Верховна Рада України в системі відносин органів державної влади в умовах демократії: компетенція, повноваження, функції

Размещено на http://www.allbest.ru/

Реферат на тему:

«Верховна Рада України в системі відносин органів державної влади в умовах демократії: компетенція, повноваження, функції»

Львів 2015

Зміст

Вступ

1. Розділ I. Загальні відомості про ВРУ

1.1 Організація роботи Верховної Ради України

2.1 Повноваження Верховної Ради України

3.1 Функції Верховної Ради України

2. Розділ II. Аналіз теоретичного матеріалу

2.1 Аналіз повноважень ВРУ

2.2 Аналіз функцій ВРУ

4. Розділ III

3.2 Перспективи та недоліки ВРУ

Висновок

Бібліографічний список



Вступ

україна рада верховний

Кожна держава для повноцінного здійснення своїх завдань і реалізації функцій повинна створювати різноманітні державні організації, які у юридичній науці називають механізмом держави.

Значу увагу в характеристиці вищих органів сучасної держави, звичайно, приділяють парламентам. Вони розглядаються як органи законодавчої влади, а іноді і як такі, що своєю діяльністю формально забезпечують функціонування і саме існування інших вищих органів.

За визначенням, парламент - це виборні і колегіальні вищі органи держави, які функціонують в умовах демократичного правління і мають своїми головними повноваженнями повноваження в сфері законотворчості. В унітарних державах парламенти формуються на загальнонаціональному рівні.

Верховна Рада України є загальнонаціональним представницьким органом державної влади, оскільки вона представляє увесь український народ - громадян України всіх національностей і виступає від імені всього народу. Це випливає як з Преамбули Конституції та її змісту, так і з назви парламенту - «Верховна Рада України». Діяльності Верховної Ради України знаходиться під пильним наглядом усього українського суспільства. Дослідниками зазвичай являються самі депутати. Дослідження діяльності ВРУ є надзвичайно важливим, особливо у даний час, коли від діяльності парламенту залежить доля нашого народу. Країна знаходиться на шляху реформ, і найперше реформи відбуваються у «верхах» влади. Тому щоб краще зрозуміти процеси які відбуваються у найвищому законодавчому органі країни, я обрала дану тему.



Розділ I. Загальні відомості про ВРУ

1.1Організація роботи Верховної Ради України

Верхомвна Рамда Україмни (ВРУ) - єдиний законодавчий орган державної влади України, який має колегіальну будову і складається з чотирьохсот п'ятдесяти народних депутатів України, обраних строком на п'ять років на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування. Верховна Рада України є єдиним органом законодавчої влади, що уповноважений приймати закони.

Відповідно до Конституції України Верховна Рада може здійснювати свої повноваження лише тоді, коли обрано не менше 2/3 від її конституційного складу (тобто не менше 300 народних депутатів) і працює сесійно.

Вона збирається на першу сесію не пізніше як на 30-й день після того, коли Центральна виборча комісія офіційно оголосила результати виборів. Перше засідання Верховної Ради відкриває найстарший за віком народний депутат України, який веде його доти, поки Верховна Рада не обере свого Голову.

Сесії Верховної Ради можуть бути черговими, тобто такими, що починають свою роботу у встановлені Конституцією України строки і позачерговими, які можуть скликатися на вимогу не менш як третини народних депутатів України від конституційного складу Верховної Ради або на вимогу Президента України.

Позачергові сесії скликаються Головою Верховної Ради із зазначенням питань, як виносяться на їх розгляд.

Якщо указом Президента в Україні запроваджується воєнний чи надзвичайний стан, Верховна Рада повинна зібратися у дводенний строк на позачергову сесію без офіційного скликання її.

Може скластися ситуація, коли встановлені Конституцією України строки повноважень Верховної ради закінчуються під час воєнного чи надзвичайного стану, тобто в умовах, за яких організація і проведення виборів нового складу парламенту практично неможливі. У такому разі Конституція передбачає подовження повноважень Верховної Ради до дня першого засідання першої сесії Верховної Ради, яку буде обрано після скасування воєнного чи надзвичайного стану.

