» злочинності дає уявлення про обсяг і характер прямого і непрямого збитку, який завдає злочинність суспільству. Прямий збиток майнового (матеріального) характеру обчислюється у грошовому виразі. Сюди належать кількість летальних наслідків, настання інвалідності потерпілих, виплати їм за лікарняними листками, додаткові витрати на їх лікування. До непрямого збитку від злочинності належать кошти, що витрачаються державою на боротьбу зі злочинністю, і вартісний вираз її негативних соціальних наслідків (дезорганізація сім'ї, зниження продуктивності праці, додаткове навантаження на інститути соціалізації і ресоціалізації тощо).

1.3 Соціальні фактори, що впливають на зростання злочинності в Україні

Сформована кримінальна ситуація в Україні обумовлена ??впливом безлічі криміногенних факторів, пов'язаних з соціально-демографічної, економічної, соціально-психологічної, культурною та іншими сферами суспільного життя. Механізм впливу цих факторів на злочинність складний і неоднозначний. Разом з тим, їх аналіз необхідний для того, щоб виявити найбільш негативні процеси, активно продукують різні види злочинів.

Кризові явища в економіці позначилися, перш за все, на рівні добробуту населення, основним показником якого є реальні грошові доходи населення. Динаміка таких доходів не відповідає необхідним запитам населення і істотно нижче відповідних показників по Україні.

Негативні явища в економіці зіграли вирішальну роль у виникненні глибоких деформацій соціальної сфери, багато з яких мають виражену криміногенної значення. При відсутності послідовної соціальної орієнтованості реформ відбулося збільшення чисельності безробітних, падіння життєвого рівня населення, різка соціально небезпечна диференціація населення за доходами.

З урахуванням значного коефіцієнта безробіття і більш високого рівня її прихованих форм цей фактор створює величезний резерв для зростання злочинності. Статистичні показники свідчать про те, що в загальній кількості виявлених осіб, які вчинили злочини, частка осіб без постійного джерела доходу склала майже 60% . На цьому тлі особливу тривогу викликає високий рівень і значний ріст частки осіб, які вчинили злочини у стані алкогольного сп'яніння.

Слід вказати на наступні криміногенні і кримінальні впливу несприятливих соціальних факторів на негативну динаміку злочинності:

а) різке погіршення психологічного клімату в сім'ях безробітних, відчуження батьків від обов'язку по вихованню дітей, пошук забуття у пияцтві, стан стресу, розрядкою якого нерідко служать грубі прояви конфліктності, жорстокість (у тому числі щодо власних дітей, які роблять в результаті втечі з дому і в свою чергу переходять на злочинний шлях), і т.д.;

б) вимушений пошук неповнолітніми власних джерел доходу (нерідко не тільки в цілях елементарної фізіологічної виживання, а й змісту батьків), у тому числі пов'язаних з попаданням в напівкримінальну або навколо-середовище.

в) втрата в разі тривалого періоду безробіття професійних навичок і бажання працевлаштуватися, люмпенізація і маргіналізація.

г) девальвація сімейних цінностей, інституту шлюбу як основи нормального життя людей в суспільстві, статева розбещеність, проституція;

Злочинність паразитує на низькій ефективності правоохоронної роботи органів внутрішніх справ, процвітаючої корупції, прогалини в законодавстві, економічної нестабільності, незадовільне виконання посадовими особами покладених на них обов'язків, зокрема вище ми розглядали приклад порушення посадових обов'язків дільничними уповноваженими з реєстраційної діяльності заяв про злочини.

Найбільш складне становище в Україні спостерігається зі злочинами, вчиненими в стані алкогольного сп'яніння (від числа розслідуваних злочинів). (Таблиця 2)

Особами в стані алкогольного сп'яніння у 2010 році було скоєно 40,6 тис. злочинів, у числі яких 44,5% - тяжкі та особливо тяжкі. Найбільша питома вага припадає на крадіжки - 42,4% (17,2 тис. злочинів), грабежі - 10,5% (4,2 тис. злочинів) та хуліганства - 8,1% (3,3 тис. злочинів).

Таблиця 2 Кількість зареєстрованих злочинів за окремими видами, скоєних особами в стані алкогольного сп'яніння 2000-2010 рр

Зростання питомої ваги злочинів, скоєних у стані алкогольного сп'яніння, багато в чому обумовлений її поповненням із середовища неповнолітніх. Так, питома вага підлітків, які вчинили злочини у стані алкогольного сп'яніння, за аналізований період збільшився майже в 3 рази.

