Размещено на http://www.allbest.ru

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ЦЕНТРАЛЬНА СПІЛКА СПОЖИВЧИХ ТОВАРИСТВ УКРАЇНИ

ЖИТОМИРСЬКИЙ КООПЕРАТИВНИЙ КОЛЕДЖ БІЗНЕСУ І ПРАВА

ЦИКЛОВА КОМІСІЯ ПРАВОЗНАВЧИХ ДИСЦИПЛІН

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни «Кримінальне право» на тему:

Злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інші злочини проти здоров'я населення

Студентки ІІ курсу групи П-11-2

Спеціальності 5.03040101 Правознавство

Корнійчук Оксана Олександрівна

Керівник: Кусяк Микола Дмитрович

Житомир 2015



ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ І. Поняття і види злочинів проти здоров'я населення

РОЗДІЛ ІІ. Злочини, пов'язані з незаконним обігом наркотичних засобів та інших предметів, небезпечних для здоров'я населення

РОЗДІЛ ІІІ. Інші злочини проти здоров'я населення

ВИСНОВОК

СПИСОК ВИКОРИТСАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ



ВСТУП

Злочини проти здоров'я населення - це передбачені розділом ХІІІ Особливої частини Кримінального Кодексу суспільно-небезпечні умисні або необережні діяння, які створюють загрозу заподіяння шкоди або заподіюють фактичну шкоду здоров'ю невизначеного кола осіб від незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, від дії отруйних, сильнодіючих речовин і одурманюючих засобів, біологічних агентів і токсинів, від впливу радіоактивно забрудненої продукції, а також від поширення епідемій.

Здоров'я як соціальна цінність - це нормальна діяльність організму людини, її фізичне та психічне благополуччя, як родовий об'єкт злочину - сукупність суспільних відносин, що забезпечують повноцінне фізичне та психічне здоров'я необмеженої кількості не персоніфікованих осіб в масштабах будь-яких територіальних одиниць (області, регіону, країни).

Злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів - це діяння, які створюють загрозу заподіяння шкоди або заподіюють фактичну шкоду здоров`ю невизначеного кола осіб від незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів.

Певній групі злочинів властивий додатковий об'єкт. Так, при викраденні наркотичних засобів або психотропних речовин (ст. 308 КК) поряд із здоров'ям шкода заподіюється і відносинам власності, а у разі незаконної видачі рецепта на право придбання наркотичних засобів або психотропних речовин (ст. 319 КК) порушується нормальна діяльність відповідних установ. Відносини власності та нормальна діяльність підприємств та установ виступають в таких випадках як додаткові об'єкти посягання.

Переважна більшість злочинів даної категорії вимагає встановлення ознак предмету посягання. Більшість предметів, пов'язаних з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів, введені до Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів.

Перелік складається з урахуванням положень і вимог відповідних міжнародних конвенцій та протоколів ООН, він постійно змінюється у зв'язку з доповненням новими видами речовин, потенційна небезпека яких зумовлюється тяжкими наслідками як для здоров'я конкретної особи, так і для народного здоров'я (здоров'я населення), економіки, для кожної окремої сім'ї та суспільства в цілому.

Актуальність теми злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інші злочини проти здоров'я населення.

Предмет дослідження: злочини у сфері обігу наркотиків, психотропних речовин.

Об'єкт дослідження: причини злочинів у вище представлених сферах.

Мета дослідження: дослідження злочинів у сфері обігу наркотиків, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інших злочинів проти здоров'я населення.



РОЗДІЛ І. ПОНЯТТЯ І ВИДИ ЗЛОЧИНІВ ПРОТИ ЗДОРОВ'Я НАСЕЛЕННЯ

Злочин, як і будь-яке інше правопорушення, є вчинком людини.

Саме тому йому притаманні всі ті об'єктивні і суб'єктивні особливості, що характеризують поведінку людини: фізичні властивості -- той чи інший рух або його відсутність, використання фізичних, хімічних, біологічних та інших закономірностей навколишнього світу; психологічні властивості -- прояв свідомості і волі, певна мотивація поведінки, її цілеспрямованість.

Однак на відміну від інших вчинків людини злочин за своєю соціальною сутністю є посяганням на ті відносини, що склалися в суспільстві, відображають його найбільш важливі інтереси, внаслідок чого охороняються законом про кримінальну відповідальність. Злочин завжди суперечить основним потребам та інтересам суспільного розвитку. А оскільки саме об'єктивні закономірності розвитку суспільства, його потреби та інтереси виступають критерієм, мірилом цінності чи антицінності людської поведінки, її відповідності чи невідповідності цим потребам та інтересам, то злочин завжди є антисоціальною поведінкою.

При цьому, оскільки інтереси і потреби суспільства постійно розвиваються, відповідно змінюється на певному етапі суспільного розвитку й оцінка поведінки людини як антисоціальної, злочинної. Тому поняття злочину не може бути незмінним: воно завжди має відповідати конкретному етапу розвитку суспільства, потребам та інтересам, притаманним саме цьому етапу. Це дає змогу зробити два висновки:

1) поняття злочину залежить від соціально-економічних відносин, що існують на певному етапі розвитку суспільства, і тому є історично мінливим;

2) визнання законом певної поведінки людини злочином (криміналізація діяння) чи виключення її з кола злочинних (декриміналізація діяння) є безперервним процесом оцінювання відповідності чи невідповідності цієї поведінки суспільному розвитку.

2. Поняття злочину в кримінальному праві є універсальною і фундаментальною категорією: воно лежить в основі змісту всіх кримінально-правових інститутів. Саме тому визначенню цього поняття в кримінальному праві надавалося і надається велике значення.

В історії кримінального права поняття злочину визначалося по-різному. Залежно від того, чому надавалося більше значення - соціальній чи правовій характеристиці злочину, можна виділити три визначення цього поняття: формальне, матеріальне та формально-матеріальне.

Формальне визначення відображає юридичну природу, юридичні ознаки злочину: злочином визнається таке діяння, що передбачається законом як кримінально каране(злочинно те, що покарано, або злочинно те, що передбачено кримінальним законом).