Усі свої рішення Верховна Рада може приймати лише на пленарних засіданнях (загальних зборах депутатів) шляхом голосування, яке може бути таємним чи відкритим і здійснюватися підняттям рук, бюлетенями чи за допомогою технічних засобів. Депутат повинен брати участь у голосуванні особисто, він не може доручати голосувати від свого імені іншим депутатам.

Рішення приймаються у формі законів, постанов та інших актів простою більшістю від конституційного складу Верховної Ради (не менше 226 голосів народних депутатів). Лише з питань, пов'язаних із внесенням змін до Конституції та усуненням Президента України з поста в порядку імпічменту, рішення приймаються відповідно не менш як 2/3 та 3/4 від конституційного складу Верховної Ради.

Засідання Верховної Ради проводяться відкрито.

Для керівництва своєю роботою таємним голосуванням Верховна Рада обирає Голову, Першого заступника і заступника Голови Верховної Ради України. Ці посадові особи обираються зі складу депутатів Верховної Ради і за потреби можуть бути відкликані.

Повноваження Голови Верховної Ради зумовлені забезпеченням її діяльності. Згідно зі Статтею 88Конституції України він:

- веде засідання Верховної Ради України;

- організовує підготовку питань до розгляду на засіданнях Верховної Ради України;

- підписує акти, прийняті Верховною Радою України;

- представляє Верховну Раду України у зносинах з іншими органами державної влади України та органами влади інших держав;

- організовує роботу апарату Верховної Ради України;

- проводить засідання Ради голів фракцій і Ради голів комітетів, на яких обговорюється порядок денний сесії. Остаточно порядок денний роботи сесії затверджується на засіданні Верховної Ради.

У відносинах з іншими органами державної влади та з органами влади іноземних держав Голова Верховної Ради виступає як її представник.

Для розгляду питань, що мають тимчасовий характер або не належать до тих, які підлягають розгляду в уже існуючих комітетах, Верховна Рада може створювати тимчасові спеціальні комісії.

За необхідності проведення розслідувань, пов'язаних із питаннями, що зачіпають інтереси усього суспільства, Верховна Рада може створювати тимчасові слідчі комісії. Для їх створення необхідно, щоб за це проголосувало не менш як 150 народних депутатів (1/3 від конституційного складу Верховної Ради).

Конституцією України не врегульовано конкретний порядок організації і діяльності комітетів, тимчасових спеціальних і тимчасових слідчих комісій. Вирішення цих питань віднесено до відповідного законодавства.

Аналогічні положення містяться у конституціях абсолютної більшості сучасних держав. Висновок:

1.2 Повноваження Верховної Ради України

Конституція закріплює широкі повноваження Верховної Ради Україні, які визначають її місце і роль у державі. Ці повноваження за сутністю і

призначенням можна поділити на декілька груп.

Найважливішими є повноваження щодо:

- внесення змін до Конституції України;

- прийняття законів;

- визначення засад політики держави та програм суспільного розвитку;

- формування інших державних органів;

- організації адміністративно-територіального устрою нашої країни;

- здійснення зовнішніх функцій держави, а також бюджетні та контрольні повноваження.

Верховна Рада може розглядати питання про відповідність Кабінету

Міністрів України та прийняти резолюцію недовіри, що спричиняє його відставку. Питання про відповідальність Кабінету Міністрів може бути розглянуто за пропозицією не менш як 150 народних депутатів України (однієї третини від конституційного складу Верховної Ради). Резолюція недовіри Кабінету Міністрів України вважається прийнятою, якщо за неї проголосувало не менш як 226 народних депутатів, тобто більшість від конституційного складу Верховної Ради.

З метою забезпечення певної стабільності в роботі Кабінету Міністрів можливості Верховної Ради щодо розгляду питання про його відповідальність обмежуються. Конституція забороняє розглядати це питання більше одного разу протягом однієї чергової сесії, а також протягом року після схвалення Програми діяльності Кабінету Міністрів. Ці правила є, по суті, одним із проявів принципу поділу влади. Адже в них нарівні із закріпленням певної форми контролю однієї гілки влади над іншою (повноваження Верховної Ради України розглядати питання про відповідальність Кабінету Міністрів) гарантовано обмеження впливу однієї гілки влади на іншу (встановлення певних умов, за яких це питання може розглядатися).

