Органи місцевого самоврядування як суб'єкти адміністративного права

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Органи місцевого самоврядування як суб'єкти адміністративного права

План

самоврядування місцевий виконавчий

Вступ

Поняття, ознаки, принципи, правова основа, система місцевого самоврядування та її елементи. Представницькі та виконавчі органи місцевого самоврядування

Повноваження виконавчих органів сільських, селищних, міських рад щодо забезпечення законності, правопорядку,охорону прав і законних інтересів громадян

Вдосконалення місцевого самоврядування

Висновок

Література

Вступ

Розбудова української державності за принципами демократії об'єктивно викликала переосмислення місця й ролі місцевого самоврядування в системі громадянського суспільства, пошуку найкращого варіанту моделі організації влади, яка б цілком відповідала сучасним світовим і європейським стандартам, була спрямована на забезпечення прав, свобод і законних інтересів людини. Вирішення цієї проблеми неможливе без сприйняття кращих традицій світової філософської та правової думки, урахування наукових досліджень і практики місцевого самоврядування демократичних країн світу. На сьогодні в місцевому самоврядуванні існує чимало проблем, які потребують дослідження й вирішення, а саме: впровадження чіткого розподілу влади між державними органами й органами місцевого самоврядування і передачі останнім значної кількості управлінських функцій; удосконалення системи і структури органів місцевого самоврядування; зменшення загального числа територіальних громад шляхом їх об'єднання й утворення спільних органів; створення належної законодавчої бази; впровадження механізмів фінансової незалежності місцевого самоврядування й урегулювання ступеня фінансової допомоги з боку держави; активізація участі населення у вирішенні питань місцевого значення через територіальні громади, їх представницькі органи й органи самоорганізації населення тощо. Метою роботи є комплексне визначення основних елементів інституту місцевого самоврядування в Україні, пошук шляхів створення ефективної моделі діяльності його суб'єктів, розробка питань їх взаємодії з органами державної виконавчої влади. Досягнення поставленої мети передбачає вирішення наступних завдань: - визначити поняття місцевого самоврядування; - охарактеризувати теорії місцевого самоврядування в Україні; - проаналізувати повноваження органів місцевого самоврядування як суб'єктів адміністративного права; - розглянути гарантії місцевого самоврядування. Об'єктом роботи є суспільні відносини, що виникають в процесі функціонування інституту місцевого самоврядування в Україні. Предмет складають соціальна та правова природа, сутнісні риси місцевого самоврядування, історія виникнення й розвитку інституту місцевого самоврядування в Україні, повноваження суб'єктів місцевого самоврядування.

Поняття, ознаки, принципи, правова основа, система місцевого самоврядування та її елементи. Представницькі та виконавчі органи місцевого самоврядування

Одним із основних центрів публічної влади, яка максимально наближена до людини, є органи місцевого самоврядування. Конституція України визначає, що народ України може здійснювати владу через органи місцевого самоврядування.

Відповідно до ст. 140 Конституції України місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання в сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Сутність місцевого самоврядування полягає в гарантованому державою праві територіальної громади, громадян та їх органів розв'язувати значну частину місцевих справ і управляти ними, діючи в межах закону, під свою відповідальність та в інтересах населення.

Територіальна організація самоврядування в Україні ґрунтується на поєднанні загальнодержавних і місцевих інтересів.

Серед найважливіших ознак органів місцевого самоврядування виділяють їх правову, організаційну, матеріальну та фінансову автономії.

Правова автономія означає, що органи місцевого самоврядування наділені своїми власними повноваженнями, передбаченими Конституцією та чинним законодавством України.

Організаційна автономія органів місцевого самоврядування виявляється в їх можливості самостійно визначати та будувати свою внутрішню структуру для того, щоб вона відповідала місцевим потребам і забезпечувала ефективне управління. Діючи в межах закону, органи місцевого самоврядування не підпорядковуються іншим органам. Контроль за органами місцевого самоврядування здійснюють лише для забезпечення законності їх дій.