Матеріальне визначення виділяє лише соціальну сутність злочину, його суперечність певним соціальним цінностям(злочин - суспільно небезпечне діяння). злочин здоров'я наркотик психотропний

Формально-матеріальне визначення поєднує в собі соціальну та юридичну характеристики злочину(злочин - суспільно небезпечне і передбачене кримінальним законом діяння).

Якщо поставити питання про те, яке з цих визначень є більш обґрунтованим, більш цінним, то насамперед слід мати на увазі, що будь-яке визначення того чи іншого поняття тільки тоді може виконувати свої функції, коли воно максимально точно й вичерпно відображає істотні, типові ознаки певного діяння, явища. У цьому розумінні формально-матеріальне визначення має перевагу: воно дозволяє відповісти не тільки на питання, які діяння закон визнає злочином, а й на питання, чому закон визнає їх злочином, що в сукупності відображає соціальну і правову природу, сутність злочину. Кримінальний кодекс дає саме таке визначення. У ст. 11 встановлено: «Злочином є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне, винне діяння(дія або бездіяльність), учинене суб'єктом злочину» [1].

У нормативно-матеріальному визначенні поняття злочину чітко відбиваються дві ознаки: матеріальна -- суспільна небезпечність діяння і формальна -- передбаченість його у кримінальному законі. Щодо науки кримінального права, то там встановилася позиція про наявність чотирьох обов'язкових ознак злочину: суспільної небезпечності, протиправності, винності і караності. Із законодавчого визначення злочину випливає, що це: суспільно-небезпечне, протиправне, винне та каране діяння.

Злочинне діяння. Поняття злочину у ст. 11 Кримінального кодексу України визначається через поняття суспільно-небезпечного діяння. Злочинним діянням у кримінальному праві визначається поведінка людини -- дії чи бездіяльності, -- що спричиняє суспільно-небезпечну шкоду, або загрожує заподіянням такої шкоди.

Таке діяння: містить у собі суспільно-істотні:

а) дії (активна поведінка);

б) бездіяльність (невиконання обов'язків);

в) наслідки діяння;

г) причинний зв'язок між діянням та його наслідками.

Значення поняття діяння у визначенні злочину полягає в тому, що злочинною і караною визначається лише поведінка людини у вигляді дії чи бездіяльності. Не утворюють злочину і не можуть бути караними думки, переконання, погляди людини, хоча б вони і були дуже суспільно шкідливими.

Ступінь суспільної небезпечності (інтенсивність суспільної небезпечності) відбивається в:

· ступені тяжкості шкоди;

· способі, місці, часі вчинення злочину;

· ступені вини;

· мотивах і меті;

· усіх інших об'єктивних і суб'єктивних ознаках злочину.

Характер і ступінь суспільної небезпечності -- її взаємообумовлені структурні елементи, і лише в сукупності вони дозволяють дата правильну оцінку небезпечності (тяжкості) злочину.

ІІротиправність діяння. ІІротиправність як формальна ознака злочину означає передбаченість його в кримінальному законі. Виділення законом протиправності як обов'язкової ознаки злочину є відображенням принципу законності в кримінальному праві: кримінальній відповідальності і покаранню підлягає лише особа, яка вчинила діяння, передбачене кримінальним законом як злочин. Кримінальний закон дає вичерпний перелік злочинів.

Тому, якщо навіть діяння являє суспільну небезпечність для суспільних відносин, але не передбачене кримінальним законом, воно не є злочином.

Протиправність діяння - обов'язкова, невід'ємна ознака злочину. Вона вказана в ст.2 та ст. 11 Кримінального кодексу. Злочином може бути визнано лише таке діяння, яке позначене в законі, передбачене законом.

Винність, що характеризує його внутрішній психологічний зміст. У цій ознаці відбивається найважливіший принцип кримінального права принцип суб'єктивного ставлення, відповідальності тільки за наявності вини, який знайшов своє нормативне вираження. Кримінальне право України виключає принцип об'єктивного ставлення, тобто відповідальності за шкоду, заподіяну при відсутності вини (умислу або необережності).

Вина значною мірою впливає на характер і ступінь об'єктивної суспільної небезпечності і виступає визначальним критерієм визнання діяння кримінально протиправним. Згідно з ст. 11 Кримінального кодексу, злочином може бути визнано тільки винне діяння, тобто вчинене навмисно чи необережно.

Караність. Під караністю як ознакою злочину розуміють загрозу застосування покарання за злочин, яка міститься в кримінально-правових санкціях. Караність по суті випливає із суспільної небезпечності і протиправності, зумовлюється ними: діяння тому є кримінально караним, що воно являє підвищену суспільну небезпечність і передбачене кримінальним законом.

Частина 2 ст.11 КК України вказує, що не є злочином дія або бездіяльність, що хоча і формально містить ознаки будь-якого діяння, передбаченого цим кодексом, але через малозначність не становить суспільної небезпеки, тобто незаподіяна і не могла заподіяти істотної шкоди фізичний чи юридичній особі, територіальній громаді, суспільству або державі.

Частина 2 ст. 11 Кримінального кодексу передбачає таку ситуацію, коли вчинене діяння не містить в собі тієї суспільної небезпечності, яка є типовою для злочину, і тому є малозначним. Отже, малозначність -- незаподіяння шкоди охоронюваним законом суспільним відносинам або заподіяння їм явно незначної шкоди -- є другою обов'язковою умовою застосування ч. 2 ст.11 КК України [2].

У той же час діяння, за яке в законі передбачене кримінальне покарання, не втрачає властивостей злочину, якщо в конкретному випадку його вчинення за нього не буде призначене покарання (наприклад, унаслідок закінчення строків давності, за амністією та ін.). Ще у 1961 р. В. В. Сташис слушно відзначав, що «зовсім неправильно ототожнювати караність як ознаку злочину із застосуванням покарання в будь-якому випадку його вчинення. Караність слід розуміти як встановлення у законі за вчинення певного діяння кримінально-правової санкції, що дає змогу застосовувати в належних випадках(а не завжди) покарання» [3].

