Теорія держави та права

Размещено на http://www.allbest.ru/

1. Поняття суверенітету та його види

Суверенітет є державний народний і національний. Державний- внутрішній і зовнішній. Суверенітет держави - політико юридична власність д-ої влади, яка означає її верховенство і повноту в середині країни незалежність і рівноправність зовні .

2. Поняття, ознаки, функції та сутність держави

Держава- особлива організація суспільства, яка характеризується суверенітетом, який поширюється на певну чітко визначену територію. наявність публічної влади, яка здійснюється в процесі реалізації повноважень державами органами, надає своїм рішенням правової форми та існує за рахунок податків і зборів. Сутність держави - внутрішній зміст найсуттєвіших характерних рис д-ви що виявляється у зовнішніх формах її функціонування. Загальні ознаки держави. Держава - єдина політична організація, яка: 2) має спеціальний апарат управління - систему державних органів, що складаються з особливого розряду осіб, професіоналів з управління;3) має у своєму розпорядженні апарат легального примусу: збройні сили, установи і заклади примусового характеру (армія, поліція, тюремні і виправно-трудові установи);5) має єдину грошову систему;6) має офіційну систему оподаткування і фінансового контролю7) має суверенітет;8) має формальні реквізити - офіційні символи: прапор, герб, гімн. Ф-ї - основні напрямки її діяльності по здійсненню завдань д-ви, що відображають соц.. природні д-ви та її призначення як основного засобу здійснення політичної влади. За соціальним значенням -- на основні та неосновні. Залежно від територіальної спрямованості -- внутрішні та зовнішні.За часом здійснення -- постійні та тимчасові. За сферами суспільного життя -- гуманітарні, економічні та політичні. За принципом розподілу влади -- законодавчі, управлінські(виконавчі), судові.

3. Поняття і характеристика форм держави, їх види і структура

Форма держави--устрій д-ви в якому виявляються основні формальні всі х-ки д-ви і який забезпечує організації організації д-ої влади, а також визначає способи та прийоми реалізації владних повноважень. Форма д-ви-форма правління: республіка(змішана парламентська президентська)монархія(обмежена(парламентарна дуалістична)абсолютна) Форма д-ви-форма державного або територіального устрою: складні(федерація контфедер. історичний тип) прості. Форма д-ви-форма політичного або д-ого режиму: демократичний. Антидемократичний.

4. Механізм і апарат держави: поняття, ознаки, структура

Механізм держави- цілісна ієрархічна система державних органів, що здійснює д-у владу, а також установи та підприємства, за допомогою яких виконується задачі і ф-ї д-ви. Механізм д- ви включає в себе: д установи, підприємства. Апарат д-ви, інші установи-(місця позбавлення волі, армія. Правоохоронні органи, контрольно наглядові. До апарату д-и відносять: законодавчу, виконавчу і судову влади. законодавча влада це ВРУ. Виконавча влада.--->КМУ---(прем'єр- міністр)---центральні органи виконавчої влади - місцеві органи вик вл. Судова влада---конституційний суд укр., верховний суд-суди загальної юрисдикції (районні, міські обл..)спеціалізовані суди(адміністративні, господарські) Апарат держави характеризується ознаками:- він складається із державних органів, наділених владними повноваженнями;- кожний орган апарату держави створюється у встановленому законом порядку;- призначенням державного апарату є реалізація державної політики, завдань і функцій держави;- кожний орган апарату держави здійснює свою діяльність у межах визначеної компетенції від імені держави;

Державний апарат- сукупність всіх державних органів. Д-і підприємства-система д-их органів задіяних в сфері матеріального вир-ва. Д-і установи-…….в сфері надання послуг. Ознаки механізму д-ви: ієрархічна система, цілісна система, система що має чітку структуру.

5. Правова держава: поняття та основні ознаки

Правовам держамва -- форма організації державної влади, за якої верховенство в усіх сферах життя належить правовому закону. У правовій державі всі -- і державні органи, і громадяни -- однаковою мірою відповідальні перед законом. В ній реалізуються всі права людини; здійснюється розподіл влади на законодавчу, виконавчу, судову.