1.4 Соціальні фактори причин формування протиправної поведінки у підлітків в Україні

Переходячи з однієї вікової сходинки на іншу, людина постійно взаємодіє з соціальним середовищем, набуває і накопичує життєвий досвід. Кожен віковий етап має характерні особливості - фізіологічні, психологічні і, що найголовніше, соціальні. Це положення повною мірою можна застосувати і до особистості злочинця. Між його віковими особливостями, як біологічними, так і соціальними, з одного боку, і характером, видом скоєного ним злочину - з іншого, існує об'єктивна зв'язок.

Для неповнолітніх злочинців, у порівнянні з дорослими, більш характерно вчинення злочинів групами. Крім того, предметами посягань неповнолітніх найчастіше є радіо-, теле-, відеоапаратура, продукти харчування, спиртні напої, тютюнові вироби. Характер предметів посягання значною мірою відображає смаки і пристрасті малолітніх злочинців, викрадені речі більше розраховані на власні потреби, ніж на продаж з метою збагачення (на жаль це не можливо підтвердити статистичними цифрами, наявна кримінальна статистика за даними злочинів не містить точних відомостей про вартість предметів злочинних посягань до того ж їх вартість носить умовний характер, так як саме поняття вартості як економічної категорії має в собі різні значення: «вартість продажна», «вартість ринкова», «фактурна вартість», «митна вартість» і т.п.).

Не менш значущою особливістю крадіжок, скоєних неповнолітніми, є виражена інтенсивність злочинів. Іноді неповнолітні скоюють один злочин за іншим з проміжком менше місяця [6]. Крім того, більшість неповнолітніх здійснюють квартирні крадіжки в безпосередній близькості від місця проживання, зазвичай там, де вони навчалися, працювали або проводили дозвілля.

Ступінь прагнення до володіння бажаними речами і предметами у підлітка вище, ніж у дорослої людини. Злочинне поведінка (вчинення корисливих злочинів) формується на тлі незміцнілого або спотвореного свідомості, невеликого життєвого досвіду, легковажного ставлення до вчинків та їх наслідків, існуючої думки про безкарність.

Г.Г. Бочкарьова, В.І. Кузнецова [7] характеризують підлітків, які вчиняють крадіжки, як людей зі слабкими вищими моральними мотивами і надмірним розвитком примітивних потреб. Перевага останніх часто обумовлений впливом однолітків або дорослих осіб, а у підлітків велика потреба в спілкуванні і наслідуванні.

Найактивнішою групою при вчиненні злочинів є особи у віці 18 - 30 років. Саме на цю групу припадає майже 60% всіх скоєних крадіжок. Злочинність осіб молодіжного віку має свою соціальну природу і обумовлена цілим рядом комплексно діючих явищ і процесів матеріального і духовного характеру. Ці особливості і визначають мотивацію і характер злочинної діяльності, в основі якої лежать гіпертрофовані запити на спосіб життя, не відповідний можливостям, що надає на злодія деморалізуючий вплив, формує його як особистість із стійкою антигромадською спрямованістю і сформованими кримінальними навичками.

Неповнолітніми у віці 14 - 17 років відбувається в середньому по Росії 18 - 20% всіх крадіжок. [8]

У формуванні і реалізації мотивів злочинів значну роль відіграють особливості психології неповнолітніх та осіб молодого віку. Але їх вплив здійснюється в сукупності з впливом середовища, умов життя і виховання.

Підлітки і молодь в порівнянні з дорослими, як правило, мають менш розвиненою волею, підвищеною сприйнятливістю до негативних впливів, імпульсивністю, сугестивністю, великим конформізмом в поведінці по відношенню до «своєї» групи, вони легше піддаються шкідливому впливу з боку антигромадських елементів, у тому числі у формі «зараження», наслідування, підбурювання, залучення і т.д. Поведінка людини в молоді роки більш часто відрізняється неврівноваженістю характеру та темпераменту. Характерні для психології підлітків та молоді хворобливе самолюбство, легка вразливість, емоційна надмірність, нестійкість оцінок, юнацький максималізм. У молодих людей мало стримуючих начал і звичок, що створюються і зміцнюються життєвим досвідом, і в силу цього недостатньо розвинена система навичок соціального гальмування.

В умовах складних і суперечливих процесів соціалізації підлітки і молодь нерідко стикаються з конфліктними ситуаціями, при відсутності навичок, які сприяють їх вирішенню. Характерно для осіб цього віку вчинення зухвалих злочинів, нерідко з хуліганських спонукань.