З урахуванням викладеного, підкреслюючи єдність ознак злочину, можна зробити висновок про те, що тільки наявність сукупності чотирьох розглянутих ознак -- суспільної небезпечності, винності, протиправності, караності -- характеризує діяння, вчинене суб'єктом злочину, як злочин.

Згідно ст. 49 Конституції України кожний громадянин має право на охорону здоров'я. Держава слугує гарантом санітарно-епідемічного благополуччя населення. Злочини, що передбачені розділом XIII Особливої частини Кримінального кодексу, які посягають на здоров'я населення є родовими об'єктоми цих злочинів. Він охоплює собою безпеку біофізіологічного та психічного стану, що фактично склався, невизначеного кола осіб від незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, отруйних, сильнодіючих речовин і одурманюючих засобів, біологічних агентів і токсинів, радіоактивне забрудненої продукції, а також від поширення епідемій.

Обов'язковою ознакою злочинів, що розглядаються, є наявність предметів, що становлять підвищену небезпеку для здоров'я людей. Вони виступають як предмети або як засоби здійснення цих злочинів, а саме:

1) наркотичні засоби (ст. 305--309, 313--320);

2) психотропні речовини (ст. 305--309, 313--314, 315, 317-- 320);

3) прекурсори (ст. 305, 306, 311, 312, 318, 320);

4) психотропних речовин та аналоги наркотичних засобів (ст. 305--309, 313-- 315, 317, 320).

Поняття та ознаки цих видів вказаних предметів даються в Законі України «Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів» в редакції від 8 липня 1999 р. Цей Закон з урахуванням міжнародних зобов'язань України регулює суспільні відносини в сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, визначає повноваження органів виконавчої влади, права та обов'язки юридичних осіб і громадян, які беруть участь у такому обігу на території України.

Також в І розділі наводиться тлумачення термінів, таких як наркотичні засоби, психотропні речовини, прекурсори наркотичних засобів та психотропних речовин, аналоги наркотичних засобів і психотропних речовин, мак снотворний чи опійний, коноплі (каннабіс), отруйні речовини, сильнодіючі речовини, одурманюючі речовини, допінг, мікробіологічні та інші біологічні агенти, токсини [4].

Незаконний обіг наркотичних засобів є незаконним, якщо здійснювалися незаконні дії в особливо великих обсягах.

Наказ Міністра охорони здоров'я України від 1 серпня 2000 р. № 188, яким затвердив невеликі, великі й особливо великі розміри наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, що знаходяться в незаконному обігу.

Об'єктивна сторона злочинів, що розглядаються, полягає в суспільно небезпечному і протиправному заподіянні шкоди здоров'ю населення. Кримінальна відповідальність за ці злочини відповідає міжнародним договорам України, які передбачають обов'язки держав переслідувати осіб, винних в незаконному обігу предметів, що становлять підвищену небезпеку для здоров'я населення, в першу чергу наркотичних засобів. До них відносяться Єдина конвенція про наркотичні засоби 1961 р., Конвенція про психотропні речовини 1971 р. Конвенція ООН про боротьбу проти незаконного обігу наркотичних засобів і психотропних речовин 1988 р.

Прості склади злочинів у сфері незаконного обігу наркотичних засобів сконструйовані в основному як формальні (виключення складає заволодіння наркотичними засобами шляхом викрадення, привласнення, шахрайства і зловживання службовим становищем). Водночас деякі злочини проти здоров'я населення мають матеріальні склади (статті 325--327), які передбачають два види наслідків:

1) створення загрози заподіяння шкоди здоров'ю населення;

2) фактичне заподіяння такої шкоди.

Окрім того, матеріальні склади мають і деякі злочини з кваліфікуючими та особливо кваліфікуючими ознаками (наприклад, незаконне введення в організм наркотичних засобів, якщо воно заподіяло середньої тяжкості чи тяжке тілесне ушкодження потерпілому або заподіяння йому смерті (частини 2 і 3 ст. 314 Кримінального кодексу), порушення встановлених правил обігу наркотичних засобів, якщо воно спричинило їх нестачу у великих розмірах (ч. 2 ст. 320 КК), спонукання неповнолітніх до застосування допінгу, якщо воно заподіяло тяжкі наслідки (ч. З ст. 323 КК).

Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом. Для кваліфікації злочину має бути встановлена наявність або відсутність мети збуту наркотичних засобів чи іншої продукції та інших предметів. Більшість злочинів має матеріальний склад вини, що є тільки умисним (наприклад, викрадення, привласнення наркотичних засобів, заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службовою особою своїм службовим становищем.).

Суб'єкт цих злочинів, як правило, є особа, яка досягла 16-річного віку. Лише за викрадення (крадіжку, грабіж, розбій) і вимагання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів передбачена відповідальність осіб, які досягли 14-річного віку. Сюди також належать особи, що заволодівають наркотичними шляхом зловживанням службовим становищем.

Отже, злочини проти здоров'я населення передбачені кримінальним законом, суспільно небезпечні діяння, які створюють загрозу заподіяння шкоди або заподіюють фактичну шкоду здоров'ю невизначеного кола осіб.

Види злочинів проти здоров'я населення. Залежно від безпосереднього об'єкта, особливостей предмета та об'єктивної сторони злочини проти здоров'я населення, можна поділити на такі групи:

1) злочини, пов'язані з незаконним обігом наркотичних засобів та інших предметів, небезпечних для здоров'я населення (ст. 305--307, 309--311, 320 і 321 КК);

2) злочини, пов'язані з незаконним заволодінням наркотичними засобами, а також обладнанням, призначеним для їх виготовлення (ст. 308, 312, 313, 318 і 319 КК);

3) злочини, пов'язані з незаконним вживанням наркотичних і одурманюючих засобів, а також допінгу (ст. 314--317, 322--324 КК);

4) інші злочини проти здоров'я населення (ст. 325--327 КК) [5].