1.3 Функції Верховної Ради України

Верховна Рада здійснює чимало функцій і має для їх реалізації відповідні повноваження, передбачені Конституцією. Визначення парламенту як органу законодавчої влади зумовлене насамперед назвою однієї з його функцій (законодавчої функції), яка є пріоритетною, провідною, але далеко не єдиною.

Множинність функцій парламенту не суперечить його природі як органу законодавчої влади. Вона зумовлена тим, що парламент, як і інші органи державної влади, у властивих їй формах бере участь у здійсненні багатьох функцій держави, як об'єктних, зумовлених змістом діяльності держави (політичної, економічної, соціальної, культурної, екологічної), так і інших функцій, зокрема "технологічних", владних функцій (законодавчої, установчої тощо).

Головними функціями Верховної Ради є:

1) законодавча;

2) установча (державотворча, організаційна);

3) функція парламентського контролю.

До функцій Верховної Ради часом зараховують також бюджетно-фінансову та зовнішньополітичну функції. Верховна Рада, як правило, здійснює ці функції, але вони не вважаються її головними функціями.



Розділ II. Аналіз теоретичного матеріалу

2.1 Аналіз повноважень ВРУ

Конституція України (ст.92) визначає широке коло питань, які можуть

вирішуватися Верховною Радою виключно шляхом прийняття законів. Це

стосується:

- прав і свобод людини і громадянина та їх гарантій;

- засад використання природних ресурсів і освоєння космічного простору;

- зовнішніх відносин, зовнішньоекономічної діяльності;

- утворення і діяльності політичних партій, інших об'єднань громадян, засобів масової інформації;

- місцевого самоврядування;

- територіального устрою України;

- основ національної безпеки, організації Збройних Сил України і

забезпечення громадського порядку;

- бюджетних відносин, податків і зборів, статусу національної та іноземної

валют на території України;

- одиниць ваги, міри і часу;

- порядку встановлення державних стандартів;

- амністії та низки інших питань.

Загалом повноваження ВРУ описані в Конституції України.

Стаття 85. До повноважень Верховної Ради України належить:

1) внесення змiн до Конституцiї України в межах i порядку, передбачених Роздiлом XIII цiєї Конституцiї;

2) призначення всеукраїнського референдуму з питань, визначених статтею 73 цiєї Конституцiї;

3) прийняття законiв;

4) затвердження Державного бюджету України та внесення змiн до нього;

5) визначення засад внутрiшньої i зовнiшньої полiтики;

6)затвердження загальнодержавних програм економiчного, науково-технiчного, соцiального, нацiонально-культурного розвитку, охорони довкiлля;

7)призначення виборiв Президента України у строки, передбаченi Конституцiєю;

8) заслуховування щорiчних та позачергових послань Президента України про внутрiшнє i зовнiшнє становище України;

9) оголошення за поданням Президента України стану вiйни i укладення миру, схвалення рiшення Президента України про використання Збройних Сил України та iнших вiйськових формувань у разi збройної агресiї проти України;

10) усунення Президента України з поста в порядку особливої процедури (iмпiчменту), встановленому статтею 111 цiєї Конституцiї;

11) розгляд i прийняття рiшення щодо схвалення Програми дiяльностi Кабiнету Мiнiстрiв України;

12) надання згоди на призначення Президентом України Прем'єр-мiнiстра України;

13) здiйснення контролю за дiяльнiстю Кабiнету Мiнiстрiв України вiдповiдно до цiєї Конституцiї;

14) затвердження рiшення про надання Україною позик i економiчної допомоги iноземним державам та мiжнародним органiзацiям, а також про одержання Україною вiд iноземних держав, банкiв i мiжнародних фiнансових органiзацiй позик, не передбачених Державним бюджетом України, здiйснення контролю за їх використанням;