Загальновідомо, що кримінологи безпосередньо не пов'язують рівень освіти з вчиненням злочину. Освіта, будучи одним з інструментів накопичення соціального досвіду, «є лише частиною, хоча й значною, тих умов, які прямо або побічно визначають весь процес формування особистості» [9]. Разом з тим в кримінологічної літературі і в дослідженнях особистості окремих категорій засуджених майже одностайно відзначається, що рівень освіти осіб, що скоюють злочини, нижче, ніж у громадян цього віку з соціально схвалюваним поведінкою. [10] Відзначається також, що рівень освіти осіб, які вчиняють насильницькі , корисливі злочини, трохи нижче рівня освіти інших категорій злочинців. [11]

Освіта має нерозривний зв'язок з інтелектом, вольовими якостями особистості. Більш високому рівню освіти, по-видимому, повинна відповідати і більш тверда воля. У масі спостережень це положення проявляє себе як аксіома. Відомо, однак, що відносно високий інтелект може мати антигромадську спрямованість, а тверда воля може виявитися і злочинною. Тому не дивно, що більш освічений («інтелектуальний») злочинець здійснює часом більш небезпечні злочини.

Таблиця 3. Кількість виявлених неповнолітніх, які вчинили злочин, за видами злочинів за 2000-2010 рр

Розділ 2. Економетричний аналіз впливу соціальних факторів на рівень злочинності в Україні

2.1 Економетричний аналіз впливу соціального фактору «наркоманія» на зростання злочинності

Надамо економетричний аналіз впливу одного із соціальних факторів на рівень злочинності. Я вибрала такий фактор, як «наркоманія». Адже в наш проблема наркоманії, нажаль, є дуже болючою і поки що невиправною.

Органами внутрішніх справ у 2010р. зареєстровано 56,9 тис. злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, з яких 54,1% припадає на злочини, пов'язані із незаконним виробництвом, виготовленням, придбанням, зберіганням, перевезенням чи пересиланням наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів без мети збуту.

Органами внутрішніх справ у 2010р. з незаконного обігу вилучено: 1,1 тонни прекурсорів, 11,1 тонни наркотичних засобів, 24,4 кг психотропних речовин.

Із загального числа злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, 15,7% злочинів скоєні безпосередньо наркоманами. Найбільша питома вага серед злочинів, скоєних наркоманами, припадає на крадіжки у відношенні приватної власності - 15,7%, що складає 1,4 тис. злочинів, у числі яких 20,2% складали квартирні крадіжки.

Протягом 2010р. виявлено 37,5 тис. осіб, підозрюваних у скоєнні злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, з яких: 30,8% - особи, які раніше вже скоювали злочини, 14,2% - жінки, 1,8% - неповнолітні; 68,9% осіб на момент здійснення злочину не працювали і не навчались; питома вага молоді (особи у віці 18-28 років) складає 39,7% у загальній кількості осіб, підозрюваних у скоєнні злочинів.

На кінець 2010р. в органах внутрішніх справ знаходилось на обліку 152,9 тис. таких осіб (на 7,2% менше, ніж у 2009р.), з яких 85 тис. осіб (55,6%) - з діагнозом «наркоманія». У загальній кількості осіб, які знаходились на обліку, неповнолітні складали 1%, жінки - 16,6%, особи, які раніше вже скоювали злочини, - 44,9%, з числа яких 76,4% осіб притягувались до кримінальної відповідальності саме за злочини, пов'язані з наркотиками; питома вага осіб, які на момент постановки на облік не працювали і не навчались, складала 68,3% (104,4 тис.)[12].(Таблиця 4)

Таблиця 4 (Кількість осіб, які допускали немедичне застосування наркотиків та психотропних речовин)

Економетричний аналіз фактору «наркоманія» з «злочинністю».

Для порівняння я взяла дані по рокам по «Кількості злочинів, скоєних наркоманами» і «Загальну кількість наркоманів.

Таблица 5

Рік	К-ть
2001	14490	0
2002	18295	0
2003	16693	0
2004	15932	0
2005	15212	0
2006	14096	0
2007	12856	0
2008	11776	0
2009	10569	0
2010	11288	0
2001	119000	1
2002	122000	1
2003	125000	1
2004	137000	1
2005	149000	1
2006	151000	1
2007	166000	1
2008	173000	1
2009	184000	1
2010	198000	1