РОЗДІЛ ІІ. ЗЛОЧИНИ, ПОВ'ЯЗАНІ З НЕЗАКОННИМ ОБІГОМ НАРКОТИЧНИХ ЗАСОБІВ ТА ІНШИХ ПРЕДМЕТІВ, НЕБЕЗПЕЧНИХ ДЛЯ ЗДОРОВ'Я НАСЕЛЕННЯ

До злочинів, пов'язаних з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, отруйних і сильнодіючих речовин відносяться:

Стаття 305 Кримінального кодексу України «Контрабанда наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів»

Безпосереднім об'єктом даного злочину є охоронювані кримінальним законом суспільні відносини щодо встановленого порядку переміщення наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів через митний кордон України.

Предметами у цьому складі злочину виступають:

а) наркотичні засоби;

б) психотропні речовини;

в) їх аналоги;

г) прекурсори.

Наркотичні засоби -- це рослини, сировина і речовини, природні або синтетичні, класифіковані як такі в міжнародних конвенціях, а також інші рослини, сировина і речовини, які становлять небезпеку для здоров'я населення у разі зловживання ними і віднесені до зазначеної категорії Комітетом з контролю за наркотиками при Міністерстві охорони здоров'я України (далі -- Комітет), відповідно до Закону України від 8 липня 1999 р. № 863--XIV "Про внесення змін до Закону України "Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів [7].

Психотропні речовини -- будь-які природні або синтетичні речовини чи матеріали, класифіковані як такі в міжнародних конвенціях, а також інші речовини і матеріали, які становлять небезпеку для здоров'я населення у разі зловживання ними і віднесені до зазначеної категорії Комітетом.

Прекурсори -- речовини та їх солі, класифіковані в міжнародних конвенціях як хімічні матеріали, які використовуються для виготовлення наркотичних засобів і психотропних речовин, а також хімічні речовини та їх солі, які використовуються з цією метою і віднесені до зазначеної категорії Комітетом.

Особливо небезпечні наркотичні засоби і психотропні речовини - речовини і препарати, які є особливо небезпечними для здоров'я людини і занесені до списків № 1 і № 2 таблиці І міжнародними конвенціями ООН, а також рішенням Комітету.

Аналоги наркотичних засобів і психотропних речовин -- це речовини природного чи синтетичного походження, хімічна структура і властивості яких подібні хімічній структурі й властивостям наркотичних засобів і психотропних речовин.

Об'єктивна сторона передбачає вчинення дій по переміщенню вказаних предметів через митний кордон України двома способами:

а) поза митним контролем;

б) з приховуванням від митного контролю.

Під переміщенням предметів поза митним контролем потрібно розуміти їх переміщення через митний кордон поза місцем розташування митниці, поза часом здійснення митного контролю.

Під переміщенням з приховуванням від митного контролю розуміється переміщення відповідних предметів з використанням тайників та інших засобів, що ускладнюють виявлення предметів, або шляхом надання одним предметам вигляду інших, або з поданням митному органу України як підстави для переміщення предметів підроблених документів, документів одержаних незаконним шляхом, або документів, що містять неправдиві дані, а також документів, що є підставою для переміщення інших предметів.

Суб'єкт даного злочину загальний -- фізична осудна особа, яка до вчинення злочину досягла 16-річного віку.

Суб'єктивна сторона характеризується наявністю вини у формі прямого умислу.

Кваліфікованими видами даного злочину (ч. 2 ст. 305) є його вчинення:

-- повторно;

-- за попередньою змовою групою осіб;

-- якщо предметом цих дій були особливо небезпечні наркотичні засоби чи психотропні речовини;

-- або наркотичні засоби, психотропні речовини, їх аналоги чи прекурсори у великих розмірах.

Особливо кваліфікованими видами даного злочину (ч. З ст. 305) є контрабанда вказаних у диспозиції цієї норми предметів, вчинена організованою групою, а також якщо предметом контрабанди були наркотичні засоби, психотропні речовини, їх аналоги чи прекурсори в особливо великих розмірах.

Відповідно до примітки ст. 305, поняття великий та особливо великий розмір наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, що застосовується в цьому розділі, визначається спеціально уповноваженим органом виконавчої влади у галузі охорони здоров'я.

Покарання за злочин: ч. 1 ст. 305 -- позбавлення волі на строк від трьох до восьми років з конфіскацією наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, що були предметом контрабанди; ч. 2 ст. 305 -- позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років з конфіскацією наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, що були предметом контрабанди, та з конфіскацією майна; ч. З ст. 305 -- позбавлення волі на строк від восьми до дванадцяти років із конфіскацією наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, що були предметом контрабанди, та з конфіскацією майна [8].

Незаконний обіг і міжнародний наркотрафік психоактивних речовин (ПАР) мають глобальні масштаби і торкаються інтересів міжнародної спільноти. Так, Ю. Федотов, виконавчий директор Управління ООН з наркотиків і злочинності відмічає, що «…результаты анализа тенденций и исследований включаются в комплексные программы по сокращению предложения запрещенных наркотиков и спроса на них … необходимо выравнивание баланса в политике контроля над ПАР через альтернативное развитие, профилактику, лечение и обеспечение основных прав человека, гражданина и пациента…» [9].

Судово-фармацевтичний аналіз матеріалів ООН показує:

а) розповсюдженість і зловживання ПАР в світі на протязі останніх років залишається на рівні 0,6--0,8 % населення в віці 15--64 років;

б) зловживання опіоїдів (героїну, морфіну, немедичне зловживання лікарських засобів -- опіоїдів) залишається стабільним на всіх основних нелегальних ринках.