Матеріальна та фінансова автономія органів місцевого самоврядування виявляється в їх праві володіти й розпоряджатися коштами та майном для здійснення своїх функцій і повноважень.

Основні принципи місцевого самоврядування.

Місцеве самоврядування в Україні здійснюється на принципах:

народовладдя; законності; гласності; колегіальності; поєднання місцевих і державних інтересів; виборності; правової, організаційної та матеріально-фінансової самостійності в межах повноважень, визначених законами; підзвітності та відповідальності перед територіальними громадами їх органів та посадових осіб; державної підтримки та гарантії місцевого самоврядування; судового захисту прав місцевого самоврядування.

За правовою позицією Конституційного Суду України предметами відання місцевого самоврядування є не будь-які питання суспільного життя, а питання саме місцевого значення. Перелік таких питань визначено у Конституції України та Законі України "Про місцеве самоврядування в Україні". Зокрема, згідно з цим законом до питань місцевого значення належить регулювання сільськими, селищними, міськими радами земельних відносин відповідно до закону (п. 34 ч. 1 ст. 26). Конституційний Суд України вважає, що системний аналіз положень Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (ч. 1 ст. 10, статей 16,17,18,25,26 та ін.) свідчить, що органи місцевого самоврядування при вирішенні питань місцевого значення, віднесених Конституцією України та законами України до їхньої компетенції, є суб'єктами владних повноважень, які виконують владні управлінські функції, зокрема нормотворчу, координаційну, дозвільну, реєстраційну, розпорядчу.

Система місцевого самоврядування. Система місцевого самоврядування включає:

- територіальну громаду;

- сільську, селищну, міську раду;

- сільського, селищного, міського голову;

- виконавчі органи сільської, селищної, міської ради;

- районні та обласні ради, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст;

- органи самоорганізації населення.

Первинним суб'єктом місцевого самоврядування, основним носієм його функцій і повноважень є територіальна громада села, селища, міста. Територіальна громада - жителі, об'єднані постійним проживанням у межах села, селища, міста, що є самостійними адміністративно-територіальними одиницями, або добровільне об'єднання жителів кількох сіл, що мають єдиний адміністративний центр.

Ради є представницькими органами місцевого самоврядування. Сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України та законами. Обласні та районні ради є органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст, у межах повноважень, визначених Конституцією України та законами, а також повноважень, переданих їм сільськими, селищними, міськими радами.

Виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи. Виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад є підконтрольними і підзвітними відповідним радам, а з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади - підконтрольними відповідним органам виконавчої влади.

У сільських радах, що представляють територіальні громади, які налічують до 500 жителів, за рішенням відповідної територіальної громади або сільської ради виконавчий орган ради може не створюватися. У цьому випадку функції виконавчого органу ради (крім розпорядження земельними та природними ресурсами) здійснює сільський голова одноособово.

Сільський, селищний, міський голова є головною посадовою особою територіальної громади села (добровільного об'єднання в одну територіальну громаду жителів кількох сіл), селища, міста відповідно. Сільський, селищний, міський голова обирається відповідною територіальною громадою на основі загального, рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голосування строком на чотири роки в порядку, визначеному законом, і здійснює свої повноваження на постійній основі.

Повноваження виконавчих органів сільських, селищних, міських рад щодо забезпечення законності, правопорядку,охорону прав і законних інтересів громадян

Орган самоорганізації населення є однією з форм участі членів територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах у вирішенні окремих питань місцевого значення. Органами самоорганізації населення є будинкові, вуличні, квартальні комітети, комітети мікрорайонів, комітети районів у містах, сільські, селищні комітети.

Основними завданнями органів самоорганізації населення є: 1) створення умов для участі жителів у вирішенні питань місцевого значення в межах Конституції і законів України; 2) задоволення соціальних, культурних, побутових та інших потреб жителів шляхом сприяння у наданні їм відповідних послуг; 3) участь у реалізації соціально-економічного, культурного розвитку відповідної території, інших місцевих програм.

