Праворозуміння та його значення для юридичної практики
Праворозуміння як категорія юридичної науки, його юридичний та легістський різновиди. Характеристика сучасних концепцій праворозуміння. Теорія природного права. Позитивістська, соціологічна, психологічна теорії. Прихильники історичної школи права в Росії.
| Рубрика | Государство и право |
| Вид | курсовая работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 26.11.2014 |
| Размер файла | 76,0 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Для нього ідея існування правових норм, які якимось містичним чином обов'язкові для усіх, є нічим іншим, як простою фантазією, створеною в розумах людей марновірствами, забобонами й магічними минулими віруваннями. Позитивне право в певному змісті - усього лише слова, викладені на папері, але не тільки, тому що в дійсності саме вони служать для того, щоб у певних ситуаціях викликати в людей усілякі думки, асоціації, міркування про приклади поводження, які й можуть впливати на їхні реальні вчинки. Право насправді - не більш ніж форма психології, оскільки воно є реальним вираженням символів у силу того, що людський мозок щоразу особливим чином реагує на певні види соціальних імпульсів. У результаті дії внутрішнього психологічного механізму людини в поєднанні з певним видом умовного рефлексу, що навчає, придбаного в силу утворення виробляється певна модель поводження.
До сильних сторін психологічних теорій праворозуміння слід віднести те, що вони:
розглядають психологічні процеси як такі, що впливають на правову дійсність. Цей вплив важко заперечувати;
вказують на те, що законодавець не може діяти, а право реалізація не може здійснюватись, без урахування психологічних аспектів (як індивідуального, так і колективного характеру). Тобто в правовому регулюванні слід враховувати індивідуальну та колективну (перш за все стратну) правосвідомості;
визнають існування різниці між правом та законодавством;
розглядають особу не тільки, як об'єкт застосування права, а й як носія права;
підкреслюють необхідність дослідження індивідуально-особистісних механізмів мотивації соціальних суб'єктів та розуміння їх поведінки тощо [17, с.122].
До слабких сторін психологічного підходу до права можна віднести те, що;
право практично відірвано від держави, а відповідно фактично забезпечується можливостями самого суб'єкта його носія. Позитивне право при цьому не є правом;
право не має характеру нормативності та взагалі не формальне;
відсутні чіткі критерії правомірного і неправомірного, законного і незаконного;
право набуває суб'єктивного змісту;
суб'єкти правовідносин втрачають уявлення про можливі моделі поведінки своїх суспільних контрагентів;
існує реальна загроза зловживання правом з боку суддів та адміністраторів тощо.
Закінчуючи розгляд психологічного підходу до праворозуміння, хотілося б відзначити, що окремі вчені-правники можуть бути водночас віднесені як до прихильників психологічного, так і до соціологічного праворозуміння (приміром К. Олівекрон, Д. Франк та ін.). Це зумовлено тим, що в соціологічному підході величезна увага приділяється інтуїції, правосвідомості судді, адміністратора. Так, Д. Франк вважав, що "суддя вирішує справу не на основі норм або яких-небудь інших логічних доводів. А на підставі інтуїції, емоційних спонукань, почуттів, симпатій й антипатій, різних біологічних імпульсів, забобонів й упереджень, настрою й інших ірраціональних підсвідомих факторів, т. зв. "глибинної психології". Посилання на норму - це данина міфологічним переживанням про право як стабільній нормативній системі, і робиться вона вже після того, як рішення фактично дозріло у свідомості судді".
3.5 Історична школа права
Ще однією концепцією вузького розуміння права є історична школа права. Ця течія виникла в першій чверті XIX ст. і майже повністю витіснила пануючу на той час природну школу. Відомими представниками цієї школи права були німецькі юристи Г. Гуго, К. Савін'ї, Г. Пухта. Були прихильники історичної школи права і в Російський імперії, взагалі ця школа мала значний вплив на вітчизняну юридичну науку.