Після короткого спаду світового виробництва в 2010 р., викликаного захворюванням рослин опійного маку в Афганістані, незаконний обіг (виробництво, збут, вживання, введення, зберігання, перевозка та ін.) опіоїдів в цілому 2011--2014 рр. повернувся на рівень 2009 р. Середні оптові та роздрібні ціни на більшість опіоїдів, які знаходяться під регулярним моніторингом ринків опіатів в країнах ЄС, Україні, Росії, США, Канаді, Мексиці і Південній Америці, також відчули лише незначні зміни з 2009 р., проте це не відображає об'єктивної ситуації в країнах -- виробниках опію, таких як Афганістан и М'янма, де, незважаючи на збільшення виробництва опію, ціни виробника продовжували підвищуватися у 2010--2011 рр.

У регіонах України, за судово-фармацевтичною оцінкою даних МВС України, за 8 місяців 2012 р. зареєстровано 14 4296 споживачів ПАР, які є злочинцями -- хворими на наркоманію. Найбільшу кількість споживачів ПАР (більше 10 тис. осіб) зареєстровано у Дніпропетровській (12 358 осіб), Одеській (12 667 осіб), Донецькій (11 313 осіб) областях та м. Києві (10 909 осіб). Найменшу кількість споживачів зареєстровано в Закарпатській (700 осіб), Вінницькій (1 886 осіб), Волинській (1 640 осіб), Рівненській (1 678 осіб) та Чернівецькій (1 820 осіб) , Житомирській (225 осіб) областях [10].



Діаграма 1. Кількість зареєстрованих споживачів ПАР в регіонах України.

Ст. 306. Використання коштів, здобутих від незаконною обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.

Об'єктивна сторона злочину - розміщення коштів, здобутих від незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, у банках, на підприємствах, в установах, організаціях та їхніх підрозділах або придбання за такі кошти об'єктів, майна, що підлягають приватизації, чи обладнання для виробничих та інших потреб, або використання таких коштів і майна з мстою продовження незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їхніх аналогів або прекурсорів.

Розміщення фінансових коштів у банках, на підприємствах та інших структурах визнається злочином, якщо ці кошти були:

а) здобуті від незаконного обігу наркотичних засобів чи психотропних речовин;

б) використані з мстою продовження операцій з незаконного обігу наркотичних засобів або психотропних речовин.

Діяння визнається вчиненим при обтяжуючих обставинах, якщо воно було повторним або вчинене за попереднім зговором групою осіб, або у великих розмірах (ч. 2 ст. 306 КК).

Суб'єктивна сторона злочину - використання коштів, здобутих від незаконного обігу наркотиків, для продовження операцій з незаконного їх обігу вчинюється умисно, з мстою продовження цих операцій.

Відповідальність за діяння, передбачене ст. 306 КК, настає з досягнення віку шістнадцяти років [11].

Стаття 307 Кримінального кодексу України «Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання чи збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів».

Об'єктом цього злочину є встановлений порядок обігу наркотичних засобів, психотропних речовин та їх аналогів і здоров'я населення.

Предмет цього злочину становлять наркотичні засоби, психотропні речовини та їх аналоги

Об'єктивна сторона цього злочину полягає у виробництві, виготовленні, придбанні, зберіганні, перевезенні, пересиланні, незаконному збуті наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів.

Під незаконним виробництвом наркотичних засобів, психотропних речовин слід розуміти дії, пов'язані з незаконним одержанням наркотиковмісної сировини з рослин, які їх містять, у тому числі відокремлення макової соломи, опію від рослин опієвмісного маку або ж листя, суцвіть, пилку, смоли від конопель.

Незаконне виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин -- це всі протиправні дії (за винятком виробництва), включаючи рафінування і екстракцію, у результаті яких вони одержуються, а також перетворюються на інші готові до використання їх форми чи на лікарські засоби, що їх містять.

Згідно з п. З Постанови Пленуму Верховного Суду України “Про судову практику в справах про злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів” № 4 від 26.04.02 [12] незаконне виготовлення наркотичних засобів або психотропних речовин утворює закінчений склад злочину з моменту, коли почали вчинятися дії, спрямовані на одержання таких засобів чи речовин, готових до вживання, або на рафінування чи підвищення у препаратах їх концентрації [13].

Виготовлення наркотичних засобів або психотропних речовин -- це дії, включаючи рафінування та екстракцію, в результаті яких одержуються наркотичні засоби або психотропні речовини, а також відбувається перетворення наркотичних засобів, психотропних речовин, або прекурсорів на готові для використання форми наркотичних засобів чи психотропних речовин, або лікарські засоби, що їх вміщують.

Придбання -- це купівля, отримання в обмін, дарування, позичка, збирання, а також інше оплатне чи безоплатне одержання аналізованих у даному складі злочину предметів.

Зберігання -- це протиправне фактичне володіння винною особою наркотичними засобами, психотропними речовинами або їх аналогами.

Перевезення -- це переміщення вищевказаних предметів з одного місця в інше в межах України транспортним засобом.

Пересилання полягає у відправленні предметів з одного місця в інше поштою, посильним тощо.

Збут -- оплатна чи безоплатна передача наркотичних засобів, психотропних речовин або прекурсорів у володіння чи користування інших осіб (продаж, обмін, дарування, введення ін'єкцій іншій особі тощо).

Суб'єкт злочину загальний -- фізична осудна особа, яка до вчинення злочину досягла 16-річного віку.

Суб'єктивна сторона характеризується виною у формі прямого умислу та спеціальною метою -- збуту.

Кваліфікованими видами даного злочину є:

-- вчинення його повторно;

-- за попередньою змовою групою осіб;

-- особою, яка раніше вчинила один із злочинів, передбачених статтями 308--310, 312, 314, 315, 317 Кримінального кодексу;

-- із залученням неповнолітнього;

-- збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів у місцях, що призначені для проведення навчальних, спортивних і культурних заходів, та в інших місцях масового перебування громадян;

-- збут чи передача цих речовин у місцях позбавлення волі;

-- якщо предметом таких дій були наркотичні засоби, психотропні речовини або їх аналоги у великих розмірах;

-- особливо небезпечні наркотичні засоби або психотропні речовини.