Види повноважень органів місцевого самоврядування. Органи місцевого самоврядування виконують власні (самоврядні) повноваження, а також делеговані повноваження.

Делеговані повноваження - повноваження органів виконавчої влади, надані органам місцевого самоврядування законом, а також повноваження органів місцевого самоврядування, які передаються відповідним місцевим державним адміністраціям за рішенням районних, обласних рад.

Наприклад, у сфері соціально-економічного і культурного розвитку, планування та обліку до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать:

1) власні (самоврядні) повноваження:

а) підготовка програм соціально-економічного та культурного розвитку сіл, селищ, міст, цільових програм з інших питань самоврядування, подання їх на затвердження ради, організація їх виконання; подання раді звітів про хід і результати виконання цих програм;

б) забезпечення збалансованого економічного та соціального розвитку відповідної території, ефективного використання природних, трудових і фінансових ресурсів тощо;

2) делеговані повноваження:

а) розгляд і узгодження планів підприємств, установ та організацій, що не належать до комунальної власності відповідних територіальних громад, здійснення яких може викликати негативні соціальні, демографічні, екологічні та інші наслідки, підготовка до них висновків і внесення пропозицій до відповідних органів;

б) статистичний облік громадян, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

В галузі бюджету, фінансів і цін до відання цих органів належать:

1) власні (самоврядні) повноваження:

а) складання проекту місцевого бюджету, подання його на затвердження відповідної ради, забезпечення виконання бюджету; щоквартальне подання раді письмових звітів про хід і результати виконання бюджету; підготовка і подання відповідно до районних, обласних рад необхідних фінансових показників і пропозицій щодо складання проектів районних і обласних бюджетів;

б) встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів щодо оплати побутових, комунальних, транспортних та інших послуг, які надаються підприємствами та організаціями комунальної власності відповідної територіальної громади; погодження в установленому порядку цих питань з підприємствами, установами та організаціями, які не належать до комунальної власності;

в) встановлення за узгодженим рішенням відповідних рад порядку використання коштів та іншого майна, що перебувають у спільній власності територіальних громад тощо;

2) делеговані повноваження:

а) здійснення відповідно до закону контролю за дотриманням зобов'язань щодо платежів до місцевого бюджету на підприємствах і в організаціях незалежно від форм власності;

б) здійснення відповідно до закону контролю за дотриманням цін і тарифів;

в) сприяння здійсненню інвестиційної діяльності на відповідній території.

Служба в органах місцевого самоврядування - це професійна, на постійній основі діяльність громадян України, які займають посади в органах місцевого самоврядування, що спрямована на реалізацію територіальною громадою свого права на місцеве самоврядування та окремих повноважень органів виконавчої влади, наданих законом.

Вдосконалення місцевого самоврядування

Складність, різноманітність, недостатня передбачуваність життя нових соціальних інститутів, систем і структур породжують нові проблеми та ускладнюють існуючі, що потребує нагального вирішення; виникають нові вимоги до методології та інструментарію законодавства. Тому прийоми, способи, методи вирішення нових проблем повинні відповідати складності сучасного життя, бути орієнтованими на використання й функціонування в умовах невизначеності і великої динамічності сучасної ситуації.

На сьогоднішній день проведені реформи стосовно системи публічної влади не вирішили повністю всіх завдань, що перед ними ставились, а отже і деякі питання залишаються відкритими дотепер. Це також стосується місцевого самоврядування в Україні і, в першу чергу, його правової основи. Вчені-державознавці неодноразово вказували і продовжують вказувати на необхідність вдосконалення законодавства про місцеве самоврядування в Україні.

Законодавство про місцеве самоврядування на сьогодні потребує комплексного, системного реформування на трьох рівнях: конституційному, законодавчому та локальному.

Удосконалення законодавства про місцеве самоврядування необхідно розпочинати з конституційного рівня: а) поглиблення децентралізації влади; б) запровадження повноцінного місцевого самоврядування на регіональному та районному рівнях; в) усунення двовладдя на місцевому рівні шляхом вирішення питання взаємного існування органів місцевого самоврядування та місцевих державних адміністрацій; г) визначення нового статусу, функцій та повноважень місцевих державних адміністрацій як органів, що здійснюють виключно наглядово-контрольні та аналітично-консультативні функції.