Ознаки правової держави

1 Забов'язаність державної влади правом і його панування у всіх сферах суспільного життя: свобода може бути досягнута лише у тому разі, якщо державна влада обмежується (переборюється) правом, ставиться під контроль права, функціонує у поєднанні та у взаємодії з громадянським суспільством у рамках права. 2 Законодавче закріплення і реальне забезпечення основних прав людини -- наявність налагодженого правового механізму їх охорони і захисту. 3. Побудова відносин особи та держави на основі взаємної відповідальності, як особа є відповідальною перед державою, так і держава відповідає перед особою за невиконання обов'язків. 4 Правова культура громадян - знання ними своїх обов'язків і прав, уміння ними користуватися; поважне відношення до права.

6. Основні форми та інститути демократії в Україні

Форма демократії - це її зовнішнє вираження. Форм демократії можна назвати чимало, але основні з них такі:1. Участь народу в управлінні державними і суспільними справами (народовладдя) - здійснюється у двох формах: прямій та непрямій:Пряма - представницька демократіяНепряма - безпосередня демократія- форма народовладдя, при якій влада здійснюється через виявлення волі представників народу у виборних органах (парламенти, органи місцевого самоврядування)- форма народовладдя, при якій влада здійснюється через безпосереднє виявлення волі народу чи певних соціальних груп (референдум, вибори)2. Формування та функціонування системи органів держави на основі демократичних принципів законності, гласності, виборності, змінюваності, поділі компетенції, які запобігають зловживанню службовим становищем і суспільним авторитетом:3. Юридичне (насамперед конституційне) закріплення системи прав, свобод і обов'язків людини і громадянина, їх охорона і захист відповідно до міжнародних стандартів. Інститути демократії - це легітимні і легальні елементи політичної системи суспільства, які безпосередньо створюють демократичний режим у державі через втілення в них принципів демократії. відрізняють інститути демократії: Структурні Функціональні- сесії парламентів - депутатські комісії - народні контролери тощо- депутатські запити - накази виборців - громадська думка тощо. За юридичною значущістю прийнятих рішень відрізняють інститути демократії: Імперативні Консультативні-- мають остаточне загальнообов'язкове значення для державних органів, посадових осіб, громадян: - референдум конституційний та законодавчий; - вибори; - накази виборців та ін.-- мають дорадче, консультативне значення для державних органів, посадових осіб, громадян:- референдум консультативний; - всенародне обговорення законопроектів; - мітинги; - анкетування та ін.У системі інститутів безпосередньої демократії найважливіше місце належить виборам. Вибори - форма безпосередньої участі громадян в управлінні державою шляхом формування вищих представницьких органів, органів місцевого самоврядування, їх персонального складу. Демокрамтія -- політичний режим, за якого єдиним джерелом влади в державі визнається її народ.

7. Поняття, функції, принципи і сутність права

ПРАВО- система загальнообов'язкових, формально визначених правил поведінки, які встановлені або санкціоновані д-ою та регулюють найважливіші суспільні відносини. Принцип права- основні засади права, основоположення ідеї, що х-ються універсальністю, імперативністю і відображають суттєві положення права. Принципи права поділ. на 2 групи:-Соціально-правові принципи(відображеють с-му цінностей, що властиві с-ву)-спеціально правові принципи( загально-правові(прицип гуманізму-домінування людини і д-ви; принцмп рівності громадян перед законом; принц.демократизму; принц.законності-всі дії в с-ві відповідають закону), міжгалузеві, галузеві, принцип інститутів)

Сутність права -- це головна, внутрішня, стійка основа права, що відображає його природу і призначення в суспільстві.Функції права - основні напрямки правового впливу на суспільні відносини з метою їхнього упорядкування.

Функції права - це напрямки його впливу на суспільні відносини.Розрізняють наступні основні функції права:1) регулятивні які у свою чергу підрозділяються на:а) регулятивно-статическую (виражається в закріпленні певних суспільних відносин);б) регулятивно-динамическую (виражається в розвитку певних суспільних відносин);2) охоронна (виражається в охороні певних суспільних відносин, забезпеченні їхньої недоторканності й одночасному витисненні відносин конфронтуючих охоронюваним)Існують і інші функції:а) інформаційна б) оріентаційная) оцінна;г) виховна.

8. 