праворозуміння природне право позитивістська
У межах історичної школи критикувалась та не визнавалась думка природно-правової течії про те, що існують загальне для усіх народів право, яке корениться в людському розумі, і запропонували нове бачення права. Відповідно до історичної школи права, немає єдиного, загальнолюдського права. У кожного народу є своє, властиве тільки йому право, як і своя мова. Представники цього погляду стверджували, що право є результатом історичного процесу. Але К. Савін'ї, і, зокрема Г. Пухта, в історичному процесі вбачали незакономірно зумовлені зміни суспільних відносин, а "саморозвиток народного духу". Відповідно суспільне життя кожного народу визначається особливим народним духом, який притаманний цьому народу. Право кожного народу, як прояв цього народного духу, створюється поступово і самостійно, як і мова кожного народу [20, с. 208].
Розвиток права історична школа розглядає як мирний, спокійний процес, без стрибків, проривів і боротьби. її представники заперечували проти всяких суттєвих змін діючого права під приводом, що законодавче втручання в розвиток права суперечить народному духу, який встановлює потрібні правові форми. Вони вважають, що звичаї і давні закони існують, витікаючи з народного духу. Тому вони і є найкращою формою права.
Думка про те, що вирішальна роль в утворенні права належить регулюванню зверху, оголошувалося "юридичним марнотратством". Акти законодавчої влади доповнюють діюче право, але "створити" його цілком вони не можуть. Законодавство безсиле боротися зі злом, що зустрічається в житті.
Із цих позицій історична школа права відстоювала право, яке діяло в Німеччині і закріплювало застарілі феодально-кріпосницькі інститути, різко виступала проти будь-яких змін і нових віянь, зокрема проти пропозицій щодо створення загально-німецького цивільного кодексу. Призначення юридичних інститутів - служити опорою зовнішнього порядку, яким би цей порядок не був.
Історична школа права зробила значний вплив на наступний розвиток правової думки, особливо па психологічну й соціологічну теорії.
До слабких сторін історичної школи права можна віднести:
фактичне ігнорування змістовної сторони права;
існуюче правове регулювання (у цьому випадку слід читати: правові звичаї) завжди в більшому або меншому ступені не відповідає реально існуючим у суспільстві відносинам. Нормативне регулювання, як правило, при такому підході буде відставати від потреб існуючих й/або необхідних суспільних відносин;
затушовується політико-ідеологічний аспект у правовому регулюванні;
ігнорується самостійне значення суб'єктивного права тощо [18, с.103].
А до її сильних сторін:
історична школа права звернула увагу на необхідність вивчення історії права, дослідження пам'яток права;
чітко зрозумілий механізм захисту й реалізації права, що дає підставу говорити про забезпечений характер права;
право (як правовий звичай) може розглядатись, як засіб протидії режиму сваволі й беззаконня з боку окремих представників держави, а іноді й держави в цілому;
право забезпечує стабільний порядок у суспільстві, а суб'єкти правовідносин одержують чітку модель бажаного з погляду права (у цьому випадку слід читати: "народного духу" і правового звичаю) поводження;
чітко окреслено коло прав й обов'язків учасників правовідносин тощо [18, с.103].
Висновки
На основі всього вищевикладеного можна стверджувати, що:
праворозуміння - це погляди та оцінки соціальних суб'єктів стосовно права, його соціальної сутності, призначення, цінності та форм його прояву, які визначають поведінку (пасивну чи активну) цих суб'єктів у суспільних відносинах;
конкретні форми праворозуміння безпосередньо впливають (точніше визначають) на юридичну практику суб'єктів-носіїв відповідних форм праворозуміння, державно-правову дійсність;
праворозуміння з одного боку є результатом впливу певних соціальних, політичних, юридичних тощо доктрин та процесів, а з другого, воно саме впливає на ці доктрини та процеси.
Кожен підхід до праворозуміння має свої сильні й слабкі сторони. Домінування того або іншого праворозуміння в суспільному середовищі й науці залежить від тих конкретних завдань, які стоять і вирішуються юридичною наукою та практикою на певному етапі розвитку суспільства.
У сучасній пострадянській юридичній науці наявний певний плюралізм праворозуміння, що своїм коріннями йде в історію розвитку СРСР і радянської науки, а також світової юридичної науки. Вплив радянського періоду на сучасний стан вітчизняної юридичної науки й практики є визначальним;
Існують реальні складності формування універсального підходу до праворозуміння, що зумовлено, крім іншого, але не виключно, з тим на сприйняття та/чи аналіз якої саме правової системи, якої державно-правової дійсності спирається те чи інше праворозуміння.