В ч. 2 ст. 19 Конституції України зазначено, що «органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України». Саме тому на законодавчому рівні необхідно деталізувати і конкретизувати положення Конституції стосовно місцевого самоврядування.

До завдань удосконалення законодавства про місцеве самоврядування необхідно віднести: а) упорядкування та законодавче уточнення зв'язків та взаємовідносин між владними органами регіону, визначення механізмів розв'язання конфліктних ситуацій; б) удосконалення системи адміністративно-територіального устрою, в) перерозподіл функцій і повноважень між органами державної влади і місцевого самоврядування з метою уникнення дублювання, а також підвищення ефективності управлінської діяльності; г) визначення механізмів стимулювання депресивних територій, однак не за рахунок зменшення економічного потенціалу більш розвинутих територій; г) законодавче регулювання порядку розгляду компетенційних спорів між органами місцевого самоврядування та місцевими органами державної виконавчої влади; д) визначення підстав та механізмів розподілу повноважень у системі місцевого самоврядування; е) удосконалення бюджетного законодавства, створення умов для формування належної матеріально-фінансової основи місцевого самоврядування; є) налагодження ефективної загальнонаціональної та регіональної систем підготовки, перепідготовки й підвищення кваліфікації службовців органів місцевого самоврядування; ж) розробка і реалізація системи інформаційного, методичного, наукового забезпечення діяльності органів і посадових осіб місцевого самоврядування.

Стосовно статусу районних і обласних рад, на нашу думку, доцільно наділити їх виконавчий апарат такими повноваженнями, які б дозволяли реалізовувати прийняті рішення відповідною радою. При цьому обласні ради повинні вирішувати лише загальні спільні питання декількох районних та міських (міст обласного значення) рад, а районні ради - міських, селищних чи сільських рад. Тобто, головна функція органів місцевого самоврядування на обласному та районному рівнях - координація зусиль при вирішенні загальних спільних питань місцевого значення. Така пропозиція виключає необхідність надання обласним і районним радам виконавчих органів, які б мали такий же значний обсяг повноважень як і виконавчі комітети міських, селищних і сільських рад.

На нашу думку, місцевим державним адміністраціям доцільно надати повноваження щодо контролю за діяльністю органів місцевого самоврядування, до того ж не лише на обласному і районному рівнях, а також на рівні міст, селищ і сіл. Але стосовно контрольно-оперативних повноважень (наприклад, зупинення дії актів органів місцевого самоврядування) слід бути дуже обережним і поміркованим, оскільки невиваженість у вирішенні такого делікатного питання може призвести до блокування органами державної влади на місцях діяльності органів місцевого самоврядування, яка буде суперечити інтересам держави. Саме тому можна надати місцевим державним адміністраціям повноваження з контролю за діяльністю органів місцевого самоврядування на всіх рівнях з правом, а це одночасно буде і їх обов'язком, звертатися до суду з обґрунтованою позовною заявою про виявлення порушень чинного законодавства органами місцевого самоврядування. Тобто у позовній заяві повинно бути вказано, що саме порушили органи місцевого самоврядування, здійснюючи свою діяльність. І вже суд за клопотанням представників місцевої державної адміністрації може зупинити дію акту органу місцевого самоврядування, а після розгляду - скасувати чи відновити його силу.

Таким чином, будуть розмежовані функції та компетенція органів місцевого самоврядування та місцевих державних адміністрацій, і це не тільки зніме напругу у відносинах між ними, а й ліквідується значна проблема на шляху розвитку місцевого самоврядування.

Слід приділити увагу розкриттю змісту та наданню законодавчого визначення поняття «питання місцевого значення», віднесеного Конституцією України до компетенції органів місцевого самоврядування.