Особливо кваліфікованими видами цього злочину (ч. З ст. 307) є вищевказані дії:

-- вчинені організованою групою;

-- якщо предметом таких дій були наркотичні засоби, психотропні речовини або їх аналоги в особливо великих розмірах;

-- вчинені із залученням малолітнього;

-- вчинені щодо малолітнього.

У ч. 4 ст. 307 законодавець передбачає спеціальну підставу звільнення від кримінальної відповідальності за умови, що особа, яка добровільно здала наркотичні засоби, психотропні речовини або їх аналоги і вказала джерело їх придбання або сприяла розкриттю злочинів, пов'язаних з їх незаконним обігом, звільняється від кримінальної відповідальності за незаконне їх виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання (частина перша цієї статті, частина перша статті 309 КК).

Покарання за злочин: ч. 1 ст. 307 -- позбавлення волі на строк від трьох до восьми років; ч. 2 ст. 307 -- позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років з конфіскацією майна; ч. З ст. 307 -- позбавленням волі на строк від восьми до дванадцяти років з конфіскацією майна.

Стаття 314. Незаконне введення в організм наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів.

Об'єктом злочину є здоров'я особи.

Об'єктивна сторона характеризується вчиненням дій, які виражаються у введенні будь-яким способом в організм іншої людини наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів.

Знаряддям вчинення даного злочину є наркотичні засоби, психотропні речовини та їх аналоги, визначення котрих було дано при характеристиці ст. 305 Кримінального кодексу.

Під незаконним введенням слід розуміти будь-які примусові дії, спрямовані на введення вказаних засобів в організм іншої людини (ін'єкція, додавання в їжу, напої тощо).

Суб'єкт злочину загальний -- фізична осудна особа, яка до вчинення злочину досягла 16-річного віку.

Суб'єктивна сторона характеризується виною у формі прямого умислу.

Кваліфікованими видами даного злочину (ч. 2 ст. 314) є:

-- якщо ці діяння призвели до наркотичної залежності потерпілого;

-- вчинені повторно;

-- особою, яка раніше вчинила один із злочинів, передбачених статтями 306 -- 312 та 314 -- 318 Кримінального кодексу;

-- вчинені щодо двох чи більше осіб;

-- якщо вони заподіяли середньої тяжкості чи тяжке тілесне ушкодження потерпілому.

Особливо кваліфікованими видами даного злочину (ч. З ст. 314) є його вчинення щодо:

-- неповнолітнього;

-- особи, яка перебуває в безпорадному стані;

-- вагітної жінки;

-- якщо вони були пов'язані з введенням в організм іншої особи особливо небезпечних наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів;

-- якщо внаслідок таких дій настала смерть потерпілого.

Покарання за злочин: ч. 1 ст. 314 -- позбавлення волі на строк від двох до п'яти років; ч. 2 ст. 314 -- позбавлення волі на строк від трьох до десяти років; ч. З ст. 314 -- позбавлення волі на строк від п'яти до дванадцяти років.

Стаття 317. Організація або утримання місць для незаконного вживання, виробництва чи виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів.

Об'єктом злочину є здоров'я невизначеної частини населення.

Об'єктивна сторона характеризується вчиненням наступ-них альтернативних дій:

а) організація місць для незаконного вживання, виробництва чи виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів;

б) утримання місць для вчинення вищевказаних дій;

в) надання приміщень з цією метою.

Організація місць для незаконного вживання, виробництва чи виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів полягає у створенні і підготовці до використання саме з цією метою. Утримання полягає у вчиненні дій, спрямованих на забезпечення функціонування таких місць.

Суб'єкт злочину загальний -- фізична осудна особа, яка до вчинення злочину досягла 16-річного віку.

Суб'єктивна сторона характеризується виною у формі прямого умислу, а також спеціальною метою -- незаконне вживання, виробництво чи виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів. За ч. 2 ст. 317 у випадку вчинення злочину з корисливих мотивів -- наявність мотиву є обов'язковою передумовою для кваліфікації діянь за цією ознакою.

Кваліфікованими видами даного злочину є вчинення його:

-- повторно;

-- з корисливих мотивів;

-- групою осіб;

-- із залученням неповнолітнього.

Покарання за злочин: ч. 1 ст. 317 -- позбавлення волі на строк від трьох до п'яти років; ч. 2 ст. 317 -- позбавлення волі на строк від п'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна [14].

Стаття 321. Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, перевезення, пересилання, зберігання з метою збуту або збут отруйних і сильнодіючих речовин.

Підслідність - органи внутрішніх справ.

Категорія злочину - за ознаками ч. 1- злочин середньої тяжкості, за ч. 2 - невеликої тяжкості.

Об'єктом злочину є встановлений

порядок, спрямований на попередження захворювань населення, які викликаються шкідливим впливом окремих предметів.

Предметом злочину є отруйні або сильнодіючі речовини, що не є наркотичними або психотропними чи їх аналогами, а також обладнання, призначене для виробництва чи виготовлення отруйних або сильнодіючих речовин.

Об'єктивна сторона злочину включає дії, зазначені у диспозиції статті 321 як альтернативні ознаки, зокрема виробництво, виготовлення, придбання, перевезення, пересилання, зберігання або збут отруйних або сильнодіючих речовин, а також здійснення таких дій щодо обладнання, призначеного для виробництва чи виготовлення згаданих речовин.

Отруйні речовини - це речовини у твердому, сипучому або рідкому вигляді, вживання яких навіть із незначним перевищенням дози може призвести до смерті.

Сильнодіючі речовини - це лікарські та інші засоби, вживання яких поза призначенням або порушенням норм дозування може спричинити тяжку шкоду організму людини.

Об'єктивна сторона злочину включає дії, зазначені у диспозиції статті 321 як альтернативні ознаки, зокрема виробництво, виготовлення, придбання, перевезення, пересилання, зберігання або збут отруйних або сильнодіючих речовин, а також здійснення таких дій щодо обладнання, призначеного для виробництва чи виготовлення згаданих речовин.

Відпуск - видача отруйних або сильнодіючих речовин з аптек, складів, баз тощо.