Однією з найбільш поширених теорій права в правовій науці є теорія (школа) природного права, яка бере свій початок ще з стародавніх часів, хоча і нині вона має своїх прибічників серед юристів та філософів.
Суть даної теорії права полягає в тому, то існує дві системи норм: норми позитивною права і норми прана природного. Право позитивне - це те, яке виражене в законодавстві і звичаях прийнятих держаною і які підтримуються державним авторитетом. Тоді як природне право - норми, які витікають з людського розуму або надані людині Богом. Позитивне право змінне, що зумовлено різними причинами - законодавця, історичними подіями і т.д. Природне право, навпаки, вічне і незмінне, як не аміні божі приписи і/або людська природа. При цьому природне право вище за позитивне, воно стоїть над ним.
Теорія юридичного позитивізму - одна із найпоширеніших теорій юридичної науки другої половини XIX - початку XX ст. Представниками цієї школи є: А. Меркель, Д. Остін, К. Бергб, Г. Шершеневич та ін.
Основою юридичного позитивізму слугували окремі тези філософського позитивізму, зокрема, це стосується відмови від визнання категорії "сутність", оголошення неможливості її пізнання, і обмеження пізнавальної здатності науки лише встановленням послідовності і черговості явищ на основі емпіричного методу. Хоча слід окремо зауважити, що не безспірну, але досить цікаву думку з цього приводу виказує Г. Дж. Бермам, який вважає, що "Лютеранські реформісти були в якомусь сенсі макіавеллістами: вони скептично відносились до здатності людини створити такий людський закон, котрий відображав би закон вічний. Цей лютеранський скептицизм дозволив виникнути теорії права - юридичному позитивізму, котрий приймав закон держави, як морально нейтральний засіб, проте як ціль знаряддя для вираження волі суверена та забезпечення покірності їй".
Досить поширеним напрямом у праворозумінні є соціологічна школа права. Як певна наукова система ця школа склалася у кінці XIX - першій третині XX ст. в Європі, а потім отримала розвиток у США. Представники цієї течії, пронизаної філософією прагматизму, охоплюють поняттям "право" адміністративні акти, судові рішення і вироки, звичаї, правосвідомість суддів і інших посадових осіб, правовідносини, а також юридичні норми, при цьому їх значення серед названих правових засобів впливу на поведінку людей всіляко принижується.
Список використаної літератури
Актуальні проблеми теорії держави та права. Частина І. Актуальні проблеми теорії держави: Навчальний посібник / С.М. Тимченко, С.К. Бостан, С.М. Легуша, Н.М. Пархоменко, Т.О. Пікуля, Н.В. Пронюк. - К.: КНТ, 2008. - 288 с.
Алексеев С.С. Право: азбука-теория-философия. Опыт комплексного исследования. - М.: "Статут", 2000.
Алексеев С.С. Философия права. - М., 1998. - С.25.
Бачинин В.А., Чефранов В.А. История философии права: Курс лекций. - Харьков, 1998.
Білозьоров Є.В., Гіда Є.О., Завальний А.М., Осауленко А.О., Пікуля Т.О. Актуальні проблеми теорії держави та права: Навч. посіб. - К.: Ліпкан О.С., 2010. - С.111-115.
Головистикова А.И., Дмитриев Ю.А. Проблемы теории государства и права: Учебник. - М.: Изд-во Эксмо, 2005. - С.337-340.
Демиденко Г.Г. Історія вчень про право і державу: Підруч. для студ. юрид. вищих навч. закл. - Х.: Консум, 2004. - С.308-316.
Загальна теорія держави і права: [Підручник для студентів юридичних вищих навчальних закладів] / М.В. Цвік, О.В. Петришин, Л.В. Авраменко та ін.; За ред. М.В. Цвіка, О.В. Петришина. - Харків: Право, 2009. - 584 с.
Кельман М.С., Мурашин О.Г. Загальна теорія держави і права: Підручник. - К.: Кондор, 2006. - С.124-130.
Лейст О.Э. Три концепции права // Сов. гос. и право. - 1991, № 12.
Мальцев Г.В. Понимание права: подходы и проблемы. - М.: Прометей, 1999.
Марченко М.Н. Политические теории и политическая практика. - М., 1992.