Все більше вчених звертають увагу на проблему надмірної кількості законодавчих і підзаконних актів щодо місцевого самоврядування, які досить часто є суперечливими, що негативно позначається на ефективності вирішення питань місцевого значення. На нашу думку, найефективнішим шляхом вирішення цього питання є прийняття комплексного нормативного акта - Муніципального кодексу чи Кодексу місцевого самоврядування України, в якому системно врегулювати правовий статус усіх суб'єктів місцевого самоврядування, їх функції, компетенцію тощо. Цей шлях є значно продуктивнішим, ніж прийняття нових нормативних актів та внесення змін у чинні, але в той же час і набагато складнішим.

На превеликий жаль, законодавець обирає більш простий шлях, але ми маємо надію, що кодифікований акт все ж таки з'явиться, і при прийнятті нових норм законодавець достатньо уваги приділить величезному масиву наукових напрацювань вітчизняних та зарубіжних дослідників, досвіду зарубіжних країн, зокрема тих, що межують з Україною.

Висновок

Комплексне дослідження інституту місцевого самоврядування дозволило зробити ряд висновків. Органи місцевого самоврядування є суб'єктами адміністративно-правових відносин, оскільки, по-перше, вони вступають у ці відносини із органами виконавчої влади у випадку контролю з боку держави за виконанням ними функцій та завдань, по-друге, вони самі виступають суб'єктами державного управління, коли виконують делеговані законом повноваження. Місцеве самоврядування в Україні регулюється Конституцією України, Законом України від 21 травня 1997 р. "Про місцеве самоврядування в Україні", Законом України від 11 липня 2001 р. "Про органи самоорганізації населення", Законом України від 15 січня 1999 р. "Про столицю України - місто-герой Київ", Законом України від 7 червня 2001 р. "Про службу в органах місцевого самоврядування" та іншими законодавчими актами.

Місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції України і законів України. Але сьогоднішня функціональна структура органів місцевого самоврядування в Україні ще не досконала. Тому говорити про дійову ефективну систему місцевого самоврядування в Україні поки що рано. Це пояснюється тим, що дуже мало функцій реалізується самим населенням. Надто багато місцевих питань все ще вирішується державою. Зміни же, що відбулися у системі місцевого самоврядування, на жаль, часто зводяться до перейменування назви структурних підрозділів, виникнення деяких нових, значного зростання штатів тощо. Місцеве самоврядування як багатогранне, складне явище, припускає наявність декількох основ його успішного функціонування. Одним з найважливіших джерел місцевого самоврядування в нашій державі є Європейська Хартія місцевого самоврядування, яка разом з Конституцією України та Законом України “Про місцеве самоврядування в України” є тими трьома китами, на яких будується місцеве самоврядування в Україні. Однак між цими нормативно-правовими актами є певні розбіжності з питань місцевого самоврядування, що призводить до неоднозначного розуміння цього політико-правового явища на практиці. Тому в подальшому відповідними фахівцями має бути проведена значна робота з узгодження окремих принципових положень зазначених вище документів.

Література

Голосніченко І.П., Стахурський М.Ф., Золотарьова Н.І..Адміністративне право України: основні поняття. Навчальний посібник. / За заг. ред. доктора юридичних наук, професора І.П. Голосніченка. - К.: ГАН, 2005. - 232 с.

Закон України Про внесення змін до статті 9 Закону України "Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації" Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2006, N 13, ст.109

Кравченко В.В. Пітцик М.В. Конституцiйнi засади мiсцевого самоврядування в України (основи муніципального права): Навч. посібник. Київ: “Арарат-Центр”, 2001. С. 5

Муніципальне право України: Підручник / За ред. В.Ф. Погорілко, О.Ф. Фрицького. С. 161; Шугрина Е.С. Муниципальное право: Учебник. 2-е изд. М.: Дело, 2000. С. 164

Салівон Г.І., Сич М.А. Напрямки вдосконалення законодавства про місцеве самоврядування в Україні. Національна юридична академія України ім. Ярослава Мудрого

Размещено на Allbest.ru