0	К-ть злочинів скоєних наркоманами
1	загальна к-ть наркоманів

Середнє значення - 83260,35

Таблица 6 К-ть злочинів скоєних наркоманами

y	li	li2
138279,3	-123789	15323790794
138279,3	-119984	14396232246
138279,3	-121586	14783228348
138279,3	-122347	14968861817
138279,3	-123067	15145560329
138279,3	-124183	15421491999
138279,3	-125423	15731004183
138279,3	-126503	16003084911
138279,3	-127710	16309920726
138279,3	-126991	16126790276

Таблица 7 Загальна к-ть наркоманів

152400	-33400	1115560000
152400	-30400	924160000
152400	-27400	750760000
152400	-15400	237160000
152400	-3400	11560000
152400	-1400	1960000
152400	13600	184960000
152400	20600	424360000
152400	31600	998560000
152400	45600	2079360000

Y=a0+a1*x1

Таблица 8

Линейн	138279,3	14120,7
	8682,540648	6139,48337
R2	0,933736247	19414,75111
Fрозрах	253,6417228	18
	95605824042	6784786090

Таблица 9

m	1
n	50
n-m-1	48
S2	3352882617
S	57904,08118
S/Yс*100%
69,55%
R2	0,933736247

Коефіцієнт детермінації дорівнює 0,933736247, а отже зв'язок між соціологічним фактором як наркоманія і з злочинністю існує і дорівнює 93,37%, що є значним показником, так як це означає, що велика частина наркоманів є злочинцями, і відповідно багато злочинців-наркомани.

Розрахункове значення більше за табличне, отже модель можна вважати адекватною даним спостереження

Таблица 10

Fрозрах	2,536,417,228
Fcтат	4,042651985

Рис. 1 Динаміка співвідношення рівня наркоманії і злочинності наркоманів.

злочинність поведінка наркоманія підліток

Висновки

В роботі розглянуті основні чинники, що впливають на розвиток злочинності, підбиваючи підсумок - зазначимо, що особливості стану злочинності та фактори, що впливають на неї, свідчать про необхідність прийняття органами внутрішніх справ, державними органами влади України істотних заходів з метою зниження рівня суспільної небезпеки склалася кримінальної ситуації, підвищення ефективності їх діяльності у всіх структурах управління.

Серед різноманітних негативних факторів, які вразили в останні роки всі сфери нашого життя, головними є: руйнівна інфляція і глибокий спад суспільного виробництва; падіння виробничої активності; девальвація ціннісних орієнтирів правомірної поведінки; зниження рівня доходів і витрат.

У політичній сфері - подальше віддалення правлячої еліти від народу, недовіра народу влади.

Особливо варто виділити, то що останнім часом відзначаються зниження доходів основної частини населення і одночасно концентрація значних матеріальних засобів у порівняно невеликої групи людей. Це ще більше загострює криміногенну ситуацію як в окремих регіонах, так і в цілому по країні..

Результатом цих протиріч служать розпад сімей, загострення міграційних процесів, криза фізичного і психологічного здоров'я, висока питома вага розумово нерозвиненого і психічно хворого населення, поширення алкоголізму, наркоманії, токсикоманії та т.п.

У пізнанні криміногенних сторін життєдіяльності не можна не враховувати побутову сферу. Криміногенні наслідки побуту слід розглядати в тісному взаємозв'язку із загальними соціально-економічними, матеріальними та духовними умовами життя. Особливо наочно це підтверджується проявами сучасної дійсності, коли побут значних верств населення перебуває в прямому протиріччі з їх прагненнями і очікуваннями. Найбільш уразливими в криміногенному плані виявилися матеріальні умови побуту (їжа, одяг, житло, засоби пересування і т.д.), а також цінності, що дають матеріальну базу для задоволення духовних потреб.

Проблема рівня та умов життя особливо гостро стоїть у даний час, коли відзначаються труднощі в економіці, загострення національних відносин і погіршення соціально-психологічної атмосфери в суспільстві.

Злочинність, змінюючись з часом якісно і кількісно в ту чи іншу сторону, не тільки змінює свою природу, а й відтворює нові криміногенні чинники.

Це передбачає розробку комплексних програм посилення боротьби зі злочинністю за участю широкого кола державних органів, громадських організацій і громадян для створення ефективного механізму протидії злочинним проявам.

Варто відзначити, що попередження, як і боротьба зі злочинністю в цілому, може бути ефективним тільки тоді, коли воно будується на основі змісту всієї сукупності причин злочинної поведінки і направлено на їх усунення.

Безпосередньою причиною будь-якого суспільно небезпечної поведінки є кримінальна мотивація як результат взаємодії особистості і соціального середовища, як суб'єктивне відображення об'єктивних умов життя і діяльності злочинця.

Размещено на Allbest.ru

...