Марченко М.Н. Проблемы теории государства и права: учеб. - М.: ТК Велби, Изд-во Проспект, 2008. - С.384-387.
Марчук В.М. Нариси з теорії держави та права / В.М. Марчук, Л.В. Ніколаєва. - К.: Істина, 2004. - С.171-180.
Марчук В.П. Соціологічні теорії права в Німеччині: теорія і сучасність. - Чернівці: ЧДУ, 1998 - С.105-113.
Матвеева Л.Г. Крестовская Н.М. Теория государства и права: элементарный курс. - Х.: Одиссей, 2007. - 384 с.
Машков А. Проблеми теорії держави і права. Основи: курс лекцій. - К.: Четверта хвиля, 2008. - С.109-122.
Машков А. Проблеми теорії держави і права: співвідношення та межі: [курс лекцій] / А. Машков. - К.: [К.І. С], 2011. - С.81-104.
Нерсесянц В.С. История политических и правовых учений: Учебник для вузов. - М, 1996. С.91-96.
Орач Є.М. Історія політичних і правових вчень: Навчальний посібник. - К.: Атіка, 2005. - С. 208-219.
Осауленко О.І. Загальна теорія держави і права / О.І. Осауленко. - К.: Істина, 2007. - С.118-130.
Поляков А.В. Общая теория права: проблемы интерпретации в контексте коммуникативного похода / А.В. Поляков. - СПб.: Изд-во Санкт-Петербургского гос. ун-та, 2004. - 864 с.
Проблемы общей теории права и государства: Учебник для вузов / Под общ. ред. академика РАН, д. ю. н., проф.В.С. Нерсесянца. - М.: Норма, 2006. - 832 с.
Рабінович П.М. Основи загальної теорії права і держави / П.М. Рабінович. - К.: Атіка, 2001. - С.86-91.
Скакун О.Ф. Теорія держави і права: Підручник. - Харків: Консум, 2009. - С.117-130.
Теорія держави і права: підручник / [за ред. В.О. Котюка]. - К.: Юрінком Інтер, 2005. - 568 с.
Теорія держави і права: Академічний курс: Підручник / За ред. О.В. Зайчука, Н.М. Онищенко. - К: Юрінком Інтер, 2006. - С.486-491.
Теорія держави і права: Навчальний посібник / За ред.В. В. Копєйчикова. - К., 1995. С.80-94.
Харт Х. Л.А. Концепція права. - К., 1998.
Щерба С.П., Тофтул М.Г. Філософія. - К., 2007. - 352 с.
Юридична енциклопедія: В 6 т. / Редкол.: Ю.С. Шемшученко (відп. ред. ) та ін. - К.: "Укр. енцикл.", 2004. - Т.6: Т - Я. - 768 c.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Концепції походження, сутності та призначення права. Підходи до теорії праворозуміння: ідеологічний (аксіологічний), або природно-правовий, нормативний (позитивістський) та соціологічний. Специфічні ознаки суспільного права, його загальнообов'язковість.
реферат [24,1 K], добавлен 10.10.2010Аналіз позитивних і негативних рис існуючих підходів до розуміння права: природної, історичної, психологічної концепцій та позитивізму; нормативістської, матеріалістичної та соціологічної теорій. Викладання поняття права с точки зору кожної з них.
презентация [75,3 K], добавлен 24.04.2016Загальне поняття та функції науки теорії держави і права. Проблеми теорії держави і права як науки та навчальної дисципліни, її місце і роль в політичній та правовій системах сучасного суспільства. Методологія юридичної науки та її ключові складові.
курсовая работа [37,8 K], добавлен 29.04.2014Дослідження переваг позитивного і природно-правового праворозуміння. Закріплення організаторської процедури здійснення адміністративної юрисдикції органами управління освітньою діяльністю. Аналіз встановлення юридичних та інших гарантій її виконання.
статья [21,7 K], добавлен 11.09.2017Сутність і специфіка предмета теорії держави та права, її завдання та історія формування. Характеристика загальнофілософських і приватнонаукових методів дослідження державно-правових явищ. Функції юридичної науки: пізнавальна, евристична, ідеологічна.