8. Система права і система законодавства: поняття та структура

держава право юридичний правопорушення

Система права-галузі права-підгалузі, інститути-інститути, норма права. Галузь пр..- сукупність однорідних пр..норм ,що регулюють відокремлену сферу суспільних відносин(крим, цив, труд.. сімейне)Інститут права-невелика група пр. норм, що регулюють певний різновид сусп..відносин в межех 1 або декількох галузей. Підгалузь права- сукупність пр.. норм що регулюють велику самостійну групу пр..норм, яка виокремлюється з галузі права, і включає в себе декілька пр..інститутів. Система права-сукупність юридичних норм, інститутів та галузей, які х-ться єдністю та поділом відповідно до особливостей сусп..відносин, що врегульовуються. Система законодавства - це впорядкована безліч всіх діючих нормативно-правових актів даної держави. Структура системи законодавства - це внутрішній підрозділ законодавства на відносно відособлені групи нормативно-правових актів.Структура системи законодавства (її внутрішня будова): галузеве законодавство (трудове, цивільне, карне й т.д. законодавство )-ієрархічна («вертикальна») - закони й підзаконні акти, тобто в системі законодавства підсистеми нормативних актів (закони, підзаконні акти) розрізняються по юридичній чинності.

9. Норми права та соціальні норми: поняття, ознаки, види та структура

Всі відносини в с-ві регулюються нормами які поділ. на технічні і соціальні. Технічні норми виникли між індивідом і природою. Соціальні .норми- виникли між індивідом та індивідом. Види соціальні норм: за способом утворюють-ств.свідомі та стихійно ств.;за способом виразу-усні і письмові; за сферою регулювання суспільних відносин-політ, економ., релігійні; за способом забезпечення-правові, релігійні, звичаєві, корпоративні, норми моралі(характерні категоріям відносно добрі і зла). Норма права- загальнообов'язкові, формальновизн, санкціоновані д поведінки, яке регулює суспільні .відносини.

Ознаки правової норми

1) регулятор суспільних відносин;

2) приписи норм-загальні;

3) діють багаторазово або тривало;

4) норми охороняються державою(існує розгалужена система право охоронних органів);

5) її чинність припиняється, скасовується за спеціальною процедурою.

Види норм права:

за призначенням-відправні норми, норми основи

норми правила поведінки-регулятивні, охоронні

за методом пр..регулювання-імперативні, державні(дають альтернативу галузі права),рекомендаційні, заохочувальні.

за характером регулювання-забороняючі,оповноважені.

за юридичною дією-за дією у просторі, загальні і локальні дії, аг.дія для всіх, за дією законності. Структура правової норми --об'єктивно зумовлена потребами правового регулювання(внутрішня організація, яка виражається в поділі норми на складові елементи та у певних зв'язках між ними).Елементи правової норми-- диспозиція, гіпотеза, санкція. Диспозиція - центральний елемент норми права, в якому у вигляді владного припису закріплено правило поведінки, змістом якого виступають суб'єктивні права та юридичні обов'язки. Гіпотеза - структурний елемент норми права, який вказує на умови, за наявності або відсутності яких вступає в дію правило поведінки. Санкція - це частина норми права, яка містить вказівки щодо юридичних наслідків порушення правила, зафіксованого в диспозиції.

10. Поняття та види джерел (норм) права

Джерело Форма права-зовнішне оформлення змістузагальнооб. Правил поведінки,які офіційно встановлені,санкціоновані д-ою. Джерела права:Норм.пр.акт,пр..прецидент,пр..звичай,нормативний договір.Норм.пр.акт- офіц..докум,прийнятий уповноваженими .орг.д-ви. І містить правила загального х-ру. закони-акт найвищої юр.сили і підзаконні акти.Правовий прецидент- рішення суду,д-ого органу або посад.особияке стає зразком при подальшому розгляду інших питань аналогічних категорій. Правовий звичай-закріпилося як стійка норма.

11. Поняття, види, склад та основні ознаки правовідносин

Пр. відносини- врегульовані правом суспільних. відносин, сторони яких є носіями суб'єктивних прав і юр.обовязків. Ознаки правовідносин: Суспільні відносини, які виникають тільки між людьми та їх об'єднаннями і безпосередньо пов'язані з їх діяльністю та поведінкою. Ідеологічні відносини. Виступають юридичним виразом економічних, політичних, сімейних та інших відносин, впливають на суспільні відносини, що склалися на їх ґрунті. Виникають, припиняються або змінюються на основі правових норм, які впливають на поведінку людей і через неї реалізуються. Суб'єкти правовідносин пов'язані між собою суб'єктивними правами і юридичними обов'язками. Вольовий характер правовідносин вони виникають і реалізуються на основі волевиявлення хоча б одного з їх учасників, обов'язково проходячи крізь їх свідомість і виражаючи їх волю. Охороняються державою. Види правовідносин: Відносні, Абсолютні, За предметом правового регулювання поділяються на конституційні, цивільні, адміністративні, трудові, фінансові За функціональним призначенням: Регулятивні, Охоронні., Матеріально-правові правовідносини, Процесуально-правові правовідносини, За часом дії розрізняють: Довгострокові правовідносини тривають певний час Короткострокові правовідносини тривають протягом незначного часового відрізка і припиняться одразу після виконання учасниками своїх прав і обов'язків Склад правовідносин-х-ка правовідносин з позиції їх внутрішньої будови та взаємозв'язку їх складових елементів.