15) призначення чи обрання на посади, звiльнення з посад, надання згоди на призначення i звiльнення з посад осiб у випадках, передбачених цiєю Конституцiєю;

16) призначення на посади та звiльнення з посад Голови та iнших членiв Рахункової палати;

17) призначення на посаду та звiльнення з посади Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини; заслуховування його щорiчних доповiдей про стан дотримання та захисту прав i свобод людини в Українi;

18) призначення на посаду та звiльнення з посади Голови Нацiонального банку України за поданням Президента України;

19) призначення та звiльнення половини складу Ради Нацiонального банку України;

20) призначення половини складу Нацiональної ради України з питань телебачення i радiомовлення;

21) призначення на посаду та припинення повноважень членiв Центральної виборчої комiсiї за поданням Президента України;

22) затвердження загальної структури, чисельностi, визначення функцiй Збройних Сил України, Служби безпеки України, iнших утворених вiдповiдно до законiв України вiйськових формувань, а також Мiнiстерства внутрiшнiх справ України;

23) схвалення рiшення про надання вiйськової допомоги iншим державам, про направлення підроздiлiв Збройних Сил України до iншої держави чи про допуск пiдроздiлiв збройних сил iнших держав на територiю України;

24) надання згоди на призначення на посади та звiльнення з посад Президентом України Голови Антимонопольного комiтету України, Голови Фонду державного майна України, Голови Державного комiтету телебачення i радiомовлення України;

25) надання згоди на призначення Президентом України на посаду Генерального прокурора України; висловлення недовiри Генеральному прокуроровi України, що має наслiдком його вiдставку з посади;

26) призначення третини складу Конституцiйного Суду України;

27) обрання суддiв безстроково;

28) дострокове припинення повноважень Верховної Ради Автономної Республiки Крим за наявностi висновку Конституцiйного Суду України про порушення нею Конституцiї України або законiв України; призначення позачергових виборiв до Верховної Ради Автономної Республiки Крим;

29) утворення i лiквiдацiя районiв, встановлення i змiна меж районiв i мiст, вiднесення населених пунктiв до категорiї мiст, найменування i перейменування населених пунктiв i районiв;

30) призначення чергових та позачергових виборiв

Висновок: Повноваження ВРУ створені для виконання її функцій, повноваження чітко прописані у Конституції та парламент не має права вийти за їх межі.

2.2 Аналіз функцій ВРУ

Пріоритетною функцією Верховної Ради є, природно, законодавча. У загальних рисах вона полягає у прийнятті законів, внесенні до них змін, визнанні їх такими, що втратили юридичну силу, скасуванні або у призупиненні їх дії.

Складовою частиною цієї функції є також законопроектна робота, внесення законопроектів на розгляд Верховної Ради та їх обговорення, а також видання законів, проведення відповідних наукових досліджень, зокрема, з проблем ефективності і розвитку законодавства, наукової експертизи законопроектів тощо.

Із змісту Конституції випливає, що Верховна Рада може приймати закон з будь-якого питання за винятком тих, які вирішуються виключно всеукраїнським референдумом.( Відповідно до ст. 73, 85 Конституції України виключно всеукраїнським референдумом вирішується питання про зміну території України, який призначає Верховна Рада України.)

Іншою, не менш важливою, функцією Верховної Ради серед її головних функцій є установча (державотворча, організаційна) функція. Пріоритетними напрямами діяльності парламенту по здійсненню цієї функції є, звичайно, формування або участь у формуванні органів виконавчої і судової влади, а також :

- формування власних, парламентських структур;

- призначення чи обрання на посади, звільнення з посад, надання згоди на призначення і звільнення з посад осіб інших органів державної влади та державних організацій,

- сприяння формуванню органів місцевого самоврядування;

- вирішення питань, що стосуються інших елементів (атрибутів) механізму держави: територіального устрою, Збройних Сил та інших складових механізму держави.

Таким чином, основними напрямами діяльності Верховної Ради по здійсненню установчої функції є:

1) участь у формуванні органів виконавчої влади;

2) формування органів судової влади;

3) створення парламентських структур;

4) участь у формуванні інших органів державної влади та державних організацій;

5) вирішення питань територіального устрою України і забезпечення формування органів місцевого самоврядування.