Облік - це дії, спрямовані на фіксацію кількості зазначених речовин, як виданих, так і залишку. Закінченим злочин вважається з моменту закінчення вказаного вище діяння.

Склад злочину - формальний.

Суб'єкт злочину, передбаченого ч.1 ст. 321, - будь-яка особа, що досягла 16 років, а ч. 2 ст. 321 - тільки особа, яка за характером дорученої їй роботи зобов'язана була дотримуватися встановлених правил поводження з сильнодіючими чи отруйними речовинами.

Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом (ч. 1) або умислом чи необережністю (ч. 2) [15].

РОЗДІЛ ІІІ. ІНШІ ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ЗДОРОВ'Я НАСЕЛЕННЯ

Правила попередження і боротьби з епідемічними та іншими заразними захворюваннями встановлюються відповідно до «Основ законодавства України про охорону здоров'я» від 19 листопада 1992 р., Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» від 24 лютого 1994 р. [16] та Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» від 6 квітня 2000 р. [17].

Епідемічними визнаються такі інфекційні захворювання, які мають здатність масово поширюватися серед населення на відповідній території за короткий проміжок часу. Інші заразні захворювання -- це різні хвороби людей, що передаються один одному (наприклад, холера, чума, малярія тощо). Правила, про які йдеться в ст. 325, передбачають вчинення відповідними органами та службовими особами медико-санітарних заходів, спрямованих на попередження або боротьбу з епідемічними та іншими заразними захворюваннями.

Порушення цих правил може полягати в їх невиконанні або неналежному виконанні (наприклад, в'їзд на територію України іноземного громадянина з країни, де зареєстровані інфекційні хвороби, без документів, передбачених міжнародними договорами і санітарним законодавством України).

Порушення правил має бути причинне пов'язано або з поширенням епідемій та інших заразних захворювань на певній території України, або зі створенням реальної загрози такого поширення [18, 19, 20].

З суб'єктивної сторони порушення встановлених правил може бути вчинено умисно або через необережність, але щодо наслідків можлива тільки необережність.

Суб'єкт цього злочину -- будь-яка особа, в тому числі і службова.

Покарання за злочин: за ст. 325 Кримінального кодексу -- штраф до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до трьох років.

Порушення правил поводження з мікробіологічними або іншими біологічними агентами чи токсинами (ст. 326 Кримінального кодексу). Об'єктивна сторона цього злочину характеризується:

1) діяннями у виді порушення правил зберігання, використання, обліку, перевезення або інших правил поводження з біологічними агентами і токсинами;

2) наслідками у вигляді: створення загрози загибелі людей або настання інших тяжких наслідків, або заподіяння шкоди здоров'ю потерпілого;

3) причинним зв'язком хоча б між одним із зазначених діянь і одним з названих наслідків.

Відповідно до ст. 53 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» від 25 червня 1991 р. підприємства, установи і організації зобов'язані забезпечувати екологічно безпечне виробництво, зберігання, транспортування, використання, знищення, знешкодження і поховання мікроорганізмів, інших біологічно активних речовин і предметів біотехнології, а також інтродукцію, акліматизацію і реакліматизацію тварин і рослин, розробляти і вживати заходи з попередження і ліквідації наслідків шкідливого впливу біологічних чинників на довкілля та здоров'я людини [21].

Підприємства і громадяни-підприємці, здійснюючи зазначені дії, зобов'язані дотримуватися санітарних норм, що гарантують безпеку для здоров'я населення і довкілля. Ці ж вимоги поширюються на транзитне транспортування через територію України хімічних, біологічних, радіоактивних, інших небезпечних для здоров'я видів сировини, корисних копалин, речовин та матеріалів (у тому числі нафти і нафтопродуктів, природного газу тощо) будь-якими видами транспорту та продуктопроводами (ст. 25 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення»від 24 лютого 1994 р.) [22].

Порушення встановлених правил поводження з мікробіологічними або іншими біологічними агентами чи токсинами може бути вчинене як шляхом дії, так і шляхом бездіяльності. Таке порушення може виражатися в невиконанні зазначених правил або в їх неналежному виконанні.

Створення загрози загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків передбачає виникнення реальної можливості настання смерті людини або захворювання хоча б однієї людини на хворобу, небезпечну для її здоров'я.

Заподіяння шкоди здоров'ю потерпілого означає фактичне захворювання внаслідок вказаних дій хоча б однієї особи (за винятком того, хто брав участь у вчиненні цього злочину). Злочин визнається закінченим з моменту настання будь-якого вказаного наслідку.

З суб'єктивної сторони порушення зазначених правил може бути умисним або необережним, а щодо наслідків -- тільки необережним.

Суб'єкт цього злочину -- спеціальний, тобто особа, на яку покладений обов'язок дотримуватися правил поводження із зазначеними предметами.

Частина 2 ст. 326 передбачає відповідальність за те саме діяння, якщо воно спричинило загибель людей чи інші тяжкі наслідки.

Під загибеллю людей розуміють смерть хоча б однієї людини; інші тяжкі наслідки -- це нанесення тяжких тілесних ушкоджень одній чи кільком особам; середньої тяжкості тілесні ушкодження -- нанесення ушкоджень двом і більше людям, зараження хворобою кількох осіб, заподіяння значної матеріальної шкоди фізичній або юридичній особі.

Покарання за злочин: за ч. 1 ст. 326 -- штраф до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до двох років, або обмеження волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого; за ч. 2 ст. 326 -- обмеження волі на строк до п'яти років або позбавлення волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Заготівля, перероблення або збут радіоактивне забруднених продуктів харчування чи іншої продукції (ст. 327). З об'єктивної сторони цей злочин передбачає дії (заготівлю, перероблення або збут радіоактивне забрудненої продукції) і наслідки у вигляді: створення загрози загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків або заподіяння шкоди здоров'ю потерпілого, а також причинний зв'язок між хоча б між однією із зазначених дій і одним із названих наслідків.