Правопорушення: поняття, склад, ознаки, види. Правопорумшення -- неправомірне (протиправне) винне діяння (дія чи бездіяльність) деліктоздатної особи, за вчинення якого особа може бути притягнута до юридичної відповідальності. Склад правопорушення -- це сукупність передбачених законом об'єктивних і суб'єктивних ознак протиправного соціально шкідливого діяння, за вчинення якого винна особа несе юридичну відповідальність. Склад правопорушення містить чотири необхідні елементи: об'єкт, об'єктивну сторону, суб'єкта і суб'єктивну сторону правопорушення. Об'єкт правопорушення -- це ті суспільні відносини та цінності, що охороняються правом, на які спрямовано посягання суб'єктів правопорушення (наприклад, власність, духовні цінності, здоров'я людини та ін).Об'єктивна сторона правопорушення -- сукупність зовнішніх ознак, що характеризують дане правопорушення: протиправне діяння (дія чи бездіяльність) суб'єкта права; його шкідливі наслідки (спричинений шкідливий результат або погроза його настання); причинно-наслідковий зв'язок між діянням і шкідливим результатом. Суб'єкт правопорушення -- фізична або юридична особа, що вчинила правопорушення і є деліктоздатною, тобто має здатність нести юридичну відповідальність. Суб'єктивна сторона правопорушення -- сукупність ознак, що характеризують психічне ставлення особи до вчиненого нею протиправного діяння і його негативних наслідків, а саме -- вина, мотив, мета правопорушення. Види правопорушень -- класифікаційні групи правопорушень за різними підставами розмежовуються між собою за ступенем суспільної шкідливості (небезпечності), за об'єктами посягань, за суб'єктами, за розповсюдженням, за ознаками об'єктивної і суб'єктивної сторони, а також за процедурами їх розгляду. Правопорушення класифікуються за: ступенем суспільної небезпеки -- на злочини і провини; належністю норм права, які порушуються, до відповідних галузей права: кримінальні, цивільні, адміністративні, правопорушення у сфері трудового законодавства і інші)колом осіб -- особові і колективні; характером правових приписів -- нормативно-правові і дисциплінарні; в залежності від характеру цивільно-правового порушення -- договірні і позадоговірні правопорушення;

12. Юридична відповідальність: функції, види, підстави

Юридична відповідальність-вид соціальної відповідальності сутність якої полягає у виникненні у суб'єкта правопорушення додаткового юр.обовязку зазнавши несприятливих наслідків особистого організаційного або матеріального х-ру. Ф-ї: правоохоронна(правовідновлююча-компенсаційна, каральна трафна), виховна (загальнопревентивна, спецальнопревентивна). Види юридичної відповідальності: Кримінальна відповідальність Застосовується за вчинення злочину. Адміністративна відповідальність Настає за вчинення адміністративного проступку і тягне за собою накладення адміністративного стягнення. Цивільна відповідальність Настає за порушення договірних зобов'язань або заподіяння позадоговірної шкоди. Тягне повне відшкодування завданої шкоди, як майнової, так і немайнової, а також сплату неустойки. Дисциплінарна відповідальність Застосовується за порушення трудової, навчальної, службової, військової дисципліни. Основні заходи цього виду відповідальності -- догана і звільнення. Матеріальна відповідальність Настає за шкоду, заподіяну роботодавцю працівником^[6].Фінансова відповідальність Платники податків притягуються до фінансової відповідальності за порушення податкового законодавства, що тягне застосування санкції у виді штрафу та/або пені. Притягнення до фінансової відповідальності не звільняє від притягнення до адміністративної або кримінальної відповідальності за наявності підстав для цього.Конституційна відповідальність Як приклад, можна навести імпічмент Президента, відставка Уряду. Міжнародно-правова відповідальність Існують різні види відповідальності у міжнародному праві -- репарації, реституція, сатисфакція,

Размещено на Allbest.ru