Пріоритетним напрямом установчої функції парламенту є призначення виборів Президента у строки, передбачені Конституцією. Обрання Президента, відповідно до ст. 103 Конституції, здійснюється громадянами України на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування строком на п'ять років.

Верховна Рада вирішує, зокрема, питання про надання згоди на призначення Президентом Прем'єр-міністра, може прийняти резолюцію недовіри Кабінетові Міністрів яка має наслідком відставку Кабінету Міністрів (ст. 87, 115 Конституції), розглядає і приймає рішення щодо схвалення програми діяльності Кабінету Міністрів; вирішує питання про надання згоди на призначення на посаду та звільнення з посади Президентом Голови Антимонопольного комітету, Голови Фонду державного майна; Голови Державного комітету телебачення і радіомовлення.

Але найширші і найвагоміші державотворчі функції і повноваження має Верховна Рада у формуванні органів судової влади та прокуратури. Відповідно до ст. 85 Конституції, вона

- обирає суддів безстроково; призначає третину складу Конституційного Суду;

- вирішує питання щодо надання згоди на призначення Президентом на посаду Генерального прокурора, висловлює недовіру Генеральному прокуророві, що має наслідком його відставку з посади.

Верховна Рада здійснює також чимало установчих функцій по формуванню власних, парламентських органів та інших структур, які здійснюють не лише внутрішньо-парламентські, а й загальнодержавні функції. Зокрема, Верховна Рада

- призначає по посаду та звільняє з посади Уповноваженого Верховної Ради з прав людини;

- призначає на посади та звільняє з посад голову та інших членів Рахункової палати;

- обирає зі свого складу Голову Верховної Ради, першого заступника і заступника Голови Верховної Ради та відкликає їх;

- затверджує перелік комітетів Верховної Ради, обирає голів цих комітетів;

- створює тимчасові спеціальні та тимчасові слідчі комісії;

- призначає на посаду й звільняє з посади керівника апарату Верховної Ради України;

- затверджує структуру цього апарату.

Важливе місце в установчій діяльності Верховної Ради має формування, поряд з органами законодавчої, виконавчої і судової влади, інших органів державної влади та державних організацій.

Зокрема, Верховна Рада:

- призначає на посаду та припиняє повноваження членів Центральної виборчої комісії за поданням Президента України;

- призначає половину складу Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, яка є позавідомчим органом державної влади;

- призначає на посаду та звільняє з посади голову Національного банку України за поданням Президента України;

- призначає та звільняє половину складу Ради Національного банку України.

Поряд з цими видами державотворчої (установчої) діяльності Верховна Рада затверджує відповідно до Конституції (п. 22 ст. 85) загальну структуру, чисельність та визначає функції Збройних Сил, Служби безпеки, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також Міністерства внутрішніх справ.

Традиційна функція ВРУ - функція парламентського контролю не лише залишилась, а й певною мірою збагатилася.

Основними напрямами контрольної діяльності Верховної Ради є:

1) контроль за діяльністю Кабінету Міністрів України;

2) парламентський контроль за додержанням конституційних прав і свобод людини й громадянина та їх захист;

3) бюджетно-фінансовий контроль;

4) прийняття Верховною Радою рішення про направлення запиту до Президента України;

5) запит народного депутата України на сесії Верховної Ради;

6) парламентський контроль за діяльністю органів прокуратури;

7) здійснення парламентського контролю з окремих питань безпосередньо або через тимчасові спеціальні і тимчасові слідчі комісії.

Одним із пріоритетних напрямів парламентського контролю є контроль за діяльністю Кабінету Міністрів, який підконтрольний та підзвітний Верховній Раді. Це зумовлено функціями і повноваженнями Кабінету Міністрів як вищого органу у системі органів виконавчої влади. Відповідно до ст. 116 Конституції Кабінет Міністрів забезпечує державний суверенітет і економічну самостійність України, здійснення внутрішньої та зовнішньої політики держави, виконання Конституції і законів України, актів Президента України

Зокрема, Верховна Рада як орган законодавчої влади здійснює серед внутрішніх функцій: політичну, економічну, соціальну, культурну та екологічну функції, а серед зовнішніх - оборонну, зовнішньополітичну, зовнішньоекономічну та інші зовнішні функції.