Заготівля продуктів харчування чи іншої продукції, радіоактивне забруднених понад допустимі рівні, -- це дії зі збору врожаю сільськогосподарських культур, ловлі риби, добутку дичини, збору грибів, плодів диких рослин тощо. Переробка цієї продукції -- це вплив якимось способом на продукти харчування або іншу продукцію з метою надання їм придатності для вживання як в готовому вигляді, так і як напівфабрикату (сушка, заморожування, витягнення, кип'ятіння, змішання тощо).

Збут -- це випуск будь-яким способом в обіг продуктів харчування або іншої радіоактивне забрудненої продукції. Такий випуск може бути відшкодувальним (продаж, обмін) або безвідплатним (дарування, пригощання).

Про наслідки у вигляді створення загрози загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків, заподіяння шкоди здоров'ю потерпілого зазначено при аналізі ст. 326 Кримінального кодексу України.

З суб'єктивної сторони цей злочин характеризується умислом щодо діяння і необережністю щодо вказаних наслідків. Обов'язковою ознакою заготівлі і перероблення продуктів харчування чи іншої радіоактивне забрудненої продукції є наявність мети збуту такої продукції. Заготівля і перероблення цієї продукції для власних потреб не утворює злочину.

Суб'єкт цього злочину -- будь-яка особа.

Покарання за злочин: за ч. 1 ст. 327 -- штраф до сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до трьох років; за ч. 2 ст. 327 -- позбавлення волі на строк від двох до п'яти років [23].



ВИСНОВОК

Злочини в сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів чи прекурсорів закріплені в розділі XIV Кримінального кодексу України.

Предметом злочинів можуть бути:

1) наркотичні засоби (статті 305 - 309, 313 - 320 Кримінального кодексу України);

2) психотропні речовини (статті. 305 - 309, 313 - 314, 315, 317 - 320 Кримінального кодексу України);

3) їхні аналоги (статті 305 - 309, 313 - 315, 317, 320 Кримінального кодексу України);

4) прекурсори (статті 305, 306, 311, 312, 318, 320 Кримінального кодексу України);

5) снотворний мак і конопля (стаття 310 Кримінального кодексу України);

6) отруйні і сильнодіючі речовини (стаття 321 Кримінального кодексу України);

7) одурманюючі засоби (статті 322, 324 Кримінального кодексу України);

8) мікробіологічні та інші біологічні агенти (стаття 326 Кримінального кодексу України);

9) токсини (стаття 326 Кримінального кодексу України);

10) допінг (стаття 323 Кримінального кодексу України);

11) радіоактивно забруднені продукти та інша продукція (стаття 327 Кримінального кодексу України).

Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання чи збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів (ст. 307). Об'єктивна сторона злочину передбачає незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання з метою збуту, а також незаконний збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів. Для наявності складу злочину досить вчинення хоча б однієї із зазначених дій.

Суб'єктивна сторона цього злочину характеризується прямим умислом, що поєднується із спеціальною метою збуту наркотичних засобів або психотропних речовин.

Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання перевезення чи пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів без мети збуту (ст. 309). Об'єктивна сторона цього злочину така сама, як і злочинів, відповідальність за які передбачена ст. 307.

Суб'єктивна сторона цього злочину -- прямий умисел та відсутність мети збуту, тобто подальшої передачі зазначених предметів або реалізації їх іншим особам.

Стаття 308. Викрадення, привласнення, вимагання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів чи заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем. Об'єктивна сторона злочину передбачає протиправне вилучення наркотиків, психотропних речовин або їх аналогів як з власності держави чи колективних або інших підприємств, установ і організацій, так і з приватного володіння окремих громадян. При цьому не має значення, правомірно чи незаконно володіла особа зазначеними засобами або речовинами.

Стаття 312. Викрадення, привласнення, вимагання прекурсорів або заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем

Ст. 312 передбачає відповідальність за умисне протиправне заволодіння прекурсорами певним способом із підприємств, установ чи організацій незалежно від форми власності, а також із правомірного чи незаконного володіння громадян з метою подальшого збуту, а також їх збут для виробництва чи виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів. Цей злочин є суміжним із злочином, передбаченим ст. 308, від якого він головним чином відрізняється за предметом, а також окремими ознаками об'єктивної і суб'єктивної сторін.



СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Кримінальне право України: Загальна частина: підручник/ [Ю. В. Баулін, В. І. Борисов, В. І. Тютюгін та ін.]; за ред. проф. В. В. Сташиса, В. Я. Тація. - 4-те вид., переробл. і допов. - Х. : Право, 2010. -С. 72-73.

2. Хохлова І.В., Шемиков О.П. Кримінальне право України (Загальна частина): Навчальний посібник. - К.: Центр навчальної літератури 2006. - С. 40-47.

3. Сташис, В. В. Передача на поруки и некоторые вопросы советского уголовного права/ В. В. Сташис// Об усилении роли общественности в укреплении социалистического правопорядка. - Харьков, 1961. - С. 30.

4. Закон України «Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів», 1999 р.

5. Селецький С. І. Кримінальне право України. Особлива частина. Навчальний посібник. - К.: Центр учбової літератури, 2008. - С. 38-50.

6. Кримінальний кодекс України 2001 року : за станом на 1 грудня 2009 р. [Електронний ресурс]. - Режим доступу до кодексу : http://zakon1.rada.gov.ua.

7. Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів»»
від 22.12.2006.

8. Кримінальне право України: Навч. посіб. / С. Г. Волкотруб, О М. Омельчук, В. М. Ярін та ін.--За ред О. М. Омельчука. -- К.: Наукова думка; Прецедент, 2004. -- С. 216-218.

9. Всемирный доклад о наркотиках 2012 год [Электронный ресурс]. -- Режим доступа : http://www.unodc.org/documents/data-and-analysis/WDR2012/Executive_summary_russian.pdf.

10. Шаповалов В.В. Організаційно-правові аспекти застосування нанотехнологій при обігу психоактивних лікарських засобів. Український вісник психоневрології, -- том 21, вип. 3 (76) -- 2013. - С. 102.

...