курсовая работа [39,0 K], добавлен 10.12.2013Основні теорії щодо суті юридичної особи: фікції, заперечення та реальності. Майнові права інтелектуальної власності на комерційне найменування. Поняття та складові елементи цивільної правосуб'єктності, правоздатності та дієздатності юридичної особи.
курсовая работа [427,1 K], добавлен 31.01.2014Поняття юридичної відповідальності. Принципи юридичної відповідальності. Види юридичної відповідальності. Підстави юридичної відповідальності. Процеси реалізації юридичної відповідальності суворо регламентуються законом.
курсовая работа [36,1 K], добавлен 08.06.2003Особливості розвитку радянської юридичної теорії і практики. Передумови становлення і формування господарського права у другій половині ХХ століття, його основне джерело та специфіка. Систематизація та суть господарського радянського законодавства.
реферат [23,2 K], добавлен 07.02.2010Основні системоутворюючі елементи юридичної науки. Методи і прийоми формування правових понять і категорій. Наукові правові абстракції як результат пізнавальної діяльності. Роль та важливе методологічне значення абстракцій у сучасному правознавстві.
реферат [28,6 K], добавлен 03.12.2014Поняття і ознаки юридичної особи. Способи його створення. Процедура визнання юридичної особи банкрутом. Поняття та сутність припинення юридичних осіб. Банкрутство як підстава ліквідації. Реорганізація юридичних осіб. Їх ліквідація при визнанні банкрутом.
курсовая работа [51,8 K], добавлен 18.04.2010Рання історія юридичної психології: використання психології в розслідуванні злочинів, питання оцінки показань свідків. Оформлення юридичної психології як науки. Соціологізація кримінологічного знання в ХХ ст., поява психологічних теорій злочинності.
реферат [33,3 K], добавлен 26.04.2016Поняття й риси тлумачення права як вид юридичної діяльності, методики: динамічна, суб’єктивна й об'єктивна, наукове обгрунтування. Особливості видів інтерпретації права, їх характеристика та значення, специфіка застосування в практичній діяльності.
курсовая работа [51,2 K], добавлен 07.06.2014Характеристика, поняття, ознаки норм права як різновид соціальних норм. Поняття тлумачення правової норми і його необхідність як процесу. Загальна характеристика, сутність і значення тлумачення норм права. Тлумачення норм права, як юридична діяльність.
курсовая работа [59,7 K], добавлен 31.10.2007Дослідження історії становлення та розвитку юридичної діяльності професії юриста в англо-американській правовій сім’ї. Історичні періоди зародження та розвитку загального права і юридичної професії на території Англії та Сполучених Штатів Америки.
реферат [31,0 K], добавлен 25.04.2011Система соціальних норм, місце та роль права в цій системі. Поняття права, його ознаки, функції, принципи. Поняття системи права як внутрішньої його організації. Характеристика основних галузей права України. Джерела права як зовнішні форми його виразу.
курсовая работа [60,9 K], добавлен 25.11.2010Історичний шлях розвитку науки кримінального права. Злочин та покарання як основні категорії кримінального права. Класична, антропологічна, соціологічна школи кримінального права: основні погляди представників, їх вплив на розвиток науки та законодавства.
реферат [42,7 K], добавлен 29.03.2011Поняття та класифікація органів юридичної особи. Цивільна дієздатність юридичної особи. Комплексне дослідження інституту юридичної особи та аналіз проблем теоретичного та практичного характеру, пов'язаних зі статусом юридичної особи та її дієздатності.
курсовая работа [54,8 K], добавлен 02.01.2014Зародження теорій прав інтелектуальної власності. Еволюція концепцій права у XVIII-XX ст. Теорія вічної промислової власності за Жобардом. Сучасний стан теорії права. Двоїста природа авторського і винахідницького права. Зміст пропієтарної концепції.
контрольная работа [38,8 K], добавлен 28.11.2013Поняття та призначення методології юридичної науки. Поняття методу і методології теорії держави і права. Призначення методології. Проблеми формування методології теорії держави і права. Структура методології. Методологічні принципи.
курсовая работа [26,4 K], добавлен 19.03.2004Природно-правова теорія походження держави й права (теорія природного права) як одна з найпоширеніших правових доктрин. Передумови зародження та характеристика природно-правової школи права, її сутність та основні напрямки, позитивні риси та недоліки.
реферат [41,7 K], добавлен 21.06.2011