Висновок: Функції Верховної Ради України забезпечують ефективну діяльність держави у всіх сферах управлінської діяльності.



Розділ III. Перспективи та недоліки ВРУ

У діяльності Верховної Ради України є безліч недоліків, які потрібно усунути для покращення процесу роботи. Найбільш хвилюючі мене питання :

1. ВРУ працює не у повному складі. У зв'язку з веденням бойових дій на Сході країни та окупацією АР Криму, у деяких округах, так і не відбулись вибори. Станом на 16 січня 2015 року у Верховній Раді налічується 419 депутати, які входять до 8 депутатських фракцій і груп. Це негативне явище, яке повинне бути усунено, тому що ці округи залишились без представників своїх інтересів. Якщо б ВРУ заповнила б ці місця іншими депутатами це означало б що

2. Скасування депутатської недоторканності. З одного боку недоторканність забезпечує те, що на депутата не будуть тиснути у прийнятті того чи іншого рішення. Але зараз це означає безкарність народного обранця. Тому на мою думку недоторканність потрібно скасувати, а якщо депутати бояться народного гніву і так захищають себе, то скасування стане величезним плюсом, оскільки депутати будуть добре зважувати усі свої поступки та вчинки.

3. Прозорість голосування. Забезпечити прозі списки обирання депутатів до ВРУ, та чесне голосування у залі ВРУ.

4. Бійки у ВРУ. Народні обранці є представниками усіх громадян, і споглядати як дипломати які будують країну невзмозі домовитись і довести свою думку словами неприпустимо.

5. Розкрадання державного майна. Наша країна одна з найкорумпованіших у Європі. Тому потрібно встановити контроль над представниками влади, аби зберегти країну від банкрутства.

6.Парламентарі активно скорочують усі соціальні виплати, встановлюють податки, а заробітню платню піднімають тільки собі. У країні прогресує інфляція, і якщо тенденції законів збережуться (народ страждає, а депутати - ні) не уникнути другого майдану.

Усунення цих недоліків - ключ до успішної діяльності державного апарату.



Висновок

Сьогодні в Україні повним ходом йде розбудова правової, демократичної, соціально орієнтованої держави. З цією метою постійно приймаються нові закони, видаються постанови і розпорядження, які направлені на врегулювання нових економічних, політичних та інших відносин, а також на зміцнення і укріплення державності та суверенітету України, вдосконалення державної влади.

Я вважаю, що шлях реформ, який обрала наша країна приведе нас до створення дійсно правової, демократичної, економічно процвітаючої держави. Оскільки в найближчі 5 -10 років передбачається виконання парламентом значного обсягу робіт, практично створення нової системи законодавства і права, то ймовірно, що протягом цього часу відбуватиметься інтенсивний розвиток інфраструктури парламенту, широке залучення до законопроектних робіт органів виконавчої і судової влади, наукових установ і навчальних закладів, істотне зміцнення законодавчих, інформаційних, наукових та інших основ діяльності парламенту .

Для успішного функціонування нових і оновлених стуктур Верховної Ради першочерговим є істотне зміцнення їхньої правової бази, зокрема: прийняття законів про регламент, комітети Верховної Ради, про статус народного депутата та інших; створення відносно цілісної системи інфраструктури парламенту; широке залучення до здійснення законодавчих, установчих і контрольних функцій Верховної Ради всіх суб'єктів законодавчого, бюджетного, контрольного й установчого процесу; забезпечення тіснішої взаємодії Верховної Ради з іншими органами державної влади, органами місцевого самоврядування й об'єднання громадян



Бібліографічний список

1. Конституція України. - К., 1996. - 64 с.; 

2. Закони України. - К.: Право. - т.1-24.

3. Парламент України: Вибори - 98. - К., 1998. - 422 с.

4. Упорядник В. П. Тимощук. - К., 2002. - 100 с

Размещено на Allbest.ru

...